Доісторична доба
Роки | Події |
---|---|
Доісторичні часи | |
1 млн р. до н. е. | Палеоліт. Королевська стоянка первісної людини у Закарпатті |
300 тис.р.до н. е. | Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик), Сіверському Донці (Ізюм) |
300—30 тис. р. до н. е. | Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок |
250—170 (100) тис.р. до .н. е. | Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів. |
75—10 тис. р. до н. е. | Останнє зледеніння у Європі: льодовик просунувся до Полісся |
35—9 тис.р. до н. е. | Верхній палеоліт на території України; відомо декілька окремих археологічних культур (Межиріцька, Анетівська, Спіцинська, Молодовська, , Липська, Мізинська). Міграції первісних мисливців з заходу і півдня. Найгустіше населення — на Дністрі, біля Дніпрових порогів і у південному Криму. |
9—6 тис. р. до н. е. | Мезоліт на території України. Кукрецька, Кудлаївська, Гребениківська, Донецька, Рудоострівська, Пісочнорівська та інші археологічні культури. |
6—4 тис. до н. е. | Неоліт на території України. Буго-Дністровська, Сурська культура, Дніпро-Донецька, Азово-Дніпровська та ін. культури. |
4—3 тис. до н. е. | Енеоліт на території України. Трипільська, Середньостогівська та ін. культури. Будівництво трипільцями перших міст, з населенням до 46 000 мешканців. |
3—1 тис. до н. е. | Бронзова доба. Ямна культура, Катакомбна культура, Кемі-обінська, , Комарівська, Зрубна, Сабатинівська, Білогрудівська, Чорноліська та ін. культури. |
1100—200 рр. до н. е. | Культури залізної доби на території України: Зарубинецька культура, , Лужицька культура, Скіфська, Сарматська, Юхнівська та ін. археологічні культури залізної доби |
Антична доба
Античні часи | |
1250—700 рр. до н. е. | Кімерійці у Північному Причорномор'ї, таври у Криму. Заснування близько 1250 року до н. е. у гирлі Інгулу міста кімерійців. |
700—300 рр. до н. е. | Скіфи у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, їхня «столиця» — Метрополь — нині Кам'янське городище біля сучасного Енергодара на Дніпрі. відомі також їх величезні городища на Полтавщині (Більське городище — Гелон), Поділлі, Київщині. |
647 до н.е. | Заснування 1-ї грецької колонії у Північному Причорномор'ї — Борисфеніди у гирлі Дніпра. |
бл. 600 до н.е. | Заснування греками Ольвії та Пантікапея |
бл.550 до н.е. | Заснування Феодосії та Керкінітиди у Таврії |
528 до н.е. | Заснування гераклейцями Херсонесу |
513 до н.е. | Невдалий похід Дарія І на скіфів (Скіфи уникали головної битви, виснажуючи персів дрібними сутичками і нападами). |
502 до н.е. | Заснування Тіри (Офіусси) — нині Білгород-Дністровський. За відомостями ЮНЕСКО, Білгород-Дністровський входить до десятки найдавніших міст Землі безперервного існування |
480 до н.е. | Об'єднання грецьких поселень на Боспорі Кімерійському у Боспорське царство під зверхністю Пантикапея. Археанакт засновує царську династію. |
438 до н.е. | У Боспорському царстві до влади приходить Спарток, який засновує нову династію. |
434 до н.е. | Договір про дружбу між Афінами та Боспорським царством |
421 до н.е. | Ще одна ймовірна дата заснування Херсонесу Таврійського — як колонії Гераклеї. |
бл. 385 до н.е. | Феодосія потрапляє до складу Боспорського царства після її облоги царем Левконом l. Також під владу царства підпадає Керченський півострів. |
331 до н.е. | Зопіріон, полководець Александра Македонського, рушив з військом через Дунай з метою підкорення народів у Північному Причорномор'ї. Ймовірно, намагався здобути Ольвію і оточив її. Був розбитий скіфами та ольвіополітами і загинув. |
сер. ІІІ ст. до н. е. | Сармати поступово витискають скіфів з Причорноморських степів до Таврії. Скіфські поселення залишились і на Нижньому Дніпрі. |
III ст. до н. е. — І ст. н. е. | Зарубинецька культура у Середньому Подніпров'ї |
291 до н.е. | Гети перемогли Лісімаха |
бл. 284 до н.е. | Кельти в Західній Україні і Бессарабії. |
108—107 до н. е. | Цар Боспору Перісад V заповідає своє царство Понту, що викликає повстання скіфів на чолі з Савмаком. Придушене за допомогою військ царя Понту Мітрідата VI Євпатора. |
106 до н. е. | Херсонес на деякий час приєднано до Боспорського царства |
63 до н. е. | Загибель царя Понту Мітрідата VI Євпатора у Пантикапеї в результаті бунту проти нього власного сина Фарнака. |
48—20 до н. е. | Правління у Боспорі Асандра. |
47 до н. е. | 2 серпня — перемога Юлія Цезаря над царем Боспора в у Малій Азії. («Прийшов, побачив, переміг») |
30 | Тіра входить до складу Римської імперії. |
38 | Смерть боспорського царя Аспурга, родоначальника нової династії. На трон вступає його син , якого було позбавлено влади братом Котісом за допомогою Риму. Початок римо-боспорської війни. |
бл.69 — 244 | Римський гарнізон у фортеці Харакс (біля сучасної Ялти). Також відомі римські гарнізони І — III ст. у Ольвії, Тірі, Херсонесі, сучасній Балаклаві. |
101 | Загибель у засланні 3-го Папи Римського Климента I — ймовірно, у Херсонесі. |
І — II ст. | Спорудження римлянами у південній Бессарабії захисних валів («Троянові вали») |
поч. ІІІ ст. | Територію Правобережної України займають германські племена готів, які просунулись з північного заходу (вельбарська культура). Витиснення сарматів. Готська держава Ойум; створення Зміївих валів. Черняхівська культура — ймовірно, різноетнічний племінний союз у Правобережній Україні, на Полтавщині, у Молдові та східній Румунії на чолі з готами. |
238—270 | : низка військових походів варварів на чолі з готами з Північного Причорномор'я на римські землі на Балканах і приморські міста Малої Азії та Греції. |
238 | Перше готське нашестя на дунайські провінції Риму (племена карпів). |
248 | Спільний похід готів і тайфалів на Мезію |
252 | Готське нашестя на Балкани |
256 | Готське нашестя на Малу Азію (258 р.?) |
267 | Готське вторгнення в Малу Азію і Грецію, в якому брало участь близько 320 тис. воїнів. |
268 | Набіг готів на Салоніки, їх розгром імператором Галлієном. Римські легіони залишають Дакію (або 271 р.). |
бл.270 | Готи руйнують причорноморські грецькі міста у тому числі і Ольвію. |
289 | Війна імператора Діоклетіана з сарматами |
291 | Війна готів і тайфалів проти вандалів і гепідів |
292 | Війна Діоклетіана з сарматами |
306 | Костянтин стає одним з соправителів Римської імперії |
324 | Костянтин стає єдиним імператором Римської імперії (помер 337 р.) |
325 | Імператор Костянтин Великий скликає у Нікеї 1-й Вселенський собор: християнство стає у Імперії державною релігією. |
337 | Передові загони гунів досягли Дону |
бл.350—376 | Правління готського вождя Германаріха (Ерманаріха) |
бл.360 | Алани підкорені гунами |
бл.362 | Боспор підкорено Германаріхом |
бл.365 | Війна Германаріха проти слов'ян, в результаті якої їх частина втікає на північ (з часом — на оз. Ільмень) |
бл. 373—376 | Алано-готська війна. |
бл.374 | Війна готів з антами: загибель антського вождя Боза. |
375 | Еракська битва: алани розбили готів |
бл.375/376 (370?) | Гунське нашестя. Розгром готів і їх втеча на захід. Вестготи (везиготи) за згодою римської адміністрації поселяються на Дунаї (у Фракії) на правах конфедератів. В подальшому підіймають антиримські повстання, виходять з-під контролю Імперії і починають військові рейди по її землях, що врешті решт призводить до краху Рима у 476 р. і створенню у Західній Європі 2-х готських та інших варварських королівств. |
378 | Гуни перетинають Керченську протоку. Кінець Боспорського царства. |
395 | Остаточний розподіл Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську) |
420 | Гуни закріплюються у Паннонії і починають загарбницькі походи по Європі |
434 | Облога гунами Константинополя |
451 | Битва на Каталаунських полях (після 20 червня 451 року), в якій війська Західної Римської імперії під керівництвом полководця Аеція в союзі з армією Тулузького королівства вестготів зупинили навалу коаліції варварських племен гунів і германців під проводом Аттіли на Галлію. |
453 | Смерть вождя гунів Аттіли (406—453). Розпад держави гунів. |
482 | Легендарна дата заснування Києва братами Києм, Щеком,Хоривом та сестрою Либіддю. Одна з версій походження назви міста — від імені одного з готських вождів (Кніва) |
Доба раннього середньовіччя
VI століття | |
527—565 | Правління у Візантії імператора Юстиніана І, при якому, зокрема, було споруджено (або відновлено) низку укріплень у Таврії. |
545 | Анти стали союзниками Візантії проти «гунів» (і кутригурів) |
548 | Перше відоме вторгнення слов'ян на Балкани |
бл.558 | Нашестя аварів |
558—559 | Вторгнення булгарського хана Забергана до Фракії. під час якого булгари дійшли до Константинополя. |
560—570 | Закріплення аварів у Паннонії, яку вони зробили осередком своїх набігів на Європу. |
562 | Авари у Добруджі |
565 | Авари у Тюрингії |
565—578 | Після смерті Юстиніана в Константинополі царює (565—578 рр.) |
568 | Авари перемогли гепідів на Дунаї, після чого повністю заволоділи Паннонією; разом з гепідами Паннонію залишили і переселились до Італії лангобарди, сармати і булгари. |
576 | Взяття Боспору військами Тюркського Каганату. Занепад Боспорського царства. |
581 | Облога Херсонесу тюрками. Остаточний розпад Боспорського царства на дрібні колонії. |
588-600 | Розподіл Тюркського каганату на і Західний |
VII століття | |
610—641 | Візантійський імператор — Іраклій |
бл. 625 | Утворення Хозарського каганату |
626 | Облога Константинополя аварами та слов'янами |
632—665 | Хану Кубрату вдалося об'єднати два провідних булгарських племені кутригурів і утигурів у єдину державу створивши потужну конфедерацію. Хан Великої Булгарії Кубрат |
бл.650 | Булгарська орда хана Аспаруха відкочувала з Приазов'я до Буджаку. Угри з Північного Кавказу перекочували на Дон і Сіверський Донець. |
655 | Імператор Констант ІІ (641—678) відправляє у Херсонес римського папу Мартіна у заслання. |
668 | Розпад Великої Булгарії; її племена на чолі з синами померлого Кубрата розселяються на Волгу, Північний Кавказ, Дунай. |
680 | Булгари (хан Аспарух) перемогли візантійську армію і закріпилися на Нижньому Дунаї, де утворили свою державу. Угри поселились між Доном та Дніпром в межах Хозарського каганату |
695 | Імператора Юстиніана ІІ повалено і заслано у Херсонес. |
бл.700 | Угри закріплюються на Сіверському Донці. |
VIII століття | |
717—741 | Правління у Візантії імператора Лева ІІІ Ісавра. |
730 | Едикт Лева ІІІ проти іконошанування. |
741—775 | Правління у Візантії імператора Костянтина V |
бл.787—790 | Захоплення області і міста Дорос в Таврії хозарами. Антихозарське повстання в Кримській Готії на чолі з єпископом з Партеніту. |
бл. 787—790 | Похід дружини Бравліна з «Новагорода» на Судак у Таврії (Даний факт відомий лише з одного історичного джерела). |
796 (805) | Знищення Аварського каганату у Паннонії франками |
Давньоруська доба
Утворення князівства русів
ІХ століття | |
829—842 | Феофіл (візантійський імператор) |
830 | Угри вийшли з підпорядкування Хозарського каганату, після чого переселились до Бессарабії |
838 | Перше відоме руське посольство з'явилось у Константинополі |
841 | Заснування у південній Таврії візантійської феми Кліматів — Херсона. |
