Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
XIV династія — одна з династій фараонів, що правили в Стародавньому Єгипті під час так званого Другого перехідного періоду в XVIII — XVII століттях до н. е. Представники даної династії контролювали частину Нижнього Єгипту на противагу XIII династії. Згідно Манефона, династія була повалена після завоювання Нижнього Єгипту гіксосами, що заснували XV династію. Правителі династії носили в основному ханаанські або східноносемітські імена. Двоє правителів — фараон Нехесі і цариця Таті — носили також нубійські імена.
| Чотирнадцята династія єгипетських фараонів | |
| Попередник | Тринадцята династія єгипетських фараонів |
|---|---|
| Наступник | П'ятнадцята династія єгипетських фараонів |
 Чотирнадцята династія єгипетських фараонів у Вікісховищі | |
Правління цієї династії спільно з XIII частина єгиптологів зараховує до часу Середнього царства, однак частіше її включають у Другий перехідний період. Час правління династії єгиптологи відносять до:
- Династія вказана без дат — по
- ? −1648/1645 рр. до н. е. — по Ю. фон Бекерату.
- Династія вказана без дат — по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону.
- 76 фараонів з Ксоіса, що правили 484 роки — Євсевій Кесарійський, цитуючи Манефона
- Невідома кількість фараонів, що правили 484 роки — , цитуючи Манефона.
Манефон зараховує до цієї династії 76 фараонів, однак в Туринському списку є тільки 56 фараонів. Данський єгиптолог вказує, що понад 70 фараонів в папірусі не поміститься. Також є розбіжності з приводу столиці XIV династії. Манефон вказує, що династія правила в , але Ріхольт вказав, що при розкопках в Аварісі був знайдений великий царський палац, побудований у Другій перехідний період, і висловив припущення, що саме в Аварісі знаходилася столиця під час правління XIV династії.
Обставини приходу до влади династії неясні. За Манефоном XIV династія правила в противагу XIII династії після припинення XII династії. Кім Ріхольт висловив припущення, що XIV династія виникла під час правління Нефрусебек, яка вважається останньою представницею XII династії на єгипетському троні. Відбулося зростання самостійності правителів східної частини Дельти, що утворили XIV династію. На його думку, ханаанське населення, що проживало в східній частині Дельти, повстало, а фараонам XIII династії, успадуючим XII династію, не вдалося знову підпорядкувати область, контрольовану XIV династією. Початок правління династії він зараховує до 1805 року до н. е. Правила династія до повалення гіксосського XV династією бл. 1650 до н. е. — Близько 155 років.
Однак не всі єгиптологи згодні з викладками Ріхольта. , Дафна Бен Тор, Джеймс і Сьюзен Аллен припускають, що XIV династія могла виникнути тільки приблизно в 1720 році до н. е. — після смерті фараона Собекхотепа IV. Це припущення ґрунтується на аналізі рівнів шарів, в яких знайдені печатки XIV династії, в результаті якого було зроблено висновок про те, що фараони XIV династії були сучасниками фараонів XIII династії тільки в останні півстоліття існування останньої — після 1700 до н. е. Манфред Бетак датував написи Негесі, одного з перших фараонів XIV династії, 1700 роком до н. е..
Після правління фараона Нехесі в області Дельти був період тривалого голоду, а також, можливо, була епідемія чуми, що тривала до кінця правління XIV династії. Можливо, що голод торкнувся і володіння XIII династії, влада представників якої в цей же час значно ослабла. У підсумку фараони обох династій не змогли протистояти гіксосським правителям з XV династії.
Згідно Манефона гіксоси утворили XV династію, замінивши XIII і XIV династії. Однак сучасні археологічні знахідки, зроблені в Едфу в 2010–2011 роках, показали, що XV династія вже існувала в середині правління XIII династії. Були виявлені як печатки з картушем гіксосського фараона Хіана, так і печатки з картушем фараона з XIII династії Собекхотепа IV. Контексти даних печаток показують, що ці фараони були сучасниками, з чого можна зробити висновок, що під час правління Собекхотепа IV, одного з могутніх представників XIII династії, її представники вже не контролювали весь Єгипет, в той час частина Нижнього Єгипту вже контролювалася гіксосами.
