Євген Олександрович Черняєв рос Черняев Евгений Александрович 5 серпня 1921 19210805 Сімферополь 14 грудня 1992 Москва р

Євген Олександрович Черняєв (рос. Черняев Евгений Александрович; 5 серпня 1921(19210805), Сімферополь — 14 грудня 1992, Москва) — радянський і російський художник кіно. Заслужений художник РСФСР (1976). Лауреат Державної премії СРСР в галузі літератури, мистецтва і архітектури (1985) за фільм «Берег».

Черняєв Євген Олександрович
Черняев Евгений Александрович
Народження	5 серпня 1921(1921-08-05) Сімферополь, Російська СФРР
Смерть	14 грудня 1992(1992-12-14) (71 рік)
	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	Російська СФРР СРСР Росія
Навчання	Всеросійський державний інститут кінематографії (1952)
Діяльність	художник
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черняєв.

Біографічні відомості

Народився в Сімферополі, батько — службовець, мати — лікар. Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медаллю «За взяття Берліна» (1945).

Закінчив ВДІК (1952, майстерня ).

У 1953—1992 роки — художник-постановник кіностудії «Мосфільм». Дебютний фільм — «Степові зорі» (1953). Працював з багатьма майстрами вітчизняного кінематографа. Художник-постановник 39 кінокартин.

Працював на картинах видатного кінорежисера Андрія Тарковського — «Іванове дитинство» (1962) і «Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з та ).

Одна з відомих робіт Є. Черняєва — історична драма «Легенда про Тіля» (1976), де він у співавторстві створив більшість декорацій, заснованих на картинах фламандських і голландських художників, зокрема — П. Брейгеля-старшого. Фрагменти декорацій були виставлені на ВДНГ у тому ж 1976 році.

Останньою роботою Є. Черняєва став фільм реж. І. Гостєва «Сірі вовки», в якому головним завданням художника-постановника було відтворення атмосфери хрущовської епохи. Фільм вийшов на екрани в 1993 році, вже після смерті майстра.

Похований на Востряковському кладовищі.

Фільмографія

Художник-постановник:

«Степові зорі» (1953)
«Салтанат» (1955, у співавт. з ; реж. )
«Челкаш» (1956, короткометражний, у співавт. з ; реж. )
«Зоряний хлопчик» (1957, реж. , )
«Дівчина з гітарою» (1958, реж. О. Файнциммер)
«По той бік» (1958, реж. )
«Зорі назустріч» (1959, реж. Т. Лукашевич)
«Мир тому, хто входить» (1961, реж. О. Алов, В. Наумов)
«Іванове дитинство» (1962, реж. А. Тарковський)
«Кам'яні кілометри» (1962, короткометражний; реж. О. Гордон)
«Людина, яка сумнівається» (1963, реж. , )
«Андрій Рубльов» (1966, у співавт. з та ; реж. А. Тарковський)
«По Русі» (1968, реж. )
«Біг інохідця» (1968, реж. С. Урусевський)
«Золото» (1969, у співавт.; реж. )
«Зірки не гаснуть» / Ulduzlar Sönmür (1970—1971, реж. Аждар Ібрагімов)
«У нас на заводі» (1971, реж. )
«Петро Рябінкін» (1972, реж. )
«Друзі мої…» (1973, кіноальманах): «Чукотський марш» (4-та новела; реж. Євген Гончаров)
«Легенда про Тіля» (1976, у співавт. з ; реж. О. Алов, В. Наумов)
«Стажер» (1976, реж. )
«Особливих прикмет немає» /Znaków szczególnych brak (1978, у співавт. з Jerzy Skrzepinski; реж. , СРСР—Польща—НДР)
«Тегеран-43» (1980, у співавт. з ; реж. О. Алов, В. Наумов)
«Кохана жінка механіка Гаврилова» (1981, реж. П. Тодоровський)
«Пригоди графа Невзорова» (1982, реж. О. Панкратов-Чорний)
«Формула світла» (1982, реж. )
«Берег» (1983, у співавт. з ; реж. О. Алов, В. Наумов, СРСР—ФРН)
«Коханням за кохання» (1983, у співавт. з ; реж. )
«Береги в тумані» (1986, у співавт.; реж. Ю. Карасик, СРСР—Болгврія)
«Сім криків в океані» (1986, реж. В. Басов)
«Друг» (1987, реж. )
«Вибір» (1987, у співавт.; реж. В. Наумов)
«Захисник Сєдов» (1988, реж. Є. Цимбал)
«Острів» (1989, реж. )
«Закон» (1989, у співавт. з О. Кліменком; реж. В. Наумов)
«Десять років без права листування» (1990, реж. В. Наумов)
(«Як живете, карасі?») (1991, реж. М. Швейцер, )
(1992, реж. В. Пендраковський)
(1993, реж. )

Джерела

Могила Є. О. Черняєва [ 9 лютого 2020 у Wayback Machine.]
https://cinema.mosfilm.ru/persons/27671/ [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
https://www.kino-teatr.ru/kino/painter/sov/21646/works/ [ 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
Энциклопедия кино. 2010: Черняев Евгений Александрович на dic.academic.ru(рос.) [ 22 січня 2022 у Wayback Machine.]