Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шуруппак («зцілююче місце») — стародавнє шумерське місто. Було розташоване на південь від Ніппуру, на березі Євфрату. Нині — городище Телль Фара, Ірак, мухафаз .
| Шуруппак | |
|---|---|
|
| |
| 31°46′38″ пн. ш. 45°30′35″ сх. д. / 31.77736388891677777° пн. ш. 45.50976111113877209° сх. д.Координати: 31°46′38″ пн. ш. 45°30′35″ сх. д. / 31.77736388891677777° пн. ш. 45.50976111113877209° сх. д. | |
| Країна |  Ірак |
| Розташування | Кадісія |
| Тип | археологічна пам'ятка і населений пункт |
| Висота | 9 м |
| Площа | 120 га |
  Шуруппак Шуруппак (Ірак) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Покровитель міста — Нінліль, богиня зерна та повітря.
За шумерською легендою, Шуруппак — батьківщина мудреця Зіусудра (Вавилон). ), що пережив потоп на кораблі, побудованому ним за порадою бога.
Шуруппак не мав великого політичного значення, але був важливий в господарському плані як центр зберігання та розподілу зерна. Тут було більше зерносховищ, ніж в будь-якому іншому шумерському місті.
Дослідження
Перші розкопки проводилися в 1902 «Німецьким Східним товариством» (нім. Deutsche Orient-Gesellschaft, «Німецьке товариство сходознавців»). У 1931 група археологів з університету Пенсільванії під керівництвом Еріха Шмідта проводила розкопки ще півтора місяця.
Були виявлені поховання, залишки жител, архів господарських та юридичних документів та навчальних посібників приблизно XXVI ст. до н. е., пам'ятки скульптури. Найнижчий культурний шар датується , кінець 4-го тисячоліття. до н. е. До кінця 3-го тис. до н. е. місто втратило значення і незабаром було покинуте. Знахідки з найпізнішого датування — одна циліндрична печатка і кілька глиняних табличок, які можуть належати до початку 2-го тисячоліття до н. е.
Близько 3200-3000 до н. е. в Шуруппаці та в деяких інших шумерських містах (Ур, Урук та Кіш) сталася велика повінь. На глибині 4-5 метрів експедицією Шмідта виявлений шар річкових відкладень з глини та мулу. Поліхромна кераміка із шару нижче відкладень датується періодом Джемдет-Наср, який безпосередньо передував першому раннє династичному періоду. Спогад про («потоп») збереглося в шумерської та аккадської міфології:
- йому мовить, Гільгамешу:
- "Я відкрию, Гільгамеш, таємне слово
- І таємницю богів тобі розповім я.
- Шуруппак, місто, яке ти знаєш,
- Що лежить на берегах Євфрату, — : Це місто деревнє, близькі до нього боги.
- Богів великих потоп влаштувати схилило їх серце. "
Джерела
- Ernst Heinrich and Walter Andrae, ed. «Fara, Ergebnisse der Ausgrabungen der Deutschen Orient-Gesellschaft in Fara und Abu Hatab» (Berlin:Staatlich Museen zu Berlin, 1931),
- Erich Schmidt, Excavations at Fara, 1931, University of Pennsylvania's Museum Journal, 2 (1931), pp 193–217.
- Harriet P. Martin, FARA: A reconstruction of the Ancient Mesopotamian City of Shuruppak, Birmingham, UK: Chris Martin & Assoc., (1988)p. 44, p. 117 and seal no. 579.
Література
- Francesco Pomponio, Giuseppe Visicato, Aage Westenholz, Harriet P. Martin, The Fara Tablets in the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, CDL Press, 2001,
- R. J. Matthews, Fragments of Officialdom from Fara, Iraq, vol. 53, pp. 1-15, 1991
- Robert McC. Adams, Heartland of Cities (Chicago: University of Chicago Press, 1981), Fig. 33 en Fig. 21.
- S. Langdon, "The Chaldean Kings Before the Flood, " Journal of the Royal Asiatic Society (1923), pp 251—259; Martin(1988) p. 124 Table 23.