842—867 | Візантійський імператор Михайло ІІІ П'яниця. |
859 | Сіверяни починають сплачувати данину хозарам |
860 (або 866) | Похід русів (Аскольд?) на Константинополь. Перший русько-візантійський договір. Візантійське посольство Кирила та Мефодія до Херсонесу на перемовини з хозарами. |
бл. 862 | Покликання варягів на Русь. Початок княжіння Рюрика (862—879) у Новгороді |
863 | Місія солунців Кирила та Мефодія в Моравії, винайдення ними слов'янської абетки |
864 | Київ захоплюють варязькі вожді Аскольд і Дір. Рюрик прислав до Полоцька збірників данини, а Аскольд і Дір розорили Полоцьк. |
866 | Невдалий похід Аскольда і Діра на Константинополь. |
867 | Константинопольській патріарх Фотій заснував першу єпархію для іноземців — слов'ян і варягів, які прийняли християнство. Ймовірна дата (Фотієвого, або Аскольдового) |
867—886 | Візантійський імператор Василій І Македонянин |
879—912 | Княжіння Олега в Новгороді і Києві (з 882 ?) |
882 | Здобуття Києва новгородським князем Олегом і перенос сюди його столиці. Згідно з літописом — загибель Аскольда і Діра. Перший літописний спогад про Любеч (археологічне датування міста — з початку ІХ ст.) |
883 | Олег підкорив племена древлян. |
884 | Олег підкорив племена сіверян |
884—885 | Русько-хозарська війна |
885 | Олег підкорив племена радимичів і намагався підкорити уличів і тиверців |
896 | Битва на Південному Бузі, де болгарський цар Симеон I розбив військо угрів. Під тиском печенігів угри вимушені були відкочувати до Паннонії, де незабаром створили свою державу. |
898 | Угри під Києвом. Перехід угрів через Карпати у Паннонію. |
Піднесення Київського князівства
Х століття | |
907 | Вдалий похід Олега на Константинополь. Укладення договору. |
911 | Другий торговельний договір Олега з Візантією, а також договір про ненапад. |
912—945 | Княжіння Ігоря, сина Рюрика. |
915 | Перший похід печенігів на Русь. Укладання миру. |
920 | Похід Ігоря на печенігів |
941 | Невдалий похід Ігоря на Константинополь, знищення руських кораблів грецьким вогнем. |
943 | Успішний похід Ігоря у Східне Закавказзя (м. Бердаа) |
944 | Новий, невигідний договір Русі з Візантією. |
945 | Загибель князя Ігоря у Деревлянській землі під час повторного збору данини. |
945—964 | Княжіння вдови Ігоря — Ольги. |
946 | Придушення Ольгою повстання древлян після спалення Іскоростеня. |
955 (957?) | Посольство княгині Ольги до Константинополя. Хрещення Ольги. |
964—972 | Княжіння у Києві Святослава Ігоровича. |
959 | Руське посольство до короля Німеччини Оттона І. |
964 | Переможні походи Святослава проти хозар на Дон і Північний Кавказ; підпорядкування в'ятичів на Оці і Тмутаракані (Тументархана) на Тамані. |
965 | Переможний похід Святослава на Волзьку Булгарію, здобуття її столиці. Похід по Волзі на хозар, знищення Хозарського каганату; підпорядкування ясів (роксолани) та касогів на Північному Кавказі. |
967 | Святослав на прохання візантійського імператора Нікіфора Фокі здійснив вдалий похід на Дунайську Болгарію, заволодів столицею, взяв у полон кагана Бориса і переніс свою ставку у Переяславець на Дунаї. Печеніги, скориставшись відсутністю руської дружини, обложили Київ, обороною якого керувала княгиня Ольга. |
969 | Смерть княгині Ольги. Святослав призначає своїх синів намісниками: Володимира у Новгороді, Ярополка у Києві, Олега — у Древлянській землі. |
970—971 | Військові дії Святослава у Болгарії, пограбування околиць Константинополя, 971 — облога у Доростолі; поразка і відхід з Балкан. Укладення з Візантією договору на умовах 944 р. |
972 | Напад печенігів на загін Святослава біля Дніпрових порогів і загибель князя. |
976—1025 | Візантійський імператор Василій ІІ |
977 | В ході міжусобиць загинув Олег Святославич, його брат Володимир втік до Скандинавії. |
979 | Володимир повернувся до Києва з загоном варязьких найманців і вбив свого брата Ярополка . |
980—1015 | Княжіння у Києві Володимира Святославича |
981 | Похід Володимира на в'ятичів і їх підкорення. Конфлікт Києва з Польщею — Червенські міста (Червень, Перемишль) переходять до володінь Володимира. |
982 | Похід Володимира на радимичів, які після смерті Святослава перестали платити князеві данину. |
983 | Похід Володимира на ятвягів і їх підпорядкування, також взято під контроль торговельні шляхи по Бугу-Віслі і Німану. |
985 | Похід Володимира на Волзьку Булгарію і укладання з нею договору про мир і торгівлю |
987 | Володимир уклав союз з Візантією, отримав як наречену візантійську принцесу Ганну і прийняв християнство. |
988 | Руська флотилія спрямована на допомогу Константинополю. Володимир запроваджує християнство у Києві і на Русі. Митрополитом у Києві став грек Феофілакт (?). |
989 | Після 2-місячної облоги Володимир здобув Херсонес і добився цим одруження з Ганною. |
990—996 | Будівництво у Києві першої кам'яної церкви — Успіння Богородиці (Десятинної). |
992 | Антихристиянське повстання у Києві |
992—997 | Багаторазові напади печенігів на київські землі. |
996 | Урочисте відкриття першої у Києві кам'яної Десятинної церкви (25 травня), до якої прибули священики з Херсонеса; захоронення тут праху княгині Ольги. |
997—1038 | Правління в Угорщині князя (з 1000 р. — короля) Іштвана І. Ліквідував племінний поділ країни і ввів королівські комітати. Отримав 1000 р. королівську корону, ввів християнство в Угорщині. |
Розквіт Київського Великого князівства. Початок князівських міжусобиць і занепаду
ХІ століття | |
1006 | Торговельний договір Володимира з Волзькою Булгарією. |
1011 | Ймовірна дата побудови князем Володимиром Софійського собору у Києві. |
1013 | Руські походи на Кавказ |
1014 | Похід Володимира на Новгород проти сина Ярослава. |
1015 | Смерть князя Володимира. Загибель у боротьбі за престол його синів Бориса і Гліба. Червенські міста переходять до Польщі — союзниці Святополка Володимировича в боротьбі за київський престол. |
1015—1019 | Князь Київський — Святополк Володимирович. |
1016—1019 | Міжусобна війна між синами князя Володимира князем київським Святополком і князем новгородським Ярославом. Відомі битви під Любечем 1016 р., після якої Ярослав зайняв Київ; битва на Бузі у 1018 р., в якій Ярослав зазнав поразки і битва на Альті у 1019 р., після якої київський престол остаточно залишився за Ярославом Володимировичем, а Святополк втік до Чехії. |
1016 | Битва під Любечем між Ярославом (новгородським князем з 1010 р.) і князем київським Святополком Володимировичами, в якій Святополк зазнав поразки і тимчасово втратив Київ. Експедиція візантійського флоту у східну Таврію проти повсталих хозар. |
1017—1018 | Польсько-руська війна Болеслава Хороброго, який виступив на боці свого зятя князя Святополка Володимировича проти його брата Ярослава Володимировича (Мудрого). Після військової сутички на Бузі Ярослав Володимирович втік до Новгорода, а польські війська увійшли до Києва, де знов посадили на престол князя Святополка. |
1019 | Після поразки в битві на Альті, втечі до Чехії і смерті князя Святополка Володимировича князем у Києві стає його суперник і брат Ярослав. |
1022 | Тмутараканьський князь Мстислав-Костянтин Володимирович Хоробрий перемагає касогів |
1023 | Похід Мстислава Володимировича Тмутараканського на Київ і оволодіння Черніговом. |
1024 | Битва під Листвином (Чернігівщина) між Мстиславом і Ярославом Володимировичами. Ярослав зазнав поразки і за умовами Городцовського миру уступив брату Лівобережжя Дніпра з Черніговом і Переяславом, якими Мстислав володів до смерті у 1036 році. |
1025 | Польський князь Болеслав І Хоробрий приймає королівський титул |
1029 | Похід князя Ярослава на ясів на Північному Кавказі |
1031 | Ярослав повертає Києву Червенські міста. |
1036 | Розгром печенігів і їх відхід на захід. Після смерті чернігівського князя Мстислава Володимировича Лівобережжя Дніпра підпадає під владу князя Ярослава, який остаточно перебирається з Новгорода до Києва. |
1036 | Спорудження Спаського собору у Чернігові |
1037 | Офіційна дата завершення будівництва Софіївського собору у Києві (за останніми даними, був зведений ще за часів Володимира). Створення при ньому першої на Русі бібліотеки. Будівництво Золотих воріт у Києві, Георгіївської та Іринінської церков. |
1039—1047 | Укладено союз Русі та Польщі |
1043 | Невдалий похід князя Ярослава Володимировича на Константинополь |
1044 | Донька князя Ярослава Ганна стає дружиною короля Франції Генріха І. У 1060—1066 — регентша при малолітньому королі Филиппі І. |
1051 | Обрання нового митрополита Іларіона зборами руських єпископів. Заснування Печерського монастиря (лаври). |
1054 | Смерть Великого князя Ярослава; фактичний розподіл Київської держави його синами на окремі уділи-вотчини. Княжити у Києві став старший син Ізяслав (1054 −1068) |
1054 | Остаточний розкол християнської церкви в Європі на дві ворогуючі: католицьку і православну (ортодоксальну). |
1055 | Перший спогад у літописах про половців (орда хана Блуша) на кордонах Русі. |
1056—1057 | Створення у Києві Остромирова Євангелія |
1061 | Перший похід половців на Русь: Всеволод Ярославич зазнав поразки від хана Іскала, розорено Переяславську землю |
1068—1069 | Повстання у Києві і вигнання князя Ізяслава. На престол запрошено Всеслава Полоцького. |
1069 | Похід польського короля Болеслава ІІ Сміливого на Київ. |
1072 | Вірогідна дата прийняття князями зводу законів — "Правди Ярославичів" |
1073 | Початок збройної боротьби Ярославичів за київський великокнязівський престол. |
1073, 1076 | Створення найдавніших пам'яток писемності Русі — «Ізборників Святослава». |
1078 | 3 жовтня: Під Черніговом у битві проти князя Олега Святославича загинув київський князь Ізяслав. Київським князем стає Всеволод Ярославич. Втручання у руські справи польського короля Болеслава ІІ |
1090—1092 | Голод і мор у Києві |
1092—1094 | Війна Русі з половцями |
1097 | З'їзд князів у Любечі: князі Олег, Давид, Ярослав Святославичі, київський Святополк, Володимир Мономах, волинський Давид Ігорович і галицькі Ростиславичи — Володар і Василько. Вирішено питання про наслідування від батька до сина, формально визнано принцип вотчини. Перша писемна згадка про міста Теребовля, Турійськ і Буськ. |
1098 | Захоплення і осліплення князя Теребовльського Василька Ростиславича. |
Розпад Русі
ХІІ століття | |
1103 | Долобський з'їзд князів. Рішення князів про спільні дії проти половців. |
1103—1120 | Серія походів князів Володимира і Святополка проти половців. Особливо вдалі 1103, 1107, 1111 рр. |
1108—1113 | Спорудження Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. |
1110 | Часи написання «Повісті врем'яних літ» |
1111 | Перемога русів над половцями при Сальниці |
1113 | Смерть Святополка. Повстання залежних і кабальних людей проти князя і купців-лихварів. «Устав Володимира Всеволодовича». |
1113—1125 | Правління у Києві Володимира Всеволодовича Мономаха |
1122 | Перемога візантійського імператора над печенігами. |
1124—1153 | Правління у Галичині князя Володимирка |
до 1125 | «Повчання дітям» Володимира Мономаха. |
1125—1132 | Княжіння у Києві Мстислава Володимировича |
1132 | Смерть Великого князя Мстислава, сина Володимира Мономаха. Остаточний розпад Русі на самостійні князівства. |
