Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уюе, або У-Юе (спрощ.: 吴越; кит. трад.: 吳越; піньїнь: Wúyuè) — держава, що утворилася після падіння династії Тан у 907 році. Ця династія керувалася ванами з роду Цянь. Правління цієї династії тривало 71 рік. Останній володар Цянь Чу у 978 році добровільно визнав себе данником династії Сун. З цим самостійне існування Уюе припинилося.
| Уюе | ||||
| ||||
 | ||||
| Столиця | Цяньтан | |||
| Мови | Уська | |||
| Релігії | Буддизм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 907 | |||
| - Ліквідовано | 978 | |||
Історія
Засновником держави став військовик Цянь Лю, який відзначився під час придушення повстання Хуа Чао у 880-х роках. У 887 році імператором Сі-цзуном з династії Тан призначається цзєдуши Цянтьтана (сучасне м. Ханчжоу). У 902 році отримує титул вана (князя) Юе, а у 904 році — вана У. Після повалення у 907 році династії Тан та утворення династії Пізня Лян Цянь Лю оголосив про утворення незалежної держави Уюе.
Ця держава охоплювала території сучасних провінцій Чжецзян, частину Цзянсу та Фуцзянь. Із самого початку володарі Уюе намагалися протидіяти сусідам — царствам Мінь, Південна Тан та У. У 940-х роках Уюе на деякий час вдалося розширити кордони, проте вже у 950-х роках Уюе опинилася в оточені.
В економічній сфері вани Уюе намагалися розвивати морську торгівлю, ремісництво. Приділялася значна увага розбудові портів та розширенню торговельного флоту, який торгував з Японією, державами Кореї, династією Ляо. Для цього були налагоджені дипломатичні відносини з Хупекче, Сіллою, Ляо, Японією. Водночас перші володарі багато зробили для розвитку сільського господарства, меліорації, зведення різних гребель, розширення гирла річок.
Загалом держава відзначалася внутрішньою стабільністю, майже відсутністю чвар між аристократами та придворними.
Починаючи з 960-х років, Уюе не намагалося проводити загарбницьку політику, зберігала мирні відносини зі всіма сусідами. Втім у 978 році під тиском династії Сун ван Цянь Чу визнав себе даником останньої (зрікся самостійної влади та титулу), а з його смертю у 988 році припинився рід ванів Уюе.
Культура
Вани Уюе були прихильниками буддизму, сприяли його розвитку, зведенню численних храмів та монастирів. Найвідомішою є пагода Баочу у столиці держави Цяньтан.
Водночас як офіційну та літературну мови володарі запровадили уську, становленню та розвитку якої приділяли значну увагу.
Вани
| Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
|---|---|---|---|
| У-сюй-ван 武肅王 Wǔ Sù Wáng | Цянь Лю 錢鏐 Qián Liú | 907–932 |
|
| Вень-му-ван 文穆王 Wén Mù Wáng | Цянь Юнуань 錢元瓘 Qián Yuánguàn | 932–941 |
|
| Чжун-сянь-ван 忠獻王 Zhōng Xiàn Wáng | Цянь Цзуо 錢佐 Qián Zuǒ | 941–947 |
|
| Чжун-сюнь-ван 忠遜王 Zhōng Xùn Wáng | Цянь Цзун 錢倧 Qián Zōng | 947 |
|
| Чжун І-ван 忠懿王 Zhōng Yì Wáng | Цянь Чу 錢俶 Qián Chù | 947–977 |
|
Джерела
- Mote, F.W. (1999). Imperial China (900—1800). Harvard University Press. pp. 11, 15, 22-23. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uyue abo U Yue sprosh 吴越 kit trad 吳越 pinyin Wuyue derzhava sho utvorilasya pislya padinnya dinastiyi Tan u 907 roci Cya dinastiya keruvalasya vanami z rodu Cyan Pravlinnya ciyeyi dinastiyi trivalo 71 rik Ostannij volodar Cyan Chu u 978 roci dobrovilno viznav sebe dannikom dinastiyi Sun Z cim samostijne isnuvannya Uyue pripinilosya Uyue 907 978 Uyue istorichni kordoni na kartiCarstvo Uyue u 923 roci poznacheno rozhevim kolorom Stolicya Cyantan Movi Uska Religiyi Buddizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 907 Likvidovano 978IstoriyaZasnovnikom derzhavi stav vijskovik Cyan Lyu yakij vidznachivsya pid chas pridushennya povstannya Hua Chao u 880 h rokah U 887 roci imperatorom Si czunom z dinastiyi Tan priznachayetsya czyedushi Cyanttana suchasne m Hanchzhou U 902 roci otrimuye titul vana knyazya Yue a u 904 roci vana U Pislya povalennya u 907 roci dinastiyi Tan ta utvorennya dinastiyi Piznya Lyan Cyan Lyu ogolosiv pro utvorennya nezalezhnoyi derzhavi Uyue Cya derzhava ohoplyuvala teritoriyi suchasnih provincij Chzheczyan chastinu Czyansu ta Fuczyan Iz samogo pochatku volodari Uyue namagalisya protidiyati susidam carstvam Min Pivdenna Tan ta U U 940 h rokah Uyue na deyakij chas vdalosya rozshiriti kordoni prote vzhe u 950 h rokah Uyue opinilasya v otocheni V ekonomichnij sferi vani Uyue namagalisya rozvivati morsku torgivlyu remisnictvo Pridilyalasya znachna uvaga rozbudovi portiv ta rozshirennyu torgovelnogo flotu yakij torguvav z Yaponiyeyu derzhavami Koreyi dinastiyeyu Lyao Dlya cogo buli nalagodzheni diplomatichni vidnosini z Hupekche Silloyu Lyao Yaponiyeyu Vodnochas pershi volodari bagato zrobili dlya rozvitku silskogo gospodarstva melioraciyi zvedennya riznih grebel rozshirennya girla richok Zagalom derzhava vidznachalasya vnutrishnoyu stabilnistyu majzhe vidsutnistyu chvar mizh aristokratami ta pridvornimi Pochinayuchi z 960 h rokiv Uyue ne namagalosya provoditi zagarbnicku politiku zberigala mirni vidnosini zi vsima susidami Vtim u 978 roci pid tiskom dinastiyi Sun van Cyan Chu viznav sebe danikom ostannoyi zriksya samostijnoyi vladi ta titulu a z jogo smertyu u 988 roci pripinivsya rid vaniv Uyue KulturaVani Uyue buli prihilnikami buddizmu spriyali jogo rozvitku zvedennyu chislennih hramiv ta monastiriv Najvidomishoyu ye pagoda Baochu u stolici derzhavi Cyantan Vodnochas yak oficijnu ta literaturnu movi volodari zaprovadili usku stanovlennyu ta rozvitku yakoyi pridilyali znachnu uvagu VaniPosmertne im ya Osobiste im ya Roki pravlinnya Deviz i roki pravlinnya U syuj van 武肅王 Wǔ Su Wang Cyan Lyu 錢鏐 Qian Liu 907 932 Tyanyu 天祐 Tianyou 907 Tyanbao 天寶 Tianbao 908 912 Fenli 鳳歷 Fengli 913 Cyanhua 乾化 Qianhua 913 915 Chzhenmin 貞明 Zhenming 915 921 Londe 龍德 Longde 921 923 Baoda 寶大 Baoda 924 925 Baochzhen 寶正 Baozheng 926 931 Ven mu van 文穆王 Wen Mu Wang Cyan Yunuan 錢元瓘 Qian Yuanguan 932 941 Chansin 長興 Changxing 932 933 Inshun 應順 Yingshun 934 Cintaj 清泰 Qingtai 934 936 Tyanfu 天福 Tianfu 936 941 Chzhun syan van 忠獻王 Zhōng Xian Wang Cyan Czuo 錢佐 Qian Zuǒ 941 947 Tyanfu 天福 Tianfu 941 944 Kajyun 開運 Kaiyun 944 946 Chzhun syun van 忠遜王 Zhōng Xun Wang Cyan Czun 錢倧 Qian Zōng 947 Tyanfu 天福 Tianfu 947 Chzhun I van 忠懿王 Zhōng Yi Wang Cyan Chu 錢俶 Qian Chu 947 977 Cyanyu 乾祐 Qianyou 948 950 Guanshun 廣順 Guangshun 951 953 Syande 顯德 Xiande 954 960 Czyanlun 建隆 Jianlong 960 963 Cyande 乾德 Qiande 963 968 Kajbao 開寶 Kaibao 968 976 Tajpin Singuo 太平興國 Taiping Xingguo 976 978DzherelaMote F W 1999 Imperial China 900 1800 Harvard University Press pp 11 15 22 23 ISBN 0 674 01212 7