Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти переробивши її Можл

Массалія

Массалія
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2022)

Massalia (грецькою : Μασσαλία; латинською : Massilia, сучасний Марсель) була стародавньою грецькою колонією заснована в 600 р. до н. е. на середземноморському узбережжі сучасної Франції, на сході від річки Рони, іонійськими поселенцями з Фокеї, в Західній Анатолії.

image
Массалія за грецької доби

Загальна характеристика

Після захоплення Фокеї персами в 545 році до н. е. нова хвиля поселенців втекла до колонії. Марсель — найстаріше місто Франції та одне з найстаріших постійно населених поселень Європи.

image
Залишки порту Массалії

Після середини VI століття до н. е. Массалія стала важливим торговим пунктом західного Середземномор'я. Він переріс у створення власних колоній на морському узбережжі Галлії Нарбоненської протягом 4-го і 3-го століть до нашої ери, включаючи Агату (кінець 5-початок 4 ст. е.), Olibia (бл. 325), Тавренцій (початок 3 ст.), Антиполіс і Нікея (бл. середини III ст.). Массалія була відома в стародавні часи своїми дослідниками: Євтимен подорожував до західного узбережжя Африки наприкінці VI століття до н.e., а Піфей досліджував північно-західну Європу наприкінці 4 століття до н.e..

Колонія залишалася вірним союзником Риму протягом усіх Пунічних воєн (264—146 рр. до н. е.). Відступ Карфагена від Іберійського узбережжя після його поразки в Другій Пунічній війні (218—201) надав Массалії панування над Левовою затокою, а падіння Карфагена в 146 році, ймовірно, призвело до активізації торгівлі між грецькою колонією та кельтиберами .

Спочатку Массалія обрала нейтралітет під час Громадянської війни між Цезарем і Сенатом, але все ж таки стала на бік противників Цезаря після прибуття Луція Доміція Агенобарба . Місто було обложено в 49 році до н. е., і врешті-решт довелося здатися армії Цезаря. Після цієї поразки Массалія втратила більшу частину своєї внутрішньої території.

Протягом римського та пізнього античного періодів місто, тоді відоме як Массілія на латині, залишалося головним центром морської торгівлі. Він став civitas в межах Римської імперії не пізніше бл. 300 року н. е.

Політична система

Массалія як олігархічна республіка управлялася аристократією, яка спочатку походила від первісних поселенців. Збори з 600 тимучоїв, членство яких обумовлювалося залученням до торгівельної діяльності, обирали 15 магістратів, 3 з яких мали виконавчу владу.

Прислів'я

Suda вказує на те, що греки використовували приказки Ἐκ Μασσαλίας ἥκεις («ви що з Массалії?») і Ἐς Μασσαλίαν πλεύσειας («вам краще плисти до Массалії») щодо тих, хто живе в жінкоподібним і м'яким життям, скоріше за все, тому, що чоловіки Массалії носили вишукані довгі напарфумовані шати і зав'язували волосся, що інші греки тлумачили як ознаки ганьби.

Спадщина

Генетичне дослідження, проведене в 2011 році, показало, що 4 % жителів Провансу походять від гаплогрупи E-V13, що особливо часто зустрічається серед фокейців (19 %), і що 17 % Y-хромосом в Провансі можна віднести до грецькоії колонізації. За словами авторів, ці результати свідчать про «домінуючий внесок грецької чоловічої еліти до населення Провансу залізного віку».

Див. також

Посилання

 

  1. Lafond 2006.
  2. ^ Jump up to:ab Rivet & Drinkwater 2016.
  3. ^ Jump up to:abcde Guyon 2012.
  4. ^
  5. ^
  6. ^ Collin Bouffier 2009, p. 38.
  7. ^ Collin Bouffier 2009, pp. 38–39.
  8. ^ Collin Bouffier 2009, pp. 36–37.
  9. ^ Suda, epsilon, 499
  10. ^ Suda, epsilon, 3161
  11. ^ King et al. 2011.

