Лавру хін Мико ла Васи льович 25 січня 1925 19250125 станиця Митякинська Тарасовський район Ростовська область РРФСР СРС

Лавру́хін Мико́ла Васи́льович (25 січня 1925(19250125), станиця Митякинська, Тарасовський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР — 18 вересня 1994, Київ, Україна) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів у 1990 році, заслужений будівельник УРСР, лауреат премії Ради Міністрів СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань.

Микола Васильович Лаврухін
рос. Николай Васильевич Лаврухин

Голова виконкому Київської міської ради народних депутатів

17 січня 1990 — 29 грудня 1990

Попередник:

Валентин Згурський

Спадкоємець:

Григорій Малишевський

Перший заступник голови виконкому Київської міської ради депутатів трудящих (Київської міської ради народних депутатів — з 1978)

1970 — 17 січня 1990

Народження:

25 січня 1925
станиця Митякинська, Тарасовський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР

Смерть:

18 вересня 1994 (69 років)
Київ, Україна

Поховання:

Байкове кладовище

Національність:

росіянин

Країна:

СРСР →

Україна

Освіта:

Київський інженерно-будівельний інститут

Партія:

КПРС

Шлюб:

Лаврухіна Антоніна Петрівна

Автограф:

Нагороди:

||

Заслужений будівельник Української РСР

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав 1943 року робітником з ремонту колій на Донецькій залізниці. У 1947 році закінчив Ворошиловоградський технікум залізничного транспорту, після чого працював у Ворошиловоградському будівельно-монтажному управлінні тресту «Південавтопромбуд» майстром, виконробом, начальником відділу, головним інженером.

У 1954 році закінчив Вищі інженерні курси при Київському інженерно-будівельному інституті, потім навчався в аспірантурі.

Член КПРС з 1955 року.

У 1957–1961 роках працював старшим інженером Міністерства будівництва Української РСР, головним спеціалістом Держбуду Української РСР. У 1961–1963 роках працював головним інженером, а потім керуючим трестом «Буддеталь» Головкиївміськбуду.

У 1963–1970 роках — завідувач відділу будівництва та міського господарства Київського обласного комітету КПУ.

З 1970 року працював першим заступником голови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих (Київської міської ради народних депутатів — з 1978 року), з 17 січня по 29 грудня 1990 року — голова виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів.

З 1991 року — завідувач відділу з питань техногенно-екологічної безпеки, надзвичайних ситуацій, проектування і будівництва складних інженерних споруд Київської міської державної адміністрації.

Помер 18 вересня 1994 року в санаторії у Конча-Заспі. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Могила Миколи Лаврухіна

Вшанування пам'яті

На честь Лаврухіна названо вулицю на Вигурівщині-Троєщині в Києві. Біля будинку № 7 по цій вулиці йому встановлено бронзовий пам'ятний знак.

Примітки

Улица Лаврухина // Интересный Киев (рос.) [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
Ефимов Леонид. Улица Николая Лаврухина // Зеркало недели. — 1996. — № 329. — 9 — 16 августа. (рос.) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Карамаш Сергій. Керівники Києва // Поділ і ми : журнал. — 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31.
Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К.: Довіра, 2008. — С. 198—215. [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Лаврухин Николай Васильевич (рос.) [ 28 червня 2012 у Wayback Machine.]
Лаврухін Микола Васильович. Некролог // Голос України. — 1994. — № 178 (928). — 20 вересня. — С. 2.
Умер Николай Лаврухин // Киевские ведомости. — 1994. — № 178 (502). — 20 сентября. — С. 2. (рос.)

[1] Улица Лаврухина // Интересный Киев (рос.) [ 31 травня 2022 у Wayback Machine.]