Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мдіна фінік мальт L Imdina англ Mdina укріплене місто в Північному регіоні Мальти яке було столицею острова від античнос

Мдіна

Мдіна

Мдіна (фінік. imageimageimage, мальт. L-Imdina, англ. Mdina) — укріплене місто в Північному регіоні Мальти, яке було столицею острова від античності до середньовіччя. Місто все ще оточене своїми мурами, станом на березень 2014 року проживало 292 особи. Межує з містом Рабат, яке має населення понад 11 000 (станом на березень 2014).

Мдіна
мальт. Mdina

image

Прапор Герб
image image

Координати 35°53′09″ пн. ш. 14°24′11″ сх. д. / 35.885833333360771746° пн. ш. 14.40305555558377826° сх. д. / 35.885833333360771746; 14.40305555558377826Координати: 35°53′09″ пн. ш. 14°24′11″ сх. д. / 35.885833333360771746° пн. ш. 14.40305555558377826° сх. д. / 35.885833333360771746; 14.40305555558377826

Країна image Мальта
Адмінодиниця d[1]
Площа 0,9 км²
Висота центру 200 м
Населення 292 осіб (31 березня 2014)[2]
Поштовий індекс 1050[3], MDN
GeoNames 8299719
image
image
Мдіна
Мдіна (Мальта)
image Мдіна у Вікісховищі

Місто залишалось центром мальтійської знаті та релігійних авторитетів (і власність продовжує переважно передаватись від сімей та від покоління до покоління), але вона ніколи не відновлювала свого значення до 1530 року, що породило популярне прізвисько «Тихе місто» як серед місцевих жителів, так і серед приїжджих.

Історія

image
Собор Св. Павла у Мдіні

Античність

Плато, на якому побудована Мдіна, було заселене з доісторичних часів, і до бронзової доби воно було місцем притулку, оскільки воно було захищено природним шляхом.

Місто було засноване у III тис. до н. е. У XI ст. до н. е. опинилося під владою фінікійців, що збудували перші міські мури. Фінікійська назва поселення — Малет (тобто «прихисток») — згодом була поширена на весь острів. Він був захоплений Римською республікою у 218 році до нашої ери, ставши відомим як Меліта. Пунічно-римське місто приблизно в три рази перевищувало нинішню Мдіну та охоплювало значну частину сучасного Рабату.

У VII ст. до н. е. владу над островом і містом здобули карфагеняни, а після Другої Пунічної війни — римляни. Згідно з ранньомодерним тлумаченням Діянь апостолів, Християнство до Мдіни приніс апостол Павло — корабель, на якому він плив у 60 році затонув біля мальтійських берегів.

Середньовічний період

У 870 році острів захопили араби, за панування яких Малет набув традиційного для мусульманського Сходу планування — власне місто (медіна) і ремісниче передмістя. Медіна згодом виокремилася в окреме поселення, за яким збереглося трохи переінакшене ім'я — Мдіна. Після завершення захоплення норманами Сицилії, в 1091 році вони захопили і Мальту разом з її столицею.

Візантійці взяли в облогу місто в 1053-54 роках, але були відбиті її захисниками. Місто мирно здалося Роджеру I Сицилійському після короткої облоги в 1091 році, і Мальта згодом була включена до графства, а пізніше Королівства Сицилія, де домінувала низка феодалів. Замок, відомий як Castellu di la Chitati, був побудований на південно-східному куті міста біля головного входу, ймовірно, на місці більш раннього візантійського форту.

З 1282 — під контролем Арагона. Щонайменше з арагонських часів (а можливо й раніше) у Мдіні селилася переважно місцева знать — звідси друга назва міста, «Citta Notabile». У 1530 мальтійці надали притулок іоаннітам — за умови сплати символічного орендного внеску і гарантій самоврядування. Лицарі дотримувалися цієї домовленості аж до ліквідації їхньої держави (1798), проте центр господарського життя швидко змістився до поселень, зведених ними на узбережжі — спочатку до , а потім — до Валетти.

Французька окупація та британське панування

10 червня 1798 року Мдіна була захоплена французькими військами без особливого опору під час французького вторгнення на Мальту. У місті залишився французький гарнізон, але 2 вересня того ж року спалахнуло мальтійське повстання. Наступного дня повстанці увійшли до міста через вилазний порт і вбили гарнізон із 65 осіб. Ці події ознаменували початок дворічного повстання та блокади, і мальтійці створили Національну асамблею, яка зібралася в банку Гіуратале в Мдіні. Повстанці досягли успіху, і в 1800 році французи капітулювали, і Мальта стала британським протекторатом.

З 1883 по 1931 рік Мдіна була з'єднана з Валлеттою .

Сьогодення

Сьогодні Мдіна є однією з головних туристичних визначних пам'яток Мальти, що приймає близько 750 000 туристів на рік. У Мдіні заборонені автомобілі (окрім обмеженої кількості жителів, автомобілів швидкої допомоги, весільних автомобілів і коней), частково тому місто отримало прізвисько «Тихе місто» (мальтійською: Il-Belt Siekta). Місто демонструє незвичайне поєднання нормандської та барокової архітектури, включаючи кілька палаців, більшість з яких служать приватними будинками.

Між 2008 і 2016 роками була проведена масштабна реставрація міських стін.

Визначні місця

Мдіна входить до попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і зараз це одна з головних туристичних визначних пам'яток Мальти.

Нижче наведено ряд історичних будівель та визначних місць Мдіни:

  • Головна брама Мдіни,
  • Грецька брама,
  • Кафедральний Собор Св. Павла,
  • палац Інгуанець,
  • палац Св. Софії,
  • церква Кармелітів,
  • палац Архієпископа,
  • палац Вілена (музей природознавства),
  • Нормандський будинок,
  • В'язниця Мдіни.

Галерея

Персоналії

  • П'єтру Каксаро — філософ і поет.
  • Гаспер Гріма — філософ.
  • Джон Констанс Парніс — філософ
  • Франческо Азопарді — composer and music theorist
  • Джозеф Каллея (1897—1975) — мальтійський співак і актор, який працював в Голлівуді.

Примітки

  1. https://localgovernment.gov.mt/public-body/western-region-punent/
  2. https://www.webcitation.org/6ZSEwl5UZ?url=https://secure2.gov.mt/localgovernment/file.aspx?f=7810
  3. https://localgovernmentdivisioncms.gov.mt/en/lc/Mdina/Pages/default.aspx
  4. . . 16 травня 2014. Архів оригіналу за 21 червня 2015.
  5. . VisitMalta. Архів оригіналу за 13 червня 2020.
  6. (PDF). Fortress Explorer Society (FES). Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2015.
  7. Sagona, Claudia. The Archaeology of Malta. Cambridge University Press.
  8. [[|Acts]] 28:1-10
  9. Wettinger, Godfrey. Malta Fiz Zmien Nofsani (PDF).
  10. Dalli, Charles (2005). The Siculo-African Peace and Roger I's Annexation of Malta in 1091. У Cortis, Toni; Gambin, Timothy (ред.). (PDF). Publishers Enterprises Group (PEG) Ltd. с. 273. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 17 липня 2014.
  11. Castillo, 2006, с. 103
  12. Goodwin, 2002, с. 48
  13. . kagoon.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015.
  14. Zammit, Ninu (12 грудня 2006). . Times of Malta. Архів оригіналу за 3 березня 2016.


image Це незавершена стаття з географії Мальти.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mdina finik malt L Imdina angl Mdina ukriplene misto v Pivnichnomu regioni Malti yake bulo stoliceyu ostrova vid antichnosti do serednovichchya Misto vse she otochene svoyimi murami stanom na berezen 2014 roku prozhivalo 292 osobi Mezhuye z mistom Rabat yake maye naselennya ponad 11 000 stanom na berezen 2014 Mdina malt Mdina Prapor Gerb Koordinati 35 53 09 pn sh 14 24 11 sh d 35 885833333360771746 pn sh 14 40305555558377826 sh d 35 885833333360771746 14 40305555558377826 Koordinati 35 53 09 pn sh 14 24 11 sh d 35 885833333360771746 pn sh 14 40305555558377826 sh d 35 885833333360771746 14 40305555558377826 Krayina Malta MaltaAdminodinicya d 1 Plosha 0 9 km Visota centru 200 mNaselennya 292 osib 31 bereznya 2014 2 Poshtovij indeks 1050 3 MDNGeoNames 8299719 MdinaMdina Malta Mdina u Vikishovishi Misto zalishalos centrom maltijskoyi znati ta religijnih avtoritetiv i vlasnist prodovzhuye perevazhno peredavatis vid simej ta vid pokolinnya do pokolinnya ale vona nikoli ne vidnovlyuvala svogo znachennya do 1530 roku sho porodilo populyarne prizvisko Tihe misto yak sered miscevih zhiteliv tak i sered priyizhdzhih IstoriyaSobor Sv Pavla u Mdini Antichnist Plato na yakomu pobudovana Mdina bulo zaselene z doistorichnih chasiv i do bronzovoyi dobi vono bulo miscem pritulku oskilki vono bulo zahisheno prirodnim shlyahom Misto bulo zasnovane u III tis do n e U XI st do n e opinilosya pid vladoyu finikijciv sho zbuduvali pershi miski muri Finikijska nazva poselennya Malet tobto prihistok zgodom bula poshirena na ves ostriv Vin buv zahoplenij Rimskoyu respublikoyu u 218 roci do nashoyi eri stavshi vidomim yak Melita Punichno rimske misto priblizno v tri razi perevishuvalo ninishnyu Mdinu ta ohoplyuvalo znachnu chastinu suchasnogo Rabatu U VII st do n e vladu nad ostrovom i mistom zdobuli karfagenyani a pislya Drugoyi Punichnoyi vijni rimlyani Zgidno z rannomodernim tlumachennyam Diyan apostoliv Hristiyanstvo do Mdini prinis apostol Pavlo korabel na yakomu vin pliv u 60 roci zatonuv bilya maltijskih beregiv Serednovichnij period U 870 roci ostriv zahopili arabi za panuvannya yakih Malet nabuv tradicijnogo dlya musulmanskogo Shodu planuvannya vlasne misto medina i remisniche peredmistya Medina zgodom viokremilasya v okreme poselennya za yakim zbereglosya trohi pereinakshene im ya Mdina Pislya zavershennya zahoplennya normanami Siciliyi v 1091 roci voni zahopili i Maltu razom z yiyi stoliceyu Vizantijci vzyali v oblogu misto v 1053 54 rokah ale buli vidbiti yiyi zahisnikami Misto mirno zdalosya Rodzheru I Sicilijskomu pislya korotkoyi oblogi v 1091 roci i Malta zgodom bula vklyuchena do grafstva a piznishe Korolivstva Siciliya de dominuvala nizka feodaliv Zamok vidomij yak Castellu di la Chitati buv pobudovanij na pivdenno shidnomu kuti mista bilya golovnogo vhodu jmovirno na misci bilsh rannogo vizantijskogo fortu Z 1282 pid kontrolem Aragona Shonajmenshe z aragonskih chasiv a mozhlivo j ranishe u Mdini selilasya perevazhno misceva znat zvidsi druga nazva mista Citta Notabile U 1530 maltijci nadali pritulok ioannitam za umovi splati simvolichnogo orendnogo vnesku i garantij samovryaduvannya Licari dotrimuvalisya ciyeyi domovlenosti azh do likvidaciyi yihnoyi derzhavi 1798 prote centr gospodarskogo zhittya shvidko zmistivsya do poselen zvedenih nimi na uzberezhzhi spochatku do a potim do Valetti Francuzka okupaciya ta britanske panuvannya 10 chervnya 1798 roku Mdina bula zahoplena francuzkimi vijskami bez osoblivogo oporu pid chas francuzkogo vtorgnennya na Maltu U misti zalishivsya francuzkij garnizon ale 2 veresnya togo zh roku spalahnulo maltijske povstannya Nastupnogo dnya povstanci uvijshli do mista cherez vilaznij port i vbili garnizon iz 65 osib Ci podiyi oznamenuvali pochatok dvorichnogo povstannya ta blokadi i maltijci stvorili Nacionalnu asambleyu yaka zibralasya v banku Giuratale v Mdini Povstanci dosyagli uspihu i v 1800 roci francuzi kapitulyuvali i Malta stala britanskim protektoratom Z 1883 po 1931 rik Mdina bula z yednana z Vallettoyu Sogodennya Sogodni Mdina ye odniyeyu z golovnih turistichnih viznachnih pam yatok Malti sho prijmaye blizko 750 000 turistiv na rik U Mdini zaboroneni avtomobili okrim obmezhenoyi kilkosti zhiteliv avtomobiliv shvidkoyi dopomogi vesilnih avtomobiliv i konej chastkovo tomu misto otrimalo prizvisko Tihe misto maltijskoyu Il Belt Siekta Misto demonstruye nezvichajne poyednannya normandskoyi ta barokovoyi arhitekturi vklyuchayuchi kilka palaciv bilshist z yakih sluzhat privatnimi budinkami Mizh 2008 i 2016 rokami bula provedena masshtabna restavraciya miskih stin Viznachni miscyaMdina vhodit do poperednogo spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO i zaraz ce odna z golovnih turistichnih viznachnih pam yatok Malti Nizhche navedeno ryad istorichnih budivel ta viznachnih misc Mdini Golovna brama Mdini Grecka brama Kafedralnij Sobor Sv Pavla palac Inguanec palac Sv Sofiyi cerkva Karmelitiv palac Arhiyepiskopa palac Vilena muzej prirodoznavstva Normandskij budinok V yaznicya Mdini GalereyaKorte Kapitanale Sobornij muzej Mdini Vulicya Palac VilenaPersonaliyiP yetru Kaksaro filosof i poet Gasper Grima filosof Dzhon Konstans Parnis filosof Franchesko Azopardi composer and music theorist Dzhozef Kalleya 1897 1975 maltijskij spivak i aktor yakij pracyuvav v Gollivudi Primitkihttps localgovernment gov mt public body western region punent https www webcitation org 6ZSEwl5UZ url https secure2 gov mt localgovernment file aspx f 7810 https localgovernmentdivisioncms gov mt en lc Mdina Pages default aspx 16 travnya 2014 Arhiv originalu za 21 chervnya 2015 VisitMalta Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 PDF Fortress Explorer Society FES Arhiv originalu PDF za 15 grudnya 2015 Sagona Claudia The Archaeology of Malta Cambridge University Press Acts 28 1 10 Wettinger Godfrey Malta Fiz Zmien Nofsani PDF Dalli Charles 2005 The Siculo African Peace and Roger I s Annexation of Malta in 1091 U Cortis Toni Gambin Timothy red PDF Publishers Enterprises Group PEG Ltd s 273 ISBN 9789990904093 Arhiv originalu PDF za 17 lipnya 2014 Castillo 2006 s 103 Goodwin 2002 s 48 kagoon com Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2015 Zammit Ninu 12 grudnya 2006 Times of Malta Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Malti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