1132—1139 | Княжіння у Києві Ярополка ІІ Володимировича |
1136 | Від Київського князівства відпав Новгород. |
1139 | Повстання у Києві і його захоплення (Князь у 1139—1146 рр.) |
1144 | Об'єднання уділів на Дністрі в Галицьке князівство. |
1146—1161 | Збройна боротьба князівських родів (Ольговичи, Мономаховичи, Давидовичи) за Київський престол |
1147 | Перші літописні спогади про міста Черкаси, Ніжин і містечко Кучково (Москов). |
1153—1187 | Правління у Галицькому князівстві Ярослава Володимирковича Осмомисла; під контролем князівства опиняється територія сучасної Молдови до Чорного моря. |
1157 | Повстання смердів у Києві. Обрання князем ростовським і суздальським Андрія Боголюбського (1157—1174). |
1169 | Андрій Боголюбський захопив, пограбував і зруйнував Київ, після чого повернувся княжити до Суздаля. Київське князівство остаточно стало другорядним. |
1169 | Імператор Візантії дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя |
1173—1205 | Правління на Волині (а з 1199 — і в Галичині) князя Романа Мстиславича |
1176—1212 | Великий князь Володимирський Всеволод «Велике Гніздо» |
1185 | Невдалий похід князя Новгород-Сіверського Ігоря на половців |
бл 1187 | Створення «Слова о полку Ігоревім» |
1187—1199 | Княжіння у Галичі Володимира Ярославича. |
1196 | Вторгнення литовців у Волинське князівство |
1199 | Об'єднання Романом Волинським Галицького і Волинського князівств в єдине — Галицько-Волинське. |
Піднесення Галицько-Волинського князівства і татаро-монгольська навала
ХІІІ століття | |
1201 | Похід Романа Мстиславича Волинського на половців. |
1202 | Захоплення Романом Мстиславичем Києва. |
1203 | Рюрик Ростиславич (князь київський) за допомогою половецького війська розбив торків Романа Волинського, захопив і спалив Київ. |
1204 | Хрестоносці під час 4-го Хрестового походу захопили і пограбували Константинополь і на частині території Візантійської імперії створили підконтрольну їм Латинську. Це, зокрема, ускладнило прохід генуезьких кораблів через Босфор. |
1205 | Під час польського походу князь Галицький Роман Мстиславич потрапив у засідку і загинув; вдову князя Ганну з двома малолітніми синами Данилом та Васильком галицькі бояри вигнали, а княжити запросили трьох Ігоревичів з Сіверщини. Битва чернігівських князів з литовцями. |
1206 | Венеційці закріплюються в Солдаї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками) |
1213 | Галицькі бояри посадили на престол Володислава Кормильчича, що призвело до польсько-угорського вторгнення в Галичину. Половці прийняли у себе меркітів, з якими монголи знаходились у стані війни |
1214 | Спішська угода Угорщини і Польщі щодо галицько-волинських земель і прихід до Галича угорського королевича Коломана. |
1215 | Василько та Данило Романовичі повернули собі м. Володимир |
1217 | Набіг сельджуків на Судак |
1221 | Данило Романович почав княжити на Волині |
1223 | Монгольські загони Субедея та Джебе беруть Судак . 31 травня — битва на річці Калка: об'єднані сили руських і половецьких князів розбиті монгольськими загонами під командуванням Субедея і Джебе. |
1224 | Виникнення князівства у литовців |
1230 | Голод і мор по «всій землі Руській». Данило та Василько Романовичі оволоділи Волинню. |
1231—1238 | Війна Данила та Василька Романовичів з угорцями за Галичину. |
1238 (1237?) | Битва під Дорогочином: Данило Галицький розбив німецьких лицарів Добжинського ордену. |
1238 | Данило Романович Галицький повернув собі Галич з частиною князівства. Похід галичан на Литву. |
1239 | Монголо-татари здійснили руйнівний похід по Ростово-Суздальській та Чернігівській землям, а у Таврії захопили і пограбували Судак. Києвом заволодів Данило Романович Галицький і призначив сюди свого воєводу Дмитра. |
1240 | Монголо-татарські орди на чолі з ханом Батиєм зруйнували Київ (6 грудня), інші південно-руські міста, обклали руські землі даниною і вдерлись до Центральної Європи (1241). |
1242 | Після походу по землям Польщі, Угорщини, Словаччини, Хорватії хан Батий з військом повернувся степом на Нижню Волгу, де заснував свою державу — Золоту Орду, до складу якої потрапили, зокрема, і нинішні південно-українські степові регіони з Таврією. |
1243 | Перша поїздка руського князя (Ярослава Всеволодовича) до ставки монгольського хана за ярликом на княжіння. |
1245 | 17 серпня — битва під Ярославом: перемога галицького війська над угорцями і поляками. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину. |
1246 | Данило Романович відвідав столицю Орди — Сарай-Бату де вимушений був визнати себе підлеглим хана Батия. Подорож Плано Карпіні через Чехію, Польщу, Русь (Володимир, Київ) і Дон до Сарая і Монголії. |
1247 | На зворотному шляху з Монголії Плано Карпіні відвідав Київ (10-15 червня), де зустрівся з галицько-волинськими князями Васильком та Данилом Романовичами. |
1250 | Хрещення литовського князя Міндовга і союз з німцями. |
1253 | Папський посланник в Дорогичині коронує Данила Романовича «Королем Руським» Подорож монаха Гійома де Рубрука з Аккри через Крим (Солдайя — Перекоп) і Сарай-Бату до Каракорума |
1254 | Похід Данила Галицького на Київ. |
1256 | Перший спогад про Львів |
1257 | Татарський перепис населення Русі. |
1259 | Похід хана Бурундая на південно-західну Русь і Польщу. Данило Романович вимушений підтвердити свою вірність монголам і знищити укріплення своїх міст, а також узяти участь в спільному поході на Литву. |
1259 | Подорож Маффео і Ніколо Поло (Батька Марко Поло) через Солдайю і Перекоп до Сарая, Бухари і Ханбалика. |
1261 | Генуя та Візантія укладають , за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя. Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася) |
1264 | Після смерті Данила Романовича галицьким князем стає його син Лев (1264—1301). |
1265 | Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеційців |
1266 | Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії) |
1270 | Після смерті Василька Романовича волинським князем стає його син Володимир (1270—1289) У Львові з'явилась вірменська колонія (можливо, кримських вірмен). |
1275 | Татарсько-галицький похід на Литву. |
1277 | Татарський беклярбек Ногай звернувся з пропозицією союзу до Володимира Васильковича Волинського, Льва Даниловича Галицького і Мстислава Даниловича Луцького і провів з ними спільний похід на Литву. |
1279 | Князь Лев Данилович за допомогою військ Ногая намагався захопити Сандомир у Польщі. |
1285—1287 | Похід золотоординського хана , темніка Ногая і руських князів на Польщу. |
1287 | Венеційський консул у Солдаї |
1288 | Генуезька колонія в Монкастро () Повідомляється про похід темника Ногая на Польщу, у якому його супроводжували князі Лев Данилович і Мстислав Данилович (або 1291 рік) |
1298 | Ординський намісник Придунав'я беклярбек Ногай розбив у пониззі Сіверського Дінця військо хана Золотої Орди Тохти і став на короткий термін правителем ординських земель від Дунаю до Дону |
1299 | Судак захоплено татарським темником Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо. Беклярбек Ногай розбитий золотоординським ханом Тохтою в районі Куяльника (нинішня Одеська область) і наступного року вбитий. |
1300 | Стараннями володимирських князів митрополію перенесено з Києва до Володимира (митрополит Максим) На північному заході Малої Азії утворився бейлік Османа — ядро майбутньої Османської імперії |
Литовсько-руський і польський період
Занепад Галицько-Волинського князівства і піднесення Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського
Роки | Події |
---|---|
XIV століття | |
1302 | У війні з Польщею Юрій Львович втратив Люблінську землю |
1301—1308 | Остання піднесення Галицько-Волинського князівства за князя (короля) Юрія Львовича |
1303 | Галицький князь Юрій Львович добився від Константинополя дозволу на створення окремої митрополії в Галичині (після переїзду Київського митрополита у 1300 р. до Володимира на Клязьмі), з перервами існувала до 1347 р., пізніше відновлювалась. |
1318 | Заснування Кафської католицької єпархії. Генуезці закріплюються у Воспоро (Черкіо) |
1320 | Битва на річці Ірпінь: литовський князь Гедимін розбив руське військо і зайняв (або 1321) |
1322 | Перша писемна згадка про місто Мізоч |
1325 | Галицьким князем бояри обрали Болеслава II (Юрія) Мазовецького (1325—1340) |
1330 | Декілька тисяч вірмен переселяються з Ак-Сарая до Кафи. |
1332 | Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоне (Херсонесі) |
1333 | Правління в Польщі Казимира ІІІ Великого (1333—1370) |
1334 | Арабський мандрівник і купець прослідував через Кафу і Солхат (Крим) на Азов (Тану) і далі до ставки ординського хана Узбека на Північному Кавказі. |
1339 | Санок, перше з руських міст, отримав Магдебурзьке право. |
1340 | Бояри отруїли галицького князя Юрія (1325—1340), після чого через 9 днів війська польського короля Казимира ІІІ вдерлись у Галичину. Проголошений боярами правитель вимушений визнати залежність від короля Польщі. На Волині бояри проголосили князем зятя Юрія Мазовецького — сина князя Литви Гедіміна — Любарта. |
1340 (1343) | Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало) |
1342—1382 | Правління в Угорщині Людовіка І Анжуйського |
1344 | Смерть галицького правителя Дмитра Детка і початок війни Польщі і Литви за Галичину і Волинь (до 1366 р.) |
1345—1377 | Під контроль Великого князівства Литовського переходить Чернігівщина і Переяславщина |
1346 | Хан Джанібек обступає Кафу |
1349 | Успішна кампанія Казимира ІІІ і окупація Галичини і частини Волині. |
1356 | Вірмени Львова отримують привілеї власного судочинства |
1357 | Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії |
1358 | Заснування вірменського монастиря Сурб-Хач (біля Старого Криму) |
1362 | Битва на Синіх Водах (1363?): князь Литовський Ольгерд переміг татарське військо і заволодів Києвщиною, Поділлям і всім Правобережжям Дніпра до Чорного моря |
1363 | Похід князя Литовського Ольгерда на Крим і на Москву |
1364 | Заснування Краківського університету. |
1364—1425 | Період посилення і зростання Московського князівства |
1365 | Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії |
1368 | Похід князя Литовського Ольгерда на Москву |
1370 | Після смерті короля Польщі Казимира ІІІ польськім королем стає король Угорщини Людовик І Анжуйський; Галичина тимчасово переходить до Угорського королівства. Похід князя Литовського Ольгерда на Москву |
1372 | Похід князя Литовського Ольгерда на Московське князівство |
1374 | Людовик І Анжуйський позбавив польську шляхту від сплати всіх податків |
1375 | Похід князя Литовського Ольгерда на Смоленські землі |
1380—1387 | Згідно з низкою договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї. |
1382 | Польська королева Ядвіга повертає Галичину Польщі (1385—1386?) |
1385 | Кревська унія: об'єднання Польщі і Литви в результаті браку польської королеви Ядвіги і Великого князя Литовського Владислава Ягайла (Ягеллона) |
1385 | Вітовта (кузена короля Ягайла) визнано Великим князем Литовським |
1387 | Ліквідація поляками Галицького князівства |
1393 — 1394 | Ліквідація литовцями руських удільних князівств |
