Ки́їв (МФА: [ˈkɪjiu̯] ( прослухати)) — столиця та найбільше місто України. Розташований у середній течії Дніпра, у північній Наддніпрянщині. Політичний, соціально-економічний, транспортний, освітньо-науковий, історичний, культурний та духовний центр України. У системі адміністративно-територіального устрою України Київ має спеціальний статус, визначений Конституцією, і не входить до складу жодної області, хоча і є адміністративним центром Київської області. Місце розташування центральних органів влади України, іноземних місій, штаб-квартир більшості підприємств і громадських об'єднань, що працюють в Україні.
За «Повістю временних літ», Київ заснував полянський князь Кий зі своїми братами Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю. Згідно з археологічними даними та писемними джерелами, початок безперервного розвитку Києва датується 2-ю половиною V ст. — 1-ю половиною VI ст.; осередком розширення Києва була гора Замкова. Протягом своєї історії місто було столицею полян, Русі і України, а також адміністративним центром однойменних князівства, землі, воєводства, повіта, полку, намісництва, губернії, округи, района, генеральної округи, і зокрема православної митрополії, генерал-губернаторства і військової округи.
Один із найстаріших історичних центрів Східної Європи та християнства — Софійський собор та Києво-Печерська лавра — внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Назва
Етимологія
Згідно з легендами, назва Києва походить від імені Кия — найстаршого з трьох братів, яких вважають засновниками міста. Одна з цих легенд дійшла до нас у літописі XII ст. «Повість временних літ».
У сагах Київ називався Koenugarðr. Назва Kænugarður (Кьяйнуґардур) залишилася за Києвом в ісландській мові. Є версія, що походження назви Kænugarður пов'язане з давньоісландським словом «kæna», що мало значення «човен». Це дозволяє трактувати назву Києва як «місто човнів», що відповідало реальності в Х-ХІІ століттях, коли через нього пролягав великий водний шлях з Варягів у Греки. З 27 квітня 2022 року у Рейк'явіку з'явилась невеличка площа Kænugarður / Kyiv-torg.
Київ також мав тюркську назву — «Манкермен» («велике місто»), «Ківа-Манкермен», котра побутувала поряд з оригінальною назвою.
Український етнограф М. В. Закревський стверджував, що згаданий Клавдієм Птолемеєм «Азагаріум» розташовувався на місці сучасного Києва. Ю. А. Кулаковський ототожнював з Києвом Птолемеїв «Метрополь», М. Ю. Брайчевський — «Сар».
За арабськими та перськими джерелами IX—X століття один із державних центрів східнослов'янських утворень звався Куявія (Куябія, Куяба). Найбільш логічно обґрунтованим є ототожнення міста Куйаби з Києвом.
Правопис
У давньоруських пам'ятках назва міста записувалася як Кыѥвъ, де ы передавала праслов'янський звук *y, а ѥ — йотований звук [e] («є»). Подібне написання тривалий час залишалося у літописах. Надалі, після припинення дії закону другої палаталізації та злиття звука [ɨ] з [і] в новий голосний передньо-середнього ряду [ɪ] з'являються написання Києвъ, Кіевъ, а після утворення «нового ятя» — і «Кыѣвъ», «Киѣвъ», «Кіѣвъ». З упорядкуванням українського правопису XIX ст., коли за [ɪ] закріплюється літера и, а за [ji] з йотованого «нового ятя» — ї, написання набуває сучасної форми — Київ.
Переклад назви міста англійською (#KyivNotKiev)
2 жовтня 2018 року МЗС України спільно із Центром стратегічних комунікацій «StratCom Ukraine» розпочало онлайн кампанію «#CorrectUA», у рамках якої звертатиметься до іноземних ЗМІ з метою коригування правопису міста Київ (#KyivNotKiev).
З'явилися перші повідомлення про коригування правопису міста Київ: у своїх текстах пишуть Kyiv замість Kiev видання BBC і The Guardian; лондонський аеропорт Лондон-Лутон, аеропорти Будапешта і Таллінна, Бельгії змінили назву Kiev на Kyiv. Водночас МАУ відмовились змінити Kiev на Kyiv, пояснивши, що Kiev є офіційною транслітерацією Міжнародної асоціації повітряного транспорту IATA.
16 вересня 2020 року англійська Вікіпедія перейменувала статтю про Київ із «Kiev» на «Kyiv», при цьому окремі статті з відповідним ойконімом лишаються без змін, зокрема про Київську Русь («Kievan Rus'»).
Географія
Розташування
Місто розташоване на півночі України, на межі Полісся і лісостепу по обидва береги Дніпра в його середній течії. Площа міста 836 км². Довжина вздовж берега — понад 20 км.
Київ здавна розташовувався на перетині важливих шляхів. Ще за Київської Русі таким шляхом був легендарний «Шлях із варягів у греки». Нині місто перетинають міжнародні автомобільні та залізничні шляхи. Рельєф Києва сформувався на межі Придніпровської височини, а також Поліської та Придніпровської низовин. Більша частина міста лежить на високому (до 196 м над рівнем моря) правому березі Дніпра — Київському плато, порізаному густою сіткою ярів на окремі височини: Печерські пагорби, гори Щекавицю, Хоревицю, Батиєву та інші. Менша частина лежить на низинному лівому березі Дніпра. Житлові квартали міста оточує суцільне кільце лісових масивів.
Гідрографія
- Основною рисою Києва є наявність великої гідрографічної «осі» — річки Дніпро, яка поділяє територію міста на дві частини — правобережну і лівобережну. Дніпро — найбільша в Києві, третя за довжиною і площею басейну річка Європи після Волги та Дунаю. Після будівництва каскаду дніпровських водосховищ гідрологічний режим Дніпра (зокрема і в межах Києва) змінився. Так, підпір Канівського водосховища сягає течії Дніпра в районі моста Метро на території Києва. Поблизу Києва (на північ) розташовано Київське водосховище на Дніпрі.
- Територія Києва також дренується численними постійними та тимчасовими водотоками, які утворюють гідрографічну мережу з близько 70 малих річок, що зрештою впадають у Дніпро. Структура гідрографічної мережі малих річок Києва визначається басейновими угрупованнями водних об'єктів.
- Гідрографія правого берега: центральна частина — басейн річки Либідь з її притоками, а також басейн річки Почайна (див. Опечень) з головними притоками Глибочиця та Сирець; північна та західна частини міста розташовані в басейні річки Ірпінь, а точніше її приток — річок Нивка та Горенка; південна частина міста — у басейні річки Віта.
- Гідрографія лівого берега: басейн річки Дарниця з її притоками.
На малих річках споруджено понад 100 ставків. Є понад три десятки природних озер, серед яких можна назвати Тельбин, Райдужне, Синє, Вербне, Йорданське, Зелене озеро.
Екологія
Ліси, парки та сади становлять більш ніж половину площі Києва з майже 80 000 гектарів. На одного киянина (станом на 2004 рік) припадало 22,1 м² зелених насаджень (за міжнародними нормами, цей показник має бути не меншим за 20 м²). Питаннями екології Києва опікується Державне Управління охорони навколишнього природного середовища у м. Києві, яке з 2006 року очолює Прогнімак Олександр Володимирович.
У лісопарках міста гніздиться чимало видів диких птахів, зокрема хижаків та таких, що гніздяться в дуплах, мешкають різновиди кажанів. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України. Наприклад, урочище «Лиса гора» — фактично острів посеред міської забудови Києва. Тут протягом багатьох років розташовувався військовий об'єкт, завдяки чому (за даними співробітників Інституту зоології) до останнього часу збереглися види, занесені до Червоної книги — аполлон, махаон, Синявець Мелеагр, жук-олень, бджола-тесляр, мала вечірниця. У межах міста трапляються поселення бобрів.
Важливу роль у збереженні біорізноманіття міста відіграє Дніпро з його затоками, притоками, островами. Тут гніздяться десятки видів птахів. У період весняної міграції навпроти житлового масиву Оболонь 1994 року спостерігали скупчення гоголів до декількох сотень особин. На Бортницькій зрошувальній системі кілька років тому[] зимувало до двох десятків орланів-білохвостів (в Україні їх зимує близько 300 особин).
Кілька сотень найстаріших та видатних дерев Києва є ботанічними пам'ятками природи.
Клімат
Клімат помірно континентальний, із м'якою зимою і теплим літом. Середньомісячні температури січня −3,2 °C, липня +21.3 °C. Абсолютний мінімум — −32,2 °C (7, 9 лютого 1929 року), абсолютний максимум — +39,9 °C (серпень 1898 року) (за іншими даними: +39,4 °C, 30 липня 1936 року). Середньорічна кількість опадів — 616 мм, максимум опадів припадає на червень (72 мм), мінімум — на січень (37 мм). Взимку в Києві утворюється сніговий покрив, середня висота покриву в лютому 20 см, максимальна — 440 см.
Середньорічна загальна хмарність — 6,4 бала, максимум припадає на грудень (8,1), мінімум — на серпень (4,9). Середня вологість повітря — від 64 % (травень) до 85 % (листопад).
Клімат Києва | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,2 | 17,3 | 22,4 | 30,2 | 33,6 | 35,5 | 39,4 | 39,3 | 35,7 | 27,9 | 23,2 | 15,2 | 39,4 |
Середній максимум, °C | −0,8 | 0,7 | 6,5 | 15 | 21,1 | 24,6 | 26,5 | 25,9 | 20 | 12,9 | 5,3 | 0,5 | 13,2 |
Середня температура, °C | −3,2 | −2,3 | 2,5 | 10 | 15,8 | 19,5 | 21,3 | 20,5 | 14,9 | 8,6 | 2,6 | −1,8 | 9 |
Середній мінімум, °C | −5,5 | −5 | −0,8 | 5,7 | 10,9 | 14,8 | 16,7 | 15,7 | 10,6 | 5,1 | 0,4 | −3,9 | 5,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −31,1 | −32,2 | −24,9 | −10,4 | −2,4 | 2,5 | 5,8 | 2,6 | −2,9 | −17,8 | −21,9 | −30 | −32,2 |
Норма опадів, мм | 37.6 | 39.5 | 40.1 | 41.8 | 64.6 | 72.7 | 68.1 | 56 | 57.4 | 46.4 | 45.8 | 46.9 | 616.9 |
Джерело: Погода і клімат(рос.) |
Історія
Заснування
За легендою «Повісті временних літ», Київ заснував легендарний полянський князь Кий разом із братами Щеком і Хоривом і сестрою Либіддю. Літопис не має дати заснування міста. Археологічні та писемні джерела свідчать, що Київ розвинувся на основі язичницького поселення й початок його безперервого розвитку датується 2-ю половиною V — 1-ю половиною VI століття. Згідно інформації, приведеній в книзі Толочко Нове в археології Києва, місто засноване в кінці V, початку VI століття. Його центром була Старокиївська гора на правому березі Дніпра. У VI—VII століттях були заселені сусідні з нею підвищення. Розташовування Києва на Дніпровському шляху, у зоні етнічного порубіжжя, на межі лісу і лісостепу, сприяли висуненню міста на роль політичного центру Середнього Подніпров'я.
Київська Русь
На межі VIII—IX століть Київ став головним містом Руської землі — міжплемінного об'єднання південних східнослов'янських племен, а з 882 року, після завоювання його варягами, — «матір'ю міст руських» — столицею Руської держави. Тоді ж сформувався середньовічний поділ міста на князівський Дитинець на Старокиївській горі та торговельно-ремісничий Посад на Подолі. В першому мешкала знать і духовенство, а в другому — простолюд. Місто було одним із центрів міжнародної торгівлі з Візантією, Скандинавією, Західною Європою, мусульманським світом. З першої половині X століття на Подолі діяла перша християнська церква.
За правління великого князя Володимира (980—1015) територія київського Дитинця була розширена і укріплена та сягнула 10 га. В історіографії її називають «городом Володимира». Дитинець оточував вал із трьома воротами, парадними з яких були Софійські. Після хрещення Русі в 988 році Київ став центром митрополії Константинопольського патріархату. Головним міським храмом була Десятинна церква, зведена неподалік княжого палацу і ринку «Бабин торжок». Син Володимира, Ярослав (1019—1054), ще більше розширив Дитинець, збудувавши і оточивши оборонними валами з ровами так званий город Ярослава. Він звів нові фортечні укріплення, завдовжки понад 3,5 км, які оточували площу 72 га. Київ перетворили на найбільшу фортецю Русі. Новою головною брамою стали Золоті ворота, а головним храмом — Софійський собор, кафедра київських митрополитів. Ярославові нащадки Ізяслав (1054—1068, 1069—1073) і Святополк (1093—1113) збудували нове укріплення — город Святополка. Його центром став Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, що дав назву однойменному монастирю. Таким чином, тодішній Київ мав три фортифікаційні укріплення (городи) площею 80 га.
Найбільшим районом Києва був придніпровський Поділ. У XII—XIII століттях він займав площу близько 200 га, що була оточена . У центрі Подолу розміщувався головний міський ринок — «Торговище», довкола якого стояли церква Пирогоща, й . На захід від міста пролягав Копирів кінець, де за князювання Святослава Ярославича (1073—1076) заклали . За містом розташовувалися монастирі — Кирилівський, Кловський, Печерський (з 1598 — Києво-Печерська лавра) та Видубицький монастир. Довкола міста тягнулися приміські села Предславине і Берестове, князівські й боярські двори, урочища Дорогожичі та Угорське.
На середину XII століття в Києві проживало близько 50 тисяч мешканців, діяло близько 400 церков, 8 базарів. Площа міста становила до 400 га.
У 1169 році Києвом заволодів владимиро-суздальський князь Андрій «Боголюбський». 1240 року місто захопили монгольські завойовники на чолі з онуком Чингісхана — ханом Батиєм, розвиток міста був перерваний.
Попри спустошення та руйнування під час монгольської навали 1240 року, Київ продовжував грати помітну роль у політичному житті Східної Європи. Хоча чисельність його мешканців різко зменшилася, проте всі його головні історичні райони (Верхнє місто, Поділ, Замкова гора, Печерськ, Берестове, Клов, Видубичі тощо) були заселені. Головне ядро міста (Гора та Поділ) знаходилося в традиційних межах: Золоті та Лядські ворота на Горі та річка Почайна на Подолі. У 2-й половині XIV століття Замкова Гора перетворилася на Дитинець міста.
У 1321 році, після поразки у битві на річці Ірпінь Великому князю Литовському Гедиміну, князь Станіслав утік до Рязані, а його місце посів Міндовг Гольшанський — перший київський князь із роду Гольшанських.
Велике князівство Литовське, Руське, Жемантійське
Близько 1362 року Київ входить до складу Великого князівства Литовського. Його князем став Володимир Ольгердович. Входження відбувалося мирним шляхом, за договорами, які лишали все «по старовині». Володимир провадив незалежну політику, карбував власну монету, що, однак, призвело до його заміни в 1394 році на князя Скиргайла Ольгердовича, а після смерті останнього — до встановлення намісництва. Наприкінці XIV — на початку XV століть Київ являє собою політичний центр, де ведуть переговори великі князі литовські, Вітовт, король польський і верховний князь литововський Владислав II Ягайло, великий князь московський Василій Дмитрович, митрополити Кипріян, Фотій, Григорій (Цамблак), хан Тохтамиш. Місто стало головною базою армії Вітовта.
З кінця XIV сттоліття у списках паризької Сорбонни та інших університетів з'являються імена студентів з Києва, під 1436 роком зазначений перший доктор «рутенської нації з Києва» — Іван Тинкевич.
У 1440 році відновлено Київське князівство на чолі з князем Олельком Володимировичем. У 1455—1470 роках у Києві князював Семен Олелькович. Обидва князі мали авторитет, мали династичні зв'язки з великими московськими та тверськими князями, молдовським господарем Стефаном III Великим. Час їхнього правління став для Києва періодом розвитку (базувався на традиціях матеріальної та духовної культури давньоруської доби): здійснено ремонт Успенського собору та інших церков, створено кам'яні барельєфи із зображенням Оранти, а також нові редакції Патерика Києво-Печерського та інших писемних творів. Київ продовжував бути важливим центром внутрішньої та міжнародної торгівлі, мав право складу. Через місто транзитом ішло багато товарів зі Сходу, Європи, Московії тощо.
Київ був потенційним центром об'єднання руських земель, що перебували в складі Великого князівства Литовського, тому після смерті київського князя Семена Олельковича литовська влада перетворила князівство на воєводство. 1497 року великий князь литовський і руський Олександр Ягеллончик надав Києву Магдебурзьке право. Наприкінці XV століття в місті існував замок, резиденція київських воєвод, та ратуша, місце засідань київського магістрату. 1569 року, на прохання київської шляхти та за рішенням Люблінської унії між Великим князівством Литовським і Королівством Польським, що утворювала федеративну державу Річ Посполиту, Київ разом із воєводством перейшов до складу Польської корони.
Гетьманщина
Кінець XV століття став початком занепаду Києва, що зумовлювалося загальною кризою Великого князівства Литовського — його нездатністю організувати захист підвладних йому земель від нападів кримських татар, найбільший з яких здійснено 1482 року. Після Люблінської унії, попри тиск з боку польських феодалів і Католицької Церкви, у цей час відбувалося економічне піднесення міста. З 1625 року Київ був центром козацького Київського полку, який 1649 року в результаті Хмельниччини увійшов до складу держави Війська Запорозького. Попри малі розміри Києва, він був найбільшим православним центром Речі Посполитої та козацької держави. У місті розташовувалися резиденція православних київських митрополитів та православний Київський колегіум, який в 1659 році отримав статус академії.
Наступний період історії Києва розпочався окупацією його московськими військами після Переяславського союзу 1654 році, укладеного між Військом Запорозьким і Московією. Київ був потрібен московському урядові як «опорний пункт колонізаторської політики на півдні». Київ став резиденцією московських воєвод. 1667 року внаслідок підписання Андрусівського миру, який розділив козацьку державу між Річчю Посполитою і Московським царством, місто увійшло до складу останнього. Формально Київ залишався під владою Війська Запорозького, але фактично містом керувала московська адміністрація. За «вічним миром» 1686 року Київ остаточно відійшов до Московської держави.
Розірвання зв'язків із західними областями України призвело у XVIII ст. до застою в економіці й торгівлі. Від 1782 року Київ став головним містом намісництва, територія якого охоплювала значну частину Гетьманщини. Після 2-го поділу Польщі (1793) і приєднання до Московії західноукраїнських воєводств, 1797 року була утворена Київська губернія. Із Дубна до Києва був переведений щорічний (у січні) Контрактовий ярмарок. Ці події поновили зв'язки Києва із західними областями й сприяли притоку поляків, головно шляхти, що посіла значне місце в житті Києва до польського повстання 1830—1831 років. У цей час московським урядом вживалися заходи для перетворення Києва, шляхом русифікації й витіснення із нього польського та єврейського населення, «на чисто російське місто».
Через прикордонний характер Києва в ньому постійно перебувала московська залога. На початку XVIII століття завершено будівництво Печерської фортеці. Київ втратив статус центру Київського полку у зв'язку з перенесенням полкової канцелярії до Козельця. 1708 року місто стало адміністративним центром Київської губернії Російської імперії. З осені 1770 до літа 1771 року Київ страждав від епідемії чуми. Загинуло 2819 людей, переважно на Подолі. Після скасування автономії Війська Запорозького в 1782 Київ остаточно перейшов під владу росіян. Пам'ятками козацької доби в місті лишилися лише мазепинські церкви.
Російська імперія
За часів правління Російської імперії в XVIII — початку XX століття Київ був великим провінційним містом, п'ятим за величиною серед імперських міст після Санкт-Петербургу, Москви, Варшави й Одеси.
У 20-х роках XIX ст. у Києві налічувалося близько 40 000 населення, з яких 18 000 було військових.
Після повстання декабристів, 1827 року у Києві засновується генерал-губернаторство, що об'єднувало Київську, Подільську й Волинську губернії, задачею котрого було проведення русифікаторської політики царизму й боротьба проти революційного руху.
1840 року скасовано дію Литовського статуту.
Культурне, освітнє життя українців міста ускладнилося після Валуєвського циркуляра 1863 року, Емського указу 1876-го.
На відміну від попередніх століть кияни вперше дістали можливість розвивати своє місто в мирних умовах. Російська місцева влада приділяла увагу не лише розбудові історичного Подолу й Старокиївської гори, а й розвитку інфраструктури околиць — Бесарабки, Хрещатика, Печерська тощо. Головною вулицею міста була Володимирська, а центром ділового життя — контрактові ярмарки на Контрактовій площі.
У XIX столітті в Києві з'являються перший університет й оперний театр, проведено телефон і телеграф, розпочато рух Київського трамвая. Попри ліберальну соціально-економічну політику, імперський уряд проводив жорстку русифікацію місцевого польського, українського і єврейського населення.
Українська революція
У добу української революції та визвольних змагань Київ був центром боротьби за українську державність. 3 березня 1917 року, після падіння царського режиму, у місті створено Українську Центральну Раду. 20 листопада 1917 року вона III Універсалом проголосила Українську Народну Республіку, а Київ — її столицею. 8 лютого 1918 року містом заволоділи більшовики, проте після укладання Берестейського миру його визволили війська Центральних держав. Протягом 29 квітня — 14 грудня 1918 року Київ був столицею Української Держави, якою керував гетьман Павло Скоропадський. Після повалення гетьманату до 14 лютого 1919 року в Києві базувалася Директорія УНР. У лютому 1919 року місто повторно зайняли більшовики, у серпні — окупували війська Антона Денікіна, а в грудні — знову більшовики. 7 травня 1920 року Київ відвойований союзними силами підрозділів армії УНР та польської армії під час радянсько-польської війни. Однак унаслідок більшовицького контрнаступу остаточно повернувся під радянську владу.
- Пам'ятник імператору Миколі I університету святого Володимира — нині там стоїть пам'ятник Тарасу Шевченкові
-
- Мапа Києва, 1842
- Мітинг під час проведення III Військового з'їзду. Київ. 2 листопада 1917. У центрі — Михайло Грушевський та Симон Петлюра
Радянський період
Сталінський терор, знищення українства
У 1930-ті роки в Києві запроваджено автобусний і тролейбусний рух, збудовано міст імені Євгенії Бош, уведено в дію першу АТС, організовано центральне опалення.
У 1934-му до міста перенесена з Харкова столиця УСРР.
Починаючи з 1930-х у Києві почалися Сталінські репресії. Масові страти здійснювалися на території Биківні. Комуністи, що сповідували войовничий атеїзм, зруйнували більшу частину київських унікальних храмів: Михайлівський Золотоверхий монастир, Трьохсвятительську церкву, церкву Богородиці Пирогощої, Богоявленський та Військовий Микільський собори, Воскресенську та Петропавлівську церкви на Подолі, Благовіщенську церкву-дзвіницю Кирилівського монастиря, храми в стилі класицизму Миколи Доброго, Різдва, св. Ольги тощо. На місці зруйнованих пам'яток комуністи масово споруджували пам'ятники своїм ідеологам та героям. Центральною вулицею радянського Києва став Хрещатик.
Друга світова війна та післявоєнний період
19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ був напризволяще покинутий радянськими та захоплений німецькими військами. Місто на два роки стало адміністративним центром Київської генеральної, міської та сільської округ. 6 листопада 1943 радянська влада повернула собі місто.
У ході боїв Київ сильно постраждав, зокрема через підривні роботи комуністичних партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. У 1948 року завершено будівництво газопроводу Дашава — Київ, а в 1949 споруджено Дарницький залізничний міст та Міст Патона. У 1950 створену першу в СРСР ЕОМ — МЕСМ, а в 1951 розпочав передачі перший в Україні телевізійний центр.
У 1960 році запущено першу ділянку метрополітену, зведено нові житлові масиви на лівому березі Дніпра. Відкрито Театр драми і комедії та Молодіжний театр, Музей народної архітектури та побуту УРСР, Музей історії Києва та Музей історії України у Другій світовій війні (до 2015 року мав назву «Музей історії Великої Вітчизняної війни»). Разом із тим із середини 1960-х поновилася ідеологічна диктатура, а Київ стає центром дисидентського руху. Припинення репресій та повернення політв'язнів в Україну почалося лише за часів перебудови після 1986 року.
Незалежна Україна
Кінець XX — початок XXI століття
У 1991 року Київ став столицею незалежної України. Проте в місті важко впроваджувалися позитивні зрушення: давалася взнаки загальнодержавна соціально-економічна криза, що призвела до безробіття та скорочення виробництва. У цей час добудовано лінію метрополітену на Лук'янівку та Харківський масив, відкрито Співоче поле.
У новому столітті Київ неодноразово ставав центром акцій протесту. Наприкінці 2000 — початку 2001 року Київ став центром політичної акції «Україна без Кучми». Вона була найбільшим силовим виступом проти влади за часів незалежності. З листопада 2004 до січня 2005-го в місті відбувалися масові протести проти фальсифікації президентських виборів, які отримали назву Помаранчева революція. З листопада 2013-го по лютий 2014-го Київ став центром Революції гідності, під час якої у зіткненнях зі спецпідрозділами «Беркуту» в центрі міста загинули більше сотні протестувальників і кількасот зазнали тяжких поранень.
11 березня 2016 року у Києві 79 бульварів, вулиць, площ і провулків отримали нові назви в рамках виконання закону про декомунізацію (відповідний документ опубліковано на сайті Київської міської державної адміністрації).
11 березня 2020 Кабінет міністрів прийняв постанову Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, якою на території України встановлено карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. і заборонено:
- відвідування закладів освіти її здобувачами;
- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).
16 березня 2020 року Україна закрила кордони. Громадяни України, що подорожують власним транспортом, можуть перетинати пункти пропуску. Пункти пропуску працюватимуть для українців, що повертаються до України. Також до України можуть в'їхати іноземці, що мають місцеву посвідку на проживання. Пункти пропуску працюватимуть для вантажних перевезень, медичні вантажі будуть перевірятися митницею за одну добу.
Пізно ввечері 16 березня в Києві виявлено 2 випадки захворювання на коронавірус. Один київський випадок бере початок з Радомишля. Також 16 березня тимчасово заборонили церковні служби та обряди.
Російсько-українська війна
Військова агресія Російської Федерації як частина російського вторгнення в Україну тривала на околицях та в самому місті з 24 лютого по 2 квітня 2022 року. Суповоджувалася масованими ракетними, авіаційними та артилерійськими обстрілами.
Тривала 1 місяць, 1 тиждень та 1 день, спричинивши тяжкі воєнні злочини та злочини проти людства на окупованих територіях у цей період. Це зумовило різку критику російської влади Сполученими Штатами Америки, країнами Європейського союзу та іншими розвиненими країнами. У відповідь на різанину в Бучі Данія, Естонія, Франція, Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Румунія, Іспанія та Швеція вирішили вислати частину російських дипломатів зі своїх країн, услід за чим з'явився потужний пакет економічних санкцій.
Після широкомасштабного розголосу трагедії міжнародними ЗМІ, Конгрес США ухвалив Закон про ленд-ліз для оборони демократії України.
Символіка
Символікою міста Києва є герб Києва, прапор Києва та гімн Києва. Також місто має логотип у двох версіях: українською та англійською мовою.
Сучасним гербом Києва є зображення святого покровителя міста архангела Михаїла на синьому щиті. Цей герб був офіційно затверджений Київською міською радою 18 квітня 1995 року. Він є подібним до герба Київського воєводства. Прапор Києва є ідентичним до герба — архангел Михаїл на синьому полотнищі.
Найстарішим відомим гербом Києва є герб датований 1480 роком. На ньому зображені лук зі стрілою, який натягують дві висунуті з хмари руки. В XVII сторіччі почав використовуватись герб із зображенням арбалета замість лука, який тримає лише одна рука. Зараз цей герб використовується як сучасний герб Подільського району. Герб із зображенням архангела Михаїла до 1782 року використовувався як герб Київського Воєводства (на червоному фоні) та Київського полку (на синьому фоні), а з 1782 року до моменту захоплення Києва більшовиками як герб міста Києва. Від початку 1920-х до 1969 року місто не мало власного герба, поки не був затверджений радянський герб Києва, на якому були зображені лук та гілка каштану разом із зіркою міста-героя та серпом із молотом. Радянський герб Києва слугував офіційним до затвердження сучасного герба в 1995 році.
- Герб Києва у XV—XVI століттях.
- Герб Києва у XVII—XVIII століттях.
- Герб Києва часів УРСР (1969—1995).
Гімном Києва є пісня «Як тебе не любити, Києве мій!», яку в 1962 році створили композитор Ігор Шамо та поет Дмитро Луценко і яку того ж року вперше виконав співак Юрій Гуляєв. Пісня була затверджена Київською міською радою як офіційний гімн 13 листопада 2014 року, а до того вона довгий час була неофіційним народним гімном. Під час святкування Дня Києва 30 травня 2015 року на Софійській площі близько 3 тисяч учасників разом із міським головою Віталієм Кличком взяли участь у встановленні всеукраїнського рекорду із наймасовішого виконання цієї пісні. Також Києву присвячена «Пісня про Київ» заслуженого артиста України Юрка Юрченка.
Логотип Києва був створений у 2011 році дизайнером Андрієм Федоровим у рамках підготовки до Євро-2012 і був затверджений 21 грудня 2012 року. Логотип являє собою поєднання чотирьох фігур, які символізують певну рису міста: крапля, яка символізує річку Дніпро; каштан, який символізує Київ як місто-парк; купол, який символізує велику кількість церков та храмів; серце, яке символізує любов киян до свого міста.
Влада
Міська
Після здобуття Україною незалежності в місті була впроваджена система двовладдя — одночасне існування інститутів голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) та Київського міського голови (мера Києва), що закріпили в законі «Про столицю України — місто-герой Київ». Голова КМДА призначається президентом України як і в інших 26 адміністративних одиницях України першого рівня, і є керівником виконавчої влади міста. Голова міськради як і в будь-якому місті України обирається мешканцями Києва терміном на 5 років на загальних виборах й очолює місцевий орган самоврядування — Київську міську раду. В 1999—2010 роках обидві посади обіймала одна особа.
25 травня 2014 року на виборах міського голови перемогу здобув Віталій Кличко, який 5 червня 2014 року на першому засіданні Київської міської ради VII скликання склав присягу Київського міського голови та приступив до виконання своїх обов'язків.
25 червня 2014 року указом Президента України на посаду Голови КМДА призначено нинішнього міського голову Віталія Кличка.
Головний орган київського міського самоврядування — Київська міська рада — складається зі 120 депутатів, яких обирають мешканці міста терміном на 5 років. Новий склад обрано 25 травня 2014 року.
Київська міська державна адміністрація виконує функції виконавчого органу Київської міської ради, але паралельно здійснює функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади — Кабінету Міністрів України.
До 31 жовтня 2010 року в Києві діяли районні ради, однак напередодні чергових місцевих виборів міська рада своїм рішенням їх ліквідувала.
Загальнодержавна
У Києві як місті, наділеному Конституцією України столичними функціями, розміщуються всі центральні органи влади: законодавчі, виконавчі та судові.
- Офіс Президента — постійний орган, утворений Президентом України для реалізації його повноважень, розташований на вул. Банковій, 11.
- Верховна Рада — законодавчий орган влади, розташований на вул. Михайла Грушевського, 5.
- Кабінет Міністрів — виконавчий орган влади, розташований на вул. Михайла Грушевського, 12/2.
- Конституційний Суд — судовий орган влади, що гарантує верховенство Конституції України як Основного Закону держави на всій території України, розташований на вул. Жилянській, 14.
- Верховний Суд — судовий орган влади, розташований на вул. Пилипа Орлика, 4-а.
- Національне антикорупційне бюро України — державний антикорупційний орган, розташований на вул. Сурикова 3.
Урядові споруди | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Засоби масової інформації
FM-радіостанції
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 37 всеукраїнські, одна релігійна та регіональні радіостанції:
№ з/п | Назва | Частота, МГц | Потужність, кВт | Передавач |
---|---|---|---|---|
1 | 88,4 | 1 | Київська телевежа | |
2 | «Радіо М» | 89,4 | 0,5 | Київська телевежа |
3 | 92,4 | 1 | Київська телевежа | |
4 | 92,8 | 2 | Київська телевежа | |
5 | «Бізнес Радіо» | 93,8 | 0,5 | Київська телевежа |
6 | «Радіо Максимум» | 94,2 | 1 | Київська телевежа |
7 | «Армія FM» | 94,6 | 1 | Київська телевежа |
8 | «Мелодія FM» | 95,2 | 1,5 | Київська телевежа |
9 | «Best FM» | 95,6 | 2 | Київська телевежа |
10 | «Radio NV» | 96 | 2 | Київська телевежа |
11 | «Хіт FM» | 96,4 | 2 | Київська телевежа |
12 | «DJFM (Україна)» | 96,8 | 1 | Київська телевежа |
13 | «Радіо Промінь» | 97,2 | 1 | Київська телевежа |
14 | «Радіо Культура» | 97,6 | 0,5 | Київська телевежа |
15 | «Київ FM» | 98 | 2 | Київська телевежа |
16 | «Радіо Байрактар» | 98,5 | 2 | Київська телевежа |
17 | «Radio Nostalgie» | 99 | 2 | Київська телевежа |
18 | «Громадське радіо» | 99,4 | 1,5 | Київська телевежа |
19 | «Країна ФМ» | 100 | 2 | Київська телевежа |
20 | «Radio Miami» | 100,5 | 2 | Київська телевежа |
21 | 101,1 | 1 | Київська телевежа | |
22 | «Радіо „Релакс“» | 101,5 | 4 | Київська телевежа |
23 | «Шлягер FM» | 101,9 | 1 | Київська телевежа |
24 | «Просто Раді.О» | 102,5 | 2 | Київська телевежа |
25 | «Lux FM» | 103,1 | 5 | Київська телевежа |
26 | «Radio ROKS» | 103,6 | 1 | Київська телевежа |
27 | «Power FM (Україна)» | 104 | 2 | Київська телевежа |
28 | 104,6 | 2 | Київська телевежа | |
29 | «Українське Радіо» | 105 | 5 | Київська телевежа |
30 | «Перець FM» | 105,5 | 0,5 | Київська телевежа |
31 | 106 | 1 | Київська телевежа | |
32 | «Kiss FM» | 106,5 | 2 | Київська телевежа |
33 | «Європа Плюс» | 107 | 1 | Київська телевежа |
34 | «Авторадіо» | 107,4 | 5 | Київська телевежа |
35 | «Наше радіо» | 107,9 | 5 | Київська телевежа |
УКХ-радіостанції
№ з/п | Назва | Частота, МГц | Потужність, кВт | Передавач | |
---|---|---|---|---|---|
1 | Радіо Марія | 69,68 | 1 | вул. Дорогожицька 10 | КФКРРТ |
2 | Світле радіо Еммануїл | 67.28 | 0.93 | вул. Олегівська 34-Б | вежа АТ «РАТЕЛ» |
Адміністративний поділ
Територія міста поділена на 10 адміністративних районів:
Район | Площа, км² | Населення (1 січня 2021), тис осіб | Густина, ос/км² |
---|---|---|---|
Правий берег Дніпра: | |||
Голосіївський | 160,78 | 254 тис. | 1579 |
Оболонський | 110,32 | 318,1 тис. | 2883 |
Печерський | 19,57 | 163,6 тис. | 8359 |
Подільський | 34,08 | 209,1 тис. | 6135 |
Святошинський | 102,63 | 341,8 тис. | 3330 |
Солом'янський | 40,52 | 384,6 тис. | 9491 |
Шевченківський | 26,63 | 215,9 тис. | 8107 |
Лівий берег Дніпра: | |||
Дарницький | 132,24 | 348,4 тис. | 2634 |
Деснянський | 154,2 | 368,4 тис. | 2389 |
Дніпровський | 66,7 | 357,9 тис. | 5365 |
Київ | 847,67 | 2 962 180 | 3494 |
Дані про площу подано згідно з
Демографія
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
поч. XII ст | 30 000−35 000 | — |
1481 | 5000 | +-35083.3% |
1552 | 6000 | +20.0% |
1571 | 12 000 | +100.0% |
1742 | 15 000 | +25.0% |
1770 | 20 000 | +33.3% |
1771 | 17 000 | −15.0% |
1806 | 27 200 | +60.0% |
1811 | 23 300 | −14.3% |
1840 | 44 700 | +91.8% |
1863 | 68 400 | +53.0% |
1865 | 71 365 | +4.3% |
1874 | 116 774 | +63.6% |
1897 | 247 723 | +112.1% |
1905 | 333 000 | +34.4% |
1913 | 595 000 | +78.7% |
1919 | 544 369 | −8.5% |
1923 | 422 975 | −22.3% |
1926 | 512 088 | +21.1% |
1931 | 586 000 | +14.4% |
1933 | 608 000 | +3.8% |
1937 | 775 850 | +27.6% |
1939 | 846 724 | +9.1% |
1943 | 180 000 | −78.7% |
1959 | 1 104 334 | +513.5% |
1964 | 1 292 000 | +17.0% |
1970 | 1 631 908 | +26.3% |
1979 | 2 143 855 | +31.4% |
1981 | 2 248 000 | +4.9% |
1989 | 2 587 945 | +15.1% |
2001 | 2 611 327 | +0.9% |
2008 | 2 740 233 | +4.9% |
2014 | 2 868 702 | +4.7% |
2019 | 2 966 278 | +3.4% |
Київ є найбільшим містом України і сьомим за чисельністю населення у Європі. Станом на 1 жовтня 2018 року наявне населення у Києві становило 2 944 408 особи, постійне дещо менше — 2 893 932. За останні десять років населення міста стабільно зростає в середньому на 20 тис. осіб за рік. 2010 року, за офіційними даними, населення Києва сповільнило своє зростання і за рік виросло на 14,1 тис. осіб. Так, на січень 2010 року населення міста становило 2785,1 тис. осіб, а на січень 2011 року — 2799,2 тис. осіб. Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ оцінює сукупне населення Києва, разом із незареєстрованими громадянами, у 3 144 тис. осіб. Разом із навколишніми передмістями Київ утворює Київську агломерацію із сукупним населенням за різними оцінками від 3,4 до 5 млн мешканців. Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення становив 120,8 злочину, із них 32,6 тяжких та особливо тяжких.
Жителі Києва називають себе кия́нами ще з князівських часів, що відображено в Повісті временних літ («Святополкъ же сѣде в Киевѣ по отци своемь, и созва Кыяны») та Руській Правді («Микыфоръ Кыянинъ»).
Мова
Київ — найбільше українськомовне місто світу.
Історична динаміка мовного складу (рідної мови) населення Києва за переписами:
1874 | 1897 | 1926 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Українська | 31,4 % | 22,2 % | 27,9 % | 53,0 % | 57,6 % | 72,1 % |
Російська | 7,9 % | 54,2 % | 52,3 % | 45,0 % | 41,1 % | 25,3 % |
Інша | 21,2 % | 23,6 % | 19,0 % | 2,0 % | 1,3 % | 2,6 % |
Розподіл населення Києва за рідною мовою за результатами перепису 2001 року:
- українська — 72,15 %
- російська — 25,27 %
- білоруська — 0,12 %
- вірменська — 0,08 %
- румунська — 0,03 %
- єврейська — 0,02 %
- польська — 0,02 %
- болгарська — 0,02 %
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 30 % населення міста, російською — 33 %, українською та російською рівною мірою — 36 %, українською та іншою мовою рівною мірою — 1 %.
Вторгнення Росії в Україну спровокувало нову хвилю українізації в місті, дедалі більше людей вважають за краще розмовляти українською. Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023-го року, українською вдома розмовляли 59 % населення міста, російською — 38 %.
Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту
13 липня 2023 року рішенням Київської міської ради у Києві було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.
Релігія
За релігійною приналежністю 64 % мешканців Києва назвали себе вірянами (2006). Основну масу вірян становлять православні християни. Також у місті присутня Римо-католицька церква, Українська греко-католицька церква, Церква баптистів, Церква п'ятидесятників, Церква адвентистів сьомого дня та Церква Ісуса Христа Святих останніх днів. Порівняно невелика частина вірян або зараховує себе до якихось інших конфесій (3 %), або взагалі вагається ідентифікувати себе з якоюсь певною конфесією (12 %).
Національний склад
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 91 % населення міста, росіяни — 7 %, інші народності — 2 %.
Нац-сть | 1874 (мова) | 1897 (мова) | 1919 | 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Українці | 38,6 | 31,43 % | 55,1 | 22,22 % | 128,7 | 23,64 % | 216,5 | 42,28 % | 450,6 | 53,21 % | 663,9 | 60,11 % | 1056,9 | 64,76 % | 1455,6 | 67,89 % | 1863,7 | 72,45 % | 2110,8 | 82,22 % |
Росіяни | 58,2 | 47,42 % | 134,3 | 54,20 % | 232,1 | 42,65 % | 125,5 | 24,51 % | 139,5 | 16,47 % | 254,3 | 23,02 % | 373,6 | 22,89 % | 474,4 | 22,13 % | 536,7 | 20,87 % | 337,3 | 13,14 % |
Євреї | 12,9 | 10,53 % | 30,0 | 12,08 % | 114,5 | 21,07 % | 140,3 | 27,40 % | 224,2 | 26,48 % | 153,5 | 13,90 % | 152,0 | 9,31 % | 132,2 | 6,17 % | 100,6 | 3,91 % | 17,9 | 0,70 % |
Поляки | 7,9 | 6,41 % | 16,6 | 6,69 % | 36,8 | 6,77 % | 13,7 | 2,68 % | 11,8 | 1,39 % | 8,5 | 0,77 % | 9,7 | 0,59 % | 10,5 | 0,49 % | 10,4 | 0,40 % | 6,9 | 0,30 % |
Всього | 122,7 | 100,00 % | 247,7 | 100,00 % | 544,4 | 100,00 % | 512,1 | 100,00 % | 846,7 | 100,00 % | 1104,3 | 100,00 % | 1631,9 | 100,00 % | 2143,9 | 100,00 % | 2572,2 | 100,00 % | 2567,9 | 100,00 % |
Економіка
Основна характеристика
У X—XIII століттях основу економіки Києва становили сільське господарство, ремесло, торгівля. У місті працювали ремісники понад 60 спеціальностей: гончарі, ковалі по чорних і кольорових металах, ливарники, виробники скла, обробники кості, дерева й каменю. Київські ювеліри володіли техніками емалі, черні, зерні, поливи. На XI століття в місті діяло вісім ринків, найбільшими з яких були «Бабин торжок» у княжому місті та «Торговище» на Подолі. З Києва імпортували сировину (хутро, мед, віск, шкіри, хліб) і ремісничі вироби (зброя, прикраси). У місті постійно проживали руські, візантійські, єврейські й європейські купці. Через Київ проходили три міжнародні торгові шляхи — Грецький, що сполучав Скандинавію із Візантією; Київський, що сполучав Русь із Польщею, Чехією та Баварією; Залозний, що вів на Кавказ, до азійських країн.
2005 року ВРП становив 32 мільярди доларів, 6-те місце серед міст центрально-східної Європи після Москви, Праги, Будапешта, Варшави і Бухареста; ВРП на душу населення — 12 000 $; середня заробітна плата — 280 $, а вже в грудні 2010-го — 528 $.
Зростання ВРП 2006 року — 5,3 %. На 2004 рік сукупний обсяг прямих іноземних інвестицій становив 2,7 мільярда доларів США, експорт — 4,13 мільярда доларів США.
На Київ припадає 5,6 % населення України, 20 % ВВП, 30 % прямих іноземних інвестицій. ВВП на душу населення на 75 % вищий за середній по країні ($6800).
2004 року 1,35 мільйона мали роботу, із них 884 тисячі (65,6 %) — на великих та середніх підприємствах. 79 % працюють у сфері послуг, із них 23 % — у сфері торгівлі, 15 % — у сфері нерухомості. Лише 21 % зайнято в промисловому виробництві. Сфера послуг дає понад 82 % ВРП міста та понад 30 % обігу країни в сфері послуг. Безробіття нижче за 5 %.
Сектори сфери послуг, що дають основний внесок до економіки Києва, — транспорт та комунікації, дрібна та гуртова торгівля, нерухомість, юридичні та фінансові послуги. Ключовими зростаючими секторами економіки є роздрібна торгівля, інформаційні технології, фінанси.
В Києві розташовані офіси таких корпорацій як МакДональдз Україна, Майкрософт Україна, Делойт Україна, ПриватБанк, Рошен, Нафтогаз та інших.
Бюджет міста
Доходи столиці у проєкті бюджету на 2022 рік плануються в сумі понад 68 млрд грн, видатки — понад 66 млрд грн.
Промисловість
Київ — один із найбільших індустріальних центрів України. 2010 року обсяг реалізованої промислової продукції місцевих підприємств становив 39 855,8 млн ₴ (близько 4 % від загальноукраїнського обсягу). У структурі реалізованої продукції за січень-жовтень 2016 року найбільша питома вага припадає на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (47,9 %) та на виробництво й розподілення електроенергії, газу та опалення (19,3 %). Місто є великим центром машинобудування, зокрема важкого-, енергомашинобудування, верстато-, судно-, приладобудування; чорної і кольорової металургії, хімічної, легкої, поліграфічної промисловостей.
У Києві розміщено заводи різних галузей промисловості:
- Харчова: «Оболонь», «Росинка», «Славутич», «Рошен» (Кондитерська фабрика ім. Карла Маркса), «Олком».
- Машинобудівна: ДВРЗ, Перший київський машинобудівний завод, Київський бронетанковий завод, Кузня на Рибальському, АНТК імені Антонова, «Арсенал».
- Хімічна: фармацевтична фірма «Дарниця», «Київхімволокно», Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод.
Заробітна плата
Станом на 2022 рік середня заробітна плата в Києві становила 21 347 гривень на місяць. Найбільш високо оплачувалися професії в сфері добувної промисловості та розроблення кар'єрів (44 346 грн/місяць), інформації та телекомунікації (35 337 грн/місяць) і фінансової та страхової діяльності (30 234 грн/місяць). Найменше оплачувалися професії в сфері тимчасового розміщення і організації харчування (10 837 грн/місяць), будівництва (11 573 грн/місяць) та сільського/лісового/рибного господарства (12 456 грн/місяць).
Середня заробітна плата по роках (станом на січень кожного).
Рік | грн |
---|---|
2007 | 1865 |
2010 | 2 969 |
2011 | 3 453 |
2012 | 4148 |
2013 | 4 561 |
2014 | 4 783 |
2015 | 5 385 |
2016 | 7 126 |
2017 | 9 292 |
2018 | 11 668 |
2019 | 13 721 |
2020 | 15 787 |
2021 | 17 533 |
2022 | 21 347 |
Туризм
Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2015) |
Істотну роль в економіці міста відіграє туристичний бізнес, пов'язаний із прийманням гостей з України і зарубіжних країн, а також пов'язана з цим економічна активність у сфері обслуговування. Місто володіє значною історико-культурною спадщиною, розвинутим сучасним мистецтвом та оздоровчою базою для формування туристичного продукту, для перетворення туризму у важливу галузь міської економіки. За попередніми розрахунками у 2011 році Київ відвідали понад 1,2 млн туристів, що на 20 % більше, ніж у 2010 році. За 2011 рік від діяльності туристичних підприємств і готелів у міську казну надійшло 540 млн ₴, зокрема близько 6 млн ₴ від впровадження туристичного збору.
Станом на 22 грудня 2010 року в Києві зареєстровано 2212 туристичних підприємств, 1051 — турагенти і 1161 — туроператорів. У місті діє понад 150 закладів розміщення різної форми власності та підпорядкування більш ніж на 9,6 тис. номерів, з яких 90 — готелів, потужністю понад 8 тис. номерів, решта — інші засоби тимчасового розміщення (проживання) на 1,6 тис. номерів. За категорією комфортності в місті є такі готелі:
[en] | Кількість готелів | Кількість номерів | Найменування готелів (мережа) |
---|---|---|---|
7 | 931 | «Hyatt Regency Kyiv» ( Hyatt Hotels Corporation) «Hilton Kyiv» ( ) «Fairmont Grand Hotel Kyiv» ( [en]) «InterContinental Kyiv» ( InterContinental Hotels Group) «Premier Palace Hotel Kyiv» «City Holiday Resort & SPA» | |
26 | понад 1500 | Редісон САС, Київ, Президент-готель, Національний, , Поділ-Плаза, Вісак, Піросмані, Фараон та ін. | |
19 | 3186 | Турист, Дніпро, Салют, Русь, Спорт, Либідь та ін. | |
20 | 1133 | ||
7 | 176 |
Протягом 2004—2010 років у м. Києві відкрилося 36 готелів різної категорійності, темп приросту становив 35,14 %.
31 серпня 2018 року Київ посів високе 15-е місце у рейтингу найулюбленіших міст світу для фототуристів.
На початку 2020 року Київ названо найвигіднішим містом Європи для бюджетного відпочинку. Українська столиця зайняла перший рядок у рейтингу туристичних міст Європи для бюджетної подорожі — вікенд на двох у Києві обійдеться до 250 євро.
Інфраструктура
Охорона здоров'я
У Києві працюють державні заклади охорони здоров'я, також тут найбільша в Україні кількість приватних клінік.
Органи правопорядку та з надзвичайних ситуацій
У столиці України створено Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва, який складається з розгалуженої системи споруд-укриттів для надійного захисту населення під час різноманітних надзвичайних ситуацій, а також у період воєнного стану. У місті працює Головне управління національної поліції України в Києві, Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Києві, Північне оперативно-територіальне об'єднання Національної гвардії України, Головне управління Державної міграційної служби України в Києві, Регіональний сервісний центр МВС України в Києві.
Транспорт
Київ є найбільшим транспортним вузлом України. До транспортних магістралей міста Києва належать автотранспортні магістралі, залізничне сполучення та водні шляхи сполучення. Важливу роль у транспортному сполученні відіграють мости через річку Дніпро, а у внутрішньоміських пасажирських перевезеннях — метро. Розвинена також автобусна, тролейбусна і трамвайні мережі, працює фунікулер. У міжнародному сполучені найважливішу роль відіграють міжнародні аеропорти «Бориспіль» та «Жуляни».
Аеропорти
Київ — потужний авіавузол. Тут діють: два пасажирські аеропорти, один вантажний, один військовий, шість злітно-посадкових смуг (ЗПС) та п'ять пасажирських терміналів:
- Міжнародний аеропорт «Бориспіль», розташований за 29 км на схід від Києва. В аеропорту є дві ЗПС та 5 пасажирських терміналів — A, B, C, F та D. Аеропорт є найбільшим у країні, обслуживши в 2016 році 8650 тис. пасажирів. Аеропорт є базою для авіакомпанії МАУ.
- Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського («Жуляни»), що має два пасажирські термінали. Розташований на південно-західній околиці міста. Після переходу 2011 року до аеропорту авіаперевізника Wizz Air збільшився пасажиропотік у ньому, супроти 2010 року, у 16,2 раза, із 29 тис. осіб до 469,8 тис. осіб.
У 2016 році пасажиропотік склав 1270 тис. осіб.
- Вантажний аеропорт «Гостомель», розташований за 12 км на північний захід від Києва, є базовим аеропортом для авіакомпанії Авіалінії Антонова.
Також у місті Васильків розташований воєнний аеропорт. А в державному підприємстві «Київський авіаційний завод „Авіант“» розташована злітно-посадкова смуга.
Залізниця
Київ — потужний залізничний вузол. У Києві розташоване головне управління Південно-Західної залізниці, діє мережа вокзалів і станцій. Головна станція — Київ-Пасажирський. На станції існує три вокзали: Центральний, Південний і Приміський. Вокзали на станції Київ-Пасажирський обслуговують усі потяги внутрішнього й міжнародного сполучення, маршрути яких проходять через Київ. Для розвантаження центрального вокзалу почали будівництво на станції Дарниця міжміського та приміського (відкрито 2008 року) вокзалів, до яких у перспективі може бути проведена лінія метрополітену.
Важливу роль у транспортній інфраструктурі міста відіграють залізничні станції і зупинні пункти, на яких здійснюється пересадка на метрополітен. До таких станцій належать:
- Київ-Пасажирський;
- Почайна;
- Сирець;
- Святошин;
- Видубичі.
Саме вони в майбутньому можуть скласти мережу транспортно-пересідних вузлів.
Залізничні маршрути розходяться від Києва в п'яти магістральних напрямках: фастівському (південний захід), коростенському (північний захід), ніжинському (північний схід), гребінківському (південний схід) та миронівському (південь, одноколійна). Також Києвом проходить так зване північне півкільце (від станції Київ-Волинський і станції Святошин через станцію Почайна та Київ-Дніпровський до станції Дарниця). Усі магістральні залізниці електрифіковано. Крім магістральних, існує відомча неелектрифікована гілка від станції Почайна до Вишгорода та місцеві залізничні колії промислового призначення.
5 жовтня 2011 року почала працювати міська електричка: кільце загальною довжиною в 50,8 км зв'язує 14 станцій, усі лінії метрополітену, й дає змогу об'їхати місто за 1 годину 30 хвилин. Електричка стала міському бюджету у 223 млн ₴.
Річковий транспорт
Київський річковий порт засновано в липні 1897 року по завершенні будівництва Київської гавані. Причали порту тягнуться від Гавані до станції метро «Дніпро». За радянських часів Дніпром регулярно виконувались як вантажні перевезення, так і пасажирські рейси приміського та дальнього сполучення. Наразі рейси Дніпром вважаються нерентабельними — виконуються переважно прогулянкові й туристичні. Фарватер Дніпра використається також для транспортування великих вантажів.
Метро
У Києві ідея підземної залізниці вперше виникла 1884 року. Проте депутати міської Управи відхилили цей проєкт. Так само сталося і в Москві, де провалилися проєкти 1902 і 1912 років. 1916 року Російсько-Американська Торгова Палата пропонує новий проєкт будівництва метрополітену, який також відхилено міською владою Києва. Однак ідея спорудження метро в Києві не полишає голови фахівців та можновладців. Уряд гетьмана Української Держави Павла Скоропадського мав намір будувати урядовий центр і лінію метро в районі Звіринця. Цим проєктам не судилося збутися через те, що влада незабаром перейшла до Директорії Симона Петлюри й тема створення київського метро відійшла на задній план.
Після закінчення німецько-радянської війни Київ почали відбудовувати. 5 серпня 1944 року Постановою Ради народних комісарів СРСР відповідним установам наказано розпочати розвідувальні роботи, скласти технічний проєкт та генеральний кошторис із тим, щоб уже в IV кварталі того ж року внести на затвердження уряду проєктне завдання на спорудження Київського метрополітену. Одинадцять років пішло на те, щоб дати життя Київському метрополітену: 6 листопада 1960 року відкрили першу ділянку Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км із п'ятьма станціями — «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро». З 1960 року побудовано три лінії загальною завдовжки 69,65 км, що налічують 52 станції, які нині щодня обслуговують більш ніж 1,4 млн пасажирів. Сім станцій метрополітену визнані пам'ятками історії та культури.
Київський метрополітен активно розвивався: у 2010—2013 роках відкрилися шість нових станцій на півдні Оболонсько-Теремківської лінії — «Деміївська», «Голосіївська», «Васильківська», «Виставковий центр», «Іподром» та «Теремки». Однак згодом будівництво і проєктування нових станцій і ліній призупинено: підготовка до спорудження четвертої (Подільсько-Вигурівської) лінії, проєктні роботи щодо п'ятої (Лівобережної) лінії метрополітену призупинені.
Трамвай
Київ був першим містом України, а також всієї тогочасної Російської імперії, у якому відкрито рух електричного трамвая. Перший трамвай запущено в червні 1892 року на лінії завдовжки 1,5 км Олександрівським (тепер — Володимирським) узвозом. 30 грудня 1978 року в Києві стала до ладу перша в СРСР лінія швидкісного трамвая від площі Перемоги до житлового масиву Південна Борщагівка, побудована за ініціативою Володимира Веклича і Василя Дяконова.
1990 рік став кульмінаційним у розвитку трамвайної мережі — загальна протяжність колій становила 275,9 км, виробнича база налічувала 904 пасажирських трамвайних вагони, річний обсяг перевезень сягав 438 млн. З середини 1990-х років трамвайне господарство поступово занепадало, на 2005 рік відповідні показники зменшилися до 258,3 км та 509 трамвайних вагонів, річний обсяг перевезень становив близько 175,6 млн. Після реконструкції мосту Патона 2005 року трамвайну мережу міста розірвано на дві відокремлені частини — лівобережну та правобережну. 2010 року завершено реконструкцію Борщагівської лінії швидкісного трамвая, а 2012 року відкрито реконструйовану та подовжену до станції міської електрички Троєщинську лінію, яка була споруджена 2000 року, але згодом закрита через малий пасажиропотік.
Фунікулер
Проблема зв'язку між Верхнім містом та низинним Подолом існувала стільки, скільки існує Київ. Спершу стародавні кияни користувалися крутими стежками, потім — Андріївським узвозом. Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер А. А. Абрагамсон; проєкт розробили інженери М. К. П'ятницький та М. І. Баришников. Фунікулер, або «Михайлівський електричний канатний підйом», був споруджений коштом товариства Київської міської залізниці. Спорудження фунікулера тривало протягом 1902—1905 років. Фунікулер відкрито 7 травня 1905 року. Колії підйому простяглися на 200 метрів.
1958 року проведено кардинальну реконструкцію фунікулера: у машинному залі встановили сучасніше устаткування, яке, крім усього, ще й гарантувало повну безпеку руху. А наприкінці 1984 року фунікулер пережив ще одне оновлення: лінія подовжилася на 38 метрів.
Щороку цей незвичайний вид транспорту перевозить 2,8 млн пасажирів, серед яких чимало туристів.
Оскільки найбільш схожим на фунікулер видом транспорту є трамвай, проїзні квитки на трамвай діють також і на фунікулер, а вартість однієї поїздки становить 3 гривні. До листопада 2008 року існували єдині квитки, котрі діяли як у автобусах, тролейбусах, трамваях, так і в фунікулері. Нині запроваджено спеціальні жетони для проходу на станції фунікулеру.
Тролейбус
Роботи з організації тролейбусного руху в Києві розпочато 1934 року з поверненням Києву статусу столиці. Першою тролейбусною трасою стала Червоноармійська (нині — Велика Васильківська) вулиця. У повоєнний час тролейбусне господарство Києва постійно розвивається.
12 червня 1966 року київський винахідник Володимир Веклич створив перший у світовій практиці (тролейбусний поїзд). На момент 1983 року у 296 тролейбусних поїздах за (системою Володимира Веклича) працювали вже більше половини парку київських тролейбусів, що дозволило вивільнити більше ніж 800 водіїв, та підняти провізну спроможність тролейбусного транспорту столиці в 1,6 рази. Успішний досвід киян був перейнятий електротранспортниками Риги, Ленінграда, Таллінна, Дніпропетровська, Харкова, Севастополя, Краснодара, Новосибірська та багатьох інших міст колишнього СРСР.
Із 1991 року на тролейбусних маршрутах Києва курсують тролейбуси вітчизняного виробництва, зокрема Київського заводу електротранспорту (виготовлялися в 1991—1994 роках), київського авіазаводу, ВО «Південмаш» (м. Дніпро) та Львівського автомобільного заводу.
Станом на 2000 рік у Києві діяло 35 тролейбусних маршрутів. Довжина мережі сягнула 324,9 км, парк становить 640 машин, з яких 24 % — замортизовано. У травні 2006 року кількість тролейбусних маршрутів у Києві досягла 44. Працює 4 тролейбусних депо.
Автобус
Уперше запровадити регулярний автобусний рух у Києві спробували ще 1913 року, а першу автобусну лінію відкрито 1925 року за маршрутом: площа 3-го Інтернаціоналу (нині — Європейська площа) — вулиця П'ятакова (тепер вулиця Саксаганського). У грудні того самого року відкрито другу лінію (Деміївську). Використовували автобуси марок «Мерседес-Даймлер» і «Фіат». Починаючи з 1929 року автобусний парк міста поповнюється машинами радянського виробництва; з 1932-го — 19-місними автобусами ЗІС-18, з 1938 року — 24-місними автобусами . 1934 року створено автобусно-таксомоторну базу, що розміщувалася на Боєнському провулку (пізніше вулиця Івана Кудрі, тепер вулиця Джона Маккейна). У ній налічувалося близько 30 одиниць рухомого складу. 1937 року в автобусному парку столиці України було 60 автобусів, 1939 року — близько 80. Швидкими темпами розвивалося автобусне господарство міста в післявоєнні роки. Кількість перевезень пасажирів 1967 року у порівнянні з 1947 зросла у 88 разів. 1978 року місто обслуговували 862 автобуси, що курсували за 87 маршрутами; загальна довжина автобусних ліній дорівнювала 647 км, кількість перевезень становила близько 1 млн пасажирів на добу. Нині у Києві діє близько 90 автобусних маршрутів, які охоплюють усі частини міста, кількість автобусів перевищує 700 одиниць. Працює 8 автобусних парків.
Мости через Дніпро
Перший капітальний міст через Дніпро споруджено 1853 року — так званий Ланцюговий міст. 1870 року під керівництвом військового інженера А. Є. Струве побудовано металевий залізничний міст у Дарниці, другий залізничний міст — Петрівський — споруджено 1917 року, однак невдовзі він був зруйнований (відновлений 1929 року). У районі нинішнього моста Патона існував Наводницький міст понтонної конструкції, що дав назву вулицям Старонаводницькій і Новонаводницькій. 1914 року на його місці збудували стаціонарний дерев'яний міст, зруйнований у 1920 році. Він був відновлений 1921 року й проіснував до 1935-го, коли був замінений іншим дерев'яним мостом. Під час Другої світової війни всі мости через річку Дніпро зруйнували. Після визволення Києва (6 листопада 1943 року) споруджено тимчасові дерев'яні мости.
Сьогодні береги Дніпра в межах міста з'єднують 8 мостів, із них 4 автомобільні — Північний, міст Метро, міст Патона та Південний, два залізничних — Дарницький та Петрівський, один залізнично-автомобільний — Кірпи, а також пішохідний міст. Триває спорудження Подільського.
Вода
Національний уряд делегував відповідальність за послуги водопостачання та санітарії місцевим органам влади. ПрАТ «АК „Київводоканал“» надає ці послуги Києву. Протяжність водопровідних мереж становить 4231 км, з яких 1798 ветхі. Протяжність каналізаційних мереж становить 2662 км, з яких 830 ветхі.
Архітектура
Загальна характеристика
У X—XIII століттях Київ забудовувався кварталами зрубних і каркасно-стовпових споруд, переважно двоповерхових. Планування міста в X—XIII ст. було . Деякі вулиці замощувалися дерев'яними мостовими. У князівській частині Києва стояли кам'яні будинки. Найбільшими спорудами були цегляні хрестово-купольні храми, виконані в з елементами візантійського — Десятинна церква (989—996), Софійський собор (1037), Іриниська і Георгіївська церкви (1037), Михайлівський Золотоверхий собор (1113). Вони мали багато бань, пірамідальну композицію, хрещаті стовпи.
Найдавніші будови Києва належать до XI—XII століть. Збереглися також будинки XVII—XVIII століть, проте переважають в архітектурному обличчі міста будови другої половини XIX — початку XX століття, виконані у стилі модерну та конструктивізму. Загалом у місті збереглося близько 3000 споруд XI — початку XX століття, зокрема понад 70 храмів тих часів. До найвизначніших архітектурних пам'яток Києва зараховують:
- Золоті ворота
- Софійський собор (XI ст.)
- Києво-Печерська лавра (XI—XVIII ст.)
- Кловський палац
- Маріїнський палац
- Червоний корпус КНУ
- Будинок з химерами
- Національний банк України
- Національна опера України
- Києво-Могилянська академія
- Київський політехнічний інститут
- Видубицький монастир (XI ст.)
- Михайлівський Золотоверхий собор
- Церква Спаса на Берестові (XII ст.)
- Воскресенська церква
- Андріївська церква
- Набережно-Микільська церква
- Покровська церква
- Троїцька церква
- Київська кенаса
- Садиба Мерінга (1901)
- Київський цирк
- Київський державний академічний театр ляльок
Серед пам'яток новітньої епохи — Хрещатик, Київський метрополітен, Кабінет Міністрів, Секретаріат Президента, Висотний житловий будинок за адресою вул. Хрещатик, 25 та Національний спортивний комплекс «Олімпійський».
Парки
Київ має велику кількість садів та парків для відпочинку, серед яких Національний ботанічний сад, Ботанічний сад ім. Фоміна, Парк імені Тараса Шевченка, Хрещатий парк, Маріїнський парк, Міський сад, Володимирська гірка, Парк «Аскольдова Могила», Парк Вічної Слави, Пейзажна алея, , Гідропарк, Голосіївський парк, Голосіївський ліс, Парк партизанської слави, Парк «Перемога», Пушкінський парк, Зоопарк.
Наймасовіше кияни та гості міста відвідують Національний ботанічний сад у пору цвітіння Саду бузків, Андріївський узвіз під час святкування Дня Києва, а також міську виставку квітів, яка щорічно проводиться у Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля у дні святкування Дня Незалежності України в останній тиждень серпня.
У парку Кіото 3 вересня 2011 року висаджено найдовшу в Європі алею сакур.
Пам'ятники та скульптури
У Києві велика кількість різноманітних меморіалів, пам'ятників, монументів, скульптурних груп, пам'ятних знаків, погрудь (бюстів) і фігур. У Києві як місті мультикультурному в різний час «вшановували у камені» діячів багатьох країн і народів.
Як і в інших містах України, переважна більшість пам'ятників і монументів у Києві зосереджена в центральній (історичній) частині, хоча деякі з них, з огляду на величину міста, сформування власних осередків адміністративних одиниць міста (районів), територіальне розміщення об'єктів культури, місць історичних подій, проживання та/або роботи видатних діячів, включення до складу міста прилеглих населених пунктів тощо, розташовані на всій території міста і на околицях.
Хмарочоси
Місто славиться своїми історичними й сучасними хмарочосами. Перші висотні будинки з'явилися в Києві ще на початку XX століття: Київський Париж (1901), Хмарочос Гінзбурга (1912), Будівля Кабінету Міністрів України (1938).
У роки «післявоєнної відбудови» міста в Києві збудували такі відомі хмарочоси, як: висотний житловий будинок за адресою Хрещатик, 25 і Готель «Україна» (до 2001 року — готель «Москва»).
У 1970—1980-тих роках у місті з'явилися «готелі-хмарочоси»: «Київ», «Русь», «Турист», «Спорт» та інші.
Нині в Києві розташовано п'ять найвищих хмарочосів України: БФК «Gulliver», БЦ «Парус», ЖК «Корона», ЖК «Корона» № 2 і будівля Апеляційного суду міста Києва.
У 2012 році завершено будівництво 48-поверхового житлового комплексу на Кловському узвозі, який має висоту 168 метрів. На проспекті Перемоги, поруч із центральним загсом, триває спорудження хмарочосу Sky Towers. По завершенню він буде найвищим хмарочосом України (заввишки 210 метрів) і матиме 47 поверхів.
У проєкті залишається спорудження бізнес-центру «Київ-сіті» на Рибальському острові, де височітимуть хмарочоси висотою у 200—300 метрів.
Станом на 2023 рік у Києві зведено понад 1250 будівель заввишки понад 35 метрів — це найбільша кількість хмарочосів серед європейських міст, про це стало відомо з рейтингу SkyscraperPage.
Тимчасові споруди
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2015) |
Станом на березень 2014 року в Києві близько 15 тисяч кіосків. Станом на 1 січня 2014-го в Києві діяли 423 кіоски з пресою.
Площі
Нині в Києві 114 площ і майданів. З них 56 мають назви, а 58 — досі безіменні. Для порівняння: у Москві лише 27 площ, у Варшаві — 62. Найбільшою площею Києва є Майдан Незалежності (центральний), а найменшою — Святошинська площа. Найвіддаленіша від центру (по прямій від майдану Незалежності) — Гостомельська (на 12,6 км), потім ідуть Харківська — на 12,5 км, Святошинська — на 11,4 км, Одеська — на 10,1 км, Шевченка — на 9,5 км. Найвищі будинки (від 16 до 25 поверхів) — на Святошинській площі, а найнижчі (приватні одноповерхівки) на Гостомельській. Найзеленішою традиційно вважається Ботанічна площа.
Культура
Питаннями діяльності культурно-освітніх, мистецьких закладів міського підпорядкування займається Департамент культури Київської міської державної адміністрації, у веденні якого нараховується 18 театрів міського та 4 театри районного підпорядкування, 6 концертних організацій.
Музика, театр і кіно
Головними осередками сучасного музичного життя міста Києва є: Національна опера України, Національна філармонія України, Будинок органної та камерної музики, Київський державний театр оперети. Концерти академічної музики проводять також у Великому та малому залах Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського, концертному залі Будинку звукозапису, , Будинку вчителя, Будинку Актора, концертних естрадах Центрального і Хрещатого парків.
У Києві діють такі хорові колективи, як Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний заслужений академічний народний хор України ім. Верьовки, чоловіча хорова капела України ім. Л. М. Ревуцького, Народна академічна хорова капела НАН України «Золоті Ворота», камерні хори «Київ», «Хрещатик», «Credo», хорова капела хлопчиків та юнаків «Дзвіночок» тощо.
Концерти розважальної музики відбуваються в Палаці «Україна», Палаці Спорту, Жовтневому Палаці, Українському домі, ДК КПІ, Центральному домі художника, концертному зал FreeDom та інших залах. У теплу пору року концерти та фестивалі української етно- та рок-музики проводять також на Співочому полі.
Періодично в Києві проводяться музичні фестивалі, зокрема: академічної музики — Київ Музик Фест, Форум музики молодих, Музичні прем'єри сезону, фестиваль фортепіанної музики «Володимир Крайнєв запрошує», фестиваль хорової музики Золотоверхий Київ; а також фестивалі естрадної музики — «Червона рута», «Країна мрій» та інші. Визначною музичною подією 2005 року стало проведення в Києві пісенного конкурсу «Євробачення».
Невіддільною частиною музичного життя столиці є періодичні музичні конкурси: піаністів — пам'яті В. Горовиця, диригентів — ім. С. Турчака, хорових колективів — ім. М. Леонтовича, вокалістів — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, а також багатопрофільний конкурс імені М. Лисенка.
У Києві працювали такі видатні музиканти, як Микола Лисенко, Олександр Кошиць, Микола Леонтович, Яків Степовий, Кирило Стеценко, Рейнгольд Глієр, Болеслав Яворський, Левко Ревуцький, Борис Лятошинський, Микола Вілінський, Григорій Верьовка, Борис Гмиря, Степан Турчак, Іван Карабиць, Володимир Симоненко. Серед сучасних композиторів — Валентин Сильвестров та Євген Станкович.
З листопада 2014 року Київрада затвердила пісню «Як тебе не любити, Києве мій!» у виконанні Юрія Гуляєва офіційним гімном столиці. Хоча довгі роки її називали неофіційним гімном Києва.
Музеї
Київ — центр музейної справи України, тут розташовані сотні музеїв та культурних установ. Серед найцікавіших — Національний художній музей України, Музей однієї вулиці, Державний музей авіації України, Всеукраїнське музейне містечко, Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ, Мистецький арсенал, Національний музей «Чорнобиль», Аптека-музей у Києві, Музей космонавтики, та інші. Очікувалося, що в 2014 році кількість відвідувачів музеїв становитиме 710 680 осіб.
Образотворче мистецтво
Центрами образотворчого мистецтва в Києві є Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури та Національна спілка художників України. Багаті художні колекції представлені в київських музеях — Національному художньому музеї, Національній картинній галереї та Музеї імені Богдана та Варвари Ханенко. Твори сучасних українських художників експонуються в галереї спілки художників, міській галереї мистецтв «Лавра», низці галерей на Андріївському узвозі тощо.
Київ початку XX століття пов'язаний з іменами таких художників, як Олександра Екстер, Михайло Бойчук, Олександр Богомазов, Абрам Маневич, Георгій Нарбут, Вадим Меллер, Олександр Хвостенко-Хвостов, Георгій Лукомський, у 1920-х роках у Києві працювали Михайло Жук, , Юхим Михайлів, Григорій Світлицький, Карпо Трохименко. У 1930-х працювали видатні графіки, зокрема Сергій Конончук, який особливу увагу приділяв темі рідного міста. Ці рисунки ніби створюють серію, де головними «героями» стають куточки двориків, тихих вулиць («Київ. Глибочиця», 1931 рік.; «Київ. Вулиця Артема», 1934 рік). Художник зумів відчути й передати тонкий, мінливий стан природи, сповнити її людським теплом рідних вулиць.
У 1960-ті роки на арену виходять художники, що опановують різні напрями європейського живопису — експресіонізму (Михайло Грицюк, ), фонізму (Григорій Гавриленко), сюрреалізму (Іван Марчук). Декоративні неофольклорні якості внесли у малярство і графіку учасники гуртка, об'єднаного навколо колекції народного мистецтва Івана Гончара (Віктор Зарецький, Георгій Якутович).
Новітній етап художньої творчості в Києві розпочинається із виходом на поверхню андеґраунду 1987 року, коли Спілка художників улаштувала виставку молодих. Уперше від 1920-х років українські художники знов заявили про себе на міжнародному рівні. Зокрема, це абстракціоністи Тіберій Сильваші, Анатолій Криволап, , , творець палімпсестів , концептуаліст , неодадаїст-картограф Юрій Соломко та інші.
Література
У Києві жили та працювали багато українських та російських письменників.
На вулиці Б. Хмельницького, 68 розташований будинок Роліт, у якому в різні роки жили близько 130 літераторів. Цей будинок є абсолютним рекордсменом в Україні за кількістю меморіальних дошок на фасаді.
Події численних літературних творів, зокрема романів, відбуваються в Києві. Літературному Києву 1920-х років присвячені інтелектуальні романи «Місто» Валер'яна Підмогильного та «Дівчина з ведмедиком» В. Домонтовича.
Серед українських авторів Київ часто фігурує у творах сучасних авторів Євгенії Кононенко, Андрія Куркова та Олексія Нікітіна. Київ описується у творах російських письменників Миколи Лєскова, Михайла Булгакова та Віктора Некрасова. Багато (літературних творів) присвячені подіям Євромайдану 2013—2014 років.
У Києві працював болгарський літературознавець Величков Алекси. Серед відомих українських авторів в місті працювали Павло Тичина, Ліна Костенко, Всеволод Нестайко та інші. У Києві народилися й жили російські автори Михайло Булгаков і Віктор Некрасов.
Бібліотеки
Одними з перших бібліотек Києва були бібліотека Софійського собору, заснована Ярославом Мудрим 1037 року, та монастирське книгосховище Києво-Печерської лаври. У XVII столітті заснована бібліотека Київської академії. До Жовтневого перевороту в Києві діяло 6 бібліотек платного користування, найбільшою з них була міська (50 тис. одиниць зберігання). У 1918—1923 роках створюється низка нових бібліотек: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, , Бібліотека для дітей та ін. 1979 року бібліотечна мережа міста налічувала 1332 бібліотеки різних систем і відомств (66 млн одиниць зберігання), які обслуговували 1598 тисяч читачів.
Щорічно публічні бібліотеки Києва обслуговують 560 тисяч користувачів. У своєму арсеналі бібліотеки міста мають книжкові фонди, власні інформаційні електронні бази даних та забезпечують використання світових інформаційних ресурсів через мережу Інтернет. Бібліотечне обслуговування киян здійснюють:
- Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих
- Центральна міська бібліотека імені Т. Г. Шевченка для дітей
- Київська молодіжна бібліотека
- Десять спеціалізованих бібліотечних систем міста Києва (Публічні бібліотеки Києва)
Спорт
Найпопулярнішим командним видом спорту в Києві є футбол. Футбольний клуб «Динамо» загалом 29 разів ставав чемпіоном СРСР та України, здобував міжнародні трофеї і є справжнім символом міста. В українській Прем'єр-лізі місто також представляли клуби «Оболонь», «Арсенал» та ЦСКА. У Першій лізі нині виступає клуб «Лівий берег», а у Другій лізі — найстаріший київський футбольний клуб «Локомотив», заснований ще у 1919 році, який вирішила відродити Укрзалізниця. Найкращим українським чоловічим баскетбольним клубом часів СРСР був київський «Будівельник», який нині разом із БК «Київ» виступає в об'єднаній Українській Суперлізі. У вітчизняному жіночому баскетболі провідні позиції посідає київська команда . В Українській хокейній лізі виступає хокейний клуб «Сокіл» та «Київ». У радянські часи жіночий гандбольний клуб «Спартак» неодноразово вигравав чемпіонат країни та європейські клубні трофеї.
Головними аренами спортивних змагань є НСК «Олімпійський», Палац спорту, стадіони «Динамо» ім. В. Лобановського та «Оболонь-Арена». 2012 року на НСК «Олімпійський» проводилися матчі групового етапу, чвертьфінал та фінал Євро 2012.
У Києві працює Національний університет фізичного виховання і спорту України.
Кухня
Відомі страви-символи Києва:
- Котлета по-київськи
- Київська перепічка
- Київський торт
Засоби масової інформації
Телеканали
FM-радіостанції
Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач |
---|---|---|---|---|
67,28 | Світле радіо Еммануїл | 0,93 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
69,68 | Радіо Марія | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
88,4 | 1 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ | |
89,4 | Радіо М | 0,5 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
92,4 | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» | |
92,8 | 2 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» | |
93,8 | Бізнес радіо | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
94,2 | Радіо «Максимум» | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
94,6 | Армія FM | 1 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
95,2 | Мелодія FM | 1,5 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
95,6 | Best FM | 2 | вул. Димитрівська 48-Г | |
96,0 | Радіо НВ | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
96,4 | Хіт FM | 2 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
96,8 | DJ FM | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
97,2 | UA: Радіо «Промінь» | 1 | вул. Юрія Іллєнка, 42 | Телецентр |
97,6 | UA: Радіо «Культура» | 2 | вул. Юрія Іллєнка, 42 | Телецентр |
98,0 | Київ FM | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
98,5 | Радіо Байрактар | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
99,0 | Nostalgie | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
99,4 | Громадське радіо | 1,5 | вул. Юрія Іллєнка, 42 | Телецентр |
100,0 | Країна ФМ | 4 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
100,5 | Radio Miami | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
101,1 | 3 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» | |
101,5 | Радіо «Релакс» | 4 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
101,9 | Шлягер FM | 4 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
102,5 | Просто Раді.О | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
103,1 | Люкс FM | 5 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
103,6 | Радіо ROKS | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
104,0 | Power FM | 4 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
104,6 | 2 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» | |
105,0 | UA: Українське Радіо / Голос Києва | 5 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
105,5 | Стильне радіо «Перець FM» | 2 | вул. Дорогожицька, 10 | КФКРРТ |
106,0 | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» | |
106,5 | Kiss FM | 2 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
107,0 | Європа плюс | 1 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
107,4 | Авторадіо | 5 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
107,9 | Наше радіо | 5 | вул. Олегівська, 34-Б | АТ «РАТЕЛ» |
Освіта та наука
У X—XIII століттях Київ був найбільшим освітнім центром Русі. Від часів Володимира Святославича тут діяли школи грамоти. Церкви і монастирі мали власні бібліотеки. Книгозбірня київської Софії —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kiyiv znachennya Ki yiv MFA ˈkɪjiu prosluhati stolicya ta najbilshe misto Ukrayini Roztashovanij u serednij techiyi Dnipra u pivnichnij Naddnipryanshini Politichnij socialno ekonomichnij transportnij osvitno naukovij istorichnij kulturnij ta duhovnij centr Ukrayini U sistemi administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Kiyiv maye specialnij status viznachenij Konstituciyeyu i ne vhodit do skladu zhodnoyi oblasti hocha i ye administrativnim centrom Kiyivskoyi oblasti Misce roztashuvannya centralnih organiv vladi Ukrayini inozemnih misij shtab kvartir bilshosti pidpriyemstv i gromadskih ob yednan sho pracyuyut v Ukrayini Kiyiv Gerb Kiyeva Prapor Kiyeva Mariyinskij palac Kiyevo Pecherska lavra KNU im Tarasa Shevchenka Budinok iz himerami Sofijskij sobor Majdan Nezalezhnosti Osnovni dani Insha nazva Mati mist Ruskih Misto de vse pochinayetsya Krayina Ukrayina Region Kiyiv Rajon Kiyivska miska rada Rada Kiyivska miska rada Kod KATOTTG UA80000000000093317 Zasnovane V VI abo VII stolittya umovno oficijno 482 Magdeburzke pravo 1494 Podil mista 10 rajoniv Naselennya 2 952 301 1 sichnya 2022 povne 2 952 301 1 sichnya 2022 Aglomeraciya Kiyivska aglomeraciya 3 65 mln Plosha 835 58 km Gustota naselennya 3516 93 osib km Poshtovi indeksi 01000 06999 Telefonnij kod 380 44 Koordinati 50 27 00 pn sh 30 31 25 sh d H G O Visota nad rivnem morya 179 m Vodojma richki Dnipro Libid Nazva meshkanciv kiya nin kiya nka kiya ni Mista pobratimi 59 div povnij spisok Den mista ostannya nedilya travnya Nomeri avtomobiliv AA KA Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kiyiv Pasazhirskij Miska vlada Adresa 01044 m Kiyiv vul Hreshatik 36 Vebstorinka Oficijnij portal miskoyi radi Oficijnij portal miskoyi derzhadministraciyi Logotip Kiyeva Kiyiv u Vikishovishi Mapa Kiyiv Kiyiv Za Povistyu vremennih lit Kiyiv zasnuvav polyanskij knyaz Kij zi svoyimi bratami Shekom i Horivom ta sestroyu Libiddyu Zgidno z arheologichnimi danimi ta pisemnimi dzherelami pochatok bezperervnogo rozvitku Kiyeva datuyetsya 2 yu polovinoyu V st 1 yu polovinoyu VI st oseredkom rozshirennya Kiyeva bula gora Zamkova Protyagom svoyeyi istoriyi misto bulo stoliceyu polyan Rusi i Ukrayini a takozh administrativnim centrom odnojmennih knyazivstva zemli voyevodstva povita polku namisnictva guberniyi okrugi rajona generalnoyi okrugi i zokrema pravoslavnoyi mitropoliyi general gubernatorstva i vijskovoyi okrugi Odin iz najstarishih istorichnih centriv Shidnoyi Yevropi ta hristiyanstva Sofijskij sobor ta Kiyevo Pecherska lavra vneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO NazvaEtimologiya Zgidno z legendami nazva Kiyeva pohodit vid imeni Kiya najstarshogo z troh brativ yakih vvazhayut zasnovnikami mista Odna z cih legend dijshla do nas u litopisi XII st Povist vremennih lit U sagah Kiyiv nazivavsya Koenugardr Nazva Kaenugardur Kyajnugardur zalishilasya za Kiyevom v islandskij movi Ye versiya sho pohodzhennya nazvi Kaenugardur pov yazane z davnoislandskim slovom kaena sho malo znachennya choven Ce dozvolyaye traktuvati nazvu Kiyeva yak misto chovniv sho vidpovidalo realnosti v H HII stolittyah koli cherez nogo prolyagav velikij vodnij shlyah z Varyagiv u Greki Z 27 kvitnya 2022 roku u Rejk yaviku z yavilas nevelichka plosha Kaenugardur Kyiv torg Kiyiv takozh mav tyurksku nazvu Mankermen velike misto Kiva Mankermen kotra pobutuvala poryad z originalnoyu nazvoyu Ukrayinskij etnograf M V Zakrevskij stverdzhuvav sho zgadanij Klavdiyem Ptolemeyem Azagarium roztashovuvavsya na misci suchasnogo Kiyeva Yu A Kulakovskij ototozhnyuvav z Kiyevom Ptolemeyiv Metropol M Yu Brajchevskij Sar Za arabskimi ta perskimi dzherelami IX X stolittya odin iz derzhavnih centriv shidnoslov yanskih utvoren zvavsya Kuyaviya Kuyabiya Kuyaba Najbilsh logichno obgruntovanim ye ototozhnennya mista Kujabi z Kiyevom Pravopis Kiyivskij list z fondiv biblioteki Kembridzhskogo universitetu Na dumku pershovidkrivachiv cej list ye najdavnishim avtentichnim dokumentom napisanim na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi i mozhe datuvatisya 10 st n e Dokument napisanij staroyevrejskoyu movoyu i mistit mozhlivo pershu zgadku pro Kiyiv u formi Qiyyōb ivr קייב U davnoruskih pam yatkah nazva mista zapisuvalasya yak Kyѥv de y peredavala praslov yanskij zvuk y a ѥ jotovanij zvuk e ye Podibne napisannya trivalij chas zalishalosya u litopisah Nadali pislya pripinennya diyi zakonu drugoyi palatalizaciyi ta zlittya zvuka ɨ z i v novij golosnij peredno serednogo ryadu ɪ z yavlyayutsya napisannya Kiyev Kiev a pislya utvorennya novogo yatya i Kyѣv Kiѣv Kiѣv Z uporyadkuvannyam ukrayinskogo pravopisu XIX st koli za ɪ zakriplyuyetsya litera i a za ji z jotovanogo novogo yatya yi napisannya nabuvaye suchasnoyi formi Kiyiv Pereklad nazvi mista anglijskoyu KyivNotKiev Dokladnishe KyivNotKiev 2 zhovtnya 2018 roku MZS Ukrayini spilno iz Centrom strategichnih komunikacij StratCom Ukraine rozpochalo onlajn kampaniyu CorrectUA u ramkah yakoyi zvertatimetsya do inozemnih ZMI z metoyu koriguvannya pravopisu mista Kiyiv KyivNotKiev Z yavilisya pershi povidomlennya pro koriguvannya pravopisu mista Kiyiv u svoyih tekstah pishut Kyiv zamist Kiev vidannya BBC i The Guardian londonskij aeroport London Luton aeroporti Budapeshta i Tallinna Belgiyi zminili nazvu Kiev na Kyiv Vodnochas MAU vidmovilis zminiti Kiev na Kyiv poyasnivshi sho Kiev ye oficijnoyu transliteraciyeyu Mizhnarodnoyi asociaciyi povitryanogo transportu IATA 16 veresnya 2020 roku anglijska Vikipediya perejmenuvala stattyu pro Kiyiv iz Kiev na Kyiv pri comu okremi statti z vidpovidnim ojkonimom lishayutsya bez zmin zokrema pro Kiyivsku Rus Kievan Rus GeografiyaRoztashuvannya Misto roztashovane na pivnochi Ukrayini na mezhi Polissya i lisostepu po obidva beregi Dnipra v jogo serednij techiyi Plosha mista 836 km Dovzhina vzdovzh berega ponad 20 km Kiyiv zdavna roztashovuvavsya na peretini vazhlivih shlyahiv She za Kiyivskoyi Rusi takim shlyahom buv legendarnij Shlyah iz varyagiv u greki Nini misto peretinayut mizhnarodni avtomobilni ta zaliznichni shlyahi Relyef Kiyeva sformuvavsya na mezhi Pridniprovskoyi visochini a takozh Poliskoyi ta Pridniprovskoyi nizovin Bilsha chastina mista lezhit na visokomu do 196 m nad rivnem morya pravomu berezi Dnipra Kiyivskomu plato porizanomu gustoyu sitkoyu yariv na okremi visochini Pecherski pagorbi gori Shekavicyu Horevicyu Batiyevu ta inshi Mensha chastina lezhit na nizinnomu livomu berezi Dnipra Zhitlovi kvartali mista otochuye sucilne kilce lisovih masiviv Gidrografiya Div takozh Richki Kiyeva Vid na nizinnu chastinu pravoberezhnogo Kiyeva Osnovnoyu risoyu Kiyeva ye nayavnist velikoyi gidrografichnoyi osi richki Dnipro yaka podilyaye teritoriyu mista na dvi chastini pravoberezhnu i livoberezhnu Dnipro najbilsha v Kiyevi tretya za dovzhinoyu i plosheyu basejnu richka Yevropi pislya Volgi ta Dunayu Pislya budivnictva kaskadu dniprovskih vodoshovish gidrologichnij rezhim Dnipra zokrema i v mezhah Kiyeva zminivsya Tak pidpir Kanivskogo vodoshovisha syagaye techiyi Dnipra v rajoni mosta Metro na teritoriyi Kiyeva Poblizu Kiyeva na pivnich roztashovano Kiyivske vodoshovishe na Dnipri Teritoriya Kiyeva takozh drenuyetsya chislennimi postijnimi ta timchasovimi vodotokami yaki utvoryuyut gidrografichnu merezhu z blizko 70 malih richok sho zreshtoyu vpadayut u Dnipro Struktura gidrografichnoyi merezhi malih richok Kiyeva viznachayetsya basejnovimi ugrupovannyami vodnih ob yektiv Gidrografiya pravogo berega centralna chastina basejn richki Libid z yiyi pritokami a takozh basejn richki Pochajna div Opechen z golovnimi pritokami Glibochicya ta Sirec pivnichna ta zahidna chastini mista roztashovani v basejni richki Irpin a tochnishe yiyi pritok richok Nivka ta Gorenka pivdenna chastina mista u basejni richki Vita Gidrografiya livogo berega basejn richki Darnicya z yiyi pritokami Na malih richkah sporudzheno ponad 100 stavkiv Ye ponad tri desyatki prirodnih ozer sered yakih mozhna nazvati Telbin Rajduzhne Sinye Verbne Jordanske Zelene ozero Ekologiya Zolotovoritskij skver Lisi parki ta sadi stanovlyat bilsh nizh polovinu ploshi Kiyeva z majzhe 80 000 gektariv Na odnogo kiyanina stanom na 2004 rik pripadalo 22 1 m zelenih nasadzhen za mizhnarodnimi normami cej pokaznik maye buti ne menshim za 20 m Pitannyami ekologiyi Kiyeva opikuyetsya Derzhavne Upravlinnya ohoroni navkolishnogo prirodnogo seredovisha u m Kiyevi yake z 2006 roku ocholyuye Prognimak Oleksandr Volodimirovich U lisoparkah mista gnizditsya chimalo vidiv dikih ptahiv zokrema hizhakiv ta takih sho gnizdyatsya v duplah meshkayut riznovidi kazhaniv Bilshist cih vidiv zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Napriklad urochishe Lisa gora faktichno ostriv posered miskoyi zabudovi Kiyeva Tut protyagom bagatoh rokiv roztashovuvavsya vijskovij ob yekt zavdyaki chomu za danimi spivrobitnikiv Institutu zoologiyi do ostannogo chasu zbereglisya vidi zaneseni do Chervonoyi knigi apollon mahaon Sinyavec Meleagr zhuk olen bdzhola teslyar mala vechirnicya U mezhah mista traplyayutsya poselennya bobriv Vazhlivu rol u zberezhenni bioriznomanittya mista vidigraye Dnipro z jogo zatokami pritokami ostrovami Tut gnizdyatsya desyatki vidiv ptahiv U period vesnyanoyi migraciyi navproti zhitlovogo masivu Obolon 1994 roku sposterigali skupchennya gogoliv do dekilkoh soten osobin Na Bortnickij zroshuvalnij sistemi kilka rokiv tomu koli zimuvalo do dvoh desyatkiv orlaniv bilohvostiv v Ukrayini yih zimuye blizko 300 osobin Kilka soten najstarishih ta vidatnih derev Kiyeva ye botanichnimi pam yatkami prirodi Klimat Dokladnishe Klimat Kiyeva Klimat pomirno kontinentalnij iz m yakoyu zimoyu i teplim litom Serednomisyachni temperaturi sichnya 3 2 C lipnya 21 3 C Absolyutnij minimum 32 2 C 7 9 lyutogo 1929 roku absolyutnij maksimum 39 9 C serpen 1898 roku za inshimi danimi 39 4 C 30 lipnya 1936 roku Serednorichna kilkist opadiv 616 mm maksimum opadiv pripadaye na cherven 72 mm minimum na sichen 37 mm Vzimku v Kiyevi utvoryuyetsya snigovij pokriv serednya visota pokrivu v lyutomu 20 sm maksimalna 440 sm Serednorichna zagalna hmarnist 6 4 bala maksimum pripadaye na gruden 8 1 minimum na serpen 4 9 Serednya vologist povitrya vid 64 traven do 85 listopad Klimat Kiyeva Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 2 17 3 22 4 30 2 33 6 35 5 39 4 39 3 35 7 27 9 23 2 15 2 39 4 Serednij maksimum C 0 8 0 7 6 5 15 21 1 24 6 26 5 25 9 20 12 9 5 3 0 5 13 2 Serednya temperatura C 3 2 2 3 2 5 10 15 8 19 5 21 3 20 5 14 9 8 6 2 6 1 8 9 Serednij minimum C 5 5 5 0 8 5 7 10 9 14 8 16 7 15 7 10 6 5 1 0 4 3 9 5 4 Absolyutnij minimum C 31 1 32 2 24 9 10 4 2 4 2 5 5 8 2 6 2 9 17 8 21 9 30 32 2 Norma opadiv mm 37 6 39 5 40 1 41 8 64 6 72 7 68 1 56 57 4 46 4 45 8 46 9 616 9 Dzherelo Pogoda i klimat ros IstoriyaDokladnishe Istoriya Kiyeva ta Praviteli ta golovi Kiyeva Zasnuvannya Gorodok Kiya Misto Volodimira Misto Yaroslava Plan mista ta zamku v Kiyevi 1686 roku Zagalnij viglyad Kiyeva z pivnichnogo shodu A Vesterfeld 1651 rik Sofijskij sobor Oleksa Kulakov Idoli Povalennya idoliv pid chas Hreshennya Rusi Zoloti vorota Za legendoyu Povisti vremennih lit Kiyiv zasnuvav legendarnij polyanskij knyaz Kij razom iz bratami Shekom i Horivom i sestroyu Libiddyu Litopis ne maye dati zasnuvannya mista Arheologichni ta pisemni dzherela svidchat sho Kiyiv rozvinuvsya na osnovi yazichnickogo poselennya j pochatok jogo bezperervogo rozvitku datuyetsya 2 yu polovinoyu V 1 yu polovinoyu VI stolittya Zgidno informaciyi privedenij v knizi Tolochko Nove v arheologiyi Kiyeva misto zasnovane v kinci V pochatku VI stolittya Jogo centrom bula Starokiyivska gora na pravomu berezi Dnipra U VI VII stolittyah buli zaseleni susidni z neyu pidvishennya Roztashovuvannya Kiyeva na Dniprovskomu shlyahu u zoni etnichnogo porubizhzhya na mezhi lisu i lisostepu spriyali visunennyu mista na rol politichnogo centru Serednogo Podniprov ya Kiyivska Rus Na mezhi VIII IX stolit Kiyiv stav golovnim mistom Ruskoyi zemli mizhpleminnogo ob yednannya pivdennih shidnoslov yanskih plemen a z 882 roku pislya zavoyuvannya jogo varyagami matir yu mist ruskih stoliceyu Ruskoyi derzhavi Todi zh sformuvavsya serednovichnij podil mista na knyazivskij Ditinec na Starokiyivskij gori ta torgovelno remisnichij Posad na Podoli V pershomu meshkala znat i duhovenstvo a v drugomu prostolyud Misto bulo odnim iz centriv mizhnarodnoyi torgivli z Vizantiyeyu Skandinaviyeyu Zahidnoyu Yevropoyu musulmanskim svitom Z pershoyi polovini X stolittya na Podoli diyala persha hristiyanska cerkva Za pravlinnya velikogo knyazya Volodimira 980 1015 teritoriya kiyivskogo Ditincya bula rozshirena i ukriplena ta syagnula 10 ga V istoriografiyi yiyi nazivayut gorodom Volodimira Ditinec otochuvav val iz troma vorotami paradnimi z yakih buli Sofijski Pislya hreshennya Rusi v 988 roci Kiyiv stav centrom mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu Golovnim miskim hramom bula Desyatinna cerkva zvedena nepodalik knyazhogo palacu i rinku Babin torzhok Sin Volodimira Yaroslav 1019 1054 she bilshe rozshiriv Ditinec zbuduvavshi i otochivshi oboronnimi valami z rovami tak zvanij gorod Yaroslava Vin zviv novi fortechni ukriplennya zavdovzhki ponad 3 5 km yaki otochuvali ploshu 72 ga Kiyiv peretvorili na najbilshu fortecyu Rusi Novoyu golovnoyu bramoyu stali Zoloti vorota a golovnim hramom Sofijskij sobor kafedra kiyivskih mitropolitiv Yaroslavovi nashadki Izyaslav 1054 1068 1069 1073 i Svyatopolk 1093 1113 zbuduvali nove ukriplennya gorod Svyatopolka Jogo centrom stav Kiyevo Mihajlivskij Zolotoverhij sobor sho dav nazvu odnojmennomu monastiryu Takim chinom todishnij Kiyiv mav tri fortifikacijni ukriplennya gorodi plosheyu 80 ga Najbilshim rajonom Kiyeva buv pridniprovskij Podil U XII XIII stolittyah vin zajmav ploshu blizko 200 ga sho bula otochena U centri Podolu rozmishuvavsya golovnij miskij rinok Torgovishe dovkola yakogo stoyali cerkva Pirogosha j Na zahid vid mista prolyagav Kopiriv kinec de za knyazyuvannya Svyatoslava Yaroslavicha 1073 1076 zaklali Za mistom roztashovuvalisya monastiri Kirilivskij Klovskij Pecherskij z 1598 Kiyevo Pecherska lavra ta Vidubickij monastir Dovkola mista tyagnulisya primiski sela Predslavine i Berestove knyazivski j boyarski dvori urochisha Dorogozhichi ta Ugorske Na seredinu XII stolittya v Kiyevi prozhivalo blizko 50 tisyach meshkanciv diyalo blizko 400 cerkov 8 bazariv Plosha mista stanovila do 400 ga U 1169 roci Kiyevom zavolodiv vladimiro suzdalskij knyaz Andrij Bogolyubskij 1240 roku misto zahopili mongolski zavojovniki na choli z onukom Chingishana hanom Batiyem rozvitok mista buv perervanij Popri spustoshennya ta rujnuvannya pid chas mongolskoyi navali 1240 roku Kiyiv prodovzhuvav grati pomitnu rol u politichnomu zhitti Shidnoyi Yevropi Hocha chiselnist jogo meshkanciv rizko zmenshilasya prote vsi jogo golovni istorichni rajoni Verhnye misto Podil Zamkova gora Pechersk Berestove Klov Vidubichi tosho buli zaseleni Golovne yadro mista Gora ta Podil znahodilosya v tradicijnih mezhah Zoloti ta Lyadski vorota na Gori ta richka Pochajna na Podoli U 2 j polovini XIV stolittya Zamkova Gora peretvorilasya na Ditinec mista U 1321 roci pislya porazki u bitvi na richci Irpin Velikomu knyazyu Litovskomu Gediminu knyaz Stanislav utik do Ryazani a jogo misce posiv Mindovg Golshanskij pershij kiyivskij knyaz iz rodu Golshanskih Velike knyazivstvo Litovske Ruske Zhemantijske Blizko 1362 roku Kiyiv vhodit do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo Jogo knyazem stav Volodimir Olgerdovich Vhodzhennya vidbuvalosya mirnim shlyahom za dogovorami yaki lishali vse po starovini Volodimir provadiv nezalezhnu politiku karbuvav vlasnu monetu sho odnak prizvelo do jogo zamini v 1394 roci na knyazya Skirgajla Olgerdovicha a pislya smerti ostannogo do vstanovlennya namisnictva Naprikinci XIV na pochatku XV stolit Kiyiv yavlyaye soboyu politichnij centr de vedut peregovori veliki knyazi litovski Vitovt korol polskij i verhovnij knyaz litovovskij Vladislav II Yagajlo velikij knyaz moskovskij Vasilij Dmitrovich mitropoliti Kipriyan Fotij Grigorij Camblak han Tohtamish Misto stalo golovnoyu bazoyu armiyi Vitovta Z kincya XIV sttolittya u spiskah parizkoyi Sorbonni ta inshih universitetiv z yavlyayutsya imena studentiv z Kiyeva pid 1436 rokom zaznachenij pershij doktor rutenskoyi naciyi z Kiyeva Ivan Tinkevich U 1440 roci vidnovleno Kiyivske knyazivstvo na choli z knyazem Olelkom Volodimirovichem U 1455 1470 rokah u Kiyevi knyazyuvav Semen Olelkovich Obidva knyazi mali avtoritet mali dinastichni zv yazki z velikimi moskovskimi ta tverskimi knyazyami moldovskim gospodarem Stefanom III Velikim Chas yihnogo pravlinnya stav dlya Kiyeva periodom rozvitku bazuvavsya na tradiciyah materialnoyi ta duhovnoyi kulturi davnoruskoyi dobi zdijsneno remont Uspenskogo soboru ta inshih cerkov stvoreno kam yani barelyefi iz zobrazhennyam Oranti a takozh novi redakciyi Paterika Kiyevo Pecherskogo ta inshih pisemnih tvoriv Kiyiv prodovzhuvav buti vazhlivim centrom vnutrishnoyi ta mizhnarodnoyi torgivli mav pravo skladu Cherez misto tranzitom ishlo bagato tovariv zi Shodu Yevropi Moskoviyi tosho Kiyiv buv potencijnim centrom ob yednannya ruskih zemel sho perebuvali v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo tomu pislya smerti kiyivskogo knyazya Semena Olelkovicha litovska vlada peretvorila knyazivstvo na voyevodstvo 1497 roku velikij knyaz litovskij i ruskij Oleksandr Yagellonchik nadav Kiyevu Magdeburzke pravo Naprikinci XV stolittya v misti isnuvav zamok rezidenciya kiyivskih voyevod ta ratusha misce zasidan kiyivskogo magistratu 1569 roku na prohannya kiyivskoyi shlyahti ta za rishennyam Lyublinskoyi uniyi mizh Velikim knyazivstvom Litovskim i Korolivstvom Polskim sho utvoryuvala federativnu derzhavu Rich Pospolitu Kiyiv razom iz voyevodstvom perejshov do skladu Polskoyi koroni Getmanshina Uspenskij sobor Kinec XV stolittya stav pochatkom zanepadu Kiyeva sho zumovlyuvalosya zagalnoyu krizoyu Velikogo knyazivstva Litovskogo jogo nezdatnistyu organizuvati zahist pidvladnih jomu zemel vid napadiv krimskih tatar najbilshij z yakih zdijsneno 1482 roku Pislya Lyublinskoyi uniyi popri tisk z boku polskih feodaliv i Katolickoyi Cerkvi u cej chas vidbuvalosya ekonomichne pidnesennya mista Z 1625 roku Kiyiv buv centrom kozackogo Kiyivskogo polku yakij 1649 roku v rezultati Hmelnichchini uvijshov do skladu derzhavi Vijska Zaporozkogo Popri mali rozmiri Kiyeva vin buv najbilshim pravoslavnim centrom Rechi Pospolitoyi ta kozackoyi derzhavi U misti roztashovuvalisya rezidenciya pravoslavnih kiyivskih mitropolitiv ta pravoslavnij Kiyivskij kolegium yakij v 1659 roci otrimav status akademiyi Nastupnij period istoriyi Kiyeva rozpochavsya okupaciyeyu jogo moskovskimi vijskami pislya Pereyaslavskogo soyuzu 1654 roci ukladenogo mizh Vijskom Zaporozkim i Moskoviyeyu Kiyiv buv potriben moskovskomu uryadovi yak opornij punkt kolonizatorskoyi politiki na pivdni Kiyiv stav rezidenciyeyu moskovskih voyevod 1667 roku vnaslidok pidpisannya Andrusivskogo miru yakij rozdiliv kozacku derzhavu mizh Richchyu Pospolitoyu i Moskovskim carstvom misto uvijshlo do skladu ostannogo Formalno Kiyiv zalishavsya pid vladoyu Vijska Zaporozkogo ale faktichno mistom keruvala moskovska administraciya Za vichnim mirom 1686 roku Kiyiv ostatochno vidijshov do Moskovskoyi derzhavi Rozirvannya zv yazkiv iz zahidnimi oblastyami Ukrayini prizvelo u XVIII st do zastoyu v ekonomici j torgivli Vid 1782 roku Kiyiv stav golovnim mistom namisnictva teritoriya yakogo ohoplyuvala znachnu chastinu Getmanshini Pislya 2 go podilu Polshi 1793 i priyednannya do Moskoviyi zahidnoukrayinskih voyevodstv 1797 roku bula utvorena Kiyivska guberniya Iz Dubna do Kiyeva buv perevedenij shorichnij u sichni Kontraktovij yarmarok Ci podiyi ponovili zv yazki Kiyeva iz zahidnimi oblastyami j spriyali pritoku polyakiv golovno shlyahti sho posila znachne misce v zhitti Kiyeva do polskogo povstannya 1830 1831 rokiv U cej chas moskovskim uryadom vzhivalisya zahodi dlya peretvorennya Kiyeva shlyahom rusifikaciyi j vitisnennya iz nogo polskogo ta yevrejskogo naselennya na chisto rosijske misto Cherez prikordonnij harakter Kiyeva v nomu postijno perebuvala moskovska zaloga Na pochatku XVIII stolittya zaversheno budivnictvo Pecherskoyi forteci Kiyiv vtrativ status centru Kiyivskogo polku u zv yazku z perenesennyam polkovoyi kancelyariyi do Kozelcya 1708 roku misto stalo administrativnim centrom Kiyivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Z oseni 1770 do lita 1771 roku Kiyiv strazhdav vid epidemiyi chumi Zaginulo 2819 lyudej perevazhno na Podoli Pislya skasuvannya avtonomiyi Vijska Zaporozkogo v 1782 Kiyiv ostatochno perejshov pid vladu rosiyan Pam yatkami kozackoyi dobi v misti lishilisya lishe mazepinski cerkvi Rosijska imperiya Odna z najpershih transformatornih pidstancij naprugoyu 2 2 kV yaki vstanovlyuvalisya u Kiyevi z 1902 roku Za chasiv pravlinnya Rosijskoyi imperiyi v XVIII pochatku XX stolittya Kiyiv buv velikim provincijnim mistom p yatim za velichinoyu sered imperskih mist pislya Sankt Peterburgu Moskvi Varshavi j Odesi U 20 h rokah XIX st u Kiyevi nalichuvalosya blizko 40 000 naselennya z yakih 18 000 bulo vijskovih Pislya povstannya dekabristiv 1827 roku u Kiyevi zasnovuyetsya general gubernatorstvo sho ob yednuvalo Kiyivsku Podilsku j Volinsku guberniyi zadacheyu kotrogo bulo provedennya rusifikatorskoyi politiki carizmu j borotba proti revolyucijnogo ruhu 1840 roku skasovano diyu Litovskogo statutu Kulturne osvitnye zhittya ukrayinciv mista uskladnilosya pislya Valuyevskogo cirkulyara 1863 roku Emskogo ukazu 1876 go Na vidminu vid poperednih stolit kiyani vpershe distali mozhlivist rozvivati svoye misto v mirnih umovah Rosijska misceva vlada pridilyala uvagu ne lishe rozbudovi istorichnogo Podolu j Starokiyivskoyi gori a j rozvitku infrastrukturi okolic Besarabki Hreshatika Pecherska tosho Golovnoyu vuliceyu mista bula Volodimirska a centrom dilovogo zhittya kontraktovi yarmarki na Kontraktovij ploshi U XIX stolitti v Kiyevi z yavlyayutsya pershij universitet j opernij teatr provedeno telefon i telegraf rozpochato ruh Kiyivskogo tramvaya Popri liberalnu socialno ekonomichnu politiku imperskij uryad provodiv zhorstku rusifikaciyu miscevogo polskogo ukrayinskogo i yevrejskogo naselennya Ukrayinska revolyuciya Dokladnishe Ukrayinska revolyuciya 1917 1921 ta Istoriya Kiyeva Novitnij chas U dobu ukrayinskoyi revolyuciyi ta vizvolnih zmagan Kiyiv buv centrom borotbi za ukrayinsku derzhavnist 3 bereznya 1917 roku pislya padinnya carskogo rezhimu u misti stvoreno Ukrayinsku Centralnu Radu 20 listopada 1917 roku vona III Universalom progolosila Ukrayinsku Narodnu Respubliku a Kiyiv yiyi stoliceyu 8 lyutogo 1918 roku mistom zavolodili bilshoviki prote pislya ukladannya Berestejskogo miru jogo vizvolili vijska Centralnih derzhav Protyagom 29 kvitnya 14 grudnya 1918 roku Kiyiv buv stoliceyu Ukrayinskoyi Derzhavi yakoyu keruvav getman Pavlo Skoropadskij Pislya povalennya getmanatu do 14 lyutogo 1919 roku v Kiyevi bazuvalasya Direktoriya UNR U lyutomu 1919 roku misto povtorno zajnyali bilshoviki u serpni okupuvali vijska Antona Denikina a v grudni znovu bilshoviki 7 travnya 1920 roku Kiyiv vidvojovanij soyuznimi silami pidrozdiliv armiyi UNR ta polskoyi armiyi pid chas radyansko polskoyi vijni Odnak unaslidok bilshovickogo kontrnastupu ostatochno povernuvsya pid radyansku vladu Pam yatnik imperatoru Mikoli I universitetu svyatogo Volodimira nini tam stoyit pam yatnik Tarasu Shevchenkovi Mikolayivska vulicya nini Gorodeckogo Mapa Kiyeva 1842 Miting pid chas provedennya III Vijskovogo z yizdu Kiyiv 2 listopada 1917 U centri Mihajlo Grushevskij ta Simon Petlyura Radyanskij period Stalinskij teror znishennya ukrayinstva U 1930 ti roki v Kiyevi zaprovadzheno avtobusnij i trolejbusnij ruh zbudovano mist imeni Yevgeniyi Bosh uvedeno v diyu pershu ATS organizovano centralne opalennya U 1934 mu do mista perenesena z Harkova stolicya USRR Pochinayuchi z 1930 h u Kiyevi pochalisya Stalinski represiyi Masovi strati zdijsnyuvalisya na teritoriyi Bikivni Komunisti sho spoviduvali vojovnichij ateyizm zrujnuvali bilshu chastinu kiyivskih unikalnih hramiv Mihajlivskij Zolotoverhij monastir Trohsvyatitelsku cerkvu cerkvu Bogorodici Pirogoshoyi Bogoyavlenskij ta Vijskovij Mikilskij sobori Voskresensku ta Petropavlivsku cerkvi na Podoli Blagovishensku cerkvu dzvinicyu Kirilivskogo monastirya hrami v stili klasicizmu Mikoli Dobrogo Rizdva sv Olgi tosho Na misci zrujnovanih pam yatok komunisti masovo sporudzhuvali pam yatniki svoyim ideologam ta geroyam Centralnoyu vuliceyu radyanskogo Kiyeva stav Hreshatik Druga svitova vijna ta pislyavoyennij period Ruyini pislya Drugoyi svitovoyi vijni Dokladnishe Nimecka okupaciya Kiyeva 19 veresnya 1941 roku pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya 78 dniv oboroni Kiyiv buv naprizvolyashe pokinutij radyanskimi ta zahoplenij nimeckimi vijskami Misto na dva roki stalo administrativnim centrom Kiyivskoyi generalnoyi miskoyi ta silskoyi okrug 6 listopada 1943 radyanska vlada povernula sobi misto U hodi boyiv Kiyiv silno postrazhdav zokrema cherez pidrivni roboti komunistichnih partizaniv Vidnovlyuvalni roboti trivali do pochatku 1950 h U 1948 roku zaversheno budivnictvo gazoprovodu Dashava Kiyiv a v 1949 sporudzheno Darnickij zaliznichnij mist ta Mist Patona U 1950 stvorenu pershu v SRSR EOM MESM a v 1951 rozpochav peredachi pershij v Ukrayini televizijnij centr Pomarancheva revolyuciya 2004 U 1960 roci zapusheno pershu dilyanku metropolitenu zvedeno novi zhitlovi masivi na livomu berezi Dnipra Vidkrito Teatr drami i komediyi ta Molodizhnij teatr Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu URSR Muzej istoriyi Kiyeva ta Muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni do 2015 roku mav nazvu Muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Razom iz tim iz seredini 1960 h ponovilasya ideologichna diktatura a Kiyiv staye centrom disidentskogo ruhu Pripinennya represij ta povernennya politv yazniv v Ukrayinu pochalosya lishe za chasiv perebudovi pislya 1986 roku Nezalezhna Ukrayina Kinec XX pochatok XXI stolittya Miting Narodnogo Ruhu Ukrayini na chest pidnyattya Nacionalnogo Prapora nad Kiyivskoyu miskoyu radoyu 24 lipnya 1990 roku U 1991 roku Kiyiv stav stoliceyu nezalezhnoyi Ukrayini Prote v misti vazhko vprovadzhuvalisya pozitivni zrushennya davalasya vznaki zagalnoderzhavna socialno ekonomichna kriza sho prizvela do bezrobittya ta skorochennya virobnictva U cej chas dobudovano liniyu metropolitenu na Luk yanivku ta Harkivskij masiv vidkrito Spivoche pole U novomu stolitti Kiyiv neodnorazovo stavav centrom akcij protestu Naprikinci 2000 pochatku 2001 roku Kiyiv stav centrom politichnoyi akciyi Ukrayina bez Kuchmi Vona bula najbilshim silovim vistupom proti vladi za chasiv nezalezhnosti Z listopada 2004 do sichnya 2005 go v misti vidbuvalisya masovi protesti proti falsifikaciyi prezidentskih viboriv yaki otrimali nazvu Pomarancheva revolyuciya Z listopada 2013 go po lyutij 2014 go Kiyiv stav centrom Revolyuciyi gidnosti pid chas yakoyi u zitknennyah zi specpidrozdilami Berkutu v centri mista zaginuli bilshe sotni protestuvalnikiv i kilkasot zaznali tyazhkih poranen 11 bereznya 2016 roku u Kiyevi 79 bulvariv vulic plosh i provulkiv otrimali novi nazvi v ramkah vikonannya zakonu pro dekomunizaciyu vidpovidnij dokument opublikovano na sajti Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 ta Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini 11 bereznya 2020 Kabinet ministriv prijnyav postanovu Pro zapobigannya poshirennyu na teritoriyi Ukrayini koronavirusu COVID 19 yakoyu na teritoriyi Ukrayini vstanovleno karantin z 12 bereznya do 3 kvitnya 2020 r i zaboroneno vidviduvannya zakladiv osviti yiyi zdobuvachami provedennya vsih masovih zahodiv u yakih bere uchast ponad 200 osib krim zahodiv neobhidnih dlya zabezpechennya roboti organiv derzhavnoyi vladi ta organiv miscevogo samovryaduvannya Sportivni zahodi dozvolyayetsya provoditi bez uchasti glyadachiv ubolivalnikiv 16 bereznya 2020 roku Ukrayina zakrila kordoni Gromadyani Ukrayini sho podorozhuyut vlasnim transportom mozhut peretinati punkti propusku Punkti propusku pracyuvatimut dlya ukrayinciv sho povertayutsya do Ukrayini Takozh do Ukrayini mozhut v yihati inozemci sho mayut miscevu posvidku na prozhivannya Punkti propusku pracyuvatimut dlya vantazhnih perevezen medichni vantazhi budut pereviryatisya mitniceyu za odnu dobu Pizno vvecheri 16 bereznya v Kiyevi viyavleno 2 vipadki zahvoryuvannya na koronavirus Odin kiyivskij vipadok bere pochatok z Radomishlya Takozh 16 bereznya timchasovo zaboronili cerkovni sluzhbi ta obryadi Rosijsko ukrayinska vijna Div takozh Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 ta Boyi za Kiyiv 2022 Zhitlovij budinok na vul Lobanovskogo 6 A pislya obstrilu Vijskova agresiya Rosijskoyi Federaciyi yak chastina rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu trivala na okolicyah ta v samomu misti z 24 lyutogo po 2 kvitnya 2022 roku Supovodzhuvalasya masovanimi raketnimi aviacijnimi ta artilerijskimi obstrilami Trivala 1 misyac 1 tizhden ta 1 den sprichinivshi tyazhki voyenni zlochini ta zlochini proti lyudstva na okupovanih teritoriyah u cej period Ce zumovilo rizku kritiku rosijskoyi vladi Spoluchenimi Shtatami Ameriki krayinami Yevropejskogo soyuzu ta inshimi rozvinenimi krayinami U vidpovid na rizaninu v Buchi Daniya Estoniya Franciya Nimechchina Italiya Latviya Litva Rumuniya Ispaniya ta Shveciya virishili vislati chastinu rosijskih diplomativ zi svoyih krayin uslid za chim z yavivsya potuzhnij paket ekonomichnih sankcij Pislya shirokomasshtabnogo rozgolosu tragediyi mizhnarodnimi ZMI Kongres SShA uhvaliv Zakon pro lend liz dlya oboroni demokratiyi Ukrayini SimvolikaSimvolikoyu mista Kiyeva ye gerb Kiyeva prapor Kiyeva ta gimn Kiyeva Takozh misto maye logotip u dvoh versiyah ukrayinskoyu ta anglijskoyu movoyu Suchasnim gerbom Kiyeva ye zobrazhennya svyatogo pokrovitelya mista arhangela Mihayila na sinomu shiti Cej gerb buv oficijno zatverdzhenij Kiyivskoyu miskoyu radoyu 18 kvitnya 1995 roku Vin ye podibnim do gerba Kiyivskogo voyevodstva Prapor Kiyeva ye identichnim do gerba arhangel Mihayil na sinomu polotnishi Najstarishim vidomim gerbom Kiyeva ye gerb datovanij 1480 rokom Na nomu zobrazheni luk zi striloyu yakij natyaguyut dvi visunuti z hmari ruki V XVII storichchi pochav vikoristovuvatis gerb iz zobrazhennyam arbaleta zamist luka yakij trimaye lishe odna ruka Zaraz cej gerb vikoristovuyetsya yak suchasnij gerb Podilskogo rajonu Gerb iz zobrazhennyam arhangela Mihayila do 1782 roku vikoristovuvavsya yak gerb Kiyivskogo Voyevodstva na chervonomu foni ta Kiyivskogo polku na sinomu foni a z 1782 roku do momentu zahoplennya Kiyeva bilshovikami yak gerb mista Kiyeva Vid pochatku 1920 h do 1969 roku misto ne malo vlasnogo gerba poki ne buv zatverdzhenij radyanskij gerb Kiyeva na yakomu buli zobrazheni luk ta gilka kashtanu razom iz zirkoyu mista geroya ta serpom iz molotom Radyanskij gerb Kiyeva sluguvav oficijnim do zatverdzhennya suchasnogo gerba v 1995 roci Gerb Kiyeva u XV XVI stolittyah Gerb Kiyeva u XVII XVIII stolittyah Gerb Kiyeva chasiv URSR 1969 1995 Gimnom Kiyeva ye pisnya Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij yaku v 1962 roci stvorili kompozitor Igor Shamo ta poet Dmitro Lucenko i yaku togo zh roku vpershe vikonav spivak Yurij Gulyayev Pisnya bula zatverdzhena Kiyivskoyu miskoyu radoyu yak oficijnij gimn 13 listopada 2014 roku a do togo vona dovgij chas bula neoficijnim narodnim gimnom Pid chas svyatkuvannya Dnya Kiyeva 30 travnya 2015 roku na Sofijskij ploshi blizko 3 tisyach uchasnikiv razom iz miskim golovoyu Vitaliyem Klichkom vzyali uchast u vstanovlenni vseukrayinskogo rekordu iz najmasovishogo vikonannya ciyeyi pisni Takozh Kiyevu prisvyachena Pisnya pro Kiyiv zasluzhenogo artista Ukrayini Yurka Yurchenka Variant logotipa Kiyeva anglijskoyu movoyu Vse pochinayetsya v Kiyevi Logotip Kiyeva buv stvorenij u 2011 roci dizajnerom Andriyem Fedorovim u ramkah pidgotovki do Yevro 2012 i buv zatverdzhenij 21 grudnya 2012 roku Logotip yavlyaye soboyu poyednannya chotiroh figur yaki simvolizuyut pevnu risu mista kraplya yaka simvolizuye richku Dnipro kashtan yakij simvolizuye Kiyiv yak misto park kupol yakij simvolizuye veliku kilkist cerkov ta hramiv serce yake simvolizuye lyubov kiyan do svogo mista VladaMiska Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti v misti bula vprovadzhena sistema dvovladdya odnochasne isnuvannya institutiv golovi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi KMDA ta Kiyivskogo miskogo golovi mera Kiyeva sho zakripili v zakoni Pro stolicyu Ukrayini misto geroj Kiyiv Golova KMDA priznachayetsya prezidentom Ukrayini yak i v inshih 26 administrativnih odinicyah Ukrayini pershogo rivnya i ye kerivnikom vikonavchoyi vladi mista Golova miskradi yak i v bud yakomu misti Ukrayini obirayetsya meshkancyami Kiyeva terminom na 5 rokiv na zagalnih viborah j ocholyuye miscevij organ samovryaduvannya Kiyivsku misku radu V 1999 2010 rokah obidvi posadi obijmala odna osoba 25 travnya 2014 roku na viborah miskogo golovi peremogu zdobuv Vitalij Klichko yakij 5 chervnya 2014 roku na pershomu zasidanni Kiyivskoyi miskoyi radi VII sklikannya sklav prisyagu Kiyivskogo miskogo golovi ta pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv 25 chervnya 2014 roku ukazom Prezidenta Ukrayini na posadu Golovi KMDA priznacheno ninishnogo miskogo golovu Vitaliya Klichka Golovnij organ kiyivskogo miskogo samovryaduvannya Kiyivska miska rada skladayetsya zi 120 deputativ yakih obirayut meshkanci mista terminom na 5 rokiv Novij sklad obrano 25 travnya 2014 roku Kiyivska miska derzhavna administraciya vikonuye funkciyi vikonavchogo organu Kiyivskoyi miskoyi radi ale paralelno zdijsnyuye funkciyi miscevogo organu vikonavchoyi vladi Z pitan vidnesenih do vidannya miscevogo samovryaduvannya cej organ pidzvitnij miskij radi a z pitan zdijsnennya povnovazhen u sferi vikonavchoyi vladi Kabinetu Ministriv Ukrayini Do 31 zhovtnya 2010 roku v Kiyevi diyali rajonni radi odnak naperedodni chergovih miscevih viboriv miska rada svoyim rishennyam yih likviduvala Zagalnoderzhavna U Kiyevi yak misti nadilenomu Konstituciyeyu Ukrayini stolichnimi funkciyami rozmishuyutsya vsi centralni organi vladi zakonodavchi vikonavchi ta sudovi Ofis Prezidenta postijnij organ utvorenij Prezidentom Ukrayini dlya realizaciyi jogo povnovazhen roztashovanij na vul Bankovij 11 Verhovna Rada zakonodavchij organ vladi roztashovanij na vul Mihajla Grushevskogo 5 Kabinet Ministriv vikonavchij organ vladi roztashovanij na vul Mihajla Grushevskogo 12 2 Konstitucijnij Sud sudovij organ vladi sho garantuye verhovenstvo Konstituciyi Ukrayini yak Osnovnogo Zakonu derzhavi na vsij teritoriyi Ukrayini roztashovanij na vul Zhilyanskij 14 Verhovnij Sud sudovij organ vladi roztashovanij na vul Pilipa Orlika 4 a Nacionalne antikorupcijne byuro Ukrayini derzhavnij antikorupcijnij organ roztashovanij na vul Surikova 3 Uryadovi sporudiBudivlya Verhovnoyi RadiBudivlya Verhovnoyi Radi Budinok Uryadu UkrayiniBudinok Uryadu Ukrayini Budivlya Ofisu Prezidenta UkrayiniBudivlya Ofisu Prezidenta Ukrayini Budivlya ministerstva zakordonnih sprav UkrayiniBudivlya ministerstva zakordonnih sprav Ukrayini Budivlya Konstitucijnogo Sudu UkrayiniBudivlya Konstitucijnogo Sudu Ukrayini Budivlya Verhovnogo Sudu UkrayiniBudivlya Verhovnogo Sudu Ukrayini Zasobi masovoyi informaciyiFM radiostanciyi Na teritoriyi mista v mezhah radiochastot FM diapazonu svoye movlennya provodyat 37 vseukrayinski odna religijna ta regionalni radiostanciyi z p Nazva Chastota MGc Potuzhnist kVt Peredavach 1 88 4 1 Kiyivska televezha 2 Radio M 89 4 0 5 Kiyivska televezha 3 92 4 1 Kiyivska televezha 4 92 8 2 Kiyivska televezha 5 Biznes Radio 93 8 0 5 Kiyivska televezha 6 Radio Maksimum 94 2 1 Kiyivska televezha 7 Armiya FM 94 6 1 Kiyivska televezha 8 Melodiya FM 95 2 1 5 Kiyivska televezha 9 Best FM 95 6 2 Kiyivska televezha 10 Radio NV 96 2 Kiyivska televezha 11 Hit FM 96 4 2 Kiyivska televezha 12 DJFM Ukrayina 96 8 1 Kiyivska televezha 13 Radio Promin 97 2 1 Kiyivska televezha 14 Radio Kultura 97 6 0 5 Kiyivska televezha 15 Kiyiv FM 98 2 Kiyivska televezha 16 Radio Bajraktar 98 5 2 Kiyivska televezha 17 Radio Nostalgie 99 2 Kiyivska televezha 18 Gromadske radio 99 4 1 5 Kiyivska televezha 19 Krayina FM 100 2 Kiyivska televezha 20 Radio Miami 100 5 2 Kiyivska televezha 21 101 1 1 Kiyivska televezha 22 Radio Relaks 101 5 4 Kiyivska televezha 23 Shlyager FM 101 9 1 Kiyivska televezha 24 Prosto Radi O 102 5 2 Kiyivska televezha 25 Lux FM 103 1 5 Kiyivska televezha 26 Radio ROKS 103 6 1 Kiyivska televezha 27 Power FM Ukrayina 104 2 Kiyivska televezha 28 104 6 2 Kiyivska televezha 29 Ukrayinske Radio 105 5 Kiyivska televezha 30 Perec FM 105 5 0 5 Kiyivska televezha 31 106 1 Kiyivska televezha 32 Kiss FM 106 5 2 Kiyivska televezha 33 Yevropa Plyus 107 1 Kiyivska televezha 34 Avtoradio 107 4 5 Kiyivska televezha 35 Nashe radio 107 9 5 Kiyivska televezha UKH radiostanciyi z p Nazva Chastota MGc Potuzhnist kVt Peredavach 1 Radio Mariya 69 68 1 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 2 Svitle radio Emmanuyil 67 28 0 93 vul Olegivska 34 B vezha AT RATEL Administrativnij podilDokladnishe Administrativno teritorialnij ustrij Kiyeva Teritoriya mista podilena na 10 administrativnih rajoniv Rajon Plosha km Naselennya 1 sichnya 2021 tis osib Gustina os km Pravij bereg Dnipra Golosiyivskij 160 78 254 tis 1579 Obolonskij 110 32 318 1 tis 2883 Pecherskij 19 57 163 6 tis 8359 Podilskij 34 08 209 1 tis 6135 Svyatoshinskij 102 63 341 8 tis 3330 Solom yanskij 40 52 384 6 tis 9491 Shevchenkivskij 26 63 215 9 tis 8107 Livij bereg Dnipra Darnickij 132 24 348 4 tis 2634 Desnyanskij 154 2 368 4 tis 2389 Dniprovskij 66 7 357 9 tis 5365 Kiyiv 847 67 2 962 180 3494 Dani pro ploshu podano zgidno zDemografiyaDokladnishe Naselennya Kiyeva Naselennya Zmini naselennya Rik Naselennya Zminapoch XII st 30 000 35 000 1481 5000 35083 3 1552 6000 20 0 1571 12 000 100 0 1742 15 000 25 0 1770 20 000 33 3 1771 17 000 15 0 1806 27 200 60 0 1811 23 300 14 3 1840 44 700 91 8 1863 68 400 53 0 1865 71 365 4 3 1874 116 774 63 6 1897 247 723 112 1 1905 333 000 34 4 1913 595 000 78 7 1919 544 369 8 5 1923 422 975 22 3 1926 512 088 21 1 1931 586 000 14 4 1933 608 000 3 8 1937 775 850 27 6 1939 846 724 9 1 1943 180 000 78 7 1959 1 104 334 513 5 1964 1 292 000 17 0 1970 1 631 908 26 3 1979 2 143 855 31 4 1981 2 248 000 4 9 1989 2 587 945 15 1 2001 2 611 327 0 9 2008 2 740 233 4 9 2014 2 868 702 4 7 2019 2 966 278 3 4 Kiyiv ye najbilshim mistom Ukrayini i somim za chiselnistyu naselennya u Yevropi Stanom na 1 zhovtnya 2018 roku nayavne naselennya u Kiyevi stanovilo 2 944 408 osobi postijne desho menshe 2 893 932 Za ostanni desyat rokiv naselennya mista stabilno zrostaye v serednomu na 20 tis osib za rik 2010 roku za oficijnimi danimi naselennya Kiyeva spovilnilo svoye zrostannya i za rik viroslo na 14 1 tis osib Tak na sichen 2010 roku naselennya mista stanovilo 2785 1 tis osib a na sichen 2011 roku 2799 2 tis osib Institut demografiyi ta socialnih doslidzhen NANU ocinyuye sukupne naselennya Kiyeva razom iz nezareyestrovanimi gromadyanami u 3 144 tis osib Razom iz navkolishnimi peredmistyami Kiyiv utvoryuye Kiyivsku aglomeraciyu iz sukupnim naselennyam za riznimi ocinkami vid 3 4 do 5 mln meshkanciv Riven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya stanoviv 120 8 zlochinu iz nih 32 6 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih Zhiteli Kiyeva nazivayut sebe kiya nami she z knyazivskih chasiv sho vidobrazheno v Povisti vremennih lit Svyatopolk zhe sѣde v Kievѣ po otci svoem i sozva Kyyany ta Ruskij Pravdi Mikyfor Kyyanin Mova Kiyiv najbilshe ukrayinskomovne misto svitu Istorichna dinamika movnogo skladu ridnoyi movi naselennya Kiyeva za perepisami 1874 1897 1926 1979 1989 2001 Ukrayinska 31 4 22 2 27 9 53 0 57 6 72 1 Rosijska 7 9 54 2 52 3 45 0 41 1 25 3 Insha 21 2 23 6 19 0 2 0 1 3 2 6 Rozpodil naselennya Kiyeva za ridnoyu movoyu za rezultatami perepisu 2001 roku ukrayinska 72 15 rosijska 25 27 biloruska 0 12 virmenska 0 08 rumunska 0 03 yevrejska 0 02 polska 0 02 bolgarska 0 02 Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 30 naselennya mista rosijskoyu 33 ukrayinskoyu ta rosijskoyu rivnoyu miroyu 36 ukrayinskoyu ta inshoyu movoyu rivnoyu miroyu 1 Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu sprovokuvalo novu hvilyu ukrayinizaciyi v misti dedali bilshe lyudej vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 go roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 59 naselennya mista rosijskoyu 38 Moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu 13 lipnya 2023 roku rishennyam Kiyivskoyi miskoyi radi u Kiyevi bulo zaprovadzheno moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu Religiya Dokladnishe Cerkvi Kiyeva Za religijnoyu prinalezhnistyu 64 meshkanciv Kiyeva nazvali sebe viryanami 2006 Osnovnu masu viryan stanovlyat pravoslavni hristiyani Takozh u misti prisutnya Rimo katolicka cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkva Cerkva baptistiv Cerkva p yatidesyatnikiv Cerkva adventistiv somogo dnya ta Cerkva Isusa Hrista Svyatih ostannih dniv Porivnyano nevelika chastina viryan abo zarahovuye sebe do yakihos inshih konfesij 3 abo vzagali vagayetsya identifikuvati sebe z yakoyus pevnoyu konfesiyeyu 12 Nacionalnij sklad Zgidno z opituvannyami provedenimi Sociologichnoyu grupoyu Rejting u 2017 roci ukrayinci stanovili 91 naselennya mista rosiyani 7 inshi narodnosti 2 Nacionalnij sklad Kiyeva u 1874 2001 rokah tis osib Nac st 1874 mova 1897 mova 1919 1926 1939 1959 1970 1979 1989 2001 Ukrayinci 38 6 31 43 55 1 22 22 128 7 23 64 216 5 42 28 450 6 53 21 663 9 60 11 1056 9 64 76 1455 6 67 89 1863 7 72 45 2110 8 82 22 Rosiyani 58 2 47 42 134 3 54 20 232 1 42 65 125 5 24 51 139 5 16 47 254 3 23 02 373 6 22 89 474 4 22 13 536 7 20 87 337 3 13 14 Yevreyi 12 9 10 53 30 0 12 08 114 5 21 07 140 3 27 40 224 2 26 48 153 5 13 90 152 0 9 31 132 2 6 17 100 6 3 91 17 9 0 70 Polyaki 7 9 6 41 16 6 6 69 36 8 6 77 13 7 2 68 11 8 1 39 8 5 0 77 9 7 0 59 10 5 0 49 10 4 0 40 6 9 0 30 Vsogo 122 7 100 00 247 7 100 00 544 4 100 00 512 1 100 00 846 7 100 00 1104 3 100 00 1631 9 100 00 2143 9 100 00 2572 2 100 00 2567 9 100 00 EkonomikaDokladnishe Ekonomika Kiyeva Osnovna harakteristika U X XIII stolittyah osnovu ekonomiki Kiyeva stanovili silske gospodarstvo remeslo torgivlya U misti pracyuvali remisniki ponad 60 specialnostej gonchari kovali po chornih i kolorovih metalah livarniki virobniki skla obrobniki kosti dereva j kamenyu Kiyivski yuveliri volodili tehnikami emali cherni zerni polivi Na XI stolittya v misti diyalo visim rinkiv najbilshimi z yakih buli Babin torzhok u knyazhomu misti ta Torgovishe na Podoli Z Kiyeva importuvali sirovinu hutro med visk shkiri hlib i remisnichi virobi zbroya prikrasi U misti postijno prozhivali ruski vizantijski yevrejski j yevropejski kupci Cherez Kiyiv prohodili tri mizhnarodni torgovi shlyahi Greckij sho spoluchav Skandinaviyu iz Vizantiyeyu Kiyivskij sho spoluchav Rus iz Polsheyu Chehiyeyu ta Bavariyeyu Zaloznij sho viv na Kavkaz do azijskih krayin 2005 roku VRP stanoviv 32 milyardi dolariv 6 te misce sered mist centralno shidnoyi Yevropi pislya Moskvi Pragi Budapeshta Varshavi i Buharesta VRP na dushu naselennya 12 000 serednya zarobitna plata 280 a vzhe v grudni 2010 go 528 Zrostannya VRP 2006 roku 5 3 Na 2004 rik sukupnij obsyag pryamih inozemnih investicij stanoviv 2 7 milyarda dolariv SShA eksport 4 13 milyarda dolariv SShA Na Kiyiv pripadaye 5 6 naselennya Ukrayini 20 VVP 30 pryamih inozemnih investicij VVP na dushu naselennya na 75 vishij za serednij po krayini 6800 2004 roku 1 35 miljona mali robotu iz nih 884 tisyachi 65 6 na velikih ta serednih pidpriyemstvah 79 pracyuyut u sferi poslug iz nih 23 u sferi torgivli 15 u sferi neruhomosti Lishe 21 zajnyato v promislovomu virobnictvi Sfera poslug daye ponad 82 VRP mista ta ponad 30 obigu krayini v sferi poslug Bezrobittya nizhche za 5 Sektori sferi poslug sho dayut osnovnij vnesok do ekonomiki Kiyeva transport ta komunikaciyi dribna ta gurtova torgivlya neruhomist yuridichni ta finansovi poslugi Klyuchovimi zrostayuchimi sektorami ekonomiki ye rozdribna torgivlya informacijni tehnologiyi finansi V Kiyevi roztashovani ofisi takih korporacij yak MakDonaldz Ukrayina Majkrosoft Ukrayina Delojt Ukrayina PrivatBank Roshen Naftogaz ta inshih Byudzhet mista Dohodi stolici u proyekti byudzhetu na 2022 rik planuyutsya v sumi ponad 68 mlrd grn vidatki ponad 66 mlrd grn Promislovist Konditerska fabrika Roshen Kiyiv odin iz najbilshih industrialnih centriv Ukrayini 2010 roku obsyag realizovanoyi promislovoyi produkciyi miscevih pidpriyemstv stanoviv 39 855 8 mln blizko 4 vid zagalnoukrayinskogo obsyagu U strukturi realizovanoyi produkciyi za sichen zhovten 2016 roku najbilsha pitoma vaga pripadaye na virobnictvo harchovih produktiv napoyiv ta tyutyunovih virobiv 47 9 ta na virobnictvo j rozpodilennya elektroenergiyi gazu ta opalennya 19 3 Misto ye velikim centrom mashinobuduvannya zokrema vazhkogo energomashinobuduvannya verstato sudno priladobuduvannya chornoyi i kolorovoyi metalurgiyi himichnoyi legkoyi poligrafichnoyi promislovostej U Kiyevi rozmisheno zavodi riznih galuzej promislovosti Harchova Obolon Rosinka Slavutich Roshen Konditerska fabrika im Karla Marksa Olkom Mashinobudivna DVRZ Pershij kiyivskij mashinobudivnij zavod Kiyivskij bronetankovij zavod Kuznya na Ribalskomu ANTK imeni Antonova Arsenal Himichna farmacevtichna firma Darnicya Kiyivhimvolokno Borshagivskij himiko farmacevtichnij zavod Zarobitna plata Stanom na 2022 rik serednya zarobitna plata v Kiyevi stanovila 21 347 griven na misyac Najbilsh visoko oplachuvalisya profesiyi v sferi dobuvnoyi promislovosti ta rozroblennya kar yeriv 44 346 grn misyac informaciyi ta telekomunikaciyi 35 337 grn misyac i finansovoyi ta strahovoyi diyalnosti 30 234 grn misyac Najmenshe oplachuvalisya profesiyi v sferi timchasovogo rozmishennya i organizaciyi harchuvannya 10 837 grn misyac budivnictva 11 573 grn misyac ta silskogo lisovogo ribnogo gospodarstva 12 456 grn misyac Serednya zarobitna plata po rokah stanom na sichen kozhnogo Rik grn 2007 1865 2010 2 969 2011 3 453 2012 4148 2013 4 561 2014 4 783 2015 5 385 2016 7 126 2017 9 292 2018 11 668 2019 13 721 2020 15 787 2021 17 533 2022 21 347 Turizm Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2015 Istotnu rol v ekonomici mista vidigraye turistichnij biznes pov yazanij iz prijmannyam gostej z Ukrayini i zarubizhnih krayin a takozh pov yazana z cim ekonomichna aktivnist u sferi obslugovuvannya Misto volodiye znachnoyu istoriko kulturnoyu spadshinoyu rozvinutim suchasnim mistectvom ta ozdorovchoyu bazoyu dlya formuvannya turistichnogo produktu dlya peretvorennya turizmu u vazhlivu galuz miskoyi ekonomiki Za poperednimi rozrahunkami u 2011 roci Kiyiv vidvidali ponad 1 2 mln turistiv sho na 20 bilshe nizh u 2010 roci Za 2011 rik vid diyalnosti turistichnih pidpriyemstv i goteliv u misku kaznu nadijshlo 540 mln zokrema blizko 6 mln vid vprovadzhennya turistichnogo zboru Stanom na 22 grudnya 2010 roku v Kiyevi zareyestrovano 2212 turistichnih pidpriyemstv 1051 turagenti i 1161 turoperatoriv U misti diye ponad 150 zakladiv rozmishennya riznoyi formi vlasnosti ta pidporyadkuvannya bilsh nizh na 9 6 tis nomeriv z yakih 90 goteliv potuzhnistyu ponad 8 tis nomeriv reshta inshi zasobi timchasovogo rozmishennya prozhivannya na 1 6 tis nomeriv Za kategoriyeyu komfortnosti v misti ye taki goteli en Kilkist goteliv Kilkist nomeriv Najmenuvannya goteliv merezha displaystyle bigstar bigstar bigstar bigstar bigstar 7 931 Hyatt Regency Kyiv Hyatt Hotels Corporation en en Hilton Kyiv Hilton Hotels amp Resorts Fairmont Grand Hotel Kyiv en InterContinental Kyiv InterContinental Hotels Group Premier Palace Hotel Kyiv City Holiday Resort amp SPA displaystyle bigstar bigstar bigstar bigstar 26 ponad 1500 Redison SAS Kiyiv Prezident gotel Nacionalnij Podil Plaza Visak Pirosmani Faraon ta in displaystyle bigstar bigstar bigstar 19 3186 Turist Dnipro Salyut Rus Sport Libid ta in displaystyle bigstar bigstar 20 1133 displaystyle bigstar 7 176 Protyagom 2004 2010 rokiv u m Kiyevi vidkrilosya 36 goteliv riznoyi kategorijnosti temp prirostu stanoviv 35 14 31 serpnya 2018 roku Kiyiv posiv visoke 15 e misce u rejtingu najulyublenishih mist svitu dlya fototuristiv Na pochatku 2020 roku Kiyiv nazvano najvigidnishim mistom Yevropi dlya byudzhetnogo vidpochinku Ukrayinska stolicya zajnyala pershij ryadok u rejtingu turistichnih mist Yevropi dlya byudzhetnoyi podorozhi vikend na dvoh u Kiyevi obijdetsya do 250 yevro InfrastrukturaOhorona zdorov ya Dokladnishe Ohorona zdorov ya v Kiyevi U Kiyevi pracyuyut derzhavni zakladi ohoroni zdorov ya takozh tut najbilsha v Ukrayini kilkist privatnih klinik Organi pravoporyadku ta z nadzvichajnih situacij U stolici Ukrayini stvoreno Fond zahisnih sporud civilnogo zahistu mista Kiyeva yakij skladayetsya z rozgaluzhenoyi sistemi sporud ukrittiv dlya nadijnogo zahistu naselennya pid chas riznomanitnih nadzvichajnih situacij a takozh u period voyennogo stanu U misti pracyuye Golovne upravlinnya nacionalnoyi policiyi Ukrayini v Kiyevi Golovne upravlinnya Derzhavnoyi sluzhbi nadzvichajnih situacij Ukrayini v Kiyevi Pivnichne operativno teritorialne ob yednannya Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Golovne upravlinnya Derzhavnoyi migracijnoyi sluzhbi Ukrayini v Kiyevi Regionalnij servisnij centr MVS Ukrayini v Kiyevi Transport Div takozh Transportna infrastruktura Kiyeva Kiyiv ye najbilshim transportnim vuzlom Ukrayini Do transportnih magistralej mista Kiyeva nalezhat avtotransportni magistrali zaliznichne spoluchennya ta vodni shlyahi spoluchennya Vazhlivu rol u transportnomu spoluchenni vidigrayut mosti cherez richku Dnipro a u vnutrishnomiskih pasazhirskih perevezennyah metro Rozvinena takozh avtobusna trolejbusna i tramvajni merezhi pracyuye funikuler U mizhnarodnomu spolucheni najvazhlivishu rol vidigrayut mizhnarodni aeroporti Borispil ta Zhulyani Aeroporti Mizhnarodnij aeroport Borispil Kiyiv potuzhnij aviavuzol Tut diyut dva pasazhirski aeroporti odin vantazhnij odin vijskovij shist zlitno posadkovih smug ZPS ta p yat pasazhirskih terminaliv Mizhnarodnij aeroport Borispil roztashovanij za 29 km na shid vid Kiyeva V aeroportu ye dvi ZPS ta 5 pasazhirskih terminaliv A B C F ta D Aeroport ye najbilshim u krayini obsluzhivshi v 2016 roci 8650 tis pasazhiriv Aeroport ye bazoyu dlya aviakompaniyi MAU Mizhnarodnij aeroport Kiyiv imeni Igorya Sikorskogo Zhulyani sho maye dva pasazhirski terminali Roztashovanij na pivdenno zahidnij okolici mista Pislya perehodu 2011 roku do aeroportu aviapereviznika Wizz Air zbilshivsya pasazhiropotik u nomu suproti 2010 roku u 16 2 raza iz 29 tis osib do 469 8 tis osib U 2016 roci pasazhiropotik sklav 1270 tis osib Vantazhnij aeroport Gostomel roztashovanij za 12 km na pivnichnij zahid vid Kiyeva ye bazovim aeroportom dlya aviakompaniyi Avialiniyi Antonova Takozh u misti Vasilkiv roztashovanij voyennij aeroport A v derzhavnomu pidpriyemstvi Kiyivskij aviacijnij zavod Aviant roztashovana zlitno posadkova smuga Zaliznicya Kiyiv potuzhnij zaliznichnij vuzol U Kiyevi roztashovane golovne upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici diye merezha vokzaliv i stancij Golovna stanciya Kiyiv Pasazhirskij Na stanciyi isnuye tri vokzali Centralnij Pivdennij i Primiskij Vokzali na stanciyi Kiyiv Pasazhirskij obslugovuyut usi potyagi vnutrishnogo j mizhnarodnogo spoluchennya marshruti yakih prohodyat cherez Kiyiv Dlya rozvantazhennya centralnogo vokzalu pochali budivnictvo na stanciyi Darnicya mizhmiskogo ta primiskogo vidkrito 2008 roku vokzaliv do yakih u perspektivi mozhe buti provedena liniya metropolitenu Vazhlivu rol u transportnij infrastrukturi mista vidigrayut zaliznichni stanciyi i zupinni punkti na yakih zdijsnyuyetsya peresadka na metropoliten Do takih stancij nalezhat Kiyiv Pasazhirskij Pochajna Sirec Svyatoshin Vidubichi Same voni v majbutnomu mozhut sklasti merezhu transportno peresidnih vuzliv Zaliznichni marshruti rozhodyatsya vid Kiyeva v p yati magistralnih napryamkah fastivskomu pivdennij zahid korostenskomu pivnichnij zahid nizhinskomu pivnichnij shid grebinkivskomu pivdennij shid ta mironivskomu pivden odnokolijna Takozh Kiyevom prohodit tak zvane pivnichne pivkilce vid stanciyi Kiyiv Volinskij i stanciyi Svyatoshin cherez stanciyu Pochajna ta Kiyiv Dniprovskij do stanciyi Darnicya Usi magistralni zaliznici elektrifikovano Krim magistralnih isnuye vidomcha neelektrifikovana gilka vid stanciyi Pochajna do Vishgoroda ta miscevi zaliznichni koliyi promislovogo priznachennya 5 zhovtnya 2011 roku pochala pracyuvati miska elektrichka kilce zagalnoyu dovzhinoyu v 50 8 km zv yazuye 14 stancij usi liniyi metropolitenu j daye zmogu ob yihati misto za 1 godinu 30 hvilin Elektrichka stala miskomu byudzhetu u 223 mln Richkovij transport Dokladnishe Kiyivskij richkovij tramvaj Kiyivskij richkovij port zasnovano v lipni 1897 roku po zavershenni budivnictva Kiyivskoyi gavani Prichali portu tyagnutsya vid Gavani do stanciyi metro Dnipro Za radyanskih chasiv Dniprom regulyarno vikonuvalis yak vantazhni perevezennya tak i pasazhirski rejsi primiskogo ta dalnogo spoluchennya Narazi rejsi Dniprom vvazhayutsya nerentabelnimi vikonuyutsya perevazhno progulyankovi j turistichni Farvater Dnipra vikoristayetsya takozh dlya transportuvannya velikih vantazhiv Metro Dokladnishe Kiyivskij metropoliten Stanciya metro Dnipro U Kiyevi ideya pidzemnoyi zaliznici vpershe vinikla 1884 roku Prote deputati miskoyi Upravi vidhilili cej proyekt Tak samo stalosya i v Moskvi de provalilisya proyekti 1902 i 1912 rokiv 1916 roku Rosijsko Amerikanska Torgova Palata proponuye novij proyekt budivnictva metropolitenu yakij takozh vidhileno miskoyu vladoyu Kiyeva Odnak ideya sporudzhennya metro v Kiyevi ne polishaye golovi fahivciv ta mozhnovladciv Uryad getmana Ukrayinskoyi Derzhavi Pavla Skoropadskogo mav namir buduvati uryadovij centr i liniyu metro v rajoni Zvirincya Cim proyektam ne sudilosya zbutisya cherez te sho vlada nezabarom perejshla do Direktoriyi Simona Petlyuri j tema stvorennya kiyivskogo metro vidijshla na zadnij plan Pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni Kiyiv pochali vidbudovuvati 5 serpnya 1944 roku Postanovoyu Radi narodnih komisariv SRSR vidpovidnim ustanovam nakazano rozpochati rozviduvalni roboti sklasti tehnichnij proyekt ta generalnij koshtoris iz tim shob uzhe v IV kvartali togo zh roku vnesti na zatverdzhennya uryadu proyektne zavdannya na sporudzhennya Kiyivskogo metropolitenu Odinadcyat rokiv pishlo na te shob dati zhittya Kiyivskomu metropolitenu 6 listopada 1960 roku vidkrili pershu dilyanku Svyatoshino Brovarskoyi liniyi zavdovzhki 5 2 km iz p yatma stanciyami Vokzalna Universitet Hreshatik Arsenalna ta Dnipro Z 1960 roku pobudovano tri liniyi zagalnoyu zavdovzhki 69 65 km sho nalichuyut 52 stanciyi yaki nini shodnya obslugovuyut bilsh nizh 1 4 mln pasazhiriv Sim stancij metropolitenu viznani pam yatkami istoriyi ta kulturi Kiyivskij metropoliten aktivno rozvivavsya u 2010 2013 rokah vidkrilisya shist novih stancij na pivdni Obolonsko Teremkivskoyi liniyi Demiyivska Golosiyivska Vasilkivska Vistavkovij centr Ipodrom ta Teremki Odnak zgodom budivnictvo i proyektuvannya novih stancij i linij prizupineno pidgotovka do sporudzhennya chetvertoyi Podilsko Vigurivskoyi liniyi proyektni roboti shodo p yatoyi Livoberezhnoyi liniyi metropolitenu prizupineni Tramvaj Kiyivskij shvidkisnij tramvaj Dokladnishe Kiyivskij tramvaj ta Kiyivskij shvidkisnij tramvaj Kiyiv buv pershim mistom Ukrayini a takozh vsiyeyi togochasnoyi Rosijskoyi imperiyi u yakomu vidkrito ruh elektrichnogo tramvaya Pershij tramvaj zapusheno v chervni 1892 roku na liniyi zavdovzhki 1 5 km Oleksandrivskim teper Volodimirskim uzvozom 30 grudnya 1978 roku v Kiyevi stala do ladu persha v SRSR liniya shvidkisnogo tramvaya vid ploshi Peremogi do zhitlovogo masivu Pivdenna Borshagivka pobudovana za iniciativoyu Volodimira Veklicha i Vasilya Dyakonova 1990 rik stav kulminacijnim u rozvitku tramvajnoyi merezhi zagalna protyazhnist kolij stanovila 275 9 km virobnicha baza nalichuvala 904 pasazhirskih tramvajnih vagoni richnij obsyag perevezen syagav 438 mln Z seredini 1990 h rokiv tramvajne gospodarstvo postupovo zanepadalo na 2005 rik vidpovidni pokazniki zmenshilisya do 258 3 km ta 509 tramvajnih vagoniv richnij obsyag perevezen stanoviv blizko 175 6 mln Pislya rekonstrukciyi mostu Patona 2005 roku tramvajnu merezhu mista rozirvano na dvi vidokremleni chastini livoberezhnu ta pravoberezhnu 2010 roku zaversheno rekonstrukciyu Borshagivskoyi liniyi shvidkisnogo tramvaya a 2012 roku vidkrito rekonstrujovanu ta podovzhenu do stanciyi miskoyi elektrichki Troyeshinsku liniyu yaka bula sporudzhena 2000 roku ale zgodom zakrita cherez malij pasazhiropotik Funikuler Dokladnishe Kiyivskij funikuler Kiyivskij funikuler Problema zv yazku mizh Verhnim mistom ta nizinnim Podolom isnuvala stilki skilki isnuye Kiyiv Spershu starodavni kiyani koristuvalisya krutimi stezhkami potim Andriyivskim uzvozom Ideyu zbuduvati mizh verhnoyu i nizhnoyu chastinami mista mehanichnij pidjom u viglyadi nevelichkoyi pohiloyi zaliznici z kanatnoyu tyagoyu podav inzhener A A Abragamson proyekt rozrobili inzheneri M K P yatnickij ta M I Barishnikov Funikuler abo Mihajlivskij elektrichnij kanatnij pidjom buv sporudzhenij koshtom tovaristva Kiyivskoyi miskoyi zaliznici Sporudzhennya funikulera trivalo protyagom 1902 1905 rokiv Funikuler vidkrito 7 travnya 1905 roku Koliyi pidjomu prostyaglisya na 200 metriv 1958 roku provedeno kardinalnu rekonstrukciyu funikulera u mashinnomu zali vstanovili suchasnishe ustatkuvannya yake krim usogo she j garantuvalo povnu bezpeku ruhu A naprikinci 1984 roku funikuler perezhiv she odne onovlennya liniya podovzhilasya na 38 metriv Shoroku cej nezvichajnij vid transportu perevozit 2 8 mln pasazhiriv sered yakih chimalo turistiv Oskilki najbilsh shozhim na funikuler vidom transportu ye tramvaj proyizni kvitki na tramvaj diyut takozh i na funikuler a vartist odniyeyi poyizdki stanovit 3 grivni Do listopada 2008 roku isnuvali yedini kvitki kotri diyali yak u avtobusah trolejbusah tramvayah tak i v funikuleri Nini zaprovadzheno specialni zhetoni dlya prohodu na stanciyi funikuleru Trolejbus Poyizd z dvoh trolejbusiv Skoda 9Tr z yednanih za sistemoyu Volodimira Veklicha v Kiyevi 1986 rik Trolejbus ElektroLAZ 301 na Sofijskij ploshi Dokladnishe Kiyivskij trolejbus Roboti z organizaciyi trolejbusnogo ruhu v Kiyevi rozpochato 1934 roku z povernennyam Kiyevu statusu stolici Pershoyu trolejbusnoyu trasoyu stala Chervonoarmijska nini Velika Vasilkivska vulicya U povoyennij chas trolejbusne gospodarstvo Kiyeva postijno rozvivayetsya 12 chervnya 1966 roku kiyivskij vinahidnik Volodimir Veklich stvoriv pershij u svitovij praktici trolejbusnij poyizd Na moment 1983 roku u 296 trolejbusnih poyizdah za sistemoyu Volodimira Veklicha pracyuvali vzhe bilshe polovini parku kiyivskih trolejbusiv sho dozvolilo vivilniti bilshe nizh 800 vodiyiv ta pidnyati proviznu spromozhnist trolejbusnogo transportu stolici v 1 6 razi Uspishnij dosvid kiyan buv perejnyatij elektrotransportnikami Rigi Leningrada Tallinna Dnipropetrovska Harkova Sevastopolya Krasnodara Novosibirska ta bagatoh inshih mist kolishnogo SRSR Iz 1991 roku na trolejbusnih marshrutah Kiyeva kursuyut trolejbusi vitchiznyanogo virobnictva zokrema Kiyivskogo zavodu elektrotransportu vigotovlyalisya v 1991 1994 rokah kiyivskogo aviazavodu VO Pivdenmash m Dnipro ta Lvivskogo avtomobilnogo zavodu Stanom na 2000 rik u Kiyevi diyalo 35 trolejbusnih marshrutiv Dovzhina merezhi syagnula 324 9 km park stanovit 640 mashin z yakih 24 zamortizovano U travni 2006 roku kilkist trolejbusnih marshrutiv u Kiyevi dosyagla 44 Pracyuye 4 trolejbusnih depo Avtobus Dokladnishe Kiyivskij avtobus Upershe zaprovaditi regulyarnij avtobusnij ruh u Kiyevi sprobuvali she 1913 roku a pershu avtobusnu liniyu vidkrito 1925 roku za marshrutom plosha 3 go Internacionalu nini Yevropejska plosha vulicya P yatakova teper vulicya Saksaganskogo U grudni togo samogo roku vidkrito drugu liniyu Demiyivsku Vikoristovuvali avtobusi marok Mersedes Dajmler i Fiat Pochinayuchi z 1929 roku avtobusnij park mista popovnyuyetsya mashinami radyanskogo virobnictva z 1932 go 19 misnimi avtobusami ZIS 18 z 1938 roku 24 misnimi avtobusami 1934 roku stvoreno avtobusno taksomotornu bazu sho rozmishuvalasya na Boyenskomu provulku piznishe vulicya Ivana Kudri teper vulicya Dzhona Makkejna U nij nalichuvalosya blizko 30 odinic ruhomogo skladu 1937 roku v avtobusnomu parku stolici Ukrayini bulo 60 avtobusiv 1939 roku blizko 80 Shvidkimi tempami rozvivalosya avtobusne gospodarstvo mista v pislyavoyenni roki Kilkist perevezen pasazhiriv 1967 roku u porivnyanni z 1947 zrosla u 88 raziv 1978 roku misto obslugovuvali 862 avtobusi sho kursuvali za 87 marshrutami zagalna dovzhina avtobusnih linij dorivnyuvala 647 km kilkist perevezen stanovila blizko 1 mln pasazhiriv na dobu Nini u Kiyevi diye blizko 90 avtobusnih marshrutiv yaki ohoplyuyut usi chastini mista kilkist avtobusiv perevishuye 700 odinic Pracyuye 8 avtobusnih parkiv Mosti cherez Dnipro Pivdennij mist Dokladnishe Perelik mostiv Kiyeva Pershij kapitalnij mist cherez Dnipro sporudzheno 1853 roku tak zvanij Lancyugovij mist 1870 roku pid kerivnictvom vijskovogo inzhenera A Ye Struve pobudovano metalevij zaliznichnij mist u Darnici drugij zaliznichnij mist Petrivskij sporudzheno 1917 roku odnak nevdovzi vin buv zrujnovanij vidnovlenij 1929 roku U rajoni ninishnogo mosta Patona isnuvav Navodnickij mist pontonnoyi konstrukciyi sho dav nazvu vulicyam Staronavodnickij i Novonavodnickij 1914 roku na jogo misci zbuduvali stacionarnij derev yanij mist zrujnovanij u 1920 roci Vin buv vidnovlenij 1921 roku j proisnuvav do 1935 go koli buv zaminenij inshim derev yanim mostom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vsi mosti cherez richku Dnipro zrujnuvali Pislya vizvolennya Kiyeva 6 listopada 1943 roku sporudzheno timchasovi derev yani mosti Sogodni beregi Dnipra v mezhah mista z yednuyut 8 mostiv iz nih 4 avtomobilni Pivnichnij mist Metro mist Patona ta Pivdennij dva zaliznichnih Darnickij ta Petrivskij odin zaliznichno avtomobilnij Kirpi a takozh pishohidnij mist Trivaye sporudzhennya Podilskogo Voda Nacionalnij uryad deleguvav vidpovidalnist za poslugi vodopostachannya ta sanitariyi miscevim organam vladi PrAT AK Kiyivvodokanal nadaye ci poslugi Kiyevu Protyazhnist vodoprovidnih merezh stanovit 4231 km z yakih 1798 vethi Protyazhnist kanalizacijnih merezh stanovit 2662 km z yakih 830 vethi ArhitekturaDokladnishe Arhitektura Kiyeva Zagalna harakteristika Andriyivska cerkva Mariyinskij palac Kostel svyatogo Mikolaya Budinok iz himerami Na zlami XIX XX storich u miskomu prostori pochali dominuvati kiyivski pributkovi budinki U X XIII stolittyah Kiyiv zabudovuvavsya kvartalami zrubnih i karkasno stovpovih sporud perevazhno dvopoverhovih Planuvannya mista v X XIII st bulo Deyaki vulici zamoshuvalisya derev yanimi mostovimi U knyazivskij chastini Kiyeva stoyali kam yani budinki Najbilshimi sporudami buli ceglyani hrestovo kupolni hrami vikonani v z elementami vizantijskogo Desyatinna cerkva 989 996 Sofijskij sobor 1037 Iriniska i Georgiyivska cerkvi 1037 Mihajlivskij Zolotoverhij sobor 1113 Voni mali bagato ban piramidalnu kompoziciyu hreshati stovpi Najdavnishi budovi Kiyeva nalezhat do XI XII stolit Zbereglisya takozh budinki XVII XVIII stolit prote perevazhayut v arhitekturnomu oblichchi mista budovi drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya vikonani u stili modernu ta konstruktivizmu Zagalom u misti zbereglosya blizko 3000 sporud XI pochatku XX stolittya zokrema ponad 70 hramiv tih chasiv Do najviznachnishih arhitekturnih pam yatok Kiyeva zarahovuyut Zoloti vorota Sofijskij sobor XI st Kiyevo Pecherska lavra XI XVIII st Klovskij palac Mariyinskij palac Chervonij korpus KNU Budinok z himerami Nacionalnij bank Ukrayini Nacionalna opera Ukrayini Kiyevo Mogilyanska akademiya Kiyivskij politehnichnij institut Vidubickij monastir XI st Mihajlivskij Zolotoverhij sobor Cerkva Spasa na Berestovi XII st Voskresenska cerkva Andriyivska cerkva Naberezhno Mikilska cerkva Pokrovska cerkva Troyicka cerkva Kiyivska kenasa Sadiba Meringa 1901 Kiyivskij cirk Kiyivskij derzhavnij akademichnij teatr lyalok Sered pam yatok novitnoyi epohi Hreshatik Kiyivskij metropoliten Kabinet Ministriv Sekretariat Prezidenta Visotnij zhitlovij budinok za adresoyu vul Hreshatik 25 ta Nacionalnij sportivnij kompleks Olimpijskij Parki Dokladnishe Parki Kiyeva Kiyiv maye veliku kilkist sadiv ta parkiv dlya vidpochinku sered yakih Nacionalnij botanichnij sad Botanichnij sad im Fomina Park imeni Tarasa Shevchenka Hreshatij park Mariyinskij park Miskij sad Volodimirska girka Park Askoldova Mogila Park Vichnoyi Slavi Pejzazhna aleya Gidropark Golosiyivskij park Golosiyivskij lis Park partizanskoyi slavi Park Peremoga Pushkinskij park Zoopark Najmasovishe kiyani ta gosti mista vidviduyut Nacionalnij botanichnij sad u poru cvitinnya Sadu buzkiv Andriyivskij uzviz pid chas svyatkuvannya Dnya Kiyeva a takozh misku vistavku kvitiv yaka shorichno provoditsya u Pecherskomu landshaftnomu parku dovkola Spivochogo polya u dni svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti Ukrayini v ostannij tizhden serpnya U parku Kioto 3 veresnya 2011 roku visadzheno najdovshu v Yevropi aleyu sakur Pam yatniki ta skulpturi Dokladnishe Pam yatniki Kiyeva U Kiyevi velika kilkist riznomanitnih memorialiv pam yatnikiv monumentiv skulpturnih grup pam yatnih znakiv pogrud byustiv i figur U Kiyevi yak misti multikulturnomu v riznij chas vshanovuvali u kameni diyachiv bagatoh krayin i narodiv Yak i v inshih mistah Ukrayini perevazhna bilshist pam yatnikiv i monumentiv u Kiyevi zoseredzhena v centralnij istorichnij chastini hocha deyaki z nih z oglyadu na velichinu mista sformuvannya vlasnih oseredkiv administrativnih odinic mista rajoniv teritorialne rozmishennya ob yektiv kulturi misc istorichnih podij prozhivannya ta abo roboti vidatnih diyachiv vklyuchennya do skladu mista prileglih naselenih punktiv tosho roztashovani na vsij teritoriyi mista i na okolicyah Hmarochosi BC Parus i TRBC Gulliver Dokladnishe Hmarochosi Ukrayini ta Hronologiya hmarochosiv Ukrayini Misto slavitsya svoyimi istorichnimi j suchasnimi hmarochosami Pershi visotni budinki z yavilisya v Kiyevi she na pochatku XX stolittya Kiyivskij Parizh 1901 Hmarochos Ginzburga 1912 Budivlya Kabinetu Ministriv Ukrayini 1938 U roki pislyavoyennoyi vidbudovi mista v Kiyevi zbuduvali taki vidomi hmarochosi yak visotnij zhitlovij budinok za adresoyu Hreshatik 25 i Gotel Ukrayina do 2001 roku gotel Moskva U 1970 1980 tih rokah u misti z yavilisya goteli hmarochosi Kiyiv Rus Turist Sport ta inshi Nini v Kiyevi roztashovano p yat najvishih hmarochosiv Ukrayini BFK Gulliver BC Parus ZhK Korona ZhK Korona 2 i budivlya Apelyacijnogo sudu mista Kiyeva U 2012 roci zaversheno budivnictvo 48 poverhovogo zhitlovogo kompleksu na Klovskomu uzvozi yakij maye visotu 168 metriv Na prospekti Peremogi poruch iz centralnim zagsom trivaye sporudzhennya hmarochosu Sky Towers Po zavershennyu vin bude najvishim hmarochosom Ukrayini zavvishki 210 metriv i matime 47 poverhiv U proyekti zalishayetsya sporudzhennya biznes centru Kiyiv siti na Ribalskomu ostrovi de visochitimut hmarochosi visotoyu u 200 300 metriv Stanom na 2023 rik u Kiyevi zvedeno ponad 1250 budivel zavvishki ponad 35 metriv ce najbilsha kilkist hmarochosiv sered yevropejskih mist pro ce stalo vidomo z rejtingu SkyscraperPage Timchasovi sporudi Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2015 Stanom na berezen 2014 roku v Kiyevi blizko 15 tisyach kioskiv Stanom na 1 sichnya 2014 go v Kiyevi diyali 423 kioski z presoyu Ploshi Dokladnishe Ploshi Kiyeva Nini v Kiyevi 114 plosh i majdaniv Z nih 56 mayut nazvi a 58 dosi bezimenni Dlya porivnyannya u Moskvi lishe 27 plosh u Varshavi 62 Najbilshoyu plosheyu Kiyeva ye Majdan Nezalezhnosti centralnij a najmenshoyu Svyatoshinska plosha Najviddalenisha vid centru po pryamij vid majdanu Nezalezhnosti Gostomelska na 12 6 km potim idut Harkivska na 12 5 km Svyatoshinska na 11 4 km Odeska na 10 1 km Shevchenka na 9 5 km Najvishi budinki vid 16 do 25 poverhiv na Svyatoshinskij ploshi a najnizhchi privatni odnopoverhivki na Gostomelskij Najzelenishoyu tradicijno vvazhayetsya Botanichna plosha KulturaPitannyami diyalnosti kulturno osvitnih misteckih zakladiv miskogo pidporyadkuvannya zajmayetsya Departament kulturi Kiyivskoyi miskoyi derzhavnoyi administraciyi u vedenni yakogo narahovuyetsya 18 teatriv miskogo ta 4 teatri rajonnogo pidporyadkuvannya 6 koncertnih organizacij Muzika teatr i kino Dokladnishe Teatralne mistectvo v Kiyevi ta Kinoteatri Kiyeva Kiyivskij opernij teatr Golovnimi oseredkami suchasnogo muzichnogo zhittya mista Kiyeva ye Nacionalna opera Ukrayini Nacionalna filarmoniya Ukrayini Budinok organnoyi ta kamernoyi muziki Kiyivskij derzhavnij teatr opereti Koncerti akademichnoyi muziki provodyat takozh u Velikomu ta malomu zalah Nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi im P I Chajkovskogo koncertnomu zali Budinku zvukozapisu Budinku vchitelya Budinku Aktora koncertnih estradah Centralnogo i Hreshatogo parkiv Teatr na Podoli U Kiyevi diyut taki horovi kolektivi yak Nacionalna zasluzhena akademichna kapela Ukrayini Dumka Nacionalnij zasluzhenij akademichnij narodnij hor Ukrayini im Verovki cholovicha horova kapela Ukrayini im L M Revuckogo Narodna akademichna horova kapela NAN Ukrayini Zoloti Vorota kamerni hori Kiyiv Hreshatik Credo horova kapela hlopchikiv ta yunakiv Dzvinochok tosho Koncerti rozvazhalnoyi muziki vidbuvayutsya v Palaci Ukrayina Palaci Sportu Zhovtnevomu Palaci Ukrayinskomu domi DK KPI Centralnomu domi hudozhnika koncertnomu zal FreeDom ta inshih zalah U teplu poru roku koncerti ta festivali ukrayinskoyi etno ta rok muziki provodyat takozh na Spivochomu poli Periodichno v Kiyevi provodyatsya muzichni festivali zokrema akademichnoyi muziki Kiyiv Muzik Fest Forum muziki molodih Muzichni prem yeri sezonu festival fortepiannoyi muziki Volodimir Krajnyev zaproshuye festival horovoyi muziki Zolotoverhij Kiyiv a takozh festivali estradnoyi muziki Chervona ruta Krayina mrij ta inshi Viznachnoyu muzichnoyu podiyeyu 2005 roku stalo provedennya v Kiyevi pisennogo konkursu Yevrobachennya Neviddilnoyu chastinoyu muzichnogo zhittya stolici ye periodichni muzichni konkursi pianistiv pam yati V Gorovicya dirigentiv im S Turchaka horovih kolektiviv im M Leontovicha vokalistiv im Solomiyi Krushelnickoyi banduristiv im Gnata Hotkevicha a takozh bagatoprofilnij konkurs imeni M Lisenka U Kiyevi pracyuvali taki vidatni muzikanti yak Mikola Lisenko Oleksandr Koshic Mikola Leontovich Yakiv Stepovij Kirilo Stecenko Rejngold Gliyer Boleslav Yavorskij Levko Revuckij Boris Lyatoshinskij Mikola Vilinskij Grigorij Verovka Boris Gmirya Stepan Turchak Ivan Karabic Volodimir Simonenko Sered suchasnih kompozitoriv Valentin Silvestrov ta Yevgen Stankovich Z listopada 2014 roku Kiyivrada zatverdila pisnyu Yak tebe ne lyubiti Kiyeve mij u vikonanni Yuriya Gulyayeva oficijnim gimnom stolici Hocha dovgi roki yiyi nazivali neoficijnim gimnom Kiyeva Muzeyi Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Kiyiv centr muzejnoyi spravi Ukrayini tut roztashovani sotni muzeyiv ta kulturnih ustanov Sered najcikavishih Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Muzej odniyeyi vulici Derzhavnij muzej aviaciyi Ukrayini Vseukrayinske muzejne mistechko Derzhavnij politehnichnij muzej pri NTUU KPI Misteckij arsenal Nacionalnij muzej Chornobil Apteka muzej u Kiyevi Muzej kosmonavtiki ta inshi Ochikuvalosya sho v 2014 roci kilkist vidviduvachiv muzeyiv stanovitime 710 680 osib Obrazotvorche mistectvo Sergij Kononchuk Na Dnipri 1931 Tush penzel Centrami obrazotvorchogo mistectva v Kiyevi ye Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi ta Nacionalna spilka hudozhnikiv Ukrayini Bagati hudozhni kolekciyi predstavleni v kiyivskih muzeyah Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Nacionalnij kartinnij galereyi ta Muzeyi imeni Bogdana ta Varvari Hanenko Tvori suchasnih ukrayinskih hudozhnikiv eksponuyutsya v galereyi spilki hudozhnikiv miskij galereyi mistectv Lavra nizci galerej na Andriyivskomu uzvozi tosho Kiyiv pochatku XX stolittya pov yazanij z imenami takih hudozhnikiv yak Oleksandra Ekster Mihajlo Bojchuk Oleksandr Bogomazov Abram Manevich Georgij Narbut Vadim Meller Oleksandr Hvostenko Hvostov Georgij Lukomskij u 1920 h rokah u Kiyevi pracyuvali Mihajlo Zhuk Yuhim Mihajliv Grigorij Svitlickij Karpo Trohimenko U 1930 h pracyuvali vidatni grafiki zokrema Sergij Kononchuk yakij osoblivu uvagu pridilyav temi ridnogo mista Ci risunki nibi stvoryuyut seriyu de golovnimi geroyami stayut kutochki dvorikiv tihih vulic Kiyiv Glibochicya 1931 rik Kiyiv Vulicya Artema 1934 rik Hudozhnik zumiv vidchuti j peredati tonkij minlivij stan prirodi spovniti yiyi lyudskim teplom ridnih vulic U 1960 ti roki na arenu vihodyat hudozhniki sho opanovuyut rizni napryami yevropejskogo zhivopisu ekspresionizmu Mihajlo Gricyuk fonizmu Grigorij Gavrilenko syurrealizmu Ivan Marchuk Dekorativni neofolklorni yakosti vnesli u malyarstvo i grafiku uchasniki gurtka ob yednanogo navkolo kolekciyi narodnogo mistectva Ivana Gonchara Viktor Zareckij Georgij Yakutovich Novitnij etap hudozhnoyi tvorchosti v Kiyevi rozpochinayetsya iz vihodom na poverhnyu andegraundu 1987 roku koli Spilka hudozhnikiv ulashtuvala vistavku molodih Upershe vid 1920 h rokiv ukrayinski hudozhniki znov zayavili pro sebe na mizhnarodnomu rivni Zokrema ce abstrakcionisti Tiberij Silvashi Anatolij Krivolap tvorec palimpsestiv konceptualist neodadayist kartograf Yurij Solomko ta inshi Literatura Dim Listovnichogo Arhitektor zdavav v orendu chastinu kimnat rodini Bulgakovih U Kiyevi zhili ta pracyuvali bagato ukrayinskih ta rosijskih pismennikiv Na vulici B Hmelnickogo 68 roztashovanij budinok Rolit u yakomu v rizni roki zhili blizko 130 literatoriv Cej budinok ye absolyutnim rekordsmenom v Ukrayini za kilkistyu memorialnih doshok na fasadi Podiyi chislennih literaturnih tvoriv zokrema romaniv vidbuvayutsya v Kiyevi Literaturnomu Kiyevu 1920 h rokiv prisvyacheni intelektualni romani Misto Valer yana Pidmogilnogo ta Divchina z vedmedikom V Domontovicha Sered ukrayinskih avtoriv Kiyiv chasto figuruye u tvorah suchasnih avtoriv Yevgeniyi Kononenko Andriya Kurkova ta Oleksiya Nikitina Kiyiv opisuyetsya u tvorah rosijskih pismennikiv Mikoli Lyeskova Mihajla Bulgakova ta Viktora Nekrasova Bagato literaturnih tvoriv prisvyacheni podiyam Yevromajdanu 2013 2014 rokiv U Kiyevi pracyuvav bolgarskij literaturoznavec Velichkov Aleksi Sered vidomih ukrayinskih avtoriv v misti pracyuvali Pavlo Tichina Lina Kostenko Vsevolod Nestajko ta inshi U Kiyevi narodilisya j zhili rosijski avtori Mihajlo Bulgakov i Viktor Nekrasov Biblioteki Dokladnishe Publichni biblioteki Kiyeva Odnimi z pershih bibliotek Kiyeva buli biblioteka Sofijskogo soboru zasnovana Yaroslavom Mudrim 1037 roku ta monastirske knigoshovishe Kiyevo Pecherskoyi lavri U XVII stolitti zasnovana biblioteka Kiyivskoyi akademiyi Do Zhovtnevogo perevorotu v Kiyevi diyalo 6 bibliotek platnogo koristuvannya najbilshoyu z nih bula miska 50 tis odinic zberigannya U 1918 1923 rokah stvoryuyetsya nizka novih bibliotek Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo Biblioteka dlya ditej ta in 1979 roku bibliotechna merezha mista nalichuvala 1332 biblioteki riznih sistem i vidomstv 66 mln odinic zberigannya yaki obslugovuvali 1598 tisyach chitachiv Shorichno publichni biblioteki Kiyeva obslugovuyut 560 tisyach koristuvachiv U svoyemu arsenali biblioteki mista mayut knizhkovi fondi vlasni informacijni elektronni bazi danih ta zabezpechuyut vikoristannya svitovih informacijnih resursiv cherez merezhu Internet Bibliotechne obslugovuvannya kiyan zdijsnyuyut Publichna biblioteka imeni Lesi Ukrayinki dlya doroslih Centralna miska biblioteka imeni T G Shevchenka dlya ditej Kiyivska molodizhna biblioteka Desyat specializovanih bibliotechnih sistem mista Kiyeva Publichni biblioteki Kiyeva Sport Dinamo Kiyiv Najpopulyarnishim komandnim vidom sportu v Kiyevi ye futbol Futbolnij klub Dinamo zagalom 29 raziv stavav chempionom SRSR ta Ukrayini zdobuvav mizhnarodni trofeyi i ye spravzhnim simvolom mista V ukrayinskij Prem yer lizi misto takozh predstavlyali klubi Obolon Arsenal ta CSKA U Pershij lizi nini vistupaye klub Livij bereg a u Drugij lizi najstarishij kiyivskij futbolnij klub Lokomotiv zasnovanij she u 1919 roci yakij virishila vidroditi Ukrzaliznicya Najkrashim ukrayinskim cholovichim basketbolnim klubom chasiv SRSR buv kiyivskij Budivelnik yakij nini razom iz BK Kiyiv vistupaye v ob yednanij Ukrayinskij Superlizi U vitchiznyanomu zhinochomu basketboli providni poziciyi posidaye kiyivska komanda V Ukrayinskij hokejnij lizi vistupaye hokejnij klub Sokil ta Kiyiv U radyanski chasi zhinochij gandbolnij klub Spartak neodnorazovo vigravav chempionat krayini ta yevropejski klubni trofeyi Golovnimi arenami sportivnih zmagan ye NSK Olimpijskij Palac sportu stadioni Dinamo im V Lobanovskogo ta Obolon Arena 2012 roku na NSK Olimpijskij provodilisya matchi grupovogo etapu chvertfinal ta final Yevro 2012 U Kiyevi pracyuye Nacionalnij universitet fizichnogo vihovannya i sportu Ukrayini Kuhnya Vidomi stravi simvoli Kiyeva Kotleta po kiyivski Kiyivska perepichka Kiyivskij tortZasobi masovoyi informaciyiTelekanali Suspilne Kiyiv Kiyiv TV FM radiostanciyi Dokladnishe Radiostanciyi Kiyeva Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach 67 28 Svitle radio Emmanuyil 0 93 vul Olegivska 34 B AT RATEL 69 68 Radio Mariya 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 88 4 1 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 89 4 Radio M 0 5 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 92 4 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 92 8 2 vul Olegivska 34 B AT RATEL 93 8 Biznes radio 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 94 2 Radio Maksimum 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 94 6 Armiya FM 1 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 95 2 Melodiya FM 1 5 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 95 6 Best FM 2 vul Dimitrivska 48 G 96 0 Radio NV 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 96 4 Hit FM 2 vul Olegivska 34 B AT RATEL 96 8 DJ FM 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 97 2 UA Radio Promin 1 vul Yuriya Illyenka 42 Telecentr 97 6 UA Radio Kultura 2 vul Yuriya Illyenka 42 Telecentr 98 0 Kiyiv FM 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 98 5 Radio Bajraktar 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 99 0 Nostalgie 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 99 4 Gromadske radio 1 5 vul Yuriya Illyenka 42 Telecentr 100 0 Krayina FM 4 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 100 5 Radio Miami 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 101 1 3 vul Olegivska 34 B AT RATEL 101 5 Radio Relaks 4 vul Olegivska 34 B AT RATEL 101 9 Shlyager FM 4 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 102 5 Prosto Radi O 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 103 1 Lyuks FM 5 vul Olegivska 34 B AT RATEL 103 6 Radio ROKS 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 104 0 Power FM 4 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 104 6 2 vul Olegivska 34 B AT RATEL 105 0 UA Ukrayinske Radio Golos Kiyeva 5 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 105 5 Stilne radio Perec FM 2 vul Dorogozhicka 10 KFKRRT 106 0 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 106 5 Kiss FM 2 vul Olegivska 34 B AT RATEL 107 0 Yevropa plyus 1 vul Olegivska 34 B AT RATEL 107 4 Avtoradio 5 vul Olegivska 34 B AT RATEL 107 9 Nashe radio 5 vul Olegivska 34 B AT RATEL Osvita ta naukaKiyivskij politehnichnij institut U X XIII stolittyah Kiyiv buv najbilshim osvitnim centrom Rusi Vid chasiv Volodimira Svyatoslavicha tut diyali shkoli gramoti Cerkvi i monastiri mali vlasni biblioteki Knigozbirnya kiyivskoyi Sofiyi