Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лу́цій Домі́цій Авреліа́н (лат. Lucius Domitius Aurelianus; 214 р., Сірмій — 275 р., Кенофрурій) — римський імператор у 270—275 рр. Через численні військові перемоги спромігся уникнути розпаду Імперії під натиском зовнішніх та внутрішніх загроз. Правління Авреліана зіграло ключову роль у подоланні Кризи III століття.
| Луцій Доміцій Авреліан лат. Lucius Domitius Aurelianus | |
|---|---|
 Антоніан Авреліана | |
| Римський Імператор | |
| Правління | травень 270 — жовтень 275 |
| Попередник | Квінтілл |
| Наступник | Тацит |
| Біографічні дані | |
| Імена | лат. Lucius Domitius Aurelianus |
| Народження | 9 вересня 214[1][2][3] Сірмій, Нижня Паннонія, Римська імперія |
| Смерть | вересень-жовтень 275 Кенофрурій, Фракія, Римська імперія |
| У шлюбі з | Ульпія Северина |
| Діти | Домітіка |
| Династія | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мав також титули перемоги: Germanicus Maximus («Великий переможець Германський») з 270 р., Gothicus Maximus («Великий переможець Готський») з 271 р., Parthicus Maximus («Великий переможець Парфії») та Carpicus Maximus («Великий переможець Карпський») з 273 р.
Життєпис
Авреліан родом з Мезії в Іллірії, походив із незнатної родини, наймовірніше, з родини колона. Вступивши до римського війська, Авреліан за Клавдія II став очільником кінноти і після його смерті був проголошений солдатами дунайських легіонів новим імператором.
Перемоги, здобуті над , сарматами, вандалами та готами, дозволили укріпити дунайські кордони Імперії. Проте Авреліан був змушений у 275 році поступитися готам провінцією Дакія, що розташовувалася на більшій частині сучасної Румунії. Вторгнення алеманів в Італію було зупинено в 271 р у Павії. Для захисту від можливих нападів Авреліан віддав розпорядження про будівництво додаткових укріплень навколо Риму, які збереглися до наших днів т. зв. Авреліанові мури завдовжки 18,8 км. Підкоренням Пальмірського царства правительки Зенобії в 272—273 рр. і підпорядкуванням Галльської імперії, узурпатор якої Тетрик в 274 р здався римлянам. Авреліану вдалося возз'єднати з Імперією майже всі її землі та відновити її єдність. За це Авреліан був увінчаний почесним титулом Restitutor orbis.
Для зміцнення Імперії Авреліан провів грошову реформу і ввів культ близькосхідного бога сонця Sol invictus, який в 274 р був проголошений вищим державним божеством.
Правління Авреліана підготувало розпочатий з правління Діоклетіана домінат як вираз необмеженої влади імператора. Авреліан був першим, хто офіційно іменувався паном і богом (Dominus et Deus) і носив діадему. Авреліан став жертвою змови під час походу проти персів.
Походження і ранні роки
Авреліан народився в Іллірії, приморській області на території сучасної республіки Хорватія.
Ставши римським громадянином, юнак вирішив змінити спосіб життя провінційного хлібороба на життя легіонера, чия професія була дуже шанована в Стародавньому Римі. Він з молодих років успішно почав служити в римських військах, які постійно брали участь завойовницьких походах.
У 268 році Луцій Доміцій Авреліан був уже відомим в Стародавньому Римі воєначальником, який прославив своє ім'я не в одному військовому поході. Хоча, він ще не був на перших ролях в римському війську, але користувався в середовищі легіонерів чималою пошаною.
Становлення імператором
За імператора Клавдія іллірієць зійшов на вершину військової влади. Коли почалася важка для Риму війна з готами, під його проводом опинилася вся римська кавалерія, добре навчена, озброєна і дисциплінована. Щоправда, вона не була головною силою римської армії, основу якої складали піші легіони. Готи, відчайдушно протистояли більш сильному ворогові, урешті-решт зазнали поразки. У цій війні Авреліан заслужив славу справжнього полководця.
