Карфаге́нська імпе́рія в Іспа́нії — карфагенські володіння, які існували з 575 до 202 року до н. е. на території Іспанії (під «Іспанією» розуміємо не новочасну державу, а весь Піренейський півострів — римську Hispania).
Початок карфагенського впливу на Піренейському півострові
Ще в кінці II тисячоліття до н. е. Іспанія була об'єктом інтенсивної колонізаторської і торгової діяльності фінікійців. В кінці II — на початку I тисячоліття на півдні Піренейського півострова вони заснували ряд великих міст, в тому числі великі торгово-ремісничі центри Гадес, Малака, та деякі інші. Початок карфагенської колонізації Іспанії датується 575 до н. е.. Об'єднавшись заради боротьби проти Тартесса та грецької колонізації півострова, вони порівняно рано були вимушені визнати верховенство Карфагена.
За таких зв'язків, що йдуть в глибоку давнину, саме Іспанія була найзручнішою базою для відновлення могутності Карфагена після поразки у Першій Пунічній війні, та плацдармом для організації походу до Італії проти Риму.
У 237 році до н. е. карфагенський сенат віддав провід над Іспанією талановитому полководцю та політику Гамількарові, що стояв на чолі воєнної партії. Гамількар в короткий час опанував південну частину півострова, над річками Гвадалквівір і Гвадіана. Це був початок Карфагенської держави в Іспанії. Коли Гамількар у 228 р. поліг у бою при облозі міста Геліки, провід над військом перебрав його зять Гасдрубал.
Карфагенська іспанська імперія у своєму зеніті
Зять Гамількара Гасдрубал був вибраний військом новим головнокомандуювачем. Він розширив карфагенську територію вздовж східного узбережжя аж до річки Ебро й умілою політикою зв'язав з Карфагеном різні іберійські племена. Карфагенською столицею став Новий Карфаген, в якому зосереджувалася іспанська торгівля. Заснування цього міста було найважливішим політичним актом Гасдрубала, яким він продовжив політику Гамількара. Це місто, яке розташувалося на березі зручної затоки і оточене ланцюгом неприступних пагорбів, відразу ж перетворилося на адміністративний центр пунічних володінь в Іспанії і в один з найважливіших торгових центрів Західного Середземномор'я, на відміну від Акра Льовке, який завжди залишався периферійним містом і не був в змозі конкурувати з Гадесом. В околицях міста почалася розробка срібних копалень, що давали величезні доходи. Частина їх відсилалася Гасдрубалом до Карфагена, інша частина йшла на створення і розширення найманої армії.
Таким чином Карфаген не тільки повністю компенсував втрати під час Першої пунічної війни, але і придбав нові ринки збуту, а срібні копальні приносили такі доходи, що політичні супротивники Гамількара і Гасдрубала були абсолютно позбавлені можливості їм протидіяти. З іберійського півострова Карфаген добував з кожним роком більші доходи, а крім цього розпоряджався незвичайно гарним людським матеріалом для свого найманого війська. Через дії Барки грецькі колонії на Піренейському півострові відчули загрозу своїй самостійності та звернулися до Риму з проханням захисту, а Рим отримав бажаний привід втрутитися в іспанські справи.
У 221 р.до н. е. Гасдрубала підступно убив в Новому Карфагені ібер-варвар, й тоді провід над військом перейшов у руки Гамількарового сина — Ганнібала. Він був іще молодою людиною, мав усього 26 чи 29 років, але здобув поважний воєнний досвід під проводом батька і швагра.
Іспанія як привід до Другої Пунічної війни
На Піренейському півострові було міцно встановлене правління карфагенян, і його південна частина здавалася надійним плацдармом для наступу на Рим. Сам Ганнібал обзавівся вже традиційними для Баркидів міцними зв'язками з іберійським світом: він був одружений з іберійкою з союзного Карфагену міста .
Рим із великим невдоволенням стежив за зростанням Карфагенської держави в Іспанії. Знову народжувалася сила, що могла відібрати в нього владу на морі, здобуту такими тяжкими зусиллями. У подальшій своїй експансії карфагенці могли легко перейти Піренеї й дійти до Альп. Тому римляни почали вважали Заальпійську Галлію й навіть Піренеї за свою сферу впливів і в 226 р. присилували Гасдрубала прийняти умови, що карфагенські війська не переступлять річки Ібер. Але це означало, що на південний захід від Ібера, тобто в більшій частині Іспанії, карфагенянам надавалася повна свобода дій.
