Аттал III Філометор Евергет (дав.-гр. Ἄτταλος; між 171 до н. е. та 162 до н. е. — 133 до н. е.) — останній цар Пергаму, володарював з 138 до 133 року до н. е., науковець.
Аттал III | |
---|---|
Народився | 170 до н. е. Пергам, Пергам |
Помер | 133 до н. е. або 132 до н. е.[1] Пергам |
Діяльність | суверен |
Рід | Атталіди |
Батько | Евмен II |
Мати | d |
Брати, сестри | Арістонік |
У шлюбі з | Береніка |
|
Життєпис
Походив з династії Атталідів. Син царя Евмена II та Стратоніки, доньки Аріарата IV, царя Каппадокії. Стосовно дати народження існують різні версії: за однією це відбулося у 171 або 170 до н. е., за іншою — 162 року до н. е. З дитинства страждав на розумовий розлад. У 138 році до н. е. успадкував трон Пергаму від свого дядька Аттала II. В античних історичних творах склався стійкий образ похмурого деспота, кривавого лиходія, абсолютно нездатного керувати царством, який, зрештою, віддалився від справ. За словами Діодора Сицилійського, Аттал III, ставши царем, запросив до палацу наближених до свого попередника людей, де за його наказом усіх їх було вбито найманцями, після чого були винищені їхні діти та дружини. Інших «друзів», що командували військами або колишніх стратегів у містах, він також вбив, вдавшись до обману; дружини і діти багатьох з них були страчені. Але в науковій літературі, вже на початку XX століття, була висловлена думка про штучність цього образу останнього пергамського царя.
Разом з тим, згідно з Юстином, страти відбулися лише як помста за вбивство матері та дружини Аттала III. Після цього став вести усамітнений спосіб життя, але й ці факти незаперечні. Деякі вважають такі дії ознакою слабоумства царя, хоча точних підтверджень цьому немає.
Існує достатньо свідчень того, що останній пергамський цар чітко розумів становище своєї держави та свої завдання на троні. Так він продовжував політику своїх попередників як по відношенню до міст Пергамського царства, так і до міських культів. У двох листах до міст Кізіку та Пергаму Аттал III виявляє турботу про культ Сабазія, встановленого в Пергамському царстві його матір'ю. При цьому царі в Пергамі встановлюється загальний культ Зевса Сабазія і Афіни Нікефори.
Прагнення останнього пергамського царя зберегти союзницькі відносини з Римом показує факт направлення Атталом III до Публія Корнелія Сципіона Еміліана в Нуманцію посольства з дарами у зв'язку із перемогами римської армії в Іспанії.
У написі, знайденому поблизу Елеї, що колись стояла на священній ділянці Асклепія Сотера в місті Пергамі, повідомляється про почесті, надані містом царю після його переможного повернення з військового походу (проти кого й коли вона велася невідомо).
Історик Юстин розповідає про захоплення Аттала скульптурою. Створивши модель бюста своєї матері і працюючи над пам'ятником в її честь, Аттал захворів «від занадто сильного сонячного жару», в результаті чого і помер на сьомий день хвороби. Це відбулося у 133 році до н. е.
Проте на той момент він мав заповіт, яким передавав царство Римській республіці. Але цей факт часто спростовується. На той момент Римська республіка, що посилилася у Малій Азії, вже не бажала існування сильної Пергамської держави, яка мала також потужний флот. Водночас всередині Пергаму посилилися соціальні конфлікти. Цим усім скористалися римляни, які використали наглу смерть царя і захопили Пергам та його скарби й землі. Можливо цим факторам Аттал III бажав протидіяти, склавши заповіт. Але відповідно до нього Аттал заповів Риму лише особисті (царські) володіння, але не усе Пергамське царство, містам якого надавав свободу. Натомість римська комісія на чолі із Манієм Аквілієм порушила ці умови, оголосивши усю держави власністю Риму.
Дослідники не раз звертали увагу, що репутацію «зловісного тирана» Атталу III створили переважно римські автори. Ймовірно це може бути пов'язаним з бажанням «обґрунтувати» анексію його царства і довести, що саме Римська республіка врятувала населення Пергаму від деспотії. Так само традиція могла сформуватися вже під час повстання Аристоніка, придушувати яке довелося вже самим римлянам.
Наукова діяльність
У трактатах римських вчених часто згадуються наукові заслуги Аттала. Співвітчизник Аттала III, пергамський лікар і вчений Гален, вважав царя знавцем лікарських і отруйних рослин. Він зазначав, що дію отрут Аттал випробовував у наукових цілях на людях, засуджених на смертну кару.
Аттал III винайшов пластир для лікування ран і виразкових уражень шкіри, зробив низку цінних спостережень над секрецією внутрішніх органів тварин. Пліній Старший неодноразово згадує про спеціальні дослідження Аттала, присвячених спостереженнями як над тваринами, так і над комахами
У доробку царя трактат про сільське господарство, зокрема про засоби найкращої обробки виноградників і оливкових дерев. На цей твір посилалися Варрон, Пліній і Колумелла. За розпорядженням Аттала III в Пергамі були переведені сільськогосподарські трактати вчених Карфагена, перш за все Магона.
Примітки
- Diodor 34, 3
- Justin., XXXVI, 4, 1—2
- . Еспресо. 2020-09-04. Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
- Plin., HN, 32, 8 (27), 87
Джерела
- Hermann Bengtson: Römische Geschichte. Republik und Kaiserzeit bis 284 n. Chr. Sonderausgabe. Beck, München 2001, . (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Attal Pergamskij Attal III Filometor Everget dav gr Ἄttalos mizh 171 do n e ta 162 do n e 133 do n e ostannij car Pergamu volodaryuvav z 138 do 133 roku do n e naukovec Attal IIINarodivsya170 do n e Pergam PergamPomer133 do n e abo 132 do n e 1 PergamDiyalnistsuverenRidAttalidiBatkoEvmen IIMatidBrati sestriAristonikU shlyubi zBerenika Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Attalidiv Sin carya Evmena II ta Stratoniki donki Ariarata IV carya Kappadokiyi Stosovno dati narodzhennya isnuyut rizni versiyi za odniyeyu ce vidbulosya u 171 abo 170 do n e za inshoyu 162 roku do n e Z ditinstva strazhdav na rozumovij rozlad U 138 roci do n e uspadkuvav tron Pergamu vid svogo dyadka Attala II V antichnih istorichnih tvorah sklavsya stijkij obraz pohmurogo despota krivavogo lihodiya absolyutno nezdatnogo keruvati carstvom yakij zreshtoyu viddalivsya vid sprav Za slovami Diodora Sicilijskogo Attal III stavshi carem zaprosiv do palacu nablizhenih do svogo poperednika lyudej de za jogo nakazom usih yih bulo vbito najmancyami pislya chogo buli vinisheni yihni diti ta druzhini Inshih druziv sho komanduvali vijskami abo kolishnih strategiv u mistah vin takozh vbiv vdavshis do obmanu druzhini i diti bagatoh z nih buli stracheni Ale v naukovij literaturi vzhe na pochatku XX stolittya bula vislovlena dumka pro shtuchnist cogo obrazu ostannogo pergamskogo carya Razom z tim zgidno z Yustinom strati vidbulisya lishe yak pomsta za vbivstvo materi ta druzhini Attala III Pislya cogo stav vesti usamitnenij sposib zhittya ale j ci fakti nezaperechni Deyaki vvazhayut taki diyi oznakoyu slaboumstva carya hocha tochnih pidtverdzhen comu nemaye Isnuye dostatno svidchen togo sho ostannij pergamskij car chitko rozumiv stanovishe svoyeyi derzhavi ta svoyi zavdannya na troni Tak vin prodovzhuvav politiku svoyih poperednikiv yak po vidnoshennyu do mist Pergamskogo carstva tak i do miskih kultiv U dvoh listah do mist Kiziku ta Pergamu Attal III viyavlyaye turbotu pro kult Sabaziya vstanovlenogo v Pergamskomu carstvi jogo matir yu Pri comu cari v Pergami vstanovlyuyetsya zagalnij kult Zevsa Sabaziya i Afini Nikefori Pragnennya ostannogo pergamskogo carya zberegti soyuznicki vidnosini z Rimom pokazuye fakt napravlennya Attalom III do Publiya Korneliya Scipiona Emiliana v Numanciyu posolstva z darami u zv yazku iz peremogami rimskoyi armiyi v Ispaniyi U napisi znajdenomu poblizu Eleyi sho kolis stoyala na svyashennij dilyanci Asklepiya Sotera v misti Pergami povidomlyayetsya pro pochesti nadani mistom caryu pislya jogo peremozhnogo povernennya z vijskovogo pohodu proti kogo j koli vona velasya nevidomo Istorik Yustin rozpovidaye pro zahoplennya Attala skulpturoyu Stvorivshi model byusta svoyeyi materi i pracyuyuchi nad pam yatnikom v yiyi chest Attal zahvoriv vid zanadto silnogo sonyachnogo zharu v rezultati chogo i pomer na somij den hvorobi Ce vidbulosya u 133 roci do n e Prote na toj moment vin mav zapovit yakim peredavav carstvo Rimskij respublici Ale cej fakt chasto sprostovuyetsya Na toj moment Rimska respublika sho posililasya u Malij Aziyi vzhe ne bazhala isnuvannya silnoyi Pergamskoyi derzhavi yaka mala takozh potuzhnij flot Vodnochas vseredini Pergamu posililisya socialni konflikti Cim usim skoristalisya rimlyani yaki vikoristali naglu smert carya i zahopili Pergam ta jogo skarbi j zemli Mozhlivo cim faktoram Attal III bazhav protidiyati sklavshi zapovit Ale vidpovidno do nogo Attal zapoviv Rimu lishe osobisti carski volodinnya ale ne use Pergamske carstvo mistam yakogo nadavav svobodu Natomist rimska komisiya na choli iz Maniyem Akviliyem porushila ci umovi ogolosivshi usyu derzhavi vlasnistyu Rimu Doslidniki ne raz zvertali uvagu sho reputaciyu zlovisnogo tirana Attalu III stvorili perevazhno rimski avtori Jmovirno ce mozhe buti pov yazanim z bazhannyam obgruntuvati aneksiyu jogo carstva i dovesti sho same Rimska respublika vryatuvala naselennya Pergamu vid despotiyi Tak samo tradiciya mogla sformuvatisya vzhe pid chas povstannya Aristonika pridushuvati yake dovelosya vzhe samim rimlyanam Naukova diyalnistU traktatah rimskih vchenih chasto zgaduyutsya naukovi zaslugi Attala Spivvitchiznik Attala III pergamskij likar i vchenij Galen vvazhav carya znavcem likarskih i otrujnih roslin Vin zaznachav sho diyu otrut Attal viprobovuvav u naukovih cilyah na lyudyah zasudzhenih na smertnu karu Attal III vinajshov plastir dlya likuvannya ran i virazkovih urazhen shkiri zrobiv nizku cinnih sposterezhen nad sekreciyeyu vnutrishnih organiv tvarin Plinij Starshij neodnorazovo zgaduye pro specialni doslidzhennya Attala prisvyachenih sposterezhennyami yak nad tvarinami tak i nad komahami U dorobku carya traktat pro silske gospodarstvo zokrema pro zasobi najkrashoyi obrobki vinogradnikiv i olivkovih derev Na cej tvir posilalisya Varron Plinij i Kolumella Za rozporyadzhennyam Attala III v Pergami buli perevedeni silskogospodarski traktati vchenih Karfagena persh za vse Magona Primitkihttp www oxfordreference com view 10 1093 oi authority 20110803095428649 Diodor 34 3 Justin XXXVI 4 1 2 Espreso 2020 09 04 Arhiv originalu za 6 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Plin HN 32 8 27 87DzherelaHermann Bengtson Romische Geschichte Republik und Kaiserzeit bis 284 n Chr Sonderausgabe Beck Munchen 2001 ISBN 3 406 02505 6 nim