Марк Кла́вдій Та́цит (лат. Marcus Claudius Tacitus; бл. 200, Інтерамна — 276, Тіана) — римський імператор у 275—276 рр. Один з небагатьох імператорів доби Кризи III століття, що були обрані Сенатом. Був братом наступного імператора, Флоріана.
Марк Клавдій Тацит | |
---|---|
Погруддя імператора Тацита в Луврі | |
Римський Імператор | |
Правління | 25 вересня 275 — 276 |
Попередник | Авреліан |
Наступник | Флоріан |
Інші титули | ординарний консул, принцепс сенату |
Біографічні дані | |
Релігія | давньоримська релігія |
Народження | 200 Інтерамна, Італія |
Смерть | 276 Тіана, Каппадокія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Marcus Claudius Tacitus |
Тацит був обраний імператором вже в похилому віці, після тимчасового міжцарів'я, що склалося у результаті вбивства його попередника, Авреліана. Мав титул перемоги Gothicus Maximus («Великий переможець Готський»). На свої монетах карбував написи «restitutor rei publicae» (відновлювач держави) та «auctor verae libertatis» (творець істинної свободи).
Походження
Походження імператора викликає багато суперечок та є досить туманним, як нечисленними є свідчення джерел про характер його влади і здобутки під час правління.
Місцем його народження називають місто Інтерамна в Італії, але цей факт заснований на вигадці; найімовірніше, він був, як і багато інших імператорів тієї епохи, вихідцем із дунайських земель.
Відомо, що мав брата, Флоріана, який став імператором після смерті Тацита.
Передумови правління
Природна еволюція принципату призвела до збільшення вагомості ролі імператора у державі на шкоду сенату. Реформа імператора Галлієна, яка позбавила сенаторів права командування армією, ще більше обмежила його повноваження. А політика Авреліана не давала можливості сенаторам повернути хоча б тінь минулої влади.
Положення, здавалося б, різко змінилося після вбивства Авреліана. Через якийсь час після цих подій саме Сенат, а не армія обрала нового імператора. Однак це було спричинено не зміненням вектора політичного розвитку, а конкретною ситуацією.
Вбивство Авреліана під час його східного походу у 275 р. було результатом змови в його особистому оточенні. Людину, котра була безпосередньо організатором цієї змови кожен окремий дослідник називає по різному: секретар таємних справ, вільновідпущений, слуга або взагалі раб. Так чи інакше ця людина була наближена до імператора і вчинила змову за власними мотивами.
За п'ять років свого правління Авреліан створив сильну систему особистої влади, у якій практично не було місця нікому, крім самого імператора. Тому його вбивство спричинило так званий політичний вакуум у державі: армія та її головнокомандуючі розгубилися, змовники не висували нових кандидатів, турбуючись лише про порятунок власного життя. Тож у такій ситуації єдиним інститутом, котрий ще зберігав хоча б тінь авторитета, залишався Сенат.
Ненадійна давньоримська книга «Історія Августів» зазначає, що після того як військо отямилось, воно рішучими мірами приборкало змовників, а потім почало шукати, кому із всіх стати государем. Маючи ненависть до тих, хто був перед очима, військо, яке зазвичай поспішно обирало імператора (звідси термін «солдатські імператори») та надіслало листа Сенату з проханням обрати імператора зі свого стану. Сенатори знали, що обрані у їхньому колі кандидати зазвичай не бувають схвалені воїнами, тож передали цю справу армії. Так повторювалось багато разів протягом шести місяців. Російський історик називає цей період міжцарів'я грою в пін-понг.
Таким чином, явище це було небажаним та рідкісним, але народ мав прожити ці шість місяців без імператора. В «Історії Августів» також йдеться про те, що у цей час була повна згода трьох інституцій у Римській державі: армії, сенату та народу Як відомо, то на цей час комісії вже віджили своє, але закону про їхню ліквідацію не було, і, очевидно, народ сходився на зібрання, котрі могли бути названі тепер інакше.
За даними латинських джерел міжцарів'я тривало сім місяців. Однак ці цифри не підтверджені хронологічними розрахунками, котрі вказують, що цей період міг тривати не більше півтора місяця. За даними біографії Тацита він був обраний 26 вересня того ж 275 р.
Згідно з даними нумізматики, значну роль в управлінні державою у період міжцарів'я відігравала вдова Авреліана Ульпія Северина. У 274 р. вона отримала титули Августи та Матері Сенату. Її ім'я з'являється на монетах на ряду з іменем Авреліана та не зникає після вбивства чоловіка. Монети того часу, що супроводжувались написом лат. CONCORDIA MILITUM, вказують на можливий високий авторитет вдови серед армії, і що тимчасове правління Северіни забезпечувало єдність воїнів у період міжцарів'я та політичну стабільність без спроб узурпації влади.
Отже, можна припустити, що саме Северина, заздалегідь домовившись із Сенатом, відіграла вирішальну роль в обрані Тацита імператором.