Список фараонів
Більшість фараонів з цієї династії відомі тільки за Туринським царським списком, яка налічує 56 імен (частина їх не читається). Кім Ріхольт ідентифікував імена перших 5 фараонів з печатками. Однак Дафна Бен Тор на підставі аналізу рівнів шарів, в яких було знайдено печатку, припустила, що частина з них належить до другої половини правління XV династії і, можливо, належить незначним правителям Дельти, васальних гіксосам (наприклад, Якубхер міг бути васалом Хіана).
| Ім'я фараони, існування яких підтверджено (деяких гіпотетично) | Хронологія К. Ріхольт | «Туринський список» — майже всі фараони XIV династії відомі тільки за цим списком (ймовірно багато імен фіктивні або зазначені в списку не були фактичними правителями) | |||||
| Зіставлення | Інші імена | ||||||
| 7.? [………] | 8.13. Херу-іб-ра 8.14. Неб-сен-ра 8.15. [……]-ра 8.16. Сехепер-ен-ра 8.17. Джед-херу-ра 8.18. Санх-іб-ра 8.19. [Ка]-нефер-тем-ра 8.20. Сехем-[…]-ра 8.21. Ка-кемет-ра 8.22. Нефер-іб-ра 8.23. І[……]-ра 8.24. Хаі-[…]-ра [Хуі-…] 8.25. Аа-ка-ра-[…] 8.26. Семен-[…]-ра 8.27. Джед-[…]-ра | 9.1. [……]-ра 9.2. [………] 9.3. [………] 9.4. [………] 9.5. […-ра-…] 9.6. […-ра-…] 9.7. Сенефер-[…]-ра 9.8. Мен-[іб]-ра 9.9. Джед-[…]-ра 9.10. [………] 9.11. [………] 9.12. [………] 9.13. [………] 9.14. Іненек-[…] 9.15. І-неб-[…] | 9.16. І-п[…] 9.17. Хаб-[…] 9.18. Ба<і>-[…], Са-[…] 9.19. Хепу 9.20. Шемсу 9.21. Мені-[…] 9.22. Ур-ка-[…] 9.23. [………] 9.24. [………] 9.25. […]-ка-[ра…] 9.26. […]-ка-[ра…] 9.27. [………] 9.28. […]-рен Хепу 9.29. […]-ка Неб-ен-наті 9.30. […]-ка-[…] Бебнем | 9.31. […]-ка-[…] 10.1. І[у-ф-…] | |||
| Негесі | 8.1. Нехесі | ||||||
| 8.2. Хаі-ті-ра | |||||||
| Небефаура | 8.3. Неб-еф-ау-ра | ||||||
| 8.4. Сехеб-ра | |||||||
| Меріджефара | 8.5. Мері-джефа-ра | ||||||
| 8.6. Суадж-ка-ра | |||||||
| Небджефара | 8.7. Неб-джефа-ра | ||||||
| 8.8. У[бен]-ра | |||||||
| 8.9. [………] | |||||||
| 8.10. […джефау]-ра | |||||||
| Убенра | 8.11. […убен]-ра | ||||||
Література
- Авдиев В. И. Военная история древнего Египта. — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI–XV вв. до х. э. — 240 с.
- Бикерман Э. Хронология древнего мира. Ближний Восток и Античность / Перевод с английского И. М. Стеблин-Каменского; Ответственный редактор М. А. Дандамаев. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1975. — 336 с. — 15 000 экз.
- Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания / Авторизированный перевод с английского В. Викентьева. — М.: Книгоиздательство М. и С. САБАШНИКОВЫХЪ, 1915. — Т. 1. — 343 с.
- История Древнего Востока / под ред. В. И. Кузищина. — М.: Высшая школа, 2003. — 497 с. —
- История древнего мира / Под редакцией И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1989. — Т. 2. Расцвет древних обществ. — 572 с. — 50 000 экз. —
- Древний Восток и античность. // Правители Мира. Хронологическо-генеалогические таблицы по всемирной истории в 4 тт. / Автор-составитель В. В. Эрлихман. — Т. 1.
