Тіана (дав.-гр. Τύανα; хетт. Tuwanuwa) — колишнє стародавнє місто в історичній області Каппадокія. Руїни міста лежать у сучасному (провінція Нігде, Туреччина). Тіана була столицею Нео-Хеттського королівства в 1-ому тисячолітті до нашої ери.
Тіана | |
---|---|
| |
37°49′24″ пн. ш. 34°34′13″ сх. д. / 37.82344500002777465° пн. ш. 34.57047300002777490° сх. д.Координати: 37°49′24″ пн. ш. 34°34′13″ сх. д. / 37.82344500002777465° пн. ш. 34.57047300002777490° сх. д. | |
Країна | Туреччина |
Розташування | d |
Тип | археологічна пам'ятка |
Тіана Тіана (Туреччина) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Хеттський період
Тіана згадується в хетських архівах як Туванува. У період Хеттської імперії в середині 2-го тисячоліття Туванува була одним з найголовніших поселень регіону поряд з Хупісною, Ландою, Сахасарою, Хувассаною та Куніяванні. . Ця південно-центральна частина Анатолії у хеттських джерелах називалася Нижньою землею, а її населення переважно розмовляло лувійськами мовами.
Після розпаду Хеттської імперії Туванува стала головним містом незалежних нео-хеттських царств. Невідомо, чи підпорядковувалось воно спочатку царству Табал, яке лежало на півночі, але, безумовно, до кінця VIII століття до н. е. воно було незалежним королівством під керівництвом (в ассирійських джерелах Урбалла). Він фігурує в декількох ієрогліфічних лувійських написах, знайдених у регіоні, зокрема в . Варпалава також згадується в ассирійських текстах під назвою Урбалла. Ймовірно, наступником Варпалави став його син Мувахарані, ім'я якого є в іншому пам'ятнику, знайденому в Нігде.
Грецький та римський періоди
За грецькою легендою місто спочатку називалося Тоаною, бо його засновником був фракійський цар Тоас.
Ксенофонт згадує Тіану в своїй головній праці «Анабазис» під ім’ям Дана та називає її великим і процвітаючим містом. Рівнина навколо міста була відома як Тіанітис. Тіана є місцем народження визначного філософа і святого, Аполлонія Тіанського, що народився тут у I столітті н. е.
За словами Страбона місто було відоме також як Євсевія у Тельці. За часів римського імператора Каракалли місто стало називатися Antoniana colonia Tyana. Після того, як у 272 році мешканці Тіани стали на бік правительки Пальмірського царства Зенобії, місто захопив імператор Авреліан. За легендою він не дозволив своїм солдатам розграбувати місто через те, що нібито Аполлоній з'явився йому уві сні, благаючи про його безпеку.
Пізньоримський та візантійський періоди
У 372 році імператор Валент розділив провінцію Каппадокію навпіл, тому Тіана стала столицею Каппадокії Секунди. У пізній античності місто було також відоме як Христуполіс ( грец. Χριστούπολις, досл. «місто Христа»).
Після арабських завоювань та встановлення кордону між Візантійською імперією та Халіфатом уздовж Таврських гір Тіана набула значення військової база. Вона мала стратегічне положення на шляху до Кілікії та Сирії завдяки близькості Кілікійських воріт, що лежать близько 30 км на південь. До того ж, місто часто було об'єктом набігів мусульман.
Вперше місто було розграбоване Омейядами в 708 р. після тривалої облоги та деякий час залишалося покинутим, перш ніж було відбудуване. У 806 році Тіана була окупувала халіфом Аббасидів Гаруном аль-Рашидом. Гарун почав перетворювати місто на військову базу і навіть спорудив там мечеть, але покинув Тіану після того, як візантійський імператор Никифор I уклав із ним мир.
Місто було знову захоплено і зруйновано Аббасидами під керівництвом Аль-Аббаса ібн аль-Мамуна в 831 році . Аббас відбудував Тіану за три роки та зробив військовою колонією, готуючись до планомірного завоювання Візантії халіфом аль-Мамуном. Проте після раптової смерті Мамуна в серпні 833 року його наступник Аль-Мутасим відмовився від цієї кампанії, і напіввідновлене місто було знову зруйнуване.
Тіана остаточно занепала після 933 року, коли арабська загроза відступила. Руїни Тіани лежать в сучасному Кемерхісарі, за декілька кілометрів на південь від Нігде. На сьогодні збереглися залишки римського акведуку, печерних кладовищ та могильних гротів.
Церковне значення
Як зазначалося вище, у 372 році імператор Валент створив провінцію Каппадокія Секунда, метрополією якої стала Тіана. Це викликало бурхливі суперечки між , єпископом Тіанським, і святим Василієм Кесарійським, кожен з яких бажав мати якомога більше суфраганів.
У 2020 році під час розкопок у Тіані археологи виявили восьмикутну церкву та монети, датовані IV століттям.
Примітки
- Bryce, Trevor R; 2003. in C. Melchert (ed.) The . Leiden: Brill Academic Publishers: 47
- Singer, Itamar; 1981. and in Anatolia at the Beginning of the Second Millennium B.C. Journal of Near Eastern Studies 9: 119-134.
- Bryce, Trevor R; 2003. in C. Melchert (ed.) The . Leiden: Brill Academic Publishers: 97-8
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- Bryce, Trevor R; 2003. in C. Melchert (ed.) The . Leiden: Brill Academic Publishers: 98
- . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- Kazhdan (1991), p. 2130
- Treadgold (1988), p. 275–276
- Treadgold (1988), p. 145
- Treadgold (1997), p. 341
- Treadgold (1988), pp. 279–281
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 5 лютого 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tiana Tiana dav gr Tyana hett Tuwanuwa kolishnye starodavnye misto v istorichnij oblasti Kappadokiya Ruyini mista lezhat u suchasnomu provinciya Nigde Turechchina Tiana bula stoliceyu Neo Hettskogo korolivstva v 1 omu tisyacholitti do nashoyi eri Tiana37 49 24 pn sh 34 34 13 sh d 37 82344500002777465 pn sh 34 57047300002777490 sh d 37 82344500002777465 34 57047300002777490 Koordinati 37 49 24 pn sh 34 34 13 sh d 37 82344500002777465 pn sh 34 57047300002777490 sh d 37 82344500002777465 34 57047300002777490Krayina TurechchinaRoztashuvannya dTip arheologichna pam yatkaTianaTiana Turechchina Mediafajli u VikishovishiHettskij periodTiana zgaduyetsya v hetskih arhivah yak Tuvanuva U period Hettskoyi imperiyi v seredini 2 go tisyacholittya Tuvanuva bula odnim z najgolovnishih poselen regionu poryad z Hupisnoyu Landoyu Sahasaroyu Huvassanoyu ta Kuniyavanni Cya pivdenno centralna chastina Anatoliyi u hettskih dzherelah nazivalasya Nizhnoyu zemleyu a yiyi naselennya perevazhno rozmovlyalo luvijskami movami Pislya rozpadu Hettskoyi imperiyi Tuvanuva stala golovnim mistom nezalezhnih neo hettskih carstv Nevidomo chi pidporyadkovuvalos vono spochatku carstvu Tabal yake lezhalo na pivnochi ale bezumovno do kincya VIII stolittya do n e vono bulo nezalezhnim korolivstvom pid kerivnictvom v assirijskih dzherelah Urballa Vin figuruye v dekilkoh iyeroglifichnih luvijskih napisah znajdenih u regioni zokrema v Varpalava takozh zgaduyetsya v assirijskih tekstah pid nazvoyu Urballa Jmovirno nastupnikom Varpalavi stav jogo sin Muvaharani im ya yakogo ye v inshomu pam yatniku znajdenomu v Nigde Greckij ta rimskij periodiEksponati z Tiani v Arheologichnomu muzeyi Nigde Rimskij akveduk u Tiani Za greckoyu legendoyu misto spochatku nazivalosya Toanoyu bo jogo zasnovnikom buv frakijskij car Toas Ksenofont zgaduye Tianu v svoyij golovnij praci Anabazis pid im yam Dana ta nazivaye yiyi velikim i procvitayuchim mistom Rivnina navkolo mista bula vidoma yak Tianitis Tiana ye miscem narodzhennya viznachnogo filosofa i svyatogo Apolloniya Tianskogo sho narodivsya tut u I stolitti n e Za slovami Strabona misto bulo vidome takozh yak Yevseviya u Telci Za chasiv rimskogo imperatora Karakalli misto stalo nazivatisya Antoniana colonia Tyana Pislya togo yak u 272 roci meshkanci Tiani stali na bik pravitelki Palmirskogo carstva Zenobiyi misto zahopiv imperator Avrelian Za legendoyu vin ne dozvoliv svoyim soldatam rozgrabuvati misto cherez te sho nibito Apollonij z yavivsya jomu uvi sni blagayuchi pro jogo bezpeku Piznorimskij ta vizantijskij periodiU 372 roci imperator Valent rozdiliv provinciyu Kappadokiyu navpil tomu Tiana stala stoliceyu Kappadokiyi Sekundi U piznij antichnosti misto bulo takozh vidome yak Hristupolis grec Xristoypolis dosl misto Hrista Pislya arabskih zavoyuvan ta vstanovlennya kordonu mizh Vizantijskoyu imperiyeyu ta Halifatom uzdovzh Tavrskih gir Tiana nabula znachennya vijskovoyi baza Vona mala strategichne polozhennya na shlyahu do Kilikiyi ta Siriyi zavdyaki blizkosti Kilikijskih vorit sho lezhat blizko 30 km na pivden Do togo zh misto chasto bulo ob yektom nabigiv musulman Vpershe misto bulo rozgrabovane Omejyadami v 708 r pislya trivaloyi oblogi ta deyakij chas zalishalosya pokinutim persh nizh bulo vidbuduvane U 806 roci Tiana bula okupuvala halifom Abbasidiv Garunom al Rashidom Garun pochav peretvoryuvati misto na vijskovu bazu i navit sporudiv tam mechet ale pokinuv Tianu pislya togo yak vizantijskij imperator Nikifor I uklav iz nim mir Misto bulo znovu zahopleno i zrujnovano Abbasidami pid kerivnictvom Al Abbasa ibn al Mamuna v 831 roci Abbas vidbuduvav Tianu za tri roki ta zrobiv vijskovoyu koloniyeyu gotuyuchis do planomirnogo zavoyuvannya Vizantiyi halifom al Mamunom Prote pislya raptovoyi smerti Mamuna v serpni 833 roku jogo nastupnik Al Mutasim vidmovivsya vid ciyeyi kampaniyi i napivvidnovlene misto bulo znovu zrujnuvane Tiana ostatochno zanepala pislya 933 roku koli arabska zagroza vidstupila Ruyini Tiani lezhat v suchasnomu Kemerhisari za dekilka kilometriv na pivden vid Nigde Na sogodni zbereglisya zalishki rimskogo akveduku pechernih kladovish ta mogilnih grotiv Cerkovne znachennyaYak zaznachalosya vishe u 372 roci imperator Valent stvoriv provinciyu Kappadokiya Sekunda metropoliyeyu yakoyi stala Tiana Ce viklikalo burhlivi superechki mizh yepiskopom Tianskim i svyatim Vasiliyem Kesarijskim kozhen z yakih bazhav mati yakomoga bilshe sufraganiv U 2020 roci pid chas rozkopok u Tiani arheologi viyavili vosmikutnu cerkvu ta moneti datovani IV stolittyam PrimitkiBryce Trevor R 2003 in C Melchert ed The Leiden Brill Academic Publishers 47 Singer Itamar 1981 and in Anatolia at the Beginning of the Second Millennium B C Journal of Near Eastern Studies 9 119 134 Bryce Trevor R 2003 in C Melchert ed The Leiden Brill Academic Publishers 97 8 Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 Bryce Trevor R 2003 in C Melchert ed The Leiden Brill Academic Publishers 98 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 Kazhdan 1991 p 2130 Treadgold 1988 p 275 276 Treadgold 1988 p 145 Treadgold 1997 p 341 Treadgold 1988 pp 279 281 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 5 lyutogo 2021