Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тетра рхія Діоклетіа на грец τετραρχία правління чотирьох наймасштабніша політико адміністративна реформа римського імпе

Тетрархія Діоклетіана

Тетрархія Діоклетіана

Тетра́рхія Діоклетіа́на (грец. τετραρχία — правління чотирьох) — наймасштабніша політико-адміністративна реформа римського імператора Діоклетіана, котра була впроваджена у 293 році і проіснувала до 313 року. Система тетрархії розподіляла і закріпляла за кожним з тетрархів певну область Римської імперії. На вершині ієрархії стояли августи, котрі обирали собі цезарів, кожні двадцять років августи повинні були складати свої повноваження, а їхні цезарі отримували титули августів і обирали своїх цезарів. Завдяки тетрархії було вирішено Кризу Римської імперії III століття.

Термінологія

Хоч термін «тетрархія» був актуальним в античності, проте він не використовувався для безпосереднього опису системи впровадженої Діоклетіаном. Найвидатніші дослідники цього періоду теж не використовували цей термін. Зокрема Едвард Гіббон назвав даний період «Нова Імперія».

Стале впровадження терміну відбулося завдяки працям німецького історика , котрий використав його у 1897.

Передумови

image
Чотири тетрархи, скульптурна група, викрадена з візантійського палацу Філадельфіон і 1204 року перевезена до Венеції

Після смерті останнього римського імператора Александра Севера, котрий був останнім представником своєї династії, розпочинається період, що в сучасній історіографії іменується Кризою Римської імперії III століття. Перш за все криза проявилася у нестабільності державної влади та падінні рівня економіки імперії.

Настає епоха солдатських імператорів. За 30 років між 235 і 265 роками було проголошено 29 імператорів, при чому лиш один з них, Гостіліан, помер ненасильницькою смертю.

З'являються сепаратиські утворення. У 260 році правитель Пальміри Оденат відокремлює від імперії Сирію, Палестину, Фінікію, Аравію, Єгипет, частину Малої Азії та Месопотамії й утворює Пальмірське царство. Паралельно у цьому ж році, римський полководець Постум утворює Галльську Імперію, що включала у себе Галлію, Британію, Германію та певний час Іспанію.

В результаті Кризи III століття, владу захопила «Іллірійська династія» (імператори даної династії не були пов'язані кровними вузами, Іллірійська династія — це збірне поняття, яке об'єднує імператорів, що вийшли з військових прошарків Іллірії. Імператори Іллірійської династії частково вгамували безлад в імперії, зокрема Луцій Доміцій Авреліан (270—275) підкорив Галлську імперію та навів адміністративний лад у східних провінціях. Марк Аврелій Проб (276—282) навів порядок в Іллірії, Фракії та Малій Азії. Марк Аврелій Кар (282—283) розбиває германців. У 284 владу бере у свої руки Діоклетіан (284—305). Іллірійські імператори частково вгамували хаос, що вирував у імперії, проте з приходом Діоклетіана залишалася значна кількість невирішених проблем. Чудово їх описав римський історик Аврелій Віктор 

«В Галлії після від'їзду Каріна деякі Еліан і Аманд, набравши банду розбійників серед тих, кого місцеві жителі називають багаудами, спустошили багато полів та намагалися захопити багато міст».

А також про узурпацію влади в Британії Караузієм: 

«В цій війні відзначився громадянин з Менапії Карузій. Зазнавшись від свого положення він почав боятися Геркулія, котрий наказав його вбити. Втік в Британію та захопив владу».

На Сході та у Африці теж було неспокійно: 

«В той час Схід сильно розоряли перси, Африку – Юліан і народи п’яти плимен».

У Єгипті було теж було не тихо: «До того ж в Єгипті, поблизу Александрії, присвоїв собі знаки влади дехто на ім'я Ахілл» Отже, попри успіхи Іллірійської династії, у всіх закутках імперії залишалася значна кількість невирішених проблем.

Причини

Наприкінці третього століття Римська імперія досягнула значних масштабів, її терени протягувалися від Аравійських пісків до Біскайської затоки, від Туманного Альбіону до пекучих пісків Сахари. У кожному її закутку зосереджувалася значна кількість ворогів (маври, араби, парфяни, германці, пікти, готи), до того ж паралельно існувала загроза сепаратизму.

Адміністративний поділ масштабної імперії на декілька частин, при збереженні її централізації (цезарі підкорялися своїм августам, паралельно августи й цезарі укладали між собою династичні зв'язки, котрі закріплювали їхню консолідацію).

Кожен керував своїм регіоном, паралельно розуміючи своє місце в ієрархії, кожен намагався вирішити торгово-адміністративні та економічні проблеми своєї території, особливо дана система давала плоди у військовій сфері, вона надавала мобільності та швидкості військових маневрів.

Створення

image
Тетрархи на монеті Галерія

У 285 Діоклетіан назначив своїм цезарем Максиміана, Діоклетіан здійснює керівництво Східною частиною імперії, Максиміан — Західною. Аврелій Віктор висловив цікавий здогад щодо цього призначення. Однією з причин міг бути військовий хист Максиміана, котрий не був притаманний Діоклетіану.

Вже у 293 августи зрозуміли, що необхідно поглибити регіональну спеціалізацію, і тому кожен з них призначив свого цезаря, титул цезарів отримав Констанцій Хлор та Галерій. Паралельно продовжувалася традиція поріднення, згідно з Аврелієм Віктором: «Першому дісталася падчериця Геркулія, другому — дочка Діоклетіана, колишні свої одруження вони розірвали, як це зробив колись Август заради одруження Нерона Тиберія і дочки своєї, Юлії».

Згідно з домовленістю, августи повинні були правити протягом двадцяти років, після завершення цього терміну — вони покидали свій пост, а їхні цезарі отримували статус августів і обирали вже своїх цезарів.

Август — святий, термін, що почав використовуватися для сакралізації і закріплення влади августа та возвеличення його над цезарями.

Кожен тетрарх володів своєю столицею і знаходилися поблизу кордонів, і виконували радше роль військових штабів, аніж столиць. Це було зроблено з метою більшої мобільності у відбитті численних, атак варварів, зокрема захист Рейну та Дунаю від германців та Близького Сходу від Сасанідів. Проте й Рим не втрачав свого значення, адже залишав за собою статус «Вічного міста».

image
Столиці та провінції тетрархів

Розподіл території між тетрархами та їхні столиці :

• Нікомедія в північно-західній Малій Азії (зараз Ізміт в Туреччині), база для захисту від вторгнень з Балкан і з Персії. Нікомедія, була столицею Діоклетіана, східного та найголовнішого августа. При останній реорганізації в 318 р. Костянтином I Великим його область, межувала з найбільш сильним ворогом — Іраном, стала преторіанською префектурою Oriens («Схід»), ядром майбутньої Візантії..

• Сірмій (зараз Сремська Митровиця в районі Воєводина сучасної Сербії, близько від Белграда) на дунайському кордоні була столицею Галерія, східного цезаря. Вона стала балкансько-дунайською префектурою Іллірія.

• Медіолан (зараз Мілан, близько Альп), а не Рим, був столицею Максиміана, західного августа. Його областю стала Італія і Африка з незначною протяжністю зовнішніх кордонів.

• Августа Треверорум (зараз Трір, в Німеччині) була віддаленою столицею Констанція Хлора, західного цезаря, біля важливої межі по Рейну. Тому дещо раніше вона була столицею галльського імператора Тетрика I. Ця чверть стала префектурою Галлія і включала Німеччину, Галію, Іспанію і Британію

Успіхи тетрархії

image
Кордони часів тетрархії

На перших етапах тетрархія проявила себе блискуче, тетрархи зуміли подолати сепаратизм в середині імперії, підвищили торгово-економічний добробут імперії, успішно відбивалися навали варварів, особливо успішно тривала оборона Рейну та Дунаю, де римським легіонам не давали спокою язиги, карпи та бастрани. Імперія, навіть, зуміла поширити свій вплив на сусідні країни. Галерій за наказом Діоклетіана вступив у Месопотамію, де проти персів, під покровою Риму, за владу боровся вірменський цар Тірідат III. Також Галерій, у результаті вірменських походів, зумів завдати персам значної поразки, розбиті перси погодилися уступити п'ять провінцій по ту сторону Тигру.

Занепад

У 305 настає 20-й рік правління Діоклетіана у ролі августа, він покидає свій пост. Він з труднощами вмовляє Максиміана покинути владу, хоч той правив на рік менше. Констанцій Хлор і Галерій отримують титул августів та обирають своїх цезарів. Ними стали Север та Максимін. Перший вирушив до Італії, інший в ті області, якими керував Діоклетіан. Проте, Констанцій Хлор помирає в липні 306 в Еборакумі (суч. Йорк) під час походів проти піктів і скотів. Вже 25 липня 306 Костянтин — син Констанція Хлора проголошується августом військами батька в Еборакумі. А тим часом в Римі чернь і загони преторіанців оголошують імператором Максенція 271, незважаючи на наполегливі протести батька його, Максиміана. Коли про це дізнався Галерій, він наказав поспішно виступати проти Максенція своєму цезарю Северу, який перебував випадково поблизу міста. Але поки він діяв під стінами столиці, він був покинутий своїми солдатами, котрих підкупив Максенцій обіцянками їх винагородити; втікаючи, він виявився замкненим в Равенні і там загинув. Але він розлютився ще більше, Галерій, вдавшись до ради Іовія, оголошує Августом цезаря Ліцінія 273, відомого йому по старій дружбі; залишивши його для охорони Ілліріку і Фракії, він сам прямує в Рим. Проте, облога Риму затягнулася. Усвідомлюючи свою слабкість, Галерій пішов на переговори з узурпатором і послав до Максенція своїх помічників Ліцинія і Проба з такими умовами: Галерій йде з Італії і визнає Максенція законним імператором . Побоюючись пастки, Максенцій відкинув ці пропозиції. Однак Галерій, боячись оточення його військ, швидко пішов з Італії назад на Схід . Перед відходом він був змушений віддати армії на розграбування місцевість навколо Фламінієвої дороги, оскільки солдати, які не отримали в результаті походу прибутку, могли перекинутися в стан ворога.

У цей час спалахує повстання в Єгипті, ось як його описує Аврелій Віктор: «У той же час у пунійців Александр — префект, нерозважливо домагався влади, так як він сам був слабкий через поважний вік і, народившись в селянській родині в Паннонії, був навіжений, а солдати його були набрані в бунтівній обстановці й погано озброєні. Врешті решт, Руфій Волузіан, префект преторія, та інші воєначальники, що були послані проти нього тираном з нечисленними когортами, легко розбили його в битві».

Максиміан, побачивши жорстокість та необачність свого сина, вирішив повернутися до влади, проте Максенцій не прислухався до слова батька і вигнав його з Італії. і в 308 знову заявив про своє зречення від влади. Після цього Максиміан повернувся до Костянтина . Однак в 310 році Максиміан нашвидкоруч зібрав військо і спробував захопити Південну Галлію. Костянтин обложив його в Массалії (суч. Марсель). Частина прихильників Максиміана зрадила його і відкрила ворота Костянтину. Максиміан покінчив життя самогубством.

image
Битва біля Мульвійського мосту 28 жовтня 312

Максенцій прагнув помститися за смерть батька і почав готувати проти нього похід, але Костянтин випередив Максенція, він перейшов через Альпи, розбивши його полководців при Турині і Вероні, а потім і самого Максенція у битві біля Мульвійського мосту на Тибрі; недалеко від Риму під час втечі Максенцій потонув у річці Тибр.

Так закінчується період тетрархії, у 313 році влада зосереджується у руках лиш двох — Ліцинія та Костянтина. Хоч на перших етапах тетрархія допомогла оговтатись імперії від кризи третього століття, проте вона проявила свою недієздатність у довгостроковій перспективі. Смерть одного з членів стала наслідком декількох ліній довготривалих міжусобиць.

Подальша доля імперії

Починаючи з 313 року, Костянтин править на заході, а Ліциній на сході імперії. Хоч Флавія — сестра Констянтина була дружиною Ліцинія, вони з труднощами зберігали мир протягом трьох років. 18 вересня 324 року Костянтин завдає остаточної поразки Ліцинію. Він об'єднує обидві частини імперії та проголошує себе єдиним августом.

Джерела

  1. Аврелий Виктор. «О цезарях» глава 39-41
  2. Евтропий. Книга IX—X
  3. Евсевий Кесарийский. Церковная история. — Кн. IX.
  4. Аноним Валезия. Происхождение императора Константина.

Література

  1. Кузищин В. И. История Древнего Рима
  2. Barnes, Timothy D. The New Empire of Diocletian and Constantine. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1982.
  3. Коптелов Б. В. Император Лициний: На переломе эпох. — М., 2008. — 132 с. — .
  4. Князький И. Император Диоклетиан и закат античного мира. — Алетейя, 2010. — 144 с. — (Античная библиотека. Исследования). — 1000 экз. — .
  5. Стивен Уильямс. Диоклетиан. Реставратор Римской империи / Переводчик Ирина Хазанова. — М.: Евразия, КЛИО, 2010. — 368 с. — (Clio). — 2000 экз. — , 978-5-906518-17-0.
  6. Диоклетиан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  7. Seston W., Dioclétien et la tétrarchie, P., 1946.
  8. Майкл Грант. Римские императоры. М., 1998. С. 254—258
  9. Бейкер Дж. Константин Великий. Первый христианский император. М., 2004. .
  10. Rees, Roger (2004). Diocletian and the Tetrarchy. Edinburgh University Press. .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tetra rhiya Diokletia na grec tetrarxia pravlinnya chotiroh najmasshtabnisha politiko administrativna reforma rimskogo imperatora Diokletiana kotra bula vprovadzhena u 293 roci i proisnuvala do 313 roku Sistema tetrarhiyi rozpodilyala i zakriplyala za kozhnim z tetrarhiv pevnu oblast Rimskoyi imperiyi Na vershini iyerarhiyi stoyali avgusti kotri obirali sobi cezariv kozhni dvadcyat rokiv avgusti povinni buli skladati svoyi povnovazhennya a yihni cezari otrimuvali tituli avgustiv i obirali svoyih cezariv Zavdyaki tetrarhiyi bulo virisheno Krizu Rimskoyi imperiyi III stolittya TerminologiyaHoch termin tetrarhiya buv aktualnim v antichnosti prote vin ne vikoristovuvavsya dlya bezposerednogo opisu sistemi vprovadzhenoyi Diokletianom Najvidatnishi doslidniki cogo periodu tezh ne vikoristovuvali cej termin Zokrema Edvard Gibbon nazvav danij period Nova Imperiya Stale vprovadzhennya terminu vidbulosya zavdyaki pracyam nimeckogo istorika kotrij vikoristav jogo u 1897 PeredumoviChotiri tetrarhi skulpturna grupa vikradena z vizantijskogo palacu Filadelfion i 1204 roku perevezena do Veneciyi Pislya smerti ostannogo rimskogo imperatora Aleksandra Severa kotrij buv ostannim predstavnikom svoyeyi dinastiyi rozpochinayetsya period sho v suchasnij istoriografiyi imenuyetsya Krizoyu Rimskoyi imperiyi III stolittya Persh za vse kriza proyavilasya u nestabilnosti derzhavnoyi vladi ta padinni rivnya ekonomiki imperiyi Nastaye epoha soldatskih imperatoriv Za 30 rokiv mizh 235 i 265 rokami bulo progolosheno 29 imperatoriv pri chomu lish odin z nih Gostilian pomer nenasilnickoyu smertyu Z yavlyayutsya separatiski utvorennya U 260 roci pravitel Palmiri Odenat vidokremlyuye vid imperiyi Siriyu Palestinu Finikiyu Araviyu Yegipet chastinu Maloyi Aziyi ta Mesopotamiyi j utvoryuye Palmirske carstvo Paralelno u comu zh roci rimskij polkovodec Postum utvoryuye Gallsku Imperiyu sho vklyuchala u sebe Galliyu Britaniyu Germaniyu ta pevnij chas Ispaniyu V rezultati Krizi III stolittya vladu zahopila Illirijska dinastiya imperatori danoyi dinastiyi ne buli pov yazani krovnimi vuzami Illirijska dinastiya ce zbirne ponyattya yake ob yednuye imperatoriv sho vijshli z vijskovih prosharkiv Illiriyi Imperatori Illirijskoyi dinastiyi chastkovo vgamuvali bezlad v imperiyi zokrema Lucij Domicij Avrelian 270 275 pidkoriv Gallsku imperiyu ta naviv administrativnij lad u shidnih provinciyah Mark Avrelij Prob 276 282 naviv poryadok v Illiriyi Frakiyi ta Malij Aziyi Mark Avrelij Kar 282 283 rozbivaye germanciv U 284 vladu bere u svoyi ruki Diokletian 284 305 Illirijski imperatori chastkovo vgamuvali haos sho viruvav u imperiyi prote z prihodom Diokletiana zalishalasya znachna kilkist nevirishenih problem Chudovo yih opisav rimskij istorik Avrelij Viktor V Galliyi pislya vid yizdu Karina deyaki Elian i Amand nabravshi bandu rozbijnikiv sered tih kogo miscevi zhiteli nazivayut bagaudami spustoshili bagato poliv ta namagalisya zahopiti bagato mist A takozh pro uzurpaciyu vladi v Britaniyi Karauziyem V cij vijni vidznachivsya gromadyanin z Menapiyi Karuzij Zaznavshis vid svogo polozhennya vin pochav boyatisya Gerkuliya kotrij nakazav jogo vbiti Vtik v Britaniyu ta zahopiv vladu Na Shodi ta u Africi tezh bulo nespokijno V toj chas Shid silno rozoryali persi Afriku Yulian i narodi p yati plimen U Yegipti bulo tezh bulo ne tiho Do togo zh v Yegipti poblizu Aleksandriyi prisvoyiv sobi znaki vladi dehto na im ya Ahill Otzhe popri uspihi Illirijskoyi dinastiyi u vsih zakutkah imperiyi zalishalasya znachna kilkist nevirishenih problem PrichiniNaprikinci tretogo stolittya Rimska imperiya dosyagnula znachnih masshtabiv yiyi tereni protyaguvalisya vid Aravijskih piskiv do Biskajskoyi zatoki vid Tumannogo Albionu do pekuchih piskiv Sahari U kozhnomu yiyi zakutku zoseredzhuvalasya znachna kilkist vorogiv mavri arabi parfyani germanci pikti goti do togo zh paralelno isnuvala zagroza separatizmu Administrativnij podil masshtabnoyi imperiyi na dekilka chastin pri zberezhenni yiyi centralizaciyi cezari pidkoryalisya svoyim avgustam paralelno avgusti j cezari ukladali mizh soboyu dinastichni zv yazki kotri zakriplyuvali yihnyu konsolidaciyu Kozhen keruvav svoyim regionom paralelno rozumiyuchi svoye misce v iyerarhiyi kozhen namagavsya virishiti torgovo administrativni ta ekonomichni problemi svoyeyi teritoriyi osoblivo dana sistema davala plodi u vijskovij sferi vona nadavala mobilnosti ta shvidkosti vijskovih manevriv StvorennyaTetrarhi na moneti Galeriya U 285 Diokletian naznachiv svoyim cezarem Maksimiana Diokletian zdijsnyuye kerivnictvo Shidnoyu chastinoyu imperiyi Maksimian Zahidnoyu Avrelij Viktor visloviv cikavij zdogad shodo cogo priznachennya Odniyeyu z prichin mig buti vijskovij hist Maksimiana kotrij ne buv pritamannij Diokletianu Vzhe u 293 avgusti zrozumili sho neobhidno poglibiti regionalnu specializaciyu i tomu kozhen z nih priznachiv svogo cezarya titul cezariv otrimav Konstancij Hlor ta Galerij Paralelno prodovzhuvalasya tradiciya poridnennya zgidno z Avreliyem Viktorom Pershomu distalasya padchericya Gerkuliya drugomu dochka Diokletiana kolishni svoyi odruzhennya voni rozirvali yak ce zrobiv kolis Avgust zaradi odruzhennya Nerona Tiberiya i dochki svoyeyi Yuliyi Zgidno z domovlenistyu avgusti povinni buli praviti protyagom dvadcyati rokiv pislya zavershennya cogo terminu voni pokidali svij post a yihni cezari otrimuvali status avgustiv i obirali vzhe svoyih cezariv Avgust svyatij termin sho pochav vikoristovuvatisya dlya sakralizaciyi i zakriplennya vladi avgusta ta vozvelichennya jogo nad cezaryami Kozhen tetrarh volodiv svoyeyu stoliceyu i znahodilisya poblizu kordoniv i vikonuvali radshe rol vijskovih shtabiv anizh stolic Ce bulo zrobleno z metoyu bilshoyi mobilnosti u vidbitti chislennih atak varvariv zokrema zahist Rejnu ta Dunayu vid germanciv ta Blizkogo Shodu vid Sasanidiv Prote j Rim ne vtrachav svogo znachennya adzhe zalishav za soboyu status Vichnogo mista Stolici ta provinciyi tetrarhiv Rozpodil teritoriyi mizh tetrarhami ta yihni stolici Nikomediya v pivnichno zahidnij Malij Aziyi zaraz Izmit v Turechchini baza dlya zahistu vid vtorgnen z Balkan i z Persiyi Nikomediya bula stoliceyu Diokletiana shidnogo ta najgolovnishogo avgusta Pri ostannij reorganizaciyi v 318 r Kostyantinom I Velikim jogo oblast mezhuvala z najbilsh silnim vorogom Iranom stala pretorianskoyu prefekturoyu Oriens Shid yadrom majbutnoyi Vizantiyi Sirmij zaraz Sremska Mitrovicya v rajoni Voyevodina suchasnoyi Serbiyi blizko vid Belgrada na dunajskomu kordoni bula stoliceyu Galeriya shidnogo cezarya Vona stala balkansko dunajskoyu prefekturoyu Illiriya Mediolan zaraz Milan blizko Alp a ne Rim buv stoliceyu Maksimiana zahidnogo avgusta Jogo oblastyu stala Italiya i Afrika z neznachnoyu protyazhnistyu zovnishnih kordoniv Avgusta Treverorum zaraz Trir v Nimechchini bula viddalenoyu stoliceyu Konstanciya Hlora zahidnogo cezarya bilya vazhlivoyi mezhi po Rejnu Tomu desho ranishe vona bula stoliceyu gallskogo imperatora Tetrika I Cya chvert stala prefekturoyu Galliya i vklyuchala Nimechchinu Galiyu Ispaniyu i BritaniyuUspihi tetrarhiyiKordoni chasiv tetrarhiyi Na pershih etapah tetrarhiya proyavila sebe bliskuche tetrarhi zumili podolati separatizm v seredini imperiyi pidvishili torgovo ekonomichnij dobrobut imperiyi uspishno vidbivalisya navali varvariv osoblivo uspishno trivala oborona Rejnu ta Dunayu de rimskim legionam ne davali spokoyu yazigi karpi ta bastrani Imperiya navit zumila poshiriti svij vpliv na susidni krayini Galerij za nakazom Diokletiana vstupiv u Mesopotamiyu de proti persiv pid pokrovoyu Rimu za vladu borovsya virmenskij car Tiridat III Takozh Galerij u rezultati virmenskih pohodiv zumiv zavdati persam znachnoyi porazki rozbiti persi pogodilisya ustupiti p yat provincij po tu storonu Tigru ZanepadU 305 nastaye 20 j rik pravlinnya Diokletiana u roli avgusta vin pokidaye svij post Vin z trudnoshami vmovlyaye Maksimiana pokinuti vladu hoch toj praviv na rik menshe Konstancij Hlor i Galerij otrimuyut titul avgustiv ta obirayut svoyih cezariv Nimi stali Sever ta Maksimin Pershij virushiv do Italiyi inshij v ti oblasti yakimi keruvav Diokletian Prote Konstancij Hlor pomiraye v lipni 306 v Eborakumi such Jork pid chas pohodiv proti piktiv i skotiv Vzhe 25 lipnya 306 Kostyantin sin Konstanciya Hlora progoloshuyetsya avgustom vijskami batka v Eborakumi A tim chasom v Rimi chern i zagoni pretorianciv ogoloshuyut imperatorom Maksenciya 271 nezvazhayuchi na napoleglivi protesti batka jogo Maksimiana Koli pro ce diznavsya Galerij vin nakazav pospishno vistupati proti Maksenciya svoyemu cezaryu Severu yakij perebuvav vipadkovo poblizu mista Ale poki vin diyav pid stinami stolici vin buv pokinutij svoyimi soldatami kotrih pidkupiv Maksencij obicyankami yih vinagoroditi vtikayuchi vin viyavivsya zamknenim v Ravenni i tam zaginuv Ale vin rozlyutivsya she bilshe Galerij vdavshis do radi Ioviya ogoloshuye Avgustom cezarya Liciniya 273 vidomogo jomu po starij druzhbi zalishivshi jogo dlya ohoroni Illiriku i Frakiyi vin sam pryamuye v Rim Prote obloga Rimu zatyagnulasya Usvidomlyuyuchi svoyu slabkist Galerij pishov na peregovori z uzurpatorom i poslav do Maksenciya svoyih pomichnikiv Liciniya i Proba z takimi umovami Galerij jde z Italiyi i viznaye Maksenciya zakonnim imperatorom Poboyuyuchis pastki Maksencij vidkinuv ci propoziciyi Odnak Galerij boyachis otochennya jogo vijsk shvidko pishov z Italiyi nazad na