Пізніше у Рима знайшлася нагода втрутитися й до південної частини Піренейського півострова. Іберійське містечко Сагунт, загрожене карфагенцями, здалося під опіку Рима. Сенат спочатку вагався, але пізніше, в 220 p., таки вирішив прийняти Сагунт під протекторат Рима, щоб мати можливість контролю над Іспанією.
Ганнібал відразу повівся так, ніби війна з Римом вже вирішена, і не приховував свого наміру напасти на союзний римлянам Сагунт і тим самим залучити Рим в прямий конфлікт, проте прагнув при цьому удати, ніби атака на Сагунт відбудеться сама собою, внаслідок природного розвитку подій. З цією метою він здобув ряд перемог над іспанськими племенами, що жили на межі північних володінь Карфагена і вийшов безпосередньо до меж області Сагунта.
Римляни направили до Ганнібала спеціальне посольство, пропонуючи утриматися від ворожих дій відносно Сагунта. Попри те, що Сагунт був римським союзником, Ганнібал міг розраховувати на невтручання Риму, який був зайнятий боротьбою з галлами й іллірійськими піратами. Спровокувавши конфлікти між Сагунтом і іберійськими племенами, що перебували під пунічною владою, він втрутився в конфлікт і під незначним приводом оголосив війну. Після досить важкої 7-місячної облоги місто було узяте, а Рим і так і не зважився надати Сагунту військову допомогу, лише вже після узяття міста до Карфагена було відправлене посольство, яке прямо оголосило про початок війни.
Початок боротьби Рима і Карфагена в Іспанії
З початком Другої Пунічної війни Рим одразу ж обрав Іспанію об'єктом тиску на Карфаген. На самому початку війни консул Публій Корнелій Сципіон вислав туди свого брата Гнея з 60 кораблями. У битві восени 218 року до н. е. на північному сході Іспанії, на південь від грецького міста Таракон) римська армія під командуванням Гнея Корнелія Сципіона, маючи двократну перевагу, розгромила карфагенське військо, очолене Ганноном. Внаслідок цієї битви римляни здобули контроль над територією Іспанії на північ від річки Ібер, завойованою карфагенянами влітку того ж року. Гней таки чином перервав захоплення Іспанії Ганнібалом. Ганнібалів брат Гасдрубал виступив проти римлян зі своїми полками, але в у 216 р. обидва Сципіони перемогли його, і так рішуче, що він ледве живий вийшов із боротьби.
У Іспанії події продовжували розвиватися украй невдало для карфагенян. Навесні 217 року до н. е. біля гирла Іберу карфагенський флот кількістю близько 40 квінкверем на чолі з зустрівся з римською ескадрою кількістю 55 кораблів під командуванням Гнея Корнелія Сципіона. Карфагеняни були наголову розбиті, втративши 29 кораблів і остаточно поступившись римлянам контролем над іспанською прибережною акваторією. В сухопутних битвах втрати карфагенян склали 15000 убитими і 4000 полоненими, тоді як до римлян надійшли підкріплення у розмірі 8000 воїнів і 30 кораблів.
У 214 році до н. е. в Іспанії пунійці зазнали ще двох поразок, що коштували їм до 12000 убитими, 3000 полоненими і 39 слонів. Таким чином після цілого ряду поразок панування на Піренейському півострові почало переходити до Риму. Пізніше римляни скріпили свої сили іберійськими найманцями і рушили далі на південь, щоб остаточно знищити Гасдрубала. Але необережно загналися задалеко, й молодий нумідійський князь Массиніса з карфагенською кіннотою погромив їхні легіони. Обидва Сципіони лягли на полі бою.
Підкорення Іспанії Сципіоном Африканським
Хоч невдача була дуже тяжка, Рим не впав духом та вирішив продовжувати війну. У 209 році до н. е. новим полководцем було призначено Публія Корнелія Сципіона — сина полеглого консула. Він мав тільки 26 років життя, не займав ще ніяких вищих посад, але вже відзначився як талановитий офіцер у боях над Тицином та під Каннами. Полководцем його обрали народні збори. Він імпонував громаді своєю молодечою постаттю, освітою, енергією, захопленням публічними справами та вірою в своє щастя.
