Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 35°27′24″ пн. ш. 43°15′45″ сх. д. / 35.45667° пн. ш. 43.26250° сх. д.
Ашшур (аккад. 𒀸𒋩 Aššur, араб. أشور, івр. אַשּׁוּר Aššûr, сир. ܐܫܘܪ, арам. Ašur) — стародавнє місто, що існувало з 4-го тис. до 614 до н. е. на території сучасного Іраку. Назване на честь бога Ашшура. З середини 2-го тисячоліття до н. е. Ашшур був столицею Ассирії. Сьогодні на території древнього міста залишились руїни Калат-Шаргат на відстані 260 км на північний захід від Багдаду.
| Ашшур (Калат-Шергат) | |
|---|---|
| Ashur (Qal'at Sherqat) | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 35°27′24″ пн. ш. 43°15′45″ сх. д. / 35.45666666669477252° пн. ш. 43.2625000000277780° сх. д. | |
| Країна |  Ірак |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | iii, iv |
| Об'єкт № | 1130 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 2003 (27 сесія) |
| Під загрозою | 2003 - |
  | |
| | |
 Ашшур у Вікісховищі | |
Від стародавнього міста збереглися залишки укріплень, храмів, зикурати, житлові і торгові квартали, бібліотека клинописних текстів. Руїни відкриті у 1821, вперше досліджені англійським ученим в 1845-1847.
У 1903-1914 німецькі вчені Р. Кольдевей і В. Андре відкрили 2 лінії оборонних споруд з монументальними воротами і бастіонами. Знайдена бібліотека (давніша ніж бібліотека Ашшурбаніпала) с клинописними текстами (в тому числі хеттськими).
Руїни міста входять до «Списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО».
Історія
На початку ІІІ тисячоліття до нашої ери семітське плем'я аккадського походження, що поклонялося своєму племінному богові Ашшуру, заснувало однойменне місто на місці старішого сабарійського поселення. Це місто та територія навколо нього дуже довго було аккадським (семітським) острівцем посеред субарійського та хуритського населення північного Межиріччя. Місто виникло як релігійний центр і довгий час було фактично поселенням племені навколо храму Ашшура.
У XXI столітті до нашої ери місто знаходилося під владою царів Третьої династії Уру, які присилали до нього своїх намісників-енсі. Потім місто захопили хуритські князі. І лише десь в середині XX століття до нашої ери влада у місті з'явилися власні правителі — ішшіакуми. Це були верховні жерці Ашшура які відали будівництвом та храмовим господарством, але одночасно були й міськими головами. Ішшіакуми очолювали громаду Ашшура «алем Ашшур», але не стояли над нею. Хоч їх влада була спадковою, вона обмежувалася державною радою. Щоправда, до цієї ради схоже входили лише представники знаті та старійшини, бо відомостей про збори громади в ассирійських джерелах нема. Перші з відомих історії ішшіаккумів мали ще не ассирійські, а ймовірно субарійські імена — Ушпіа та Кіккіа. Останнього ассирійська традиція вважала будівником міста. З того часу протягом шести століть Ашшур був типовою стародавньою номовою державою, що періодично підкорялася сильнішим сусідам.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Тобто увесь староассирійський та початок новоассирійського періоду
Джерела
- Ашшур [ 22 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Walter Andrae: Das wiedererstandene Assur. Hinrichs, Leipzig 1938 (2. Aufl. Beck, München 1977).
- Walter Andrae: Babylon. Die versunkene Weltstadt und ihr Ausgräber Robert Koldewey. de Gruyter, Berlin 1952.
- Eva Cancik-Kirschbaum: Die Assyrer. Geschichte, Gesellschaft, Kultur. C.H.Beck Wissen, München 2003.
- Olaf Matthes: Zur Vorgeschichte der Ausgrabungen in Assur 1898–1903/05. MDOG Berlin 129, 1997, 9-27. ISSN 0342-118X
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 35 27 24 pn sh 43 15 45 sh d 35 45667 pn sh 43 26250 sh d 35 45667 43 26250 Ashshur akkad 𒀸𒋩 Assur arab أشور ivr א ש ו ר Assur sir ܐܫܘܪ aram Asur starodavnye misto sho isnuvalo z 4 go tis do 614 do n e na teritoriyi suchasnogo Iraku Nazvane na chest boga Ashshura Z seredini 2 go tisyacholittya do n e Ashshur buv stoliceyu Assiriyi Sogodni na teritoriyi drevnogo mista zalishilis ruyini Kalat Shargat na vidstani 260 km na pivnichnij zahid vid Bagdadu Ashshur Kalat Shergat Ashur Qal at Sherqat Svitova spadshina35 27 24 pn sh 43 15 45 sh d 35 45666666669477252 pn sh 43 2625000000277780 sh d 35 45666666669477252 43 2625000000277780Krayina IrakTip KulturnijKriteriyi iii ivOb yekt 1130Region Arabski krayiniZareyestrovano 2003 27 sesiya Pid zagrozoyu 2003 Roztashuvannya na karti Iraku Ashshur u Vikishovishi Mesopotamiya v drugomu tisyacholitti do n e nazvi francuzkoyu movoyu Vid starodavnogo mista zbereglisya zalishki ukriplen hramiv zikurati zhitlovi i torgovi kvartali biblioteka klinopisnih tekstiv Ruyini vidkriti u 1821 vpershe doslidzheni anglijskim uchenim v 1845 1847 U 1903 1914 nimecki vcheni R Koldevej i V Andre vidkrili 2 liniyi oboronnih sporud z monumentalnimi vorotami i bastionami Znajdena biblioteka davnisha nizh biblioteka Ashshurbanipala s klinopisnimi tekstami v tomu chisli hettskimi Ruyini mista vhodyat do Spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO IstoriyaNa pochatku III tisyacholittya do nashoyi eri semitske plem ya akkadskogo pohodzhennya sho poklonyalosya svoyemu pleminnomu bogovi Ashshuru zasnuvalo odnojmenne misto na misci starishogo sabarijskogo poselennya Ce misto ta teritoriya navkolo nogo duzhe dovgo bulo akkadskim semitskim ostrivcem posered subarijskogo ta huritskogo naselennya pivnichnogo Mezhirichchya Misto viniklo yak religijnij centr i dovgij chas bulo faktichno poselennyam plemeni navkolo hramu Ashshura U XXI stolitti do nashoyi eri misto znahodilosya pid vladoyu cariv Tretoyi dinastiyi Uru yaki prisilali do nogo svoyih namisnikiv ensi Potim misto zahopili huritski knyazi I lishe des v seredini XX stolittya do nashoyi eri vlada u misti z yavilisya vlasni praviteli ishshiakumi Ce buli verhovni zherci Ashshura yaki vidali budivnictvom ta hramovim gospodarstvom ale odnochasno buli j miskimi golovami Ishshiakumi ocholyuvali gromadu Ashshura alem Ashshur ale ne stoyali nad neyu Hoch yih vlada bula spadkovoyu vona obmezhuvalasya derzhavnoyu radoyu Shopravda do ciyeyi radi shozhe vhodili lishe predstavniki znati ta starijshini bo vidomostej pro zbori gromadi v assirijskih dzherelah nema Pershi z vidomih istoriyi ishshiakkumiv mali she ne assirijski a jmovirno subarijski imena Ushpia ta Kikkia Ostannogo assirijska tradiciya vvazhala budivnikom mista Z togo chasu protyagom shesti stolit Ashshur buv tipovoyu starodavnoyu nomovoyu derzhavoyu sho periodichno pidkoryalasya silnishim susidam Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Tobto uves staroassirijskij ta pochatok novoassirijskogo perioduDzherelaAshshur 22 grudnya 2008 u Wayback Machine Walter Andrae Das wiedererstandene Assur Hinrichs Leipzig 1938 2 Aufl Beck Munchen 1977 ISBN 3 406 02947 7 Walter Andrae Babylon Die versunkene Weltstadt und ihr Ausgraber Robert Koldewey de Gruyter Berlin 1952 Eva Cancik Kirschbaum Die Assyrer Geschichte Gesellschaft Kultur C H Beck Wissen Munchen 2003 ISBN 3 406 50828 6 Olaf Matthes Zur Vorgeschichte der Ausgrabungen in Assur 1898 1903 05 MDOG Berlin 129 1997 9 27 ISSN 0342 118X