Пересла́вль-Заліський (рос. Переславль-Залесский) — місто обласного підпорядкування в Ярославській області Російської федерації. Адміністративний центр Переславського району. Кінцева залізнична станція на вантажній залізниці від (лінія Москва—Ярославль).
місто Переславль-Заліський | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Ярославська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 78405000000 | ||||
Код ЗКТМО: | 78705000001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1152 | ||||
Статус міста | 1178 | ||||
Населення | 42,4 тис. чол. (2009) | ||||
Площа | 2225 га км² | ||||
Поштові індекси | 152020-152040 | ||||
Телефонний код | +7 48535 | ||||
Географічні координати: | 56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. / 56.73813333336077847° пн. ш. 38.856152777805775° сх. д.Координати: 56°44′17″ пн. ш. 38°51′22″ сх. д. / 56.73813333336077847° пн. ш. 38.856152777805775° сх. д. | ||||
Часовий пояс | MSK (UTC+3, летом UTC+4) | ||||
Відстань | |||||
До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 140 | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | adm.pereslavl.ru | ||||
Міський голова | Андрій Валерійович Охапкін | ||||
Мапа | |||||
Переславль-Заліський | |||||
| |||||
Переславль-Залєський у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване за 140 км від Москви по , на березі , у місці впадіння в нього річки Трубіж. Центр національного парку «Плещеєво озеро». Заснований в історичній області Заліссі — регіоні полів і землеробства, тому названий «Залєським»: на противагу до Переяславля-Руського в Україні.
Кілометровий знак «140 км.» знаходиться в центрі міста на повороті з вулиці Свободи на Ростовську вулицю.
Історія
Місто засноване 1152 Володимиро-Суздальським князем Юрієм Долгоруким і назване на честь південноруського Переяславля (спочатку також називався Сільді , згодом Переяславль, пізніше утвердилась форма Переславль). На відміну від згаданого Переяславля-Руського стало називатися Переяславлем-Залєським («тим, що на Заліссі»). Поселення збудовано етнічними мерянами.
У 1220 році в Переславлі народився князь Олександр Невський, однак достеменно невідомо, чи правда це.
У 1276–1294 рр. (з перервою) син Олександра Невського, Дмитро Олександрович Переяславський, що княжив у цьому місті, був Великим князем Володимирським, але резиденція його, як і раніше, знаходилася в Переяславлі.
1302 року, після смерті князя Івана Дмитровича, місто за заповітом відійшло до Московського князівства.
У 1382 і 1408 роках місто було взято та розграбовано ординцями, у 1608 році — польсько-литовськими інтервентами. Сильно постраждав у роки Смутного часу.
1688 року цар Петро I на розпочав будівництво потішної флотилії, що було початком російського військового флоту. У 1692 році будівництво флотилії було завершене та влаштовано урочистий огляд.
З початку XVIII ст. — центр Переславської провінції Московської губернії. З 1775 року — місто повіту Володимирськой губернії. За радянських часів — районний центр.
1884 року в місті був побудований водогін.
Економіка
У місті — хімічне виробництво «Кодак», також випускається технічний текстиль, машинна вишивка. Місцеве машинобудування, харчова промисловість (хліб, сир), тютюнове виробництво, будівельні блоки по об'ємно-модульній технології.
Під Переславлем-Заліським, у селі Веськово, розташований Інститут програмних систем РАН.
У місті працює «Університет міста Переславля».
Пам'ятки архітектури
Переславль-Залєський багатий пам'ятниками архітектури.
- У центрі Переславля у давнину розташовувалася велика дерев'яна фортеця, від якої зберігся до нашого часу земляний вал. На території цього історичного місця розташовані:
- Спасо-Преображенський собор, 1152–1157 рр. — найдавніший збережений пам'ятник архітектури Північно-Східної Русі. Білокам'яний чотирьохстовпний триабсидний однобанний храм.
- Церква Петра Митрополита. 1585 р. Шатровий безстовпний храм із галереями та дзвіницею XIX ст.
- Спордуди колишнього Богородице-Срітенського монастиря. До нашого часу вціліли барокові Володимирський собор та Олександро-Невська церква (обидві споруди — 1740–1749 рр.).
З межами колишньої фортеці розташовані монастирі і храми:
- Горицький Успенський монастир. Відомий з 1382 р. Нині це музей, ансамбль будівель XVII–XVIII ст. До складу входять:
- Мурована огорожа. XVII–XIX ст.
- Святі Ворота із церквою Миколи Чудотворця (1690-ті рр.)
- Богоявленська церква-дзвіниця. Середина XVIII ст., бароко.
- Успенський собор. 1750—1760-ті рр. На місці храму XVI ст. Величезний бароковий п'ятибанний храм із двома однобанними приділами. Зберіг іконостас та оздобленні середини XVIII ст.
- Всісвятська трапезна церква. 1670-ті рр. Висока п'ятибанна церква із двоповерховою трапезною палатою.
- Троїцький Данилов монастир. Закладений у 1508 р. Збереглись:
- Святі ворота із Тихвинською церквою. Бл. 1700 р.
- Троїцький собор. 1530–1532 рр. Чотирьохстовпний однобанний храм із гранчастими абсидами. У XVII ст. добудовані приділ Данила та масивна шатрова дзвіниця. У храмі — фрксковий ансамбль 1660 р. (Г.Нікітін та С.Савін).
- Всіхсвятська церква. 1687 р.
- Похвалинська трапезна церква. 1653–1659 р. високий однобанний храм із двоповерховою трапезною палатою.
- Келії. 1687–1696 рр.
- Миколаївський монастир. Заснований у XIV ст. Комплекс XVIII–XXI ст. Більшість його споруд знищена більшовиками у 1930-ті рр. (у тому числі бароковий собор 1680–1721 рр.). Новий собор зведено у новітні часи у стиілізації давньоруського стиля.
- Часовня «Хрест». 1557 р., перекладена у 1889 р. Шатрова палатка на 4-х стовпах.
- Церква 40 Мучеників Севастійських. 1755–1776 рр. Бароко.
- Церква Симеона Стовпника. До 1771 р. Бароко.
- Покровська церква. До 1789 р. Бароко.
- Смоленська церква колишнього Борисоглібського монастиря. 1694–1705 рр. Наришкінський стиль.
- Федорівський монастир. Заснований на початку XIV ст. Великий комплекс споруд XVI–XIX ст. Найціннішими є:
- Микитський монастир. Найдавніший монастир міста, закладений ще у XII ст. До нашого часу непогано зберігся цей монастир-фортеця із пам'ятками XVI–XIX ст.
- Фортечні стіни та вежі. 1560-ті рр., 1643 р. У XIX ст. над однією із ділянок споруджена класицистична дзвіниця.
- Микитський собор. 1560–1564 рр. У 1984 р. відновлена центральна баня. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із прибудовами XVII ст. Прибудований у свій час до маленької однобанної церкви Микити 1520-х рр., яка тепер є його приділом.
- Благовіщенська трапезна церква. 1660-ті рр.,на місці храму XVI ст. П'ятибанний безстовпний храм із двоповерховою трапезною палатою та масивною шатровою дзвіницею 1668 р.
- Дві барокові каплиці 1702 р.
- Келії. XVII–XVIII ст.
Також у деяких селах Переславльського району збереглись цінні пам'ятки архітектури.
- У селі Єлизарово — шатрова церква Микити Мученика — найдавніша церква району. 1556 р.
- У селі Велика Брембола — мурований храм Іллі Пророка (1706 р., наришкінський стиль)
- У селі Сольба — споруди Миколо-Сольбинського монастиря. XVIII–XXI ст.
- У селі Троїцьке — барокова церква Трійці. 1764 р.
-
-
-
-
-
- Церква 40 Мучеників, XVIII ст.
- Церква Петра Митрополита, 1585 р.
- Микитинська церква у Єлизарово. 1556 р.
За 2 км на північний захід від міста розташований археологічний пам'ятник «Клещинський комплекс», центром комплексу є древнє місто Клещин, від якого збереглися вали XII століття. Зберігся об'єкт поклоніння язичників — Синій камінь величезний валун темно-синього кольору вагою 4 тонни.