1394 | В Україні зафіксовані перші гармати. Гармати і 6 бочок пороху привіз король Володислав ІІ Ягайло до Львова. Того ж року з наказу короля львівський гармаш Зброжек привіз перші гармати і 6 бочок пороху до Кам'янця на Поділлі. |
1395 | Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни. |
1397 | Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес . Золотоординський хан Тохтамиш (знаходячись у вигнанні у Литві) погодився на передачу під контроль Великого князівства Литовського Київщини, Переяславщини, Чернігівщини і степів на правому березі Дніпра в обмін на допомогу в боротьбі з Тамерланом. |
1399 | Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався. Битва на Ворсклі (1399): русько-литовсько-польські війська на чолі з князем Вітовтом (75 000) зазнають поразки від татар Єдігея (20 000). Розорення татарами Київщини, Поділля, Волині. |
Розквіт західно-руської держави — Великого князівства Литовського. Виникнення Кримського ханства і піднесення Османської імперії
XV століття | |
1402 | Вітовт остаточно оволодів Смоленським князівством. |
1403 | Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму |
1408 | Договір між Москвою та Литвою на Угрі, який встановлював кордон по цій річці, що не виключало переходу князів з литовського берегу на службу до Москви |
1410 | Грюнвальдська битва: перемога польсько-литовсько-руського війська над тевтонськими лицарями. |
1413 | Городельська унія між Вітовтом та Ягайлом. Литовські бояри-католики отримали права польської шляхти. |
1427 | Хан Хаджі-Гірей домагається виокремлення Кримського ханства зі складу Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта). |
1428 | Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, , Коппі, Севастополісі, Синопі. |
1432—1436 | «Велике князівство Руське (1432—1435)» князя Свидригайла. Розкол у Великому князівстві Литовському. (брат Вітовта) дарує православному дворянству права, як і у католицького. |
1433 | Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро . |
1434 | Західне Поділля переходить до Польщі і перетворюється на воєводство. Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазнає поразки від кримських татар в битві під Солхатом. |
1438—1445 | Флорентійська церковна унія — спроба об'єднати католицьку і православну церкви. |
1438 | Невдала спроба генуезців відвоювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф |
1438—1454 | Спорудження фортеці у Білгороді-Дністровському |
1447 | Заснування міста Рахів на Закарпатті |
1448 | Собор російських єпископів призначає єпископа рязанського Іону митрополитом без отримання дозволу Вселенського патріарха: фактично Московська православна церква стала автокефальною. Константинополь затвердив Іону митрополитом лише 1451 р. |
1449 | Утворення незалежного Кримського ханства |
1452 | На початку 1452 р. волинські замки зайняли литовські війська, а незабаром Волинське князівство було остаточно ліквідоване і перетворене в провінцію Великого князівства Литовського, якою став управляти великокнязівський намісник. |
1453 | Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає чорноморські колонії своєму банку Сан-Джорджо |
1456 (1458?) | Під впливом короля Польщі (Литовського князя?) Вселенський патріарх призначає митрополитом Київським Григорія. Розкол руської церкви. Київська митрополія — 10 українських і білоруських єпископатів. |
1463—1485 | Період становлення Московського великого князівства як єдиної держави Північного сходу Русі. (Псков приєднано 1510 р., Рязань — 1521 р.) |
1471 | Ліквідація Київського удільного князівства і утворення Київського воєводства. |
1473 | Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії |
1475 | Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезькі колонії знищені. Після декількох місяців героїчної оборони пала фортеця Мангуп і князівство Феодоро припинило своє існування |
1478 | Кримський хан визнає себе васалом Османської імперії |
1480 | Хан Великої Орди Ахмат пройшов з військом через землі свого союзника — короля Казимира IV на р. Угру, де гадав вдертися до меж Московського князівства, але був зупинений російським військом («Стояння на Угрі»). Кінець татаро-монгольського іга на Русі. |
1482 | Перший похід кримських татар (як союзників московського князя) на українські землі: хан Менглі Герай грабує Київ і в подарунок московському князю Івану висилає віз з награбованим добром київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і з собору Святої Софії |
1483 | 7 лютого — у Римі друком вийшла книга "Прогностична оцінка поточного 1483 року" професора Болонського університету Юрія Дрогобича - перша з відомих на сьогодні виданих книг українського і східно-європейського автора |
1484 | Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя |
1489 | Перші відомі спогади про козаків у битві разом з поляками проти татар на Брацлавщині. |
1490 — 1492 | На Галичині — повстання під проводом Мухи та Борулі |
1492—1494 | Московсько-литовська війна (князь Іван ІІІ і князь Олександр). |
1493 | Московський князь Іван ІІІ Васильович приймає титул «Государя всієї Русі» - Не підтверджено! |
1494 | 5 лютого — завершення російсько-литовської війни 1492—1494 рр. Укладено «Вічний мир»: Олександр відмовився від претензій на Новгород, Твер і Псков; більша частина земель верховських князівств, володіння хлепецьких і вяземських князів відходили Івану III, який повертав Литві Любутськ, Серпейськ, Мосальськ, Опаків и відмовлявся від претензій на Смоленськ и Брянськ. Литовський великий князь Олександр одружувався на доньці Івана III Олені |
1497 | Луцьк отримав Магдербурзьке право |
1498 | Похід турецько-молдавського війська у Галичину проти Польщі. |
1500 | Під владу Москви від Литви перейшли князі Стародубсько-Можайський Семен Іванович і Новгород-Сіверський Василій Іванович Шемячич, що стало причиною війни між Московським і Литовським великими князівствами 1500—1503 рр. Другий похід Івана ІІІ проти литовського князя Олександра. |
Виникнення Запорізької Січі. Утворення Речі Посполитої. Посилення Московії і Османської імперії
XVI століття | |
1501 | Молдова потрапляє у залежність від Османської імперії |
1502 | Армія союзника Москви — кримського хана Менґлі І Ґерая — у кількості 90 000 воїнів в ході російсько-литовської війни спустошила землі Правобережжя аж до Львова, Любліна і Кракова. |
1503 | Закінчення московсько-литовської війни 1500-1503 рр. Підписано перемир'я між царем московським Іваном ІІІ і Великим князем Литовським, згідно з яким Іван ІІІ отримав Чернігів, Новгород-Сіверський, Брянськ, Путивль, Гомель, частину смоленських і вітебських земель. Таким чином Велике князівство Литовське втратило близько третини території. |
1505 | Польській король Олександр Казимирович видає Радомську конституцію. Прикріплення селян до сел. |
1507—1508 | Московсько-литовська війна, завершилась мирним договором: кордони залишались старі, землі Глинських залишались за Великим князівством Литовським. |
1508 | Виступ проти литовської влади магната Михайла Глинського з братом, їх дії на стороні московських військ і втеча до Москви. Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну. |
1509 | Кримськотатарський набіг на Правобережну Україну |
1512 | Кримськотатарський набіг на Волинь |
1512—1522 | Московсько-литовська війна. За мирною угодою, до Москви переходили захоплені нею 1514 р. Смоленські землі (23 тис. кв.км), але від претензій на Київ, Вітебськ і Полоцьк, а також на повернення полонених Москва відмовлялась. |
1514 | В ході війни з Великим князівством Литовським Московія захоплює Смоленськ |
1518 | Кримськотатарський набіг на Волинь |
1523 | Всі володіння сіверських князів увійшли до складу Московії. |
1523 | Поход козаків на фортецю Очаків |
1526 | Битва при Могачі: турки захопили Угорщину; у Трансильванії утворилося васальне від Османської імперії князівство Трансильванія (Семигород). |
1529 | Запровадження 1-го Литовського статуту |
1533—1538 | Після смерті великого московського князя Василія ІІІ править його вдова — Олена Глинська |
1534—1537 | Московсько-литовська війна (Стародубська). Стародуб було знищено. За умовами миру, Велике князівство Литовське повернуло собі Гомельську волость, але спірні Себеж та Заволоччя залишились за Москвою. |
1538 | Перший відомий набіг козаків на чайках на Очаків. |
1547 | Московський князь Іван IV Грозний приймає царський титул |
1552 | Іван IV Грозний здійснює 3-й похід на Казань. Казанське ханство — перша неруська держава, включена до складу Русі. |
1552—1558 | Дмитро Вишневецький («Байда») збудував на о. Мала Хортиця укріплення - першу Запорізьку Січ (Хортицька Січ) |
1557 | 24-дення облога і безрезультатний штурм Хортицького замка кримськими загонами. |
1558—1583 | Ливонська війна (З 1562 — за участю Великого князівства Литовського): невдала спроба Москви приєднати Прибалтику. |
1564 | В Польщі з'явився орден єзуїтів. |
1564—1593 | Томаківська Січ |
1566 | Запровадження 2-го Литовського статуту. |
1569 | Люблінська унія: об'єднання Великого князівства Литовського та королівства Польського в єдину державу — Річ Посполиту. При цьому українські землі (Підляське, Брацлавське, Київське, Волинське воєводства) перейшли до польської частини держави, а за Литвою залишились білоруські. Українська шляхта отримувала ті ж права, що і польська. |
1570 | Іван Грозний відправив грамоту донським козакам (цей день вважається Днем заснування донського козацтва) |
1571 | Кримські татари востаннє спалили Москву. Цар Іван IV втік зі своєї столиці. |
1572 | Виникнення реєстрового козацтва — король Сигізмунд II Август санкціонував створення загону у кількості 300 козаків на чолі з шляхтичем Бадовським. Незабаром загін було розформовано. |
1573 | Заснування Іваном Федоровим типографії у Львові. |
1574 | Надрукування Іваном Федоров[ич]ем у львівській типографії перших двох книг — «Апостол» і . Смерть останнього короля з династії Ягеллонів; шляхта отримує право обирати монарха і укладати з ним договір з визначенням прерогатив. |
1576 | Заснування Острозької греко-слов'яно-латинської школи (існувала до 1636 р.) і типографії (існувала до 1612 р.) |
1576—1586 | Король Речі Посполитої Стефан Баторій |
1577 | В Острозі за сприяння князя Костянтина Острозького стала до ладу друкарня на чолі з Іваном Федоровим |
1578 | Виникнення козацького реєстру: король Стефан Баторій встановив платню 600 козакам і дозволив розташувати їм в м. Трахтемирові свій арсенал і шпиталь. Керували козаками офіцери-дворяни. |
1580-1581 | Іван Федоров видає Біблію в Острозькій типографії |
1583 | Взяття козаками Білгорода (Аккермана). Польській король Стефан Баторій для задоволення османського султана наказав стратити 31 козака — учасника штурму. |
1585 | у Львові засновано «Ставропігійське братство». |
1588 | 3-й Литовський статут. Закріпачення селян Брацлавщини і Придніпров'я. |
1589 | Реєстр козаків визначено у 3 000. |
1589—1590 | Повстання у Білій Церкві. |
1591—1593 | Козацьке повстання на чолі з гетьманом Криштофом Косинським. |
1593—1594 | Козацька армія найманців в кількості 12 000 воює в Молдові, внаслідок чого молдовський господар на деякий час визнав себе васалом Габсбургів. |
1593—1630 | Базавлуцька Січ |
