Едиге́й, Єдигей, Ідигу, Ідику, Ідюкю (близько 1345—1419) — емір кипчацького племені мангитів з лівого (кок-ординського) крила улусу Джучі (старшого сина Чингісхана). Голова уряду («емір емірів») і беклярбек Золотої Орди за правління ханів Тимур-Кутлука (1396–1400), Пулада (1407–1410), Тимура (1410), (1414–1416) і Дервіша (1417–1419), фактичний розпорядник країни. Засновник династії, що очолила Ногайську Орду. Його прямими нащадками по чоловічій лінії були московські князі й .
Едигей | ||
Болот Бейшеналієв в ролі Едигея «Андрій Рубльов», 1966 | ||
| ||
---|---|---|
1376 — 1419 | ||
| ||
1396 — 1419 | ||
Попередник: | Мамай | |
Народження: | 1345 Туркестанська область | |
Смерть: | 1419 Сарай-Бату, Золота Орда | |
Батько: | Q4076976? | |
Діти: | Q4280606?, d, Q4131679?, Q4314446? і Q4305680? |
Біографія
Походив з племені мангит. Син Балтичака, беклярбека при , хану Білої Орди. Уперше згадується в джерелах 1376 як емігрант при дворі правителя Мавераннахру Тимура (Тамерлана) і прибічник кок-ординського царевича Тохтамиша, який розпочав боротьбу за ханський трон.
У середині 1380-х років організував змову проти хана Тохтамиша, маючи намір посадити на джучидському троні царевича Тимур-Кутлука, який спирався на знать Нижнього Поволжя. Змовників було викрито, й Едигей разом з Тимур-Кутлуком знову знайшов притулок у Тимура.
1391 року, під час походу Тимура проти Золотої Орди, Едигей вернувся у свої володіння, де заснував Мангитський юрт на р. Яїк (нині р. Урал), що за часів сина Едигея (1426—1440) дав початок Ногайській орді. Імовірно, він тоді й розгорнув ісламізацію підвладних йому східних степів.
Після остаточного розгрому Тохтамиша Тамерланом (1395) Едигей проголосив ханом Тимур-Кутлука. За кілька років йому вдалося подолати суперників Тимур-Кутлука в боротьбі за ханський трон і стабілізувати внутрішньополітичний стан Золотої Орди. Зокрема, 1399 Едигей і Тимур-Кутлук завдали нищівної поразки військам Вітовта і Тохтамиша у битві на Ворсклі.
1406, переслідуваний військом Едигея, Тохтамиш загинув біля татарської ставки (сучасна Тюмень, Росія) у Західному Сибіру.
1407 Едигей організував похід проти Тохтамишевича Джалал-ад-Діна, проголошеного ханом у Булгарі.
1408 напав на Московію, щоб примусити її знову платити данину, спустошив Серпухов, Дмитров, Ростов Великий, Переяславль, Нижній Новгород, спалив Москву, але захопити її не зміг.
У 1410-х роках вів тривалі й запеклі війни з Великим князівством Литовським, щоб повернути Орді українські землі Дніпровського правобережжя і лівобережжя.
Навесні 1416 року з великим військом напав на Київ, спалив Печерський монастир, старе місто, але Київський замок захопити не зміг. Битви з ординцями тривали до кінця року і, урешті-решт, ординці були змушені залишити Київщину та Поділля. Головною опорою Вітовта в боротьбі з Едигеєм стали , які мали своїх прихильників у Орді й сперечалися за права з підтримуваними Едигеєм Тимур-Кутлуковичами. Виснажений війнами, Едигей 1418 року запропонував Вітовтові мир і союз проти Тохтамишевичів. Загинув у битві з , сином Тохтамиша. Правління Едигея було спробою кок-ординської аристократії утримати Золотоординську державу від занепаду і децентралізації, повернути їй втрачені панівні позиції у Східній Європі. Після смерті Едигея Золота Орда остаточно розпалася на кілька ханств.
- Битва на Ворсклі 1399 року
- Похід на Москву 1408 року
- Спалення Києва 1416 року
Цікаві факти
Польський письменник-детективіст (Jerzy Edigey; справжнє прізвище — Корицький) узяв собі такий псевдонім, за однією з версій, на честь хана Едигея, від якого вів свій родовід за лінією матері.
Примітки
- Єдигей // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Шабульдо Ф. М. Едигей // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Джерела
- Шабульдо Ф. М. Едигей [ 10 листопада 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.
- Kolankowski L. Dzieje Wielkiego Księstwa Litewskiego za Jagiełłonów, t. 1. Warszawa, 1930; Żdan M. Stosunki litewsko-tatarskie za czasów Witolda. В кн.: Ateneum Wileńskie, t. 7. Wilno, 1930;
- Spuler B. Die Goldene Horde: Die Mongolen in Ruβland. 1223—1502. Leipzig, 1943;
- М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960;
- Бартольд В. В. Отец Эдигея. В кн.:
- Бартольд В. В. Сочинения, т. 2, ч. 1. М., 1963;
- Федоров-Давыдов Г. А. Общественный строй Золотой Орды. М., 1973;
- Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. М., 1975;
- Єгоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в XIII—XIV вв. М., 1985;
- Горский А. А. Москва и Орда. М., 2000.
Посилання
- «Єдигей» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 361.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edige j Yedigej Idigu Idiku Idyukyu blizko 1345 1419 emir kipchackogo plemeni mangitiv z livogo kok ordinskogo krila ulusu Dzhuchi starshogo sina Chingishana Golova uryadu emir emiriv i beklyarbek Zolotoyi Ordi za pravlinnya haniv Timur Kutluka 1396 1400 Pulada 1407 1410 Timura 1410 1414 1416 i Dervisha 1417 1419 faktichnij rozporyadnik krayini Zasnovnik dinastiyi sho ocholila Nogajsku Ordu Jogo pryamimi nashadkami po cholovichij liniyi buli moskovski knyazi j EdigejEdigejBolot Bejshenaliyev v roli Edigeya Andrij Rublov 1966 Mangitskij emir 1376 1419 Beklyarbek Zolotoyi Ordi 1396 1419 Poperednik Mamaj Narodzhennya 1345 Turkestanska oblastSmert 1419 Saraj Batu Zolota OrdaBatko Q4076976 Diti Q4280606 d Q4131679 Q4314446 i Q4305680 Zolota orda za EdigeyaBiografiyaPohodiv z plemeni mangit Sin Baltichaka beklyarbeka pri hanu Biloyi Ordi Upershe zgaduyetsya v dzherelah 1376 yak emigrant pri dvori pravitelya Maverannahru Timura Tamerlana i pribichnik kok ordinskogo carevicha Tohtamisha yakij rozpochav borotbu za hanskij tron U seredini 1380 h rokiv organizuvav zmovu proti hana Tohtamisha mayuchi namir posaditi na dzhuchidskomu troni carevicha Timur Kutluka yakij spiravsya na znat Nizhnogo Povolzhya Zmovnikiv bulo vikrito j Edigej razom z Timur Kutlukom znovu znajshov pritulok u Timura 1391 roku pid chas pohodu Timura proti Zolotoyi Ordi Edigej vernuvsya u svoyi volodinnya de zasnuvav Mangitskij yurt na r Yayik nini r Ural sho za chasiv sina Edigeya 1426 1440 dav pochatok Nogajskij ordi Imovirno vin todi j rozgornuv islamizaciyu pidvladnih jomu shidnih stepiv Pislya ostatochnogo rozgromu Tohtamisha Tamerlanom 1395 Edigej progolosiv hanom Timur Kutluka Za kilka rokiv jomu vdalosya podolati supernikiv Timur Kutluka v borotbi za hanskij tron i stabilizuvati vnutrishnopolitichnij stan Zolotoyi Ordi Zokrema 1399 Edigej i Timur Kutluk zavdali nishivnoyi porazki vijskam Vitovta i Tohtamisha u bitvi na Vorskli 1406 peresliduvanij vijskom Edigeya Tohtamish zaginuv bilya tatarskoyi stavki suchasna Tyumen Rosiya u Zahidnomu Sibiru 1407 Edigej organizuvav pohid proti Tohtamishevicha Dzhalal ad Dina progoloshenogo hanom u Bulgari 1408 napav na Moskoviyu shob primusiti yiyi znovu platiti daninu spustoshiv Serpuhov Dmitrov Rostov Velikij Pereyaslavl Nizhnij Novgorod spaliv Moskvu ale zahopiti yiyi ne zmig U 1410 h rokah viv trivali j zapekli vijni z Velikim knyazivstvom Litovskim shob povernuti Ordi ukrayinski zemli Dniprovskogo pravoberezhzhya i livoberezhzhya Navesni 1416 roku z velikim vijskom napav na Kiyiv spaliv Pecherskij monastir stare misto ale Kiyivskij zamok zahopiti ne zmig Bitvi z ordincyami trivali do kincya roku i ureshti resht ordinci buli zmusheni zalishiti Kiyivshinu ta Podillya Golovnoyu oporoyu Vitovta v borotbi z Edigeyem stali yaki mali svoyih prihilnikiv u Ordi j sperechalisya za prava z pidtrimuvanimi Edigeyem Timur Kutlukovichami Visnazhenij vijnami Edigej 1418 roku zaproponuvav Vitovtovi mir i soyuz proti Tohtamishevichiv Zaginuv u bitvi z sinom Tohtamisha Pravlinnya Edigeya bulo sproboyu kok ordinskoyi aristokratiyi utrimati Zolotoordinsku derzhavu vid zanepadu i decentralizaciyi povernuti yij vtracheni panivni poziciyi u Shidnij Yevropi Pislya smerti Edigeya Zolota Orda ostatochno rozpalasya na kilka hanstv Ilyustraciyi pohodiv Yedigeya z Licevogo litopisnogo zvodu Bitva na Vorskli 1399 roku Pohid na Moskvu 1408 roku Spalennya Kiyeva 1416 rokuCikavi faktiPolskij pismennik detektivist Jerzy Edigey spravzhnye prizvishe Korickij uzyav sobi takij psevdonim za odniyeyu z versij na chest hana Edigeya vid yakogo viv svij rodovid za liniyeyu materi PrimitkiYedigej Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Shabuldo F M Edigej Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1 DzherelaShabuldo F M Edigej 10 listopada 2018 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s Kolankowski L Dzieje Wielkiego Ksiestwa Litewskiego za Jagiellonow t 1 Warszawa 1930 Zdan M Stosunki litewsko tatarskie za czasow Witolda V kn Ateneum Wilenskie t 7 Wilno 1930 Spuler B Die Goldene Horde Die Mongolen in Rubland 1223 1502 Leipzig 1943 M G Raspad Zolotoj Ordy Saransk 1960 Bartold V V Otec Edigeya V kn Bartold V V Sochineniya t 2 ch 1 M 1963 Fedorov Davydov G A Obshestvennyj stroj Zolotoj Ordy M 1973 Grekov I B Vostochnaya Evropa i upadok Zolotoj Ordy M 1975 Yegorov V L Istoricheskaya geografiya Zolotoj Ordy v XIII XIV vv M 1985 Gorskij A A Moskva i Orda M 2000 Posilannya Yedigej Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 361 link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Edigej