Пальмірське царство — сепаратистська держава, утворена під час кризи III ст. на сході Римської імперії. Включала в себе Сирію, Палестину, Фінікію, Аравію, Єгипет, частину Малої Азії та Месопотамії. Керувалася династією Гайранідів.
Пальмірське царство | ||||
| ||||
Столиця | Пальміра | |||
Мови | Давньогрецька мова, Арамейська мова | |||
Форма правління | монархія | |||
- 267 | Оденат | |||
- 267 | ||||
- 267-273 | Вабаллат | |||
- 267-273 | Зенобія | |||
- 273 | ||||
Історичний період | Античність | |||
- Перемога при Ктесифоні | 267 | |||
- Падіння Пальміри | 273 | |||
|
Передумови
На рубежі 250–260-х різко погіршилася ситуація на східних кордонах Римської імперії. Це було пов'язано з тим, що на зміну Парфії утворилося Новоперське царство, яке виявилося для римлян неспокійним сусідом. Його володарі вважали себе спадкоємцями династії Ахеменідів та претендували на азійські володіння цієї давньоіранської династії.
На початку 250-х іранці на чолі з царем Шапуром I завдали римським військам серйозні поразки і зайняли значну частину римських територій. Така ситуація змусила імператора Валеріана вже з самого початку його правління вирушити на Схід для керівництва військовими діями проти персів. Прибуття на східний фронт імператора не вплинуло на хід подій зробило кардинально. Римляни продовжували терпіти поразки, перси все глибше просувалися в римські володіння і врешті-решт розбили римлян у битві при Едесі та захопили в полон самого Валеріана у 260 році.
Утворення царства
Дії Одената
Успіхи персів у війні з римлянами негативно позначилися на римській торгівлі зі східними сусідами, зокрема, й на економіці Пальміри. Впливові люди міста повинні були визначитися, на чиєму боці — персів або римлян — вони будуть стояти. Пальмірці намагалися вступити в переговори з перським царем. До Шапура з Пальміри вирушило посольство, щоб домовитися про укладення певної угоди. Але перський цар наказав викинути дари пальмірців в річку і заявив, що вимагає від жителів міста безумовного підпорядкування. Після цього пальмірці вирішили зберігати вірність Риму.
Коли Шапур у 260 році з награбованим повертався до Персії, при переправі через Євфрат несподівано був атакований військами, на чолі яких стояв Оденат з роду Гайранідів (екзархів Пальміри). Перси зазнали значних втрат, частина їх військової здобичі і царський гарем дісталися Оденату.
Водночас він підтримав діяльність узурпаторів Макріана Старшого та Макріана Молодшого. 260 року обидва Макріана з частиною своїх військ вирушили на Захід для боротьби з Галлієном і висадилися на Балканському півострові, проте їхня армія була швидко розгромлена, а самі вони загинули. Слідом за цим Оденат за дорученням Галлієна почав військові дії проти Квіета і Калліста Балісти, прихильників Макріанів. Ця війна була нетривалою і закінчилася перемогою пальмірців і загибеллю Квіета і Балісти.
За досягнуті успіхи Галлієн призначив його головнокомандувачем римських військ в східній частині імперії (dux totius Orientis). Це стало провісником утворення Пальмірської держави в середині Римської імперії. Влада Одената розповсюджувалася на Сирію, Кілікію та Палестину. Після цього Оденат розпочав наступ проти персів. Війська Пальміри і залишки римських військ звільнили від персів провінції Азію і Сирію. Оденат перейшов Євфрат, звільнив від перської облоги Едесу, відвоював у персів міста римської Месопотамії — Нізібіс і Карри. У 262 році Оденат дійшов до самої столиці персів — Ктесифона. Міста він не взяв, але спалив його передмістя, завдавши поразки перській армії.
За ці перемоги Галлієн дарував Оденату почесний титул цезаря, проте монети на імператорських дворах в Антіохії та Олександрії Єгипетській продовжували карбувати монети з іменем Галлієна. З цього моменту фактично утворюється Пальмірське царство.
У 267 році Оденат здійснив новий наступ проти персів і знову дійшов до їхньої столиці Ктесифона. Після цього він і його старший син Герод Гайран прийняли титул царя царів (шах-ін-шахів). Держава простягнулася від гір Тавра на півночі до Перської затоки на півдні, охоплюючи провінції Кілікія, Сирія, Месопотамія, Фінікія, Палестина й Аравія.
Того ж року рушив до Малої Азії, яку атакували сарматські племена. Проте в Едесі або Гераклеї Понтійський Одената та його сина було вбито родичем Меонієм. Останній оголосив себе володарем Пальміри, проте невдовзі того було вбито власними вояками.
Правління Зенобії та Вабаллата
Володарем Пальмірського царства став молодший син Одената — Вабаллат, а регентшею при ньому і фактичною правителькою — удова Одената — Зенобія. Вона взяла курс на розширення володінь за рахунок Римської імперії. Водночас намагалася зберегти захоплені землі у Персії.
Галлієн відправив на Схід військовика Геракліона задля відновлення своєї влади. Ця експедиція закінчилася безуспішно: пальмірці завдали Геракліану поразки, і він був змушений повернутися на Захід. Після цього Зенобія завдала поразки армії арабів-танукідів, що турбували аравійські кордони Пальмірської держави. Галлієн був змушений залишити безкарними дії пальмірців проти Геракліона. Спочатку складна обстановка на Балканському півострові, а потім виступ начальника кінноти Авреоли не дозволили йому розпочати військові дії проти Пальміри.
Новий імператор Клавдій II був зайнятий війнами проти готів, надавши правителям Пальміри право охороняти східні частини імперії. Тобто фактично було підтверджено статус Валлабата та Зенобії на Сході. Після смерті Клавдія II у 270 році, скориставшись слабкістю імператора Квінтілла, армія Пальміри розпочала наступ на сусідні римські провінції. Зенобія зробила деякі кроки до розширення зони свого панування на римському Сході. Скориставшись тим, що префект Єгипту Теганінон Проб залишив провінцію і вів боротьбу з піратами в районі між Критом, Родосом і Кіпром, було захоплено Єгипет. Повернувшись до Єгипту, Проб завдав пальмірцям поразки, витіснив їх з країни, але потім потрапив у пастку і загинув. Єгипет увійшов до складу володінь Вабаллата. В цей же час пальмірці провели наступ і на півночі. У Малій Азії вони зайняли Каппадокію і Галатію, включаючи місто Анкіру. Намагалися вони окупувати і Віфінію, але місцевий гарнізон римських військ відбив їх натиск.
Після встановлення влади імператора Авреліана, Зенобія і Вабаллат не залишили зайняті території в Єгипті та в Малій Азії. Але офіційно вони визнали над собою владу римського імператора. В Антіохії та Олександрії карбувалися монети із зображенням Авреліана на реверсі і портретом Вабаллата на аверсі. Проте Вабаллата було зображено з діадемою і лавровим вінком, а Авреліана лише в лавровому вінку.
У 271 році намітився конфлікт між Авреліаном та володарями Пальміри, коли Валлабат прийняв титул імператора. Після тривалої підготовки римляни рушили проти пальмірців. До Єгипту Авреліан спрямував військо на чолі із майбутнім імператором Пробом. Сам імператор вирішив рухатися на Пальміру через Малу Азію і Сирію. До осені 271 року Проб відвоював Єгипет. Авреліан наприкінці цього ж року залишив Рим. На Дунаї він зібрав армію, в яку входили підрозділи з легіонів Реції, Норіка, Паннонії, Мезії і кіннота з маврів і далматів.