Переможна війна з готами висунула Луція Доміція Авреліана на перші ролі в Римській імперії, оскільки за його спиною стояли численні римські легіони, загартовані у війні. Коли на початку 270 року помер імператор Клавдій, італійські легіони оголосили новим імператором Риму брата померлого — . Авреліана тоді не було в Римі, і він не міг вплинути на таке рішення. На той час він уже відкрито претендував на пост першої людини у величезній імперії, оскільки командував чималою військовою силою.
Правління Квінтіллія було недовгим. Уже навесні цього ж 270 року солдати паннонських легіонів в Сірмії проголосили імператором свого переможного полководця Луція Доміція Авреліана, близького друга популярного імператора Клавдія. Імператору Квінтіллію не було на кого опертися в Римі, якщо не брати до уваги власних охоронців і міського гарнізону, однак до війни між суперниками справа не дійшла, хоча сторони були налаштовані дуже рішуче.
Військові походи
Новому главі Риму відразу ж довелося зіткнутися з великими зовнішньополітичними труднощами, що дісталися йому від попередників. Імператор Авреліан в самому початку свого правління був змушений відвести римські легіони і частину колоністів з Дакії на правий берег Дунаю. Родючу Дакію захопили готи, сармати та маркомани.
Авреліан поставив перед собою мету — зміцнити могутність Риму. Головним завданням нового імператора стало відновлення цілісності держави. До цього прагнув ще імператор Клавдій, але йому мало що вдалося зробити. Перш за все римська армія на чолі з Авреліаном вирушила на войовничих готів, які ніяк не бажали поступатися ненависному їм Риму. Готи пручалися армії Авреліана люто й завзято, не рахуючись ні з якими втратами. Однак на полі битви варварське військо раз по раз виявився нездатним протистояти римським легіонам під командуванням імператора і його воєначальників, що мали багатий бойовий досвід.
У 270—271 роках римський імператор після кількох переможних походів витіснив з прикордонної області Паннонії готів, а також вандалів, які своєю постійною готовністю до війни з Римом мало чим відрізнялися від готів. Потім почалася війна з алеманнами, які в ході переселення вторглися в римську провінцію Рецію і саму Італію. Імператор Авреліан знову продемонстрував високу військову майстерність в боротьбі з варварами. Він вщент розбив алеманнів. У тому ж 271 році війна з войовничим народом алеманнів відновилася. Імператор Авреліан завдав їм поразки в Умбрії, поблизу річки Метавр.
Незабаром Авреліан отримав відомості, що пригнічені готами племена карпів перейшли в межі Римської імперії, у Фракію, грабуючи там поселення. Імператор вирішив приборкати карпів. Про деталі експедиції нічого не відомо, крім того, що вона була успішною. Після перемоги Авреліан оселив частину карпів на римській території, а саме - в Нижній Мезії, Фракії і особливо Родопах.
Війни з алеманнами й іншими варварами, що зазіхали навіть на саму італійську територію, змінили зовнішній образ Вічного міста. Для захисту від них за імператорським указом були відновлені старі стіни і Рим був обнесений новою, більш потужною фортечною стіною, що обійшлося державній скарбниці і городянам у велику суму. Нова стіна, що отримала назву Авреліанової, довжиною в 18,8 кілометрів зберіглася досі.
Вирішивши продовжити серію завойовницьких походів, він вирушив на Пальмірське царство, яке за царя Одената і його вдови, цариці Зенобії поширило свою владу на більшу частину Передньої Азії і тимчасово захопило таку багату і густозаселених країну, як Єгипет.
Вже в 272 році Авреліан витіснив війська Пальмірської цариці Зиновії з Малої Азії, взявши чимало міст і фортець.
На початку наступного 273 року цариця Зиновія втекла зі своєї обложеної столиці з надією зібрати нові війська проти римлян. Однак втікачку затримали і доставили в римський табір. Ця звістка спонукала захисників Пальміри здатися, і вони склали перед імператорськими легіонами зброю. Луцій Доміцій Авреліан великодушно дарував цариці Зиновії прощення (що було зовсім не в дусі тієї історичної епохи) і залишив їй в правління місто Пальміру з околицями.
Незабаром після оволодіння Пальмірою імператор Авреліан повів своє військо далі в похід, залишивши в місті сильний римський гарнізон. Через нетривалий час городяни на чолі з царицею Зиновія повстали і перебили залишений там переможцями гарнізон разом з чужоземним губернатором. Отримавши таку звістку, Авреліан повернув армію назад і знову захопив Пальміру, не пощадивши при цьому нікого з його жителів. Місто було зруйноване вщент.
