Влади мирська óбласть рос Влади мирская о бласть суб єкт Російської Федерації Межує з Московською Ярославською Івановськ

Влади́мирська óбласть (рос. Влади́мирская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації. Межує з Московською, Ярославською, Івановською, Рязанською і Нижньогородською областями. Входить до складу Центрального федерального округу.

Обласний центр — місто Владимир, відстань від Владимира до Москви — 190 км
Площа — 29 000 км²
Населення — 1 358 416 осіб (2020). Щільність населення: 48,6 oc/км² (2020), питома вага міського населення: 77,5 % (2006) (78,5 % — 2005)
14 серпня —

Владимирська область

рос. Владимирская область

Прапор Владимирської області

Герб Владимирської області

Країна

Глава

^d

Дата утворення

14 серпня 1944

Оф. вебсайт

avo.ru(рос.)

Географія

Координати

56°05′ пн. ш. 40°37′ сх. д. / 56.083° пн. ш. 40.617° сх. д.

Площа

29 000 км² ⁽⁾

• внутр. вод

0,3 %

Часовий пояс

MSK ()

Населення

Чисельність

1 358 416 ^(30-а) (2020)

Густота

48.6/км²

Економіка

Коди

RU-VLA

17

33

(+7)

Карти

Владимирська область у Вікісховищі

Географія

Географічне положення

Владимирська область розташована у центрі Європейської частини Росії на півдні Волзько-Окського межиріччя, за 200 км на схід від Москви. Владимирська область простягнулася на 170 км із півночі на південь і на 280 км — із заходу на схід.

Рельєф, геологічна будова й корисні копалини

Територія розташована у центрі Східноєвропейської рівнини, основна частина території — слабко горбиста рівнина із загальним зниженням від Клинсько-Дмитровської гряди (висоти до 271 м) на півночі, через Владимирське (Юр'єве) Опілля (висота до 236 м), далі на південь до Мещерської низовини (переважна висота 120 м) і на схід через (до 184 м) і (верхня точка — 191 м) до (близько 90 м) і гирло Клязьми (67 м). Через урвисті схили височини регіон має рекреаційні (зимові види спорту) ресурси й гідроакумуляційні можливості.

Основними мінеральними ресурсами області є вапняки, торф, будівельні піски й камені, вогнетривкі й цегельні глини. Запаси торфу в розмірі 59 млн тонн, основна їхня частина залягає в межах Мещерської низовини. Загальний обсяг покладів вапняків становлять 30 млн тонн, розташовані у районі Оксько-Цнинського валу, де їхні товщі досягають 130 метрів (Ковровський, В'язниківський, Судогодський, Селивановський райони).

Кварцові піски — чисті, дрібні, майже без домішок глинистих часток льодовикового походження мають федеральне значення, у більших кількостях залягають у південних районах області (Гусь-Хрустальний і Меленковський райони). Використовуються піски для виробництва скла й кришталю. Також в області є фосфорити, залізна руда, є невеликі поклади гіпсу, флюсових матеріалів і металургійних доломітів місцевого значення. На території області зустрічаються природні джерела мінеральних вод.

Клімат

Клімат області помірно континентальний, тривалість періоду із середньодобовою температурою нижче 0 °C — 137 днів, середньорічна температура 5 °C (стандартне відхилення 12 °C), середня температура січня −13°С, липня +19°С, середня товщина сніжного покриву 40 мм (лежить у середньому 144 дня). Середньорічна кількість опадів 420—740 мм, тривалість вегетаційного періоду 160—180 днів.

Гідрографія

Загальна площа поверхневих вод становить 32,9 тис. га.

Основні річки області Клязьма й Ока. Територією області протікають сотні середніх і малих річок, загальною довжиною понад 8,6 тис. км (їхня кількість разом зі струмками доходить до 560). Клязьма впадає в Оку на південно-східній окраїні по межі з Нижньогородською областю. Найбільші притоки Клязьми: (із притокою ), (із притоками Великий й ), , , , Судогда, Уводь, , , притоки Оки: Гусь, й Ушна, біля Александрова бере початок притока Волги — Дубна.

Є близько 300 озер загальною площею в п'ять тисяч гектарів. Більшість із них мілководні, безстічні, деякі мають торф'яний шар. Походження озер різне. Численні озера розкидані долинами річок. Найбільші з них — Урвановське (завдовжки 12 км) і Віша (завдовжки близько 10 км). На Мещерській низовині й на північному заході області є озера давніх алювіальних долин: Ісіхри, Святе тощо. Озера карстового походження, розташовані у низов'ях Клязьми й у центрі округу В'язники (північний схід області), мають сильно мінералізовану воду й пов'язані між собою підземними водотоками. Найбільше й найглибше з них — озеро . Біля Александрова та Юр'єв-Польському районі є озера льодовикового походження невеликих розмірів.

Основні масиви боліт регіону (загальна їхня площа становить 37,4 тис. га) лежать у Мещерській і Балахнінській низовинах.

Ґрунти

У регіоні зустрічаються:

родючі темнобарвні карбонатні й сірі лісові — займають 417,5 тис. га або 14,3 % загальної площі (Суздальський і Юр'єв-Польський райони, частини Александровського, Кольчугінського й Собінського районів)
дернові алювіальні (заплавні) по берегах Оки й Клязьми
дерено-підзолисті ґрунти, що сформувалися під хвойними й мішаними лісами середньосуглинистого типу (В'язниківський, Муромський, частково Ковровський, Камешковський, Гороховецький, Селівановський, Собінський, Кіржацький, Александровський райони)
- супіщаного й піщаного типів (Гусь-Хрустальний, Меленковський, Петушинський, Судогодський райони, південні частини Кіржацького, Собінського, Муромського й Селівановського районів)
підзолисто-болотні й болотні в межах Мещерської низовини й Гороховецьких боліт

Відзначається недостатня забезпеченість ґрунтів бором і сіркою, 85—98 % ґрунтів належать до категорії малозабезпечених цинком.

Деградація земель найпоширеніша у вигляді водної ерозії — близько 175 тис. га еродованих земель і близько 700 тис. га — ерозіонебезпечних.

Рослинність

Область розташована у субтайговій рослинній зоні. Переважають широколистяно-темнохвойні мішані ліси з вкрапленнями соснового лісу на південному сході, широколистяно-соснових й сосново—сухотравних лісів на Гороховецькому пасмі, заплавна рослинність берегів Оки й Клязьми й рослинність боліт у низинах регіону.

Найважливішим сировинним запасом і природним багатством Владимирської області є ліси, які покривають 1520,9 тис. га (42 % території регіону). Запаси деревини — 209 млн м³, у тому числі хвойних порід — 137,5 млн м³. Розрахункова лісосіка області використовується на 90 %, щорічно вирубується близько 9 тис. га лісу для промислових цілей.

Багата й славиться своєю рослинністю зволожена Мещера, тут збирають малину, суницю, смородину, особливо багато чорниці, брусниці, калини й журавлини, численні гриби й лікарські рослини (багно болотне, хвощ польовий, деревій звичайний, звіробій, м'ята, кропива, конвалія тощо). Різноманітні типи водоростей, мохів, лишайників.

Особливої охорони вимагають 14 видів, серед них — сальвінія плаваюча, рдесник Фриса, ірис сибірський, верба чорнична. Багато болотних співтовариств відносять до рідких і зникаючих.

Тваринний світ

У сучасній фауні налічується понад 50 видів ссавців, серед яких: лось, кабан, сарна, благородний олень і лань, рись, вовк, вивірка, заєць, куниця, лисиця, тхір, борсук й інші хутрові звірі (полювання відкрите з жовтня по лютий), 5 видів плазунів і 10 видів земноводних. У Червону книгу РФ внесена хохуля звичайна.

На території області живе 216 видів птахів, серед яких: глухар, тетерук, орябок, сіра куріпка, вальдшнеп, гусак, качка тощо.

Водойми регіону також багаті річковою й озерною рибою численних видів (в'юн, плітка, щука, окунь, карась, краснопірка, у Клязьмі зустрічається стерлядь), риболовля популярна як влітку, так і взимку (). Діє декілька мисливських господарств.

Охорона природи

Екологічна ситуація в області в цілому сприятлива. На півдні області на території Гусь-Хрустального району виділена територія під Національний парк «Мещора», пам'ятка природи — озеро , частина федерального заказника «Клязьминський» (північний схід Ковровського району), що охороняє хохулю й у цілому природний комплекс заплави Клязьми, федеральний заказник «Муромський» у заплаві Оки, площею 56 200 га, що охороняє хохулю, і мисливських тварин регіону, а також пам'ятка природи озеро Віша. Створена й ведеться .

Головними осередками забруднення є промислові центри регіону — міста Владимир, Ковров, Муром; періодичні пожежі й порушення екосистем в осушених торф'яних болотах північного заходу й території активного тваринництва.

Історія регіону

Докладніше: Археологія Владимирської області

Докладніше: Історія Владимирської області

Знайдені стоянки людини верхнього палеоліту (близько 25 тис. років до н. е.) «Сунгирь». говорять про заселеність Владимирської землі з найдавніших часів. Археологічні розкопки Мурома й інших поселень розповідають нам про фіно-угорське коріння цих земель. Найнаочніші пам'ятки історії — збережені міста нагадують про середньовічну історію — пік культурного розвитку цих місць, а докладні документи про історію останніх сторіч (Владимирська губернія, ).

Населення

Область практично мононаціональна: більшість населення — росіяни.

Росіяни	1443,9
Українці	16,8
Татари	8,7
Білоруси	5,7
Вірмени	5,0
Мордва	3,6
Азербайджанці	3,1
Чуваші	2,3
Цигани	2,3
Молдовани	2,1
Німці	1,4
Грузини	1,0
Марійці	1,0
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Муніципальні райони й міські округи Владимирської області

Міські округи:

Муніципальні райони:

Населені пункти з кількістю мешканців понад 7 тисяч
2007

Владимир	339,9	Лакінськ	16,1
Ковров	150,9	Покров	15,6
Муром	120,8	Меленки	15,5
Александров	63,4	Струніно	15,5
Гусь-Хрустальний	62,7	Карабаново	15,4
Кольчугіно	45,9	Петушки	15,0
В'язники	42,2	Камєшково	13,7
Кіржач	31,0	Гороховець	13,6
Собінка	20,0	Судогда	12,5
Юр'єв-Польський	19,5	Суздаль	11,1
Радужний	17,8

Економіка

Центральне місце в економіці займає промисловість, особливий вплив на розвиток має федеральний транспорт, представлений декількома найбільшими магістралями. Федеральне фінансування в балансі регіонального бюджету досягає 25 % (2006). Частка сільського господарства у ВРП — 12 %. Регіональним керівництвом підтримується розвиток екскурсійно-історичного й екологічного туризму.

Промисловість

У структурі промисловості основну роль грає машинобудування, що створює до 40 % промислового продукту, істотне значення грає харчова промисловість (до 17 % промислового продукту), електроенергетика (10 %), скляна (до 7 %) і легка (близько 5 %) промисловості.

Машинобудування

Основні центри машинобудування — Владимир, Ковров, Муром. Значимі підприємства:

, , Електроприлад
, , Завод ім. Дегтярьова
, , Муромський тепловозобудівний завод
Заводи автомобільних комплектуючих: «Автосвет» (Киржач) і ОСВАР (В'язники), «Стакол» (Петушки), Автоприбор (Владимир).

Харчова промисловість

Найрозвиненіша переробка молочної продукції й кондитерське виробництво

Найбільші об'єднання підприємств — «Молоко» і «Ополье»
Кондитерська фабрика «Штольверк Рус» концерну Kraft Foods

Енергетика

Регіон має істотний електроенергодефіцит, потреба на 3/4 покривається з ОЕС центру через Владимирські електромережі. Найбільші об'єкти — потужністю в 400 МВт, і вузлова 750 кВ потужністю 2500 МВА. Цікаво, що на початку 1940-х було практично почате будівництво двох гідровузлів з ГЕС на Клязьмі, що зупинилося з початком війни. Діяли невеликі мінігес на Нерлі, біля села Фінеєво на Кіржачі, безліч водяних млинів.

Споживання енергоресурсів в 1999 році склало:

Природний газ — 2,6 млрд м³
Вугілля — 323 тис. т
Нафтопродуктів — 647 тис. т
Імпорт електроенергії — 3,9 млрд кВт·год

Скляна промисловість

Гусівський кришталевий завод ЗАТ «Символ» — близько 60 % російського скла (м. Курлово) ВАТ (селище Красне Ехо) ТОВ «РАСКО» (селище Анопіно)

Транспорт

Основний вантажопотік регіону проходить трьома із чотирьох напрямків Транссиба, крім того, у регіоні розташована частина великого кільця московської залізниці, залізниці Александров — Іваново й Камєшково — Іваново. Розвинена й мережа внутрішніх залізниць; залізниці Ковров — Муром, Владимир — Тума, відгалуження на Судогду, Радужний, Уршельський і Фролищі. Найбільші локомотивні депо Александров, Владимир і Муром. Оператор ВАТ «РЖД».

На другому місці за обсягом транспортування трубопровідний транспорт:

Дві нитки нафтопроводу Нижній Новгород — Рязань і дві нитки Нижній Новгород — Ярославль (сумарно не менш 45 млн т/рік), що забезпечують транзит західно-сибірської й волзько-уральської нафти до Московського, Ярославського, Рязанського й Кириського НПЗ, і до порту Приморськ на експорт. (ВАТ АК «Транснєфть»)
Газопроводи Нижній Новгород — Центр (КС Муром) і Нижній Новгород — Щолково з відгалуженнями на Іваново й південні райони області, сумарний транзит понад 6 млрд м³/рік. ВАТ «Газпром»
Продуктопровід (МНПП) Кстово — Рязань (не менш 2 млн т/рік в основному дизельного палива) з відгалуженнями на Судогду й В'язники. Перекачувальна станція з нафтосховищами у селищі Второво, заплановане будівництво трубопроводу Второво — потужністю 8,4 млн т/рік дизельного палива, збільшення ємності резервуарів аж до 80 тис. м³, а потужності всього вузла до 24,6 млн т/рік (проект «Сєвєр» ВАТ «Транснєфтєпродукт»).

З автомобільних шляхів найбільш значима автодорога М7 «Волга» до 10 млн т/рік, а також ділянки автошляхів А108 БМК, і слабко підтримувані федеральна Владимир — Кострома, Владимир — Муром, Нижній Новгород — Касимов.

Магістральні лінії електропередач:

ВЛ 750 кВ Калінінська АЕС —
2хвл 500 кВ Жигулівська ГЕС — Москва
— Москва
ВЛ 500 кВ Костромська ГРЕС — Владимирська ПС.

Тільки для внутрішнього споживання (не рахуючи транзит) у регіон перекидається понад 4 млрд кВт·год/рік (що еквівалентно близько 0,7 млн т/рік мазуту для типової електростанції).

Розвинене вантажне й пасажирське судноплавство по Клязьмі й особливо Оці, порти В'язники й Муром, .

Аеропорт місцевих авіаліній за 5 км від Владимира, посадкові майданчики у В'язниках, Гороховці, численні військові аеродроми. Над регіоном проходить значна частина повітряних коридорів східного напрямку від Москви.

Варто відзначити розвинені тролейбусні системи Владимира й Коврова.

Збережений вузькоколійний рух, у тому числі й пасажирський по Островському й Бакшеєвському, Мезіновському й Гусівському болотах Мещери.

Сільське господарство

Спеціалізується на рослинництві, молочно-м'ясному скотарстві й птахівництві. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво молочно-м'ясного напрямку. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Конярство (владимирські ваговози). Площа сільгоспугідь — 930,9 тис. га (32,1 % земельного фонду), у тому числі рілля — 66,8 %. Посівні площі становлять 476,5 тис. га, з яких 58,7 % займають кормові культури, 29 % — зернові. Із зернових вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес. Планується розширення посівів ріпаку (для виробництва ріпакової олії), а також спеціальних сортів картоплі й овочів (для переробки на місці, виробництва овочевих соків). Близько 25 спеціалізованих підприємств займаються вирощуванням племінної худоби. Кілька рибних господарств (найбільше з них «Ворша»), численні пасіки.

Наука, освіта й культура

Науковими дослідженнями в області займаються понад 30 організацій. Серед них:

НИКТИ тракторних і комбайнових двигунів
ТОВ «НДІ Стекла»
Вникипти органічних добрив і торфу
ВНИИ захисту тварин
ВНИИ синтезу мінеральної сировини
ВНИИ ветеринарній вірусології й мікробіології (Вольгінський)
ВАТ «Нипкити електромашинобудування»
ГНИИ лазерний центр РФ «Радуга» (ЗАТУ Радужний)
ВНИИ «Сигнал»
ВАТ НИПТИ «Мікрон»
ГП «Владимирський НДІ сільського господарства»

Найбільші представники системи утворення:

Владимирський державний університет

У регіоні діють виправно-освітні й трудові установи, у тому числі кілька підліткових і юнацьких.

Обласний драматичний театр, Ляльковий театр, Владимирська філармонія, Обласна наукова бібліотека, сучасні кінотеатри «Кіномакс-Буревісник» (Владимир) і «Октябр» (Муром), щорічний фестиваль анімаційного кіно (Суздаль).

З художніх промислів розвинені вишивка, ювелірна справа, (селище Мстьора).

Основна релігія — православне християнство має глибоке історичне коріння. Тут безліч діючих монастирів, храмів і каплиць зі значними приходами, основна регулююча структура — Російська православна церква.

Рекреація, спорт

Область знаменита збереженими древніми російськими містами Александров, Владимир, Гороховець, Кідекша, Муром, Юр'єв-Польський, Гусь-Хрустальний, їхніми архітектурно-історичними, культурними й релігійними пам'ятками, місцем православного паломництва — містом Суздаль (Александровський, Покровський, Спасо-Євфиміїв, і Ризоположенський монастирі), унікальним архітектурно-ландшафтним пам'яткою — Церквою Покрова на Нерлі в Боголюбово. По області проходить основна частина маршрутів знаменитого Золотого кільця Росії. Часто відвідуваним туристами місцем стала історична в'язниця «Владимирський централ».

Найбільший природоохоронний об'єкт, національний парк «Мещера» — популярне місце туризму й відпочинку (байдаркові, лижні, піші й велопоходи, полювання, риболовля, відпочинок у води, збір грибів і ягід), туристичні бази. Не менш популярні серед байдарочників річки північно-заходу області (Кіржач, , ). Завдяки своїй віддаленості й доступності популярні озера парку , розвинене туристичне й спортивне судноплавство Окою й Клязьмою.

Сноуборд-Центр у селі Сновиці Суздальського району, гірськолижний спуск «Пужалова гора» у Гороховці, парашутний спорт на аеродромах Кіржача, Александрова й , розвинений пейнтбол, картинг, у Ковровi розвинений мотоциклетний спорт, автотріал у болотах області, дайвінг у глибоких озерах Балахнинської низини, Футбольні клуби «Торпедо» і «Локомотив» (Муром). Стадіон «Торпедо» місткістю 26,000 людин (м. Владимир).

Розвиваються дачні й садові ділянки поблизу великих міст і особливо наближені до Москви території на заході області.

Примітки

. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 27 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vladimir Oblast

Офіційний сервер міста Владимира й Владимирської області [ 30 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
Законодавчі Збори Владимирської області [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
(рос.)

	Ярославська область, Івановська область	Івановська область
Московська область		Нижньогородська область
Московська область	Рязанська область

[1] . Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 27 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()