Правління
На час обрання імператором Тацит був у похилому віці. За повідомленнями візантійського історика Іоанна Зонари на той час йому було вже 75 років, звідси, можна вивести рік його народження — 200 н. е. Тацит сам представив себе у Сенаті людиною такого віку, яка звикла до спальні та тіні.
Коли саме майбутній імператор почав свою кар'єру — невідомо. У документах, котрі дійшли до наших днів, зазначено, що Клавдій у 273 р. отримав посаду ординарного консула, а до вересня — жовтня 275 р., у період міжцарів'я, став — принцепсом сенату. Роками раніше він, як і всі громадяни римської держави, перебував на різних місцевих адміністративних посадах. Про воєнну службу Тацита відомо зовсім мало. Існує припущення, що він служив у дунайських легіонах, а на момент обрання імператором вже перебував у відставці.
Місцем народження Клавдія прийнято вважати умбрійське місто Інтерамна, котре знаходиться в шістдесяти кілометрах на північ від Риму. Але все ж таки деякі історики вважають його вихідцем із придунайських провінцій.
Клавдій Тацит був доволі заможною людиною: біограф оцінює майно імператора у 280 млн сестерціїв. Своє спадкове майно, що складалося з прибутків, він передав державі.
Під час обрання нового імператора в сенаті Клавдій перебував у своєму маєтку в Кампанії. Цей на перший погляд незначний факт вказує на боротьбу, що приховано відбувалася між різноманітними угрупуваннями в сенаті та армії. Так що обрання Тацита імператором, безсумнівно, стало результатом певного компромісу, досягнутого за час міжцарів'я. Недаремно Тацит і Флоріан розглядаються в історіографії як міжцарі (лат. interreges), що зайняли своє місце між Авреліаном та Пробом.
Першим, хто виступив у Сенаті з пропозицією припинити вагання та остаточно обрати імператора, був консул Велій Корніфінцій Гордіан. Після чого сам Тацит, схвильований викликами пошани, що пролунали після промови консула, дав свою відмову сенаторам на пропозицію посісти імператорський трон, вказуючи на свій похилий вік та нездатність до командування армією.
«Історія Августів» називає Клавдія освіченою людиною (лат. litteratus) та зазначає, що новообраний імператор навіть претендував на родинні зв'язки з великим римським істориком Корнелієм Тацитом, праці якого наказав розмістити в усіх бібліотеках та робити кожного року десять списків (копій), розподіляючи їх за архівами. Цей захід, за словами самого імператора, мав зберегти книги великого митця та запобігти їхньому зникненню через байдужість читачів.
За деякими повідомленнями, місяць свого обрання — вересень — Тацит наказав перейменувати за своїм ім'ям.
Характер та поведінка
Про загальну поведінку імператора та його характер протягом усього життя можна дізнатися зі свідчень біографів, які були у кожного високопоставленого державного діяча Римської імперії.
За своє життя Тацит відзначився бережливістю і залишався таким, отримавши посаду імператора.
Одягався він у ті ж туніки і тоги, що носив у повсякденному житті. А своїй жінці забороняв прикрашатися дорогоцінним камінням.
За день він міг випити не більше вина. З їжі особливо полюбляв салат, говорячи, що це поліпшує нічний сон. Віддавав перевагу гірким стравам. М'ясо жертовних тварин Тацит завжди приносив додому та наказував своїм домашнім харчуватися ним.
Імператор ходив в лазню рідко, що на той час також вважалося ознакою ощадливості.
Полюбляв мистецьки вироби з тонкого скла та мармуру та був знавцем у мистецькій справі. Вільний час нерідко поводив на полюванні.
В останні роки свого життя Тацит мав бездоганний зір та багато читав і писав, особливо вночі.
Внутрішня державна діяльність
У біографіях також вказано, що Тацит виплачував воїнам зарплатню з власних збережених вдома грошей. Але повністю покладатися на джерела, котрі писалися при житті правлячого імператора, не варто, оскільки їх можна віднести до відвертої пропаганди.
Терми імператор наказав закривати до настання ночі, щоб запобігти бійкам та розгромам. Чоловікам він заборонив носити одяг з чистого шовку. Свій дім Тацит зруйнував та звелів побудувати на його місці новий терем.
За власні кошти він подарував сто нумідійських колон, в двадцять три фути заввишки кожна. Свої маєтки в Мавританії Тацит пожертвував для реставрації будівлі Капітолія.
Також усім своїм міським рабам він дарував свободу, але у межі сотні, щоб не порушувати закон .
Відносини з Сенатом
Деякі історики вважають Тацита типовим сенаторським імператором. Але таке категоричне судження потребує окремого переосмислення. Сенат покладав на нового імператора надію на повернення мало не до часів августового паритету. Безсумнівно, і сам Тацит намагався створити враження такого повернення.
