Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каламіта — середньовічна візантійська фортеця, залишки якої розташовані поблизу гирла річки Чорної (Інкерман), на плато, у південно-західній частині Монастирської скелі. Нині збереглися лише руїни окремих башт та інших фортифікаційних споруд. Топонім «Каламіта» перекладають різним чином: новогрецькою — це «гарний мис», давньогрецькою — «комишова», хоча існують і інші тлумачення. Фортеця є філією Національного заповідника «Херсонес Таврійський».
| Каламіта | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| башти №1 та №2 | ||||
44°36′10″ пн. ш. 33°36′32″ сх. д. / 44.6029000° пн. ш. 33.6091000° сх. д.Координати: 44°36′10″ пн. ш. 33°36′32″ сх. д. / 44.6029000° пн. ш. 33.6091000° сх. д. | ||||
| Тип | пам'ятка і фортифікаційна споруда | |||
| Статус спадщини | Державний реєстр нерухомих пам'яток України, d і пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Інкерман | |||
| Засновано | VI століття | |||
| Стан | руїни | |||
  Каламіта (Україна) | ||||
 Каламіта у Вікісховищі | ||||
Опис
Фортеця складалася з шести башт, з'єднаних чотирма куртинами, три з яких не збереглись. Була побудована з бутового каміння та блоків на вапняковому розчині. Товщина стін укріплень становила від 1,2 до 4-х метрів, а висота башт 12-ти метрів. Загальна довжина споруди — 234 метра, а площа близько 1 500 м².
Нинішня Каламіта — це напівзруйновані вежі і рештки стін, неглибокий кам'яний рів з печерами-казематами і великий дерев'яний хрест на місці, де колись стояла церква. Під фортецею — печерний монастир. Все це з одного боку, під горою, оперізує залізничний насип, а з іншого — глибокий терасований кар'єр.
Скеля, на якій стоять залишки фортеці, нині називається Монастирською. Фортечна огорожа обмежує крайню частину скелі з тих сторін, де вона доступна для пішоходів. А з боку обриву піднятися на схил неможливо, тому тут укріплень немає.
Дорога до фортеці зараз проходить через тунель під залізничним насипом. Далі вона через старовинне кладовище стрімко дереться вгору і впирається в надбрамну вежу, яка стоїть на краю багатометрового урвища. Наступна вежа (№ 2) стоїть за 12 метрів від надбрамної. Від неї починається висічений у камені сухий рів-пастка з печерами, які виконували функції своєрідних дотів.
Башта № 3 кутова, тому вона дуже потужна і має розміри 12×13 м в плані. Особливості її конструкції важко зрозуміти, адже башта дуже зруйнована (майже повністю). Вежа виступає вперед за лінію стін і повинна була фланкувати рів.
Башта № 4 збереглася найкраще, тому вона найцікавіша. Винесена за рів, ця вежа виконувала функції барбакану і була фактично самостійною фортечною спорудою. З основною огорожею її з'єднувала стіна, прокладена поперек рову. По верху цієї стіни воїни могли переходити з вежі у фортецю і назад. У XVIII столітті в башті № 4 містилася в'язниця. Раніше було ще дві вежі, але від них залишилося небагато.
На території Каламіти також є рештки (фактично лише фундаменти) середньовічного християнського храму. Будували його феодорити, ну а зруйнували мабуть турки, хоча достовірно це невідомо.
 Надгробок Медведєва |
 Надгробок Дмитриченка |
Між барбаканом і наступною за ним баштою, перед ровом, знаходиться невелике кладовище XIX—XX століть. Збереглося два пам'ятника:
- один з них — гранітний обеліск, посічений кулями. На ньому напис: «Медведєв М. Т., борт-механік, загинув на славному посту 14-го липня 1938 року» і зображення пропелера.
- інший — бетонний надгробок, на якому завжди свіжі квіти. Напис: «Кулеметнику Дмитриченко, героїчно загиблому 2 травня 1942 року, прикриваючи відхід поранених, жінок і дітей».