З Близького Сходу Авреліан і римські легіони повернулися до Вічного міста з величезною військовою здобиччю. Колишня Пальмірська цариця Зиновія, енергійна і честолюбна правителька, була в ланцюгах з ганьбою проведена по Риму в тріумфальному ході імператора-полководця. Також було придушено повстання ремісників-монетарів. Його прославляли тепер не тільки народ, а й сенат.
Після серії блискучих перемог Луцій Доміцій Авреліан став носити почесний титул «відновника миру» в Римській імперії, громадяни якої усюди з великими почестями зустрічали свого коронованого правителя і переможного полководця. Він був улюбленим і римською армією, про благополуччя якої він дбав найбільше.
Вбивство
У 275 році Авреліан на чолі великої армії рушив в новий східний похід — цього разу проти персів, але в дорозі, в містечку Кенофуріі, між Гераклеєю і Візантієм, він був убитий через підступи свого писаря . Цього Мнестея імператор підозрював в якихось злочинах. Знаючи це, писар склав список осіб, нібито підозрюваних імператором, до якого поряд з іменами тих, на кого Авреліан дійсно гнівався, включив також імена тих, про кого той не думав нічого поганого. Мнестей додав до них і своє ім'я, щоб виявлене ним занепокоєння викликало більше довіри.
Він прочитав список окремим особам, імена яких в ньому значилися, додаючи, що Авреліан вирішив усіх їх вбити і що вони, якщо є справжніми чоловіками, повинні подбати про власне життя. Страх опанував тими, хто заслужив кару, а скорбота — тими, хто не мав провини, так як Авреліан, здавалося, не виказував вдячності за все було зроблено йому. Раптово вони напали на правителя і умертвили його.
Вплив на релігію і культуру
Правління вихідця з Іллірії носило риси східного деспотизму, оскільки він не терпів навіть найменшого протиріччя його волі і рішень. Авреліан першим серед римських імператорів став носити дорогоцінну діадему як символ влади в Стародавньому Римі. На деяких монетах, що були викарбувані у римських провінціях, його величали словами «народжений бог і володар».
Зробив широко поширений у військах культ Sol Invictus — Непереможного Сонця державною релігією. На честь Сонця був присвячений храм на Марсовому полі. Подібні храми-мітреніуми стали споруджуватися по всій імперії. У 274 р. імператор Авреліан оголосив неділю (день бога Сонця) єдиним і загальним для всієї імперії святковим днем. Також саме за часів його правління Різдво остаточно стали святкувати в день зимового сонцестояння.
Вплив на календар
У 274 р. імператор Авреліан оголосив неділю (день бога Сонця) єдиним і загальним для всієї імперії святковим днем. Також саме за часів його правління Різдво остаточно стали святкувати в день зимового сонцестояння.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- Биографический указатель [ 2 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Аврелий Виктор. «Аврелиан. О цезарях»
- Флавий Вописк Сиракузянин. «Божественный Аврелиан ; Галлиен, История Августов.» — М. : Наука, 1992
- Зосим. Новая История
- Сергеев, И. Римская Империя в III веке нашей эры. — Х., 1999
- SHA, v. 2, Lipsiae, 1865; Aur Vict., Liber de Caesaribus, lib. 36, Monachii, 1892
- Штаерман Е. M., Кризис рабовладельч. строя в зап провинциях Римской империи, М., 1957, с. 482-89
- Homo L., Essai sur la refone de l'empereur Aurélien, P., 1904
- Watson A. Aurelian and the third century. London, 1999
- White, J. F. Restorer of the World: The Roman Emperor Aurelian. — Tempus Publishing, 2005
- Грант, М. Аврелиан. Римские императоры (1998)
- Сергеев, И. Римская Империя в III веке нашей эры. — Х., 1999.
- Barbieri, G. L'albo senatorio da Settimio Severo a Carino (193—285). — Roma, 1952.
- Jones A. H. M. L. Domitius Aurelianus 6 // Prosopography of the Later Roman Empire / A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. — Cambridge University Press, 1971. — Vol. I: A.D. 260—395. — P. 129. — [2001 reprint].