З повідомлень «Історії Августів» про обрання Тацита можна виділити наступне: консул Велій Корніфіцій Гордіан говорить про вторгнення германців, про складне положення в Африці, Іллірії та Єгипті та про вимогу армії обрати імператора, котрий мав би здібності до керівництва військом та був авторитетом для нього. Та замість цього висувається кандидатура Тацита, який, за його ж словами, через похилий вік із труднощами впорається з обов'язками сенатора та зовсім не здатен до військової справи. На це сенатори відповіли, що обирають його дух, а не тіло, та роблять його імператором, а не воїном.
Якщо вважати цю розповідь достовірною, то можна зробити тільки один висновок: мова йде про розіграний спектакль, за сценарієм якого, можливо, активну роль відігравав і сам кандидат.
Наприкінці біографії Тацита в «Історії Августів» наводяться кілька особистих листів від Сенату та до інших провінцій після того моменту, як на посаду імператора було поставлено Тацита. З цих свідчень випливає явна картина ставлення Сенату до новообраного імператора: він мав забезпечити свободу всередині держави, але ця свобода мала проявлятися насамперед у діяльності Сенату.
З іншого боку, Тацит підкреслював спадковість імператорської влади. Його першою справою після приходу до влади було покарання вбивць Авреліана, «як дурних, так і хороших». Імператор особисто вбив ватажка змови Мукапора. Таким чином, для Тацита важливими були не якості та мотиви вбивць, а сам факт вбивства правлячого імператора.
Другим актом Тацита було обожнення Авреліана. В умовах відсутності офіційного династичного принципу успадкування влади обожнювання попередника було важливим засобом узаконення влади його наступника. Між тим сенат ледве відчував особливу прихильність до Авреліана.
Наступним зіткненням Тацита і сенату можна вважати прохання імператора за свого брата Флоріана, щоб той отримав посаду консула. Тут мова беззаперечно йде саме про посаду консула-суффекта, оскільки у той час ординарним консулом був сам Тацит з Еміліаном. Але отримавши рішучу відмову, що спиралася на закриття списків консульства у поточному році, імператор висловив своє захоплення рішенням сенату. На засіданні Тацит зауважив, що сенат знає, кого він обрав імператором.
Та наступні події вказують на протилежне: отримавши відмову сенату в призначенні Флоріана консулом, Тацит поставив його перфектом преторія. Призначення цієї посади не потребувало згоди сенату. Починаючи з 235 р. перфект преторія був першою особою після імператора. Таким чином Тацит зробив Флоріана практично своїм заступником. Іншого свого родича, Максиміна, він призначив намісником Сирії.
Ці дії можна вважати викликом сенату та недопущення його до повноважень імператора. Сенат міг розглядати обрання Тацита як свою перемогу, але сам Тацит у своїй діяльності «сенаторським» імператором в жодному разі не був. Максимум, чого домігся сенат, так це набагато значнішу, ніж при Авреліані, повагу до себе та повернення деяких чисто формальних повноважень.
Окремим та одним із найголовніших питань, що виникають при аналізі відношень імператора із сенатом, це функціонування Едикту Галлієна за часів правління Тацита. Відомо, що цей едикт забороняв сенаторам займати будь-які керівні посади в армії та взагалі мати зносини з воєнними, що було зроблено задля запобігання повстань та узурпації влади. З «Історії Августів» можна зробити висновок, що на певний час укази едикту були зупинені. Але сучасні історики навпаки вважають, що Тацит продовжував традицію Галлієна у відносинах із сенаторами.
Воєнний похід та смерть
Усупереч заяві у Сенаті на початку свого правління про нездатність до воєнної справи, імператор все ж таки звернув увагу на оборону держави. До подібних дій його змусили конкретні обставини: германські племена розпочали один зі своїх найвагоміших походів. Франки переправилися через Рейн, алемани зі своїм військом пройшли долину Неккара.
За словами Зосима, коли Тацит вже встановив міцну владу в Римі та став повноправним імператором, скіфи переправилися через Меотійське озеро (сучасне Азовське Море) та спустошили Азію від Евксинського Понта до Кілікії. Тут йдеться про доволі широку коаліцію причорноморських та приазовських племен, у числі котрих були готи, а також сармати та алани.
Причиною чергового нападу цих племен на Римську імперію полягала у їхній домовленості з Авреліаном, котрий заручився підтримкою приазовських народів у нападі на Державу Сасанідів. Але вбивство імператора зруйнувало плани, через що обурилась ця група племен.
Загроза була значною, тому Тацит, зібравши свою армію, створив ще додаткову на чолі зі своїм братом, Флоріаном. Отримавши ряд перемог, Тацит прославив себе на монетах (лат. VICTORIA GOTHICA) та прийняв титул «Готський».
Призначення Максиміна намісником Сирії зіграло з Тацитом злий жарт.
За Зосімом Максимін користувався своєю владою настільки грубо, що сам посприяв виникненню в народі до себе заздрощів та страху. Ці почуття, в свою чергу, послугували поштовхом до нової змови та вбивства намісника. А потім змовники, боючись покарання Тацита, наздогнали і його у Європі.
Але думки щодо смерті Тацита в істориків розділилися: одні вважають, що він помер через лихоманку, інші — через ту ж таки змову. Флоріан наводить обидва варіанти у своїй біографії імператора і додає, що загалом вся історія, що сталася з Тацитом, обплутана інтригами.
Зрештою, з-поміж науковців склалася думка, що Марк Клавдій Тацит став жертвою військової змови.
Нумізматика
На монетах, що відносяться до короткого правління Тацита, всюди присутній звичайний оптимістичний патріотизм.
На одній з монет імператор ототожнює себе з Хоробрістю (лат. VIRTVS). Бог Сонце як і раніше зображується покровителем імперської армії; він підняв руку, благословляючи богиню, так звану Божественним Провидінням (лат. PROVIDENTIA DEORUM), яка тримає два прапори.
Але, як правило, головну роль грали стародавні божественні покровителі Риму, і в першу чергу богиня Рома.
Один примітний персонаж, Милосердя Епохи (лат. CLEMETIA TEMPORUM), зображений у вигляді імператора, що приймає земну кулю з рук Юпітера; на інший монеті той же самий текст несподівано супроводжує фігуру Марса, не тільки зі списом і щитом, а й оливковою гілкою світу.
При Тациті випускали ауреуси, біллонні антонініани, динарії, дупондії, семіси, . На короткий час при цьому імператорі срібний вміст антонініанів було збільшено вдвічі.
Примітки
- . ancientrome.ru. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 червня 2015. Процитовано 23 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. II, 6.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. II, 2.
- Иоанн Зонара. Сокращение истории. XII. 28.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. IV, 7.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. Х, 1.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. VI.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. X, 3.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. XIII, 6.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. XI.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. Х.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. III—VII.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. XVIII, XIX(VI).
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. III, 1.
- Аврелий Виктор. «О цезарях». XXXVI, 2.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. IX, 6.
- Mc Mahon, 2000.
- Drinkwater, J. Maximinus to Diocletian and the «crisis», 2005. — No.XII — P.54.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- Флавий Вописк Сиракузянин. «История Августов». Тацит. XIII, 5.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2016. Процитовано 23 травня 2016.
Вшанування
43841 Марктацит — астероїд, названий на честь правителя.
Література
- М.Грант. Римские императоры. [1] [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Циркин Император Тацит. [2] [ 11 червня 2015 у Wayback Machine.]
- Флавий АВТОРЫ ЖИЗНЕОПИСАНИЙ. Тацит. [3] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Аврелий Виктор О Цезарях", XXXVI, Тацит и Флориан. [4] [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Античные монеты. Рим. Военная анархия 235—285 [5] [ 25 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Зосим Новая история. Книга 1 [6] [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]
- Historia Augusta Vita Taciti, 15:1
- McMahon [7] [ 19 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Jones, A.H.M., Martindale, J.R. The Prosopography of the Later Roman Empire, Vol. I: AD260-395, Cambridge University Press, 1971
- Gibbon. Edward Decline & Fall of the Roman Empire (1888)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro davnorimskogo istorika div Publij Kornelij Tacit Mark Kla vdij Ta cit lat Marcus Claudius Tacitus bl 200 Interamna 276 Tiana rimskij imperator u 275 276 rr Odin z nebagatoh imperatoriv dobi Krizi III stolittya sho buli obrani Senatom Buv bratom nastupnogo imperatora Floriana Mark Klavdij TacitPogruddya imperatora Tacita v LuvriRimskij ImperatorPravlinnya 25 veresnya 275 276Poperednik AvrelianNastupnik FlorianInshi tituli ordinarnij konsul princeps senatuBiografichni daniReligiya davnorimska religiyaNarodzhennya 200 0200 Interamna ItaliyaSmert 276 0276 Tiana Kappadokiya Mediafajli u Vikishovishi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marcus Claudius Tacitus Tacit buv obranij imperatorom vzhe v pohilomu vici pislya timchasovogo mizhcariv ya sho sklalosya u rezultati vbivstva jogo poperednika Avreliana Mav titul peremogi Gothicus Maximus Velikij peremozhec Gotskij Na svoyi monetah karbuvav napisi restitutor rei publicae vidnovlyuvach derzhavi ta auctor verae libertatis tvorec istinnoyi svobodi PohodzhennyaPohodzhennya imperatora viklikaye bagato superechok ta ye dosit tumannim yak nechislennimi ye svidchennya dzherel pro harakter jogo vladi i zdobutki pid chas pravlinnya Miscem jogo narodzhennya nazivayut misto Interamna v Italiyi ale cej fakt zasnovanij na vigadci najimovirnishe vin buv yak i bagato inshih imperatoriv tiyeyi epohi vihidcem iz dunajskih zemel Vidomo sho mav brata Floriana yakij stav imperatorom pislya smerti Tacita Peredumovi pravlinnyaPrirodna evolyuciya principatu prizvela do zbilshennya vagomosti roli imperatora u derzhavi na shkodu senatu Reforma imperatora Galliyena yaka pozbavila senatoriv prava komanduvannya armiyeyu she bilshe obmezhila jogo povnovazhennya A politika Avreliana ne davala mozhlivosti senatoram povernuti hocha b tin minuloyi vladi Polozhennya zdavalosya b rizko zminilosya pislya vbivstva Avreliana Cherez yakijs chas pislya cih podij same Senat a ne armiya obrala novogo imperatora Odnak ce bulo sprichineno ne zminennyam vektora politichnogo rozvitku a konkretnoyu situaciyeyu Vbivstvo Avreliana pid chas jogo shidnogo pohodu u 275 r bulo rezultatom zmovi v jogo osobistomu otochenni Lyudinu kotra bula bezposeredno organizatorom ciyeyi zmovi kozhen okremij doslidnik nazivaye po riznomu sekretar tayemnih sprav vilnovidpushenij sluga abo vzagali rab Tak chi inakshe cya lyudina bula nablizhena do imperatora i vchinila zmovu za vlasnimi motivami Za p yat rokiv svogo pravlinnya Avrelian stvoriv silnu sistemu osobistoyi vladi u yakij praktichno ne bulo miscya nikomu krim samogo imperatora Tomu jogo vbivstvo sprichinilo tak zvanij politichnij vakuum u derzhavi armiya ta yiyi golovnokomanduyuchi rozgubilisya zmovniki ne visuvali novih kandidativ turbuyuchis lishe pro poryatunok vlasnogo zhittya Tozh u takij situaciyi yedinim institutom kotrij she zberigav hocha b tin avtoriteta zalishavsya Senat Nenadijna davnorimska kniga Istoriya Avgustiv zaznachaye sho pislya togo yak vijsko otyamilos vono rishuchimi mirami priborkalo zmovnikiv a potim pochalo shukati komu iz vsih stati gosudarem Mayuchi nenavist do tih hto buv pered ochima vijsko yake zazvichaj pospishno obiralo imperatora zvidsi termin soldatski imperatori ta nadislalo lista Senatu z prohannyam obrati imperatora zi svogo stanu Senatori znali sho obrani u yihnomu koli kandidati zazvichaj ne buvayut shvaleni voyinami tozh peredali cyu spravu armiyi Tak povtoryuvalos bagato raziv protyagom shesti misyaciv Rosijskij istorik nazivaye cej period mizhcariv ya groyu v pin pong Takim chinom yavishe ce bulo nebazhanim ta ridkisnim ale narod mav prozhiti ci shist misyaciv bez imperatora V Istoriyi Avgustiv takozh jdetsya pro te sho u cej chas bula povna zgoda troh institucij u Rimskij derzhavi armiyi senatu ta narodu Yak vidomo to na cej chas komisiyi vzhe vidzhili svoye ale zakonu pro yihnyu likvidaciyu ne bulo i ochevidno narod shodivsya na zibrannya kotri mogli buti nazvani teper inakshe Za danimi latinskih dzherel mizhcariv ya trivalo sim misyaciv Odnak ci cifri ne pidtverdzheni hronologichnimi rozrahunkami kotri vkazuyut sho cej period mig trivati ne bilshe pivtora misyacya Za danimi biografiyi Tacita vin buv obranij 26 veresnya togo zh 275 r Zgidno z danimi numizmatiki znachnu rol v upravlinni derzhavoyu u period mizhcariv ya vidigravala vdova Avreliana Ulpiya Severina U 274 r vona otrimala tituli Avgusti ta Materi Senatu Yiyi im ya z yavlyayetsya na monetah na ryadu z imenem Avreliana ta ne znikaye pislya vbivstva cholovika Moneti togo chasu sho suprovodzhuvalis napisom lat CONCORDIA MILITUM vkazuyut na mozhlivij visokij avtoritet vdovi sered armiyi i sho timchasove pravlinnya Severini zabezpechuvalo yednist voyiniv u period mizhcariv ya ta politichnu stabilnist bez sprob uzurpaciyi vladi Otzhe mozhna pripustiti sho same Severina zazdalegid domovivshis iz Senatom vidigrala virishalnu rol v obrani Tacita imperatorom PravlinnyaNa chas obrannya imperatorom Tacit buv u pohilomu vici Za povidomlennyami vizantijskogo istorika Ioanna Zonari na toj chas jomu bulo vzhe 75 rokiv zvidsi mozhna vivesti rik jogo narodzhennya 200 n e Tacit sam predstaviv sebe u Senati lyudinoyu takogo viku yaka zvikla do spalni ta tini Koli same majbutnij imperator pochav svoyu kar yeru nevidomo U dokumentah kotri dijshli do nashih dniv zaznacheno sho Klavdij u 273 r otrimav posadu ordinarnogo konsula a do veresnya zhovtnya 275 r u period mizhcariv ya stav princepsom senatu Rokami ranishe vin yak i vsi gromadyani rimskoyi derzhavi perebuvav na riznih miscevih administrativnih posadah Pro voyennu sluzhbu Tacita vidomo zovsim malo Isnuye pripushennya sho vin sluzhiv u dunajskih legionah a na moment obrannya imperatorom vzhe perebuvav u vidstavci Miscem narodzhennya Klavdiya prijnyato vvazhati umbrijske misto Interamna kotre znahoditsya v shistdesyati kilometrah na pivnich vid Rimu Ale vse zh taki deyaki istoriki vvazhayut jogo vihidcem iz pridunajskih provincij Klavdij Tacit buv dovoli zamozhnoyu lyudinoyu biograf ocinyuye majno imperatora u 280 mln sesterciyiv Svoye spadkove majno sho skladalosya z pributkiv vin peredav derzhavi Pid chas obrannya novogo imperatora v senati Klavdij perebuvav u svoyemu mayetku v Kampaniyi Cej na pershij poglyad neznachnij fakt vkazuye na borotbu sho prihovano vidbuvalasya mizh riznomanitnimi ugrupuvannyami v senati ta armiyi Tak sho obrannya Tacita imperatorom bezsumnivno stalo rezultatom pevnogo kompromisu dosyagnutogo za chas mizhcariv ya Nedaremno Tacit i Florian rozglyadayutsya v istoriografiyi yak mizhcari lat interreges sho zajnyali svoye misce mizh Avrelianom ta Probom Pershim hto vistupiv u Senati z propoziciyeyu pripiniti vagannya ta ostatochno obrati imperatora buv konsul Velij Kornifincij Gordian Pislya chogo sam Tacit shvilovanij viklikami poshani sho prolunali pislya promovi konsula dav svoyu vidmovu senatoram na propoziciyu posisti imperatorskij tron vkazuyuchi na svij pohilij vik ta nezdatnist do komanduvannya armiyeyu Istoriya Avgustiv nazivaye Klavdiya osvichenoyu lyudinoyu lat litteratus ta zaznachaye sho novoobranij imperator navit pretenduvav na rodinni zv yazki z velikim rimskim istorikom Korneliyem Tacitom praci yakogo nakazav rozmistiti v usih bibliotekah ta robiti kozhnogo roku desyat spiskiv kopij rozpodilyayuchi yih za arhivami Cej zahid za slovami samogo imperatora mav zberegti knigi velikogo mitcya ta zapobigti yihnomu zniknennyu cherez bajduzhist chitachiv Za deyakimi povidomlennyami misyac svogo obrannya veresen Tacit nakazav perejmenuvati za svoyim im yam Harakter ta povedinka Pro zagalnu povedinku imperatora ta jogo harakter protyagom usogo zhittya mozhna diznatisya zi svidchen biografiv yaki buli u kozhnogo visokopostavlenogo derzhavnogo diyacha Rimskoyi imperiyi Za svoye zhittya Tacit vidznachivsya berezhlivistyu i zalishavsya takim otrimavshi posadu imperatora Odyagavsya vin u ti zh tuniki i togi sho nosiv u povsyakdennomu zhitti A svoyij zhinci zaboronyav prikrashatisya dorogocinnim kaminnyam Za den vin mig vipiti ne bilshe vina Z yizhi osoblivo polyublyav salat govoryachi sho ce polipshuye nichnij son Viddavav perevagu girkim stravam M yaso zhertovnih tvarin Tacit zavzhdi prinosiv dodomu ta nakazuvav svoyim domashnim harchuvatisya nim Imperator hodiv v laznyu ridko sho na toj chas takozh vvazhalosya oznakoyu oshadlivosti Polyublyav mistecki virobi z tonkogo skla ta marmuru ta buv znavcem u misteckij spravi Vilnij chas neridko povodiv na polyuvanni V ostanni roki svogo zhittya Tacit mav bezdogannij zir ta bagato chitav i pisav osoblivo vnochi Vnutrishnya derzhavna diyalnist U biografiyah takozh vkazano sho Tacit viplachuvav voyinam zarplatnyu z vlasnih zberezhenih vdoma groshej Ale povnistyu pokladatisya na dzherela kotri pisalisya pri zhitti pravlyachogo imperatora ne varto oskilki yih mozhna vidnesti do vidvertoyi propagandi Termi imperator nakazav zakrivati do nastannya nochi shob zapobigti bijkam ta rozgromam Cholovikam vin zaboroniv nositi odyag z chistogo shovku Svij dim Tacit zrujnuvav ta zveliv pobuduvati na jogo misci novij terem Za vlasni koshti vin podaruvav sto numidijskih kolon v dvadcyat tri futi zavvishki kozhna Svoyi mayetki v Mavritaniyi Tacit pozhertvuvav dlya restavraciyi budivli Kapitoliya Takozh usim svoyim miskim rabam vin daruvav svobodu ale u mezhi sotni shob ne porushuvati zakon Vidnosini z SenatomDeyaki istoriki vvazhayut Tacita tipovim senatorskim imperatorom Ale take kategorichne sudzhennya potrebuye okremogo pereosmislennya Senat pokladav na novogo imperatora nadiyu na povernennya malo ne do chasiv avgustovogo paritetu Bezsumnivno i sam Tacit namagavsya stvoriti vrazhennya takogo povernennya Z povidomlen Istoriyi Avgustiv pro obrannya Tacita mozhna vidiliti nastupne konsul Velij Kornificij Gordian govorit pro vtorgnennya germanciv pro skladne polozhennya v Africi Illiriyi ta Yegipti ta pro vimogu armiyi obrati imperatora kotrij mav bi zdibnosti do kerivnictva vijskom ta buv avtoritetom dlya nogo Ta zamist cogo visuvayetsya kandidatura Tacita yakij za jogo zh slovami cherez pohilij vik iz trudnoshami vporayetsya z obov yazkami senatora ta zovsim ne zdaten do vijskovoyi spravi Na ce senatori vidpovili sho obirayut jogo duh a ne tilo ta roblyat jogo imperatorom a ne voyinom Yaksho vvazhati cyu rozpovid dostovirnoyu to mozhna zrobiti tilki odin visnovok mova jde pro rozigranij spektakl za scenariyem yakogo mozhlivo aktivnu rol vidigravav i sam kandidat Naprikinci biografiyi Tacita v Istoriyi Avgustiv navodyatsya kilka osobistih listiv vid Senatu ta do inshih provincij pislya togo momentu yak na posadu imperatora bulo postavleno Tacita Z cih svidchen viplivaye yavna kartina stavlennya Senatu do novoobranogo imperatora vin mav zabezpechiti svobodu vseredini derzhavi ale cya svoboda mala proyavlyatisya nasampered u diyalnosti Senatu Z inshogo boku Tacit pidkreslyuvav spadkovist imperatorskoyi vladi Jogo pershoyu spravoyu pislya prihodu do vladi bulo pokarannya vbivc Avreliana yak durnih tak i horoshih Imperator osobisto vbiv vatazhka zmovi Mukapora Takim chinom dlya Tacita vazhlivimi buli ne yakosti ta motivi vbivc a sam fakt vbivstva pravlyachogo imperatora Drugim aktom Tacita bulo obozhnennya Avreliana V umovah vidsutnosti oficijnogo dinastichnogo principu uspadkuvannya vladi obozhnyuvannya poperednika bulo vazhlivim zasobom uzakonennya vladi jogo nastupnika Mizh tim senat ledve vidchuvav osoblivu prihilnist do Avreliana Nastupnim zitknennyam Tacita i senatu mozhna vvazhati prohannya imperatora za svogo brata Floriana shob toj otrimav posadu konsula Tut mova bezzaperechno jde same pro posadu konsula suffekta oskilki u toj chas ordinarnim konsulom buv sam Tacit z Emilianom Ale otrimavshi rishuchu vidmovu sho spiralasya na zakrittya spiskiv konsulstva u potochnomu roci imperator visloviv svoye zahoplennya rishennyam senatu Na zasidanni Tacit zauvazhiv sho senat znaye kogo vin obrav imperatorom Ta nastupni podiyi vkazuyut na protilezhne otrimavshi vidmovu senatu v priznachenni Floriana konsulom Tacit postaviv jogo perfektom pretoriya Priznachennya ciyeyi posadi ne potrebuvalo zgodi senatu Pochinayuchi z 235 r perfekt pretoriya buv pershoyu osoboyu pislya imperatora Takim chinom Tacit zrobiv Floriana praktichno svoyim zastupnikom Inshogo svogo rodicha Maksimina vin priznachiv namisnikom Siriyi Ci diyi mozhna vvazhati viklikom senatu ta nedopushennya jogo do povnovazhen imperatora Senat mig rozglyadati obrannya Tacita yak svoyu peremogu ale sam Tacit u svoyij diyalnosti senatorskim imperatorom v zhodnomu razi ne buv Maksimum chogo domigsya senat tak ce nabagato znachnishu nizh pri Avreliani povagu do sebe ta povernennya deyakih chisto formalnih povnovazhen Okremim ta odnim iz najgolovnishih pitan sho vinikayut pri analizi vidnoshen imperatora iz senatom ce funkcionuvannya Ediktu Galliyena za chasiv pravlinnya Tacita Vidomo sho cej edikt zaboronyav senatoram zajmati bud yaki kerivni posadi v armiyi ta vzagali mati znosini z voyennimi sho bulo zrobleno zadlya zapobigannya povstan ta uzurpaciyi vladi Z Istoriyi Avgustiv mozhna zrobiti visnovok sho na pevnij chas ukazi ediktu buli zupineni Ale suchasni istoriki navpaki vvazhayut sho Tacit prodovzhuvav tradiciyu Galliyena u vidnosinah iz senatorami Voyennij pohid ta smertUsuperech zayavi u Senati na pochatku svogo pravlinnya pro nezdatnist do voyennoyi spravi imperator vse zh taki zvernuv uvagu na oboronu derzhavi Do podibnih dij jogo zmusili konkretni obstavini germanski plemena rozpochali odin zi svoyih najvagomishih pohodiv Franki perepravilisya cherez Rejn alemani zi svoyim vijskom projshli dolinu Nekkara Za slovami Zosima koli Tacit vzhe vstanoviv micnu vladu v Rimi ta stav povnopravnim imperatorom skifi perepravilisya cherez Meotijske ozero suchasne Azovske More ta spustoshili Aziyu vid Evksinskogo Ponta do Kilikiyi Tut jdetsya pro dovoli shiroku koaliciyu prichornomorskih ta priazovskih plemen u chisli kotrih buli goti a takozh