Сципіон організував в Іспанії заново римські легіони й, щоб піднести їх бойовий дух, відразу розпочав похід на столицю карфагенської іспанської імперії — Новий Карфаген. Карфагенці не очікували на небезпеку й не бачили тут великої проблеми. По короткій облозі Сципіон здобув місто в 209 р. і захопив величезні воєнні та торговельні засоби, серед іншого, розташовані неподалік копальні срібла. Але найважливішим було те, що він дістав у свої руки заручників різних іберійських племен, яких тут тримали карфагеняни. Через них він зумів приєднати на сторону Риму різні місцеві народи і в такий спосіб підірвати вплив на них Карфагена. Наступного 208 року він виступив проти Гасдрубала і розгромив його в бою під Бекулою над Гвадалквівіром. У цій битві він наслідував тактику Ганнібала: вдарив по ворожуму війську з боків сильними полками піхоти.
Сципіону, однак, не вдалося перешкодити Гасдрубалу повести військо на допомогу своєму братові. Ганнібал пов'язував всі надії на перемогу у війні з Гасдрубалом, який, відкинувши Сципіона, вів з Іспанії сильні підкріплення. Перехід через Альпи пройшов відносно легко і в наступному, 208 р. до н. е. він вступив до Італії. Проте консул Нерон розбив його на річці Метавр, сам Гасдрубал поліг в бою, і його відрубану голову римляни переправили Ганнібалу. Після цього сил Ганнібала вже не вистачало на ведення активних бойових дій, його незначні успіхи вже не могли вирішити результату війни з Римом.
Кінець карфагенського панування в Іспанії
Тим часом Сципіон продовжив завоювання карфагенських володінь у Іспанії. У 206 році молодший брат Ганнібала Магон зазнав поразки та був вимушений залишити весь піренейський півострів під владою Риму. Майже всі іберійські племена перейшли тепер на сторону римлян, і фінікійські міста, не маючи ніякої охорони, мусили одне за одним піддаватися Сципіонові.
За умовами миру, після поразки при Замі у 202 році до н. е. Карфаген віддавав Іспанію римлянам. Так закінчилася коротка історія карфагенської іспанської імперії.
Примітки
- Спочатку облога Геліки складалася сприятливо для пунійців, і їхній командувач вирішив відправити велику частину своєї армії і слонів зимувати на основну базу пунійців — Акра Левке. Але у цей момент вождь племені оріссів, зв'язаний, як здавалося, дружніми взаєминами з Гамількаром, несподівано прийшов на допомогу Геліці, і пунійці, не витримавши його удару, втекли. Виникла безпосередня небезпека для синів Гамількара (у тому числі майбутнього знаменитого полководця Ганнібала), що знаходилися в бойових порядках, і, для того, щоб її ліквідовувати, Гамількар прийняв основний удар на себе — переслідуваний супротивниками, він потонув в річці, а діти тим часом були доставлені в Акра Льовке.
- Тіт Лівій. Історія від заснування міста. 21.2
Посилання
- Борьба Рима и Карфагена за господство в Западном Средиземноморье [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karfage nska impe riya v Ispa niyi karfagenski volodinnya yaki isnuvali z 575 do 202 roku do n e na teritoriyi Ispaniyi pid Ispaniyeyu rozumiyemo ne novochasnu derzhavu a ves Pirenejskij pivostriv rimsku Hispania Pochatok karfagenskogo vplivu na Pirenejskomu pivostroviKarfagenska imperiya na pochatku III st do n e Karfagenska imperiya na pochatku Drugoyi Punichnoyi vijni She v kinci II tisyacholittya do n e Ispaniya bula ob yektom intensivnoyi kolonizatorskoyi i torgovoyi diyalnosti finikijciv V kinci II na pochatku I tisyacholittya na pivdni Pirenejskogo pivostrova voni zasnuvali ryad velikih mist v tomu chisli veliki torgovo remisnichi centri Gades Malaka ta deyaki inshi Pochatok