Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Залі́сся (Заліська земля) — історична область у міжріччі Волги та Оки у Середньовіччі.
Назва Залісся походить від знаходження цієї території за , тобто «за лісом» відносно центральних областей Київської Русі, перш за все Київського і Чернігівського удільних князівств.
У XIII столітті на Заліссі почалось поширення топонімів з центральних областей Київської Русі, в першу чергу у назвах міст (Володимир-Заліський чи Володимир-на-Клязьмі, Галич-Мерський, Звенигород-Заліський, Переславль-Заліський, , Юр'єв-Польський тощо).
Історія
До XIII століття Залісся не відігравало помітної ролі у політичній системі тодішньої Русі, було його периферією. Російський історик Дмитро Іловайський писав:
 | Вирізняючись суворим кліматом, населена бідними фінськими племенами (Весь, Меря), вона вважалася найостаннішим уділом між волостями Мономаха... Оригінальний текст (рос.) Отличаясь суровым климатом, населенная бедными финскими племенами (весь и меря), она считалась самым последним уделом между волостями Мономаха... |  |
Залісся не вважалося Руссю до XIII століття.
При московському князі Івані III було завершено об'єднання усіх заліських земель навколо Московського князівства.
Сам термін «Залісся» нечасто трапляється в давньоруських джерелах: окрім «Списку», він згадується тільки в повісті «Задонщина», написаній наприкінці XIV століття (окрім того, там присутній вираз «орда Заліська», вжите щодо війська Московського князя «фрягами» з Кафи). Схожі сполучення «Суждали Залесская дань» і «А се Залѣскии» (міста) є в Уставній грамоті 1136 року.
Назва «Залісся» географічне, південного походження, вона буквально розуміла під собою те, що було «за лісом» по відношенню до київських і чернігівських земель, від яких Залісся відокремлювали важкопрохідні брянські («дебрянські» — від слова «дебрі») ліси, населені в'ятичами. Існували два основні шляхи, що пов'язували столицю Київської Русі із Заліссям: Окольний Водний Дніпровсько-Волзький шлях із волоком на Валдаї (використовувався, зокрема, у 1015 році, Юрієм Долгоруким у 1155 році) і «дорога прямоїжджа» через в'ятицькі ліси (Святослав Ігорович наприкінці 960-х років, Володимир Мономах наприкінці XI століття та ін.).
Згідно зі «Списком руських міст далеких і близьких», Заліська земля включала в себе 55 міст і поселень.
- Москва;
- Ярославська область: Переславль-Залєський, Ростов, Ярославль, Углич;
- Костромська область: Кострома;
- Владимирська область: Владимир, , Суздаль, Юр'єв-Польський, ;
- Нижньогородська область: Нижній Новгород, Городець;
- Кіровська область: Вятка (Кіров);
- Івановська область: Шуя, Юр'євець;
- Вологодська область: Вологда, Великий Устюг, Бєлозерськ;
- Московська область: Можайськ;
- Калузька область: Боровськ, ;
- Курська область: Курськ;
- Орловська область: Новосиль;
- Тульська область: Одоєв;
- Тверська область: Торжок, Ржев.
Населення
Відомо, що з початку нашої ери територію Залісся населяли фіно-угорські племена меря, мещера та мурома та балтська голядь. Проте, у XI столітті почалася слов'янська міграція на цю територію, пік якої припав на XIII століття. Унаслідок відбулося змішання слов'янського, балтського та фіно-угорського населення. При чому слов'янське населення мігрувало не тільки з території Русі.
На думку ряду дослідників, фінно-угорське автохтонне населення через свою нечисленність було швидко асимільовано. Про масивну слов'янську міграцію протягом XII століття свідчать літописи та археологічні розкопки. Саме на цей період припадає заснування і швидке зростання численних міст Ростово-Суздальської землі (Владимир, Москва, Переславль-Залєський, Юр'єв-Опольський, Дмитров, Звенигород, , , Галич та ін.), назви яких нерідко повторювали назви міст Походження переселенців. З початку XIII століття Ростово-Суздальська земля (у майбутньому ядро Залісся) включається в поняття «Русь»: наприклад, в Лаврентіївському літописі Владимир, Москва і Переяславль-Залєський у 1293 році називаються руською землею, а Лівонська римована хроніка називає Суздаль руським містом.
Посилання
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 20 серпня 2016.
- Дмитрий Иловайский. Краткие очерки русской истории, приспособленные к курсу средних учебных заведений М.(рос.)
- Петро Кралюк. Великий науковий проект // Ярослав Мудрий. — «Фоліо», 2018. — 160 с. — .
- Третьяков П. Н. О древнейших русах и их земле // Славяне и Русь. — М. : Наука, 1968. — С. 179. (рос.)