Історія
В VI столітті, як і в інших місцях Гірського Криму, тут зводиться візантійське укріплення з гарнізоном з місцевих жителів. Фортеця призначалась для захисту з півночі головного міста візантійців у Тавриці — Херсонесу. Вона також служила і укриттям для місцевого населення від набігів кочівників. Тоді твердиня складалася із чотирьох башт. Ймовірно через появу хозарів у Криму фортеця припиняє існування.
У XII-XIV століттях фортеця називалась «Газарія» або «Каламіра». Назва «Каламіта» вперше стала відомою з морських карт генуезців XIV-XV століть. В 1427 році мангупський князь Олексій відновив фортецю, яка мала захищати порт князівства Авліту. На території фортеці знаходилась закладна плита з написом грецькою мовою:
.«Побудований цей храм з благословенною фортецею, яка нині зриться, у дні пана Олексія, володаря міста Феодоро і Помор'я і ктитора святих славних, боговінчаних, великих царів і рівноапостольних Костянтина і Олени в місяці жовтні, індикта шостого, літа 6936»
Ймовірно, у цей же час в товщі Монастирської скелі було засновано печерний християнський скит. Один з трьох його входів був розташований в нижній частині скелі. Від нього вперед і вгору йшов коридор-тунель, у правій стіні якого вирубано вікна і дві балконні двері, у лівій стіні — по ходу коридору, розташований ряд приміщень: склепи-кістниці, прохідна кімната зі сходами, ведучими на верхній ярус з келіями та дзвіницею, і три печерні церкви. Крім описаного скиту в скелях Інкерману виявлено ще вісім християнських печерних скитів і двадцять сім печерних церков.
Фортеця Каламіта і поселення, розташоване під її стінами, були значним перевалочним пунктом в торгівлі півдня з північчю. Тому генуезці вважали Каламіту небезпечним конкурентом для власного порту, розташованого в Чембало (нинішня Балаклава). Вони неодноразово нападали на фортецю феодоритів і, навіть, захопили і спалили її в 1434 році. Феодоро відбило і відбудувало Каламіту, але 1475 року фортецю захопили турки і перейменували на Інкерман, а в кінці XVI — початку XVII століть перебудували оборонні стіни і башти, пристосувавши їх для використання вогнепальної зброї.
Турки значно перебудували фортецю і перейменували її. Нову назву — Інкерман («печерна фортеця») фортеця отримала за велику кількість печер, розташованих навколо. Печери ці були переважно штучні, утворені внаслідок видобування білого каменю. Стіни були зроблені вдвічі товщі (із зовнішнього боку), напівбашти також підсилили і закрили з тильного боку, вирубали сухий рів, збудували барбакан. Над тунелем воріт був побудований артилерійський каземат.
В XVII столітті, за свідченням Евлія Челебі, у фортеці було 10 будинків, але люди там не жили:
«… ворота стражники замкнули на ключ, а комендант разом із загоном з п'ятдесяти чоловік, що ховається в долині біля підніжжя цієї гори, проживає в саду. У разі будь-якої небезпеки весь люд із передмістя, сіл околишніх і приморських прибуває до замку, щоб знайти захист за його стінами».
В XVII столітті через Каламітський порт відбувається жвава торгівля, про що відомо з повідомлення священика Якова, який був у Криму 1634–1635 роках в складі російського посольства. Він писав, що в Інкермані живуть люди багатьох національностей і що до містечка з моря приходять кораблі з різних країн.
До середини XVIII століття фортеця і порт Каламіта втратили військове і торгове значення. Після анексії Криму Російською імперією був відроджений середньовічний скит і освячений в ім'я святого Климента.
На початку ХХ століття на вершині Монастирської скелі була споруджена церква святого Миколая, Чудотворця Мірліклійського. Храм був споруджений в пам'ять про Кримську війну. До теперішнього часу не зберігся.
