Конча-Заспа

Ко́нча-За́спа — історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва (і частково в Обухівському районі Київської області). Охоплює селища Віта-Литовська, Козин і Плюти, хутір Мриги, дачну та лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра.

Конча-Заспа
Загальна інформація
50°18′02″ пн. ш. 30°34′37″ сх. д. / 50.300583° пн. ш. 30.577083° сх. д. / 50.300583; 30.577083Координати: 50°18′02″ пн. ш. 30°34′37″ сх. д. / 50.300583° пн. ш. 30.577083° сх. д. / 50.300583; 30.577083
Країна	Україна
Адмінодиниця	Голосіївський район
Головні вулиці	вулиця Генерала Матикіна
Карта
Конча-Заспа Конча-Заспа (Київ)
Конча-Заспа у Вікісховищі

Історія

Назва «Конча-Заспа» вживається з початку 20 ст.. У ній поєдналися назви урочища Конча (вперше згадане 1799) і хутора Заспа (вперше згаданий 1800). Існують також однойменні озера.

Обидві складові назви походять від місцевих діалектних слів: заспа — пересипані мулом або піском озеро, рукав річки, струмок; конча — їхня кінцева частина, край (походить, імовірно, від численних заток Дніпра та ін. водоймищ, що є у Конча-3аспі).

За народною етимологією, назва місцевості походить від польського війська, яке нібито залягло тут на привал і поснуло, а потім вартові гучно вигукували при наближенні супротивника: «Кінчай спати!».

Вперше ця місцевість згадується як Конча або Глушець у XVI столітті, а в 1607 році озеро та урочище Заспа фігурують як володіння Видубицького монастиря. У 1772 році Конча зафіксована як урочище в Трипільському бору (від розташованого неподалік с. Трипілля). У XIX столітті фігурують хутір та озеро в урочищі Заспа, що належали Софіївському монастирю (в 1919 році озеро Заспа націоналізовано.

У дорадянські часи ці землі належали Видубицькому і Введенському монастирям, частково — російській царській родині.

Протягом 1921–1932 директором заповідника «Конча-Заспа» був Микола Шарлемань.

У 1930—1937 роках Конча-Заспа — у складі Київської приміської смуги. В межах Києва — від 1957 року.

У травні 2023 року колишня вулиця Генерала Матикіна у Голосіївському районі Києва отримала нову назву — Конча-Заспинська..

Рекреація

На території Конча-Заспи розташовані санаторії «Конча-Заспа», «Жовтень», «Пролісок», спортивна база футбольного клубу «Динамо» (Київ), державні дачі колишніх урядовців, державних діячів, першого та другого президентів України.

Є екологічно чистою зоною, завдяки рясним лісовим насадженням.

Єдина вулиця

У Конча-Заспі наразі наявна єдина вулиця Конча-Заспинська

У Конча-Заспі та навколо селища Козин побудовані елітні котеджні містечка.

Див. також

• Конта

Примітки

1. . Архів оригіналу за 8 грудня 2017.
2. Тетяна Лозовенко. У Києві змінили назви станцій метро, вулиць та провулків (англ.). Українська правда. Процитовано 18 травня 2023.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.
• Wikimapia [ 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
• Кіевскій Телеграфъ [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Кіевскій Телеграфъ [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання

• Кончу-Заспу під заповідник [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
• Местность Конча-Заспа [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• История Конча-Заспы [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]