Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Угорське князівство (угор. Magyar Fejedelemség) або Велике князівство Угорське (угор. Magyar Nagyfejedelemség) — перша угорська держава на Середньодунайській низовині, заснована у 896 або 895 році. У 1000 році Стефан I Святий посів князівський престол і перетворив державу на королівство.
| Magyar Nagyfejedelemség Угорське князівство | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| Столиця | Естергом та Секешфегервар | ||||||||||||||||||
| Релігії | Астролатрія | ||||||||||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||||||||||
| Надьфейеделем | |||||||||||||||||||
| - 895 — 907 | Арпад | ||||||||||||||||||
| - 907 — 947 | Золта | ||||||||||||||||||
| - 947 — 955 | Файс | ||||||||||||||||||
| - 955 — 972 | Такшонь | ||||||||||||||||||
| - 972 — 997 | Ґеза | ||||||||||||||||||
| - 997 — 1000 | Стефан I Святий | ||||||||||||||||||
| Кенде | |||||||||||||||||||
| - ? до 904 | Курсан | ||||||||||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||||||||||
| - Засновано | 895 | ||||||||||||||||||
| - Коронація Стефана І | 25 грудня 1000 | ||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||
| - 900 |
| ||||||||||||||||||
| - 1000 | 1−1,5 млн л. | ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Угорщина Румунія Словаччина | ||||||||||||||||||
Назва
Самоназва угорців — «мадяри» (magyarok, однина — magyar). Це слово співзвучне з самоназвою споріднених їм народів — хантів і мансі (mańśi). Країна Угорщина періоду 830—89 відома з джерел як «Ателькез» (Etelk'z), а самоназвою цього об'єднання було «Хетумогер» («сім племен мадяр»). Після усобиці в Хозарії 860-х рр. до союзу Угрів приєдналося плем'я хозарського походження — кабари. Напередодні усобиці не пізніше 850-х рр. хозари надали можливість уграм обрати єдиного правителя, яким став Алмош, батько Арпада — засновника угорської королівської династії Арпадів.
Історія
Близько 890 року під тиском хозар і огузів частина печенізьких племен переправилася через Волгу і почала тіснити угорців. У підсумку угорці були змушені покинути Ателькузу та мігрувати на захід через Дніпро.
За даними угорської хроніки «Gesta Hungarorum», князь Алмош розгромив неназваного князя (ймовірно, Олега), осадив його в Києві і погодився піти тільки після того, як руси заплатили йому викуп у 10 тис. марок сріблом.
Передана в пізнішому угорському літописанні (Анонім Угорський) легенда про швидке переселення угорців лісовим маршрутом через Суздаль (нині місто Владимирської обл., РФ), Київ, Володимир, Галич (давній) і перевали в Східних Карпатах не відповідає історичним реаліям.
Поява угорців на дніпровському правобережжі призвела до конфлікту з Болгарією. В цей час болгарський цар Симеон вів війну з Візантією, але незважаючи на це, угорці були розбиті і були змушені продовжити рух на захід, за Карпати — в Паннонію.
Близько 906 року угорці, розгромивши залишки Великоморавської держави, захоплюють Паннонську рівнину. Угри здійснювали далекі грабіжницькі походи Західною Європою, які закінчилися 955 їхньою поразкою від війська короля Оттона I, після чого угри почали переходити до осілого способу життя та формування територіальної державності. Епоха «здобуття батьківщини» тривала до прийняття християнства у 1000; ця подія є умовною хронологічною межею між історією «угрів» як степового кочового племені та «угорців» як населення сталого державного утворення на теренах Центральної Європи. В 11 ст. угорці оволоділи Трансильванією (Семигородом), що завершило формування осердя території середньовічного Угорського королівства. Входження Угорщини до системи християнських держав відбулося у 1000, коли Стефан І отримав від Папи Римського титул короля.
Надьфейеделеми
До кінця правління Апарда владу у державі було поділено між князем та військовим лідером. Вождь на ім'я Курсан був кенде (угорський релігійний, «сакральний вождь»), а Апард — дюлою, військовим лідером.
| Правління | Надьфейеделем | Дата народження | Дата смерті | Коментар |
| 895 — 907 | Арпад | 845 | 907 | |
| 907 — 947 | Золта | 880 або 903 | 950 | |
| 947 — 955 | Файс | ? | ? | |
| 955 — 972 | Такшонь | 931 | 972? | |
| 972 — 997 | Ґеза | 945 | 997 | |
| 997 — 1000 (або 1001) | Стефан I Святий | 975? | 1038 | Був надьфейеделемом з 997 р. по 25 грудня 1000 р. Дружина Гізела Баварська |
Примітки
- Berend, Nora; Laszlovszky, József; Szakács, Béla Zsolt (2007). "The kingdom of Hungary", in Berend, Nora (2007); Christianization and the Rise of Christian Monarchy: Scandinavia, Central Europe and Rus, c. 900–1200; Cambridge University Press; .
- (угор.) József Kovacsics, Magyarország népességtörténete a konferenciasorozat tükrésben (896—1870), In: Demographia, 1996 — Volume 39, Number 2-3.
- (англ.) A Country Study: Hungary. Federal Research Division, Library of Congress. Процитовано 6 березня 2009.
- (англ.) Péter Rabb, Natural conditions in the Carpathian Basin of the middle ages, 2007, p. 58.
- S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
- George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
- Ferenc Glatz, Magyar Történelmi Társulat, Etudes historiques hongroises 1990: Environment and society in Hungary, Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences, 1990, p. 10
- Acta historica, Volumes 105—110, József Attila Tudom. Bölcs. Kar, 1998, p. 28
- Oksana Buranbaeva, Vanja Mladineo, Culture and Customs of Hungary, ABC-CLIO, 2011, p. 19
- Colin Davies, The emergence of Western society: European history A.D. 300—1200, Macmillan, 1969, p. 181
- Jennifer Lawler, Encyclopedia of the Byzantine Empire, McFarland & Co., 2004, p.13
- Hadtörténelmi közlemények, Volume 114, Hadtörténeti Intézet és Múzeum, 2001, p. 131
- The encyclopedia Americana, Volume 14, Grolier Incorporated, 2002, p. 581
- Encyclopedia Americana, Volume 1, Scholastic Library Pub., 2006, p. 581
- Zahava Szász Stessel, Wine and thorns in Tokay Valley: Jewish life in Hungary: the history of Abaújszántó, Fairleigh Dickinson Univ Press, 1995, p. 47
- University of British Columbia. Committee for Medieval Studies, Studies in medieval and renaissance history, Committee for Medieval Studies, University of British Columbia, 1980, p. 159
- Peter F. Sugar, Péter Hanák [1] A History of Hungary, Indiana University Press, 1994, pp 12-17
- Pál Engel, Tamás Pálosfalvi, Andrew Ayton, The Realm of St. Stephen: A History of Medieval Hungary, 895—1526, .B.Tauris, 2005, p. 27
- Мадьяр - Этимологический словарь Фасмера - Энциклопедии & Словари. enc-dic.com. Процитовано 30 березня 2017.
Література
- Kozma, Gábor (Editor) та ін. (December 2011). New Results of Cross-Border Co-operation (PDF). The Department of Social Geography and Regional Development Planning of the University of Debrecen; et al. Процитовано 2 червня 2012.
- Balassa, Iván, ред. (1997). Magyar Néprajz IV [Hungarian ethnography IV.]. Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN .
- Berend, Nora; Urbańczyk, Przemysław; Wiszewski, Przemysław (2013). Central Europe in the High Middle Ages: Bohemia, Hungary and Poland, c. 900-c. 1300. Cambridge University Press. ISBN .
- Madgearu, Alexandru (2008). The Mission of Hierotheos: Location and Significance. Byzantinoslavica. 66: 119—138.
- Madgearu, Alexandru (2017). Further Considerations on Hierotheos’ Mission to the Magyars. Acta Musei Napocensis. 54 (2): 1—16.
- Wolf, Mária; Takács, Miklós (2011). Sáncok, földvárak" ("Ramparts, earthworks") by Wolf; "A középkori falusias települések feltárása" ("Excavation of the medieval rural settlements") by Takács. У Müller, Róbert (ред.). Régészeti Kézikönyv [Handbook of archaeology]. Magyar Régész Szövetség. с. 209—248. ISBN .
- Wolf, Mária (2008). A borsodi földvár (PDF). Művelődési Központ, Könyvtár és Múzeum, Edelény. ISBN .
Джерела
- О. В. Комар Угорщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 204. — .
- К. Галушко Угри // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 206. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ugorshina znachennya Ugorske knyazivstvo ugor Magyar Fejedelemseg abo Velike knyazivstvo Ugorske ugor Magyar Nagyfejedelemseg persha ugorska derzhava na Serednodunajskij nizovini zasnovana u 896 abo 895 roci U 1000 roci Stefan I Svyatij posiv knyazivskij prestol i peretvoriv derzhavu na korolivstvo Magyar Nagyfejedelemseg Ugorske knyazivstvo 895 1000 Prapor Gerb Ugorshini istorichni kordoni na kartiUgorske knyazivstvo u 998 Stolicya Estergom ta Sekeshfegervar Religiyi Astrolatriya Forma pravlinnya monarhiya Nadfejedelem 895 907 Arpad 907 947 Zolta 947 955 Fajs 955 972 Takshon 972 997 Geza 997 1000 Stefan I Svyatij Kende do 904 Kursan Istorichnij period Serednovichchya Zasnovano 895 Koronaciya Stefana I 25 grudnya 1000 Naselennya 900 250 350 tis osib 500 600 tis osib 600 tis osib 1000 1 1 5 mln l Poperednik Nastupnik Pershe Bolgarske carstvo Salan Dzhileu Glad Blatenske knyazivstvo Ugorske korolivstvo Ugorske korolivstvo 1000 1301 Sogodni ye chastinoyu Ugorshina Rumuniya SlovachchinaNazvaSamonazva ugorciv madyari magyarok odnina magyar Ce slovo spivzvuchne z samonazvoyu sporidnenih yim narodiv hantiv i mansi mansi Krayina Ugorshina periodu 830 89 vidoma z dzherel yak Atelkez Etelk z a samonazvoyu cogo ob yednannya bulo Hetumoger sim plemen madyar Pislya usobici v Hozariyi 860 h rr do soyuzu Ugriv priyednalosya plem ya hozarskogo pohodzhennya kabari Naperedodni usobici ne piznishe 850 h rr hozari nadali mozhlivist ugram obrati yedinogo pravitelya yakim stav Almosh batko Arpada zasnovnika ugorskoyi korolivskoyi dinastiyi Arpadiv IstoriyaApard Blizko 890 roku pid tiskom hozar i oguziv chastina pechenizkih plemen perepravilasya cherez Volgu i pochala tisniti ugorciv U pidsumku ugorci buli zmusheni pokinuti Atelkuzu ta migruvati na zahid cherez Dnipro Za danimi ugorskoyi hroniki Gesta Hungarorum knyaz Almosh rozgromiv nenazvanogo knyazya jmovirno Olega osadiv jogo v Kiyevi i pogodivsya piti tilki pislya togo yak rusi zaplatili jomu vikup u 10 tis marok sriblom Dokladnishe Ugorski vtorgnennya v YevropuDokladnishe Zavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnu Peredana v piznishomu ugorskomu litopisanni Anonim Ugorskij legenda pro shvidke pereselennya ugorciv lisovim marshrutom cherez Suzdal nini misto Vladimirskoyi obl RF Kiyiv Volodimir Galich davnij i perevali v Shidnih Karpatah ne vidpovidaye istorichnim realiyam Poyava ugorciv na dniprovskomu pravoberezhzhi prizvela do konfliktu z Bolgariyeyu V cej chas bolgarskij car Simeon viv vijnu z Vizantiyeyu ale nezvazhayuchi na ce ugorci buli rozbiti i buli zmusheni prodovzhiti ruh na zahid za Karpati v Pannoniyu Blizko 906 roku ugorci rozgromivshi zalishki Velikomoravskoyi derzhavi zahoplyuyut Pannonsku rivninu Ugri zdijsnyuvali daleki grabizhnicki pohodi Zahidnoyu Yevropoyu yaki zakinchilisya 955 yihnoyu porazkoyu vid vijska korolya Ottona I pislya chogo ugri pochali perehoditi do osilogo sposobu zhittya ta formuvannya teritorialnoyi derzhavnosti Epoha zdobuttya batkivshini trivala do prijnyattya hristiyanstva u 1000 cya podiya ye umovnoyu hronologichnoyu mezheyu mizh istoriyeyu ugriv yak stepovogo kochovogo plemeni ta ugorciv yak naselennya stalogo derzhavnogo utvorennya na terenah Centralnoyi Yevropi V 11 st ugorci ovolodili Transilvaniyeyu Semigorodom sho zavershilo formuvannya oserdya teritoriyi serednovichnogo Ugorskogo korolivstva Vhodzhennya Ugorshini do sistemi hristiyanskih derzhav vidbulosya u 1000 koli Stefan I otrimav vid Papi Rimskogo titul korolya Nadfejedelemi Dokladnishe Spisok praviteliv Ugorshini Istoriya UgorshiniStarodavnya UgorshinaDougorska UgorshinaPannoniyaGunskij kaganatPeredistoriya ugorcivMagna HungariyaLevediyaAtelkuzaSeredni VikiAvarskij kaganatBlatenske knyazivstvoUgriZavoyuvannya ugorcyami Pannonskogo basejnuUgorske knyazivstvoArpadiUgorske korolivstvo ArpadivUgorske korolivstvo AnzhuUgorske korolivstvo na pochatku suchasnoyi epohiOsmanska UgorshinaShidno Ugorske korolivstvoTransilvanske knyazivstvo 1570 1711 Korolivstvo GabsburgivPovstannya RakociRevolyuciya 1848 1849 rokiv v UgorshiniAvstro ugorskij kompromisTranslejtaniyaUgorska istoriya v HH stolittiPersha RespublikaUgorska Radyanska RespublikaUgorske korolivstvo 1920 1946 Ugorshina 1944 1945 Druga RespublikaNarodna RespublikaPovstannya 1956SuchasnistUgorska RespublikaPortal Ugorshina pereglyanutiobgovoritiredaguvati Do kincya pravlinnya Aparda vladu u derzhavi bulo podileno mizh knyazem ta vijskovim liderom Vozhd na im ya Kursan buv kende ugorskij religijnij sakralnij vozhd a Apard dyuloyu vijskovim liderom Pravlinnya Nadfejedelem Data narodzhennya Data smerti Komentar 895 907 Arpad 845 907 907 947 Zolta 880 abo 903 950 947 955 Fajs 955 972 Takshon 931 972 972 997 Geza 945 997 997 1000 abo 1001 Stefan I Svyatij 975 1038 Buv nadfejedelemom z 997 r po 25 grudnya 1000 r Druzhina Gizela BavarskaPrimitkiBerend Nora Laszlovszky Jozsef Szakacs Bela Zsolt 2007 The kingdom of Hungary in Berend Nora 2007 Christianization and the Rise of Christian Monarchy Scandinavia Central Europe and Rus c 900 1200 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 87616 2 ugor Jozsef Kovacsics Magyarorszag nepessegtortenete a konferenciasorozat tukresben 896 1870 In Demographia 1996 Volume 39 Number 2 3 angl A Country Study Hungary Federal Research Division Library of Congress Procitovano 6 bereznya 2009 angl Peter Rabb Natural conditions in the Carpathian Basin of the middle ages 2007 p 58 S Wise Bauer The history of the medieval world from the conversion of Constantine to the First Crusade W W Norton amp Company 2010 p 586 George H Hodos The East Central European region an historical outline Greenwood Publishing Group 1999 p 19 Ferenc Glatz Magyar Tortenelmi Tarsulat Etudes historiques hongroises 1990 Environment and society in Hungary Institute of History of the Hungarian Academy of Sciences 1990 p 10 Acta historica Volumes 105 110 Jozsef Attila Tudom Bolcs Kar 1998 p 28 Oksana Buranbaeva Vanja Mladineo Culture and Customs of Hungary ABC CLIO 2011 p 19 Colin Davies The emergence of Western society European history A D 300 1200 Macmillan 1969 p 181 Jennifer Lawler Encyclopedia of the Byzantine Empire McFarland amp Co 2004 p 13 Hadtortenelmi kozlemenyek Volume 114 Hadtorteneti Intezet es Muzeum 2001 p 131 The encyclopedia Americana Volume 14 Grolier Incorporated 2002 p 581 Encyclopedia Americana Volume 1 Scholastic Library Pub 2006 p 581 Zahava Szasz Stessel Wine and thorns in Tokay Valley Jewish life in Hungary the history of Abaujszanto Fairleigh Dickinson Univ Press 1995 p 47 University of British Columbia Committee for Medieval Studies Studies in medieval and renaissance history Committee for Medieval Studies University of British Columbia 1980 p 159 Peter F Sugar Peter Hanak 1 A History of Hungary Indiana University Press 1994 pp 12 17 Pal Engel Tamas Palosfalvi Andrew Ayton The Realm of St Stephen A History of Medieval Hungary 895 1526 B Tauris 2005 p 27 Madyar Etimologicheskij slovar Fasmera Enciklopedii amp Slovari enc dic com Procitovano 30 bereznya 2017 LiteraturaKozma Gabor Editor ta in December 2011 New Results of Cross Border Co operation PDF The Department of Social Geography and Regional Development Planning of the University of Debrecen et al Procitovano 2 chervnya 2012 ISBN 9789638916730 Balassa Ivan red 1997 Magyar Neprajz IV Hungarian ethnography IV Budapest Akademiai Kiado ISBN 963 05 7325 3 Berend Nora Urbanczyk Przemyslaw Wiszewski Przemyslaw 2013 Central Europe in the High Middle Ages Bohemia Hungary and Poland c 900 c 1300 Cambridge University Press ISBN 978 0 521 78156 5 Madgearu Alexandru 2008 The Mission of Hierotheos Location and Significance Byzantinoslavica 66 119 138 Madgearu Alexandru 2017 Further Considerations on Hierotheos Mission to the Magyars Acta Musei Napocensis 54 2 1 16 Wolf Maria Takacs Miklos 2011 Sancok foldvarak Ramparts earthworks by Wolf A kozepkori falusias telepulesek feltarasa Excavation of the medieval rural settlements by Takacs U Muller Robert red Regeszeti Kezikonyv Handbook of archaeology Magyar Regesz Szovetseg s 209 248 ISBN 978 963 08 0860 6 Wolf Maria 2008 A borsodi foldvar PDF Muvelodesi Kozpont Konyvtar es Muzeum Edeleny ISBN 978 963 87047 3 3 DzherelaO V Komar Ugorshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 204 ISBN 978 966 00 1359 9 K Galushko Ugri Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 206 ISBN 978 966 00 1359 9