Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрі́й Сергі́йович Кончало́вський (рос. Андрей Сергеевич Кончаловский; нар. 20 серпня 1937, Москва, Російська РФСР) — радянський та російський режисер, сценарист. Народний артист РРФСР (1980). Син Наталії Кончаловської та Сергія Михалкова. Його рідним братом є Микита Михалков, також відомий російський кінорежисер. Українофоб та путініст.
СРСР
Франція
Росія |  |  |
 |  |  |  |
Кончаловський Андрій Сергійович у ВікісховищіЗ 15 січня 2023 року перебуває під санкціями РНБО за антиукраїнську діяльність.
Біографія
Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і Н. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області).
1952 року закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії.
У 1957—1959 навчався в Московській державній консерваторії по класу фортепіано.
Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати режисером на «Мосфільмі». Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за однойменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився.
1972 року отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму «Кінець отамана» за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).
У 1980 отримав звання народного артиста РРФСР. У тому ж 1980 виїхав до Америки, в Голлівуд. Зняв там кілька фільмів. За деякі з них отримав нагороди. Наприклад, стрічку «Гомер і Едді» (у головних ролях Вупі Голдберг і Джеймс Белуші) нагороджували на МКФ у Сан-Себастьяні. Проте згодом режисер розчарувався в американському кіно і на початку 90-х повернувся на батьківщину.
2002 — академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук.
2005 — офіцер ордену Мистецтв і літератури Франції.
У 2005 заснував «Продюсерський Центр Андрія Кончаловського», який створює програми для провідних каналів російського телебачення — НТВ, РТР, «Культура», «Зірка», продюсує театральні постановки, здійснює книговидавничі проекти.
З 2010 член Громадської палати Російської Федерації.
2010 року отримав Орден Почесного легіону у Франції.
У 2013 році очолив кінопремію «Ніка».
На даний час мешкає з родиною як у Росії, так і за кордоном, залежно від того, де працює.
Антиукраїнські висловлювання
Відомий спектром антиукраїнських висловлювань, активно підтримав анексію Криму і називав півострів територіально частиною Росії. В іншому інтерв'ю заявив, що Україна - це Малоросія.
Творчість
Перша самостійна повнометражна постановка — «Перший вчитель» (премія за найкращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій у киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює сценаристом, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова А.Тарковського).
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму «Історія Асі Клячиної», героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не збігався з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І. С. Тургенева («Дворянське гніздо») і А. П. Чехова («Дядя Ваня», приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).
У 1970-і роки в творчій еволюції режисера відбувається різкий поворот. За сценарієм Е.Грігорьєва він ставить поетичну драму про сучасну молодь «Романс про закоханих» (головний приз МКФ в Карлових Варах, 1974). Непростий в жанрових координатах фільм, заснований на зіставленні «романтичної» і «реалістичної» частин, користується великим глядацьким успіхом. Услід за цим Кончаловський декілька років працює над епопеєю «Сибіріада» (приз журі МКФ в Канні, 1978), події і герої якої — жителі глухого сибірського села Елань — простежуються з дореволюційних часів до 1970-х років. Епічний лад картини знайшов вираз не тільки в долях героїв декількох поколінь, але і у вражаючих звукозорових пасажах (оператор Л.Пааташвілі, композитор Е. Артем'єв). Примітно, що обом фільмам був властивий громадянсько-патріотичний пафос, який сприймався радше як органічний елемент їхньої стилістики, ніж наслідок вимушеного компромісу з владою. Режисер був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Проте після постановки цих картин Кончаловський проявляє незговірливість у відносинах з керівництвом Держкіно СРСР і незабаром стає першим радянським режисером, що виїхав для роботи до Голлівуду.
