Правителі та голови Києва

Князі Києва

Поляни

V-VI століття		Кий	легендарний полянський князь, засновник Києва.
V-VI століття		Щек	легендарний брат Кия.
V-VI століття		Хорив	легендарний брат Кия.
864—882		Аскольд і Дір	київські князі; за «Повістю временних літ» — підлеглі Рюрика.

Київська Русь

882—912		Олег (Віщий)	київський князь; за «Повістю временних літ» — підлеглий Рюрика.
913—945		Ігор Рюрикович	перший київський князь з династії Рюриковичів.
945—957		Ольга	перша київська княгиня, мати Святослава.
957—972		Святослав Ігорович (Хоробрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
972—978		Ярополк Святославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
978—1015		Володимир Святославович (Святий)	великий князь київський з династії Рюриковичів, хреститель Русі.
1015—1016		Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1016—1018		Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1018—1019		Святополк Володимирович (Окаянний)	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1019—1054		Ярослав Володимирович (Мудрий)	великий князь київський з династії Рюриковичів; укладач «Руської Правди».
1054—1068		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1068—1069		Всеслав Брячиславич (Чародій)	великий князь київський з гілки полоцьких Ізяславичів; правнук Володимира.
1069—1073		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1073—1076		Святослав Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1076—1077		Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1077—1078		Ізяслав Ярославович	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1078—1093		Всеволод Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1093—1113		Святополк Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів.
1113—1125		Володимир Всеволодович (Мономах)	великий князь київський з династії Рюриковичів; ініціатор Любецького з'їзду.
1125—1132		Мстислав Володимирович (Великий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1132—1139		Ярополк Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139		В'ячеслав Володимирович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1139—1146		Всеволод Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146		Ігор Ольгович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів; правнук Ярослава Мудрого.
1146—1149		Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1149—1151		Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1151—1154		Ізяслав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1154—1155		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1155		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки .
1155—1157		Юрій Володимирович (Долгорукий)	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1157—1158		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки .
1159		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1159—1161		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1161		Ізяслав Давидович	великий князь київський з гілки .
1161—1167		Ростислав Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1167—1169		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1169—1170		Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1170		Мстислав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1170—1171		Гліб Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1171		Володимир Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1171—1173		Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1173		Михайло Юрійович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1173—1174		Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1174		Ярослав Ізяславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1174—1176		Роман Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1176—1181		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1181		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1181—1194		Святослав Всеволодович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1194—1201		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1201—1202		Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1202—1203		Інгвар Ярославич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1203		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1203—1204		Роман Мстиславич	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі).
1204—1205		Ростислав Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1205—1206		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1206—1207		Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1207—1210		Рюрик Ростиславич	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1210—1214		Всеволод Святославич (Чермний)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1214—1223		Мстислав Романович (Старий)	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів; загинув на Калці.
1223—1235		Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1235		Ізяслав (Мстиславич) Володимирович	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1235—1236		Володимир Рюрикович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1236—1238		Ярослав Всеволодович	великий князь київський з династії Рюриковичів (молодші Мономаховичі).
1238—1239		Михайло Всеволодович (Чернігівський)	великий князь київський з гілки чернігівських Ольговичів.
1239		Ростислав Мстиславович	великий князь київський з гілки смоленських Ростиславичів.
1239—1240		Данило Романович	великий князь київський з династії Рюриковичів (Мономаховичі; волинські Романовичі).

Київське князівство

Васал Золотої Орди

1301—1321		Станіслав Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (путивльська гілка).
1321—1324		Міндовг Гольшанський	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1324—1331		Ольгимонт Міндовгович	київський князь з династії Гедиміновичів (Гольшанські).
1331—1362		Федір Іванович	київський князь з династії Рюриковичів (Ольговичі).

Васал Великого князівства Литовського

1362—1394		Володимир Ольгердович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1394—1440	князівство скасовано, встановлено Київське намісництво
1440—1455		Олелько Володимирович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1455—1470		Семен Олелькович	київський князь з династії Гедиміновичів (Олельковичів).
1470	князівство скасовано, встановлено Київське воєводство

Воєводи Києва

Докладніше: Київське воєводство та Воєвода київський

Велике князівство Литовське

1471—1480		Мартин Гаштовт	воєвода з шляхетного литовського роду Гаштовтів гербу Абданк.
1480—1482		Іван Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1483—1492		Юрій Пац	воєвода з шляхетного литовського роду Паців гербу .
1492—1505		Дмитро Путятич	воєвода з князівського руського роду Путятичів, гілки Рюриковичів.
1505—1507		Іван Глинський	воєвода з князівського половецько-руського роду Глинських власного гербу.
1507—1508		Юрій Монтовтович	воєвода з шляхетного литовського роду гербу .
1508—1511		Юрій Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1511—1514		Юрій Радзивілл	воєвода з шляхетського литовського роду Радзивіллів гербу Труби.
1514—1541		Андрій Немирович (Немирич)	воєвода з шляхетського литовського роду Немировичів гербу Яструбець.
1542—1544		Іван Гольшанський	воєвода з князівського русько-литовського роду Гольшанських гербу Гіпоцентавр.
1544—1555		Фредерик Пронський	воєвода з князівського руського роду Пронських гербу Погоня Литовська.
1555—1559		Григорій Ходкевич	воєвода з шляхетного руського роду Ходкевичів власного гербу Гриф.
1559—1569		Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.

Корона Польська

1569—1608		Констянтин-Василь Острозький	воєвода з князівського русько-литовського роду Острозьких власного гербу.
1608—1618		Станіслав Жолкевський	воєвода з шляхетського польсько-руського роду Жолкевських гербу Любич.
1619—1628		Томаш Замойський	воєвода з шляхетського польського роду Замойських гербу Єліта.
1628—1629		Олександр Заславський	воєвода з князівського руського роду Заславських власного гербу.
1629—1630		Стефан Хмелецький	воєвода з шляхетського польсько-руського роду гербу Бонча.
1630—1649		Януш Тишкевич	воєвода з шляхетського руського роду Тишкевичів гербу Леліва.
1649—1653		Адам Кисіль	воєвода з шляхетського руського роду гербу Намет.
1654	остаточна втрата Києва в результаті Хмельниччини; місто стає резиденцією московських воєвод.

Московське царство

1654—1655		Федір Волконський	воєвода з князівського московського роду Волконських, гілки Ольговичів.
1656—1658			воєвода з дворянського московського роду .
1658—1660		Василь Шереметєв	воєвода з дворянського московського роду Шерємєтьєвих.
1660—1663			воєвода з дворянського московського роду , гілки Ольговичів.

Війти Києва

Річ Посполита

Докладніше: Війт

1502—1514		Занко Онкович	війт (староста) з київського боярського роду.
1524		Ян	війт з київського міщанського роду.
1528—1540		Іван Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1544—1548		Ян Дхоревський	війт з київського міщанського роду.
1548—1550		Семен Мелешкович	війт з київського міщанського роду.
1550—1555		Максим Хонич	війт з київського міщанського роду.
1558—1563		Семен Мелешкович	війт з київського міщанського роду.
1563—1564		Богуш Ленкевич	війт з київського міщанського роду.
1564		Юрій Климович	бургомістр з київського міщанського роду.
1565—1566		Юрій Климович	війт з київського міщанського роду.
1566—1567		Василь Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1568—1570		Станіслав Соколовський	війт з київського міщанського роду.
1569		Устим Фіц-Кобизевич	війт з київського міщанського роду.
1570—1575		Гаврило Рой	війт з київського міщанського роду.
1575		Семен Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду; виконавець обов'язків війта.
1576—1580		Федір Черевчей	війт з київського міщанського роду.
1578—1592		Яцько Балика	бургомістр з київського міщанського роду Балик.
1581—1587		Семен Конашкович	війт з київського міщанського роду.
1587—1593		Федір Вовк	війт з київського міщанського роду.
1593		Еразм Стравинський	війт з київського міщанського роду.
1593—1612		Яцько Балика	війт з київського міщанського роду Балик.
1611—1620		Артем Конашкович	бургомістр з київського міщанського роду.
1612—1618		Федір Ходика-Кобизевич	війт з київського міщанського роду Кобизевичів.

•  — 1620
• Федір Тадрина — 1620
• Артем Конашкович — 1620
• Семен Мелешкович 1620–1621
• Федір Ходика — 1621–1627 (другий раз)
•  — 1627–1629
• Іван Євсейович — 1629–1631
•  — 1631–1633 (війтівський )
• Самійло Мефедович — 1633–1637
• Юзеф Ходика — 1637–1641
• Самуель Мефедович 1641–1644
• Анджей Ходика — 1644–1649
• Богдан Сомкович — 1653–1657

Московське царство

•  — 1665–1670
• Федір-Ждан Тадрина — 1670–1677
• Іван Федорович Тадрина — 1677–1691
•  — 1691–1695
•  — 1695–1699 ()
•  — 1699–1700

Російська імперія

• Данило Полоцький — 1700–1722
• Павло Войнич — 1735–1751
• Іван Сичевський — 1755–1766
• Григорій Пивоваров — 1766–1781

У 1785—1797 роках посаду війта скасовано. Магістрату залишили судові функції, а міськими справами займалася «шестигласна дума», очолювана міським головою.

• Василь Копистенський — 1785–1787, бунчуковий товариш, перший міський голова.
• Юхим Митюк (1732—1810) — 1787–1790, купець 1-ї гільдії, бунчуковий товариш, міський голова, очолював міську думу три роки.
• Григорій Радзицький (1790—1798) — міський голова, очолював міську думу до поновлення за імператора Павла І у Києві Магдебурзького права.
• Григорій Радзицький (1798—1801) — затверджений київським войтом 30 червня 1798 року Павлом І.
• Степан Рибальський - 1813 - 1818 (Валентина Шандра. Міщанські органи станового самоврядування в Україні (кінець ХVІІІ - почтаок ХХ ст. Київ, 2016. с. 26)
• Георгій Рибальський — 1801–1813
• Пилип Лакерда — 1814
• Михайло Григоренко — 1815–1826
• Григорій Киселівський — 1826–1834

Дореволюційний період (1835—1917)

Російська імперія

Міські голови

У Російській імперії градоначальник і міський голова — дві різні посади, з різними функціями. Градоначальником називалося посадова особа з правами губернатора, яка управляла градоначальництвом (тобто містом, що не знаходиться в губернському підпорядкуванні; сучасним аналогом є міста зі спеціальним статусом). Градоначальник призначався імператором. Функція губернатора і відповідно градоначальника — «перший охоронець недоторканності прав верховної влади, зисків держави і повсюдного, точного виконання законів, статутів, найвищих наказів, указів уряду сенату і приписів начальництва». Міський голова — виборна посада, глава міського громадського самоврядування. Градоначальник здійснював нагляд за діяльністю міського самоврядування (зокрема, міського голови). Градоначальників у Києві до 1917 року не існувало, так як місто знаходився в губернському підпорядкуванні Київської губернії.

Докладніше: Міський голова

Київський міський голова був вперше обраний 1835 року.

• Парфеній Дехтерьов — 1835–1837
• Павло Єлисєєв — 1837–1838
• Іван Ходунов — 1838–1841
• Готліб Фінке — 1841–1844
• Іван Ходунов — 1844–1847
• Микола Балабуха — 1847–1851
• Іван Ходунов — 1851–1853
• Семен Личков — 1853–1854
• Андрій Бухтєєв — 1854–1857
• Григорій Покровський — 1857–1860
• Йосип Завадський — 1860–1863
• Федір Войтенко — 1863–1871
• Павло Демидов Сан-Донато — 1871–1872
• Густав Ейсман — 1872–1873
• Павло Демидов Сан-Донато — 1873–1875
• Микола Ренненкампф — 1875–1879
• Густав Ейсман — 1879–1884
• Іван Толлі — 1884–1887
• Степан Сольський — 1887–1900
• Василь Проценко — 1900–1905
• Іполит Дьяков — 1906–1916
• Федір Бурчак — 1916–1917
• Євген Рябцов — 1917–1918

Революція, визвольні змагання, війна проти більшовицької Росії (1917—1920)

Введення градоначальництва

Проєкт виділення Києва з губернського підпорядкування та введення градоначальництва був поданий в 1912 році тодішнім київським губернатором Олексієм Гирсом. Питання про заснування Київського градоначальництва було «принципово вирішено» лише на початку 1917 року. У травні 1918 року, за правління гетьмана Павла Скоропадського, київським градоначальником був генерал-майор Олександр Хануков. У вересні того ж року він був відправлений у місячну відпустку, а виконуючим обов'язки градоначальника став Карл Маршалк, колишній помічник начальника московської кримінальної поліції.

Комендант Києва

• Щорс Микола Олександрович — 5–13 лютого 1919 року.

Міські голови

8 (21) серпня 1917 року перша київська демократична (всенародно обрана) Дума обрала міським головою адвоката Євгена Рябцова. Номінально він залишався на цій посаді без перерви аж до листопада 1919 року, хоча в періоди панування більшовиків фактичною владою в місті ані Дума, ані міський голова не володіли; коли ж більшовицька влада уходила з Києва (в березні 1918 року і серпні 1919 року), діяльність органів міського самоврядування поновлювалася. У листопаді 1919 року, коли Київ був під владою Добровольчої армії, виник конфлікт між міською управою і вищою владою, результатом якого стала відставка управи, а разом з нею і Євгена Рябцова з поста міського голови. На його місце був призначений товариш (заступник) міського голови Петро Бутенко, який перебував на цій посаді з 30 жовтня по 14 грудня 1919 року.

З 1919 року, після встановлення у Києві "радянської" влади, посада керівника міста називалася «голова міськради».

Голови міськради

• Андрій Іванов
• Андрій Бубнов — репресований у 1940 р.
• Євген Рябцов (1919, повторно, денікінська окупація)

Довоєнний період (1921—1941)

УРСР

голова Київської міськради:

• Ян Гамарник — 1921–1923, пізніше — керівник Політуправління Робітничо-Селянської Червоної Армії, покінчив життя самогубством.
• Григорій Гринько — 1924–1925, пізніше — нарком фінансів, репресований.
• Пантелеймон Свистун — 1925.
• Панас Любченко — 1925–1927.
• Юрій Войцехівський — 1927–1932.
• Іван Воробйов — 1932.
• Василь Биструков — 1932–1934.
• Рафаїл Петрушанський — 1934–1937, репресований.
• Павло Христич — 1937, репресований.
• Микола Пашко — 1937–1940, репресований.
• Іван Шевцов — 1940–1941, загинув у боях в оточенні.

Німецька окупація (1941—1943)

Райхскомісаріат Україна

Докладніше: Райхскомісаріат Україна

Німецька адміністрація

голова цивільної адміністрації регіону — ґебітскомісар

20 жовтня 1941—6 листопада 1943, формально до 1944		Гельмут Віль (нім. Hellmuth Will)	обербургомістр, окружний комісар

голова цивільної адміністрації міста — штадткомісар

1941		Мусс	міський комісар.
1941—1942		Марве	міський комісар.
1942		І. А. Реденбахер	міський комісар.
кінець липня 1942—1943		Фрідріх Роґауш (нім. Friedrich Rogausch)	міський комісар.
1943		Берндт	міський комісар.

голова воєнної адміністрації — штадткомандант

26 вересня 1941—1 липня 1942		Курт Ебергард (нім. Kurt Eberhard)	генерал-майор, воєнний комендант.
1 липня 1942—13 серпня 1943		Мартін фон Ремер (нім. Martin Alexander von Römer)	генерал-майор, воєнний комендант.
13 серпня 1943—16 грудня 1943		Вальтер Фіров (нім. Walter Vierow)	генерал-майор, воєнний комендант, з 6 листопада 1943 року керував формально

Міська управа

Докладніше: Київська міська управа

21 вересня 1941—25 жовтня 1941		Олександр Оглоблин	бургомістр.
29 жовтня 1941—18 лютого 1942		Володимир Багазій	бургомістр; член ОУН (м); страчений німцями.
18 лютого 1942 — листопад 1943		Леонтій Форостівський	бургомістр.

Післявоєнний період (1943—1991)

УРСР

Голови Київської міської Ради депутатів трудящих.

1943—1944		Леонід Лебідь	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1944—1946		Федір Мокієнко	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1946—1947		Федір Чеботарьов	голова виконавчого комітету ради; член КП(б)У.
1947—1963		Олексій Давидов	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1963—1968		Михайло Бурка	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1968—1979		Володимир Гусєв	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1979—1990		Валентин Згурський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1990		Арнольд Назарчук	голова Київради; член КПУ.
1990—1990		Микола Лаврухін	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.
1990—1991		Григорій Малишевський	голова виконавчого комітету ради; член КПУ.

Незалежна Україна (з 1991)

Голови Києва

• Голови Київської міської державної адміністрації — призначаються президентом:

1992—1993		Іван Салій	представник президента в Києві.
1993—1994		Леонід Косаківський	представник президента в Києві.
1995—1996		Леонід Косаківський	член КПУ.
1996—2006		Олександр Омельченко	член КПУ.
2006—2010		Леонід Черновецький	.
2010—2013		Олександр Попов	.
2013—2014		Анатолій Голубченко	тимчасовий виконувач обов'язків голови.
2014		Володимир Макеєнко	.
2014		Володимир Бондаренко	.
2014— по наш час		Віталій Кличко	.

• Київський міський голова (голова Київської міської ради) — обирається мешканцями міста:

1994—1997		Леонід Косаківський	голова Київської міської ради.
1997—1998		Леонід Косаківський	київський міський голова.
1999—2006		Олександр Омельченко	київський міський голова.
2006—2012		Леонід Черновецький	київський міський голова.
2012—2014		Галина Герега	секретар Київради — виконувач обов'язків Київського міського голови.
2014— по наш час		Віталій Кличко	київський міський голова.

Примітки

1. 1559 року Теодор та Олехно Ленкевичі, сина Лен(ь)ка Домановича, продали Мелешковичові село пол. Wisienki → див.: Boniecki A. Herbarz polski. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów, 1911. — T. XIV. — S. 86. (пол.)
2. Губернатор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
3.  // Нове українське слово. — 1942, 30 липня. — № 174 (189). — С. 4.