Революційні пам'ятники: будинок сестер Рязанцевих, будинок Житнікова, будинок райкому ВЛКСМ (раніше будинок купців Варенцових).
Місто входить у Золоте кільце Росії. Є досить багато готелів («Західна», «Переславль», «Лісова казка», «Комфорт» тощо).
У місті — державний історико-архітектурний та художній музей-заповідник (на території колишнього Успенського монастиря Горіцького). Музей «Бот Петра I» (з 1803, один з перших провінційних музеїв Росії). Приватні музеї: Музей прасок, чайників, масок.
За декілька кілометрів від Переславля-Залєського, у селищі Талиці розташований . У ньому представлені унікальні зразки залізничної техніки. Багато експонатів відновлено до робочого стану, періодично використовуються для зйомок у кіно.
Релігія
У місті 6 монастирів, 4 з яких діють — Федоровський жіночий монастир, Никольський жіночий монастир, Троїцький Данилів чоловічий монастир, Микитський чоловічий монастир, багато церков.
У XVIII—XIX століттях був центром . Пізніше в місті працювало . З його доглядачів (по суті, директорів) гідний згадки .
Видатні мешканці міста
- Олександр Невський — російський полководець і політичний діяч;
- — директор музею (у 1919—1930 рр.), його засновник;
- — директор музею (у 1930—1970 рр.);
- Кошкін Михайло Ілліч — творець танка «Т-34»;
- Кардовський Дмитро Миколайович — талановитий художник і педагог;
- Пришвін Михайло Михайлович — видатний письменник, жив у Переславському районі три роки;
- — конструктор космічної і ракетної техніки. Творець першої радянської ракети;
- Фарфоровський Сергій Васильович — російський та радянський вчений, історик, етнограф, викладач історії, методист, автор так званого лабораторного методу.
Джерела
- "Стиль і переклад": збірник наукових праць (PDF) (Укр.) . Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". Процитовано 2015.
Література
- (рос.) Атлас автомобильных дорог. Золотое кольцо России. — М. : Книжное издательство «За рулём», 2007. — 160 с.
- (рос.) Золотое кольцо. Справочник. — М. : Вокруг света, 2006. — 256 с.
- (рос.) Михайлов К. П. Золотое кольцо России. Летопись разрушений и утрат. — М. : Эксмо; Яуза-Пресс; Лепта-Книга, 2008. — 464 с. — (На руинах Небесной России)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pereslavl-Zalessky |
Спільні теми:
- Короткий путівник по Переславлю-Залєському
- Переславль-Залєський — інформаційний портал міста
- Краєзнавство Переславль-Залєське (понад 2600 книг і статей)
- Переславль-Залєський. Про місто, фотогалерея
- Переславль. Інфо — інформаційно-новинний сайт Переславля-Залєського
Спеціальні теми:
- Готель «Західний» в Переславлі-Залєському
- Державний історико-архітектурний і художній музей-заповідник Переславль-Залєський
- Біографії видатних переславців. (понад 480)
- Біографії видатних переславців, пов'язаних з церквою. (понад 60)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peresla vl Zaliskij ros Pereslavl Zalesskij misto oblasnogo pidporyadkuvannya v Yaroslavskij oblasti Rosijskoyi federaciyi Administrativnij centr Pereslavskogo rajonu Kinceva zaliznichna stanciya na vantazhnij zaliznici vid liniya Moskva Yaroslavl misto Pereslavl ZaliskijGerb PraporKrayina RosiyaSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Yaroslavska oblastKod ZKATU 78405000000Kod ZKTMO 78705000001Osnovni daniChas zasnuvannya 1152Status mista 1178Naselennya 42 4 tis chol 2009 Plosha 2225 ga km Poshtovi indeksi 152020 152040Telefonnij kod 7 48535Geografichni koordinati 56 44 17 pn sh 38 51 22 sh d 56 73813333336077847 pn sh 38 856152777805775 sh d 56 73813333336077847 38 856152777805775 Koordinati 56 44 17 pn sh 38 51 22 sh d 56 73813333336077847 pn sh 38 856152777805775 sh d 56 73813333336077847 38 856152777805775Chasovij poyas MSK UTC 3 letom UTC 4 VidstanDo Moskvi km fizichna zalizniceyu avtoshlyahami 140VladaVebstorinka adm pereslavl ruMiskij golova Andrij Valerijovich OhapkinMapaPereslavl Zaliskij Pereslavl Zalyeskij u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane za 140 km vid Moskvi po na berezi u misci vpadinnya v nogo richki Trubizh Centr nacionalnogo parku Plesheyevo ozero Zasnovanij v istorichnij oblasti Zalissi regioni poliv i zemlerobstva tomu nazvanij Zalyeskim na protivagu do Pereyaslavlya Ruskogo v Ukrayini Gerb 1781 Kilometrovij znak 140 km znahoditsya v centri mista na povoroti z vulici Svobodi na Rostovsku vulicyu IstoriyaMisto zasnovane 1152 Volodimiro Suzdalskim knyazem Yuriyem Dolgorukim i nazvane na chest pivdennoruskogo Pereyaslavlya spochatku takozh nazivavsya Sildi zgodom Pereyaslavl piznishe utverdilas forma Pereslavl Na vidminu vid zgadanogo Pereyaslavlya Ruskogo stalo nazivatisya Pereyaslavlem Zalyeskim tim sho na Zalissi Poselennya zbudovano etnichnimi meryanami U 1220 roci v Pereslavli narodivsya knyaz Oleksandr Nevskij odnak dostemenno nevidomo chi pravda ce U 1276 1294 rr z perervoyu sin Oleksandra Nevskogo Dmitro Oleksandrovich Pereyaslavskij sho knyazhiv u comu misti buv Velikim knyazem Volodimirskim ale rezidenciya jogo yak i ranishe znahodilasya v Pereyaslavli 1302 roku pislya smerti knyazya Ivana Dmitrovicha misto za zapovitom vidijshlo do Moskovskogo knyazivstva U 1382 i 1408 rokah misto bulo vzyato ta rozgrabovano ordincyami u 1608 roci polsko litovskimi interventami Silno postrazhdav u roki Smutnogo chasu 1688 roku car Petro I na rozpochav budivnictvo potishnoyi flotiliyi sho bulo pochatkom rosijskogo vijskovogo flotu U 1692 roci budivnictvo flotiliyi bulo zavershene ta vlashtovano urochistij oglyad Z pochatku XVIII st centr Pereslavskoyi provinciyi Moskovskoyi guberniyi Z 1775 roku misto povitu Volodimirskoj guberniyi Za radyanskih chasiv rajonnij centr 1884 roku v misti buv pobudovanij vodogin EkonomikaU misti himichne virobnictvo Kodak takozh vipuskayetsya tehnichnij tekstil mashinna vishivka Misceve mashinobuduvannya harchova promislovist hlib sir tyutyunove virobnictvo budivelni bloki po ob yemno modulnij tehnologiyi Pid Pereslavlem Zaliskim u seli Veskovo roztashovanij Institut programnih sistem RAN Universitet Pereslavlya pershij korpus U misti pracyuye Universitet mista Pereslavlya Pam yatki arhitekturiPereslavskij muzej viglyad z dzvinici Pereslavl Zalyeskij bagatij pam yatnikami arhitekturi U centri Pereslavlya u davninu roztashovuvalasya velika derev yana fortecya vid yakoyi zberigsya do nashogo chasu zemlyanij val Na teritoriyi cogo istorichnogo miscya roztashovani Spaso Preobrazhenskij sobor 1152 1157 rr najdavnishij zberezhenij pam yatnik arhitekturi Pivnichno Shidnoyi Rusi Bilokam yanij chotirohstovpnij triabsidnij odnobannij hram Cerkva Petra Mitropolita 1585 r Shatrovij bezstovpnij hram iz galereyami ta dzviniceyu XIX st Spordudi kolishnogo Bogorodice Sritenskogo monastirya Do nashogo chasu vcilili barokovi Volodimirskij sobor ta Oleksandro Nevska cerkva obidvi sporudi 1740 1749 rr Z mezhami kolishnoyi forteci roztashovani monastiri i hrami Gorickij Uspenskij monastir Vidomij z 1382 r Nini ce muzej ansambl budivel XVII XVIII st Do skladu vhodyat Murovana ogorozha XVII XIX st Svyati Vorota iz cerkvoyu Mikoli Chudotvorcya 1690 ti rr Bogoyavlenska cerkva dzvinicya Seredina XVIII st baroko Uspenskij sobor 1750 1760 ti rr Na misci hramu XVI st Velicheznij barokovij p yatibannij hram iz dvoma odnobannimi pridilami Zberig ikonostas ta ozdoblenni seredini XVIII st Vsisvyatska trapezna cerkva 1670 ti rr Visoka p yatibanna cerkva iz dvopoverhovoyu trapeznoyu palatoyu Troyickij Danilov monastir Zakladenij u 1508 r Zbereglis Svyati vorota iz Tihvinskoyu cerkvoyu Bl 1700 r Troyickij sobor 1530 1532 rr Chotirohstovpnij odnobannij hram iz granchastimi absidami U XVII st dobudovani pridil Danila ta masivna shatrova dzvinicya U hrami frkskovij ansambl 1660 r G Nikitin ta S Savin Vsihsvyatska cerkva 1687 r Pohvalinska trapezna cerkva 1653 1659 r visokij odnobannij hram iz dvopoverhovoyu trapeznoyu palatoyu Keliyi 1687 1696 rr Mikolayivskij monastir Zasnovanij u XIV st Kompleks XVIII XXI st Bilshist jogo sporud znishena bilshovikami u 1930 ti rr u tomu chisli barokovij sobor 1680 1721 rr Novij sobor zvedeno u novitni chasi u stiilizaciyi davnoruskogo stilya Chasovnya Hrest 1557 r perekladena u 1889 r Shatrova palatka na 4 h stovpah Cerkva 40 Muchenikiv Sevastijskih 1755 1776 rr Baroko Cerkva Simeona Stovpnika Do 1771 r Baroko Pokrovska cerkva Do 1789 r Baroko Smolenska cerkva kolishnogo Borisoglibskogo monastirya 1694 1705 rr Narishkinskij stil Fedorivskij monastir Zasnovanij na pochatku XIV st Velikij kompleks sporud XVI XIX st Najcinnishimi ye Sobor Fedira Stratilata 1557 1560 ti rr Velikij p yatibannij chotirohstovpnij hram iz pribudovami XIX st Vvedenska cerkva 1710 r Baroko Mikitskij monastir Najdavnishij monastir mista zakladenij she u XII st Do nashogo chasu nepogano zberigsya cej monastir fortecya iz pam yatkami XVI XIX st Fortechni stini ta vezhi 1560 ti rr 1643 r U XIX st nad odniyeyu iz dilyanok sporudzhena klasicistichna dzvinicya Mikitskij sobor 1560 1564 rr U 1984 r vidnovlena centralna banya Velikij chotirohstovpnij p yatibannij hram iz pribudovami XVII st Pribudovanij u svij chas do malenkoyi odnobannoyi cerkvi Mikiti 1520 h rr yaka teper ye jogo pridilom Blagovishenska trapezna cerkva 1660 ti rr na misci hramu XVI st P yatibannij bezstovpnij hram iz dvopoverhovoyu trapeznoyu palatoyu ta masivnoyu shatrovoyu dzviniceyu 1668 r Dvi barokovi kaplici 1702 r Keliyi XVII XVIII st Takozh u deyakih selah Pereslavlskogo rajonu zbereglis cinni pam yatki arhitekturi U seli Yelizarovo shatrova cerkva Mikiti Muchenika najdavnisha cerkva rajonu 1556 r U seli Velika Brembola murovanij hram Illi Proroka 1706 r narishkinskij stil U seli Solba sporudi Mikolo Solbinskogo monastirya XVIII XXI st U seli Troyicke barokova cerkva Trijci 1764 r Spaso Preobrazhenskij sobor 1152 1157 rr Uspenskij sobor Gorickogo monastirya 1750 1760 rr Hrami kolishnogo Sritenskogo monastirya 1740 1749 rr Sobor Troyice Danilova monastirya XVI XVII st Sobor Fedorivskogo monastirya XVI XIX st Cerkva 40 Muchenikiv XVIII st Cerkva Petra Mitropolita 1585 r Mikitinska cerkva u Yelizarovo 1556 r Za 2 km na pivnichnij zahid vid mista roztashovanij arheologichnij pam yatnik Kleshinskij kompleks centrom kompleksu ye drevnye misto Kleshin vid yakogo zbereglisya vali XII stolittya Zberigsya ob yekt pokloninnya yazichnikiv Sinij kamin velicheznij valun temno sinogo koloru vagoyu 4 tonni Revolyucijni pam yatniki budinok sester Ryazancevih budinok Zhitnikova budinok rajkomu VLKSM ranishe budinok kupciv Varencovih Misto vhodit u Zolote kilce Rosiyi Ye dosit bagato goteliv Zahidna Pereslavl Lisova kazka Komfort tosho U misti derzhavnij istoriko arhitekturnij ta hudozhnij muzej zapovidnik na teritoriyi kolishnogo Uspenskogo monastirya Gorickogo Muzej Bot Petra I z 1803 odin z pershih provincijnih muzeyiv Rosiyi Privatni muzeyi Muzej prasok chajnikiv masok Za dekilka kilometriv vid Pereslavlya Zalyeskogo u selishi Talici roztashovanij U nomu predstavleni unikalni zrazki zaliznichnoyi tehniki Bagato eksponativ vidnovleno do robochogo stanu periodichno vikoristovuyutsya dlya zjomok u kino ReligiyaU misti 6 monastiriv 4 z yakih diyut Fedorovskij zhinochij monastir Nikolskij zhinochij monastir Troyickij Daniliv cholovichij monastir Mikitskij cholovichij monastir bagato cerkov U XVIII XIX stolittyah buv centrom Piznishe v misti pracyuvalo Z jogo doglyadachiv po suti direktoriv gidnij zgadki Vidatni meshkanci mistaOleksandr Nevskij rosijskij polkovodec i politichnij diyach direktor muzeyu u 1919 1930 rr jogo zasnovnik direktor muzeyu u 1930 1970 rr Koshkin Mihajlo Illich tvorec tanka T 34 Kardovskij Dmitro Mikolajovich talanovitij hudozhnik i pedagog Prishvin Mihajlo Mihajlovich vidatnij pismennik zhiv u Pereslavskomu rajoni tri roki konstruktor kosmichnoyi i raketnoyi tehniki Tvorec pershoyi radyanskoyi raketi Farforovskij Sergij Vasilovich rosijskij ta radyanskij vchenij istorik etnograf vikladach istoriyi metodist avtor tak zvanogo laboratornogo metodu Dzherela Stil i pereklad zbirnik naukovih prac PDF Ukr Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet Procitovano 2015 Literatura ros Atlas avtomobilnyh dorog Zolotoe kolco Rossii M Knizhnoe izdatelstvo Za rulyom 2007 160 s ros Zolotoe kolco Spravochnik M Vokrug sveta 2006 256 s ros Mihajlov K P Zolotoe kolco Rossii Letopis razrushenij i utrat M Eksmo Yauza Press Lepta Kniga 2008 464 s Na ruinah Nebesnoj Rossii PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pereslavl Zalessky Spilni temi Korotkij putivnik po Pereslavlyu Zalyeskomu Pereslavl Zalyeskij informacijnij portal mista Krayeznavstvo Pereslavl Zalyeske ponad 2600 knig i statej Pereslavl Zalyeskij Pro misto fotogalereya Pereslavl Info informacijno novinnij sajt Pereslavlya Zalyeskogo Specialni temi Gotel Zahidnij v Pereslavli Zalyeskomu Derzhavnij istoriko arhitekturnij i hudozhnij muzej zapovidnik Pereslavl Zalyeskij Biografiyi vidatnih pereslavciv ponad 480 Biografiyi vidatnih pereslavciv pov yazanih z cerkvoyu ponad 60