- Kienast, D. Die Münzreform Aurelians. Kienast, D. Römische Kaisertabelle. Grundzüge einer römischen Kaiserchronologie. — Darmstadt, 1996.
- Levi, M. A. L'impero Romano dalla battaglia di Azio alia morte di Theodosio I. — Torino, 1967.
- Parker, H. M. D. A History of the Roman World. — 3rd ed. — Methuen & Co, 1963.
- Southern, P. The Roman Empire from Severus to Constantine. — Routledge, 2001.
- Stoneman, R. Palmyra and Its Empire: Zenobia's Revolt against Rome. — University of Michigan Press, 1995. — 280 p. — .
 | Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu cij Domi cij Avrelia n lat Lucius Domitius Aurelianus 214 r Sirmij 275 r Kenofrurij rimskij imperator u 270 275 rr Cherez chislenni vijskovi peremogi spromigsya uniknuti rozpadu Imperiyi pid natiskom zovnishnih ta vnutrishnih zagroz Pravlinnya Avreliana zigralo klyuchovu rol u podolanni Krizi III stolittya Lucij Domicij Avrelian lat Lucius Domitius AurelianusAntonian AvrelianaRimskij ImperatorPravlinnya traven 270 zhovten 275Poperednik KvintillNastupnik TacitBiografichni daniImena lat Lucius Domitius AurelianusNarodzhennya 9 veresnya 214 0214 09 09 1 2 3 Sirmij Nizhnya Pannoniya Rimska imperiyaSmert veresen zhovten 275 Kenofrurij Frakiya Rimska imperiyaU shlyubi z Ulpiya SeverinaDiti DomitikaDinastiya d Mediafajli u Vikishovishi Mav takozh tituli peremogi Germanicus Maximus Velikij peremozhec Germanskij z 270 r Gothicus Maximus Velikij peremozhec Gotskij z 271 r Parthicus Maximus Velikij peremozhec Parfiyi ta Carpicus Maximus Velikij peremozhec Karpskij z 273 r ZhittyepisAvrelian rodom z Meziyi v Illiriyi pohodiv iz neznatnoyi rodini najmovirnishe z rodini kolona Vstupivshi do rimskogo vijska Avrelian za Klavdiya II stav ochilnikom kinnoti i pislya jogo smerti buv progoloshenij soldatami dunajskih legioniv novim imperatorom Peremogi zdobuti nad sarmatami vandalami ta gotami dozvolili ukripiti dunajski kordoni Imperiyi Prote Avrelian buv zmushenij u 275 roci postupitisya gotam provinciyeyu Dakiya sho roztashovuvalasya na bilshij chastini suchasnoyi Rumuniyi Vtorgnennya alemaniv v Italiyu bulo zupineno v 271 r u Paviyi Dlya zahistu vid mozhlivih napadiv Avrelian viddav rozporyadzhennya pro budivnictvo dodatkovih ukriplen navkolo Rimu yaki zbereglisya do nashih dniv t zv Avrelianovi muri zavdovzhki 18 8 km Pidkorennyam Palmirskogo carstva pravitelki Zenobiyi v 272 273 rr i pidporyadkuvannyam Gallskoyi imperiyi uzurpator yakoyi Tetrik v 274 r zdavsya rimlyanam Avrelianu vdalosya vozz yednati z Imperiyeyu majzhe vsi yiyi zemli ta vidnoviti yiyi yednist Za ce Avrelian buv uvinchanij pochesnim titulom Restitutor orbis Dlya zmicnennya Imperiyi Avrelian proviv groshovu reformu i vviv kult blizkoshidnogo boga soncya Sol invictus yakij v 274 r buv progoloshenij vishim derzhavnim bozhestvom Pravlinnya Avreliana pidgotuvalo rozpochatij z pravlinnya Diokletiana dominat yak viraz neobmezhenoyi vladi imperatora Avrelian buv pershim hto oficijno imenuvavsya panom i bogom Dominus et Deus i nosiv diademu Avrelian stav zhertvoyu zmovi pid chas pohodu proti persiv Pohodzhennya i ranni rokiAvrelian narodivsya v Illiriyi primorskij oblasti na teritoriyi suchasnoyi respubliki Horvatiya Stavshi rimskim gromadyaninom yunak virishiv zminiti sposib zhittya provincijnogo hliboroba na zhittya legionera