Чеботарьо в Фе дір Кузьми ч 15 червня 1904 19040615 с Хороше Слов яносербський повіт Катеринославська губернія Російська

Чеботарьо́в Фе́дір Кузьми́ч (15 червня 1904(19040615), с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 19 січня 1985, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих у 1946—1947 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Чеботарьов Федір Кузьмич

Голова виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих

2 лютого 1946 — листопад 1947

Попередник:

Федір Мокієнко

Спадкоємець:

Олексій Давидов

Народження:

15 червня 1904
с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині — Слов'яносербський район, Луганська область)

Смерть:

19 січня 1985 (80 років)
Київ, Українська РСР, СРСР

Країна:

Російська імперія →

СРСР

Освіта:

Київський хіміко-технологічний інститут
Ленінградська військово-технічна академія ім. Ф. Е. Дзержинського

Партія:

КПРС

Автограф:

Нагороди:

Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Чеботарьов.

Біографія

Народився на Луганщині в родині селян-бідняків. Працював учнем та підмайстром на черепичному заводі.

У 1919 році вступив до РКП(б), брав участь у громадянській війні. З 1919 року був бійцем 12-ї дивізії Червоної армії, районним військовим комісаром.

Після демобілізації з 1924 року працював на шахті Криворізького рудника та вчився на Луганському індустріальному робітничому факультеті. Того ж року переведений до Київського хіміко-технологічного інституту, який закінчив 1931 року. Одночасно вчився у Військово-технічній академії імені Дзержинського (м. Ленінград), яку закінчив у 1932 році.

У 1933 році був призначений директором Київського електромеханічного комбінату.

З 1934 року працював на заводі «Арсенал» заступником та начальником цеху, згодом — начальником виробництва, заступником головного інженера заводу.

У серпні 1937 року обраний першим секретарем Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва. 3 грудня 1937 року працював директором Київського заводу «Арсенал» (Червонопрапорного заводу № 393).

У 1939—1943 роках перебував на керівних посадах на промислових підприємствах Далекого Сходу. У 1943 році знов очолив артилерійський завод «Арсенал», який перебував у евакуації в східних районах РРФСР.

Згодом направлений до Києва, де з лютого 1946 по листопад 1947 року працював головою виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.

У грудні 1947 — травні 1953 року був заступником міністра місцевої промисловості УРСР із загальних питань. З травня 1953 року — начальник Головного управління металовиробів Міністерства місцевої і паливної промисловості Української РСР. Пізніше працював начальником відділів Київського раднаргоспу, , Держплану УРСР.

Брав активну участь у громадському житті, обирався депутатом Верховної Ради УРСР, членом Київського міського та Печерського районного комітетів Компартії України.

Помер у Києві 19 січня 1985 року. Похований на Байковому цвинтарі в м. Києві.

Відзнаки

Нагороджений орденами Леніна (08.06.1939), Вітчизняної війни І ступеня (02.07.1945), двома орденами Червоної Зірки (18.01.1942, 05.08.1944), медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Джерела

Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
Карамаш Сергій. Керівники Києва // Поділ і ми : журнал. — Київ, 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31.
Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 72, 73. — . [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Чеботарев Федор Кузьмич // Веб-сайт «Память народа» (дата звернення: 26 мая 2024). (рос.)
Чеботарьов Федір Кузьмич : некролог // Прапор комунізму : газета. — Київ, 1985. — № 18 (2114). — 22 січня. — С. 3.