Олександр Панкратов-Чорний

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гузєв.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Панкратов.

Панкратов-Чорний Олександр Васильович (нар. 28 червня 1949, с. , Алтайський край, РРФСР) — російський актор, кінорежисер. Заслужений артист Росії (1998). Підтримує путінський режим і війну Росії проти України.

Панкратов-Чорний Олександр Васильович
Зображення
Ім'я при народженні	рос. Александр Васильевич Гузев
Народився	28 червня 1949(1949-06-28) (75 років) Панкрушихінський район, Алтайський край, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	кіноактор, кінорежисер, ведучий, поет, телеактор, телеведучий, актор театру
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1976)
Заклад	^d
Роки діяльності	1978 — тепер. час
У шлюбі з	Ізотова Вероніка Едуардівна
IMDb	nm0659609
Нагороди та премії
Панкратов-Чорний Олександр Васильович у Вікісховищі

Життєпис

По батьківській лінії походить з чернігівських козаків - "Прізвище мого батька - Гузєв - отримане ним від чернігівських козаків, мамине дівоче прізвище - Токарєва - від донських козаків. У зв'язку з тим, що батька репресували, мама дала нам з сестрою прізвище свого першого чоловіка - Панкратова". Батько Василь Трофимович Гузєв (1905 - 52), мати - Агрипина Яківна Токарєва-Панкратова.

Закінчив акторський факультет Горьковського театрального училища (1969) та режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1976).

Грав у фільмах «Ми з джазу», «Подія в Утиноозерську», «Зимовий вечір у Гаграх» та ін., поставив кінокартини: «Дорослий син», «Пригоди графа Невзорова», «Салон краси» тощо. Знявся в українських стрічках: «Дій за обставинами!» (1984, Жора «Циркач»), «Годинникар і курка» (1988, т/ф), «Дежа вю!» (1989), «Дитина до листопада», «Повітряні пірати» (1992), «Запах осені», «Я сама» (циган), «Афери, музика, любов» (1993), «Зефір в шоколаді» (1994).

Погляди

У березні 2014 року підписав листа на підтримку позиції президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну. Окрім того, Панкратов-Чорний заявив, що охоче підписав би не лише цю петицію, але й листа щодо «приєднання України до Росії».

Після відвідин тимчасово-окупованих територій України Панкратов-Чорний заявив:

Бандерівці і 20 років пропаганди триватимуть довго. Вони не заспокояться. Найцікавіше: печаль у чому - ці бандерівці, які виходять на площі з факелами, з фашистськими гаслами, — вони не хочуть працювати. Вони хочуть мати рабів, за рахунок яких будуть жити. Це - фашизм. Це страшне явище. І вони не заспокояться, поки їх не знищать. Як у Другій світовій війні — прийшли до Берліна і взяли Берлін.

Критика

Див. також: Бойкот російського кіно

Через підписання листа на підтримку дій Володимира Путіна Панкратов-Чорний отримав обструкцію в Україні. Зокрема, у Чернівцях активісти пікетували знімання російського фільму за участю Панкратова-Чорного як актора. Висловлює захоплення ДНР та ЛНР та поширює відомі російські пропагандистські штампи щодо «бандерівців» і «фашистів» в Україні.

Вибрана фільмографія

1. 1978 — Сибіріада — Сашко
2. 1983 —
3. 1983 — Ми з джазу- Степан
4. 1984 — Дій за обставинами!- Жора «Циркач», ст. лейтенант Петренко
5. 1984 — Жорстокий романс — Іван Петрович Семенівський
6. 1984 — І ось прийшов Бумбо... — Ахмет, дресирувальник слона Бумба з Казані
7. 1984 — Перша Кінна — поранений червоноармієць
8. 1984 — Шанс — міліціонер, черговий у відділенні
9. 1985 — Батальйони просять вогню — майор-інтендант
10. 1985 — Битва за Москву — капітан Кияшко
11. 1985 — Зимовий вечір у Гаграх — Аркадій Грачов
12. 1985 — Знай наших! — Прикажчик
13. 1986 — Кур'єр — Степан Опанасович Макаров, головний редактор журналу «Питання пізнання»
14. 1986 — Потрібні люди — директор ресторану Ігор Олександрович
15. 1986 — Образа — водій автокрамниці
16. 1986 —
17. 1986 — Я тебе ненавиджу — Юлік
18. 1987 — (Де знаходиться нофелет?) — Геннадій, двоюрідний брат Павла
19. 1987 — Забута мелодія для флейти — Саша, актор народного театру
20. 1990 — «Десять років без права листування» — Коля «Татарин», двірник
21. 1991 — Караван смерті — Іван Мар'їн
22. 1994 — Зефір в шоколаді — Василь Кавун, капітан загону радянських десантників

Примітки

1. Александр панкратов-черный: «павел глоба предсказал, что мы с игорем тальковым погибнем одновременно. И действительно, когда застрелили музыканта, я попал в страшную автокатастрофу». fakty.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2022.
2. Деятели культуры России — в поддержку позиции Президента по Украине и Крыму / Министерство культуры Российской Федерации (рос.)
3. ТОП-10 найскандальніших російських акторів, які підтримали агресора Путіна [ 7 січня 2015 у Wayback Machine.]. ТСН. . 31.10.2014
4. «Це страшно», - російський актор Панкратов-Чорний поскаржився на бандерівців в аеропорту, які забрали пилочку для нігтів, і запропонував захопити Київ. ВІДЕО
5. У Чернівцях пікетували зйомки російського серіалу. 0372.ua. 18.09.2014
6. Актер Панкратов-Черный встал на сторону террористов // YouTube

Література

• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.574;
• Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000. — С.395-401;
• Кинословарь. Т.2. СПб., 2001. — С.422-433.