- Jürgen von Beckerath. Chronologie des pharaonischen Ägypten: Die Zeitbestimmung der ägyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v. Chr. — Mainz: Verlag Philipp von Zabern, 1997. — XIX + 244 p. — (Münchner Ägyptologische Studien, Band 46). —
- Hornung E., Krauss R., Warburton D. A. Ancient Egyptian Chronology. — Leiden-Boston-Köln: Brill, 2006. — 517 S. —
- Bourriau Janine. The Second Intermediate Period (c.1650-1550 BC) // Ian Shaw (ed.) The Oxford History of Ancient Egypt. — Oxford University Press, 2004. — P. 172–206. — .
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800–1550 B.C. — Copenhagen: Museum Tusculanum Press, 1997. — 463 p. — (Carsten Niebuhr Institute Publications, vol. 20). —
Примітки
- Усі роки подані до нашої ери.
- Eusebius. Chronicle. — P. 141.
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800-1550 B.C. — P. 94—102.
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800-1550 B.C. — P. 103—105.
- Ryholt K. S. B. The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c. 1800-1550 B.C. — P. 109—116.
- Bulletin of the American Schools of Oriental Research (BASOR) 315. — P. 47-73.
- Bourriau Janine. The Second Intermediate Period (c.1650-1550 BC). — P. 192—194.
- Bourriau Janine. The Second Intermediate Period (c.1650-1550 BC). — P. 178—181.
- Moeller Nadine, Marouard Gregory, Ayers N. Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu // Egypt and the Levant. — 2011. — № 21. — P. 87—121.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
XIV dinastiya odna z dinastij faraoniv sho pravili v Starodavnomu Yegipti pid chas tak zvanogo Drugogo perehidnogo periodu v XVIII XVII stolittyah do n e Predstavniki danoyi dinastiyi kontrolyuvali chastinu Nizhnogo Yegiptu na protivagu XIII dinastiyi Zgidno Manefona dinastiya bula povalena pislya zavoyuvannya Nizhnogo Yegiptu giksosami sho zasnuvali XV dinastiyu Praviteli dinastiyi nosili v osnovnomu hanaanski abo shidnonosemitski imena Dvoye praviteliv faraon Nehesi i caricya Tati nosili takozh nubijski imena Chotirnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv PoperednikTrinadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv NastupnikP yatnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv Chotirnadcyata dinastiya yegipetskih faraoniv u Vikishovishi Nomi Nizhnogo Yegiptu Pravlinnya ciyeyi dinastiyi spilno z XIII chastina yegiptologiv zarahovuye do chasu Serednogo carstva odnak chastishe yiyi vklyuchayut u Drugij perehidnij period Chas pravlinnya dinastiyi yegiptologi vidnosyat do Dinastiya vkazana bez dat po 1648 1645 rr do n e po Yu fon Bekeratu Dinastiya vkazana bez dat po E Hornungu R Kraussu i D Uorbertonu 76 faraoniv z Ksoisa sho pravili 484 roki Yevsevij Kesarijskij cituyuchi Manefona Nevidoma kilkist faraoniv sho pravili 484 roki cituyuchi Manefona Manefon zarahovuye do ciyeyi dinastiyi 76 faraoniv odnak v Turinskomu spisku ye tilki 56 faraoniv Danskij yegiptolog vkazuye sho ponad 70 faraoniv v papirusi ne pomistitsya Takozh ye rozbizhnosti z privodu stolici XIV dinastiyi Manefon vkazuye sho dinastiya pravila v ale Riholt vkazav sho pri rozkopkah v Avarisi buv znajdenij velikij carskij palac pobudovanij u Drugij perehidnij period i visloviv pripushennya sho same v Avarisi znahodilasya stolicya pid chas pravlinnya