Дослідження
В різні часи фортецю досліджували, описували та проводили розкопки Е. Челебі, І. Батурін, О. Л. Бертьє-Делагард, П. І. Кеппен, В. П. Бабєнчіков, , О. Я. Савеля, В. Ф. Філіпенко.
Галерея
Див. також
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | План Каламіти |
Примітки
- А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. . Стор. 262—263.
- Переклад В. В. Латишева. Плита зберігається в Бахчисарайському історико-археологічному заповіднику. У перекладі на сучасне літочислення 6936 рік відповідає 1427 року.
- В. Г. Шавшин. «Каменная летопись Севастополя». «ДС Стрим». Севастополь—Київ 2004. . Стор. 31-32.
Література
- Бертье-Делагард А. Л. Каламита и Феодоро. — Известия Таврийской ученой архивной комиссии, 1918. — Вып. 55.
- Веникеев Е. В. Севастополь и его окрестности. — М.: Искусство, 1986.
Ресурси Інтернету
- Каламита-Инкерман (Пещерная крепость) [ 17 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інкерман. Печерний монастр і фортеця Каламіта. Чудова фототека [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalamita serednovichna vizantijska fortecya zalishki yakoyi roztashovani poblizu girla richki Chornoyi Inkerman na plato u pivdenno zahidnij chastini Monastirskoyi skeli Nini zbereglisya lishe ruyini okremih basht ta inshih fortifikacijnih sporud Toponim Kalamita perekladayut riznim chinom novogreckoyu ce garnij mis davnogreckoyu komishova hocha isnuyut i inshi tlumachennya Fortecya ye filiyeyu Nacionalnogo zapovidnika Hersones Tavrijskij Kalamitabashti 1 ta 244 36 10 pn sh 33 36 32 sh d 44 6029000 pn sh 33 6091000 sh d 44 6029000 33 6091000 Koordinati 44 36 10 pn sh 33 36 32 sh d 44 6029000 pn sh 33 6091000 sh d 44 6029000 33 6091000Tippam yatka i fortifikacijna sporudaStatus spadshiniDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini d i pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaInkermanZasnovanoVI stolittyaStanruyiniKalamita Ukrayina Kalamita u VikishovishiOpisFortecya skladalasya z shesti basht z yednanih chotirma kurtinami tri z yakih ne zbereglis Bula pobudovana z butovogo kaminnya ta blokiv na vapnyakovomu rozchini Tovshina stin ukriplen stanovila vid 1 2 do 4 h metriv a visota basht 12 ti metriv Zagalna dovzhina sporudi 234 metra a plosha blizko 1 500 m Ninishnya Kalamita ce napivzrujnovani vezhi i reshtki stin neglibokij kam yanij riv z pecherami kazematami i velikij derev yanij hrest na misci de kolis stoyala cerkva Pid forteceyu pechernij monastir Vse ce z odnogo boku pid goroyu operizuye zaliznichnij nasip a z inshogo glibokij terasovanij kar yer Skelya na yakij stoyat zalishki forteci nini nazivayetsya Monastirskoyu Fortechna ogorozha obmezhuye krajnyu chastinu skeli z tih storin de vona dostupna dlya pishohodiv A z boku obrivu pidnyatisya na shil nemozhlivo tomu tut ukriplen nemaye Doroga do forteci zaraz prohodit cherez tunel pid zaliznichnim nasipom Dali vona cherez starovinne kladovishe strimko deretsya vgoru i vpirayetsya v nadbramnu vezhu yaka stoyit na krayu bagatometrovogo urvisha Nastupna vezha 2 stoyit za 12 metriv vid nadbramnoyi Vid neyi pochinayetsya visichenij u kameni suhij riv pastka z pecherami yaki vikonuvali