Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 13°26′00″ пн. ш. 103°50′00″ сх. д. / 13.43333° пн. ш. 103.83333° сх. д.
Ангкор (кхмер. អង្គរ вимовляється [ʔɑŋ.ˈkɔː] — «місто») — стародавня столиця Кхмерської імперії в 9—15 століттях, розміщена за 240 км від Пномпеня на березі озера Тонлесап, посеред джунглів і є найбільшою пам'яткою Камбоджі.
| Ангкор | |
|---|---|
| Angkor | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 13°26′00″ пн. ш. 103°50′00″ сх. д. / 13.43333° пн. ш. 103.83333° сх. д. | |
| Країна |  Камбоджа |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | i, ii, iii, iv |
| Об'єкт № | 668 |
| Регіон | Азія і Океанія |
| Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
| Під загрозою | 1992-2004 |
  | |
| | |
 Ангкор у Вікісховищі | |
Залишки Ангкора займають площу близько 200 км² і розтягнуті на 24 км з заходу на схід та на 8 км з півночі на південь. Всього тут збереглося близько 100 палаців і храмів. У 1992 році Ангкор був узятий під егіду ЮНЕСКО.
Воротами для мандрівника, охочого побачити це велике творіння стародавніх архітекторів, служить сучасне місто Сіам Ріап (кхмерською «Перемога над сіамцями»). Цей туристичний центр, що бурхливо розвивається, має міжнародний аеропорт і велику кількість сучасних готелів. Відстань від центру Сіам Ріапа до головного храму комплексу — Ангкор-Ват близько 5 км.
Відкриття міста
У 1850 році, прорубуючи дорогу через густі камбоджійські джунглі, французький місіонер Шарль Еміль Буйво натра́пив на руїни великого стародавнього міста. Серед них височіли руїни Ангкор-Вату, однієї з найбільших у світі релігійних святинь. Буйво писав:
 | Я виявив величні руїни — все, що залишилося, за словами місцевих жителів, від королівського палацу. На стінах, покритих різьбою знизу доверху, я побачив зображення батальних сцен. У битві брали участь люди верхи на слоні, одні воїни були озброєні кийками та ратищами, інші стріляли з лука відразу трьома стрілами. |  |
Десять років по тому французький натураліст Анрі Муо пройшов за маршрутом Буйво і був не менше вражений тим, що відкрилося йому на прогалині серед джунглів. Він побачив, більше сотні ватів, або храмів, найстарші з яких належали до IX століття, а найновіші — до XIII. Їх архітектура змінювалася разом з релігією, від індуїзму до буддизму. Перед поглядом француза оживали сюжети з індуїстської міфології. Статуї, рельєфи і різьблені прикраси зображували танцівниць, імператора верхи на слоні, що проводжає в бій свої війська, і нескінченні ряди Будд. Повідомлення Муо викликали безліч запитань: хто побудував це чудове місто і яка була історія його розквіту та занепаду?
Історія
Найдавніші згадки про Ангкор у камбоджійських літописах відносяться лише до XV століття. Після відкриття Муо почалося вивчення невідомої раніше давньої цивілізації.
Жителями Ангкору були кхмери, що сповідували один з напрямків індуїзму, принесеного до Південно-Східної Азії індійськими купцями в I столітті. Вчені досі дивуються з відсутності будь-яких доказів існування міст або селищ на цій території аж до VII століття, хоча до 1000 року до н. е. вона вже була густо заселена і технічно розвинена. Після цієї дати настає справжній розквіт .
Кхмерські документи були написані на недовговічних матеріалах — на пальмових листках і шкірі тварин, тому з часом вони розсипалися в порох. Тому, щоб зібрати відомості про історію міста, археологи звернули увагу на висічені на каменях написи (їх налічується понад тисячу). Більшість з них зроблені кхмерською мовою і санскритом. Саме з цих написів вдалося дізнатися, що основоположником кхмерської державності був Джайяварман II, який звільнив свій народ від влади яванців на початку IX століття. Він поклонявся Шиві і заснував культ правителя-бога. Завдяки цьому його земна влада була підкріплена творчою енергією Шиви.
Ангкор став гігантським мегаполісом і в часи найбільшого розквіту його населення перевищувало мільйон мешканців. Родюча земля давала три врожаї рису на рік, озеро Тонлесап мало в достатку риби, а густі ліси були багаті на деревину, необхідну для настилу підлоги в храмах і будівництва галерей.
Щодо занепаду міста існують декілька версій:
- Згідно з першою, після розграбування Ангкора, вчиненого в 1171 році войовничими сусідами кхмерів чамами, Джайяварман VII втратив віру в захисну силу індуїстських богів. Кхмери стали сповідувати одну з форм буддизму, який заперечує насильство і проголошує пацифістські принципи. Зміна релігії призвела до того, що напад на Ангкор тайського війська в 1431 році зустрів слабкий опір;
- Друга опирається на буддійську легенду. Кхмерський імператор був так ображений сином одного з жерців, що наказав втопити хлопчика у водах озера Тонлесап. У відповідь розгніваний бог вивів озеро з берегів і затопив Ангкор. Історія про затоплення має і наукове обґрунтування. Оскільки всі будівлі міста крім храмів і палаців будувалися з дерева, то місто-мільйонер потребувало значної кількості цього будматеріалу, тобто значного рубання джунглів. Вирубування джунглів порушило баланс природи, і вода від злив, яка раніше йшла під землю завдяки деревам, стала стікати до озера, яке з часом повністю затопило місто. Згодом джунглі повернули собі все завойоване в них людиною.
Архітектура
Храм Ангкор-Ват побудований за часів короля Сур'явармана II і присвячений індуїстському богові Вішну, — найбільша культова побудова у світі (площа близько 2 км²). Храм є складною трирівневою конструкцією з безліччю сходів і переходів. Вінчають храм п'ять веж — одна в центрі та чотири по краях. Центральна башта підноситься над землею на 65 м і символізує міфічну гору Меру, яка є центром всього світу. Ангкор-Ват зберігся набагато краще, ніж багато інших споруд Ангкору, що пояснюється тим, що навіть після спустошення цих місць в Ангкор-Ваті жили буддійські ченці. Живуть вони тут і зараз. Комплекс відзначається геометричною суворістю плану та гармонією композиції.
— один з перших храмів, побудованих в Ангкорі. Його будівництво відносять до часу правління короля Ясовармана II. Це п'ятиярусна споруда з численними вежами і сходами, що ведуть угору.
Ангкор-Тхом — цитадель міста, його центральна частина, побудована за часів Джаявармана VII після того, як у 1181 році Ангкор був захоплений і пограбований чамами. Анкгор-Тхом оточений ровом, ширина якого становить 100 м, та стіною заввишки близько 8 м, який утворює квадрат зі стороною близько 3 км. У стіні є п'ять воріт, над якими височіє вежа висотою близько 23 м, прикрашена обличчями бодгісатви Авалокітешвари.
Храм Байон — другий за значенням храм Ангкору після Ангкор-Вату. Це гігантські кам'яні статуї Будди. Здалеку Байон виглядає, як чудернацьке скупчення величезного каміння, однак в міру наближення до нього все ясніше видно красу цієї споруди. Байон являє собою трирівневу будівлю, з основою 140 на 160 м. Центральна башта підіймається на висоту 45 м над землею. Байон прикрашають ще 52 квадратні вежі, розміщені на різних рівнях і які мають різну висоту. На кожній стороні цих веж зображено обличчя бодгісатви Авалокітешвари, причому так, що де б ви не знаходилися, ці обличчя «дивляться» на вас.
лежить перед палацом Ангкор-Тхома (висота 350 м). З неї кхмерські королі спостерігали церемонії. У самісінькому центрі обнесеної стіною території міститься Піменакас («Небесний палац») — колишня резиденція кхмерських королів. У південній частині Ангкору лежить величезна штучна водойма, котра має назву «Східний Барей». Її розміри — 7 км в довжину і 1,8 км в ширину. Вона була викопана за короля Ясовармані I для постачання міста водою в посушливий період. Посередині розміщений штучний острів, на якому височить невеликий храм Мебон, а на південній стороні розміщений храм Та-Пром, який так і не був очищений від джунглів. Тепер водою заповнена лише невелика частина Західного водоймища (8 км на 2,3 км), Східна водоймище абсолютно суха.
отримала свою назву завдяки статуї прокаженого короля, розміщеної на платформі. Зараз тут стоїть копія, а оригінал перебуває в національному музеї в Пномпені. Ім'я прокаженого короля невідоме. Теорія про те, що ним був Джаяварман VII і саме тому будував багато лікарень, не знайшла історичного підтвердження. Деякі історики стверджують, що статуя зображає Каберу — бога багатства, або Ясовармана I, вони обидвоє були, як припускають, прокаженими. Ще одна версія, що статуя отримала назву через лишайник, що росте на ній.
Храм має цікаву композицію: навколо великого квадратного басейну знаходяться чотири значно менших басейни, точно орієнтованих за сторонами світу. У центрі головного басейну на штучному острові розміщений невеликий храм, а біля нього статуя тварини.
Збереглись й інші стародавні храми — великий храм (XII ст), (друга половина XII ст), (побудований у 921 році).
Усі будівлі побудовані без цемента чи інших зв'язуючих матеріалів. Кам'яні блоки з'єднані між собою за принципом замка.
З висоти пташиного польоту храмовий комплекс нагадує в плані обриси сузір'я Дракона, як його бачили люди в 1050 році до н. е. (тоді полюс світу знаходився поруч з α-Дракона).
Цікаві факти
Влітку 2022 року, в Лондоні у британського контрабандиста антикваріату Дугласа Латчфорда було виявлено величезний скарб камбоджійських королівських прикрас Ангкору. Деякі з 77 золотих та інкрустованих коштовностями ювелірних виробів, включаючи корони, пояси та сережки, датуються VII століттям. Всі прикраси були таємно повернуті до столиці Камбоджі міста Пномпеню і мають бути виставлені в національному музеї країни.
Література
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — C. 120—121. — . (рос.)
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Cambodia: Stolen Angkorian crown jewellery resurfaces in London. 21 February 2023
- Близько 77 викрадених коштовностей древньої Кхмерської імперії повернуться на батьківщину. 22.02.2023, 13:55
Посилання
- Ангкор [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Анґкор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ангкор |
- Ангкор-Ват — дивовижний гігантський храмовий комплекс в Камбоджі, присвячений богу Вішну (32 фото) // ВСВІТІ, 28.09.2011 [ 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Храм Ангкор-Ват, Камбоджа — подорожуємо самостійно [ 3 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- Ангкор на www.domcity.ru [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 13 26 00 pn sh 103 50 00 sh d 13 43333 pn sh 103 83333 sh d 13 43333 103 83333 Angkor khmer អង គរ vimovlyayetsya ʔɑŋ ˈkɔː misto starodavnya stolicya Khmerskoyi imperiyi v 9 15 stolittyah rozmishena za 240 km vid Pnompenya na berezi ozera Tonlesap posered dzhungliv i ye najbilshoyu pam yatkoyu Kambodzhi AngkorAngkor Svitova spadshina13 26 00 pn sh 103 50 00 sh d 13 43333 pn sh 103 83333 sh d 13 43333 103 83333Krayina KambodzhaTip KulturnijKriteriyi i ii iii ivOb yekt 668Region Aziya i OkeaniyaZareyestrovano 1992 16 sesiya Pid zagrozoyu 1992 2004Angkor na karti Kambodzhi Angkor u Vikishovishi Zalishki Angkora zajmayut ploshu blizko 200 km i roztyagnuti na 24 km z zahodu na shid ta na 8 km z pivnochi na pivden Vsogo tut zbereglosya blizko 100 palaciv i hramiv U 1992 roci Angkor buv uzyatij pid egidu YuNESKO Vorotami dlya mandrivnika ohochogo pobachiti ce velike tvorinnya starodavnih arhitektoriv sluzhit suchasne misto Siam Riap khmerskoyu Peremoga nad siamcyami Cej turistichnij centr sho burhlivo rozvivayetsya maye mizhnarodnij aeroport i veliku kilkist suchasnih goteliv Vidstan vid centru Siam Riapa do golovnogo hramu kompleksu Angkor Vat blizko 5 km Vidkrittya mistaSuputnikovij znimok Ankoru U 1850 roci prorubuyuchi dorogu cherez gusti kambodzhijski dzhungli francuzkij misioner Sharl Emil Bujvo natra piv na ruyini velikogo starodavnogo mista Sered nih visochili ruyini Angkor Vatu odniyeyi z najbilshih u sviti religijnih svyatin Bujvo pisav Ya viyaviv velichni ruyini vse sho zalishilosya za slovami miscevih zhiteliv vid korolivskogo palacu Na stinah pokritih rizboyu znizu doverhu ya pobachiv zobrazhennya batalnih scen U bitvi brali uchast lyudi verhi na sloni odni voyini buli ozbroyeni kijkami ta ratishami inshi strilyali z luka vidrazu troma strilami Desyat rokiv po tomu francuzkij naturalist Anri Muo projshov za marshrutom Bujvo i buv ne menshe vrazhenij tim sho vidkrilosya jomu na progalini sered dzhungliv Vin pobachiv bilshe sotni vativ abo hramiv najstarshi z yakih nalezhali do IX stolittya a najnovishi do XIII Yih arhitektura zminyuvalasya razom z religiyeyu vid induyizmu do buddizmu Pered poglyadom francuza ozhivali syuzheti z induyistskoyi mifologiyi Statuyi relyefi i rizbleni prikrasi zobrazhuvali tancivnic imperatora verhi na sloni sho provodzhaye v bij svoyi vijska i neskinchenni ryadi Budd Povidomlennya Muo viklikali bezlich zapitan hto pobuduvav ce chudove misto i yaka bula istoriya jogo rozkvitu ta zanepadu IstoriyaNajdavnishi zgadki pro Angkor u kambodzhijskih litopisah vidnosyatsya lishe do XV stolittya Pislya vidkrittya Muo pochalosya vivchennya nevidomoyi ranishe davnoyi civilizaciyi Zhitelyami Angkoru buli khmeri sho spoviduvali odin z napryamkiv induyizmu prinesenogo do Pivdenno Shidnoyi Aziyi indijskimi kupcyami v I stolitti Vcheni dosi divuyutsya z vidsutnosti bud yakih dokaziv isnuvannya mist abo selish na cij teritoriyi azh do VII stolittya hocha do 1000 roku do n e vona vzhe bula gusto zaselena i tehnichno rozvinena Pislya ciyeyi dati nastaye spravzhnij rozkvit Golova Dzhajyavarmana VII Khmerski dokumenti buli napisani na nedovgovichnih materialah na palmovih listkah i shkiri tvarin tomu z chasom voni rozsipalisya v poroh Tomu shob zibrati vidomosti pro istoriyu mista arheologi zvernuli uvagu na visicheni na kamenyah napisi yih nalichuyetsya ponad tisyachu Bilshist z nih zrobleni khmerskoyu movoyu i sanskritom Same z cih napisiv vdalosya diznatisya sho osnovopolozhnikom khmerskoyi derzhavnosti buv Dzhajyavarman II yakij zvilniv svij narod vid vladi yavanciv na pochatku IX stolittya Vin poklonyavsya Shivi i zasnuvav kult pravitelya boga Zavdyaki comu jogo zemna vlada bula pidkriplena tvorchoyu energiyeyu Shivi Angkor stav gigantskim megapolisom i v chasi najbilshogo rozkvitu jogo naselennya perevishuvalo miljon meshkanciv Rodyucha zemlya davala tri vrozhayi risu na rik ozero Tonlesap malo v dostatku ribi a gusti lisi buli bagati na derevinu neobhidnu dlya nastilu pidlogi v hramah i budivnictva galerej Shodo zanepadu mista isnuyut dekilka versij Zgidno z pershoyu pislya rozgrabuvannya Angkora vchinenogo v 1171 roci vojovnichimi susidami khmeriv chamami Dzhajyavarman VII vtrativ viru v zahisnu silu induyistskih bogiv Khmeri stali spoviduvati odnu z form buddizmu yakij zaperechuye nasilstvo i progoloshuye pacifistski principi Zmina religiyi prizvela do togo sho napad na Angkor tajskogo vijska v 1431 roci zustriv slabkij opir Druga opirayetsya na buddijsku legendu Khmerskij imperator buv tak obrazhenij sinom odnogo z zherciv sho nakazav vtopiti hlopchika u vodah ozera Tonlesap U vidpovid rozgnivanij bog viviv ozero z beregiv i zatopiv Angkor Istoriya pro zatoplennya maye i naukove obgruntuvannya Oskilki vsi budivli mista krim hramiv i palaciv buduvalisya z dereva to misto miljoner potrebuvalo znachnoyi kilkosti cogo budmaterialu tobto znachnogo rubannya dzhungliv Virubuvannya dzhungliv porushilo balans prirodi i voda vid zliv yaka ranishe jshla pid zemlyu zavdyaki derevam stala stikati do ozera yake z chasom povnistyu zatopilo misto Zgodom dzhungli povernuli sobi vse zavojovane v nih lyudinoyu ArhitekturaAngkor Vat Vorota Angkor Thomu Hram Bajon Oblichchya na Zahidnij bashti Ta Promu Hram Angkor Vat pobudovanij za chasiv korolya Sur yavarmana II i prisvyachenij induyistskomu bogovi Vishnu najbilsha kultova pobudova u sviti plosha blizko 2 km Hram ye skladnoyu tririvnevoyu konstrukciyeyu z bezlichchyu shodiv i perehodiv Vinchayut hram p yat vezh odna v centri ta chotiri po krayah Centralna bashta pidnositsya nad zemleyu na 65 m i simvolizuye mifichnu goru Meru yaka ye centrom vsogo svitu Angkor Vat zberigsya nabagato krashe nizh bagato inshih sporud Angkoru sho poyasnyuyetsya tim sho navit pislya spustoshennya cih misc v Angkor Vati zhili buddijski chenci Zhivut voni tut i zaraz Kompleks vidznachayetsya geometrichnoyu suvoristyu planu ta garmoniyeyu kompoziciyi odin z pershih hramiv pobudovanih v Angkori Jogo budivnictvo vidnosyat do chasu pravlinnya korolya Yasovarmana II Ce p yatiyarusna sporuda z chislennimi vezhami i shodami sho vedut ugoru Angkor Thom citadel mista jogo centralna chastina pobudovana za chasiv Dzhayavarmana VII pislya togo yak u 1181 roci Angkor buv zahoplenij i pograbovanij chamami Ankgor Thom otochenij rovom shirina yakogo stanovit 100 m ta stinoyu zavvishki blizko 8 m yakij utvoryuye kvadrat zi storonoyu blizko 3 km U stini ye p yat vorit nad yakimi visochiye vezha visotoyu blizko 23 m prikrashena oblichchyami bodgisatvi Avalokiteshvari Hram Bajon drugij za znachennyam hram Angkoru pislya Angkor Vatu Ce gigantski kam yani statuyi Buddi Zdaleku Bajon viglyadaye yak chudernacke skupchennya velicheznogo kaminnya odnak v miru nablizhennya do nogo vse yasnishe vidno krasu ciyeyi sporudi Bajon yavlyaye soboyu tririvnevu budivlyu z osnovoyu 140 na 160 m Centralna bashta pidijmayetsya na visotu 45 m nad zemleyu Bajon prikrashayut she 52 kvadratni vezhi rozmisheni na riznih rivnyah i yaki mayut riznu visotu Na kozhnij storoni cih vezh zobrazheno oblichchya bodgisatvi Avalokiteshvari prichomu tak sho de b vi ne znahodilisya ci oblichchya divlyatsya na vas lezhit pered palacom Angkor Thoma visota 350 m Z neyi khmerski koroli sposterigali ceremoniyi U samisinkomu centri obnesenoyi stinoyu teritoriyi mistitsya Pimenakas Nebesnij palac kolishnya rezidenciya khmerskih koroliv U pivdennij chastini Angkoru lezhit velichezna shtuchna vodojma kotra maye nazvu Shidnij Barej Yiyi rozmiri 7 km v dovzhinu i 1 8 km v shirinu Vona bula vikopana za korolya Yasovarmani I dlya postachannya mista vodoyu v posushlivij period Poseredini rozmishenij shtuchnij ostriv na yakomu visochit nevelikij hram Mebon a na pivdennij storoni rozmishenij hram Ta Prom yakij tak i ne buv ochishenij vid dzhungliv Teper vodoyu zapovnena lishe nevelika chastina Zahidnogo vodojmisha 8 km na 2 3 km Shidna vodojmishe absolyutno suha otrimala svoyu nazvu zavdyaki statuyi prokazhenogo korolya rozmishenoyi na platformi Zaraz tut stoyit kopiya a original perebuvaye v nacionalnomu muzeyi v Pnompeni Im ya prokazhenogo korolya nevidome Teoriya pro te sho nim buv Dzhayavarman VII i same tomu buduvav bagato likaren ne znajshla istorichnogo pidtverdzhennya Deyaki istoriki stverdzhuyut sho statuya zobrazhaye Kaberu boga bagatstva abo Yasovarmana I voni obidvoye buli yak pripuskayut prokazhenimi She odna versiya sho statuya otrimala nazvu cherez lishajnik sho roste na nij Hram maye cikavu kompoziciyu navkolo velikogo kvadratnogo basejnu znahodyatsya chotiri znachno menshih basejni tochno oriyentovanih za storonami svitu U centri golovnogo basejnu na shtuchnomu ostrovi rozmishenij nevelikij hram a bilya nogo statuya tvarini Zbereglis j inshi starodavni hrami velikij hram XII st druga polovina XII st pobudovanij u 921 roci Usi budivli pobudovani bez cementa chi inshih zv yazuyuchih materialiv Kam yani bloki z yednani mizh soboyu za principom zamka Z visoti ptashinogo polotu hramovij kompleks nagaduye v plani obrisi suzir ya Drakona yak jogo bachili lyudi v 1050 roci do n e todi polyus svitu znahodivsya poruch z a Drakona Cikavi faktiVlitku 2022 roku v Londoni u britanskogo kontrabandista antikvariatu Duglasa Latchforda bulo viyavleno velicheznij skarb kambodzhijskih korolivskih prikras Angkoru Deyaki z 77 zolotih ta inkrustovanih koshtovnostyami yuvelirnih virobiv vklyuchayuchi koroni poyasi ta serezhki datuyutsya VII stolittyam Vsi prikrasi buli tayemno povernuti do stolici Kambodzhi mista Pnompenyu i mayut buti vistavleni v nacionalnomu muzeyi krayini LiteraturaVse o chudesah sveta Atlas spravochnik Sn Peterburg Kristall 2007 C 120 121 ISBN 978 5 9603 0081 0 ros Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Cambodia Stolen Angkorian crown jewellery resurfaces in London 21 February 2023 Blizko 77 vikradenih koshtovnostej drevnoyi Khmerskoyi imperiyi povernutsya na batkivshinu 22 02 2023 13 55PosilannyaAngkor 11 travnya 2021 u Wayback Machine VUE Angkor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Angkor Angkor Vat divovizhnij gigantskij hramovij kompleks v Kambodzhi prisvyachenij bogu Vishnu 32 foto VSVITI 28 09 2011 5 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Hram Angkor Vat Kambodzha podorozhuyemo samostijno 3 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Angkor na www domcity ru 5 grudnya 2008 u Wayback Machine ros