- (unspecified title) — doi:10.2307/4200173
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shuruppak zcilyuyuche misce starodavnye shumerske misto Bulo roztashovane na pivden vid Nippuru na berezi Yevfratu Nini gorodishe Tell Fara Irak muhafaz Shuruppak31 46 38 pn sh 45 30 35 sh d 31 77736388891677777 pn sh 45 50976111113877209 sh d 31 77736388891677777 45 50976111113877209 Koordinati 31 46 38 pn sh 45 30 35 sh d 31 77736388891677777 pn sh 45 50976111113877209 sh d 31 77736388891677777 45 50976111113877209Krayina IrakRoztashuvannya KadisiyaTip arheologichna pam yatka i naselenij punktVisota 9 mPlosha 120 gaShuruppakShuruppak Irak Mediafajli u Vikishovishi Glinyana tablichka z Shuruppaka bl 2600 do n e Pokrovitel mista Ninlil boginya zerna ta povitrya Za shumerskoyu legendoyu Shuruppak batkivshina mudrecya Ziusudra Vavilon sho perezhiv potop na korabli pobudovanomu nim za poradoyu boga Shuruppak ne mav velikogo politichnogo znachennya ale buv vazhlivij v gospodarskomu plani yak centr zberigannya ta rozpodilu zerna Tut bulo bilshe zernoshovish nizh v bud yakomu inshomu shumerskomu misti DoslidzhennyaPershi rozkopki provodilisya v 1902 Nimeckim Shidnim tovaristvom nim Deutsche Orient Gesellschaft Nimecke tovaristvo shodoznavciv U 1931 grupa arheologiv z universitetu Pensilvaniyi pid kerivnictvom Eriha Shmidta provodila rozkopki she pivtora misyacya Buli viyavleni pohovannya zalishki zhitel arhiv gospodarskih ta yuridichnih dokumentiv ta navchalnih posibnikiv priblizno XXVI st do n e pam yatki skulpturi Najnizhchij kulturnij shar datuyetsya kinec 4 go tisyacholittya do n e Do kincya 3 go tis do n e misto vtratilo znachennya i nezabarom bulo pokinute Znahidki z najpiznishogo datuvannya odna cilindrichna pechatka i kilka glinyanih tablichok yaki mozhut nalezhati do pochatku 2 go tisyacholittya do n e Blizko 3200 3000 do n e v Shuruppaci ta v deyakih inshih shumerskih mistah Ur Uruk ta Kish stalasya velika povin Na glibini 4 5 metriv ekspediciyeyu Shmidta viyavlenij shar richkovih vidkladen z glini ta mulu Polihromna keramika iz sharu nizhche vidkladen datuyetsya periodom Dzhemdet Nasr yakij bezposeredno pereduvav pershomu rannye dinastichnomu periodu Spogad pro potop zbereglosya v shumerskoyi ta akkadskoyi mifologiyi jomu movit Gilgameshu Ya vidkriyu Gilgamesh tayemne slovo I tayemnicyu bogiv tobi rozpovim ya Shuruppak misto yake ti znayesh Sho lezhit na beregah Yevfratu Ce misto derevnye blizki do nogo bogi Bogiv velikih potop vlashtuvati shililo yih serce Epos pro Gilgamesha dd dd dd dd dd DzherelaErnst Heinrich and Walter Andrae ed Fara Ergebnisse der Ausgrabungen der Deutschen Orient Gesellschaft in Fara und Abu Hatab Berlin Staatlich Museen zu Berlin 1931 Erich Schmidt Excavations at Fara 1931 University of Pennsylvania s Museum Journal 2 1931 pp 193 217 Harriet P Martin FARA A reconstruction of the Ancient Mesopotamian City of Shuruppak Birmingham UK Chris Martin amp Assoc 1988 p 44 p 117 and seal no 579 LiteraturaFrancesco Pomponio Giuseppe Visicato Aage Westenholz Harriet P Martin The Fara Tablets in the University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology CDL Press 2001 ISBN 1883053668 R J Matthews Fragments of Officialdom from Fara Iraq vol 53 pp 1 15 1991 Robert McC Adams Heartland of Cities Chicago University of Chicago Press 1981 Fig 33 en Fig 21 S Langdon The Chaldean Kings Before the Flood Journal of the Royal Asiatic Society 1923 pp 251 259 Martin 1988 p 124 Table 23 unspecified title doi 10 2307 4200173