Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іхшиди або Іхшидіди (араб. الدوله الاخشيديه) — тюркська династія володарів Єгипту. Заснувала власну державу зі столицею в Фустаті. Згодом поширила владу на частину Судану, Аравії, а також Палестину, Сирію й Киренаїку. У 969 році була повалена фатімідськими військами.
| الدوله الاخشيديه Держава Іхшидів | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Фустат | |||
| Мови | арабська | |||
| Форма правління | монархія | |||
| валі | ||||
| - 935-946 | Мухаммад ібн Тугдж | |||
| - 968-969 | Абу'л-Фаваріс Ахмед ібн-Алі | |||
| Історія | ||||
| - Засноване | 935 | |||
| - Повалено Фатімідами | 969 | |||
| Валюта | динар | |||
| ||||
Історія
Після повалення династії Тулунідів халіфи в Багдаді намагалися якомога сильніше мати контроль над Єгиптом, призначаючи туди намісників (валі). Втім військо, що залишилося після тулунідів, та сформована місцева знать постійно збурювалися проти центрального уряду. Тому доводилося часто змінювати аббасидських намісників у Фустаті, столиці провінції.
У 935 році намісником халіфа в Єгипті й Сирії було призначено Мухаммада ібн Тугджа, тюрка за походженням. У 937 році за перемогу над Фатімідами він отримав від халіфа почесний титул «іхшид», який на батьківщині його предків у Согді і Фергані означав «князь, правитель». Досить швидко Мухаммад ібн Тугдж зробив своє володіння майже незалежним, успішно відбиваючи спроби халіфа знову підпорядкувати собі Єгипет і Сирію.
Після смерті Мухаммада у 946 році фактично владу перебрав Абу аль-Міск Кафур, який продовжив політику засновника династії, зумівши зберегти та дещо розширити володіння держави. Втім, після смерті останнього у 968 році держава швидко занепала й у 969 році була захоплена фатімідським військовиком Джаухаром аль-Сікіллі. Останнього Іхшида було відправлено до Магрибу (сучасне Марокко), де той жив до своєї смерті.
Валі
- Мухаммад ібн Тугдж (935—946)
- Абу'л-Касім Унуджур (946—961)
- Абу'л-Хасан Алі (961—966)
- Абу аль-Міск Кафур (966—968)
- Абу'л-Фаваріс Ахмед ібн-Алі (968—969)
Джерела
- Bacharach, Jere L. (2006). Medieval Islamic Civilization: A-K, index. p. 382.
- Ulrich Haarmann: Geschichte der Arabischen Welt. Herausgegeben von Heinz Halm. 4. überarb. und erweiterte Auflage. Beck, München 2001, (Beck's historische Bibliothek).
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іхшиди |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ihshidi abo Ihshididi arab الدوله الاخشيديه tyurkska dinastiya volodariv Yegiptu Zasnuvala vlasnu derzhavu zi stoliceyu v Fustati Zgodom poshirila vladu na chastinu Sudanu Araviyi a takozh Palestinu Siriyu j Kirenayiku U 969 roci bula povalena fatimidskimi vijskami الدوله الاخشيديه Derzhava Ihshidiv935 969Ihshidi istorichni kordoni na kartiStolicya FustatMovi arabskaForma pravlinnya monarhiyavali 935 946 Muhammad ibn Tugdzh 968 969 Abu l Favaris Ahmed ibn AliIstoriya Zasnovane 935 Povaleno Fatimidami 969Valyuta dinarVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu IhshidiIstoriyaPislya povalennya dinastiyi Tulunidiv halifi v Bagdadi namagalisya yakomoga silnishe mati kontrol nad Yegiptom priznachayuchi tudi namisnikiv vali Vtim vijsko sho zalishilosya pislya tulunidiv ta sformovana misceva znat postijno zburyuvalisya proti centralnogo uryadu Tomu dovodilosya chasto zminyuvati abbasidskih namisnikiv u Fustati stolici provinciyi U 935 roci namisnikom halifa v Yegipti j Siriyi bulo priznacheno Muhammada ibn Tugdzha tyurka za pohodzhennyam U 937 roci za peremogu nad Fatimidami vin otrimav vid halifa pochesnij titul ihshid yakij na batkivshini jogo predkiv u Sogdi i Fergani oznachav knyaz pravitel Dosit shvidko Muhammad ibn Tugdzh zrobiv svoye volodinnya majzhe nezalezhnim uspishno vidbivayuchi sprobi halifa znovu pidporyadkuvati sobi Yegipet i Siriyu Pislya smerti Muhammada u 946 roci faktichno vladu perebrav Abu al Misk Kafur yakij prodovzhiv politiku zasnovnika dinastiyi zumivshi zberegti ta desho rozshiriti volodinnya derzhavi Vtim pislya smerti ostannogo u 968 roci derzhava shvidko zanepala j u 969 roci bula zahoplena fatimidskim vijskovikom Dzhauharom al Sikilli Ostannogo Ihshida bulo vidpravleno do Magribu suchasne Marokko de toj zhiv do svoyeyi smerti ValiMuhammad ibn Tugdzh 935 946 Abu l Kasim Unudzhur 946 961 Abu l Hasan Ali 961 966 Abu al Misk Kafur 966 968 Abu l Favaris Ahmed ibn Ali 968 969 DzherelaBacharach Jere L 2006 Medieval Islamic Civilization A K index p 382 Ulrich Haarmann Geschichte der Arabischen Welt Herausgegeben von Heinz Halm 4 uberarb und erweiterte Auflage Beck Munchen 2001 ISBN 3 406 47486 1 Beck s historische Bibliothek Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ihshidi