Федір Черевчей

Фе́дір (Федько́) Черевче́й (? — 1581) — діяч київського магістрату часів Речі Посполитої, війт Києва в 1576–1581 роках.

Федір Черевчей
Федір Черевчей
Війт Києва
1576 — 1581
Попередник	(Гаврило Рой)
Наступник	Семен Конашкович
Народився	невідомо Київ
Помер	1581(1581) Київ
Підданство	Річ Посполита
Рід (Черевчеї)
Батько	Іван Черевчей
Релігія	православ'я

Життєпис

Походив зі впливового («патриціанського») міщанського роду (Черевчеїв). Син Івана Черевчея, одного з перших війтів Києва. Уперше згадується у 1540 році, коли йому разом з братами Єськом (Йосипом) та Василем надано привілей короля Сигізмунда I на Введенську ниву, якою володів ще їхній батько (в XVII століття тут з'явилася (Введенська вулиця)). На той час був повнолітнім з правом отримання спадщини. Спільно з братами займався торгівлею з Польщею та Сілезією, декілька разів виїжджав до Любліна.

У 1-й половині 1540-х років був райцею в магістраті. З 1548 року стає дацею Старої ради, до якої належали лише міські патриції. У 1552 році Федір Черевчей разом з братами згадується в «Описі київського замку» 1552 року. Згодом обійняв посаду бурмистра, але точний рік не встановлено, можливо, це відбулося за каденції його брата Василя у 1560-х роках.

У 1576 році за підтримки київського воєводи князя Костянтина Василя Острозького обирається війтом. Підтвердження на війтівство від короля Стефана Баторія від 6 липня того ж року. Розпочав боротьбу за рівність київських міщан, насамперед представників заможних родів, з польською шляхтою. Ці спроби тривали все урядування Черевчея, успіхом завершилися лише за його наступника. Водночас Черевчей перебував у складній ситуації, намагаючись не вступати у конфлікт з Острозьким, що в свою чергу викликало невдоволення членів магістрату, які не бажали обмеження своїх прав (до цього прагнув київський воєвода). Але домігся у 1576 року надіслання королівської грамоти на ім'я князя Острозького щодо дотримання прав київських міщан.

Федір Черевчей відзначився в судовій суперечці між Матвієм Черевчеєм та Андрієм Кошколдеєм стосовно прав на маєтності Басань і Биків, а також спричинення збитків з боку колишнього війта (Гаврили Роя). 9 грудня 1578 року за наказом короля з числа королівських комісарів було призначено засідання комісії, яку очолив Федір Черевчей та земський підсудок Богуфал Павша. Разом з міським урядниками Федір Черевчей вжив всіх заходів щодо свого захисту, подавши 15 січня 1579 року заяву до асесорського суду, а вже 20 січня того ж року отримали королівський охоронний привілей від короля Стефана Баторія. У травні того ж року за рішенням комісії справу виграв Кошколдей. Втім Федір Черевчей домігся мирової угоди останнього з Гаврилом Роєм та Матвієм Черевчеєм.

Активно захищав права магістрату у стосунках з замковими службовцями та монастирями, які мали значні володіння. У 1578–1580 роках тягнулася судова справа з архімандритом Мелетія Хребтовича за те, що Києво-Печерський монастир незаконно поставив корчму, де торгує горілкою. Останній звинуватив магістрат у невиконанні угоди про сплату щороку 15 «каменів» (12,15 кг) воску на користь Києво-Печерського монастиря.

Помер 1581 року. Наступним війтом було обрано Семена Конашковича.

Джерела

• Блануца А. Кошколдеї-Басанські: документи до історії київської родини (остання чверть XVI ст.) / Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. — Т. ІІ. — К. : Інститут історії України НАН України, 2013. — С. 228–242.
• Документальна спадщина Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві XVI–XVIII ст. з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Зб. док. / автори-укладачі: Ю. А. Мицик, С. В. Сохань, Т. В. Міцан, І. Л. Синяк, Я. В. Затилюк; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К., 2011. — С. 38, 446.
• Попельницька О. Історична топографія київського Подолу XVII — початку XIX століття / відповід. ред. М. Ф. Дмитрієнко. — К. : ВД «Стилос», 2003. — С. 230. — .