karfagenskoyi kolonizaciyi Ispaniyi datuyetsya 575 do n e Ob yednavshis zaradi borotbi proti Tartessa ta greckoyi kolonizaciyi pivostrova voni porivnyano rano buli vimusheni viznati verhovenstvo Karfagena Za takih zv yazkiv sho jdut v gliboku davninu same Ispaniya bula najzruchnishoyu bazoyu dlya vidnovlennya mogutnosti Karfagena pislya porazki u Pershij Punichnij vijni ta placdarmom dlya organizaciyi pohodu do Italiyi proti Rimu U 237 roci do n e karfagenskij senat viddav provid nad Ispaniyeyu talanovitomu polkovodcyu ta politiku Gamilkarovi sho stoyav na choli voyennoyi partiyi Gamilkar v korotkij chas opanuvav pivdennu chastinu pivostrova nad richkami Gvadalkvivir i Gvadiana Ce buv pochatok Karfagenskoyi derzhavi v Ispaniyi Koli Gamilkar u 228 r polig u boyu pri oblozi mista Geliki provid nad vijskom perebrav jogo zyat Gasdrubal Karfagenska ispanska imperiya u svoyemu zenitiZyat Gamilkara Gasdrubal buv vibranij vijskom novim golovnokomanduyuvachem Vin rozshiriv karfagensku teritoriyu vzdovzh shidnogo uzberezhzhya azh do richki Ebro j umiloyu politikoyu zv yazav z Karfagenom rizni iberijski plemena Karfagenskoyu stoliceyu stav Novij Karfagen v yakomu zoseredzhuvalasya ispanska torgivlya Zasnuvannya cogo mista bulo najvazhlivishim politichnim aktom Gasdrubala yakim vin prodovzhiv politiku Gamilkara Ce misto yake roztashuvalosya na berezi zruchnoyi zatoki i otochene lancyugom nepristupnih pagorbiv vidrazu zh peretvorilosya na administrativnij centr punichnih volodin v Ispaniyi i v odin z najvazhlivishih torgovih centriv Zahidnogo Seredzemnomor ya na vidminu vid Akra Lovke yakij zavzhdi zalishavsya periferijnim mistom i ne buv v zmozi konkuruvati z Gadesom V okolicyah mista pochalasya rozrobka sribnih kopalen sho davali velichezni dohodi Chastina yih vidsilalasya Gasdrubalom do Karfagena insha chastina jshla na stvorennya i rozshirennya najmanoyi armiyi Takim chinom Karfagen ne tilki povnistyu kompensuvav vtrati pid chas Pershoyi punichnoyi vijni ale i pridbav novi rinki zbutu a sribni kopalni prinosili taki dohodi sho politichni suprotivniki Gamilkara i Gasdrubala buli absolyutno pozbavleni mozhlivosti yim protidiyati Z iberijskogo pivostrova Karfagen dobuvav z kozhnim rokom bilshi dohodi a krim cogo rozporyadzhavsya nezvichajno garnim lyudskim materialom dlya svogo najmanogo vijska Cherez diyi Barki grecki koloniyi na Pirenejskomu pivostrovi vidchuli zagrozu svoyij samostijnosti ta zvernulisya do Rimu z prohannyam zahistu a Rim otrimav bazhanij privid vtrutitisya v ispanski spravi U 221 r do n e Gasdrubala pidstupno ubiv v Novomu Karfageni iber varvar j todi provid nad vijskom perejshov u ruki Gamilkarovogo sina Gannibala Vin buv ishe molodoyu lyudinoyu mav usogo 26 chi 29 rokiv ale zdobuv povazhnij voyennij dosvid pid provodom batka i shvagra Ispaniya yak privid do Drugoyi Punichnoyi vijniNa Pirenejskomu pivostrovi bulo micno vstanovlene pravlinnya karfagenyan i jogo pivdenna chastina zdavalasya nadijnim placdarmom dlya nastupu na Rim Sam Gannibal obzavivsya vzhe tradicijnimi dlya Barkidiv micnimi zv yazkami z iberijskim svitom vin buv odruzhenij z iberijkoyu z soyuznogo Karfagenu mista Rim iz velikim nevdovolennyam stezhiv za zrostannyam Karfagenskoyi derzhavi v Ispaniyi Znovu narodzhuvalasya sila sho mogla vidibrati v nogo vladu na mori zdobutu takimi tyazhkimi zusillyami U podalshij svoyij ekspansiyi karfagenci mogli legko perejti Pireneyi j dijti do Alp Tomu rimlyani pochali vvazhali Zaalpijsku Galliyu j navit Pireneyi za svoyu sferu vpliviv i v 226 r prisiluvali Gasdrubala prijnyati umovi sho karfagenski