chiya profesiya bula duzhe shanovana v Starodavnomu Rimi Vin z molodih rokiv uspishno pochav sluzhiti v rimskih vijskah yaki postijno brali uchast zavojovnickih pohodah U 268 roci Lucij Domicij Avrelian buv uzhe vidomim v Starodavnomu Rimi voyenachalnikom yakij proslaviv svoye im ya ne v odnomu vijskovomu pohodi Hocha vin she ne buv na pershih rolyah v rimskomu vijsku ale koristuvavsya v seredovishi legioneriv chimaloyu poshanoyu Stanovlennya imperatoromZa imperatora Klavdiya illiriyec zijshov na vershinu vijskovoyi vladi Koli pochalasya vazhka dlya Rimu vijna z gotami pid jogo provodom opinilasya vsya rimska kavaleriya dobre navchena ozbroyena i disciplinovana Shopravda vona ne bula golovnoyu siloyu rimskoyi armiyi osnovu yakoyi skladali pishi legioni Goti vidchajdushno protistoyali bilsh silnomu vorogovi ureshti resht zaznali porazki U cij vijni Avrelian zasluzhiv slavu spravzhnogo polkovodcya Peremozhna vijna z gotami visunula Luciya Domiciya Avreliana na pershi roli v Rimskij imperiyi oskilki za jogo spinoyu stoyali chislenni rimski legioni zagartovani u vijni Koli na pochatku 270 roku pomer imperator Klavdij italijski legioni ogolosili novim imperatorom Rimu brata pomerlogo Avreliana todi ne bulo v Rimi i vin ne mig vplinuti na take rishennya Na toj chas vin uzhe vidkrito pretenduvav na post pershoyi lyudini u velicheznij imperiyi oskilki komanduvav chimaloyu vijskovoyu siloyu Pravlinnya Kvintilliya bulo nedovgim Uzhe navesni cogo zh 270 roku soldati pannonskih legioniv v Sirmiyi progolosili imperatorom svogo peremozhnogo polkovodcya Luciya Domiciya Avreliana blizkogo druga populyarnogo imperatora Klavdiya Imperatoru Kvintilliyu ne bulo na kogo opertisya v Rimi yaksho ne brati do uvagi vlasnih ohoronciv i miskogo garnizonu odnak do vijni mizh supernikami sprava ne dijshla hocha storoni buli nalashtovani duzhe rishuche Vijskovi pohodiFragment skulpturi imperatora Avreliana Novomu glavi Rimu vidrazu zh dovelosya zitknutisya z velikimi zovnishnopolitichnimi trudnoshami sho distalisya jomu vid poperednikiv Imperator Avrelian v samomu pochatku svogo pravlinnya buv zmushenij vidvesti rimski legioni i chastinu kolonistiv z Dakiyi na pravij bereg Dunayu Rodyuchu Dakiyu zahopili goti sarmati ta markomani Avrelian postaviv pered soboyu metu zmicniti mogutnist Rimu Golovnim zavdannyam novogo imperatora stalo vidnovlennya cilisnosti derzhavi Do cogo pragnuv she imperator Klavdij ale jomu malo sho vdalosya zrobiti Persh za vse rimska armiya na choli z Avrelianom virushila na vojovnichih gotiv yaki niyak ne bazhali postupatisya nenavisnomu yim Rimu Goti pruchalisya armiyi Avreliana lyuto j zavzyato ne rahuyuchis ni z yakimi vtratami Odnak na poli bitvi varvarske vijsko raz po raz viyavivsya nezdatnim protistoyati rimskim legionam pid komanduvannyam imperatora i jogo voyenachalnikiv sho mali bagatij bojovij dosvid U 270 271 rokah rimskij imperator pislya kilkoh peremozhnih pohodiv vitisniv z prikordonnoyi oblasti Pannoniyi gotiv a takozh vandaliv yaki svoyeyu postijnoyu gotovnistyu do vijni z Rimom malo chim vidriznyalisya vid gotiv Potim pochalasya vijna z alemannami yaki v hodi pereselennya vtorglisya v rimsku provinciyu Reciyu i samu Italiyu Imperator Avrelian znovu prodemonstruvav visoku vijskovu majsternist v borotbi z varvarami Vin vshent rozbiv alemanniv U tomu zh 271 roci vijna z vojovnichim narodom alemanniv vidnovilasya Imperator Avrelian zavdav yim porazki v Umbriyi poblizu richki Metavr Nezabarom Avrelian otrimav vidomosti sho prignicheni gotami plemena karpiv perejshli v mezhi Rimskoyi imperiyi u Frakiyu grabuyuchi tam poselennya Imperator virishiv priborkati karpiv Pro detali ekspediciyi nichogo ne vidomo krim togo sho vona bula uspishnoyu Pislya peremogi Avrelian oseliv chastinu karpiv na rimskij teritoriyi a same v Nizhnij Meziyi Frakiyi i osoblivo Rodopah Vijni z alemannami j inshimi varvarami sho zazihali navit na samu italijsku teritoriyu zminili zovnishnij obraz Vichnogo mista Dlya zahistu vid nih za imperatorskim ukazom buli vidnovleni stari stini i Rim buv obnesenij novoyu bilsh potuzhnoyu fortechnoyu stinoyu sho obijshlosya derzhavnij skarbnici i gorodyanam u veliku sumu Nova stina sho otrimala nazvu Avrelianovoyi dovzhinoyu v 18 8 kilometriv zberiglasya dosi Virishivshi prodovzhiti seriyu zavojovnickih pohodiv vin virushiv na Palmirske carstvo yake za carya Odenata i jogo vdovi carici Zenobiyi poshirilo svoyu vladu na bilshu chastinu Perednoyi Aziyi i timchasovo zahopilo taku bagatu i gustozaselenih krayinu yak Yegipet Vzhe v 272 roci Avrelian vitisniv vijska Palmirskoyi carici Zinoviyi z Maloyi Aziyi vzyavshi chimalo mist i fortec Na pochatku nastupnogo 273 roku caricya Zinoviya vtekla zi svoyeyi oblozhenoyi stolici z nadiyeyu zibrati novi vijska proti rimlyan Odnak vtikachku zatrimali i dostavili v rimskij tabir Cya zvistka sponukala zahisnikiv Palmiri zdatisya i voni sklali pered imperatorskimi legionami zbroyu Lucij Domicij Avrelian velikodushno daruvav carici Zinoviyi proshennya sho bulo zovsim ne v dusi tiyeyi istorichnoyi epohi i zalishiv yij v pravlinnya misto Palmiru z okolicyami Nezabarom pislya ovolodinnya Palmiroyu imperator Avrelian poviv svoye vijsko dali v pohid zalishivshi v misti silnij rimskij garnizon Cherez netrivalij chas gorodyani na choli z cariceyu Zinoviya povstali i perebili zalishenij tam peremozhcyami garnizon razom z chuzhozemnim gubernatorom Otrimavshi taku zvistku Avrelian povernuv armiyu nazad i znovu zahopiv Palmiru ne poshadivshi pri comu nikogo z jogo zhiteliv Misto bulo zrujnovane vshent Z Blizkogo Shodu Avrelian i rimski legioni povernulisya do Vichnogo mista z velicheznoyu vijskovoyu zdobichchyu Kolishnya Palmirska caricya Zinoviya energijna i chestolyubna pravitelka bula v lancyugah z ganboyu provedena po Rimu v triumfalnomu hodi imperatora polkovodcya Takozh bulo pridusheno povstannya remisnikiv monetariv Jogo proslavlyali teper ne tilki narod a j senat Pislya seriyi bliskuchih peremog Lucij Domicij Avrelian stav nositi pochesnij titul vidnovnika miru v Rimskij imperiyi gromadyani yakoyi usyudi z velikimi pochestyami zustrichali svogo koronovanogo pravitelya i peremozhnogo polkovodcya Vin buv ulyublenim i rimskoyu armiyeyu pro blagopoluchchya yakoyi vin dbav najbilshe VbivstvoU 275 roci Avrelian na choli velikoyi armiyi rushiv v novij shidnij pohid cogo razu proti persiv ale v dorozi v mistechku Kenofurii mizh Gerakleyeyu i Vizantiyem vin buv ubitij cherez pidstupi svogo pisarya Cogo Mnesteya imperator pidozryuvav v yakihos zlochinah Znayuchi ce pisar sklav spisok osib nibito pidozryuvanih imperatorom do yakogo poryad z imenami tih na kogo Avrelian dijsno gnivavsya vklyuchiv takozh imena tih pro kogo toj ne dumav nichogo poganogo Mnestej dodav do nih i svoye im ya shob viyavlene nim zanepokoyennya viklikalo bilshe doviri Vin prochitav spisok okremim osobam imena yakih v nomu znachilisya dodayuchi sho Avrelian virishiv usih yih vbiti i sho voni yaksho ye spravzhnimi cholovikami povinni podbati pro vlasne zhittya Strah opanuvav timi hto zasluzhiv karu a skorbota timi hto ne mav provini tak yak Avrelian zdavalosya ne vikazuvav vdyachnosti za vse bulo zrobleno jomu Raptovo voni napali na pravitelya i umertvili jogo Vpliv na religiyu i kulturuPravlinnya vihidcya z Illiriyi nosilo risi shidnogo despotizmu oskilki vin ne terpiv navit najmenshogo protirichchya jogo voli i rishen Avrelian pershim sered rimskih imperatoriv stav nositi dorogocinnu diademu yak simvol vladi v Starodavnomu Rimi Na deyakih monetah sho buli vikarbuvani u rimskih provinciyah jogo velichali slovami narodzhenij bog i volodar Zrobiv shiroko poshirenij u vijskah kult Sol Invictus Neperemozhnogo Soncya derzhavnoyu religiyeyu Na chest Soncya buv prisvyachenij hram na Marsovomu poli Podibni hrami mitreniumi stali sporudzhuvatisya po vsij imperiyi U 274 r imperator Avrelian ogolosiv nedilyu den boga Soncya yedinim i zagalnim dlya vsiyeyi imperiyi svyatkovim dnem Takozh same za chasiv jogo pravlinnya Rizdvo ostatochno stali svyatkuvati v den zimovogo soncestoyannya Vpliv na kalendarU 274 r imperator Avrelian ogolosiv nedilyu den boga Soncya yedinim i zagalnim dlya vsiyeyi imperiyi svyatkovim dnem Takozh same za chasiv jogo pravlinnya Rizdvo ostatochno stali svyatkuvati v den zimovogo soncestoyannya PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324DzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 Biograficheskij ukazatel 2 bereznya 2008 u Wayback Machine Avrelij Viktor Avrelian O cezaryah Flavij Vopisk Sirakuzyanin Bozhestvennyj Avrelian Gallien Istoriya Avgustov M Nauka 1992 Zosim Novaya Istoriya Sergeev I Rimskaya Imperiya v III veke nashej ery H 1999 SHA v 2 Lipsiae 1865 Aur Vict Liber de Caesaribus lib 36 Monachii 1892 Shtaerman E M Krizis rabovladelch stroya v zap provinciyah Rimskoj imperii M 1957 s 482 89 Homo L Essai sur la refone de l empereur Aurelien P 1904 Watson A Aurelian and the third century London 1999 White J F Restorer of the World The Roman Emperor Aurelian Tempus Publishing 2005 Grant M Avrelian Rimskie imperatory 1998 Sergeev I Rimskaya Imperiya v III veke nashej ery H 1999 Barbieri G L albo senatorio da Settimio Severo a Carino 193 285 Roma 1952 Jones A H M L Domitius Aurelianus 6 Prosopography of the Later Roman Empire A H M Jones J R Martindale J Morris Cambridge University Press 1971 Vol I A D 260 395 P 129 ISBN 0 521 07233 6 2001 reprint Kienast D Die Munzreform Aurelians Kienast D Romische Kaisertabelle Grundzuge einer romischen Kaiserchronologie Darmstadt 1996 Levi M A L impero Romano dalla battaglia di Azio alia morte di Theodosio I Torino 1967 Parker H M D A History of the Roman World 3rd ed Methuen amp Co 1963 Southern P The Roman Empire from Severus to Constantine Routledge 2001 Stoneman R Palmyra and Its Empire Zenobia s Revolt against Rome University of Michigan Press 1995 280 p ISBN 0472083155 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi