Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Цзетянь кит 武皇后 піньїнь Wu Zetian 17 лютого 624 16 грудня 705 наложниця китайського імператора Тай цзуна яка фактично

У Цзетянь

У Цзетянь

У Цзетянь (кит.: 武皇后; піньїнь: Wu Zetian; 17 лютого 624 — 16 грудня 705)  — наложниця китайського імператора Тай-цзуна, яка фактично правила Китаєм протягом сорока років з 665 року до своєї смерті. 690 року офіційно прийняла титул імператриці (перша і єдина жінка, що одноосібно правила Китаєм). Вона оголосила про створення нової династії  — Чжоу, проте династія перервалася після її смерті. Після смерті разом з Ґао-цзуном похована в мавзолеї Цяньлін.

У Цзетянь
трад. китайська: 武曌（武則天）[1]
image
1-й Імператриця Чжоу
16 жовтня 690 — 22 лютого 705 року
Попередник: Лі Дань
Спадкоємець: Лі Сіань
 
Народження: 17 лютого 624
Гуан'юань, Сичуань[2]
Смерть: 16 грудня 705[3] (81 рік)
Лоян, d, Династія Тан[4][5][6]
Причина смерті: хвороба
Поховання: Мавзолей Цяньлін
Національність: китайці[7]
Країна: Династія Тан[9] і Друга династія Чжоу
Релігія: буддизм
Рід: Династія Тан і Династія Чжоу
Батько: d[9]
Мати: d
Шлюб: Гао-цзун[9] і Лі Шимінь
Діти: d, Лі Сіань[d][10], Чжун-цзун, Жуй-цзун, Принцеса Тайпін і d

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

image Роботи у  Вікіджерелах

Піднесення

У 13 років майбутня імператриця потрапила в гарем всемогутнього імператора Тай-цзуна як молодша наложниця. Про її життя в гаремі практично нічого не відомо. Після смерті Тай-цзуна 649 року вона, за звичаєм того часу, була відправлена ​​черницею в буддійський монастир, щоб закінчити свої дні з поголеною головою.

Однак і в монастирі У не переривала зв'язку (мабуть, що виник ще за життя Тай-цзуна) з його сином і спадкоємцем, імператором Гао-цзуном. Зрештою останній відвіз її з монастиря до свого гарему. Протягом наступних двох-трьох років вона різними підступами позбулася всіх суперниць, включаючи дружину імператора. Ставши 655 року імператрицею, У народила Гао-цзуну чотирьох синів і доньку.

Соратники Тай-цзуна і вища аристократія були ображені піднесенням простолюдинки. Крім того, і за уявленнями того часу, інтимні відносини спочатку з батьком, а потім з сином прирівнювалися до інцесту. В боротьбі «за двір» імператриці вдалося здобути перемогу: до 660 року всі її недоброзичливці були віддалені від двору, суперниць «за її наказом четвертували і втопили у вині без суду і слідства». Її найбільшим тріумфом стала розправа над дядьком імператора і його кланом.

Царювання

Гао-цзун з кожним роком слабшав душею і тілом, так що протягом останніх 23 років його життя країною фактично правила імператриця У. Вона особисто відбирала воєначальників, які вели війни на Корейському півострові. Значною мірою завдяки її проникливості і енергійності до 675 року Корея лежала біля ніг танського імператора.

Колосально зріс в країні вплив буддизму. Надавала підтримку буддистській школі Хуаянь на чолі з її патріархом Чжіянєм.

При найменшій підозрі У нещадно розправлялася з непокірними, вселяючи придворним благоговійний трепет. На думку Л. М. Гумільова, у влаштованих імператрицею гоніннях на посібників піднесення династії Тан «глуха ненависть китайської знаті до династії, яку вона вважала чужорідною, прорвалася і знайшла гідного вождя». [1]

Після смерті чоловіка в 683 році імператриця передала престол старшому синові Чжун-цзуну, однак, звернувши увагу на його безпорадність і покірність своїй молодій дружині, вже через місяць заслала їх і звела на престол іншого сина, Жуйцзуна, який протягом шести років залишався слухняною маріонеткою в її руках. Подібний розвиток подій викликав протест танських легістів, однак підняте ними на півдні повстання було жорстоко придушене імператрицею.

Імператриця Китаю

image
Велика пагода диких гусей, добудована в Чан'ані при імператриці У.

До 690 року позиції У стали настільки міцними, що вона скинула сина і 19 жовтня проголосила себе імператрицею (точніше, імператором) — подія, яка не мала прецедентів в історії Піднебесної. «Буддисти негайно написали твір, який доводить, що У — дочка Будди і повинна успадковувати імперію у династії Тан. У подяку за підтримку, імператриця видала указ, що велів у всіх містах країни будувати буддиські храми». Разом із цим, вона проголосила себе спадкоємницею 13-го імператора династії Чжоу, Пін-вана (770—720 до н. е., першого з правителів династії Східна Чжоу) та на цій підставі змінила назву існуючої династії на «Чжоу».

Хоча західні і північні кордони Танської імперії тріщали від напору кочівників — тюрків та киданів, імператриця змушена була зосередити свою увагу на питаннях престолонаслідування. Члени сімейства У (її рідні племінники), і до того наближені до трону, після проголошення династії Чжоу бачили себе спадкоємцями престолу. Після довгих коливань імператриця в 698 році повернула із заслання Чжун-цзуна і вказала на нього як на майбутнього імператора. З членами свого сімейства вона розправлялася так само круто, як і зі всіма іншими.

В останні роки життя (починаючи з 699 року) розсудливість імператриці похитнулася напливом старечого сластолюбства. Зокрема, вона наблизила до себе двох братів сумнівної репутації, представників сімейства Чжан, які стали її коханцями. Незважаючи на вмовляння придворних, стара і хвора правителька цілком покладалася на відданість Чжан. У лютому 705 року група змовників з числа вищих сановників оволоділи палацом, піддали Чжанів карі, а імператрицю відправили вмирати в заміський маєток. Імператором був проголошений Чжун-цзун, «династія Чжоу» знову змінила ім'я на Тан.

У культурі

  • «Імператриця», роман франкомовної китайської письменниці Шань Са (2003). Описує долю імператриці У від першої особи.

Виноски

  1. https://cbdb.fas.harvard.edu/cbdbapi/person.php?id=93663
  2. Encyclopedia of Chinese History
  3. FitzGerald C. P. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. http://www.studyblue.com/notes/note/n/final/deck/8893539
  5. http://www.drben.net/ChinaReport/Sources/Geography/Rivers/Yellow_River/History/Yellow_River-Huang_He-History_Of-4-Sui_Dynasty-Tang-Dynasty.html
  6. http://www.chinaculture.org/focus/focus/cities/2010-08/17/content_391351.htm
  7. https://digital.library.mcgill.ca/mingqing/search/details-poet.php?poetID=2046
  8. Ming Qing Women's Writings — 2005.
    d:Track:Q111326267
  9. China Biographical Database
    d:Track:Q13407958
  10. японська Вікіпедія — 2001.
    d:Track:Q177837
  11. gumilevica.kulichki.net
  12. gumilevica.kulichki.net

Література

  • C.P. Fitzgerald, The Empress Wu, 2nd ed. (1968).
  • R.W.L. Guisso, Wu Tse-t'ien and the Politics of Legitimation in T'ang China (1978).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Czetyan kit 武皇后 pinyin Wu Zetian 17 lyutogo 624 16 grudnya 705 nalozhnicya kitajskogo imperatora Taj czuna yaka faktichno pravila Kitayem protyagom soroka rokiv z 665 roku do svoyeyi smerti 690 roku oficijno prijnyala titul imperatrici persha i yedina zhinka sho odnoosibno pravila Kitayem Vona ogolosila pro stvorennya novoyi dinastiyi Chzhou prote dinastiya perervalasya pislya yiyi smerti Pislya smerti razom z Gao czunom pohovana v mavzoleyi Cyanlin U Czetyan trad kitajska 武曌 武則天 1 1 j Imperatricya Chzhou 16 zhovtnya 690 22 lyutogo 705 roku Poperednik Li Dan Spadkoyemec Li Sian Narodzhennya 17 lyutogo 624 Guan yuan Sichuan 2 Smert 16 grudnya 705 3 81 rik Loyan d Dinastiya Tan 4 5 6 Prichina smerti hvorobaPohovannya Mavzolej CyanlinNacionalnist kitajci 7 Krayina Dinastiya Tan 9 i Druga dinastiya ChzhouReligiya buddizmRid Dinastiya Tan i Dinastiya ChzhouBatko d 9 Mati dShlyub Gao czun 9 i Li ShiminDiti d Li Sian d 10 Chzhun czun Zhuj czun Princesa Tajpin i d Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahPidnesennyaU 13 rokiv majbutnya imperatricya potrapila v garem vsemogutnogo imperatora Taj czuna yak molodsha nalozhnicya Pro yiyi zhittya v garemi praktichno nichogo ne vidomo Pislya smerti Taj czuna 649 roku vona za zvichayem togo chasu bula vidpravlena cherniceyu v buddijskij monastir shob zakinchiti svoyi dni z pogolenoyu golovoyu Odnak i v monastiri U ne pererivala zv yazku mabut sho vinik she za zhittya Taj czuna z jogo sinom i spadkoyemcem imperatorom Gao czunom Zreshtoyu ostannij vidviz yiyi z monastirya do svogo garemu Protyagom nastupnih dvoh troh rokiv vona riznimi pidstupami pozbulasya vsih supernic vklyuchayuchi druzhinu imperatora Stavshi 655 roku imperatriceyu U narodila Gao czunu chotiroh siniv i donku Soratniki Taj czuna i visha aristokratiya buli obrazheni pidnesennyam prostolyudinki Krim togo i za uyavlennyami togo chasu intimni vidnosini spochatku z batkom a potim z sinom pririvnyuvalisya do incestu V borotbi za dvir imperatrici vdalosya zdobuti peremogu do 660 roku vsi yiyi nedobrozichlivci buli viddaleni vid dvoru supernic za yiyi nakazom chetvertuvali i vtopili u vini bez sudu i slidstva Yiyi najbilshim triumfom stala rozprava nad dyadkom imperatora i jogo klanom CaryuvannyaGao czun z kozhnim rokom slabshav dusheyu i tilom tak sho protyagom ostannih 23 rokiv jogo zhittya krayinoyu faktichno pravila imperatricya U Vona osobisto vidbirala voyenachalnikiv yaki veli vijni na Korejskomu pivostrovi Znachnoyu miroyu zavdyaki yiyi proniklivosti i energijnosti do 675 roku Koreya lezhala bilya nig tanskogo imperatora Kolosalno zris v krayini vpliv buddizmu Nadavala pidtrimku buddistskij shkoli Huayan na choli z yiyi patriarhom Chzhiyanyem Pri najmenshij pidozri U neshadno rozpravlyalasya z nepokirnimi vselyayuchi pridvornim blagogovijnij trepet Na dumku L M Gumilova u vlashtovanih imperatriceyu goninnyah na posibnikiv pidnesennya dinastiyi Tan gluha nenavist kitajskoyi znati do dinastiyi yaku vona vvazhala chuzhoridnoyu prorvalasya i znajshla gidnogo vozhdya 1 Pislya smerti cholovika v 683 roci imperatricya peredala prestol starshomu sinovi Chzhun czunu odnak zvernuvshi uvagu na jogo bezporadnist i pokirnist svoyij molodij druzhini vzhe cherez misyac zaslala yih i zvela na prestol inshogo sina Zhujczuna yakij protyagom shesti rokiv zalishavsya sluhnyanoyu marionetkoyu v yiyi rukah Podibnij rozvitok podij viklikav protest tanskih legistiv odnak pidnyate nimi na pivdni povstannya bulo zhorstoko pridushene imperatriceyu Imperatricya KitayuVelika pagoda dikih gusej dobudovana v Chan ani pri imperatrici U Do 690 roku poziciyi U stali nastilki micnimi sho vona skinula sina i 19 zhovtnya progolosila sebe imperatriceyu tochnishe imperatorom podiya yaka ne mala precedentiv v istoriyi Pidnebesnoyi Buddisti negajno napisali tvir yakij dovodit sho U dochka Buddi i povinna uspadkovuvati imperiyu u dinastiyi Tan U podyaku za pidtrimku imperatricya vidala ukaz sho veliv u vsih mistah krayini buduvati buddiski hrami Razom iz cim vona progolosila sebe spadkoyemniceyu 13 go imperatora dinastiyi Chzhou Pin vana 770 720 do n e pershogo z praviteliv dinastiyi Shidna Chzhou ta na cij pidstavi zminila nazvu isnuyuchoyi dinastiyi na Chzhou Hocha zahidni i pivnichni kordoni Tanskoyi imperiyi trishali vid naporu kochivnikiv tyurkiv ta kidaniv imperatricya zmushena bula zoserediti svoyu uvagu na pitannyah prestolonasliduvannya Chleni simejstva U yiyi ridni pleminniki i do togo nablizheni do tronu pislya progoloshennya dinastiyi Chzhou bachili sebe spadkoyemcyami prestolu Pislya dovgih kolivan imperatricya v 698 roci povernula iz zaslannya Chzhun czuna i vkazala na nogo yak na majbutnogo imperatora Z chlenami svogo simejstva vona rozpravlyalasya tak samo kruto yak i zi vsima inshimi V ostanni roki zhittya pochinayuchi z 699 roku rozsudlivist imperatrici pohitnulasya naplivom starechogo slastolyubstva Zokrema vona nablizila do sebe dvoh brativ sumnivnoyi reputaciyi predstavnikiv simejstva Chzhan yaki stali yiyi kohancyami Nezvazhayuchi na vmovlyannya pridvornih stara i hvora pravitelka cilkom pokladalasya na viddanist Chzhan U lyutomu 705 roku grupa zmovnikiv z chisla vishih sanovnikiv ovolodili palacom piddali Chzhaniv kari a imperatricyu vidpravili vmirati v zamiskij mayetok Imperatorom buv progoloshenij Chzhun czun dinastiya Chzhou znovu zminila im ya na Tan U kulturi Imperatricya roman frankomovnoyi kitajskoyi pismennici Shan Sa 2003 Opisuye dolyu imperatrici U vid pershoyi osobi ISBN 5 224 05475 3Vinoskihttps cbdb fas harvard edu cbdbapi person php id 93663 Encyclopedia of Chinese History FitzGerald C P Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www studyblue com notes note n final deck 8893539 http www drben net ChinaReport Sources Geography Rivers Yellow River History Yellow River Huang He History Of 4 Sui Dynasty Tang Dynasty html http www chinaculture org focus focus cities 2010 08 17 content 391351 htm https digital library mcgill ca mingqing search details poet php poetID 2046 Ming Qing Women s Writings 2005 d Track Q111326267 China Biographical Database d Track Q13407958 yaponska Vikipediya 2001 d Track Q177837 gumilevica kulichki net gumilevica kulichki netLiteraturaC P Fitzgerald The Empress Wu 2nd ed 1968 R W L Guisso Wu Tse t ien and the Politics of Legitimation in T ang China 1978

Дата публікації:
Топ