vijska ne perestuplyat richki Iber Ale ce oznachalo sho na pivdennij zahid vid Ibera tobto v bilshij chastini Ispaniyi karfagenyanam nadavalasya povna svoboda dij Piznishe u Rima znajshlasya nagoda vtrutitisya j do pivdennoyi chastini Pirenejskogo pivostrova Iberijske mistechko Sagunt zagrozhene karfagencyami zdalosya pid opiku Rima Senat spochatku vagavsya ale piznishe v 220 p taki virishiv prijnyati Sagunt pid protektorat Rima shob mati mozhlivist kontrolyu nad Ispaniyeyu Gannibal vidrazu povivsya tak nibi vijna z Rimom vzhe virishena i ne prihovuvav svogo namiru napasti na soyuznij rimlyanam Sagunt i tim samim zaluchiti Rim v pryamij konflikt prote pragnuv pri comu udati nibi ataka na Sagunt vidbudetsya sama soboyu vnaslidok prirodnogo rozvitku podij Z ciyeyu metoyu vin zdobuv ryad peremog nad ispanskimi plemenami sho zhili na mezhi pivnichnih volodin Karfagena i vijshov bezposeredno do mezh oblasti Sagunta Rimlyani napravili do Gannibala specialne posolstvo proponuyuchi utrimatisya vid vorozhih dij vidnosno Sagunta Popri te sho Sagunt buv rimskim soyuznikom Gannibal mig rozrahovuvati na nevtruchannya Rimu yakij buv zajnyatij borotboyu z gallami j illirijskimi piratami Sprovokuvavshi konflikti mizh Saguntom i iberijskimi plemenami sho perebuvali pid punichnoyu vladoyu vin vtrutivsya v konflikt i pid neznachnim privodom ogolosiv vijnu Pislya dosit vazhkoyi 7 misyachnoyi oblogi misto bulo uzyate a Rim i tak i ne zvazhivsya nadati Saguntu vijskovu dopomogu lishe vzhe pislya uzyattya mista do Karfagena bulo vidpravlene posolstvo yake pryamo ogolosilo pro pochatok vijni Pochatok borotbi Rima i Karfagena v IspaniyiDokladnishe Bitva pri Cissi ta Morska bitva pri Ebro 217 do n e Z pochatkom Drugoyi Punichnoyi vijni Rim odrazu zh obrav Ispaniyu ob yektom tisku na Karfagen Na samomu pochatku vijni konsul Publij Kornelij Scipion vislav tudi svogo brata Gneya z 60 korablyami U bitvi voseni 218 roku do n e na pivnichnomu shodi Ispaniyi na pivden vid greckogo mista Tarakon rimska armiya pid komanduvannyam Gneya Korneliya Scipiona mayuchi dvokratnu perevagu rozgromila karfagenske vijsko ocholene Gannonom Vnaslidok ciyeyi bitvi rimlyani zdobuli kontrol nad teritoriyeyu Ispaniyi na pivnich vid richki Iber zavojovanoyu karfagenyanami vlitku togo zh roku Gnej taki chinom perervav zahoplennya Ispaniyi Gannibalom Gannibaliv brat Gasdrubal vistupiv proti rimlyan zi svoyimi polkami ale v u 216 r obidva Scipioni peremogli jogo i tak rishuche sho vin ledve zhivij vijshov iz borotbi U Ispaniyi podiyi prodovzhuvali rozvivatisya ukraj nevdalo dlya karfagenyan Navesni 217 roku do n e bilya girla Iberu karfagenskij flot kilkistyu blizko 40 kvinkverem na choli z zustrivsya z rimskoyu eskadroyu kilkistyu 55 korabliv pid komanduvannyam Gneya Korneliya Scipiona Karfagenyani buli nagolovu rozbiti vtrativshi 29 korabliv i ostatochno postupivshis rimlyanam kontrolem nad ispanskoyu priberezhnoyu akvatoriyeyu V suhoputnih bitvah vtrati karfagenyan sklali 15000 ubitimi i 4000 polonenimi todi yak do rimlyan nadijshli pidkriplennya u rozmiri 8000 voyiniv i 30 korabliv U 214 roci do n e v Ispaniyi punijci zaznali she dvoh porazok sho koshtuvali yim do 12000 ubitimi 3000 polonenimi i 39 sloniv Takim chinom pislya cilogo ryadu porazok panuvannya na Pirenejskomu pivostrovi pochalo perehoditi do Rimu Piznishe rimlyani skripili svoyi sili iberijskimi najmancyami i rushili dali na pivden shob ostatochno znishiti Gasdrubala Ale neoberezhno zagnalisya zadaleko j molodij numidijskij knyaz Massinisa z karfagenskoyu kinnotoyu pogromiv yihni legioni Obidva Scipioni lyagli na poli boyu Pidkorennya Ispaniyi Scipionom AfrikanskimBojovi diyi pid chas Drugoyi Punichnoyi vijni Dokladnishe Zavoyuvannya Ispaniyi Rimom Hoch nevdacha bula duzhe tyazhka Rim ne vpav duhom ta virishiv prodovzhuvati vijnu U 209 roci do n e novim polkovodcem bulo priznacheno Publiya Korneliya Scipiona sina poleglogo konsula Vin mav tilki 26 rokiv zhittya ne zajmav she niyakih vishih posad ale vzhe vidznachivsya yak talanovitij oficer u boyah nad Ticinom ta pid Kannami Polkovodcem jogo obrali narodni zbori Vin imponuvav gromadi svoyeyu molodechoyu postattyu osvitoyu energiyeyu zahoplennyam publichnimi spravami ta viroyu v svoye shastya Scipion organizuvav v Ispaniyi zanovo rimski legioni j shob pidnesti yih bojovij duh vidrazu rozpochav pohid na stolicyu karfagenskoyi ispanskoyi imperiyi Novij Karfagen Karfagenci ne ochikuvali na nebezpeku j ne bachili tut velikoyi problemi Po korotkij oblozi Scipion zdobuv misto v 209 r i zahopiv velichezni voyenni ta torgovelni zasobi sered inshogo roztashovani nepodalik kopalni sribla Ale najvazhlivishim bulo te sho vin distav u svoyi ruki zaruchnikiv riznih iberijskih plemen yakih tut trimali karfagenyani Cherez nih vin zumiv priyednati na storonu Rimu rizni miscevi narodi i v takij sposib pidirvati vpliv na nih Karfagena Nastupnogo 208 roku vin vistupiv proti Gasdrubala i rozgromiv jogo v boyu pid Bekuloyu nad Gvadalkvivirom U cij bitvi vin nasliduvav taktiku Gannibala vdariv po vorozhumu vijsku z bokiv silnimi polkami pihoti Scipionu odnak ne vdalosya pereshkoditi Gasdrubalu povesti vijsko na dopomogu svoyemu bratovi Gannibal pov yazuvav vsi nadiyi na peremogu u vijni z Gasdrubalom yakij vidkinuvshi Scipiona viv z Ispaniyi silni pidkriplennya Perehid cherez Alpi projshov vidnosno legko i v nastupnomu 208 r do n e vin vstupiv do Italiyi Prote konsul Neron rozbiv jogo na richci Metavr sam Gasdrubal polig v boyu i jogo vidrubanu golovu rimlyani perepravili Gannibalu Pislya cogo sil Gannibala vzhe ne vistachalo na vedennya aktivnih bojovih dij jogo neznachni uspihi vzhe ne mogli virishiti rezultatu vijni z Rimom Kinec karfagenskogo panuvannya v IspaniyiDokladnishe Zavoyuvannya Ispaniyi Rimom Tim chasom Scipion prodovzhiv zavoyuvannya karfagenskih volodin u Ispaniyi U 206 roci molodshij brat Gannibala Magon zaznav porazki ta buv vimushenij zalishiti ves pirenejskij pivostriv pid vladoyu Rimu Majzhe vsi iberijski plemena perejshli teper na storonu rimlyan i finikijski mista ne mayuchi niyakoyi ohoroni musili odne za odnim piddavatisya Scipionovi Za umovami miru pislya porazki pri Zami u 202 roci do n e Karfagen viddavav Ispaniyu rimlyanam Tak zakinchilasya korotka istoriya karfagenskoyi ispanskoyi imperiyi PrimitkiSpochatku obloga Geliki skladalasya spriyatlivo dlya punijciv i yihnij komanduvach virishiv vidpraviti veliku chastinu svoyeyi armiyi i sloniv zimuvati na osnovnu bazu punijciv Akra Levke Ale u cej moment vozhd plemeni orissiv zv yazanij yak zdavalosya druzhnimi vzayeminami z Gamilkarom nespodivano prijshov na dopomogu Gelici i punijci ne vitrimavshi jogo udaru vtekli Vinikla bezposerednya nebezpeka dlya siniv Gamilkara u tomu chisli majbutnogo znamenitogo polkovodcya Gannibala sho znahodilisya v bojovih poryadkah i dlya togo shob yiyi likvidovuvati Gamilkar prijnyav osnovnij udar na sebe peresliduvanij suprotivnikami vin potonuv v richci a diti tim chasom buli dostavleni v Akra Lovke Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista 21 2PosilannyaBorba Rima i Karfagena za gospodstvo v Zapadnom Sredizemnomore 16 zhovtnya 2007 u Wayback Machine