У США Міхалков-Кончаловський був вимушений працювати в традиціях голлівудського «мейнстріму», віддаючи пріоритет сюжетній цікавості перед «психологією», соціальним типам — перед характерами, проте в деяких фільмах («Коханці Марії», «Гомер і Еді» — Гран-прі МКФ в Сан-Себастьяні) він зберіг характерні ознаки європейського стилю. Після конфлікту з продюсерами на зйомках фільму «Танго і Кеш» режисер був вимушений достроково розірвати контракт.
Після повернення до Росії новим героєм фільму Міхалкова-Кончаловського (поставленого в копродукції з США і Італією) став кіномеханік, що обслуговував перегляд Сталіна і його найближчого оточення («Ближній круг»). Потім режисер знов звернувся до теми і героїв фільму «Асине щастя» (Курочка-ряба), спробувавши ввести їх у контекст соціальної ломки 1990-х років. Наприкінці 1990-х років Кончаловський екранізував для американського телебачення старогрецький епос Одіссея, випустив дві книги мемуарів, займався постановкою масштабних театралізованих дій і оперних спектаклів.
За своє творче життя Кончаловський написав 23 сценарії, зробив декілька гучних театральних постановок, опублікував декілька книг, отримав безліч премій, нагород, звань.
Фільмографія
Акторські роботи
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 1961 | Суд божевільних | |
| 1962 | Іванове дитинство | солдат |
| 1964 | Мені двадцять років («Застава Ілліча») | Юрій |
| 1994 | Курочка Ряба | клієнт в перукарні, в титрах не вказаний |
Інша участь у фільмах
| Рік | Тип | Назва | Роль |
|---|---|---|---|
| 1960 | ф | Коток і скрипка | сценарист |
| 1961 | ф | Хлопчик і голуб | сценарист, режисер |
| 1962 | ф | Іванове дитинство | сценарист |
| 1965 | ф | Перший вчитель | режисер, сценарист |
| 1967 | ф | Історія Асі Клячиної, яка любила, та не вийшла заміж | режисер |
| 1967 | ф | Ташкент — місто хлібне | сценарист |
| 1969 | ф | Андрій Рубльов | сценарист |
| 1969 | ф | Дворянське гніздо | режисер, сценарист |
| 1970 | ф | Дядя Ваня | режисер, сценарист |
| 1970 | ф | Кінець отамана | сценарист |
| 1972 | ф | сценарист | |
| 1972 | ф | Сьома куля | сценарист |
| 1972 | ф | Несподівані радощі | сценарист |
| 1973 | ф | Лютий | сценарист |
| 1973 | ф | сценарист | |
| 1974 | ф | Романс про закоханих | режисер |
| 1974 | ф | Пісня про Маншук | сценарист |
| 1975 | ф | Одного життя мало | сценарист |
| 1976 | ф | Раба любові | сценарист |
| 1977 | ф | Транссибірський експрес | сценарист |
| 1978 | ф | сценарист | |
| 1978 | ф | Сибіріада | режисер, сценарист |
| 1980 | ф | режисер | |
| 1984 | ф | Коханці Марії / Maria's Lovers | режисер, сценарист |
| 1985 | ф | Потяг-утікач | режисер |
| 1986 | ф | / Duet for One (за п'єсою Т.Кемпінскі) | режисер, сценарист |
| 1987 | ф | / Shy People | режисер, сценарист |
| 1989 | ф | Танго і Кеш | режисер |
| 1990 | ф | режисер | |
| 1991 | ф | Ближнє коло | режисер, сценарист |
| 1994 | ф | Курочка Ряба | режисер, сценарист, продюсер |
| 1995 | ф | Люм'єр і компанія | режисер, сценарист |
| 1997 | ф | Одіссея | режисер |
| 2002 | ф | режисер, продюсер | |
| 2003 | ф | Лев узимку | режисер |
| 2003 | док | Сергій Прокоф'єв (цикл «Генії») | режисер |
| 2003 | док | Сергій Рахманінов (цикл «Генії») | режисер |
