Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ву або Східна Ву кит трад 東吳 спр 东吴 піньїнь Dōng Wú акад Дун У одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності існув

Династія У

Династія У

Ву, або Східна Ву (кит. трад. 東吳, спр. 东吴, піньїнь: Dōng Wú, акад. Дун У), — одна з трьох китайських держав епохи Тридержавності, існування якої датується 222 р. — 280 р. н. е.

Династія У
Дата створення / заснування 229, 221 і 198
Континент Азія
Столиця Ечжоу і Нанкін
Валюта Давньокитайські гроші
Замінений на d
На заміну Східна Хань[d]
Історичний період Період Саньго
Час/дата припинення існування 280
image
image Династія У у Вікісховищі

Координати: 32°03′30″ пн. ш. 118°47′47″ сх. д. / 32.05837000002777160° пн. ш. 118.79647000002778157° сх. д. / 32.05837000002777160; 118.79647000002778157

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: У.
image
   Царство У на 262 р.
image
Історія Китаю
Історія Китаю:
Три правителі і п'ять імператорів
Династія Ся
Династія Шан
Династія Чжоу
Східна Чжоу Період Чуньцю
Період Чжаньґо
Династія Цінь
(Династія Чу) — смутний час
Династія Хань Західна Хань
Династія Сінь, Ван Ман
Східна Хань
Епоха трьох держав Династія Вей Династія Шу Династія У
Західна Цзінь
Шістнадцять варварських держав Східна Цзінь
Південні та Північні династії
Династія Суй
Династія Тан
Республіка Китай

Початок держави Ву було покладено воєначальником (孙策 Sūn Cè), який під час загального повстання проти династії Хань у кінці ІІ століття захопив Цзяндун — землі на південь від нижньої течії Янцзи. У 200 році йому успадкував Сунь Цюань (孙权 Sūn Quán), який став поступово прибирати до своїх рук сусідні області. У 208 р. у важливій армія Сун Цюаня у союзі із армією Лю Бея (засновника царства Шу) завдала поразки армії Цао Цао (засновнику царства Вей).

У 219 р. Сун Цюань зміг відбити у Цао Цао Цзінчжоу, а через десять років, у 229 р., він вирішив офіційно проголосити себе імператором. Сунь Цюань прийняв тронне ім'я Да-ді(大帝 Dà-dì), а свою державу назвав Ву. Столицею країни він призначив місто Цзяньє (сучасний Нанкін).

Держава Ву, спираючись на такий важливий і природний кордон як річка Янцзи, створила річковий флот і стала нападати на царство Вей. У той же час Ву прагнула поширити свій вплив на південь від Янцзи. Займана Ву територія охоплювала сучасні провінції у середній та нижній течіях Янцзи, а також Фуцзянь, Ґуандун і Ґуансі-Чжуанський автономний район. У період правління ханьської династії цей регіон Китаю був мало освоєний. Нечисленне населення займалося головним чином підсічно-вогневим землеробством. В епоху нестабільності сюди часто прямували переселенці з півночі, що сприяло загальному піднесенню області. Однак щільність населення та умови землеробства на території держави Ву все-таки сильно поступалися сусідам. У цьому і полягала головна слабкість цього царства.

Розташована на краю китайської цивілізації держава Ву не могла протистояти багатшому та процвітаючому північно-китайському царству Вей (з 265 р. відоме як Цзинь). У 280 р. у Ву вторглися одразу декілька армій Цзінь під командуванням полководця Ду Юя. Цзіньський флот підтримував сухопутні війська Ду Юя і практично блокував флот Ву. Останній правитель Ву — Сун Хао (孙皓 Sūn Hào) завзято захищався, але врешті був взятий у полон. Цзіньці відвезли його у Лоян, зберігши йому життя. На цьому держава Ву припинила своє існування.

Культура

У цей час до Китаю проникають буддистські школи. Під впливом індійських місіонерів розвиваються нові напрямки мистецтва. Вони значний вплив справили на художника того часу, новатора живопису Цао Бусіна.

Імператори У

Посмертне ім'я Особисте ім'я Період правління Девіз правління та роки девізу
Історично використовується особисте ім'я
Да-ді
大帝 Dàdì 		Сун Цюань
孫權 Sūn Quán 		222—252
  • Хуанву (黃武 Huáng-wǔ) 222—229
  • Хуаньлун (黃龍 Huánglóng) 229—231
  • Цзяхе (嘉禾 Jiāhé) 232—238
  • Чіу (赤烏 Chìwū) 238—251
  • Тайюань (太元 Tàiyuán) 251—252
  • Шеньфен (神鳳 Shénfèng) 252
Куайцзи-ван
會稽王 Kuàijī Wáng
чи Хоугуань-хоу
候官侯 Hòuguān Hóu 		Сунь Лян
孫亮 Sūn Liàng 		252—258
  • Цзяньсин (建興 Jiànxīng) 252—253
  • Уфен (五鳳 Wǔfèng) 254—256
  • Тайпін (太平 Tàipíng) 256—258
Цзин-ді
景帝 Jǐngdì 		Сунь Сю
孫休 Sūn Xiū 		258—264
  • Юн'ань (永安 Yǒng'ān) 258—264
Учен-хоу
烏程侯 Wūchéng Hóu
чи Гуймін-хоу
歸命侯 Gūimìng Hóu 		Сунь Хао
孫皓 Sūn Hào 		264—280
  • Юаньсин (元興 Yuánxīng) 264—265
  • Ганьлу (甘露 Gānlù) 265—266
  • Баодин (寶鼎 Bǎodǐng) 266—269
  • Цзяньхен (建衡 Jiànhéng) 269—271
  • Фенхуан (鳳凰 Fènghuáng) 272—274
  • Тяньце (天冊 Tiāncè) 275—276
  • Тяньсі (天璽 Tiānxǐ) 276
  • Тяньцзи (天紀 Tiānjì) 277—280

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vu abo Shidna Vu kit trad 東吳 spr 东吴 pinyin Dōng Wu akad Dun U odna z troh kitajskih derzhav epohi Triderzhavnosti isnuvannya yakoyi datuyetsya 222 r 280 r n e Dinastiya U Data stvorennya zasnuvannya229 221 i 198 KontinentAziya StolicyaEchzhou i Nankin ValyutaDavnokitajski groshi Zaminenij nad Na zaminuShidna Han d Istorichnij periodPeriod Sango Chas data pripinennya isnuvannya280 Dinastiya U u Vikishovishi Koordinati 32 03 30 pn sh 118 47 47 sh d 32 05837000002777160 pn sh 118 79647000002778157 sh d 32 05837000002777160 118 79647000002778157U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina U Carstvo U na 262 r Istoriya Kitayu Istoriya Kitayu Tri praviteli i p yat imperatoriv Dinastiya Sya Dinastiya Shan Dinastiya Chzhou Zahidna Chzhou Shidna Chzhou Period Chuncyu Period Chzhango Dinastiya Cin Dinastiya Chu smutnij chas Dinastiya Han Zahidna Han Dinastiya Sin Van Man Shidna Han Epoha troh derzhav Dinastiya Vej Dinastiya Shu Dinastiya U Czin Zahidna Czin Shistnadcyat varvarskih derzhav Shidna Czin Pivdenni ta Pivnichni dinastiyi Dinastiya Suj Dinastiya Tan Dinastiya Lyao 5 dinastij i 10 carstv Pivnichna Sun Dinastiya Sun Dinastiya Czin Si Sya Pivdenna Sun Dinastiya Yuan Dinastiya Min Dinastiya Cin Respublika Kitaj Kitajska Narodna Respublika Respublika Kitaj Pochatok derzhavi Vu bulo pokladeno voyenachalnikom 孙策 Sun Ce yakij pid chas zagalnogo povstannya proti dinastiyi Han u kinci II stolittya zahopiv Czyandun zemli na pivden vid nizhnoyi techiyi Yanczi U 200 roci jomu uspadkuvav Sun Cyuan 孙权 Sun Quan yakij stav postupovo pribirati do svoyih ruk susidni oblasti U 208 r u vazhlivij armiya Sun Cyuanya u soyuzi iz armiyeyu Lyu Beya zasnovnika carstva Shu zavdala porazki armiyi Cao Cao zasnovniku carstva Vej U 219 r Sun Cyuan zmig vidbiti u Cao Cao Czinchzhou a cherez desyat rokiv u 229 r vin virishiv oficijno progolositi sebe imperatorom Sun Cyuan prijnyav tronne im ya Da di 大帝 Da di a svoyu derzhavu nazvav Vu Stoliceyu krayini vin priznachiv misto Czyanye suchasnij Nankin Derzhava Vu spirayuchis na takij vazhlivij i prirodnij kordon yak richka Yanczi stvorila richkovij flot i stala napadati na carstvo Vej U toj zhe chas Vu pragnula poshiriti svij vpliv na pivden vid Yanczi Zajmana Vu teritoriya ohoplyuvala suchasni provinciyi u serednij ta nizhnij techiyah Yanczi a takozh Fuczyan Guandun i Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon U period pravlinnya hanskoyi dinastiyi cej region Kitayu buv malo osvoyenij Nechislenne naselennya zajmalosya golovnim chinom pidsichno vognevim zemlerobstvom V epohu nestabilnosti syudi chasto pryamuvali pereselenci z pivnochi sho spriyalo zagalnomu pidnesennyu oblasti Odnak shilnist naselennya ta umovi zemlerobstva na teritoriyi derzhavi Vu vse taki silno postupalisya susidam U comu i polyagala golovna slabkist cogo carstva Roztashovana na krayu kitajskoyi civilizaciyi derzhava Vu ne mogla protistoyati bagatshomu ta procvitayuchomu pivnichno kitajskomu carstvu Vej z 265 r vidome yak Czin U 280 r u Vu vtorglisya odrazu dekilka armij Czin pid komanduvannyam polkovodcya Du Yuya Czinskij flot pidtrimuvav suhoputni vijska Du Yuya i praktichno blokuvav flot Vu Ostannij pravitel Vu Sun Hao 孙皓 Sun Hao zavzyato zahishavsya ale vreshti buv vzyatij u polon Czinci vidvezli jogo u Loyan zberigshi jomu zhittya Na comu derzhava Vu pripinila svoye isnuvannya KulturaU cej chas do Kitayu pronikayut buddistski shkoli Pid vplivom indijskih misioneriv rozvivayutsya novi napryamki mistectva Voni znachnij vpliv spravili na hudozhnika togo chasu novatora zhivopisu Cao Busina Imperatori UPosmertne im ya Osobiste im ya Period pravlinnya Deviz pravlinnya ta roki devizu Istorichno vikoristovuyetsya osobiste im ya Da di 大帝 Dadi Sun Cyuan 孫權 Sun Quan 222 252 Huanvu 黃武 Huang wǔ 222 229 Huanlun 黃龍 Huanglong 229 231 Czyahe 嘉禾 Jiahe 232 238 Chiu 赤烏 Chiwu 238 251 Tajyuan 太元 Taiyuan 251 252 Shenfen 神鳳 Shenfeng 252 Kuajczi van 會稽王 Kuaiji Wang chi Houguan hou 候官侯 Houguan Hou Sun Lyan 孫亮 Sun Liang 252 258 Czyansin 建興 Jianxing 252 253 Ufen 五鳳 Wǔfeng 254 256 Tajpin 太平 Taiping 256 258 Czin di 景帝 Jǐngdi Sun Syu 孫休 Sun Xiu 258 264 Yun an 永安 Yǒng an 258 264 Uchen hou 烏程侯 Wucheng Hou chi Gujmin hou 歸命侯 Guiming Hou Sun Hao 孫皓 Sun Hao 264 280 Yuansin 元興 Yuanxing 264 265 Ganlu 甘露 Ganlu 265 266 Baodin 寶鼎 Bǎodǐng 266 269 Czyanhen 建衡 Jianheng 269 271 Fenhuan 鳳凰 Fenghuang 272 274 Tyance 天冊 Tiance 275 276 Tyansi 天璽 Tianxǐ 276 Tyanczi 天紀 Tianji 277 280

Дата публікації:
Топ