Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрій Рубльо в рос Андрей Рублёв відома історична кінострічка режисера Андрія Тарковського створена у 1966 році на кіно

Андрій Рубльов (фільм)

Андрій Рубльов (фільм)

«Андрій Рубльо́в» (рос. Андрей Рублёв) — відома історична кінострічка режисера Андрія Тарковського, створена у 1966 році на кіностудії «Мосфільм». Картина удостоєна декількох міжнародних кінопремій, у тому числі — Приза ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі у 1969 році. На 5 вересня 2021 року фільм займав 231-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Андрій Рубльов
Андрей Рублёв
image
Жанр історична драма / байопік
Режисер Андрій Тарковський
Сценаристи Андрій Міхалков-Кончаловський, Андрій Тарковський
У головних
ролях		 Анатолій Солоніцин
Микола Гринько
Іван Лапіков
Ролан Биков
Микола Бурляєв

Ірина Мірошниченко
Болот Бейшеналієв
Оператор Вадим Юсов
Композитор В'ячеслав Овчинников
Художники Євген Черняєв
Іполит Новодерьожкін
Сергій Воронков
Кінокомпанія Мосфільм
Дистриб'ютор Columbia Pictures і Netflix
Тривалість 2 серії, 86+98 хв.
Мова російська, татарська[1] і італійська[1]
Країна СРСР
Рік 1966
Кошторис 900 000 ₽[2]
IMDb ID 0060107
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Андрій Рубльов (значення).

Передісторія створення

Життя і твори великого іконописця стали поштовхом для роздумів Тарковського про долю творчої особистості в Росії. Створенню фільму передувала довга і копітка праця вивчення документів з архівів далекого початку 15 століття. Тарковському вистачило сміливості в межах утисків тогочасної цензури звернутися до життєпису церковного художника і затвердити на головну роль невідомого провінційного актора — Анатолія Солоніцина.

Початковий етап

Заявку на створення стрічки режисер подав ще 1961 року. Але зміни в кошторисі і акторському складі затримали початок роботи. Сценарій фільму писали Михалков-Кончаловський та Андрій Тарковський 1963 року.

Довгий час шукали виконавця головної ролі. Спочатку на головну роль затвердили Станіслава Любшина. Режисер розумів, що від актора залежить дуже багато. Тому пішов на хитрість. Він брав фотокінопроби різних акторів і просив сторонніх вказати, хто саме серед них Рубльов. Більшість вказала на Солоніцина. Роль Рубльова гратиме саме він.

Дещо про сюжет

image
Місто Володимир, Успенський собор — місце створення новели «Страшний суд».

Документальних свідоцтв про життя Рубльова збереглося дуже мало. Тому повного і логічного відтворення біографії монаха-іконописця у фільмі немає. Кінострічка складена з декількох епізодів життя митця з яскравим відтворенням тогочасних подій і можливих зіткнень Рубльова з різними верствами населення. Головний герой дорослішає і мужніє у своєму прагненні прислужити народу і зберегти талановитих нащадків, мало потрібних і владі, і пригніченим невігласам — сучасникам.

  • Новели кінострічки (їх вісім):
    • I. Скоморох. 1400 р.
    • II. Феофан Грек. 1405 р.
    • III. Пристрасті за Андрієм. 1407 р.
    • IV. Свято. 1408 р.
    • V. Страшний Суд. 1408 р.
    • VI. Набіг. 1408 р.
    • VII. Мовчання. 1412 р.
    • VIII. Дзвін. 1423 р.

Кінострічка зроблена в чорно-білому варіанті і лише кінечні кадри — кольорові. В збільшеному ракурсі подано кольорові фрагменти російських ікон.

Головні ролі і актори

Знімальна група

Конфлікт світської і церковної культур

Кінострічка зачепила декілька болісних проблем, одна з яких конфлікт світської і церковної культур в історії. Відомо, що в середньовіччі церква (в фільмі — православна) монополізувала культуру. І з відступниками чи прихильниками інших ідей здатна воювати до повного викорінення. Церковну культуру уособлює купка ченців-іконописців та Феофан Грек. Світську культуру уособлюють скоморох — блазень та мешканці селища, що святкують язичницьке свято. Розкол пройшов навіть через купку ченців. Кирило потайки робить донос владі і провокує покарання скомороха. Рубльов, у душі якого ще не вбито палке бажання пізнання, побіжить до святкуючих, аби пізнати явище, неприпустиме в суворому монастирі. В кінострічці лише показано придушення свята владою і повернення «блудного сина» Андрія в лоно офіційної церкви, одним зі стовпів якої він стане пізніше.

Сцени зі скоморохом, тим не менше, стануть найважливішими в розвитку здебільшого трагічного фільму Тарковського.

Вороже протистояння церковної і світської культури не знайшло мирного вирішення в фільмі, як не знайшло воно його і в історії. Світська культура Середньовіччя була витіснена на узбіччя і залишила по собі жалюгідні залишки.

Сприйняття фільму

Офіційні установи сприйняли фільм несхвально, закидаючи кінорежисеру звинувачення в наклепі на російську історію, яка, нібито, ніяк не могла бути жорстокою і настояною на зрадах і злочинах. Авторів фільму звинуватили у пропаганді жорстокості і насилля. Кінострічку урізали і перемонтували.

Історичні документи, покладені Тарковським у відтворення подій стрічки, ігнорувалися (пограбування міста Володимира ординцями 1411 року, катування економа Патрікея — історичної особи з літописів, міжусобні війни з практикою засліплення, співпраця російських князів з ординцями тощо). Режисер лише дозволив собі перенестися подіями трохи раніше в часі, чи зробити Патрікея служкою Успенського собору (історичний Патрікей служив в Богородичній церкві), тощо. Художня правда Тарковського ґрунтувалась на реальних подіях.

Фільм Тарковського рятували занадто віддалені події, непрестижний для влади іконописець і незнання власної історії в СРСР широкими верствами влади і населення, позбавленого історичного знання.

Відсутність ренесансу в російській історії

Погано сприймали кінострічку і колеги-кіномитці. «Це не Русь! На Русі в 14-му столітті був Ренесанс, розквіт. А ви що показуєте?» — гнівно запитували у Андрія. Це було ще одним підтвердженням відсутності історичного знаня навіть у тодішньої інтелігенції. Поверхнева нахватаність знань грала злі жарти з її носіями.

В історії багатьох країн відсутній етап доби Відродження — від Монголії і Японії до Росії.

Оминула Русь-Московія і етап засвоєння і вивчення і гуманізму західноєвропейського зразка. Тип освіти в Московії в 14-16 століттях не збігався з типами освіти тогочасної Західної Європи. Неспроможність робити значні математичні розрахунки, відсутність будівельних навичок роботи з каменем і цеглою спонукали московитів запрошувати на роботи інженерів і архітекторів Північної Італії. Сучасна фортеця Кремль у Москві вибудована італійцями (П'єтро Антоніо Соларі, Алевіз да Каркано, так званий Алевіз Новий) наприкінці 15-на початку 16 століття, у роки життя Браманте, Джорджоне, Рафаеля Санті. Навіть головний Успенський собор Кремля вибудував відомий архітектор і інженер Арістотель Фіораванті з Італії. Історично в Московії не було створено умов для виникнення фахівців ренесансного масштабу, як не було і умов для їх виховання.

Жити і малювати ікони в добу Відродження — не означає механічного включення в добу, автоматичний вхід в її проблематику чи внесок в її культурне надбання. Так і Рубльов не був ні митцем Ренесансу, ні генієм Відродження. Він — уособлення середньовічного іконописця і розквіту саме середньовічного іконопису Московії, на що вказували російські (тогочасні радянські) науковці. Але їх не чули.

Так фільм Тарковського почав висвітлювати болючі проблеми радянського сьогодення, його обмеженість і поверхневість, що значно виходило за межі подій фільму. Надалі всі картини Тарковського ставали помітними подіями культурного життя СРСР, роблячи вплив на духовний розвиток суспільства.

Картина «Пристрасті за Андрієм» з Анатолієм Солоніциним в головній ролі, вийшла в прокат в 1971 році з скороченнями під назвою «Андрій Рубльов».

Література

  • Михалкович В. И.«Андрей Тарковский», М, «Знание», 1989
  • Лазарев В. Н.
    • «Андрей Рублёв и его школа», 1966
    • «Русская средневековая живопись», сборник статей, 1970
    • «Византийское и древнерусское искусство», 1978

Посилання

  1. Андрій Рубльов на сайті IMDb (англ.) image
  • «Андрій Рубльов» (tarkovsky.su) [ 6 квітня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  • Благовіст-Інфо: Пристрасті за Андрієм [ 10 березня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
  • Енциклопедія вітчизняного кіно: «Андрій Рубльов» (russiancinema.ru)[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з травня 2019]

Примітки

  1. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  2. http://lib.ru/CINEMA/kinolit/TARKOWSKIJ/turtarkowskij.txt

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Andrij Rublo v ros Andrej Rublyov vidoma istorichna kinostrichka rezhisera Andriya Tarkovskogo stvorena u 1966 roci na kinostudiyi Mosfilm Kartina udostoyena dekilkoh mizhnarodnih kinopremij u tomu chisli Priza FIPRESSI na Kannskomu kinofestivali u 1969 roci Na 5 veresnya 2021 roku film zajmav 231 u poziciyu u spisku 250 krashih filmiv za versiyeyu IMDb Andrij RublovAndrej RublyovZhanr istorichna drama bajopikRezhiser Andrij TarkovskijScenaristi Andrij Mihalkov Konchalovskij Andrij TarkovskijU golovnih rolyah Anatolij Solonicin Mikola Grinko Ivan Lapikov Rolan Bikov Mikola Burlyayev Irina Miroshnichenko Bolot BejshenaliyevOperator Vadim YusovKompozitor V yacheslav OvchinnikovHudozhniki Yevgen Chernyayev Ipolit Novoderozhkin Sergij VoronkovKinokompaniya MosfilmDistrib yutor Columbia Pictures i NetflixTrivalist 2 seriyi 86 98 hv Mova rosijska tatarska 1 i italijska 1 Krayina SRSRRik 1966Koshtoris 900 000 2 IMDb ID 0060107 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Andrij Rublov znachennya Peredistoriya stvorennyaZhittya i tvori velikogo ikonopiscya stali poshtovhom dlya rozdumiv Tarkovskogo pro dolyu tvorchoyi osobistosti v Rosiyi Stvorennyu filmu pereduvala dovga i kopitka pracya vivchennya dokumentiv z arhiviv dalekogo pochatku 15 stolittya Tarkovskomu vistachilo smilivosti v mezhah utiskiv togochasnoyi cenzuri zvernutisya do zhittyepisu cerkovnogo hudozhnika i zatverditi na golovnu rol nevidomogo provincijnogo aktora Anatoliya Solonicina Pochatkovij etap Zayavku na stvorennya strichki rezhiser podav she 1961 roku Ale zmini v koshtorisi i aktorskomu skladi zatrimali pochatok roboti Scenarij filmu pisali Mihalkov Konchalovskij ta Andrij Tarkovskij 1963 roku Dovgij chas shukali vikonavcya golovnoyi roli Spochatku na golovnu rol zatverdili Stanislava Lyubshina Rezhiser rozumiv sho vid aktora zalezhit duzhe bagato Tomu pishov na hitrist Vin brav fotokinoprobi riznih aktoriv i prosiv storonnih vkazati hto same sered nih Rublov Bilshist vkazala na Solonicina Rol Rublova gratime same vin Desho pro syuzhet Misto Volodimir Uspenskij sobor misce stvorennya noveli Strashnij sud Dokumentalnih svidoctv pro zhittya Rublova zbereglosya duzhe malo Tomu povnogo i logichnogo vidtvorennya biografiyi monaha ikonopiscya u filmi nemaye Kinostrichka skladena z dekilkoh epizodiv zhittya mitcya z yaskravim vidtvorennyam togochasnih podij i mozhlivih zitknen Rublova z riznimi verstvami naselennya Golovnij geroj doroslishaye i muzhniye u svoyemu pragnenni prisluzhiti narodu i zberegti talanovitih nashadkiv malo potribnih i vladi i prignichenim neviglasam suchasnikam Noveli kinostrichki yih visim I Skomoroh 1400 r II Feofan Grek 1405 r III Pristrasti za Andriyem 1407 r IV Svyato 1408 r V Strashnij Sud 1408 r VI Nabig 1408 r VII Movchannya 1412 r VIII Dzvin 1423 r Kinostrichka zroblena v chorno bilomu varianti i lishe kinechni kadri kolorovi V zbilshenomu rakursi podano kolorovi fragmenti rosijskih ikon Golovni roli i aktoriAndrij Rublov Anatolij Solonicin Daniyil Chornij Mikola Grinko Feofan Grek Mikola Sergeyev Chernec Kirilo Ivan Lapikov Bozhevilna Skomoroh Rolan Bikov Velikij knyaz Nazarov Yurij Tatarskij han Edigej Bolot Bejshenaliyev Chernec Patrikej Yurij Nikulin Boriska Motorin Mikola Burlyayev Mariya Magdalina Irina Miroshnichenko Igumen monastirya Mikola Kutuzov Sotnik Stepan Mikola Grabbe Golova livarnikiv dzvoniv Stepan KrilovZnimalna grupaRezhiser postanovnik Andrij Tarkovskij Scenaristi Andrij Mihalkov Konchalovskij Andrij Tarkovskij Operator postanovnik Vadim Yusov Hudozhniki postanovniki Yevgen Chernyayev Ipolit Novoderezhkin Sergij Voronkov Kompozitor V yacheslav Ovchinnikov Zvukorezhiser Inna Zelencova Montazh Lyudmila Fejginova Tetyana Yegoricheva Olga Shevkunenko Hudozhnik po kostyumah Lidiya NoviKonflikt svitskoyi i cerkovnoyi kulturKinostrichka zachepila dekilka bolisnih problem odna z yakih konflikt svitskoyi i cerkovnoyi kultur v istoriyi Vidomo sho v serednovichchi cerkva v filmi pravoslavna monopolizuvala kulturu I z vidstupnikami chi prihilnikami inshih idej zdatna voyuvati do povnogo vikorinennya Cerkovnu kulturu uosoblyuye kupka chenciv ikonopisciv ta Feofan Grek Svitsku kulturu uosoblyuyut skomoroh blazen ta meshkanci selisha sho svyatkuyut yazichnicke svyato Rozkol projshov navit cherez kupku chenciv Kirilo potajki robit donos vladi i provokuye pokarannya skomoroha Rublov u dushi yakogo she ne vbito palke bazhannya piznannya pobizhit do svyatkuyuchih abi piznati yavishe nepripustime v suvoromu monastiri V kinostrichci lishe pokazano pridushennya svyata vladoyu i povernennya bludnogo sina Andriya v lono oficijnoyi cerkvi odnim zi stovpiv yakoyi vin stane piznishe Sceni zi skomorohom tim ne menshe stanut najvazhlivishimi v rozvitku zdebilshogo tragichnogo filmu Tarkovskogo Vorozhe protistoyannya cerkovnoyi i svitskoyi kulturi ne znajshlo mirnogo virishennya v filmi yak ne znajshlo vono jogo i v istoriyi Svitska kultura Serednovichchya bula vitisnena na uzbichchya i zalishila po sobi zhalyugidni zalishki Sprijnyattya filmuOficijni ustanovi sprijnyali film neshvalno zakidayuchi kinorezhiseru zvinuvachennya v naklepi na rosijsku istoriyu yaka nibito niyak ne mogla buti zhorstokoyu i nastoyanoyu na zradah i zlochinah Avtoriv filmu zvinuvatili u propagandi zhorstokosti i nasillya Kinostrichku urizali i peremontuvali Istorichni dokumenti pokladeni Tarkovskim u vidtvorennya podij strichki ignoruvalisya pograbuvannya mista Volodimira ordincyami 1411 roku katuvannya ekonoma Patrikeya istorichnoyi osobi z litopisiv mizhusobni vijni z praktikoyu zasliplennya spivpracya rosijskih knyaziv z ordincyami tosho Rezhiser lishe dozvoliv sobi perenestisya podiyami trohi ranishe v chasi chi zrobiti Patrikeya sluzhkoyu Uspenskogo soboru istorichnij Patrikej sluzhiv v Bogorodichnij cerkvi tosho Hudozhnya pravda Tarkovskogo gruntuvalas na realnih podiyah Film Tarkovskogo ryatuvali zanadto viddaleni podiyi neprestizhnij dlya vladi ikonopisec i neznannya vlasnoyi istoriyi v SRSR shirokimi verstvami vladi i naselennya pozbavlenogo istorichnogo znannya Vidsutnist renesansu v rosijskij istoriyiPogano sprijmali kinostrichku i kolegi kinomitci Ce ne Rus Na Rusi v 14 mu stolitti buv Renesans rozkvit A vi sho pokazuyete gnivno zapituvali u Andriya Ce bulo she odnim pidtverdzhennyam vidsutnosti istorichnogo znanya navit u todishnoyi inteligenciyi Poverhneva nahvatanist znan grala zli zharti z yiyi nosiyami V istoriyi bagatoh krayin vidsutnij etap dobi Vidrodzhennya vid Mongoliyi i Yaponiyi do Rosiyi Ominula Rus Moskoviya i etap zasvoyennya i vivchennya i gumanizmu zahidnoyevropejskogo zrazka Tip osviti v Moskoviyi v 14 16 stolittyah ne zbigavsya z tipami osviti togochasnoyi Zahidnoyi Yevropi Nespromozhnist robiti znachni matematichni rozrahunki vidsutnist budivelnih navichok roboti z kamenem i cegloyu sponukali moskovitiv zaproshuvati na roboti inzheneriv i arhitektoriv Pivnichnoyi Italiyi Suchasna fortecya Kreml u Moskvi vibudovana italijcyami P yetro Antonio Solari Aleviz da Karkano tak zvanij Aleviz Novij naprikinci 15 na pochatku 16 stolittya u roki zhittya Bramante Dzhordzhone Rafaelya Santi Navit golovnij Uspenskij sobor Kremlya vibuduvav vidomij arhitektor i inzhener Aristotel Fioravanti z Italiyi Istorichno v Moskoviyi ne bulo stvoreno umov dlya viniknennya fahivciv renesansnogo masshtabu yak ne bulo i umov dlya yih vihovannya Zhiti i malyuvati ikoni v dobu Vidrodzhennya ne oznachaye mehanichnogo vklyuchennya v dobu avtomatichnij vhid v yiyi problematiku chi vnesok v yiyi kulturne nadbannya Tak i Rublov ne buv ni mitcem Renesansu ni geniyem Vidrodzhennya Vin uosoblennya serednovichnogo ikonopiscya i rozkvitu same serednovichnogo ikonopisu Moskoviyi na sho vkazuvali rosijski togochasni radyanski naukovci Ale yih ne chuli Tak film Tarkovskogo pochav visvitlyuvati bolyuchi problemi radyanskogo sogodennya jogo obmezhenist i poverhnevist sho znachno vihodilo za mezhi podij filmu Nadali vsi kartini Tarkovskogo stavali pomitnimi podiyami kulturnogo zhittya SRSR roblyachi vpliv na duhovnij rozvitok suspilstva Kartina Pristrasti za Andriyem z Anatoliyem Solonicinim v golovnij roli vijshla v prokat v 1971 roci z skorochennyami pid nazvoyu Andrij Rublov LiteraturaMihalkovich V I Andrej Tarkovskij M Znanie 1989 Lazarev V N Andrej Rublyov i ego shkola 1966 Russkaya srednevekovaya zhivopis sbornik statej 1970 Vizantijskoe i drevnerusskoe iskusstvo 1978PosilannyaAndrij Rublov na sajti IMDb angl Andrij Rublov tarkovsky su 6 kvitnya 2010 u Wayback Machine ros Blagovist Info Pristrasti za Andriyem 10 bereznya 2006 u Wayback Machine ros Enciklopediya vitchiznyanogo kino Andrij Rublov russiancinema ru nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z travnya 2019 PrimitkiFreebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 http lib ru CINEMA kinolit TARKOWSKIJ turtarkowskij txt

Дата публікації:
Топ