XIV dinastiyi Obstavini prihodu do vladi dinastiyi neyasni Za Manefonom XIV dinastiya pravila v protivagu XIII dinastiyi pislya pripinennya XII dinastiyi Kim Riholt visloviv pripushennya sho XIV dinastiya vinikla pid chas pravlinnya Nefrusebek yaka vvazhayetsya ostannoyu predstavniceyu XII dinastiyi na yegipetskomu troni Vidbulosya zrostannya samostijnosti praviteliv shidnoyi chastini Delti sho utvorili XIV dinastiyu Na jogo dumku hanaanske naselennya sho prozhivalo v shidnij chastini Delti povstalo a faraonam XIII dinastiyi uspaduyuchim XII dinastiyu ne vdalosya znovu pidporyadkuvati oblast kontrolovanu XIV dinastiyeyu Pochatok pravlinnya dinastiyi vin zarahovuye do 1805 roku do n e Pravila dinastiya do povalennya giksosskogo XV dinastiyeyu bl 1650 do n e Blizko 155 rokiv Odnak ne vsi yegiptologi zgodni z vikladkami Riholta Dafna Ben Tor Dzhejms i Syuzen Allen pripuskayut sho XIV dinastiya mogla viniknuti tilki priblizno v 1720 roci do n e pislya smerti faraona Sobekhotepa IV Ce pripushennya gruntuyetsya na analizi rivniv shariv v yakih znajdeni pechatki XIV dinastiyi v rezultati yakogo bulo zrobleno visnovok pro te sho faraoni XIV dinastiyi buli suchasnikami faraoniv XIII dinastiyi tilki v ostanni pivstolittya isnuvannya ostannoyi pislya 1700 do n e Manfred Betak datuvav napisi Negesi odnogo z pershih faraoniv XIV dinastiyi 1700 rokom do n e Pislya pravlinnya faraona Nehesi v oblasti Delti buv period trivalogo golodu a takozh mozhlivo bula epidemiya chumi sho trivala do kincya pravlinnya XIV dinastiyi Mozhlivo sho golod torknuvsya i volodinnya XIII dinastiyi vlada predstavnikiv yakoyi v cej zhe chas znachno oslabla U pidsumku faraoni oboh dinastij ne zmogli protistoyati giksosskim pravitelyam z XV dinastiyi Zgidno Manefona giksosi utvorili XV dinastiyu zaminivshi XIII i XIV dinastiyi Odnak suchasni arheologichni znahidki zrobleni v Edfu v 2010 2011 rokah pokazali sho XV dinastiya vzhe isnuvala v seredini pravlinnya XIII dinastiyi Buli viyavleni yak pechatki z kartushem giksosskogo faraona Hiana tak i pechatki z kartushem faraona z XIII dinastiyi Sobekhotepa IV Konteksti danih pechatok pokazuyut sho ci faraoni buli suchasnikami z chogo mozhna zrobiti visnovok sho pid chas pravlinnya Sobekhotepa IV odnogo z mogutnih predstavnikiv XIII dinastiyi yiyi predstavniki vzhe ne kontrolyuvali ves Yegipet v toj chas chastina Nizhnogo Yegiptu vzhe kontrolyuvalasya giksosami Spisok faraonivBilshist faraoniv z ciyeyi dinastiyi vidomi tilki za Turinskim carskim spiskom yaka nalichuye 56 imen chastina yih ne chitayetsya Kim Riholt identifikuvav imena pershih 5 faraoniv z pechatkami Odnak Dafna Ben Tor na pidstavi analizu rivniv shariv v yakih bulo znajdeno pechatku pripustila sho chastina z nih nalezhit do drugoyi polovini pravlinnya XV dinastiyi i mozhlivo nalezhit neznachnim pravitelyam Delti vasalnih giksosam napriklad Yakubher mig buti vasalom Hiana Im ya faraoni isnuvannya yakih pidtverdzheno deyakih gipotetichno Hronologiya K Riholt Turinskij spisok majzhe vsi faraoni XIV dinastiyi vidomi tilki za cim spiskom jmovirno bagato imen fiktivni abo zaznacheni v spisku ne buli faktichnimi pravitelyami Zistavlennya Inshi imena 7 8 13 Heru ib ra 8 14 Neb sen ra 8 15 ra 8 16 Seheper en ra 8 17 Dzhed heru ra 8 18 Sanh ib ra 8 19 Ka nefer