Го́лядь (дав.-рус. голѧдь) — балтомовне плем'я, що мешкало та згадувалось, за руськими письмовими джерелами XI—XII століть, та згідно з Московськими джерелами та археологічними даними, повністю підпало під владу Московського князівства в кінці XIV століття, у верхів'ях річки Протви на території північної частини сучасної Калузької, сходу Смоленської та півдня Московської областей Російської Федерації, археологічним відповідником голяді вважається мощинська культура, що охоплює, крім згаданих, ще Тульську та частину Орловської областей та інших суміжних областей на захід та південь від міста Москви.
Голядь | |
---|---|
Раса | Європеоїдна |
Близькі до: | балти |
Релігія | язичництво → християнство |
Згас | асимільовані в'ятичами до кінця XII століття |
Етимологія
Згідно з М. Фасмером і деякими іншими дослідниками, дав.-рус. голѧдь походить від балтійського Galindai (форма множини), утвореного від йменника зі значенням «межа», «край», «окраїна» (пор. лит. gãlas — «кінець»). Первісно — «жителі узграниччя».
Історичні відомості
Перша згадка про голядь відноситься до 1058 року та має відносно короткий характер.
«В лѣт̑ 6566 Побѣди Изѧславъ. Голѧдь». Тут мається на увазі син Ярослава Мудрого київський князь Ізяслав-Дмитро Ярославич. Ця подія зафіксована як єдина для цього року.
Чернігівський князь Святослав Всеволодович ходив на голядь біля 1147 року:
«В лѣт̑ 6655 Иде Гюрги воевати Новгорочкои волости. и пришедъ взѧ Новъıи Торгъ. и Мьстоу всю взѧ а ко Ст҃ославоу присла Юрьи повелѣ емоу Смоленьскоую волостъ воевати. и шедъ Ст҃ославъ. и взѧ люди Голѧдь верхъ въ Поротве. и тако ѡполонишасѧ дроужина Ст҃ославлѧ»
До XIII століття голядь була здебільшого слов'янізована, однак характерні для неї традиції матеріальної культури були багато в чому перейняті слов'янським племенем в'ятичів, котре переселилось сюди з території нинішньої Польщі у 9 ст
Походження
На думку деяких вчених предками голяді, можливо, було плем'я галіндів, що згадується ще в 2 столітті Клавдієм Птолемеєм і жило у Прибалтиці в місцевості Галіндії, на території Східної Пруссії, в районі Мазурських озер. Згідно з цією гіпотезою вони почали переселення на схід у басейн Оки під натиском бастарнів та асимілювали місцеве також балтомовне населення так званої верхньоокської культури. Інші вчені вважають голядь простим продовженням цієї культури. Безсумнівним, згідно з археологічними даними, залишається тісна взаємопов'язаність голядських, мощинських та «верхньоокських» пам'яток.
Цікаві факти
- У наступному уривку Іпатіївського літопису про похід чернігівського князя Святослава на голядь у 1147 р. вперше згадано місто Москва: «и взѧ люди Голѧдь верхъ Поротве. и тако ѡполонишасѧ дроужина Ст҃ославлѧ . и приславъ Гюргии . реч̑е приди ко мнѣ брате въ Московъ…»
- Етнонім дав назву кільком населеним пунктам у Підмосков'ї: село Голяді в Дмитровському районі та село Голяді в Клинському районі (з 1965 р. с. Папівіно).
- У межах нинішньої Москви акти згадують річку Голяданку, ліву притоку Москви-ріки.
- В околицях міста Брянська з давніх часів відомо село Голяже (нині перейменоване у Отрадне).
- Село з назвою Голядин існує в Шацькому районі Волинської області, що може свідчити про поселення тут групи полоненої або з інших причин переселеної сюди голяді.
Використані джерела
- Голядь [ 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 23 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 23 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 грудня 2011.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 23 грудня 2011.
- Прошкин О. Л. Освоение территории Верхнего Поочья в древнерусский период. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. М., 2001. С.18
- Соловьев С. М., 1959. История России с древнейших времен. Кн. 1, т. 1-2. М., С. 119—120
- Седов В. В. Восточные славяне и их соседи в VI—XIII вв. М., 1982. Скршкин А. С. Фибулы нижнего Поволжья (по материалам сарматских погребений) // СА. 1977. № 2
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
- Galindas Zeme Земля голяди [ 16 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go lyad dav rus golѧd baltomovne plem ya sho meshkalo ta zgaduvalos za ruskimi pismovimi dzherelami XI XII stolit ta zgidno z Moskovskimi dzherelami ta arheologichnimi danimi povnistyu pidpalo pid vladu Moskovskogo knyazivstva v kinci XIV stolittya u verhiv yah richki Protvi na teritoriyi pivnichnoyi chastini suchasnoyi Kaluzkoyi shodu Smolenskoyi ta pivdnya Moskovskoyi oblastej Rosijskoyi Federaciyi arheologichnim vidpovidnikom golyadi vvazhayetsya moshinska kultura sho ohoplyuye krim zgadanih she Tulsku ta chastinu Orlovskoyi oblastej ta inshih sumizhnih oblastej na zahid ta pivden vid mista Moskvi GolyadKarta rozselennya shidnoslov yanskih plemen VIII IX st ta baltiv iz zaznachennyam miscya roztashuvannya GolyadiRasa YevropeoyidnaBlizki do baltiReligiya yazichnictvo hristiyanstvoZgas asimilovani v yatichami do kincya XII stolittya teritoriya moshinskoyi kulturi ta plemeni Golyad na suchasnij karti Rosijskoyi FederaciyiEtimologiyaZgidno z M Fasmerom i deyakimi inshimi doslidnikami dav rus golѧd pohodit vid baltijskogo Galindai forma mnozhini utvorenogo vid jmennika zi znachennyam mezha kraj okrayina por lit galas kinec Pervisno zhiteli uzgranichchya Istorichni vidomostiPersha zgadka pro golyad vidnositsya do 1058 roku ta maye vidnosno korotkij harakter V lѣt 6566 Pobѣdi Izѧslav Golѧd Tut mayetsya na uvazi sin Yaroslava Mudrogo kiyivskij knyaz Izyaslav Dmitro Yaroslavich Cya podiya zafiksovana yak yedina dlya cogo roku Chernigivskij knyaz Svyatoslav Vsevolodovich hodiv na golyad bilya 1147 roku V lѣt 6655 Ide Gyurgi voevati Novgorochkoi volosti i prished vzѧ Novii Torg i Mstou vsyu vzѧ a ko St oslavou prisla Yuri povelѣ emou Smolenskouyu volost voevati i shed St oslav i vzѧ lyudi Golѧd verh v Porotve i tako ѡpolonishasѧ drouzhina St oslavlѧ Do XIII stolittya golyad bula zdebilshogo slov yanizovana odnak harakterni dlya neyi tradiciyi materialnoyi kulturi buli bagato v chomu perejnyati slov yanskim plemenem v yatichiv kotre pereselilos syudi z teritoriyi ninishnoyi Polshi u 9 stPohodzhennyaNa dumku deyakih vchenih predkami golyadi mozhlivo bulo plem ya galindiv sho zgaduyetsya she v 2 stolitti Klavdiyem Ptolemeyem i zhilo u Pribaltici v miscevosti Galindiyi na teritoriyi Shidnoyi Prussiyi v rajoni Mazurskih ozer Zgidno z ciyeyu gipotezoyu voni pochali pereselennya na shid u basejn Oki pid natiskom bastarniv ta asimilyuvali misceve takozh baltomovne naselennya tak zvanoyi verhnookskoyi kulturi Inshi vcheni vvazhayut golyad prostim prodovzhennyam ciyeyi kulturi Bezsumnivnim zgidno z arheologichnimi danimi zalishayetsya tisna vzayemopov yazanist golyadskih moshinskih ta verhnookskih pam yatok Cikavi faktiU nastupnomu urivku Ipatiyivskogo litopisu pro pohid chernigivskogo knyazya Svyatoslava na golyad u 1147 r vpershe zgadano misto Moskva i vzѧ lyudi Golѧd verh Porotve i tako ѡpolonishasѧ drouzhina St oslavlѧ i prislav Gyurgii rech e pridi ko mnѣ brate v Moskov Etnonim dav nazvu kilkom naselenim punktam u Pidmoskov yi selo Golyadi v Dmitrovskomu rajoni ta selo Golyadi v Klinskomu rajoni z 1965 r s Papivino U mezhah ninishnoyi Moskvi akti zgaduyut richku Golyadanku livu pritoku Moskvi riki V okolicyah mista Bryanska z davnih chasiv vidomo selo Golyazhe nini perejmenovane u Otradne Selo z nazvoyu Golyadin isnuye v Shackomu rajoni Volinskoyi oblasti sho mozhe svidchiti pro poselennya tut grupi polonenoyi abo z inshih prichin pereselenoyi syudi golyadi Vikoristani dzherelaGolyad 24 serpnya 2017 u Wayback Machine Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 Arhiv originalu za 13 serpnya 2011 Procitovano 23 grudnya 2011 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 23 grudnya 2011 Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 23 grudnya 2011 Proshkin O L Osvoenie territorii Verhnego Poochya v drevnerusskij period Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk M 2001 S 18 Solovev S M 1959 Istoriya Rossii s drevnejshih vremen Kn 1 t 1 2 M S 119 120 Sedov V V Vostochnye slavyane i ih sosedi v VI XIII vv M 1982 Skrshkin A S Fibuly nizhnego Povolzhya po materialam sarmatskih pogrebenij SA 1977 2Posilannya ros ros Galindas Zeme Zemlya golyadi 16 sichnya 2012 u Wayback Machine ros