funkciyi svoyeridnih dotiv Bashta 3 kutova tomu vona duzhe potuzhna i maye rozmiri 12 13 m v plani Osoblivosti yiyi konstrukciyi vazhko zrozumiti adzhe bashta duzhe zrujnovana majzhe povnistyu Vezha vistupaye vpered za liniyu stin i povinna bula flankuvati riv Bashta 4 zbereglasya najkrashe tomu vona najcikavisha Vinesena za riv cya vezha vikonuvala funkciyi barbakanu i bula faktichno samostijnoyu fortechnoyu sporudoyu Z osnovnoyu ogorozheyu yiyi z yednuvala stina prokladena poperek rovu Po verhu ciyeyi stini voyini mogli perehoditi z vezhi u fortecyu i nazad U XVIII stolitti v bashti 4 mistilasya v yaznicya Ranishe bulo she dvi vezhi ale vid nih zalishilosya nebagato Na teritoriyi Kalamiti takozh ye reshtki faktichno lishe fundamenti serednovichnogo hristiyanskogo hramu Buduvali jogo feodoriti nu a zrujnuvali mabut turki hocha dostovirno ce nevidomo Nadgrobok Medvedyeva Nadgrobok Dmitrichenka Mizh barbakanom i nastupnoyu za nim bashtoyu pered rovom znahoditsya nevelike kladovishe XIX XX stolit Zbereglosya dva pam yatnika odin z nih granitnij obelisk posichenij kulyami Na nomu napis Medvedyev M T bort mehanik zaginuv na slavnomu postu 14 go lipnya 1938 roku i zobrazhennya propelera inshij betonnij nadgrobok na yakomu zavzhdi svizhi kviti Napis Kulemetniku Dmitrichenko geroyichno zagiblomu 2 travnya 1942 roku prikrivayuchi vidhid poranenih zhinok i ditej IstoriyaV VI stolitti yak i v inshih miscyah Girskogo Krimu tut zvoditsya vizantijske ukriplennya z garnizonom z miscevih zhiteliv Fortecya priznachalas dlya zahistu z pivnochi golovnogo mista vizantijciv u Tavrici Hersonesu Vona takozh sluzhila i ukrittyam dlya miscevogo naselennya vid nabigiv kochivnikiv Todi tverdinya skladalasya iz chotiroh basht Jmovirno cherez poyavu hozariv u Krimu fortecya pripinyaye isnuvannya U XII XIV stolittyah fortecya nazivalas Gazariya abo Kalamira Nazva Kalamita vpershe stala vidomoyu z morskih kart genuezciv XIV XV stolit V 1427 roci mangupskij knyaz Oleksij vidnoviv fortecyu yaka mala zahishati port knyazivstva Avlitu Na teritoriyi forteci znahodilas zakladna plita z napisom greckoyu movoyu Pobudovanij cej hram z blagoslovennoyu forteceyu yaka nini zritsya u dni pana Oleksiya volodarya mista Feodoro i Pomor ya i ktitora svyatih slavnih bogovinchanih velikih cariv i rivnoapostolnih Kostyantina i Oleni v misyaci zhovtni indikta shostogo lita 6936 Jmovirno u cej zhe chas v tovshi Monastirskoyi skeli bulo zasnovano pechernij hristiyanskij skit Odin z troh jogo vhodiv buv roztashovanij v nizhnij chastini skeli Vid nogo vpered i vgoru jshov koridor tunel u pravij stini yakogo virubano vikna i dvi balkonni dveri u livij stini po hodu koridoru roztashovanij ryad primishen sklepi kistnici prohidna kimnata zi shodami veduchimi na verhnij yarus z keliyami ta dzviniceyu i tri pecherni cerkvi Krim opisanogo skitu v skelyah Inkermanu viyavleno she visim hristiyanskih pechernih skitiv i dvadcyat sim pechernih cerkov Fortecya Kalamita i poselennya roztashovane pid yiyi stinami buli znachnim perevalochnim punktom v torgivli pivdnya z pivnichchyu Tomu genuezci vvazhali Kalamitu nebezpechnim konkurentom dlya vlasnogo portu roztashovanogo