- Памятники Куликовского цикла, 1998, с. 106—107.
- . Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.
- Древнерусские княжеские уставы XI—XV вв. / Изд. подготовил Я. Н. Щапов. — М., 1976. — С. 143.
- Тихомиров, 1979, с. 123.
- Брянск // Этимологический словарь русского языка = [ru] / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 20 серпня 2016.
- Археологическое изучение Северо-Восточной Руси: колонизация и культурные традиции [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.] // Вестник РАН. № 12. 2009
- Дубов И. В. Спорные вопросы этнической истории северо-восточной Руси IX—XIII веков. // Вопросы истории. — № 5. — 1990.
- Седов В. В. Древнерусская народность: Историко-археологическое исследование [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.]. — М., 1999. — C. 145—158
- Третьяков П. Н. На финно-угорских окраинах Древней Руси. — 1970. з джерела 29 листопада 2010.
- Овсянников Н. Н. О колонизации в Суздальском крае с точки зрения археологии. // Тр. III обл. ист.-археол. съезда. — Владимир. — 1909. — С. 2—9.
- Ein stat ist groz unde wiet die ouch in Ruzen lande liet: Susdal ist sie genant — є велике місто, яке також у Руській землі. Його називають Суздаль (рядки 2205—2207).
 | Це незавершена стаття з історії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zalissya Zalissya Zalѣse Zalese Zagalna informaciya Vhodila do skladu Kiyivska Rus Moskovske knyazivstvo Suchasna lokaciya Rosiya Period uzhivannya toponima do kincya XIV stolittya Naselennya fino ugri merya muroma meshera ta inshi balti golyad slov yani v yatichi radimichi krivichi ilmenski sloveni ta inshi Roztashuvannya na karti Derzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblasti Moskovske knyazivstvo lt gt Rosiya Zali ssya Zaliska zemlya istorichna oblast u mizhrichchi Volgi ta Oki u Serednovichchi ToponimNazva Zalissya pohodit vid znahodzhennya ciyeyi teritoriyi za tobto za lisom vidnosno centralnih oblastej Kiyivskoyi Rusi persh za vse Kiyivskogo i Chernigivskogo udilnih knyazivstv U XIII stolitti na Zalissi pochalos poshirennya toponimiv z centralnih oblastej Kiyivskoyi Rusi v pershu chergu u nazvah mist Volodimir Zaliskij chi Volodimir na Klyazmi Galich Merskij Zvenigorod Zaliskij Pereslavl Zaliskij Yur yev Polskij tosho IstoriyaAleksandrova gora meryanske kapishe v Zalissi nepodalik vid Pereslavlya Zaliskogo Do XIII stolittya Zalissya ne vidigravalo pomitnoyi roli u politichnij sistemi todishnoyi Rusi bulo jogo periferiyeyu Rosijskij istorik Dmitro Ilovajskij pisav Viriznyayuchis suvorim klimatom naselena bidnimi finskimi plemenami Ves Merya vona vvazhalasya najostannishim udilom mizh volostyami Monomaha Originalnij tekst ros Otlichayas surovym klimatom naselennaya bednymi finskimi plemenami ves i merya ona schitalas samym poslednim udelom mezhdu volostyami Monomaha Zalissya ne vvazhalosya Russyu do XIII stolittya Pri moskovskomu knyazi Ivani III bulo zaversheno ob yednannya usih zaliskih zemel navkolo Moskovskogo knyazivstva Mapa Shidnoyi Yevropi u 1139 r Pivnichno shidni teritoriyi poznacheni yak Zalissya Avtor Joahim Lelevel Sam termin Zalissya nechasto traplyayetsya v davnoruskih dzherelah okrim Spisku vin zgaduyetsya tilki v povisti Zadonshina napisanij naprikinci XIV stolittya okrim togo tam prisutnij viraz orda Zaliska vzhite shodo vijska Moskovskogo knyazya fryagami z Kafi Shozhi spoluchennya Suzhdali Zalesskaya dan i A se Zalѣskii mista ye v Ustavnij gramoti 1136 roku Nazva Zalissya geografichne pivdennogo pohodzhennya vona bukvalno rozumila pid soboyu te sho bulo za lisom po vidnoshennyu do kiyivskih i chernigivskih zemel vid yakih Zalissya vidokremlyuvali vazhkoprohidni bryanski debryanski vid slova debri lisi naseleni v yatichami Isnuvali dva osnovni shlyahi sho