1594—1595 | Антипольське повстання у Брацлаві. |
1594—1596 | Повстання в Україні і Білорусі під проводом С.Наливайка і Г.Лободи. |
1596 | Берестейська унія. Створення Греко-Католицької церкви. |
Див. також
Джерела
- Украинская Советская Социалистическая Республика: Энцикл. справ./ Гл. редкол.: Кудрицкий А. В. (отв. ред.) и др. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1987. — 516 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hronologiya istoriyi UkrayiniDoistorichna dobaRoki PodiyiDoistorichni chasi1 mln r do n e Paleolit Korolevska stoyanka pervisnoyi lyudini u Zakarpatti300 tis r do n e Datuvannya stoyanok lyudini na Dnistri Sokil Dnipri Kruglik Siverskomu Donci Izyum 300 30 tis r do n e Serednij paleolit mustye na teritoriyi Ukrayini ponad 80 stoyanok250 170 100 tis r do n e Dniprovske maksimalne zledeninnya krizhanij pancir po Dnipru prosunuvsya do porogiv 75 10 tis r do n e Ostannye zledeninnya u Yevropi lodovik prosunuvsya do Polissya35 9 tis r do n e Verhnij paleolit na teritoriyi Ukrayini vidomo dekilka okremih arheologichnih kultur Mezhiricka Anetivska Spicinska Molodovska Lipska Mizinska Migraciyi pervisnih mislivciv z zahodu i pivdnya Najgustishe naselennya na Dnistri bilya Dniprovih porogiv i u pivdennomu Krimu 9 6 tis r do n e Mezolit na teritoriyi Ukrayini Kukrecka Kudlayivska Grebenikivska Donecka Rudoostrivska Pisochnorivska ta inshi arheologichni kulturi 6 4 tis do n e Neolit na teritoriyi Ukrayini Bugo Dnistrovska Surska kultura Dnipro Donecka Azovo Dniprovska ta in kulturi 4 3 tis do n e Eneolit na teritoriyi Ukrayini Tripilska Serednostogivska ta in kulturi Budivnictvo tripilcyami pershih mist z naselennyam do 46 000 meshkanciv 3 1 tis do n e Bronzova doba Yamna kultura Katakombna kultura Kemi obinska Komarivska Zrubna Sabatinivska Bilogrudivska Chornoliska ta in kulturi 1100 200 rr do n e Kulturi zaliznoyi dobi na teritoriyi Ukrayini Zarubinecka kultura Luzhicka kultura Skifska Sarmatska Yuhnivska ta in arheologichni kulturi zaliznoyi dobiAntichna dobaAntichni chasi1250 700 rr do n e Kimerijci u Pivnichnomu Prichornomor yi tavri u Krimu Zasnuvannya blizko 1250 roku do n e u girli Ingulu mista kimerijciv Misto lyudej Kimerijskih700 300 rr do n e Skifi u Pivnichnomu Prichornomor yi Jmovirno yihnya stolicya Metropol nini Kam yanske gorodishe bilya suchasnogo Energodara na Dnipri vidomi takozh yih velichezni gorodisha na Poltavshini Bilske gorodishe Gelon Podilli Kiyivshini 647 do n e Zasnuvannya 1 yi greckoyi koloniyi u Pivnichnomu Prichornomor yi Borisfenidi u girli Dnipra bl 600 do n e Zasnuvannya grekami Olviyi ta Pantikapeyabl 550 do n e Zasnuvannya Feodosiyi ta Kerkinitidi u Tavriyi528 do n e Zasnuvannya geraklejcyami Hersonesu513 do n e Nevdalij pohid Dariya I na skifiv Skifi unikali golovnoyi bitvi visnazhuyuchi persiv dribnimi sutichkami i napadami 502 do n e Zasnuvannya Tiri Ofiussi nini Bilgorod Dnistrovskij Za vidomostyami YuNESKO Bilgorod Dnistrovskij vhodit do desyatki najdavnishih mist Zemli bezperervnogo isnuvannya480 do n e Ob yednannya greckih poselen na Bospori Kimerijskomu u Bosporske carstvo pid zverhnistyu Pantikapeya Arheanakt zasnovuye carsku dinastiyu 438 do n e U Bosporskomu carstvi do vladi prihodit Spartok yakij zasnovuye novu dinastiyu 434 do n e Dogovir pro druzhbu mizh Afinami ta Bosporskim carstvom421 do n e She odna jmovirna data zasnuvannya Hersonesu Tavrijskogo yak koloniyi Gerakleyi bl 385 do n e Feodosiya potraplyaye do skladu Bosporskogo carstva pislya yiyi oblogi carem Levkonom l Takozh pid vladu carstva pidpadaye Kerchenskij pivostriv 331 do n e Zopirion polkovodec Aleksandra Makedonskogo rushiv z vijskom cherez Dunaj z metoyu pidkorennya narodiv u Pivnichnomu Prichornomor yi Jmovirno namagavsya zdobuti Olviyu i otochiv yiyi Buv rozbitij skifami ta olviopolitami i zaginuv ser III st do n e Sarmati postupovo vitiskayut skifiv z Prichornomorskih stepiv do Tavriyi Skifski poselennya zalishilis i na Nizhnomu Dnipri III st do n e I st n e Zarubinecka kultura u Serednomu Podniprov yi291 do n e Geti peremogli Lisimahabl 284 do n e Kelti v Zahidnij Ukrayini i Bessarabiyi 108 107 do n e Car Bosporu Perisad V zapovidaye svoye carstvo Pontu sho viklikaye povstannya skifiv na choli z Savmakom Pridushene za dopomogoyu vijsk carya Pontu Mitridata VI Yevpatora 106 do n e Hersones na deyakij chas priyednano do Bosporskogo carstva63 do n e Zagibel carya Pontu Mitridata VI Yevpatora u Pantikapeyi v rezultati buntu proti nogo vlasnogo sina Farnaka 48 20 do n e Pravlinnya u Bospori Asandra 47 do n e 2 serpnya peremoga Yuliya Cezarya nad carem Bospora v u Malij Aziyi Prijshov pobachiv peremig 30 Tira vhodit do skladu Rimskoyi imperiyi 38 Smert bosporskogo carya Aspurga rodonachalnika novoyi dinastiyi Na tron vstupaye jogo sin yakogo bulo pozbavleno vladi bratom Kotisom za dopomogoyu Rimu Pochatok rimo bosporskoyi vijni bl 69 244 Rimskij garnizon u forteci Haraks bilya suchasnoyi Yalti Takozh vidomi rimski garnizoni I III st u Olviyi Tiri Hersonesi suchasnij Balaklavi 101 Zagibel u zaslanni 3 go Papi Rimskogo Klimenta I jmovirno u Hersonesi I II st Sporudzhennya rimlyanami u pivdennij Bessarabiyi zahisnih valiv Troyanovi vali poch III st Teritoriyu Pravoberezhnoyi Ukrayini zajmayut germanski plemena gotiv yaki prosunulis z pivnichnogo zahodu velbarska kultura Vitisnennya sarmativ Gotska derzhava Ojum stvorennya Zmiyivih valiv Chernyahivska kultura jmovirno riznoetnichnij pleminnij soyuz u Pravoberezhnij Ukrayini na Poltavshini u Moldovi ta shidnij Rumuniyi na choli z gotami 238 270 nizka vijskovih pohodiv varvariv na choli z gotami z Pivnichnogo Prichornomor ya na rimski zemli na Balkanah i primorski mista Maloyi Aziyi ta Greciyi 238 Pershe gotske nashestya na dunajski provinciyi Rimu plemena karpiv 248 Spilnij pohid gotiv i tajfaliv na Meziyu252 Gotske nashestya na Balkani256 Gotske nashestya na Malu Aziyu 258 r 267 Gotske vtorgnennya v Malu Aziyu i Greciyu v yakomu bralo uchast blizko 320 tis voyiniv 268 Nabig gotiv na Saloniki yih rozgrom imperatorom Galliyenom Rimski legioni zalishayut Dakiyu abo 271 r bl 270 Goti rujnuyut prichornomorski grecki mista u tomu chisli i Olviyu 289 Vijna imperatora Diokletiana z sarmatami291 Vijna gotiv i tajfaliv proti vandaliv i gepidiv292 Vijna Diokletiana z sarmatami306 Kostyantin staye odnim z sopraviteliv Rimskoyi imperiyi324 Kostyantin staye yedinim imperatorom Rimskoyi imperiyi pomer 337 r 325 Imperator Kostyantin Velikij sklikaye u Nikeyi 1 j Vselenskij sobor hristiyanstvo staye u Imperiyi derzhavnoyu religiyeyu 337 Peredovi zagoni guniv dosyagli Donubl 350 376 Pravlinnya gotskogo vozhdya Germanariha Ermanariha bl 360 Alani pidkoreni gunamibl 362 Bospor pidkoreno Germanarihombl 365 Vijna Germanariha proti slov yan v rezultati yakoyi yih chastina vtikaye na pivnich z chasom na oz Ilmen bl 373 376 Alano gotska vijna bl 374 Vijna gotiv z antami zagibel antskogo vozhdya Boza 375 Erakska bitva alani rozbili gotivbl 375 376 370 Ukrayina GuniGunske nashestya Rozgrom gotiv i yih vtecha na zahid Vestgoti vezigoti za zgodoyu rimskoyi administraciyi poselyayutsya na Dunayi u Frakiyi na pravah konfederativ V podalshomu pidijmayut antirimski povstannya vihodyat z pid kontrolyu Imperiyi i pochinayut vijskovi rejdi po yiyi zemlyah sho vreshti resht prizvodit do krahu Rima u 476 r i stvorennyu u Zahidnij Yevropi 2 h gotskih ta inshih varvarskih korolivstv 378 Guni peretinayut Kerchensku protoku Kinec Bosporskogo carstva 395 Ostatochnij rozpodil Rimskoyi imperiyi na Zahidnu i Shidnu Vizantijsku 420 Guni zakriplyuyutsya u Pannoniyi i pochinayut zagarbnicki pohodi po Yevropi434 Obloga gunami Konstantinopolya451 Bitva na Katalaunskih polyah pislya 20 chervnya 451 roku v yakij vijska Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi pid kerivnictvom polkovodcya Aeciya v soyuzi z armiyeyu Tuluzkogo korolivstva vestgotiv zupinili navalu koaliciyi varvarskih plemen guniv i germanciv pid provodom Attili na Galliyu 453 Smert vozhdya guniv Attili 406 453 Rozpad derzhavi guniv 482 Legendarna data zasnuvannya Kiyeva bratami Kiyem Shekom Horivom ta sestroyu Libiddyu Odna z versij pohodzhennya nazvi mista vid imeni odnogo z gotskih vozhdiv Kniva Doba rannogo serednovichchyaVI stolittya527 565 Pravlinnya u Vizantiyi imperatora Yustiniana I pri yakomu zokrema bulo sporudzheno abo vidnovleno nizku ukriplen u Tavriyi 545 Anti stali soyuznikami Vizantiyi proti guniv i kutriguriv 548 Pershe vidome vtorgnennya slov yan na Balkanibl 558 Ukrayina Avari Nashestya avariv558 559 Vtorgnennya bulgarskogo hana Zabergana do Frakiyi pid chas yakogo bulgari dijshli do Konstantinopolya 560 570 Zakriplennya avariv u Pannoniyi yaku voni zrobili oseredkom svoyih nabigiv na Yevropu 562 Avari u Dobrudzhi565 Avari u Tyuringiyi565 578 Pislya smerti Yustiniana v Konstantinopoli caryuye 565 578 rr 568 Avari peremogli gepidiv na Dunayi pislya chogo povnistyu zavolodili Pannoniyeyu razom z gepidami Pannoniyu zalishili i pereselilis do Italiyi langobardi sarmati i bulgari 576 Vzyattya Bosporu vijskami Tyurkskogo Kaganatu Zanepad Bosporskogo carstva 581 Obloga Hersonesu tyurkami Ostatochnij rozpad Bosporskogo carstva na dribni koloniyi 588 600 Rozpodil Tyurkskogo kaganatu na i ZahidnijVII stolittya610 641 Vizantijskij imperator Iraklijbl 625 Utvorennya Hozarskogo kaganatu626 Obloga Konstantinopolya avarami ta slov yanami632 665 Hanu Kubratu vdalosya ob yednati dva providnih bulgarskih plemeni kutriguriv i utiguriv u yedinu derzhavu stvorivshi potuzhnu konfederaciyu Han Velikoyi Bulgariyi Kubratbl 650 Bulgarska orda hana Asparuha vidkochuvala z Priazov ya do Budzhaku Ugri z Pivnichnogo Kavkazu perekochuvali na Don i Siverskij Donec 655 Imperator Konstant II 641 678 vidpravlyaye u Hersones rimskogo papu Martina u zaslannya 668 Rozpad Velikoyi Bulgariyi yiyi plemena na choli z sinami pomerlogo Kubrata rozselyayutsya na Volgu Pivnichnij Kavkaz Dunaj 680 Bulgari han Asparuh peremogli vizantijsku armiyu i zakripilisya na Nizhnomu Dunayi de utvorili svoyu derzhavu Ugri poselilis mizh Donom ta Dniprom v mezhah Hozarskogo kaganatu695 Imperatora Yustiniana II povaleno i zaslano u Hersones bl 700 Ugri zakriplyuyutsya na Siverskomu Donci VIII stolittya717 741 Pravlinnya u Vizantiyi imperatora Leva III Isavra 730 Edikt Leva III proti ikonoshanuvannya 741 775 Pravlinnya u Vizantiyi imperatora Kostyantina Vbl 787 790 Zahoplennya oblasti i mista Doros v Tavriyi hozarami Antihozarske povstannya v Krimskij Gotiyi na choli z yepiskopom z Partenitu bl 787 790 Pohid druzhini Bravlina z Novagoroda na Sudak u Tavriyi Danij fakt vidomij lishe z odnogo istorichnogo dzherela 796 805 Znishennya Avarskogo kaganatu u Pannoniyi frankamiDavnoruska dobaUtvorennya knyazivstva rusiv IH stolittya829 842 Feofil vizantijskij imperator 830 Ugri vijshli z pidporyadkuvannya Hozarskogo kaganatu pislya chogo pereselilis do Bessarabiyi838 Pershe vidome ruske posolstvo z yavilos u Konstantinopoli841 Zasnuvannya u pivdennij Tavriyi vizantijskoyi femi Klimativ Hersona 842 867 Vizantijskij imperator Mihajlo III P yanicya 859 Siveryani pochinayut splachuvati daninu hozaram860 abo 866 Pohid rusiv Askold na Konstantinopol Pershij rusko vizantijskij dogovir Vizantijske posolstvo Kirila ta Mefodiya do Hersonesu na peremovini z hozarami bl 862 Poklikannya varyagiv na Rus Pochatok knyazhinnya Ryurika 862 879 u Novgorodi863 Misiya solunciv Kirila ta Mefodiya v Moraviyi vinajdennya nimi slov yanskoyi abetki864 Kiyiv zahoplyuyut varyazki vozhdi Askold i Dir Ryurik prislav do Polocka zbirnikiv danini a Askold i Dir rozorili Polock 866 Nevdalij pohid Askolda i Dira na Konstantinopol 867 Konstantinopolskij patriarh Fotij zasnuvav pershu yeparhiyu dlya inozemciv slov yan i varyagiv yaki prijnyali hristiyanstvo Jmovirna data Fotiyevogo abo Askoldovogo 867 886 Vizantijskij imperator Vasilij I Makedonyanin879 912 Knyazhinnya Olega v Novgorodi i Kiyevi z 882 882 Zdobuttya Kiyeva novgorodskim knyazem Olegom i perenos syudi jogo stolici Zgidno z litopisom zagibel Askolda i Dira Pershij litopisnij spogad pro Lyubech arheologichne datuvannya mista z pochatku IH st 883 Oleg pidkoriv plemena drevlyan 884 Oleg pidkoriv plemena siveryan884 885 Rusko hozarska vijna885 Oleg pidkoriv plemena radimichiv i namagavsya pidkoriti ulichiv i tiverciv896 Bitva na Pivdennomu Buzi de bolgarskij car Simeon I rozbiv vijsko ugriv Pid tiskom pechenigiv ugri vimusheni buli vidkochuvati do Pannoniyi de nezabarom stvorili svoyu derzhavu 898 Ugri pid Kiyevom Perehid ugriv cherez Karpati u Pannoniyu Pidnesennya Kiyivskogo knyazivstva H stolittya907 Vdalij pohid Olega na Konstantinopol Ukladennya dogovoru Pershij litopisnij spogad pro Chernigiv i Pereyaslav911 Drugij torgovelnij dogovir Olega z Vizantiyeyu a takozh dogovir pro nenapad 912 945 Knyazhinnya Igorya sina Ryurika 915 Pershij pohid pechenigiv na Rus Ukladannya miru 920 Pohid Igorya na pechenigiv941 Nevdalij pohid Igorya na Konstantinopol znishennya ruskih korabliv greckim vognem 943 Uspishnij pohid Igorya u Shidne Zakavkazzya m Berdaa 944 Novij nevigidnij dogovir Rusi z Vizantiyeyu 945 Zagibel knyazya Igorya u Derevlyanskij zemli pid chas povtornogo zboru danini 945 964 Knyazhinnya vdovi Igorya Olgi 946 Pridushennya Olgoyu povstannya drevlyan pislya spalennya Iskorostenya 955 957 Posolstvo knyagini Olgi do Konstantinopolya Hreshennya Olgi 964 972 Knyazhinnya u Kiyevi Svyatoslava Igorovicha 959 Ruske posolstvo do korolya Nimechchini Ottona I 964 Peremozhni pohodi Svyatoslava proti hozar na Don i Pivnichnij Kavkaz pidporyadkuvannya v yatichiv na Oci i Tmutarakani Tumentarhana na Tamani 965 Peremozhnij pohid Svyatoslava na Volzku Bulgariyu zdobuttya yiyi stolici Pohid po Volzi na hozar znishennya Hozarskogo kaganatu pidporyadkuvannya yasiv roksolani ta kasogiv na Pivnichnomu Kavkazi 967 Svyatoslav na prohannya vizantijskogo imperatora Nikifora Foki zdijsniv vdalij pohid na Dunajsku Bolgariyu zavolodiv stoliceyu vzyav u polon kagana Borisa i perenis svoyu stavku u Pereyaslavec na Dunayi Pechenigi skoristavshis vidsutnistyu ruskoyi druzhini oblozhili Kiyiv oboronoyu yakogo keruvala knyaginya Olga 969 Smert knyagini Olgi Svyatoslav priznachaye svoyih siniv namisnikami Volodimira u Novgorodi Yaropolka u Kiyevi Olega u Drevlyanskij zemli 970 971 Vijskovi diyi Svyatoslava u Bolgariyi pograbuvannya okolic Konstantinopolya 971 obloga u Dorostoli porazka i vidhid z Balkan Ukladennya z Vizantiyeyu dogovoru na umovah 944 r 972 Napad pechenigiv na zagin Svyatoslava bilya Dniprovih porogiv i zagibel knyazya 976 1025 Vizantijskij imperator Vasilij II977 V hodi mizhusobic zaginuv Oleg Svyatoslavich jogo brat Volodimir vtik do Skandinaviyi 979 Volodimir povernuvsya do Kiyeva z zagonom varyazkih najmanciv i vbiv svogo brata Yaropolka 980 1015 Knyazhinnya u Kiyevi Volodimira Svyatoslavicha981 Pohid Volodimira na v yatichiv i yih pidkorennya Konflikt Kiyeva z Polsheyu Chervenski mista Cherven Peremishl perehodyat do volodin Volodimira 982 Pohid Volodimira na radimichiv yaki pislya smerti Svyatoslava perestali platiti knyazevi daninu 983 Pohid Volodimira na yatvyagiv i yih pidporyadkuvannya takozh vzyato pid kontrol torgovelni shlyahi po Bugu Visli i Nimanu 985 Pohid Volodimira na Volzku Bulgariyu i ukladannya z neyu dogovoru pro mir i torgivlyu987 Volodimir uklav soyuz z Vizantiyeyu otrimav yak narechenu vizantijsku princesu Gannu i prijnyav hristiyanstvo 988 Ruska flotiliya spryamovana na dopomogu Konstantinopolyu Volodimir zaprovadzhuye hristiyanstvo u Kiyevi i na Rusi Mitropolitom u Kiyevi stav grek Feofilakt 989 Pislya 2 misyachnoyi oblogi Volodimir zdobuv Hersones i dobivsya cim odruzhennya z Gannoyu 990 996 Budivnictvo u Kiyevi pershoyi kam yanoyi cerkvi Uspinnya Bogorodici Desyatinnoyi 992 Antihristiyanske povstannya u Kiyevi992 997 Bagatorazovi napadi pechenigiv na kiyivski zemli 996 Urochiste vidkrittya pershoyi u Kiyevi kam yanoyi Desyatinnoyi cerkvi 25 travnya do yakoyi pribuli svyasheniki z Hersonesa zahoronennya tut prahu knyagini Olgi 997 1038 Pravlinnya v Ugorshini knyazya z 1000 r korolya Ishtvana I Likviduvav pleminnij podil krayini i vviv korolivski komitati Otrimav 1000 r korolivsku koronu vviv hristiyanstvo v Ugorshini Rozkvit Kiyivskogo Velikogo knyazivstva Pochatok knyazivskih mizhusobic i zanepadu HI stolittya1006 Torgovelnij dogovir Volodimira z Volzkoyu Bulgariyeyu 1011 Jmovirna data pobudovi knyazem Volodimirom Sofijskogo soboru u Kiyevi 1013 Ruski pohodi na Kavkaz1014 Pohid Volodimira na Novgorod proti sina Yaroslava 1015 Smert knyazya Volodimira Zagibel u borotbi za prestol jogo siniv Borisa i Gliba Chervenski mista perehodyat do Polshi soyuznici Svyatopolka Volodimirovicha v borotbi za kiyivskij prestol 1015 1019 Knyaz Kiyivskij Svyatopolk Volodimirovich 1016 1019 Mizhusobna vijna mizh sinami knyazya Volodimira knyazem kiyivskim Svyatopolkom i knyazem novgorodskim Yaroslavom Vidomi bitvi pid Lyubechem 1016 r pislya yakoyi Yaroslav zajnyav Kiyiv bitva na Buzi u 1018 r v yakij Yaroslav zaznav porazki i bitva na Alti u 1019 r pislya yakoyi kiyivskij prestol ostatochno zalishivsya za Yaroslavom Volodimirovichem a Svyatopolk vtik do Chehiyi 1016 Bitva pid Lyubechem mizh Yaroslavom novgorodskim knyazem z 1010 r i knyazem kiyivskim Svyatopolkom Volodimirovichami v yakij Svyatopolk zaznav porazki i timchasovo vtrativ Kiyiv Ekspediciya vizantijskogo flotu u shidnu Tavriyu proti povstalih hozar 1017 1018 Polsko ruska vijna Boleslava Horobrogo yakij vistupiv na boci svogo zyatya knyazya Svyatopolka Volodimirovicha proti jogo brata Yaroslava Volodimirovicha Mudrogo Pislya vijskovoyi sutichki na Buzi Yaroslav Volodimirovich vtik do Novgoroda a polski vijska uvijshli do Kiyeva de znov posadili na prestol knyazya Svyatopolka 1019 Pislya porazki v bitvi na Alti vtechi do Chehiyi i smerti knyazya Svyatopolka Volodimirovicha knyazem u Kiyevi staye jogo supernik i brat Yaroslav 1022 Tmutarakanskij knyaz Mstislav Kostyantin Volodimirovich Horobrij peremagaye kasogiv1023 Pohid Mstislava Volodimirovicha Tmutarakanskogo na Kiyiv i ovolodinnya Chernigovom 1024 Bitva pid Listvinom Chernigivshina mizh Mstislavom i Yaroslavom Volodimirovichami Yaroslav zaznav porazki i za umovami Gorodcovskogo miru ustupiv bratu Livoberezhzhya Dnipra z Chernigovom i Pereyaslavom yakimi Mstislav volodiv do smerti u 1036 roci 1025 Polskij knyaz Boleslav I Horobrij prijmaye korolivskij titul1029 Pohid knyazya Yaroslava na yasiv na Pivnichnomu Kavkazi1031 Yaroslav povertaye Kiyevu Chervenski mista 1036 Rozgrom pechenigiv i yih vidhid na zahid Pislya smerti chernigivskogo knyazya Mstislava Volodimirovicha Livoberezhzhya Dnipra pidpadaye pid vladu knyazya Yaroslava yakij ostatochno perebirayetsya z Novgoroda do Kiyeva 1036 Sporudzhennya Spaskogo soboru u Chernigovi1037 Oficijna data zavershennya budivnictva Sofiyivskogo soboru u Kiyevi za ostannimi danimi buv zvedenij she za chasiv Volodimira Stvorennya pri nomu pershoyi na Rusi biblioteki Budivnictvo Zolotih vorit u Kiyevi Georgiyivskoyi ta Irininskoyi cerkov 1039 1047 Ukladeno soyuz Rusi ta Polshi1043 Nevdalij pohid knyazya Yaroslava Volodimirovicha na Konstantinopol1044 Donka knyazya Yaroslava Ganna staye druzhinoyu korolya Franciyi Genriha I U 1060 1066 regentsha pri malolitnomu koroli Filippi I 1051 Obrannya novogo mitropolita Ilariona zborami ruskih yepiskopiv Zasnuvannya Pecherskogo monastirya lavri 1054 Smert Velikogo knyazya Yaroslava faktichnij rozpodil Kiyivskoyi derzhavi jogo sinami na okremi udili votchini Knyazhiti u Kiyevi stav starshij sin Izyaslav 1054 1068 1054 Ostatochnij rozkol hristiyanskoyi cerkvi v Yevropi na dvi voroguyuchi katolicku i pravoslavnu ortodoksalnu 1055 Pershij spogad u litopisah pro polovciv orda hana Blusha na kordonah Rusi 1056 1057 Stvorennya u Kiyevi Ostromirova Yevangeliya1061 Pershij pohid polovciv na Rus Vsevolod Yaroslavich zaznav porazki vid hana Iskala rozoreno Pereyaslavsku zemlyu1068 1069 Povstannya u Kiyevi i vignannya knyazya Izyaslava Na prestol zaprosheno Vseslava Polockogo 1069 Pohid polskogo korolya Boleslava II Smilivogo na Kiyiv 1072 Virogidna data prijnyattya knyazyami zvodu zakoniv Pravdi Yaroslavichiv 1073 Pochatok zbrojnoyi borotbi Yaroslavichiv za kiyivskij velikoknyazivskij prestol 1073 1076 Stvorennya najdavnishih pam yatok pisemnosti Rusi Izbornikiv Svyatoslava 1078 3 zhovtnya Pid Chernigovom u bitvi proti knyazya Olega Svyatoslavicha zaginuv kiyivskij knyaz Izyaslav Kiyivskim knyazem staye Vsevolod Yaroslavich Vtruchannya u ruski spravi polskogo korolya Boleslava II1090 1092 Golod i mor u Kiyevi1092 1094 Vijna Rusi z polovcyami1097 Z yizd knyaziv u Lyubechi knyazi Oleg David Yaroslav Svyatoslavichi kiyivskij Svyatopolk Volodimir Monomah volinskij David Igorovich i galicki Rostislavichi Volodar i Vasilko Virisheno pitannya pro nasliduvannya vid batka do sina formalno viznano princip votchini Persha pisemna zgadka pro mista Terebovlya Turijsk i Busk 1098 Zahoplennya i osliplennya knyazya Terebovlskogo Vasilka Rostislavicha Rozpad Rusi HII stolittya1103 Dolobskij z yizd knyaziv Rishennya knyaziv pro spilni diyi proti polovciv 1103 1120 Seriya pohodiv knyaziv Volodimira i Svyatopolka proti polovciv Osoblivo vdali 1103 1107 1111 rr 1108 1113 Sporudzhennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo soboru u Kiyevi 1110 Chasi napisannya Povisti vrem yanih lit 1111 Peremoga rusiv nad polovcyami pri Salnici1113 Smert Svyatopolka Povstannya zalezhnih i kabalnih lyudej proti knyazya i kupciv lihvariv Ustav Volodimira Vsevolodovicha 1113 1125 Pravlinnya u Kiyevi Volodimira Vsevolodovicha Monomaha1122 Peremoga vizantijskogo imperatora nad pechenigami 1124 1153 Pravlinnya u Galichini knyazya Volodimirkado 1125 Povchannya dityam Volodimira Monomaha 1125 1132 Knyazhinnya u Kiyevi Mstislava Volodimirovicha1132 Smert Velikogo knyazya Mstislava sina Volodimira Monomaha Ostatochnij rozpad Rusi na samostijni knyazivstva 1132 1139 Knyazhinnya u Kiyevi Yaropolka II Volodimirovicha1136 Vid Kiyivskogo knyazivstva vidpav Novgorod 1139 Povstannya u Kiyevi i jogo zahoplennya Knyaz u 1139 1146 rr 1144 Ob yednannya udiliv na Dnistri v Galicke knyazivstvo 1146 1161 Zbrojna borotba knyazivskih rodiv Olgovichi Monomahovichi Davidovichi za Kiyivskij prestol1147 Pershi litopisni spogadi pro mista Cherkasi Nizhin i mistechko Kuchkovo Moskov 1153 1187 Pravlinnya u Galickomu knyazivstvi Yaroslava Volodimirkovicha Osmomisla pid kontrolem knyazivstva opinyayetsya teritoriya suchasnoyi Moldovi do Chornogo morya 1157 Povstannya smerdiv u Kiyevi Obrannya knyazem rostovskim i suzdalskim Andriya Bogolyubskogo 1157 1174 1169 Andrij Bogolyubskij zahopiv pograbuvav i zrujnuvav Kiyiv pislya chogo povernuvsya knyazhiti do Suzdalya Kiyivske knyazivstvo ostatochno stalo drugoryadnim 1169 Imperator Vizantiyi dozvoliv genuezcyam plavati cherez Bosfor i vidviduvati Chornomorske uzberezhzhya1173 1205 Pravlinnya na Volini a z 1199 i v Galichini knyazya Romana Mstislavicha1176 1212 Velikij knyaz Volodimirskij Vsevolod Velike Gnizdo 1185 Nevdalij pohid knyazya Novgorod Siverskogo Igorya na polovcivbl 1187 Stvorennya Slova o polku Igorevim 1187 1199 Knyazhinnya u Galichi Volodimira Yaroslavicha 1196 Vtorgnennya litovciv u Volinske knyazivstvo1199 Ob yednannya Romanom Volinskim Galickogo i Volinskogo knyazivstv v yedine Galicko Volinske Pidnesennya Galicko Volinskogo knyazivstva i tataro mongolska navala HIII stolittya1201 Pohid Romana Mstislavicha Volinskogo na polovciv 1202 Zahoplennya Romanom Mstislavichem Kiyeva 1203 Ryurik Rostislavich knyaz kiyivskij za dopomogoyu poloveckogo vijska rozbiv torkiv Romana Volinskogo zahopiv i spaliv Kiyiv 1204 Hrestonosci pid chas 4 go Hrestovogo pohodu zahopili i pograbuvali Konstantinopol i na chastini teritoriyi Vizantijskoyi imperiyi stvorili pidkontrolnu yim Latinsku Ce zokrema uskladnilo prohid genuezkih korabliv cherez Bosfor 1205 Pid chas polskogo pohodu knyaz Galickij Roman Mstislavich potrapiv u zasidku i zaginuv vdovu knyazya Gannu z dvoma malolitnimi sinami Danilom ta Vasilkom galicki boyari vignali a knyazhiti zaprosili troh Igorevichiv z Sivershini Bitva chernigivskih knyaziv z litovcyami 1206 Venecijci zakriplyuyutsya v Soldayi Sudaku yakoyu volodiyut spilno z polovcyami kipchakami 1213 Galicki boyari posadili na prestol Volodislava Kormilchicha sho prizvelo do polsko ugorskogo vtorgnennya v Galichinu Polovci prijnyali u sebe merkitiv z yakimi mongoli znahodilis u stani vijni1214 Spishska ugoda Ugorshini i Polshi shodo galicko volinskih zemel i prihid do Galicha ugorskogo korolevicha Kolomana 1215 Vasilko ta Danilo Romanovichi povernuli sobi m Volodimir1217 Nabig seldzhukiv na Sudak1221 Danilo Romanovich pochav knyazhiti na Volini1223 Mongolski zagoni Subedeya ta Dzhebe berut Sudak 31 travnya bitva na richci Kalka ob yednani sili ruskih i poloveckih knyaziv rozbiti mongolskimi zagonami pid komanduvannyam Subedeya i Dzhebe 1224 Viniknennya knyazivstva u litovciv1230 Golod i mor po vsij zemli Ruskij Danilo ta Vasilko Romanovichi ovolodili Volinnyu 1231 1238 Vijna Danila ta Vasilka Romanovichiv z ugorcyami za Galichinu 1238 1237 Bitva pid Dorogochinom Danilo Galickij rozbiv nimeckih licariv Dobzhinskogo ordenu 1238 Danilo Romanovich Galickij povernuv sobi Galich z chastinoyu knyazivstva Pohid galichan na Litvu 1239 Mongolo tatari zdijsnili rujnivnij pohid po Rostovo Suzdalskij ta Chernigivskij zemlyam a u Tavriyi zahopili i pograbuvali Sudak Kiyevom zavolodiv Danilo Romanovich Galickij i priznachiv syudi svogo voyevodu Dmitra 1240 Mongolo tatarski ordi na choli z hanom Batiyem zrujnuvali Kiyiv 6 grudnya inshi pivdenno ruski mista obklali ruski zemli daninoyu i vderlis do Centralnoyi Yevropi 1241 1242 Pislya pohodu po zemlyam Polshi Ugorshini Slovachchini Horvatiyi han Batij z vijskom povernuvsya stepom na Nizhnyu Volgu de zasnuvav svoyu derzhavu Zolotu Ordu do skladu yakoyi potrapili zokrema i ninishni pivdenno ukrayinski stepovi regioni z Tavriyeyu 1243 Persha poyizdka ruskogo knyazya Yaroslava Vsevolodovicha do stavki mongolskogo hana za yarlikom na knyazhinnya 1245 17 serpnya bitva pid Yaroslavom peremoga galickogo vijska nad ugorcyami i polyakami Danilo Romanovich pidporyadkuvav sobi vsyu Galichinu 1246 Danilo Romanovich vidvidav stolicyu Ordi Saraj Batu de vimushenij buv viznati sebe pidleglim hana Batiya Podorozh Plano Karpini cherez Chehiyu Polshu Rus Volodimir Kiyiv i Don do Saraya i Mongoliyi 1247 Na zvorotnomu shlyahu z Mongoliyi Plano Karpini vidvidav Kiyiv 10 15 chervnya de zustrivsya z galicko volinskimi knyazyami Vasilkom ta Danilom Romanovichami 1250 Hreshennya litovskogo knyazya Mindovga i soyuz z nimcyami 1253 Papskij poslannik v Dorogichini koronuye Danila Romanovicha Korolem Ruskim Podorozh monaha Gijoma de Rubruka z Akkri cherez Krim Soldajya Perekop i Saraj Batu do Karakoruma1254 Pohid Danila Galickogo na Kiyiv 1256 Pershij spogad pro Lviv1257 Tatarskij perepis naselennya Rusi 1259 Pohid hana Burundaya na pivdenno zahidnu Rus i Polshu Danilo Romanovich vimushenij pidtverditi svoyu virnist mongolam i znishiti ukriplennya svoyih mist a takozh uzyati uchast v spilnomu pohodi na Litvu 1259 Podorozh Maffeo i Nikolo Polo Batka Marko Polo cherez Soldajyu i Perekop do Saraya Buhari i Hanbalika 1261 Genuya ta Vizantiya ukladayut za yakim genuezci otrimuyut viklyuchne pravo na plavannya v Chornomu mori v obmin na dopomogu Vizantiyi pri vidvoyuvanni Konstantinopolya Vidnovlennya Vizantijskoyi imperiyi vidvoyuvannya Konstantinopolya shopravda dopomoga Genuyi ne znadobilasya 1264 Pislya smerti Danila Romanovicha galickim knyazem staye jogo sin Lev 1264 1301 1265 Dlya protivagi Genuyi vizantijskij imperator dopuskaye v Chorne more takozh i venecijciv1266 Genuezci zasnovuyut svoyu pershu i golovnu koloniyu v Prichornomor yi Kafu na misci davnoyi Feodosiyi 1270 Pislya smerti Vasilka Romanovicha volinskim knyazem staye jogo sin Volodimir 1270 1289 U Lvovi z yavilas virmenska koloniya mozhlivo krimskih virmen 1275 Tatarsko galickij pohid na Litvu 1277 Tatarskij beklyarbek Nogaj zvernuvsya z propoziciyeyu soyuzu do Volodimira Vasilkovicha Volinskogo Lva Danilovicha Galickogo i Mstislava Danilovicha Luckogo i proviv z nimi spilnij pohid na Litvu 1279 Knyaz Lev Danilovich za dopomogoyu vijsk Nogaya namagavsya zahopiti Sandomir u Polshi 1285 1287 Pohid zolotoordinskogo hana temnika Nogaya i ruskih knyaziv na Polshu 1287 Venecijskij konsul u Soldayi1288 Genuezka koloniya v Monkastro Povidomlyayetsya pro pohid temnika Nogaya na Polshu u yakomu jogo suprovodzhuvali knyazi Lev Danilovich i Mstislav Danilovich abo 1291 rik 1298 Ordinskij namisnik Pridunav ya beklyarbek Nogaj rozbiv u ponizzi Siverskogo Dincya vijsko hana Zolotoyi Ordi Tohti i stav na korotkij termin pravitelem ordinskih zemel vid Dunayu do Donu1299 Sudak zahopleno tatarskim temnikom Nogayem Takozh rozoreni Kirk Or Hersones Kafa Cherkio Beklyarbek Nogaj rozbitij zolotoordinskim hanom Tohtoyu v rajoni Kuyalnika ninishnya Odeska oblast i nastupnogo roku vbitij 1300 Starannyami volodimirskih knyaziv mitropoliyu pereneseno z Kiyeva do Volodimira mitropolit Maksim Na pivnichnomu zahodi Maloyi Aziyi utvorivsya bejlik Osmana yadro majbutnoyi Osmanskoyi imperiyiLitovsko ruskij i polskij periodZanepad Galicko Volinskogo knyazivstva i pidnesennya Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhemajtijskogo Roki PodiyiXIV stolittya1302 U vijni z Polsheyu Yurij Lvovich vtrativ Lyublinsku zemlyu1301 1308 Ostannya pidnesennya Galicko Volinskogo knyazivstva za knyazya korolya Yuriya Lvovicha1303 Galickij knyaz Yurij Lvovich dobivsya vid Konstantinopolya dozvolu na stvorennya okremoyi mitropoliyi v Galichini pislya pereyizdu Kiyivskogo mitropolita u 1300 r do Volodimira na Klyazmi z perervami isnuvala do 1347 r piznishe vidnovlyuvalas 1318 Zasnuvannya Kafskoyi katolickoyi yeparhiyi Genuezci zakriplyuyutsya u Vosporo Cherkio 1320 Bitva na richci Irpin litovskij knyaz Gedimin rozbiv ruske vijsko i zajnyav abo 1321 1322 Persha pisemna zgadka pro misto Mizoch1325 Galickim knyazem boyari obrali Boleslava II Yuriya Mazoveckogo 1325 1340 1330 Dekilka tisyach virmen pereselyayutsya z Ak Saraya do Kafi 1332 Zasnuvannya katolickih yeparhij v Vosporo i Sarsone Hersonesi 1333 Pravlinnya v Polshi Kazimira III Velikogo 1333 1370 1334 Arabskij mandrivnik i kupec prosliduvav cherez Kafu i Solhat Krim na Azov Tanu i dali do stavki ordinskogo hana Uzbeka na Pivnichnomu Kavkazi 1339 Sanok pershe z ruskih mist otrimav Magdeburzke pravo 1340 Boyari otruyili galickogo knyazya Yuriya 1325 1340 pislya chogo cherez 9 dniv vijska polskogo korolya Kazimira III vderlis u Galichinu Progoloshenij boyarami pravitel vimushenij viznati zalezhnist vid korolya Polshi Na Volini boyari progolosili knyazem zyatya Yuriya Mazoveckogo sina knyazya Litvi Gedimina Lyubarta 1340 1343 Zahoplennya Genuyeyu Syumbolona Chembalo 1342 1382 Pravlinnya v Ugorshini Lyudovika I Anzhujskogo1344 Smert galickogo pravitelya Dmitra Detka i pochatok vijni Polshi i Litvi za Galichinu i Volin do 1366 r 1345 1377 Pid kontrol Velikogo knyazivstva Litovskogo perehodit Chernigivshina i Pereyaslavshina1346 Han Dzhanibek obstupaye Kafu1349 Uspishna kampaniya Kazimira III i okupaciya Galichini i chastini Volini 1356 Virmeni Lvova otrimuyut privileyi vlasnogo sudochinstva1357 Chembalo pochatok budivnictva forteci ta zasnuvannya katolickoyi yeparhiyi1358 Zasnuvannya virmenskogo monastirya Surb Hach bilya Starogo Krimu 1362 Bitva na Sinih Vodah 1363 knyaz Litovskij Olgerd peremig tatarske vijsko i zavolodiv Kiyevshinoyu Podillyam i vsim Pravoberezhzhyam Dnipra do Chornogo morya1363 Pohid knyazya Litovskogo Olgerda na Krim i na Moskvu1364 Zasnuvannya Krakivskogo universitetu 1364 1425 Period posilennya i zrostannya Moskovskogo knyazivstva1365 Sudak perehodit do Genuyi zasnuvannya tut katolickoyi yeparhiyi1368 Pohid knyazya Litovskogo Olgerda na Moskvu1370 Pislya smerti korolya Polshi Kazimira III polskim korolem staye korol Ugorshini Lyudovik I Anzhujskij Galichina timchasovo perehodit do Ugorskogo korolivstva Pohid knyazya Litovskogo Olgerda na Moskvu1372 Pohid knyazya Litovskogo Olgerda na Moskovske knyazivstvo1374 Lyudovik I Anzhujskij pozbaviv polsku shlyahtu vid splati vsih podatkiv1375 Pohid knyazya Litovskogo Olgerda na Smolenski zemli1380 1387 Zgidno z nizkoyu dogovoriv z tatarami Pivdennij bereg Krimu vid Kafi i Soldajyi do Alushti ta Chembalo perehodyat do Genuyi 1382 Polska koroleva Yadviga povertaye Galichinu Polshi 1385 1386 1385 Krevska uniya ob yednannya Polshi i Litvi v rezultati braku polskoyi korolevi Yadvigi i Velikogo knyazya Litovskogo Vladislava Yagajla Yagellona 1385 Vitovta kuzena korolya Yagajla viznano Velikim knyazem Litovskim1387 Likvidaciya polyakami Galickogo knyazivstva1393 1394 Likvidaciya litovcyami ruskih udilnih knyazivstv1394 V Ukrayini zafiksovani pershi garmati Garmati i 6 bochok porohu priviz korol Volodislav II Yagajlo do Lvova Togo zh roku z nakazu korolya lvivskij garmash Zbrozhek priviz pershi garmati i 6 bochok porohu do Kam yancya na Podilli 1395 Krim ta Kavkaz spustosheni vijskami Timura osoblivo postrazhdali hristiyani 1397 Velikij knyaz Litovskij Vitovt dijshov do Kafi vzyav Kirk Or i zrujnuvav Hersones Zolotoordinskij han Tohtamish znahodyachis u