Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маркі меркі мерджі мерчі мельджі від кит 滅里吉 пін mièlǐjí мєліцзи звідки множина монгольською меркіт перс مركيت markīt і

Меркіти

Меркіти

Маркі, меркі, мерджі, мерчі, мельджі (від кит. 滅里吉, пін. mièlǐjí, мєліцзи; звідки множина монгольською — меркіт (перс. مركيت‎ markīt) і сучасне спотворене меркіти) — один із тюркських родоплемінних союзів, який був у конфлікті з Темуджином і його родом, але потім співзаснував Орду і його представники стали підданими Імперії Чингісхана.

Меркіти
image

Територія

Населяли південне узбережжя Байкалу, територію сучасної Бурятії.

Історія

Меркіти, як етнічна спільнота починають фігурувати в джерелах з VII ст. — в китайській «Книзі Тан» () відомі як міліге або меліці. Тоді мешкали на півдні Сибіру, будували дерев'яні зруби, займалися полюванням й збиральництвом у лісах, а також конярством. Мешкали від озера Хубсуґул до північних Саян. Входили до складу Східнотюркського каганату. Сами тюрки називали їх мума тукюе («лижні тюрки»).

У 1093 році, згідно з китайською «Історією киданів», киданський полководець Вотела ходив у похід на меркитів та розбив їх. На той час меркіти вже мешкали на території сучасної Центральної Бурятії. Священним місцем був Тайхай, а столицею — Харата-Худжаур. Разом з тим меркіти визнали зверхність держави Зубу. Здобули незалежність в 1120-х роках. Розпалися на три племені: удуїт, хаат, увас, з яких перше було найвпливовішим.

Меркіти спільно з іншими тюркськими родами — киятами, найманами та киреїтами — утворили спільну державу та обрали Темуджина на посаду Великого Хана та присвоїли йому титул Чингісхан (у казахській вимові — Шингисхан, «світлосяйний високий хан»).

Частина увас-меркітів рушила на північ, де на думку низки вчених, взяли участь в етногенезі евенків або якутів. Хаат-меркіти розглядаються деякими дослідниками як пращури сучасних бурятів.

Примітки

  1. 辽史 (Ляо ши — Історія киданів). Пекін, 1987 (в 5-ти томах)

Джерела

  • Л. Н. Гумилёв. Монголы и меркиты в XII в. Опубликовано // Ученые записки Тартуского гос. ун-та, 1977. — N 416: Studia orlentalla et Antiqua: П. — C. 74-116. (рос.)
  • Туголуков В. А. Коренные тунгусы (Этническая история и этногенез) // Этногенез и этническая история народов Севера. М., 1975. — с.104-105.


image Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marki merki merdzhi merchi meldzhi vid kit 滅里吉 pin mielǐji myeliczi zvidki mnozhina mongolskoyu merkit pers مركيت markit i suchasne spotvorene merkiti odin iz tyurkskih rodopleminnih soyuziv yakij buv u konflikti z Temudzhinom i jogo rodom ale potim spivzasnuvav Ordu i jogo predstavniki stali piddanimi Imperiyi Chingishana MerkitiTeritoriyaNaselyali pivdenne uzberezhzhya Bajkalu teritoriyu suchasnoyi Buryatiyi IstoriyaMerkiti yak etnichna spilnota pochinayut figuruvati v dzherelah z VII st v kitajskij Knizi Tan vidomi yak milige abo melici Todi meshkali na pivdni Sibiru buduvali derev yani zrubi zajmalisya polyuvannyam j zbiralnictvom u lisah a takozh konyarstvom Meshkali vid ozera Hubsugul do pivnichnih Sayan Vhodili do skladu Shidnotyurkskogo kaganatu Sami tyurki nazivali yih muma tukyue lizhni tyurki U 1093 roci zgidno z kitajskoyu Istoriyeyu kidaniv kidanskij polkovodec Votela hodiv u pohid na merkitiv ta rozbiv yih Na toj chas merkiti vzhe meshkali na teritoriyi suchasnoyi Centralnoyi Buryatiyi Svyashennim miscem buv Tajhaj a stoliceyu Harata Hudzhaur Razom z tim merkiti viznali zverhnist derzhavi Zubu Zdobuli nezalezhnist v 1120 h rokah Rozpalisya na tri plemeni uduyit haat uvas z yakih pershe bulo najvplivovishim Merkiti spilno z inshimi tyurkskimi rodami kiyatami najmanami ta kireyitami utvorili spilnu derzhavu ta obrali Temudzhina na posadu Velikogo Hana ta prisvoyili jomu titul Chingishan u kazahskij vimovi Shingishan svitlosyajnij visokij han Chastina uvas merkitiv rushila na pivnich de na dumku nizki vchenih vzyali uchast v etnogenezi evenkiv abo yakutiv Haat merkiti rozglyadayutsya deyakimi doslidnikami yak prashuri suchasnih buryativ Primitki辽史 Lyao shi Istoriya kidaniv Pekin 1987 v 5 ti tomah DzherelaL N Gumilyov Mongoly i merkity v XII v Opublikovano Uchenye zapiski Tartuskogo gos un ta 1977 N 416 Studia orlentalla et Antiqua P C 74 116 ros Tugolukov V A Korennye tungusy Etnicheskaya istoriya i etnogenez Etnogenez i etnicheskaya istoriya narodov Severa M 1975 s 104 105 Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