sarmati ta alani Prichinoyu chergovogo napadu cih plemen na Rimsku imperiyu polyagala u yihnij domovlenosti z Avrelianom kotrij zaruchivsya pidtrimkoyu priazovskih narodiv u napadi na Derzhavu Sasanidiv Ale vbivstvo imperatora zrujnuvalo plani cherez sho oburilas cya grupa plemen Zagroza bula znachnoyu tomu Tacit zibravshi svoyu armiyu stvoriv she dodatkovu na choli zi svoyim bratom Florianom Otrimavshi ryad peremog Tacit proslaviv sebe na monetah lat VICTORIA GOTHICA ta prijnyav titul Gotskij Priznachennya Maksimina namisnikom Siriyi zigralo z Tacitom zlij zhart Za Zosimom Maksimin koristuvavsya svoyeyu vladoyu nastilki grubo sho sam pospriyav viniknennyu v narodi do sebe zazdroshiv ta strahu Ci pochuttya v svoyu chergu posluguvali poshtovhom do novoyi zmovi ta vbivstva namisnika A potim zmovniki boyuchis pokarannya Tacita nazdognali i jogo u Yevropi Ale dumki shodo smerti Tacita v istorikiv rozdililisya odni vvazhayut sho vin pomer cherez lihomanku inshi cherez tu zh taki zmovu Florian navodit obidva varianti u svoyij biografiyi imperatora i dodaye sho zagalom vsya istoriya sho stalasya z Tacitom obplutana intrigami Zreshtoyu z pomizh naukovciv sklalasya dumka sho Mark Klavdij Tacit stav zhertvoyu vijskovoyi zmovi NumizmatikaNa monetah sho vidnosyatsya do korotkogo pravlinnya Tacita vsyudi prisutnij zvichajnij optimistichnij patriotizm Na odnij z monet imperator ototozhnyuye sebe z Horobristyu lat VIRTVS Bog Sonce yak i ranishe zobrazhuyetsya pokrovitelem imperskoyi armiyi vin pidnyav ruku blagoslovlyayuchi boginyu tak zvanu Bozhestvennim Providinnyam lat PROVIDENTIA DEORUM yaka trimaye dva prapori Ale yak pravilo golovnu rol grali starodavni bozhestvenni pokroviteli Rimu i v pershu chergu boginya Roma Odin primitnij personazh Miloserdya Epohi lat CLEMETIA TEMPORUM zobrazhenij u viglyadi imperatora sho prijmaye zemnu kulyu z ruk Yupitera na inshij moneti toj zhe samij tekst nespodivano suprovodzhuye figuru Marsa ne tilki zi spisom i shitom a j olivkovoyu gilkoyu svitu Pri Taciti vipuskali aureusi billonni antoniniani dinariyi dupondiyi semisi Na korotkij chas pri comu imperatori sribnij vmist antoninianiv bulo zbilsheno vdvichi Primitki ancientrome ru Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 23 travnya 2016 PDF Arhiv originalu PDF za 11 chervnya 2015 Procitovano 23 travnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 23 travnya 2016 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit II 6 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit II 2 Ioann Zonara Sokrashenie istorii XII 28 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit IV 7 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit H 1 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit VI Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit X 3 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit XIII 6 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit XI Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit H Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit III VII Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit XVIII XIX VI Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit III 1 Avrelij Viktor O cezaryah XXXVI 2 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit IX 6 Mc Mahon 2000 Drinkwater J Maximinus to Diocletian and the crisis 2005 No XII P 54 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 24 travnya 2016 Flavij Vopisk Sirakuzyanin Istoriya Avgustov Tacit XIII 5 Arhiv originalu za 25 travnya 2016 Procitovano 23 travnya 2016 Vshanuvannya43841 Marktacit asteroyid nazvanij na chest pravitelya LiteraturaM Grant Rimskie imperatory 1 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Cirkin Imperator Tacit 2 11 chervnya 2015 u Wayback Machine Flavij AVTORY ZhIZNEOPISANIJ Tacit 3 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Avrelij Viktor O Cezaryah XXXVI Tacit i Florian 4 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Antichnye monety Rim Voennaya anarhiya 235 285 5 25 travnya 2016 u Wayback Machine Zosim Novaya istoriya Kniga 1 6 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Historia Augusta Vita Taciti 15 1 McMahon 7 19 veresnya 2018 u Wayback Machine Jones A H M Martindale J R The Prosopography of the Later Roman Empire Vol I AD260 395 Cambridge University Press 1971 Gibbon Edward Decline amp Fall of the Roman Empire 1888