vignanni u Litvi pogodivsya na peredachu pid kontrol Velikogo knyazivstva Litovskogo Kiyivshini Pereyaslavshini Chernigivshini i stepiv na pravomu berezi Dnipra v obmin na dopomogu v borotbi z Tamerlanom Persha pisemna zgadka pro mista Skole i Buchach1399 Hersones ostatochno zrujnovanij temnikom Yedigeyem pislya chogo vzhe ne vidnovlyuvavsya Bitva na Vorskli 1399 rusko litovsko polski vijska na choli z knyazem Vitovtom 75 000 zaznayut porazki vid tatar Yedigeya 20 000 Rozorennya tatarami Kiyivshini Podillya Volini Rozkvit zahidno ruskoyi derzhavi Velikogo knyazivstva Litovskogo Viniknennya Krimskogo hanstva i pidnesennya Osmanskoyi imperiyi XV stolittya1402 Vitovt ostatochno ovolodiv Smolenskim knyazivstvom 1403 Vidnovlennya forteci Feodoro Mangup v girskomu Krimu1408 Dogovir mizh Moskvoyu ta Litvoyu na Ugri yakij vstanovlyuvav kordon po cij richci sho ne viklyuchalo perehodu knyaziv z litovskogo beregu na sluzhbu do Moskvi1410 Gryunvaldska bitva peremoga polsko litovsko ruskogo vijska nad tevtonskimi licaryami 1413 Gorodelska uniya mizh Vitovtom ta Yagajlom Litovski boyari katoliki otrimali prava polskoyi shlyahti 1427 Han Hadzhi Girej domagayetsya viokremlennya Krimskogo hanstva zi skladu Zolotoyi Ordi Feodoriti zavershuyut budivnictvo gavani Avlita Kalamita 1428 Zgaduyutsya genuezki konsuli v Kafi Trapezundi Tani Chembalo Soldajyi Koppi Sevastopolisi Sinopi 1432 1436 Velike knyazivstvo Ruske 1432 1435 knyazya Svidrigajla Rozkol u Velikomu knyazivstvi Litovskomu brat Vitovta daruye pravoslavnomu dvoryanstvu prava yak i u katolickogo 1433 Povstannya naselennya Chembalo proti genuzciv pidtrimane Feodoro 1434 Zahidne Podillya perehodit do Polshi i peretvoryuyetsya na voyevodstvo Ekspedicijnij korpus z Genuyi vidvojovuye Chembalo u Feodoro rujnuye Kalamitu ale zaznaye porazki vid krimskih tatar v bitvi pid Solhatom 1438 1445 Florentijska cerkovna uniya sproba ob yednati katolicku i pravoslavnu cerkvi 1438 Nevdala sproba genuezciv vidvoyuvati u feodoritiv Alustu Partenit Gurzuf1438 1454 Sporudzhennya forteci u Bilgorodi Dnistrovskomu1447 Zasnuvannya mista Rahiv na Zakarpatti1448 Sobor rosijskih yepiskopiv priznachaye yepiskopa ryazanskogo Ionu mitropolitom bez otrimannya dozvolu Vselenskogo patriarha faktichno Moskovska pravoslavna cerkva stala avtokefalnoyu Konstantinopol zatverdiv Ionu mitropolitom lishe 1451 r 1449 Utvorennya nezalezhnogo Krimskogo hanstva1452 Na pochatku 1452 r volinski zamki zajnyali litovski vijska a nezabarom Volinske knyazivstvo bulo ostatochno likvidovane i peretvorene v provinciyu Velikogo knyazivstva Litovskogo yakoyu stav upravlyati velikoknyazivskij namisnik 1453 Vzyattya turkami Konstantinopolya krah Vizantijskoyi imperiyi pislya chogo Genuya prodaye chornomorski koloniyi svoyemu banku San Dzhordzho1456 1458 Pid vplivom korolya Polshi Litovskogo knyazya Vselenskij patriarh priznachaye mitropolitom Kiyivskim Grigoriya Rozkol ruskoyi cerkvi Kiyivska mitropoliya 10 ukrayinskih i biloruskih yepiskopativ 1463 1485 Period stanovlennya Moskovskogo velikogo knyazivstva yak yedinoyi derzhavi Pivnichnogo shodu Rusi Pskov priyednano 1510 r Ryazan 1521 r 1471 Likvidaciya Kiyivskogo udilnogo knyazivstva i utvorennya Kiyivskogo voyevodstva 1473 Krimske hanstvo potraplyaye v zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi1475 Tureckij desant u Krim u Zdayetsya Kafa vzyati shturmom Sudak Chembalo Alusta Alushta Genuezki koloniyi znisheni Pislya dekilkoh misyaciv geroyichnoyi oboroni pala fortecya Mangup i knyazivstvo Feodoro pripinilo svoye isnuvannya1478 Krimskij han viznaye sebe vasalom Osmanskoyi imperiyi1480 Han Velikoyi Ordi Ahmat projshov z vijskom cherez zemli svogo soyuznika korolya Kazimira IV na r Ugru de gadav vdertisya do mezh Moskovskogo knyazivstva ale buv zupinenij rosijskim vijskom Stoyannya na Ugri Kinec tataro mongolskogo iga na Rusi 1482 Pershij pohid krimskih tatar yak soyuznikiv moskovskogo knyazya na ukrayinski zemli han Mengli Geraj grabuye Kiyiv i v podarunok moskovskomu knyazyu Ivanu visilaye viz z nagrabovanim dobrom kiyivskih soboriv i cerkov v tomu chisli ikonostas zolotu chashu i z soboru Svyatoyi Sofiyi1483 7 lyutogo u Rimi drukom vijshla kniga Prognostichna ocinka potochnogo 1483 roku profesora Bolonskogo universitetu Yuriya Drogobicha persha z vidomih na sogodni vidanih knig ukrayinskogo i shidno yevropejskogo avtora1484 Turecka armiya perehodit Dunaj i bere Kiliyu ta Bilgorod Akkerman Osmanska imperiya bere pid kontrol vse chornomorske uzberezhzhya1489 Pershi vidomi spogadi pro kozakiv u bitvi razom z polyakami proti tatar na Braclavshini 1490 1492 Na Galichini povstannya pid provodom Muhi ta Boruli1492 1494 Moskovsko litovska vijna knyaz Ivan III i knyaz Oleksandr 1493 Moskovskij knyaz Ivan III Vasilovich prijmaye titul Gosudarya vsiyeyi Rusi Ne pidtverdzheno 1494 5 lyutogo zavershennya rosijsko litovskoyi vijni 1492 1494 rr Ukladeno Vichnij mir Oleksandr vidmovivsya vid pretenzij na Novgorod Tver i Pskov bilsha chastina zemel verhovskih knyazivstv volodinnya hlepeckih i vyazemskih knyaziv vidhodili Ivanu III yakij povertav Litvi Lyubutsk Serpejsk Mosalsk Opakiv i vidmovlyavsya vid pretenzij na Smolensk i Bryansk Litovskij velikij knyaz Oleksandr odruzhuvavsya na donci Ivana III Oleni1497 Luck otrimav Magderburzke pravo1498 Pohid turecko moldavskogo vijska u Galichinu proti Polshi 1500 Pid vladu Moskvi vid Litvi perejshli knyazi Starodubsko Mozhajskij Semen Ivanovich i Novgorod Siverskij Vasilij Ivanovich Shemyachich sho stalo prichinoyu vijni mizh Moskovskim i Litovskim velikimi knyazivstvami 1500 1503 rr Drugij pohid Ivana III proti litovskogo knyazya Oleksandra Viniknennya Zaporizkoyi Sichi Utvorennya Rechi Pospolitoyi Posilennya Moskoviyi i Osmanskoyi imperiyi XVI stolittya1501 Moldova potraplyaye u zalezhnist vid Osmanskoyi imperiyi1502 Armiya soyuznika Moskvi krimskogo hana Mengli I Geraya u kilkosti 90 000 voyiniv v hodi rosijsko litovskoyi vijni spustoshila zemli Pravoberezhzhya azh do Lvova Lyublina i Krakova 1503 Zakinchennya moskovsko litovskoyi vijni 1500 1503 rr Pidpisano peremir ya mizh carem moskovskim Ivanom III i Velikim knyazem Litovskim zgidno z yakim Ivan III otrimav Chernigiv Novgorod Siverskij Bryansk Putivl Gomel chastinu smolenskih i vitebskih zemel Takim chinom Velike knyazivstvo Litovske vtratilo blizko tretini teritoriyi 1505 Polskij korol Oleksandr Kazimirovich vidaye Radomsku konstituciyu Prikriplennya selyan do sel 1507 1508 Moskovsko litovska vijna zavershilas mirnim dogovorom kordoni zalishalis stari zemli Glinskih zalishalis za Velikim knyazivstvom Litovskim 1508 Vistup proti litovskoyi vladi magnata Mihajla Glinskogo z bratom yih diyi na storoni moskovskih vijsk i vtecha do Moskvi Krimskotatarskij nabig na Pravoberezhnu Ukrayinu 1509 Krimskotatarskij nabig na Pravoberezhnu Ukrayinu1512 Krimskotatarskij nabig na Volin1512 1522 Moskovsko litovska vijna Za mirnoyu ugodoyu do Moskvi perehodili zahopleni neyu 1514 r Smolenski zemli 23 tis kv km ale vid pretenzij na Kiyiv Vitebsk i Polock a takozh na povernennya polonenih Moskva vidmovlyalas 1514 V hodi vijni z Velikim knyazivstvom Litovskim Moskoviya zahoplyuye Smolensk1518 Krimskotatarskij nabig na Volin1523 Vsi volodinnya siverskih knyaziv uvijshli do skladu Moskoviyi 1523 Pohod kozakiv na fortecyu Ochakiv1526 Bitva pri Mogachi turki zahopili Ugorshinu u Transilvaniyi utvorilosya vasalne vid Osmanskoyi imperiyi knyazivstvo Transilvaniya Semigorod 1529 Zaprovadzhennya 1 go Litovskogo statutu1533 1538 Pislya smerti velikogo moskovskogo knyazya Vasiliya III pravit jogo vdova Olena Glinska1534 1537 Moskovsko litovska vijna Starodubska Starodub bulo znisheno Za umovami miru Velike knyazivstvo Litovske povernulo sobi Gomelsku volost ale spirni Sebezh ta Zavolochchya zalishilis za Moskvoyu 1538 Pershij vidomij nabig kozakiv na chajkah na Ochakiv 1547 Moskovskij knyaz Ivan IV Groznij prijmaye carskij titul1552 Ivan IV Groznij zdijsnyuye 3 j pohid na Kazan Kazanske hanstvo persha neruska derzhava vklyuchena do skladu Rusi 1552 1558 Dmitro Vishneveckij Bajda zbuduvav na o Mala Horticya ukriplennya pershu Zaporizku Sich Horticka Sich 1557 24 dennya obloga i bezrezultatnij shturm Hortickogo zamka krimskimi zagonami 1558 1583 Livonska vijna Z 1562 za uchastyu Velikogo knyazivstva Litovskogo nevdala sproba Moskvi priyednati Pribaltiku 1564 V Polshi z yavivsya orden yezuyitiv 1564 1593 Tomakivska Sich1566 Zaprovadzhennya 2 go Litovskogo statutu 1569 Lyublinska uniya ob yednannya Velikogo knyazivstva Litovskogo ta korolivstva Polskogo v yedinu derzhavu Rich Pospolitu Pri comu ukrayinski zemli Pidlyaske Braclavske Kiyivske Volinske voyevodstva perejshli do polskoyi chastini derzhavi a za Litvoyu zalishilis biloruski Ukrayinska shlyahta otrimuvala ti zh prava sho i polska 1570 Ivan Groznij vidpraviv gramotu donskim kozakam cej den vvazhayetsya Dnem zasnuvannya donskogo kozactva 1571 Krimski tatari vostannye spalili Moskvu Car Ivan IV vtik zi svoyeyi stolici 1572 Viniknennya reyestrovogo kozactva korol Sigizmund II Avgust sankcionuvav stvorennya zagonu u kilkosti 300 kozakiv na choli z shlyahtichem Badovskim Nezabarom zagin bulo rozformovano 1573 Zasnuvannya Ivanom Fedorovim tipografiyi u Lvovi 1574 Nadrukuvannya Ivanom Fedorov ich em u lvivskij tipografiyi pershih dvoh knig Apostol i Smert ostannogo korolya z dinastiyi Yagelloniv shlyahta otrimuye pravo obirati monarha i ukladati z nim dogovir z viznachennyam prerogativ 1576 Zasnuvannya Ostrozkoyi greko slov yano latinskoyi shkoli isnuvala do 1636 r i tipografiyi isnuvala do 1612 r 1576 1586 Korol Rechi Pospolitoyi Stefan Batorij1577 V Ostrozi za spriyannya knyazya Kostyantina Ostrozkogo stala do ladu drukarnya na choli z Ivanom Fedorovim1578 Viniknennya kozackogo reyestru korol Stefan Batorij vstanoviv platnyu 600 kozakam i dozvoliv roztashuvati yim v m Trahtemirovi svij arsenal i shpital Keruvali kozakami oficeri dvoryani 1580 1581 Ivan Fedorov vidaye Bibliyu v Ostrozkij tipografiyi1583 Vzyattya kozakami Bilgoroda Akkermana Polskij korol Stefan Batorij dlya zadovolennya osmanskogo sultana nakazav stratiti 31 kozaka uchasnika shturmu 1585 u Lvovi zasnovano Stavropigijske bratstvo 1588 3 j Litovskij statut Zakripachennya selyan Braclavshini i Pridniprov ya 1589 Reyestr kozakiv viznacheno u 3 000 1589 1590 Povstannya u Bilij Cerkvi 1591 1593 Kozacke povstannya na choli z getmanom Krishtofom Kosinskim 1593 1594 Kozacka armiya najmanciv v kilkosti 12 000 voyuye v Moldovi vnaslidok chogo moldovskij gospodar na deyakij chas viznav sebe vasalom Gabsburgiv 1593 1630 Bazavlucka Sich1594 1595 Antipolske povstannya u Braclavi 1594 1596 Povstannya v Ukrayini i Bilorusi pid provodom S Nalivajka i G Lobodi 1596 Berestejska uniya Stvorennya Greko Katolickoyi cerkvi Div takozhDoistorichna Ukrayina Neolit v Ukrayini Bronzova doba na teritoriyi Ukrayini Kiyivska Rus Velike knyazivstvo Litovske Litovsko moskovski vijni Krimske hanstvoDzherelaUkrainskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Encikl sprav Gl redkol Kudrickij A V otv red i dr K Gl red USE 1987 516 s