| 2004 | док | Юрій Андропов (цикл «Тягар влади») | режисер |
| 2004 | док | Гейдар Алієв (цикл «Тягар влади») | режисер |
| 2005 | док | Культура — це доля | автор ідеї, провідний |
| 2006 | док | Олександр Скрябін (цикл «Генії») | режисер |
| 2006 | док | Ігор Стравінський (цикл «Генії») | режисер |
| 2006 | док | Дмитро Шостакович (цикл «Генії») | режисер |
| 2006 | док | Володимир Софроницький (цикл «Генії») | режисер |
| 2007 | ф | сценарист, продюсер | |
| 2007 | ф | У кожного своє кіно епізод «У темряві» («Dans le Noir») | режисер |
| 2007 | ф | Глянець | режисер, сценарист |
| 2008 | ф | сценарист | |
| 2010 | ф | Остання неділя | виконавчий продюсер |
| 2010 | ф | Лускунчик і Щурячий Король | режисер, сценарист, продюсер |
| 2012 | док | режисер, сценарист | |
| 2014 | ф | режисер, сценарист, продюсер | |
| 2016 | ф | Рай | режисер, сценарист |
| 2019 | ф | Гріх | режисер |
| 2020 | ф | режисер, сценарист |
Відеокліпи
- «Дорогі мої москвичі» (2007), співак Діма Білан
- «O Sole Mio» (2007), співак Діма Білан
Нагороди
- 1962 — «Хлопчик і голуб» — курсова робота (спільно з Е.Осташенко). Головний приз (конкурс дебютів) на МКФ для дітей та юнацтва у Венеції-1962 (Італія).
- 1962 — «Іванове дитинство» — автор сценарію спільно з В.Богомоловим, М.Папава, А. Тарковського. «Золотий лев» на МКФ у Венеції-1962 (Італія).
- 1969 — «Андрій Рубльов» — автор сценарію спільно з А. Тарковським. Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Канні-1969 (Франція).
Фільми про Кончаловського
- 2007 — «Андрій Кончаловський. Сцена» — документальний фільм, режисер Микита Тихонов
- 2007 — «Андрій Кончаловський. Екран» — документальний фільм, режисер Олексій Колесников
Театральні проекти
- «Євгеній Онєгін» — спектакль, Ла Скала, Італія, 1985 р.
- «Пікова дама» — спектакль, Ла Скала, Італія, 1990 р.
- «Міс Жюлі» — спектакль, Театр на Малій Бронній, Москва, 2005 р., 2007 р.
- «Король Лір» — спектакль, Na Woli, Варшава, 2006 р.
- «Чайка» — спектакль, Одеон, Париж, 1987 р., Театр імені Мосради, Москва, 2004 р., гастролі в Італії, 2007 р.
- «Дядя Ваня» — спектакль, Театр імені Мосради, Москва, 2009 — по даний час р., гастролі в Італії 2009 р., в Прибалтиці 2009 р., в Ізраїлі 2010
Опери
- «Наша древня столиця» — музичне дійство на честь святкування 850-річчя Москви, Червона площа, 1997 р.
- «Війна і мир» — опера, Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2000 р., Метрополітен-опера, Нью-Йорк 2002 і 2009 рр..
- «Бал Маскарад» — опера, Театро Реджіо, Італія, 2001 рік., Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2001 р.
- «Святкування 300-річчя Санкт-Петербурга» — видовищне шоу, Санкт-Петербург, 2003 р.
- «Борис Годунов» — опера, Театро Реджіо, Італія, Турин 2010
Бібліографія
- 1977 — Парабола задуму
- 1991 — Ближнє коло. Погляд зсередини на радянське життя під владою Сталіна
- 1998 — Низькі істини
- 1999 — підноситься обман
- 2001 — Білий бузок
- 2006 — Низькі істини сім років потому
- 2007 — На трибуні реакціонера (спільно з В. Б. Пастухова)
Сім'я
Прадід по материнській лінії — російський художник Василь Суріков.
Дід — художник Петро Кончаловський.
Батько — Сергій Міхалков, драматург, поет, відомий дитячий письменник.
Мати — поетеса, перекладачка Наталя Кончаловська.
Старша сестра Катерина — дочка від першого шлюбу Наталі Кончаловської. Була одружена з радянським письменником Юліаном Семеновим.
Молодший брат — кінорежисер Микита Міхалков.
Дружини
Був одружений п'ять разів, його дружини:
- Ірина Кандат, балерина (з 1955 по 1957 рр..)
- Наталія Арінбасарова, балерина і актриса (з 1965 по 1969 рр..)
- Вівіан Михалкова (Годе), француженка, сходознавець (з 1969 по 1980 рр..)
- Ірина Мартинова, диктор телебачення (з 1990 по 1997 рр..)
- Юлія Висоцька, актриса і телеведуча (з 1998 року по теперішній час)
Діти
- Син Єгор Кончаловський (нар. 1966), кінорежисер (від другої дружини).
- Донька Олександра (нар. 1970) (від третьої дружини).
- Донька Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка.
- Доньки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини).
- Донька Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини).
Онуки
- онука Марія (2001) — донька Єгора
- три онучки від доньки Олександри
- три онуки і одна онука від доньки Дарії
Генеалогія
Джерела
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 3.12.2013.
- . Архів оригіналу за 13.12.2013. Процитовано 3.12.2013.
- . Кадр з фільму. Архів оригіналу за 07.12.2013. Процитовано 3.12.2013.
- Указ Президента України від 15 січня 2023 року № 23/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"»
- Інга Домбровська (23 вересня 2011). Кавалер ордену Почесного легіону Андрій Кончаловський згадує. RFI. Архів оригіналу за 14 квітня 2013. Процитовано 3.12.2013. (рос.)
- . 3 липня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 4.12.2013.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 26 вересня 2020.
- Кончаловський почав виправдовувати захоплення Путіним Криму.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2020.
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 4.12.2013. (рос.)
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кончаловський Андрій Сергійович |
- konchalovsky.ru — офіційний сайт Андріяя Кончаловського
- Продюсерський Центр Андрія Кончаловського [ 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andri j Sergi jovich Konchalo vskij ros Andrej Sergeevich Konchalovskij nar 20 serpnya 1937 Moskva Rosijska RFSR radyanskij ta rosijskij rezhiser scenarist Narodnij artist RRFSR 1980 Sin Nataliyi Konchalovskoyi ta Sergiya Mihalkova Jogo ridnim bratom ye Mikita Mihalkov takozh vidomij rosijskij kinorezhiser Ukrayinofob ta putinist Andrij Konchalovskijros Andrej KonchalovskijZobrazhennyaIm ya pri narodzhenniAndrij Sergijovich KonchalovskijData narodzhennya20 serpnya 1937 1937 08 20 86 rokiv Misce narodzhennyaMoskva RRFSRGromadyanstvo SRSR Franciya RosiyaNacionalnistrosiyaninAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1964 Centralna muzichna shkola 1952 Akademichne muzichne uchilishe pri Moskovskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo 1957 i Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo 1959 Profesiyarezhiser scenaristKar yera1960 doniniZakladdChlenstvodNagorodiKavaler ordena Pochesnogo legionuOrden Mistectv ta literaturiDerzhavna premiya RRFSR imeni brativ VasilyevihIMDbID 0464846konchalovsky ru Konchalovskij Andrij Sergijovich u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Konchalovskij Z 15 sichnya 2023 roku perebuvaye pid sankciyami RNBO za antiukrayinsku diyalnist BiografiyaNarodivsya v sim yi pismennikiv S Mihalkova i N Konchalovskoyi dochki hudozhnika P Konchalovskogo urodzhencya m Slov yansk teper Doneckoyi oblasti 1952 roku zakinchiv Centralnu muzichnu shkolu V 1957 zakinchiv Muzichne uchilishe pri Moskovskij konservatoriyi U 1957 1959 navchavsya v Moskovskij derzhavnij konservatoriyi po klasu fortepiano Pislya zakinchennya u 1965 rezhiserskogo fakultetu Vserosijskogo derzhavnogo institutu kinematografiyi majsternya M Romma pochav pracyuvati rezhiserom na Mosfilmi Togo zh roku debyutuvav filmom Pershij vchitel za odnojmennoyu povistyu Chingiza Ajtmatova V roli golovnoyi geroyini Altinaj znyav molodu balerinu Nataliyu Arinbasarovu z yakoyu potim odruzhivsya 1972 roku otrimav zvannya laureata Derzhavnoyi premiyi Kazahskoyi RSR pislya vsesoyuznogo uspihu filmu Kinec otamana za jogo scenariyem pro likvidaciyu chekistami bilogo otamana Dutova 30 mln glyadachiv za 1972 rik U 1980 otrimav zvannya narodnogo artista RRFSR U tomu zh 1980 viyihav do Ameriki v Gollivud Znyav tam kilka filmiv Za deyaki z nih otrimav nagorodi Napriklad strichku Gomer i Eddi u golovnih rolyah Vupi Goldberg i Dzhejms Belushi nagorodzhuvali na MKF u San Sebastyani Prote zgodom rezhiser rozcharuvavsya v amerikanskomu kino i na pochatku 90 h povernuvsya na batkivshinu 2002 akademik Nacionalnoyi akademiyi kinematografichnih mistectv i nauk 2005 oficer ordenu Mistectv i literaturi Franciyi U 2005 zasnuvav Prodyuserskij Centr Andriya Konchalovskogo yakij stvoryuye programi dlya providnih kanaliv rosijskogo telebachennya NTV RTR Kultura Zirka prodyusuye teatralni postanovki zdijsnyuye knigovidavnichi proekti Z 2010 chlen Gromadskoyi palati Rosijskoyi Federaciyi 2010 roku otrimav Orden Pochesnogo legionu u Franciyi U 2013 roci ocholiv kinopremiyu Nika Na danij chas meshkaye z rodinoyu yak u Rosiyi tak i za kordonom zalezhno vid togo de pracyuye Antiukrayinski vislovlyuvannya Vidomij spektrom antiukrayinskih vislovlyuvan aktivno pidtrimav aneksiyu Krimu i nazivav pivostriv teritorialno chastinoyu Rosiyi V inshomu interv yu zayaviv sho Ukrayina ce Malorosiya TvorchistPersha samostijna povnometrazhna postanovka Pershij vchitel premiya za najkrashu zhinochu rol Mizhnarodnogo kinofestivalyu u Veneciyi 1966 premiya MKF v Jeri 1967 sho realistichno i razom z tim ekspresivno vidobrazila konflikt novih viyan i patriarhalnih tradicij u kirgizkomu seli Z togo chasu Mihalkov Konchalovskij plidno pracyuye scenaristom stvoryuyuchi scenariyi do svoyih filmiv a takozh do kartin inshih rezhiseriv zokrema do Andriya Rublova A Tarkovskogo U 1967 Mihalkov Konchalovskij postaviv v stilistici dokumentalnogo realizmu silsku dramu Istoriya Asi Klyachinoyi geroyineyu yakogo stala nevdala samotnya kolgospnicya na prizvisko Asya hromonozhka Film sho ne zbigavsya z shablonnim traktuvannyam zhittya radyanskogo sela piddavsya chislennim cenzurnim popravkam i buv pokladenij na policyu jogo prokat v originalnomu varianti vidbuvsya bilshe dvadcyati rokiv opislya Pislya dosvidu sho tak rozcharovuye z filmom na suchasnu temu rezhiser zvernuvsya do ekranizaciyi rosijskoyi literaturnoyi klasiki i stvoriv yaskravi kinematografichni analogi tvoriv I S Turgeneva Dvoryanske gnizdo i A P Chehova Dyadya Vanya priz MKF v San sebastyani 1971 U 1970 i roki v tvorchij evolyuciyi rezhisera vidbuvayetsya rizkij povorot Za scenariyem E Grigoryeva vin stavit poetichnu dramu pro suchasnu molod Romans pro zakohanih golovnij priz MKF v Karlovih Varah 1974 Neprostij v zhanrovih koordinatah film zasnovanij na zistavlenni romantichnoyi i realistichnoyi chastin koristuyetsya velikim glyadackim uspihom Uslid za cim Konchalovskij dekilka rokiv pracyuye nad epopeyeyu Sibiriada priz zhuri MKF v Kanni 1978 podiyi i geroyi yakoyi zhiteli gluhogo sibirskogo sela Elan prostezhuyutsya z dorevolyucijnih chasiv do 1970 h rokiv Epichnij lad kartini znajshov viraz ne tilki v dolyah geroyiv dekilkoh pokolin ale i u vrazhayuchih zvukozorovih pasazhah operator L Paatashvili kompozitor E Artem yev Primitno sho obom filmam buv vlastivij gromadyansko patriotichnij pafos yakij sprijmavsya radshe yak organichnij element yihnoyi stilistiki nizh naslidok vimushenogo kompromisu z vladoyu Rezhiser buv udostoyenij zvannya narodnogo artista RRFSR Prote pislya postanovki cih kartin Konchalovskij proyavlyaye nezgovirlivist u vidnosinah z kerivnictvom Derzhkino SRSR i nezabarom staye pershim radyanskim rezhiserom sho viyihav dlya roboti do Gollivudu U SShA Mihalkov Konchalovskij buv vimushenij pracyuvati v tradiciyah gollivudskogo mejnstrimu viddayuchi prioritet syuzhetnij cikavosti pered psihologiyeyu socialnim tipam pered harakterami prote v deyakih filmah Kohanci Mariyi Gomer i Edi Gran pri MKF v San Sebastyani vin zberig harakterni oznaki yevropejskogo stilyu Pislya konfliktu z prodyuserami na zjomkah filmu Tango i Kesh rezhiser buv vimushenij dostrokovo rozirvati kontrakt Pislya povernennya do Rosiyi novim geroyem filmu Mihalkova Konchalovskogo postavlenogo v koprodukciyi z SShA i Italiyeyu stav kinomehanik sho obslugovuvav pereglyad Stalina i jogo najblizhchogo otochennya Blizhnij krug Potim rezhiser znov zvernuvsya do temi i geroyiv filmu Asine shastya Kurochka ryaba sprobuvavshi vvesti yih u kontekst socialnoyi lomki 1990 h rokiv Naprikinci 1990 h rokiv Konchalovskij ekranizuvav dlya amerikanskogo telebachennya starogreckij epos Odisseya vipustiv dvi knigi memuariv zajmavsya postanovkoyu masshtabnih teatralizovanih dij i opernih spektakliv Za svoye tvorche zhittya Konchalovskij napisav 23 scenariyi zrobiv dekilka guchnih teatralnih postanovok opublikuvav dekilka knig otrimav bezlich premij nagorod zvan FilmografiyaAktorski roboti Rik Nazva Rol1961 Sud bozhevilnih1962 Ivanove ditinstvo soldat1964 Meni dvadcyat rokiv Zastava Illicha Yurij1994 Kurochka Ryaba kliyent v perukarni v titrah ne vkazanijInsha uchast u filmah Rik Tip Nazva Rol1960 f Kotok i skripka scenarist1961 f Hlopchik i golub scenarist rezhiser1962 f Ivanove ditinstvo scenarist1965 f Pershij vchitel rezhiser scenarist1967 f Istoriya Asi Klyachinoyi yaka lyubila ta ne vijshla zamizh rezhiser1967 f Tashkent misto hlibne scenarist1969 f Andrij Rublov scenarist1969 f Dvoryanske gnizdo rezhiser scenarist1970 f Dyadya Vanya rezhiser scenarist1970 f Kinec otamana scenarist1972 f scenarist1972 f Soma kulya scenarist1972 f Nespodivani radoshi scenarist1973 f Lyutij scenarist1973 f scenarist1974 f Romans pro zakohanih rezhiser1974 f Pisnya pro Manshuk scenarist1975 f Odnogo zhittya malo scenarist1976 f Raba lyubovi scenarist1977 f Transsibirskij ekspres scenarist1978 f scenarist1978 f Sibiriada rezhiser scenarist1980 f rezhiser1984 f Kohanci Mariyi Maria s Lovers rezhiser scenarist1985 f Potyag utikach rezhiser1986 f Duet for One za p yesoyu T Kempinski rezhiser scenarist1987 f Shy People rezhiser scenarist1989 f Tango i Kesh rezhiser1990 f rezhiser1991 f Blizhnye kolo rezhiser scenarist1994 f Kurochka Ryaba rezhiser scenarist prodyuser1995 f Lyum yer i kompaniya rezhiser scenarist1997 f Odisseya rezhiser2002 f rezhiser prodyuser2003 f Lev uzimku rezhiser2003 dok Sergij Prokof yev cikl Geniyi rezhiser2003 dok Sergij Rahmaninov cikl Geniyi rezhiser2004 dok Yurij Andropov cikl Tyagar vladi rezhiser2004 dok Gejdar Aliyev cikl Tyagar vladi rezhiser2005 dok Kultura ce dolya avtor ideyi providnij2006 dok Oleksandr Skryabin cikl Geniyi rezhiser2006 dok Igor Stravinskij cikl Geniyi rezhiser2006 dok Dmitro Shostakovich cikl Geniyi rezhiser2006 dok Volodimir Sofronickij cikl Geniyi rezhiser2007 f scenarist prodyuser2007 f U kozhnogo svoye kino epizod U temryavi Dans le Noir rezhiser2007 f Glyanec rezhiser scenarist2008 f scenarist2010 f Ostannya nedilya vikonavchij prodyuser2010 f Luskunchik i Shuryachij Korol rezhiser scenarist prodyuser2012 dok rezhiser scenarist2014 f rezhiser scenarist prodyuser2016 f Raj rezhiser scenarist2019 f Grih rezhiser2020 f rezhiser scenaristVideoklipi Dorogi moyi moskvichi 2007 spivak Dima Bilan O Sole Mio 2007 spivak Dima BilanNagorodi 1962 Hlopchik i golub kursova robota spilno z E Ostashenko Golovnij priz konkurs debyutiv na MKF dlya ditej ta yunactva u Veneciyi 1962 Italiya 1962 Ivanove ditinstvo avtor scenariyu spilno z V Bogomolovim M Papava A Tarkovskogo Zolotij lev na MKF u Veneciyi 1962 Italiya 1969 Andrij Rublov avtor scenariyu spilno z A Tarkovskim Priz FIPRESSI na MKF v Kanni 1969 Franciya Filmi pro Konchalovskogo2007 Andrij Konchalovskij Scena dokumentalnij film rezhiser Mikita Tihonov 2007 Andrij Konchalovskij Ekran dokumentalnij film rezhiser Oleksij KolesnikovTeatralni proekti Yevgenij Onyegin spektakl La Skala Italiya 1985 r Pikova dama spektakl La Skala Italiya 1990 r Mis Zhyuli spektakl Teatr na Malij Bronnij Moskva 2005 r 2007 r Korol Lir spektakl Na Woli Varshava 2006 r Chajka spektakl Odeon Parizh 1987 r Teatr imeni Mosradi Moskva 2004 r gastroli v Italiyi 2007 r Dyadya Vanya spektakl Teatr imeni Mosradi Moskva 2009 po danij chas r gastroli v Italiyi 2009 r v Pribaltici 2009 r v Izrayili 2010Operi Nasha drevnya stolicya muzichne dijstvo na chest svyatkuvannya 850 richchya Moskvi Chervona plosha 1997 r Vijna i mir opera Mariyinskij teatr Sankt Peterburg 2000 r Metropoliten opera Nyu Jork 2002 i 2009 rr Bal Maskarad opera Teatro Redzhio Italiya 2001 rik Mariyinskij teatr Sankt Peterburg 2001 r Svyatkuvannya 300 richchya Sankt Peterburga vidovishne shou Sankt Peterburg 2003 r Boris Godunov opera Teatro Redzhio Italiya Turin 2010Bibliografiya1977 Parabola zadumu 1991 Blizhnye kolo Poglyad zseredini na radyanske zhittya pid vladoyu Stalina 1998 Nizki istini 1999 pidnositsya obman 2001 Bilij buzok 2006 Nizki istini sim rokiv potomu 2007 Na tribuni reakcionera spilno z V B Pastuhova Sim yaPradid po materinskij liniyi rosijskij hudozhnik Vasil Surikov Did hudozhnik Petro Konchalovskij Batko Sergij Mihalkov dramaturg poet vidomij dityachij pismennik Mati poetesa perekladachka Natalya Konchalovska Starsha sestra Katerina dochka vid pershogo shlyubu Natali Konchalovskoyi Bula odruzhena z radyanskim pismennikom Yulianom Semenovim Molodshij brat kinorezhiser Mikita Mihalkov Andrij Konchalovskij z molodshim sinom Petrom Prezident Rosiyi Volodimir Putin Mikita Mihalkov na ceremoniyi vidkrittya pam yatnika S V Mihalkovu Druzhini Buv odruzhenij p yat raziv jogo druzhini Irina Kandat balerina z 1955 po 1957 rr Nataliya Arinbasarova balerina i aktrisa z 1965 po 1969 rr Vivian Mihalkova Gode francuzhenka shodoznavec z 1969 po 1980 rr Irina Martinova diktor telebachennya z 1990 po 1997 rr Yuliya Visocka aktrisa i televeducha z 1998 roku po teperishnij chas Diti Sin Yegor Konchalovskij nar 1966 kinorezhiser vid drugoyi druzhini Donka Oleksandra nar 1970 vid tretoyi druzhini Donka Darina nar 1980 vid aktrisi Irini Brazgovka Donki Natalya nar 1991 i Olena nar 1993 vid chetvertoyi druzhini Donka Mariya nar 1999 i sin Petro nar 2003 vid p yatoyi druzhini Onuki onuka Mariya 2001 donka Yegora tri onuchki vid donki Oleksandri tri onuki i odna onuka vid donki DariyiGenealogiyaDzherela Arhiv originalu za 8 grudnya 2013 Procitovano 3 12 2013 Arhiv originalu za 13 12 2013 Procitovano 3 12 2013 Kadr z filmu Arhiv originalu za 07 12 2013 Procitovano 3 12 2013 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 15 sichnya 2023 roku 23 2023 Pro rishennya Radi nacionalnoyi bezpeki i oboroni Ukrayini vid 15 sichnya 2023 roku Pro zastosuvannya ta vnesennya zmin do personalnih specialnih ekonomichnih ta inshih obmezhuvalnih zahodiv sankcij Inga Dombrovska 23 veresnya 2011 Kavaler ordenu Pochesnogo legionu Andrij Konchalovskij zgaduye RFI Arhiv originalu za 14 kvitnya 2013 Procitovano 3 12 2013 ros 3 lipnya 2013 Arhiv originalu za 28 bereznya 2014 Procitovano 4 12 2013 Arhiv originalu za 19 sichnya 2021 Procitovano 26 veresnya 2020 Konchalovskij pochav vipravdovuvati zahoplennya Putinim Krimu Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2020 Procitovano 26 veresnya 2020 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2013 Procitovano 4 12 2013 ros PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Konchalovskij Andrij Sergijovichkonchalovsky ru oficijnij sajt Andriyaya Konchalovskogo Prodyuserskij Centr Andriya Konchalovskogo 30 sichnya 2021 u Wayback Machine