tem ra 8 20 Sehem ra 8 21 Ka kemet ra 8 22 Nefer ib ra 8 23 I ra 8 24 Hai ra Hui 8 25 Aa ka ra 8 26 Semen ra 8 27 Dzhed ra 9 1 ra 9 2 9 3 9 4 9 5 ra 9 6 ra 9 7 Senefer ra 9 8 Men ib ra 9 9 Dzhed ra 9 10 9 11 9 12 9 13 9 14 Inenek 9 15 I neb 9 16 I p 9 17 Hab 9 18 Ba lt i gt Sa 9 19 Hepu 9 20 Shemsu 9 21 Meni 9 22 Ur ka 9 23 9 24 9 25 ka ra 9 26 ka ra 9 27 9 28 ren Hepu 9 29 ka Neb en nati 9 30 ka Bebnem 9 31 ka 10 1 I u f 10 2 Suteh Seth 10 3 Sunu 10 4 Hor 10 5 10 6 10 7 Nib ef 10 8 Meri 10 9 Peneset en sepet 10 10 Her hmut shepsut 10 11 Hui hmut Negesi 1705 8 1 Nehesi 8 2 Hai ti ra Nebefaura 1704 8 3 Neb ef au ra 8 4 Seheb ra Meridzhefara 1699 8 5 Meri dzhefa ra 8 6 Suadzh ka ra Nebdzhefara 1694 8 7 Neb dzhefa ra 8 8 U ben ra 8 9 8 10 dzhefau ra Ubenra 1690 8 11 uben raLiteraturaAvdiev V I Voennaya istoriya drevnego Egipta M Izdatelstvo Sovetskaya nauka 1948 T 1 Vozniknovenie i razvitie zavoevatelnoj politiki do epohi krupnyh vojn XVI XV vv do h e 240 s Bikerman E Hronologiya drevnego mira Blizhnij Vostok i Antichnost Perevod s anglijskogo I M Steblin Kamenskogo Otvetstvennyj redaktor M A Dandamaev M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1975 336 s 15 000 ekz Brested Dzh G Istoriya Egipta s drevnejshih vremen do persidskogo zavoevaniya Avtorizirovannyj perevod s anglijskogo V Vikenteva M Knigoizdatelstvo M i S SABAShNIKOVYH 1915 T 1 343 s Istoriya Drevnego Vostoka pod red V I Kuzishina M Vysshaya shkola 2003 497 s ISBN 5060034380 Istoriya drevnego mira Pod redakciej I M Dyakonova V D Neronovoj I S Svencickoj Izd 3 e ispr i dop M Glavnaya redakciya vostochnoj literatury izdatelstva Nauka 1989 T 2 Rascvet drevnih obshestv 572 s 50 000 ekz ISBN 5 02 016781 9 Drevnij Vostok i antichnost Praviteli Mira Hronologichesko genealogicheskie tablicy po vsemirnoj istorii v 4 tt Avtor sostavitel V V Erlihman T 1 Jurgen von Beckerath Chronologie des pharaonischen Agypten Die Zeitbestimmung der agyptischen Geschichte von der Vorzeit bis 332 v Chr Mainz Verlag Philipp von Zabern 1997 XIX 244 p Munchner Agyptologische Studien Band 46 ISBN 3 8053 2310 7 Hornung E Krauss R Warburton D A Ancient Egyptian Chronology Leiden Boston Koln Brill 2006 517 S ISBN 90 04 11385 1 Bourriau Janine The Second Intermediate Period c 1650 1550 BC Ian Shaw ed The Oxford History of Ancient Egypt Oxford University Press 2004 P 172 206 ISBN 978 0 19 280458 7 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C Copenhagen Museum Tusculanum Press 1997 463 p Carsten Niebuhr Institute Publications vol 20 ISBN 9788772894218PrimitkiUsi roki podani do nashoyi eri Eusebius Chronicle P 141 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C P 94 102 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C P 103 105 Ryholt K S B The Political Situation in Egypt during the Second Intermediate Period c 1800 1550 B C P 109 116 Bulletin of the American Schools of Oriental Research BASOR 315 P 47 73 Bourriau Janine The Second Intermediate Period c 1650 1550 BC P 192 194 Bourriau Janine The Second Intermediate Period c 1650 1550 BC P 178 181 Moeller Nadine Marouard Gregory Ayers N Discussion of Late Middle Kingdom and Early Second Intermediate Period History and Chronology in Relation to the Khayan Sealings from Tell Edfu Egypt and the Levant 2011 21 P 87 121