pov yazuvali stolicyu Kiyivskoyi Rusi iz Zalissyam Okolnij Vodnij Dniprovsko Volzkij shlyah iz volokom na Valdayi vikoristovuvavsya zokrema u 1015 roci Yuriyem Dolgorukim u 1155 roci i doroga pryamoyizhdzha cherez v yaticki lisi Svyatoslav Igorovich naprikinci 960 h rokiv Volodimir Monomah naprikinci XI stolittya ta in Zgidno zi Spiskom ruskih mist dalekih i blizkih Zaliska zemlya vklyuchala v sebe 55 mist i poselen Moskva Yaroslavska oblast Pereslavl Zalyeskij Rostov Yaroslavl Uglich Kostromska oblast Kostroma Vladimirska oblast Vladimir Suzdal Yur yev Polskij Nizhnogorodska oblast Nizhnij Novgorod Gorodec Kirovska oblast Vyatka Kirov Ivanovska oblast Shuya Yur yevec Vologodska oblast Vologda Velikij Ustyug Byelozersk Moskovska oblast Mozhajsk Kaluzka oblast Borovsk Kurska oblast Kursk Orlovska oblast Novosil Tulska oblast Odoyev Tverska oblast Torzhok Rzhev NaselennyaDokladnishe Etnogenez rosiyan Vidomo sho z pochatku nashoyi eri teritoriyu Zalissya naselyali fino ugorski plemena merya meshera ta muroma ta baltska golyad Prote u XI stolitti pochalasya slov yanska migraciya na cyu teritoriyu pik yakoyi pripav na XIII stolittya Unaslidok vidbulosya zmishannya slov yanskogo baltskogo ta fino ugorskogo naselennya Pri chomu slov yanske naselennya migruvalo ne tilki z teritoriyi Rusi Na dumku ryadu doslidnikiv finno ugorske avtohtonne naselennya cherez svoyu nechislennist bulo shvidko asimilovano Pro masivnu slov yansku migraciyu protyagom XII stolittya svidchat litopisi ta arheologichni rozkopki Same na cej period pripadaye zasnuvannya i shvidke zrostannya chislennih mist Rostovo Suzdalskoyi zemli Vladimir Moskva Pereslavl Zalyeskij Yur yev Opolskij Dmitrov Zvenigorod Galich ta in nazvi yakih neridko povtoryuvali nazvi mist Pohodzhennya pereselenciv Z pochatku XIII stolittya Rostovo Suzdalska zemlya u majbutnomu yadro Zalissya vklyuchayetsya v ponyattya Rus napriklad v Lavrentiyivskomu litopisi Vladimir Moskva i Pereyaslavl Zalyeskij u 1293 roci nazivayutsya ruskoyu zemleyu a Livonska rimovana hronika nazivaye Suzdal ruskim mistom Posilannya Arhiv originalu za 13 lyutogo 2018 Procitovano 20 serpnya 2016 Dmitrij Ilovajskij Kratkie ocherki russkoj istorii prisposoblennye k kursu srednih uchebnyh zavedenij M ros Petro Kralyuk Velikij naukovij proekt Yaroslav Mudrij Folio 2018 160 s ISBN 978 966 03 8088 2 Tretyakov P N O drevnejshih rusah i ih zemle Slavyane i Rus M Nauka 1968 S 179 ros Pamyatniki Kulikovskogo cikla 1998 s 106 107 Arhiv originalu za 11 veresnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2016 Drevnerusskie knyazheskie ustavy XI XV vv Izd podgotovil Ya N Shapov M 1976 S 143 Tihomirov 1979 s 123 Bryansk Etimologicheskij slovar russkogo yazyka ru avt sost M Fasmer per s nem i dop chl kor AN SSSR O N Trubachyova pod red i s predisl prof B A Larina t I Izd 2 e ster M Progress 1986 1987 ros Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 20 serpnya 2016 Arheologicheskoe izuchenie Severo Vostochnoj Rusi kolonizaciya i kulturnye tradicii 13 lipnya 2020 u Wayback Machine Vestnik RAN 12 2009 Dubov I V Spornye voprosy etnicheskoj istorii severo vostochnoj Rusi IX XIII vekov Voprosy istorii 5 1990 Sedov V V Drevnerusskaya narodnost Istoriko arheologicheskoe issledovanie 14 sichnya 2020 u Wayback Machine M 1999 C 145 158 Tretyakov P N Na finno ugorskih okrainah Drevnej Rusi 1970 z dzherela 29 listopada 2010 Ovsyannikov N N O kolonizacii v Suzdalskom krae s tochki zreniya arheologii Tr III obl ist arheol sezda Vladimir 1909 S 2 9 Ein stat ist groz unde wiet die ouch in Ruzen lande liet Susdal ist sie genant ye velike misto yake takozh u Ruskij zemli Jogo nazivayut Suzdal ryadki 2205 2207 Ce nezavershena stattya z istoriyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi