Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василій І Македонянин (25 травня 836 /за ін. даними — 830/835 — 29 серпня 886) — з 867 року візантійський імператор, засновник Македонської династії. Визнаний православною церквою святим.
| Василій І Македонянин | |
|---|---|
| грец. Βασίλειος ὁ Μακεδών | |
 Солідус з зображенням Василія І його сина Констянтина та його другої дружини Євдокії | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 867 |
| Кінець правління: | 886 |
| Попередник: | Михаїл III |
| Наступник: | Лев VI |
| Дата народження: | 830/835/836 |
| Місце народження: | фема Македонія |
| Країна: | Візантійська імперія |
| Дата смерті: | 29 серпня 886 |
| Місце смерті: | Константинополь |
| Діти: | Констянтин, Лев, Олександр, Степан |
| Династія: | Македонська династія |
Походження та захоплення влади
Походив з вірменської сім'ї, яка оселилася у фемі Македонія. Потрапивши до імператорського двору, став фаворитом Михайла III, а в 867 — співправителем. Убивши імператора, захопив престол. Проводив політику зміцнення центральної влади. Воював з арабами на сході та в Італії. В 867 Василій (за ін. даними Михайло III) послав у Київську Русь для місіонерської діяльності єпископа і священиків, які заснували там єпархію. В 875 (за ін. даними — 873–874) у Києві побувало посольство від Василія, яке домоглося покращення відносин між Київською державою і Візантією.
За правління Василія, внаслідок зусиль Константинопольських Патріархів Фотія та Ігнатія, спрямованих на поширення християнства, було охрещено частину населення Русі.
Внутрішня політика
Прихід Василія І Македонянина ознаменував собою нову епоху в історії Візантії. Він відзначився низкою реформ у внутрішній політиці держави. Після правління Михайла ІІІ фінансова, адміністративна та військова системи знаходилися в край тяжкому стані. Посівши трон, Василій І одразу ж зайнявся законотворчою діяльністю. Уряд імператора спробував упорядкувати податкову систему. В офіційній біографії зазначається, що Василій І був ярим захисником бідних. Також було переглянуто всі діючі закони країни. На першому етапі комісія на чолі з Патріархом Фотієм видала у 886 році збірник законів, який дістав назву «Епанагога». У ньому новий василевс офіційно затвердив повернення до ідей імперського універсалізму. Головний принцип звучав так: «Зберігати існуючі блага, повертати втрачені, додавати ті, що відсутні». Також в цьому збірнику законів вперше у Візантії була зроблена спроба чітко розмежувати владу імператора та Патріарха. Ще однією великою роботою, що лягла на плечі юристів василевса, був перегляд Кодексу Юстиніана, яка згодом лягла в основу «Василісків». Вона була завершена аж наприкінці правління Василія І Македонянина, а видана вже за часів Лева VI.
Зовнішня політика
Майже всі зусилля Василія І були спрямовані на укріпленні існуючих кордонів імперії. Східна політика імператора спрямована на завоювання. У 871—872 рр. візантійські війська розгромили павліканську державу Тефрику, яка займала територію майже всієї Малої Азії. Війни 873—882 рр. не мали особливих успіхів. За цей період здобутками стали Самосат, Запетр, Мелетин. Неодноразово Василій І брав участь у військових походах. Вже наприкінці свого життя він встановив дружні відносини з Вірменією, заключивши договір з правителем Ашотом, засновником династії Багратидів, для спільних дій проти арабів. За допомогою франкського імператора Людовіка ІІ у 871 році було звільнено місто Барі.
Незважаючи на свою активну політику на Заході, зусиль, щоб залишити за собою Сицилію, було замало. Територія відійшла до мусульман. Візантії залишилися її південно-італійські землі, а на західно-балканських володіннях і Далмації вона посилила свій вплив. Важливим визначником у зовнішній політиці було поновлення контролю над східним берегом Адріатики. Політичну залежність від імперії визнали Гаета, Салерно, Беневент, Неаполь та Амальфі. А от з Київською Руссю та Болгарією в цей час було підписано мирні договори.
Канонізація
Святий у Православ'ї. День Пам'яті - 29 серпня.
Див. також
Посилання
- А. Г. Плахонін. Василій I Македонянин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 443. — .
- Василій І Македонянин у енциклопедії Кирила і Мефодія(рос.)
- Василій І Македонянин у православній енциклопедії [ 7 липня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Николов, А. Средневековый славянский перевод «Учительных глав» императора Василия I: проблемы изучения рукописной традиции и ранних печатных изданий. — В: XIX Ежегодная богословская конференция Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Т. 1. Москва, 2009, 41-47 [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Візантійський імператор 867— 886 | Наступник: |
| Михайло III | Лев VI |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasilij I Makedonyanin 25 travnya 836 za in danimi 830 835 29 serpnya 886 z 867 roku vizantijskij imperator zasnovnik Makedonskoyi dinastiyi Viznanij pravoslavnoyu cerkvoyu svyatim Vasilij I Makedonyaningrec Basileios ὁ MakedwnVasilij I MakedonyaninSolidus z zobrazhennyam Vasiliya I jogo sina Konstyantina ta jogo drugoyi druzhini YevdokiyiImperatorPochatok pravlinnya 867Kinec pravlinnya 886Poperednik Mihayil IIINastupnik Lev VIData narodzhennya 830 835 836Misce narodzhennya fema MakedoniyaKrayina Vizantijska imperiyaData smerti 29 serpnya 886 0886 08 29 Misce smerti KonstantinopolDiti Konstyantin Lev Oleksandr StepanDinastiya Makedonska dinastiyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vasilij I Pohodzhennya ta zahoplennya vladiPohodiv z virmenskoyi sim yi yaka oselilasya u femi Makedoniya Potrapivshi do imperatorskogo dvoru stav favoritom Mihajla III a v 867 spivpravitelem Ubivshi imperatora zahopiv prestol Provodiv politiku zmicnennya centralnoyi vladi Voyuvav z arabami na shodi ta v Italiyi V 867 Vasilij za in danimi Mihajlo III poslav u Kiyivsku Rus dlya misionerskoyi diyalnosti yepiskopa i svyashenikiv yaki zasnuvali tam yeparhiyu V 875 za in danimi 873 874 u Kiyevi pobuvalo posolstvo vid Vasiliya yake domoglosya pokrashennya vidnosin mizh Kiyivskoyu derzhavoyu i Vizantiyeyu Za pravlinnya Vasiliya vnaslidok zusil Konstantinopolskih Patriarhiv Fotiya ta Ignatiya spryamovanih na poshirennya hristiyanstva bulo ohresheno chastinu naselennya Rusi Vnutrishnya politikaPrihid Vasiliya I Makedonyanina oznamenuvav soboyu novu epohu v istoriyi Vizantiyi Vin vidznachivsya nizkoyu reform u vnutrishnij politici derzhavi Pislya pravlinnya Mihajla III finansova administrativna ta vijskova sistemi znahodilisya v kraj tyazhkomu stani Posivshi tron Vasilij I odrazu zh zajnyavsya zakonotvorchoyu diyalnistyu Uryad imperatora sprobuvav uporyadkuvati podatkovu sistemu V oficijnij biografiyi zaznachayetsya sho Vasilij I buv yarim zahisnikom bidnih Takozh bulo pereglyanuto vsi diyuchi zakoni krayini Na pershomu etapi komisiya na choli z Patriarhom Fotiyem vidala u 886 roci zbirnik zakoniv yakij distav nazvu Epanagoga U nomu novij vasilevs oficijno zatverdiv povernennya do idej imperskogo universalizmu Golovnij princip zvuchav tak Zberigati isnuyuchi blaga povertati vtracheni dodavati ti sho vidsutni Takozh v comu zbirniku zakoniv vpershe u Vizantiyi bula zroblena sproba chitko rozmezhuvati vladu imperatora ta Patriarha She odniyeyu velikoyu robotoyu sho lyagla na plechi yuristiv vasilevsa buv pereglyad Kodeksu Yustiniana yaka zgodom lyagla v osnovu Vasiliskiv Vona bula zavershena azh naprikinci pravlinnya Vasiliya I Makedonyanina a vidana vzhe za chasiv Leva VI Zovnishnya politikaVasilij I ta jogo sin Lev Miniatyura iz hroniki Joana Skilici Majzhe vsi zusillya Vasiliya I buli spryamovani na ukriplenni isnuyuchih kordoniv imperiyi Shidna politika imperatora spryamovana na zavoyuvannya U 871 872 rr vizantijski vijska rozgromili pavlikansku derzhavu Tefriku yaka zajmala teritoriyu majzhe vsiyeyi Maloyi Aziyi Vijni 873 882 rr ne mali osoblivih uspihiv Za cej period zdobutkami stali Samosat Zapetr Meletin Neodnorazovo Vasilij I brav uchast u vijskovih pohodah Vzhe naprikinci svogo zhittya vin vstanoviv druzhni vidnosini z Virmeniyeyu zaklyuchivshi dogovir z pravitelem Ashotom zasnovnikom dinastiyi Bagratidiv dlya spilnih dij proti arabiv Za dopomogoyu frankskogo imperatora Lyudovika II u 871 roci bulo zvilneno misto Bari Nezvazhayuchi na svoyu aktivnu politiku na Zahodi zusil shob zalishiti za soboyu Siciliyu bulo zamalo Teritoriya vidijshla do musulman Vizantiyi zalishilisya yiyi pivdenno italijski zemli a na zahidno balkanskih volodinnyah i Dalmaciyi vona posilila svij vpliv Vazhlivim viznachnikom u zovnishnij politici bulo ponovlennya kontrolyu nad shidnim beregom Adriatiki Politichnu zalezhnist vid imperiyi viznali Gaeta Salerno Benevent Neapol ta Amalfi A ot z Kiyivskoyu Russyu ta Bolgariyeyu v cej chas bulo pidpisano mirni dogovori KanonizaciyaSvyatij u Pravoslav yi Den Pam yati 29 serpnya Div takozhPortal Istoriya Spisok Vizantijskih imperatorivPosilannyaA G Plahonin Vasilij I Makedonyanin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 443 ISBN 966 00 0734 5 Vasilij I Makedonyanin u enciklopediyi Kirila i Mefodiya ros Vasilij I Makedonyanin u pravoslavnij enciklopediyi 7 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Nikolov A Srednevekovyj slavyanskij perevod Uchitelnyh glav imperatora Vasiliya I problemy izucheniya rukopisnoj tradicii i rannih pechatnyh izdanij V XIX Ezhegodnaya bogoslovskaya konferenciya Pravoslavnogo Svyato Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta T 1 Moskva 2009 41 47 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Poperednik Vizantijskij imperator 867 886 Nastupnik Mihajlo III Lev VI