На початку 272 року ці війська переправилися в азійську частину імперії. Пальмірці намагалися чинити опір у битвах при Тіані, Антіохії, Емесі, проте зазнали поразки від римських військ. Після цього Авреліан просунувся до Пальміри і разом з прибулими із Єгипту військами Проба приступив до облоги міста. Коли стало ясно, що падіння Пальміри неминуче, Зенобія і Вабаллат таємно залишили Пальміру і спробували втекти до персів. Але римські кіннотники наздогнали втікачів і захопили їх в полон.
У 273 році пальмірці повстали, оголосивши Антіоха (родича Зенобії) імператором. Останній намагався досягти угоди з Персією. Авреліан знову рушив проти Пальміри, яка була зрештою захоплена та сплюндрована. Як римську залогу тут залишено Legio I Illyricorum.
Див. також
Джерела
- Rémondon R. La crise de I'Empire Romain. De Marc-Aurèle à Anastase. — Paris, 1964.
- Kienast D. Römische Kaisertabelle: Grundzüge einer römischen Kaiserchronologie. — Darmstadt, 1990.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palmirske carstvo separatistska derzhava utvorena pid chas krizi III st na shodi Rimskoyi imperiyi Vklyuchala v sebe Siriyu Palestinu Finikiyu Araviyu Yegipet chastinu Maloyi Aziyi ta Mesopotamiyi Keruvalasya dinastiyeyu Gajranidiv Palmirske carstvo 267 273 Palmirstkogo carstva istorichni kordoni na karti Stolicya Palmira Movi Davnogrecka mova Aramejska mova Forma pravlinnya monarhiya 267 Odenat 267 267 273 Vaballat 267 273 Zenobiya 273 Istorichnij period Antichnist Peremoga pri Ktesifoni 267 Padinnya Palmiri 273 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palmirske carstvoPeredumoviNa rubezhi 250 260 h rizko pogirshilasya situaciya na shidnih kordonah Rimskoyi imperiyi Ce bulo pov yazano z tim sho na zminu Parfiyi utvorilosya Novoperske carstvo yake viyavilosya dlya rimlyan nespokijnim susidom Jogo volodari vvazhali sebe spadkoyemcyami dinastiyi Ahemenidiv ta pretenduvali na azijski volodinnya ciyeyi davnoiranskoyi dinastiyi Na pochatku 250 h iranci na choli z carem Shapurom I zavdali rimskim vijskam serjozni porazki i zajnyali znachnu chastinu rimskih teritorij Taka situaciya zmusila imperatora Valeriana vzhe z samogo pochatku jogo pravlinnya virushiti na Shid dlya kerivnictva vijskovimi diyami proti persiv Pributtya na shidnij front imperatora ne vplinulo na hid podij zrobilo kardinalno Rimlyani prodovzhuvali terpiti porazki persi vse glibshe prosuvalisya v rimski volodinnya i vreshti resht rozbili rimlyan u bitvi pri Edesi ta zahopili v polon samogo Valeriana u 260 roci Utvorennya carstvaDiyi Odenata Uspihi persiv u vijni z rimlyanami negativno poznachilisya na rimskij torgivli zi shidnimi susidami zokrema j na ekonomici Palmiri Vplivovi lyudi mista povinni buli viznachitisya na chiyemu boci persiv abo rimlyan voni budut stoyati Palmirci namagalisya vstupiti v peregovori z perskim carem Do Shapura z Palmiri virushilo posolstvo shob domovitisya pro ukladennya pevnoyi ugodi Ale perskij car nakazav vikinuti dari palmirciv v richku i zayaviv sho vimagaye vid zhiteliv mista bezumovnogo pidporyadkuvannya Pislya cogo palmirci virishili zberigati virnist Rimu Koli Shapur u 260 roci z nagrabovanim povertavsya do Persiyi pri perepravi cherez Yevfrat nespodivano buv atakovanij vijskami na choli yakih stoyav Odenat z rodu Gajranidiv ekzarhiv Palmiri Persi zaznali znachnih vtrat chastina yih vijskovoyi zdobichi i carskij garem distalisya Odenatu Vodnochas vin pidtrimav diyalnist uzurpatoriv Makriana Starshogo ta Makriana Molodshogo 260 roku obidva Makriana z chastinoyu svoyih vijsk virushili na Zahid dlya borotbi z Galliyenom i visadilisya na Balkanskomu pivostrovi prote yihnya armiya bula shvidko rozgromlena a sami voni zaginuli Slidom za cim Odenat za doruchennyam Galliyena pochav vijskovi diyi proti Kvieta i Kallista Balisti prihilnikiv Makrianiv Cya vijna bula netrivaloyu i zakinchilasya peremogoyu palmirciv i zagibellyu Kvieta i Balisti Za dosyagnuti uspihi Galliyen priznachiv jogo golovnokomanduvachem rimskih vijsk v shidnij chastini imperiyi dux totius Orientis Ce stalo provisnikom utvorennya Palmirskoyi derzhavi v seredini Rimskoyi imperiyi Vlada Odenata rozpovsyudzhuvalasya na Siriyu Kilikiyu ta Palestinu Pislya cogo Odenat rozpochav nastup proti persiv Vijska Palmiri i zalishki rimskih vijsk zvilnili vid persiv provinciyi Aziyu i Siriyu Odenat perejshov Yevfrat zvilniv vid perskoyi oblogi Edesu vidvoyuvav u persiv mista rimskoyi Mesopotamiyi Nizibis i Karri U 262 roci Odenat dijshov do samoyi stolici persiv Ktesifona Mista vin ne vzyav ale spaliv jogo peredmistya zavdavshi porazki perskij armiyi Za ci peremogi Galliyen daruvav Odenatu pochesnij titul cezarya prote moneti na imperatorskih dvorah v Antiohiyi ta Oleksandriyi Yegipetskij prodovzhuvali karbuvati moneti z imenem Galliyena Z cogo momentu faktichno utvoryuyetsya Palmirske carstvo U 267 roci Odenat zdijsniv novij nastup proti persiv i znovu dijshov do yihnoyi stolici Ktesifona Pislya cogo vin i jogo starshij sin Gerod Gajran prijnyali titul carya cariv shah in shahiv Derzhava prostyagnulasya vid gir Tavra na pivnochi do Perskoyi zatoki na pivdni ohoplyuyuchi provinciyi Kilikiya Siriya Mesopotamiya Finikiya Palestina j Araviya Togo zh roku rushiv do Maloyi Aziyi yaku atakuvali sarmatski plemena Prote v Edesi abo Gerakleyi Pontijskij Odenata ta jogo sina bulo vbito rodichem Meoniyem Ostannij ogolosiv sebe volodarem Palmiri prote nevdovzi togo bulo vbito vlasnimi voyakami Pravlinnya Zenobiyi ta Vaballata Volodarem Palmirskogo carstva stav molodshij sin Odenata Vaballat a regentsheyu pri nomu i faktichnoyu pravitelkoyu udova Odenata Zenobiya Vona vzyala kurs na rozshirennya volodin za rahunok Rimskoyi imperiyi Vodnochas namagalasya zberegti zahopleni zemli u Persiyi Galliyen vidpraviv na Shid vijskovika Gerakliona zadlya vidnovlennya svoyeyi vladi Cya ekspediciya zakinchilasya bezuspishno palmirci zavdali Geraklianu porazki i vin buv zmushenij povernutisya na Zahid Pislya cogo Zenobiya zavdala porazki armiyi arabiv tanukidiv sho turbuvali aravijski kordoni Palmirskoyi derzhavi Galliyen buv zmushenij zalishiti bezkarnimi diyi palmirciv proti Gerakliona Spochatku skladna obstanovka na Balkanskomu pivostrovi a potim vistup nachalnika kinnoti Avreoli ne dozvolili jomu rozpochati vijskovi diyi proti Palmiri Novij imperator Klavdij II buv zajnyatij vijnami proti gotiv nadavshi pravitelyam Palmiri pravo ohoronyati shidni chastini imperiyi Tobto faktichno bulo pidtverdzheno status Vallabata ta Zenobiyi na Shodi Pislya smerti Klavdiya II u 270 roci skoristavshis slabkistyu imperatora Kvintilla armiya Palmiri rozpochala nastup na susidni rimski provinciyi Zenobiya zrobila deyaki kroki do rozshirennya zoni svogo panuvannya na rimskomu Shodi Skoristavshis tim sho prefekt Yegiptu Teganinon Prob zalishiv provinciyu i viv borotbu z piratami v rajoni mizh Kritom Rodosom i Kiprom bulo zahopleno Yegipet Povernuvshis do Yegiptu Prob zavdav palmircyam porazki vitisniv yih z krayini ale potim potrapiv u pastku i zaginuv Yegipet uvijshov do skladu volodin Vaballata V cej zhe chas palmirci proveli nastup i na pivnochi U Malij Aziyi voni zajnyali Kappadokiyu i Galatiyu vklyuchayuchi misto Ankiru Namagalisya voni okupuvati i Vifiniyu ale miscevij garnizon rimskih vijsk vidbiv yih natisk Pislya vstanovlennya vladi imperatora Avreliana Zenobiya i Vaballat ne zalishili zajnyati teritoriyi v Yegipti ta v Malij Aziyi Ale oficijno voni viznali nad soboyu vladu rimskogo imperatora V Antiohiyi ta Oleksandriyi karbuvalisya moneti iz zobrazhennyam Avreliana na reversi i portretom Vaballata na aversi Prote Vaballata bulo zobrazheno z diademoyu i lavrovim vinkom a Avreliana lishe v lavrovomu vinku U 271 roci namitivsya konflikt mizh Avrelianom ta volodaryami Palmiri koli Vallabat prijnyav titul imperatora Pislya trivaloyi pidgotovki rimlyani rushili proti palmirciv Do Yegiptu Avrelian spryamuvav vijsko na choli iz majbutnim imperatorom Probom Sam imperator virishiv ruhatisya na Palmiru cherez Malu Aziyu i Siriyu Do oseni 271 roku Prob vidvoyuvav Yegipet Avrelian naprikinci cogo zh roku zalishiv Rim Na Dunayi vin zibrav armiyu v yaku vhodili pidrozdili z legioniv Reciyi Norika Pannoniyi Meziyi i kinnota z mavriv i dalmativ Na pochatku 272 roku ci vijska perepravilisya v azijsku chastinu imperiyi Palmirci namagalisya chiniti opir u bitvah pri Tiani Antiohiyi Emesi prote zaznali porazki vid rimskih vijsk Pislya cogo Avrelian prosunuvsya do Palmiri i razom z pribulimi iz Yegiptu vijskami Proba pristupiv do oblogi mista Koli stalo yasno sho padinnya Palmiri neminuche Zenobiya i Vaballat tayemno zalishili Palmiru i sprobuvali vtekti do persiv Ale rimski kinnotniki nazdognali vtikachiv i zahopili yih v polon U 273 roci palmirci povstali ogolosivshi Antioha rodicha Zenobiyi imperatorom Ostannij namagavsya dosyagti ugodi z Persiyeyu Avrelian znovu rushiv proti Palmiri yaka bula zreshtoyu zahoplena ta splyundrovana Yak rimsku zalogu tut zalisheno Legio I Illyricorum Div takozhGallska imperiya Kriza Rimskoyi imperiyi u III stolittiDzherelaRemondon R La crise de I Empire Romain De Marc Aurele a Anastase Paris 1964 Kienast D Romische Kaisertabelle Grundzuge einer romischen Kaiserchronologie Darmstadt 1990