Shid Pered vidhodom vin buv zmushenij viddati armiyi na rozgrabuvannya miscevist navkolo Flaminiyevoyi dorogi oskilki soldati yaki ne otrimali v rezultati pohodu pributku mogli perekinutisya v stan voroga U cej chas spalahuye povstannya v Yegipti os yak jogo opisuye Avrelij Viktor U toj zhe chas u punijciv Aleksandr prefekt nerozvazhlivo domagavsya vladi tak yak vin sam buv slabkij cherez povazhnij vik i narodivshis v selyanskij rodini v Pannoniyi buv navizhenij a soldati jogo buli nabrani v buntivnij obstanovci j pogano ozbroyeni Vreshti resht Rufij Voluzian prefekt pretoriya ta inshi voyenachalniki sho buli poslani proti nogo tiranom z nechislennimi kogortami legko rozbili jogo v bitvi Maksimian pobachivshi zhorstokist ta neobachnist svogo sina virishiv povernutisya do vladi prote Maksencij ne prisluhavsya do slova batka i vignav jogo z Italiyi i v 308 znovu zayaviv pro svoye zrechennya vid vladi Pislya cogo Maksimian povernuvsya do Kostyantina Odnak v 310 roci Maksimian nashvidkoruch zibrav vijsko i sprobuvav zahopiti Pivdennu Galliyu Kostyantin oblozhiv jogo v Massaliyi such Marsel Chastina prihilnikiv Maksimiana zradila jogo i vidkrila vorota Kostyantinu Maksimian pokinchiv zhittya samogubstvom Bitva bilya Mulvijskogo mostu 28 zhovtnya 312 Maksencij pragnuv pomstitisya za smert batka i pochav gotuvati proti nogo pohid ale Kostyantin viperediv Maksenciya vin perejshov cherez Alpi rozbivshi jogo polkovodciv pri Turini i Veroni a potim i samogo Maksenciya u bitvi bilya Mulvijskogo mostu na Tibri nedaleko vid Rimu pid chas vtechi Maksencij potonuv u richci Tibr Tak zakinchuyetsya period tetrarhiyi u 313 roci vlada zoseredzhuyetsya u rukah lish dvoh Liciniya ta Kostyantina Hoch na pershih etapah tetrarhiya dopomogla ogovtatis imperiyi vid krizi tretogo stolittya prote vona proyavila svoyu nediyezdatnist u dovgostrokovij perspektivi Smert odnogo z chleniv stala naslidkom dekilkoh linij dovgotrivalih mizhusobic Podalsha dolya imperiyiPochinayuchi z 313 roku Kostyantin pravit na zahodi a Licinij na shodi imperiyi Hoch Flaviya sestra Konstyantina bula druzhinoyu Liciniya voni z trudnoshami zberigali mir protyagom troh rokiv 18 veresnya 324 roku Kostyantin zavdaye ostatochnoyi porazki Liciniyu Vin ob yednuye obidvi chastini imperiyi ta progoloshuye sebe yedinim avgustom DzherelaAvrelij Viktor O cezaryah glava 39 41 Evtropij Kniga IX X Evsevij Kesarijskij Cerkovnaya istoriya Kn IX Anonim Valeziya Proishozhdenie imperatora Konstantina LiteraturaKuzishin V I Istoriya Drevnego Rima Barnes Timothy D The New Empire of Diocletian and Constantine Cambridge MA Harvard University Press 1982 ISBN 0 7837 2221 4 Koptelov B V Imperator Licinij Na perelome epoh M 2008 132 s ISBN 5 9551 0239 6 Knyazkij I Imperator Diokletian i zakat antichnogo mira Aletejya 2010 144 s Antichnaya biblioteka Issledovaniya 1000 ekz ISBN 978 5 91419 310 9 Stiven Uilyams Diokletian Restavrator Rimskoj imperii Perevodchik Irina Hazanova M Evraziya KLIO 2010 368 s Clio 2000 ekz ISBN 978 5 91852 058 1 978 5 906518 17 0 Diokletian Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Seston W Diocletien et la tetrarchie P 1946 Majkl Grant Rimskie imperatory M 1998 S 254 258 Bejker Dzh Konstantin Velikij Pervyj hristianskij imperator M 2004 ISBN 5 9524 0842 7 Rees Roger 2004 Diocletian and the Tetrarchy Edinburgh University Press ISBN 0 7486 1661 6 PosilannyaDiokletiana reformi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8

Дата публікації:
Топ