v Chembalo ninishnya Balaklava Voni neodnorazovo napadali na fortecyu feodoritiv i navit zahopili i spalili yiyi v 1434 roci Feodoro vidbilo i vidbuduvalo Kalamitu ale 1475 roku fortecyu zahopili turki i perejmenuvali na Inkerman a v kinci XVI pochatku XVII stolit perebuduvali oboronni stini i bashti pristosuvavshi yih dlya vikoristannya vognepalnoyi zbroyi Turki znachno perebuduvali fortecyu i perejmenuvali yiyi Novu nazvu Inkerman pecherna fortecya fortecya otrimala za veliku kilkist pecher roztashovanih navkolo Pecheri ci buli perevazhno shtuchni utvoreni vnaslidok vidobuvannya bilogo kamenyu Stini buli zrobleni vdvichi tovshi iz zovnishnogo boku napivbashti takozh pidsilili i zakrili z tilnogo boku virubali suhij riv zbuduvali barbakan Nad tunelem vorit buv pobudovanij artilerijskij kazemat V XVII stolitti za svidchennyam Evliya Chelebi u forteci bulo 10 budinkiv ale lyudi tam ne zhili vorota strazhniki zamknuli na klyuch a komendant razom iz zagonom z p yatdesyati cholovik sho hovayetsya v dolini bilya pidnizhzhya ciyeyi gori prozhivaye v sadu U razi bud yakoyi nebezpeki ves lyud iz peredmistya sil okolishnih i primorskih pribuvaye do zamku shob znajti zahist za jogo stinami V XVII stolitti cherez Kalamitskij port vidbuvayetsya zhvava torgivlya pro sho vidomo z povidomlennya svyashenika Yakova yakij buv u Krimu 1634 1635 rokah v skladi rosijskogo posolstva Vin pisav sho v Inkermani zhivut lyudi bagatoh nacionalnostej i sho do mistechka z morya prihodyat korabli z riznih krayin Do seredini XVIII stolittya fortecya i port Kalamita vtratili vijskove i torgove znachennya Pislya aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu buv vidrodzhenij serednovichnij skit i osvyachenij v im ya svyatogo Klimenta Na pochatku HH stolittya na vershini Monastirskoyi skeli bula sporudzhena cerkva svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Mirliklijskogo Hram buv sporudzhenij v pam yat pro Krimsku vijnu Do teperishnogo chasu ne zberigsya DoslidzhennyaV rizni chasi fortecyu doslidzhuvali opisuvali ta provodili rozkopki E Chelebi I Baturin O L Bertye Delagard P I Keppen V P Babyenchikov O Ya Savelya V F Filipenko GalereyaDiv takozhZovnishni zobrazhennya Plan Kalamiti Inkerman Feodoro Pam yatki Sevastopolya Kalamitska zatokaPrimitkiA M Chikin Sevastopol Istoriko literaturnyj spravochnik Veber Sevastopol 2008 ISBN 978 966 335 102 5 Stor 262 263 Pereklad V V Latisheva Plita zberigayetsya v Bahchisarajskomu istoriko arheologichnomu zapovidniku U perekladi na suchasne litochislennya 6936 rik vidpovidaye 1427 roku V G Shavshin Kamennaya letopis Sevastopolya DS Strim Sevastopol Kiyiv 2004 ISBN 966 96305 1 7 Stor 31 32 LiteraturaKalamita u sestrinskih Vikiproyektah Portal Sevastopol Proyekt Sevastopol Kalamita u Vikishovishi Berte Delagard A L Kalamita i Feodoro Izvestiya Tavrijskoj uchenoj arhivnoj komissii 1918 Vyp 55 Venikeev E V Sevastopol i ego okrestnosti M Iskusstvo 1986 Resursi InternetuKalamita Inkerman Peshernaya krepost 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Inkerman Pechernij monastr i fortecya Kalamita Chudova fototeka 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine