Раннє Середньовіччя • Епоха вікінгів • Золота доба ісламу • Реконкіста
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 947 CMXLVII |
Ab urbe condita | 1700 |
Ассирійський | 5697 |
Бенгальський | 354 |
Берберський | 1897 |
Бірманський | 309 |
Буддистський | 1491 |
Візантійський | 6455–6456 |
Вірменський | 396 ԹՎ ՅՂԶ |
Голоценовий | 10947 |
Ера Селевкідів | 1258/1259 AG |
Ефіопський | 939–940 |
Єврейський | 4707–4708 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1003–1004 |
- Шака самват | 868–869 |
- Калі Юґа | 4047–4048 |
Іранський | 325–326 |
Ісламський | 335–336 |
Китайський | 丙午年 (вогняний кінь) 3644 або 3437 — до — 丁未年 (вогняний козел) 3645 або 3438 |
Коптський | 663–664 |
Корейський | 3280 |
Тайванський | 965 до РК 民前965年 |
Тайський сонячний | 1489–1490 |
Юліанський | 947 CMXLVII |
Яванський | 847–848 |
Японський | Тенґьо (ненґо) 10 / Тенряку 1 (天暦元年) |
Геополітична ситуація
У Візантії правив Костянтин VII Багрянородний. Італійським королем був Лотар Арльський, Західним Франкським королівством править Людовик IV Заморський, Східним Франкським королівством — Оттон I.
Північ Італії належить Італійському королівству, середню частину займає Папська область, герцогства на південь від Римської області незалежні, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. Південь Піренейського півострова займає займає Кордовський халіфат, у якому править Абд Ар-Рахман III. Північну частину півострова займають королівство Астурія і королівство Галісія та королівство Леон під правлінням Раміро II. Королівство Англія очолює Едред.
Існують слов'янські держави: Перше Болгарське царство, де править цар Петро I, Богемія, Моравія, Хорватія, королем якої є Мирослав, Київська Русь, де править княгиня Ольга. Паннонію окупували мадяри, у яких ще не було єдиного правителя.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муті, в Іфрикії владу утримують Фатіміди, в Середній Азії — Саманіди. У Китаї триває період п'яти династій і десяти держав. Значними державами Індії є Пала, держава Раштракутів, Пратіхара, Чола. В Японії триває період Хей'ан. На північ від Каспійського та Азовського морів існує Хозарський каганат.
Події
- Династія Пізня Хань змінила династію Пізню Цзінь.
- Держава киданів на півночі Китаю взяла собі назву Велика Ляо.
- Очільник повстання берберів-хариджитів проти фатімідів помер в горах від ран. Фатіміди зміцнили своє становище в Магрибі.
- Боротьба за Реймське архієпископство схилилася в бік французького короля Людовика Заморського та його ставленика Арто.
- «У РІК 6455 [947], пішла Ольга до Новгорода. І встановила вона по [ріці] Мсті погости 1 і данину, і по [ріці] Лузі погости, і данину, і оброки 2. І ловища її є по всій землі, і знаки 3 [її], і місця 4, і погости, і сани її стоять у Пскові й до сьогодні.»
Народились
Померли
Див. також
Примітки
- Повість минулих літ Нестор Літописець
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 947 znachennya Rannye Serednovichchya Epoha vikingiv Zolota doba islamu RekonkistaRik 944 945 946 947 948 949 950Desyatilittya 920 ti 930 ti 940 vi 950 ti 960 tiStolittya VIII IX X XI XIITisyacholittya 1 she do n e 1 she 2 ge947 v inshih kalendaryahGrigorianskij947 CMXLVIIAb urbe condita1700Assirijskij5697Bengalskij354Berberskij1897Birmanskij309Buddistskij1491Vizantijskij6455 6456Virmenskij396 ԹՎ ՅՂԶGolocenovij10947Era Selevkidiv1258 1259 AGEfiopskij939 940Yevrejskij4707 4708Induski kalendari Vikram samvat1003 1004 Shaka samvat868 869 Kali Yuga4047 4048Iranskij325 326Islamskij335 336Kitajskij丙午年 vognyanij kin 3644 abo 3437 do 丁未年 vognyanij kozel 3645 abo 3438Koptskij663 664Korejskij3280Tajvanskij965 do RK 民前965年Tajskij sonyachnij1489 1490Yulianskij947 CMXLVIIYavanskij847 848YaponskijTengo nengo 10 Tenryaku 1 天暦元年 Geopolitichna situaciyaU Vizantiyi praviv Kostyantin VII Bagryanorodnij Italijskim korolem buv Lotar Arlskij Zahidnim Frankskim korolivstvom pravit Lyudovik IV Zamorskij Shidnim Frankskim korolivstvom Otton I Pivnich Italiyi nalezhit Italijskomu korolivstvu serednyu chastinu zajmaye Papska oblast gercogstva na pivden vid Rimskoyi oblasti nezalezhni deyaki oblasti na pivnochi ta na pivdni nalezhat Vizantiyi inshi okupuvali saracini Pivden Pirenejskogo pivostrova zajmaye zajmaye Kordovskij halifat u yakomu pravit Abd Ar Rahman III Pivnichnu chastinu pivostrova zajmayut korolivstvo Asturiya i korolivstvo Galisiya ta korolivstvo Leon pid pravlinnyam Ramiro II Korolivstvo Angliya ocholyuye Edred Isnuyut slov yanski derzhavi Pershe Bolgarske carstvo de pravit car Petro I Bogemiya Moraviya Horvatiya korolem yakoyi ye Miroslav Kiyivska Rus de pravit knyaginya Olga Pannoniyu okupuvali madyari u yakih she ne bulo yedinogo pravitelya Abbasidskij halifat ocholyuye al Muti v Ifrikiyi vladu utrimuyut Fatimidi v Serednij Aziyi Samanidi U Kitayi trivaye period p yati dinastij i desyati derzhav Znachnimi derzhavami Indiyi ye Pala derzhava Rashtrakutiv Pratihara Chola V Yaponiyi trivaye period Hej an Na pivnich vid Kaspijskogo ta Azovskogo moriv isnuye Hozarskij kaganat PodiyiDinastiya Piznya Han zminila dinastiyu Piznyu Czin Derzhava kidaniv na pivnochi Kitayu vzyala sobi nazvu Velika Lyao Ochilnik povstannya berberiv haridzhitiv proti fatimidiv pomer v gorah vid ran Fatimidi zmicnili svoye stanovishe v Magribi Borotba za Rejmske arhiyepiskopstvo shililasya v bik francuzkogo korolya Lyudovika Zamorskogo ta jogo stavlenika Arto U RIK 6455 947 pishla Olga do Novgoroda I vstanovila vona po rici Msti pogosti 1 i daninu i po rici Luzi pogosti i daninu i obroki 2 I lovisha yiyi ye po vsij zemli i znaki 3 yiyi i miscya 4 i pogosti i sani yiyi stoyat u Pskovi j do sogodni NarodilisDokladnishe Narodilisya 947 rokuPomerliDokladnishe Pomerli 947 rokuDiv takozhSpisok kerivnikiv derzhav 947 rokuPrimitkiPovist minulih lit Nestor Litopisec