Подальше читання

  • Bizot, Bruno (2007). Marseille antique. Guides archéologiques de la France. Éd. du Patrimoine. ISBN .
  • Loseby, S. T. (1992). Marseille: A Late Antique Success Story?. The Journal of Roman Studies. 82: 165—185. doi:10.2307/301290. ISSN 1753-528X. JSTOR 301290.
  1. Lafond, 2006.
  2. Rivet та Drinkwater, 2016.
  3. Guyon, 2012.
  4. Duchêne, Roger (1998). Marseille: 2600 ans d'histoire. Fayard. ISBN .
  5. . ITER. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
  6. Collin Bouffier, 2009, с. 38.
  7. Collin Bouffier, 2009, с. 38—39.
  8. Collin Bouffier, 2009, с. 36—37.
  9. . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
  10. . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 листопада 2021.
  11. King та ін., 2011.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2022 Massalia greckoyu Massalia latinskoyu Massilia suchasnij Marsel bula starodavnoyu greckoyu koloniyeyu zasnovana v 600 r do n e na seredzemnomorskomu uzberezhzhi suchasnoyi Franciyi na shodi vid richki Roni ionijskimi poselencyami z Fokeyi v Zahidnij Anatoliyi Massaliya za greckoyi dobiZagalna harakteristikaPislya zahoplennya Fokeyi persami v 545 roci do n e nova hvilya poselenciv vtekla do koloniyi Marsel najstarishe misto Franciyi ta odne z najstarishih postijno naselenih poselen Yevropi Zalishki portu Massaliyi Pislya seredini VI stolittya do n e Massaliya stala vazhlivim torgovim punktom zahidnogo Seredzemnomor ya Vin pereris u stvorennya vlasnih kolonij na morskomu uzberezhzhi Galliyi Narbonenskoyi protyagom 4 go i 3 go stolit do nashoyi eri vklyuchayuchi Agatu kinec 5 pochatok 4 st e Olibia bl 325 Tavrencij pochatok 3 st Antipolis i Nikeya bl seredini III st Massaliya bula vidoma v starodavni chasi svoyimi doslidnikami Yevtimen podorozhuvav do zahidnogo uzberezhzhya Afriki naprikinci VI stolittya do n e a Pifej doslidzhuvav pivnichno zahidnu Yevropu naprikinci 4 stolittya do n e Koloniya zalishalasya virnim soyuznikom Rimu protyagom usih Punichnih voyen 264 146 rr do n e Vidstup Karfagena vid Iberijskogo uzberezhzhya pislya jogo porazki v Drugij Punichnij vijni 218 201 nadav Massaliyi panuvannya nad Levovoyu zatokoyu a padinnya Karfagena v 146 roci jmovirno prizvelo do aktivizaciyi torgivli mizh greckoyu koloniyeyu ta keltiberami Spochatku Massaliya obrala nejtralitet pid chas Gromadyanskoyi vijni mizh Cezarem i Senatom ale vse zh taki stala na bik protivnikiv Cezarya pislya pributtya Luciya Domiciya Agenobarba Misto bulo oblozheno v 49 roci do n e i vreshti resht dovelosya zdatisya armiyi Cezarya Pislya ciyeyi porazki Massaliya vtratila bilshu chastinu svoyeyi vnutrishnoyi teritoriyi Protyagom rimskogo ta piznogo antichnogo periodiv misto todi vidome yak Massiliya na latini zalishalosya golovnim centrom morskoyi torgivli Vin stav civitas v mezhah Rimskoyi imperiyi ne piznishe bl 300 roku n e Politichna sistemaMassaliya yak oligarhichna respublika upravlyalasya aristokratiyeyu yaka spochatku pohodila vid pervisnih poselenciv Zbori z 600 timuchoyiv chlenstvo yakih obumovlyuvalosya zaluchennyam do torgivelnoyi diyalnosti obirali 15 magistrativ 3 z yakih mali vikonavchu vladu Prisliv yaSuda vkazuye na te sho greki vikoristovuvali prikazki Ἐk Massalias ἥkeis vi sho z Massaliyi i Ἐs Massalian pleyseias vam krashe plisti do Massaliyi shodo tih hto zhive v zhinkopodibnim i m yakim zhittyam skorishe za vse tomu sho choloviki Massaliyi nosili vishukani dovgi naparfumovani shati i zav yazuvali volossya sho inshi greki tlumachili yak oznaki ganbi SpadshinaGenetichne doslidzhennya provedene v 2011 roci pokazalo sho 4 zhiteliv Provansu pohodyat vid gaplogrupi E V13 sho osoblivo chasto zustrichayetsya sered fokejciv 19 i sho 17 Y hromosom v Provansi mozhna vidnesti do greckoiyi kolonizaciyi Za slovami avtoriv ci rezultati svidchat pro dominuyuchij vnesok greckoyi cholovichoyi eliti do naselennya Provansu zaliznogo viku Div takozhgrecka kolonizaciya Greki v dorimskij GalliyiPosilannya Lafond 2006 Jump up to ab Rivet amp Drinkwater 2016 Jump up to abcde Guyon 2012 Collin Bouffier 2009 p 38 Collin Bouffier 2009 pp 38 39 Collin Bouffier 2009 pp 36 37 Suda epsilon 499 Suda epsilon 3161 King et al 2011 Podalshe chitannyaBizot Bruno 2007 Marseille antique Guides archeologiques de la France Ed du Patrimoine ISBN 978 2 85822 931 4 Loseby S T 1992 Marseille A Late Antique Success Story The Journal of Roman Studies 82 165 185 doi 10 2307 301290 ISSN 1753 528X JSTOR 301290 Lafond 2006 Rivet ta Drinkwater 2016 Guyon 2012 Duchene Roger 1998 Marseille 2600 ans d histoire Fayard ISBN 978 2 7028 2422 1 ITER Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 27 listopada 2021 Collin Bouffier 2009 s 38 Collin Bouffier 2009 s 38 39 Collin Bouffier 2009 s 36 37 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 27 listopada 2021 Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 Procitovano 27 listopada 2021 King ta in 2011

Дата публікації:
Топ