Десять років без права листування радянський художній фільм драма знятий в 1990 році за участю західнонімецьких кінемато

«Десять років без права листування» — радянський художній фільм-драма, знятий в 1990 році за участю західнонімецьких кінематографістів. Постановка Володимира Наумова. Знята за мотивами другої частини роману «Підхід Крістаповича».

Десять років без права листування
рос. Десять лет без права переписки

Жанр	драма
Режисер	Володимир Наумов
Сценарист	Володимир Наумов
У головних ролях	Борис Щербаков Наталія Бєлохвостікова Олександр Панкратов-Чорний
Оператор	Валентин Железняков
Композитор	Олександр Флярковський
Художник
Кінокомпанія	«Мосфільм» Кіностудія «Союз» Студія «Фора-фільм» за участю фірми «Фільмферлаг дер Ауторо» (ФРН)
Тривалість	98 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1990
IMDb	ID 0099413

Сюжет

Вночі приходять і заарештовують батька хлопчика Михайла. Той встигає надписати фотографію людини, яка написала донос і залишає її синові. Після закінчення війни відставний капітан Михайло з'являється в Москві і знаходить своїх друзів. Він повідомляє їм, що збирається помститися Зав'ялову — «Лисому», це саме той високопоставлений апаратник, за доносом якого в 1937 році був розстріляний його батько. Незабаром він з'ясовує, що подати на Зав'ялова до суду неможливо, і вирішує його вбити. Зав'ялов живе в «Будинку уряду» в квартирі, в якій колись жила родина Михайла. Михайло проводить час з подругою дитинства Ніною, яка працює співачкою в невеликому ресторані. Інший друг дитинства Михайла, двірник і син двірника Коля «Татарин» живе в невеликій квартирі на даху будинку з молодою жінкою Фаєю. Коли Михайло залишається у нього ночувати, вони обговорюють можливість вбивства Зав'ялова, і Коля відмовляється в цьому брати участь, але обіцяє допомогти. Зав'ялов відчуває якусь небезпеку, і дає вказівку наближеним налякати Михайла, не знаючи, чий той син. Вони влаштовують бійку, але змінити його намір не вдається. Під час похорону Калініна Фаю помічає Берія і дає вказівку своєму особистому помічнику доставити її до нього. Той викрадає Фаю на ковзанці, але та напивається і починає ображати Берію, після чого той наказує повернути її додому. Це викрадення прискорює події: друзі перехоплюють машину з Фаєю, роззброюють і принижують помічників Берії. Відразу після цього Михайло і його друзі приходять додому до Зав'ялова. Він дозволяє Зав'ялову викликати співробітників органів внутрішніх справ, вбиває його і залишається чекати співробітників, яких той встиг викликати по телефону. Коля йде, потім повертається до друга. Фільм містить в собі елементи фантасмагорії, зокрема, частина подій відбувається в великих підземеллях під «Будинком уряду» і в метро. Там — своє «підземна життя», політичні демонстрації, філософи-відлюдники й інше.

У ролях

Борис Щербаков — Михайло
Наталія Бєлохвостікова — Ніна
Олександр Панкратов-Чорний — Коля «Татарин», двірник
Віра Сотникова — Фаїна, дружина Колі
Олександр Яковлєв — Юра Ширяєв, колишній чекіст
Євген Євстигнєєв — Ісай Львович, професор
Ігор Кашинцев — Степан Никифорович Зав'ялов, «стукач»
— Лаврентій Берія
Валентин Голубенко — Саркісов, водій Берії
Павло Морозенко — батько Михайла
— Микита Хрущов
Павло Махотін — Микола Булганін
— Йосип Сталін
Юрій Рудченко — Георгій Маленков
Варвара Сошальська-Розаліон — юрист
Дарина Фекленко — дівчина, танцююча «Ріо-Ріту» в парі з Берією
— капітан
— Міша в дитинстві
— Коля в дитинстві

Знімальна група

Режисер — Володимир Наумов
Сценаристи — Володимир Наумов,
Оператори — Валентин Железняков,
Композитор — Олександр Флярковський
Художник —

Посилання

Десять років без права листування на сайті IMDb (англ.)