Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лі Юань кит 李淵 піньїнь Li Yuan 566 25 червня 635 1 й імператор дина

Лі Юань

Лі Юань
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Лі Юань (кит.: 李淵; піньїнь: Li Yuan; 566 — 25 червня 635) — 1-й імператор династії Тан у 618–626 роках, засновник династії (храмове ім'я 高祖 Гаоцзу).

Лі Юань
трад. китайська: 李淵
image
1-й Імператор Тан
18 червня 618 — 4 вересня 626 року
Попередник: Ян Ю
Зміна династії
Спадкоємець: Лі Шимінь
 
Народження: 8 квітня 566(0566-04-08)[1]
Чан'ань, Династія Північна Чжоу
Смерть: 25 червня 635(0635-06-25) (69 років)
Чан'ань, Династія Тан
Національність: китайці
Країна: Династія Тан[2], Династія Північна Чжоу і Династія Суй
Рід: династія Лі[d] і d
Батько: d[2]
Мати: d
Шлюб: d, d, d, d, d, d, d, d, d і d[2]
Діти: d[2], Лі Шимінь[2], d[2], Принцеса Пін'ян[2], d, d, d, d, d, d, d[2], d, d[2], d[2], d, d, d, d[2], d, d, d, d, d, d, d[2], d, d, d, d, d, d, Luling[d], d[2], d, d, d, d, d, d, d і d

image Медіафайли у Вікісховищі

image Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис

Військова кар'єра

Походив з родини військовиків Лі (17-й нащадок Лі Гао, вана держави Західна Лян). Син Лі Біня, генерала династії Північна Чжоу та князя Тан. Народився у 566 році у Чан'ані. Отримав ім'я Юань. У 572 році втратив батька. Втім імператор Вень-ді з династії Суй не дозволив Лі Юаню успадкувати титул батька. Навзаєм узяв останнього в імператорську свиту. Лі Юань був небіжем імператриці Дугу. Втім незабаром отримав посади губернатора у провінції, при цьому не допускався до посад в армії. Це тривало до 606 року, смерті Вень-ді.

Новий імператор Ян вирішив долучити Лі Юаня до військових справ. Так, у 613 році останній брав участь у поході проти держави Когурьо. Наступного року отримав командування над військами, що охороняли перевал Тонг (на заході імперії). У 615 році Лі Юань за наказом імператора придушив повстання в області Хедонг (частина сучасної провінції Шаньсі). У 616 році Лі Юань став військовим губернатором міста Тайюань. На тій посаді з перемінним успіхом боровся проти східних тюркютів.

У 617 році повстав Лю Учжоу, який розбив імператорські війська й захопив м. Лоян. Імператор Ян відступив у центральні райони імперії. В цій ситуації син Лі Юаня Лі Шимінь та дружина пані Доу переконали Лі Юаня виступити проти імператора. Це було також викликано тим, що Лі Юань остерігався гніву імператора за те, що він не надав відсічі повстанцям й недостатньо вправно боровся з тюркютами. Лі Юань уклав мир з Шибір-ханом, очільником тюркютів, та рушив до Лоян та Дасін (майбутній Чан'ань). Тут він захопив онука імператора Яна й оголосив його імператором під ім'ям Гун-ді. Останній надав Лі Юаню титул князя Тан й зробив очільником імперії. Після загибелі у 618 році імператора Яна Лі Юань відсторонив від влади Ґуан-ді, оголосивши себе новим імператором під ім'ям Ґаоцзу.

Правління

Новий імператор контролював лише частину держави. Він вимушений був спільно з синами воювати з іншими повстанцями, до 620 року, поки остаточно не захопив усю імперію. після цього остаточно оголосив столицею Дасін, перейменувавши його в Чанань.

Після цього було проведено реформи для відновлення економічного розвитку, підірваного політикою Ян-ді та громадянською війною. Впроваджувався подушний податок у розмірі 200 мір зерна, 20-фунтового рулону шовку та 20 днів трудової повинності. Ґаоцзу почав карбувати уніфіковану монету. Водночас здійснював жорсткий контроль за торгівлею: особисто призначав керівників ринків столиці та провінцій. За його правління остаточно відновлено систему іспитів. При цьому збережено привілеї знаті.

Також видано нову збірку законів, яка складалася з 502 статей. Вона базувалася на принципах філософських шкіл ін-янь, легізму та конфуціанства. Запроваджувалися доволі жорстокі покарання.

У зовнішній політиці особливу тривогу викликали східні тюркюти. З ними довелося боротися до 626 року. Для оборони країни збудовано низку фортець на східному кордоні. Втім, проблему не було вирішено остаточно. В цей час Ґаоцзу вирішив зробив спадкоємцем трону свого сина Лі Цзяньчена, відсторонивши іншого — Лі Шиміня, популярного військовика та політика. Останній, дізнавшись про змову, 2 липня вбив Лі Цзяньчена і Лі Юаньцзя. Після цього один з вояків Лі Шиміня увійшов до імператорського палацу в обладунках й зброєю, що було суттєвим правопорушенням, та оголосив імператору Ґаоцзу про смерть синів. Злякавшись, Лі Юань 5 липня оголосив Лі Шиміня спадкоємцем трону, а через декілька тижнів зрікся влади.

Останні роки

Після відсторонення від трону Ґаоцзу проводив багато часу в палацах поблизу Чан'аня, часто переїжджаючи з одного в другий. Помер він 25 червня 635 року.

Девіз правління

  • Уде (武德) 618—626

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1021165921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. China Biographical Database
    d:Track:Q13407958

Джерела

  • Cambridge history of China, volume 3, ed. 1979, p.187
  • Roberts, John A. G., History of China (título original), Palgrave MacMillan, 1999 (primeira edição), 2006 (segunda edição),

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Li Yuan kit 李淵 pinyin Li Yuan 566 25 chervnya 635 1 j imperator dinastiyi Tan u 618 626 rokah zasnovnik dinastiyi hramove im ya 高祖 Gaoczu Li Yuan trad kitajska 李淵 1 j Imperator Tan 18 chervnya 618 4 veresnya 626 roku Poperednik Yan Yu Zmina dinastiyi Spadkoyemec Li Shimin Narodzhennya 8 kvitnya 566 0566 04 08 1 Chan an Dinastiya Pivnichna ChzhouSmert 25 chervnya 635 0635 06 25 69 rokiv Chan an Dinastiya TanNacionalnist kitajciKrayina Dinastiya Tan 2 Dinastiya Pivnichna Chzhou i Dinastiya SujRid dinastiya Li d i dBatko d 2 Mati dShlyub d d d d d d d d d i d 2 Diti d 2 Li Shimin 2 d 2 Princesa Pin yan 2 d d d d d d d 2 d d 2 d 2 d d d d 2 d d d d d d d 2 d d d d d d Luling d d 2 d d d d d d d i d Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZhittyepisVijskova kar yera Pohodiv z rodini vijskovikiv Li 17 j nashadok Li Gao vana derzhavi Zahidna Lyan Sin Li Binya generala dinastiyi Pivnichna Chzhou ta knyazya Tan Narodivsya u 566 roci u Chan ani Otrimav im ya Yuan U 572 roci vtrativ batka Vtim imperator Ven di z dinastiyi Suj ne dozvoliv Li Yuanyu uspadkuvati titul batka Navzayem uzyav ostannogo v imperatorsku svitu Li Yuan buv nebizhem imperatrici Dugu Vtim nezabarom otrimav posadi gubernatora u provinciyi pri comu ne dopuskavsya do posad v armiyi Ce trivalo do 606 roku smerti Ven di Novij imperator Yan virishiv doluchiti Li Yuanya do vijskovih sprav Tak u 613 roci ostannij brav uchast u pohodi proti derzhavi Koguro Nastupnogo roku otrimav komanduvannya nad vijskami sho ohoronyali pereval Tong na zahodi imperiyi U 615 roci Li Yuan za nakazom imperatora pridushiv povstannya v oblasti Hedong chastina suchasnoyi provinciyi Shansi U 616 roci Li Yuan stav vijskovim gubernatorom mista Tajyuan Na tij posadi z pereminnim uspihom borovsya proti shidnih tyurkyutiv U 617 roci povstav Lyu Uchzhou yakij rozbiv imperatorski vijska j zahopiv m Loyan Imperator Yan vidstupiv u centralni rajoni imperiyi V cij situaciyi sin Li Yuanya Li Shimin ta druzhina pani Dou perekonali Li Yuanya vistupiti proti imperatora Ce bulo takozh viklikano tim sho Li Yuan osterigavsya gnivu imperatora za te sho vin ne nadav vidsichi povstancyam j nedostatno vpravno borovsya z tyurkyutami Li Yuan uklav mir z Shibir hanom ochilnikom tyurkyutiv ta rushiv do Loyan ta Dasin majbutnij Chan an Tut vin zahopiv onuka imperatora Yana j ogolosiv jogo imperatorom pid im yam Gun di Ostannij nadav Li Yuanyu titul knyazya Tan j zrobiv ochilnikom imperiyi Pislya zagibeli u 618 roci imperatora Yana Li Yuan vidstoroniv vid vladi Guan di ogolosivshi sebe novim imperatorom pid im yam Gaoczu Pravlinnya Novij imperator kontrolyuvav lishe chastinu derzhavi Vin vimushenij buv spilno z sinami voyuvati z inshimi povstancyami do 620 roku poki ostatochno ne zahopiv usyu imperiyu pislya cogo ostatochno ogolosiv stoliceyu Dasin perejmenuvavshi jogo v Chanan Pislya cogo bulo provedeno reformi dlya vidnovlennya ekonomichnogo rozvitku pidirvanogo politikoyu Yan di ta gromadyanskoyu vijnoyu Vprovadzhuvavsya podushnij podatok u rozmiri 200 mir zerna 20 funtovogo rulonu shovku ta 20 dniv trudovoyi povinnosti Gaoczu pochav karbuvati unifikovanu monetu Vodnochas zdijsnyuvav zhorstkij kontrol za torgivleyu osobisto priznachav kerivnikiv rinkiv stolici ta provincij Za jogo pravlinnya ostatochno vidnovleno sistemu ispitiv Pri comu zberezheno privileyi znati Takozh vidano novu zbirku zakoniv yaka skladalasya z 502 statej Vona bazuvalasya na principah filosofskih shkil in yan legizmu ta konfucianstva Zaprovadzhuvalisya dovoli zhorstoki pokarannya U zovnishnij politici osoblivu trivogu viklikali shidni tyurkyuti Z nimi dovelosya borotisya do 626 roku Dlya oboroni krayini zbudovano nizku fortec na shidnomu kordoni Vtim problemu ne bulo virisheno ostatochno V cej chas Gaoczu virishiv zrobiv spadkoyemcem tronu svogo sina Li Czyanchena vidstoronivshi inshogo Li Shiminya populyarnogo vijskovika ta politika Ostannij diznavshis pro zmovu 2 lipnya vbiv Li Czyanchena i Li Yuanczya Pislya cogo odin z voyakiv Li Shiminya uvijshov do imperatorskogo palacu v obladunkah j zbroyeyu sho bulo suttyevim pravoporushennyam ta ogolosiv imperatoru Gaoczu pro smert siniv Zlyakavshis Li Yuan 5 lipnya ogolosiv Li Shiminya spadkoyemcem tronu a cherez dekilka tizhniv zriksya vladi Ostanni roki Pislya vidstoronennya vid tronu Gaoczu provodiv bagato chasu v palacah poblizu Chan anya chasto pereyizhdzhayuchi z odnogo v drugij Pomer vin 25 chervnya 635 roku Deviz pravlinnyaUde 武德 618 626PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1021165921 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 China Biographical Database d Track Q13407958DzherelaCambridge history of China volume 3 ed 1979 p 187 Roberts John A G History of China titulo original Palgrave MacMillan 1999 primeira edicao 2006 segunda edicao ISBN 978 989 8285 39 3

Дата публікації:
Топ