Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раштракути (санскр. राष्ट्रकूट rāṣṭrakūṭa, каннада ರಾಷ್ಟ್ರಕೂಟ; 753 —982 роки) — держава в Індії зі столицею в (сучасний Малкхед), яка прийшла на зміну державі Чалук'я. У часи розквіту була найсильнішою імперією Центральної та Південної Індії. Сперечалася за владу над Північним Індостаном з династіями Гуджара-Пратіхарів та Пала.
| Раштракути | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | ||||
| Мови | каннада санскрит | |||
| Релігії | індуїзм буддизм джайнізм | |||
| Форма правління | монархія | |||
| магараджахіраджа | Дантідурга | |||
| Історичний період | Середньовіччя | |||
| - Засновано | 753 | |||
| - Ліквідовано | 982 | |||
| Сьогодні є частиною |  Індія | |||
| ||||
Історія
Назва династії походить від посади раштракут, тобто начальник області (раштрака) в державі Чалук'я. Її засновником став Дантідурга, який очолював область Ачалапуру (в сучасному штаті Берар). З послабленням влади Чалук'їв у зв'язку з війнами проти Паллавів посилювалася влада місцевих намісників (раштракутів). Ймовірно Дантідурга мав у своєму розпорядженні доволі потужну армію, в результаті чого вирішив виступити проти своїх володарів. У 753 році він розбив їх армії й підкорив більшу частину земель Чалук'я, так було засновано державу Раштракутів.
На перших порах Раштракути уклали союз з Паллавами й розпочали завойовницькі походи на півночі. Здійснюються походи до Малви, Калінги (Орісса), Кошали. Справу Дантідургу продовжив його дядько Крішна I, який захопив землі узбережжя Конкана та сучасного штату Карнатака.
За часів Дхруви точилися запеклі війни з державами Гангів, Паллавів, відбулося перше вторгнення до Північної Індії, тут було завдано поразки Гуджара-Пратіхарам й у 786 році захоплено м.Каннаудж. З цього моменту розпочинається боротьба за гегемонію з державами Пратіхара, а згодом й Пала.
Серед наступних володарів найбільш успішними були Говінда III та Індра III. За часів першого було підкорено Центральну та Східну Індію. До 805 року визнали себе данниками Раштракутів держави Гангів, Чера, Пандья. При цьому стилем Раштракутів стає не приєднання інших держав до своєї, а лише визнання останніх влади над собою. За правління Амогхаварша I столицею стає Ман'якхета. Останнім великим володарем став Крішна III. Імперія за його правління тягнулася від річки Нармада до річки Кавері. Данину платили усі держави півдня, а також сингали з Шрі-Ланки.
Наприкінці 960-х років Раштракути зіштовхнулися як з внутрішніми негараздами, так й зовнішніми ворогами. Їм довелося вести війни з раджпутським кланом Парамара на півночі та імперією Чола на півдні. Водночас почалися повстання Західних та Східних Чалук'їв. Зрештою у 982 році останній володар Індра IV зрікся трону й став джайніським ченцем у Шраванабелаголі (Карнатака).
Молодші лінії Раштракутів правили Латою (сучасний Гуджарат) до 871 року) та Хастікунді (сучасне м.Джодхпур) — до 997 року.
Державний устрій
Раштракути зберегли систему, що дісталася їм у спадок від Чалук'я: імперія поділялася на рашктраки (провінції) та вішая (райони). У села призначалися старости (гавунди). Провінцій у часи розквіту було 16. Як правило на чолі провінцій стояли родичі володаря. Також своєрідними частинами імперії були залежні царства: Західних, Східних Чалук'їв, Ганга, Чера, Пандья, Чола.
Спадковість влади не була чітко визначена. Багато в чому саме це спричинило занепад держави. Трон переходив не обов'язково до старшого сина, частіше владу отримував найсильніший або найспритніший з родини.
Махараджахірадже допомагали в управлінні імперією головному міністру (махасандхівіграхі), якому підкорялися головнокомандувач (данданаяка), міністр закордонних справ (махакшапаталадхікріта) і перший міністр (махамат'я пурнаматх'я).
Військо
Раштракути вдосконалили військову систему Чалук'я. Основу армії складати підрозділи піхоти, бойових слонів, кінноти. Основні сили знаходилися неподалік столиці Ман'якхета. Інші частини перебували на територіях залежних царств. Очільниками військ могли бути усі чиновники держави Раштракутів. Водночас залежні країни зобов'язувалися надавати військову поміч армії Раштракутів.
Економіка
Головними джерелами доходів були: різні податки (з селян, ремісників, торгівців, на сіль та мінерали), штрафи, данина підкорених царств, награбовані скарби під час численних походів. Брахмани та храми опадатковувалися за нижчою ставкою, ніж інші верстви населення. Земельні податки здебільшого були натуральними. З інших верств податки збиралися у грошах.
Карбувалися золоті та срібні монети. В залежності від ваги мали такі назви: суварна (срібна) та драммас (золота) вагою у 4,04 г, каланджу вагою 2,98 г, гадянака (золота) вагою 5,97 г, касу вагою 0,93 г, манджаті вагою 0,15 г, аккам вагою 0,07 г.
Основу економіки імперії складали продукція сільського господарства та добування корисних копалин. У державі вироблялися тканини з бавовни. Розвиненою була промисловість з виготовлення шкіри, ситцю та мусліну. Еспорт цієї продукції відбувався кораблями Раштракутів та арабських купців до багдадського халіфату, Візантії. Раштракути контролювали більшу частину індійського узбережжя Аравійського моря, що сприяло отриманню значних коштів від морської торгівлі.
Крім текстильної продукції Раштракути торгували рисом, ебеновим деревом, сандалом, слоновою кісткою, індиго, прянощами та спеціями, кокосовими горіхами, кунжутною олією. алмазами. Напрямки виробництва визначалися урядом, за кожну справу відповідала окрема гільдія, яка отримувала відповідний документ від махараджахіраджи.
До країни арабами ввозилися італійські вина, олово, свинець, коні, кришталь, перли, срібло, золото. Головним торговельним портом цього часу був Бхаруч.
Культура
Архітектура
Архітектура періоду Раштракутів стала новим етапом розвитку будивництва храмів та віхар. Вона відображає вплив династій Чалук'я, Пандья та Паллавів. Вчені розрізняють три напрямки: Еллора; Бадамі (тут особливо відчутний вплив Чалук'я) та Гулбарга.
Особливо вражаючими є буддистські (12), індуїстські (17) та джайністські (5) печерні храми в Еллорі. Вони зводилися за перших представників династії. За часів Крішни I починається зводитися величний храм Кайсанатха (перша назва Крішнашвара). Його собливість полягає у тому, що цей храм витесано в суцільній скелі. Його виконано у дравидському стилі. Величною є віхара До Тхал, що розташована тут же в Еллорі.
Величними є скульптури та храми о. Елефанта, що знаходиться неподалік січасного Мумбая. Особливо величними є скульптури Ардханарішвара та Махешамуртхі, а також 8-метрове погруддя Шиви.
Іншими храмами, якими опікувалися Раштракути були Дасаватара (у сучасній Махараштрі), Дхумерлена.
У стилі Бадамі або (сплав архітектури Чалук'я та дравидів) виконані храми Кашивішванатха та нараяна у Паттадакалі. Інші значні храми: Пармашвара — в Коннурі, Брахмадева — у Саваді, Навалінга в Кукнорі.
У стилі Гулбарга або карнатському дравидському стилі створені численні храми навколо карнатського міста Гулбарга — у місцині Ширівал.
Освіта
За часів Раштракутів була налагоджена система підготовки як чиновників, так й брахманів. Утворювалися своєрідні навчальні заклади початкового рівня та установи вищої освіти (гхатіки). Навчання здійснювалося санскритом. Викладалися веди, в'якарані (граматика), йотіша (астрономія і астрологія), сахитья (література), міманса (тлумачення), дхармашастра (право), пурани (ритуал) і н'яя (логіка).
Разом з тим письменна частина населення володіла мовою каннада. Нею складалися накази за часів махараджахірадж, який були прихильниками джайнізму.
Література
За правління Раштракутів мова каннада стала доволі популярною в літературних колах. Завдяки цьому вона поширилася від півдня Індостану до Декану. Найбільш значущим твором цього періоду є «Кавіраджамарга» — праця з поетики. Накази низки володарів держави написані каннадою у поетичному метрі «канда».
Володарі
- Дантідурга (735—756)
- Крішна I (756—774)
- Говінда II (774—780)
- Дхрува (780—793)
- (793)
- (793)
- Говінда III (793—814)
- Амогхаварша I (814—878)
- Крішна II (878—914)
- Індра III (914—929)
- Амогхаварша II (929—930)
- Говінда IV (930—936)
- Амогхаварша III (936—939)
- Крішна III (939—967)
- Хоттіга Амогхаварша (967—972)
- Карка II (972—973)
- Індра IV (973—982)
Джерела
- Pollock, Sheldon (2006). The Language of the Gods in the World of Men: Sanskrit, Culture, and Power in Premodern India. Berkeley: University of California Press. .
- Hermann Kulke, Dietmar Rothermund: Geschichte Indiens. Von der Induskultur bis heute. C.H. Beck, München 2010, .
- Keay, John (2000). India: A History. New York: Grove Publications. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rashtrakuti sanskr र ष ट रक ट raṣṭrakuṭa kannada ರ ಷ ಟ ರಕ ಟ 753 982 roki derzhava v Indiyi zi stoliceyu v suchasnij Malkhed yaka prijshla na zminu derzhavi Chaluk ya U chasi rozkvitu bula najsilnishoyu imperiyeyu Centralnoyi ta Pivdennoyi Indiyi Sperechalasya za vladu nad Pivnichnim Indostanom z dinastiyami Gudzhara Pratihariv ta Pala Rashtrakuti 753 982 Rashtrakuti istorichni kordoni na kartiDerzhava Rashtrakutiv Stolicya Movi kannada sanskrit Religiyi induyizm buddizm dzhajnizm Forma pravlinnya monarhiya magaradzhahiradzha Dantidurga Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 753 Likvidovano 982 Sogodni ye chastinoyu Indiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu RashtrakutiIstoriyaNazva dinastiyi pohodit vid posadi rashtrakut tobto nachalnik oblasti rashtraka v derzhavi Chaluk ya Yiyi zasnovnikom stav Dantidurga yakij ocholyuvav oblast Achalapuru v suchasnomu shtati Berar Z poslablennyam vladi Chaluk yiv u zv yazku z vijnami proti Pallaviv posilyuvalasya vlada miscevih namisnikiv rashtrakutiv Jmovirno Dantidurga mav u svoyemu rozporyadzhenni dovoli potuzhnu armiyu v rezultati chogo virishiv vistupiti proti svoyih volodariv U 753 roci vin rozbiv yih armiyi j pidkoriv bilshu chastinu zemel Chaluk ya tak bulo zasnovano derzhavu Rashtrakutiv Na pershih porah Rashtrakuti uklali soyuz z Pallavami j rozpochali zavojovnicki pohodi na pivnochi Zdijsnyuyutsya pohodi do Malvi Kalingi Orissa Koshali Spravu Dantidurgu prodovzhiv jogo dyadko Krishna I yakij zahopiv zemli uzberezhzhya Konkana ta suchasnogo shtatu Karnataka Za chasiv Dhruvi tochilisya zapekli vijni z derzhavami Gangiv Pallaviv vidbulosya pershe vtorgnennya do Pivnichnoyi Indiyi tut bulo zavdano porazki Gudzhara Pratiharam j u 786 roci zahopleno m Kannaudzh Z cogo momentu rozpochinayetsya borotba za gegemoniyu z derzhavami Pratihara a zgodom j Pala Sered nastupnih volodariv najbilsh uspishnimi buli Govinda III ta Indra III Za chasiv pershogo bulo pidkoreno Centralnu ta Shidnu Indiyu Do 805 roku viznali sebe dannikami Rashtrakutiv derzhavi Gangiv Chera Pandya Pri comu stilem Rashtrakutiv staye ne priyednannya inshih derzhav do svoyeyi a lishe viznannya ostannih vladi nad soboyu Za pravlinnya Amoghavarsha I stoliceyu staye Man yakheta Ostannim velikim volodarem stav Krishna III Imperiya za jogo pravlinnya tyagnulasya vid richki Narmada do richki Kaveri Daninu platili usi derzhavi pivdnya a takozh singali z Shri Lanki Naprikinci 960 h rokiv Rashtrakuti zishtovhnulisya yak z vnutrishnimi negarazdami tak j zovnishnimi vorogami Yim dovelosya vesti vijni z radzhputskim klanom Paramara na pivnochi ta imperiyeyu Chola na pivdni Vodnochas pochalisya povstannya Zahidnih ta Shidnih Chaluk yiv Zreshtoyu u 982 roci ostannij volodar Indra IV zriksya tronu j stav dzhajniskim chencem u Shravanabelagoli Karnataka Molodshi liniyi Rashtrakutiv pravili Latoyu suchasnij Gudzharat do 871 roku ta Hastikundi suchasne m Dzhodhpur do 997 roku Derzhavnij ustrijRashtrakuti zberegli sistemu sho distalasya yim u spadok vid Chaluk ya imperiya podilyalasya na rashktraki provinciyi ta vishaya rajoni U sela priznachalisya starosti gavundi Provincij u chasi rozkvitu bulo 16 Yak pravilo na choli provincij stoyali rodichi volodarya Takozh svoyeridnimi chastinami imperiyi buli zalezhni carstva Zahidnih Shidnih Chaluk yiv Ganga Chera Pandya Chola Spadkovist vladi ne bula chitko viznachena Bagato v chomu same ce sprichinilo zanepad derzhavi Tron perehodiv ne obov yazkovo do starshogo sina chastishe vladu otrimuvav najsilnishij abo najspritnishij z rodini Maharadzhahiradzhe dopomagali v upravlinni imperiyeyu golovnomu ministru mahasandhivigrahi yakomu pidkoryalisya golovnokomanduvach dandanayaka ministr zakordonnih sprav mahakshapataladhikrita i pershij ministr mahamat ya purnamath ya VijskoRashtrakuti vdoskonalili vijskovu sistemu Chaluk ya Osnovu armiyi skladati pidrozdili pihoti bojovih sloniv kinnoti Osnovni sili znahodilisya nepodalik stolici Man yakheta Inshi chastini perebuvali na teritoriyah zalezhnih carstv Ochilnikami vijsk mogli buti usi chinovniki derzhavi Rashtrakutiv Vodnochas zalezhni krayini zobov yazuvalisya nadavati vijskovu pomich armiyi Rashtrakutiv EkonomikaGolovnimi dzherelami dohodiv buli rizni podatki z selyan remisnikiv torgivciv na sil ta minerali shtrafi danina pidkorenih carstv nagrabovani skarbi pid chas chislennih pohodiv Brahmani ta hrami opadatkovuvalisya za nizhchoyu stavkoyu nizh inshi verstvi naselennya Zemelni podatki zdebilshogo buli naturalnimi Z inshih verstv podatki zbiralisya u groshah Karbuvalisya zoloti ta sribni moneti V zalezhnosti vid vagi mali taki nazvi suvarna sribna ta drammas zolota vagoyu u 4 04 g kalandzhu vagoyu 2 98 g gadyanaka zolota vagoyu 5 97 g kasu vagoyu 0 93 g mandzhati vagoyu 0 15 g akkam vagoyu 0 07 g Osnovu ekonomiki imperiyi skladali produkciya silskogo gospodarstva ta dobuvannya korisnih kopalin U derzhavi viroblyalisya tkanini z bavovni Rozvinenoyu bula promislovist z vigotovlennya shkiri sitcyu ta muslinu Esport ciyeyi produkciyi vidbuvavsya korablyami Rashtrakutiv ta arabskih kupciv do bagdadskogo halifatu Vizantiyi Rashtrakuti kontrolyuvali bilshu chastinu indijskogo uzberezhzhya Aravijskogo morya sho spriyalo otrimannyu znachnih koshtiv vid morskoyi torgivli Krim tekstilnoyi produkciyi Rashtrakuti torguvali risom ebenovim derevom sandalom slonovoyu kistkoyu indigo pryanoshami ta speciyami kokosovimi gorihami kunzhutnoyu oliyeyu almazami Napryamki virobnictva viznachalisya uryadom za kozhnu spravu vidpovidala okrema gildiya yaka otrimuvala vidpovidnij dokument vid maharadzhahiradzhi Do krayini arabami vvozilisya italijski vina olovo svinec koni krishtal perli sriblo zoloto Golovnim torgovelnim portom cogo chasu buv Bharuch KulturaArhitektura Arhitektura periodu Rashtrakutiv stala novim etapom rozvitku budivnictva hramiv ta vihar Vona vidobrazhaye vpliv dinastij Chaluk ya Pandya ta Pallaviv Vcheni rozriznyayut tri napryamki Ellora Badami tut osoblivo vidchutnij vpliv Chaluk ya ta Gulbarga Osoblivo vrazhayuchimi ye buddistski 12 induyistski 17 ta dzhajnistski 5 pecherni hrami v Ellori Voni zvodilisya za pershih predstavnikiv dinastiyi Za chasiv Krishni I pochinayetsya zvoditisya velichnij hram Kajsanatha persha nazva Krishnashvara Jogo soblivist polyagaye u tomu sho cej hram vitesano v sucilnij skeli Jogo vikonano u dravidskomu stili Velichnoyu ye vihara Do Thal sho roztashovana tut zhe v Ellori Velichnimi ye skulpturi ta hrami o Elefanta sho znahoditsya nepodalik sichasnogo Mumbaya Osoblivo velichnimi ye skulpturi Ardhanarishvara ta Maheshamurthi a takozh 8 metrove pogruddya Shivi Inshimi hramami yakimi opikuvalisya Rashtrakuti buli Dasavatara u suchasnij Maharashtri Dhumerlena Hram Navalinga v Kuknori U stili Badami abo splav arhitekturi Chaluk ya ta dravidiv vikonani hrami Kashivishvanatha ta narayana u Pattadakali Inshi znachni hrami Parmashvara v Konnuri Brahmadeva u Savadi Navalinga v Kuknori U stili Gulbarga abo karnatskomu dravidskomu stili stvoreni chislenni hrami navkolo karnatskogo mista Gulbarga u miscini Shirival Osvita Za chasiv Rashtrakutiv bula nalagodzhena sistema pidgotovki yak chinovnikiv tak j brahmaniv Utvoryuvalisya svoyeridni navchalni zakladi pochatkovogo rivnya ta ustanovi vishoyi osviti ghatiki Navchannya zdijsnyuvalosya sanskritom Vikladalisya vedi v yakarani gramatika jotisha astronomiya i astrologiya sahitya literatura mimansa tlumachennya dharmashastra pravo purani ritual i n yaya logika Razom z tim pismenna chastina naselennya volodila movoyu kannada Neyu skladalisya nakazi za chasiv maharadzhahiradzh yakij buli prihilnikami dzhajnizmu Literatura Za pravlinnya Rashtrakutiv mova kannada stala dovoli populyarnoyu v literaturnih kolah Zavdyaki comu vona poshirilasya vid pivdnya Indostanu do Dekanu Najbilsh znachushim tvorom cogo periodu ye Kaviradzhamarga pracya z poetiki Nakazi nizki volodariv derzhavi napisani kannadoyu u poetichnomu metri kanda VolodariDantidurga 735 756 Krishna I 756 774 Govinda II 774 780 Dhruva 780 793 793 793 Govinda III 793 814 Amoghavarsha I 814 878 Krishna II 878 914 Indra III 914 929 Amoghavarsha II 929 930 Govinda IV 930 936 Amoghavarsha III 936 939 Krishna III 939 967 Hottiga Amoghavarsha 967 972 Karka II 972 973 Indra IV 973 982 DzherelaPollock Sheldon 2006 The Language of the Gods in the World of Men Sanskrit Culture and Power in Premodern India Berkeley University of California Press ISBN 0 520 24500 8 Hermann Kulke Dietmar Rothermund Geschichte Indiens Von der Induskultur bis heute C H Beck Munchen 2010 ISBN 978 3 406 60414 0 Keay John 2000 India A History New York Grove Publications ISBN 0 8021 3797 0