Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Верхóвна Рáда Украї́нської Радя́нської Соціалісти́чної Респу́бліки (ВР УРСР) — найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). Законодавчо визначена (Конституцією Української РСР) 1937 року замість Всеукраїнського центрального виконавчого комітету.
| Верховна Рада Української РСР | |
| 12-те скликання (останнє) | |
 | |
 | |
| Будівля Верховної Ради Української РСР, 1952 рік. Зображено Герб Української РСР, Леніна та Сталіна | |
| Загальна інформація: | |
| Юрисдикція: |  УРСР |
| Тип: | однопалатний парламент |
| Дата заснування: | 1937 |
| Дата ліквідації: | 24 серпня 1991 |
| Попередник: |  Всеукраїнський центральний виконавчий комітет |
| Наступник: |  Верховна Рада України |
| Вибори: | |
| Останні вибори: | березень 1990 |
| Термін: | 4 роки |
Формально Рада обиралась безпосередньо громадянами Української РСР протягом одинадцяти скликань на основі загального, рівного і прямого права. З 1938 року обирали одного депутата на сто тисяч населення, а з 1978 року обирали 650 народних депутатів від блоку комуністів і безпартійних. На практиці вибори здійснювалися під жорстким контролем правлячої комуністичної партії. Строк повноважень був 4 роки, а з 1975 року - 5. Серед депутатів переважали члени компартії (62—69 % загальної кількості).
Докорінні зміни в радянській виборчій системі сталися восени 1989, коли загальна кількість депутатів, що мали обиратися до парламенту, становила 450, і вперше за багато років на одне місце претендувало кілька кандидатів.
Верховна рада УРСР обирала підзвітну їй Президію, утворювала уряд УРСР — Раду Міністрів Української РСР та обирала Верховний суд УРСР. Також депутати обирали голів облвиконкомів та частково їхніх заступників, вищий командний склад розташованих на території України військових округів.
До повноважень ВР також належало право:
- змінювати Конституцію Української РСР та приймати нову;
- видавати та затверджувати народно-господарчі плани та Державний бюджет Української РСР;
- контролювати стан та управління підприємствами союзного підпорядкування та наглядати за ними;
- надавати право громадянства УРСР тощо.
Основною формою діяльності Ради були сесії, що скликалися Президією двічі на рік. Також за розсудом Президії або на вимогу третини депутатів могли скликатися позачергові та урочисті (присвячені визначним датам) сесії. Рада утворювала постійні і тимчасові комісії. Закони приймалися більшістю голосів депутатів, які брали участь у засіданні ВР.
Історія
Перші вибори до Верховної ради Української РСР відбулися 26 червня 1938 року. Було обрано 304 депутати. Перша сесія ВР відбулася в Києві 25-28 липня 1938 року. Головою її було обрано Михайла Бурмистенка, Президію ВР УРСР очолив Леонід Корнієць.
15 листопада 1939 року позачергова 3-тя сесія ВР УРСР 1-го скликання ухвалила «Закон про прийняття Західної України до складу УРСР». 24 березня 1940 року на приєднаних землях відбулися довибори депутатів до Верховної Ради УРСР — було дообрано 80 депутатів.
У роки нацистсько-радянської війни Верховна Рада працювала в умовах воєнного часу. У зв'язку з окупацією в 1941 році території України Президія ВР Української РСР була евакуйована до міста Саратова. 26 червня 1942, 29 червня 1943 і 26 червня 1944 року був прийнятий Указ Президії ВР УРСР «Про відстрочку виборів до Верховної ради УРСР», згідно з яким вибори відкладалися на один рік, а строк повноважень ВР УРСР 1-го скликання подовжувався. Згідно з постановою РНК УРСР і ЦК КП(б)У від 8 січня 1944 року, було прийнято рішення про переїзд Президії ВР УРСР у січні 1944 року з Харкова до відвойованого Києва. 26 листопада 1946 року прийнято Указ Президії ВР УРСР «Про проведення виборів до Верховної Ради УРСР» 9 лютого 1947 року. У 1947 році було обрано ВР УРСР 2-го скликання. Упродовж 1940-1950-х років законотворчість фактично вичерпувалась удосконаленням окремих статей Конституції та вже чинних законів УРСР.
Наприкінці 1950-х років законодавча діяльність ВР активізувалася, що було зумовлено необхідністю проведення розпочатих 1-м секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим реформ у радянській системі влади. В 1959 році обговорювалися проєкти законів про судоустрій, а також цивільний, цивільно-процесуальний, кримінальний та кримінально-процесуальний кодекси. Загалом у 1960-1970-х роках законотворчість розширюється, інтенсифікується кодифікація республіканського законодавства. Так, у 1968 році ВР УРСР прийняла Закон «Про сільську і селищну Ради народних депутатів», який значно пожвавив діяльність цих низових представницьких органів. У червні 1969 року приймається Кодекс про шлюб і сім'ю, у липні 1970 року — Земельний кодекс, у червні 1972 року — Водний кодекс та ін. Кодифікація законодавства, що здійснювалася ВР у ці роки, створила умови для якіснішого правового регулювання важливих суспільних відносин. Щороку ВР затверджувала проєкти Держплану й бюджету республіки. Починаючи з 1978 року приймалися постанови про виконання річних зобов'язань. Проте закони, що приймалися ВР УРСР, часто лише дублювали положення правових актів СРСР.
Конституція УРСР 1978 року радикально не змінила правового статусу ВР. Однак були запроваджені деякі нововведення. Проголошувалося, зокрема, що всі ради народних депутатів — Верховна, обласні, районні, міські, районні у містах, селищні і сільські — становлять єдину систему органів державної влади. Було посилено вплив ВР на місцеві ради. Склад ВР збільшився до 650 депутатів, строк повноважень — до 5 років. Ширшим стало коло суб'єктів права законодавчої ініціативи. Тепер це право належало Президії ВР, РМ УРСР, постійним та іншим комісіям, депутатам, Верховному Суду, Прокуророві УРСР, а також громадським організаціям, представленим республіканськими органами.
ВР УРСР 1-го — 11-го скликань будувала свою діяльність згідно з вимогами радянського часу. Її робота перебувала під контролем ЦК КПУ, а сама вона не була постійно діючим органом, збиралася на сесії двічі на рік і фактично лише схвалювала підготовлені Президією ВР УРСР та погоджені з ЦК КПУ законопроєкти. Депутати поєднували свою роботу у ВР з іншими видами діяльності. Законодавча робота не відзначалася продуктивністю, що об'єктивно понижувало конституційний статус ВР.
Останні вибори до Верховної Ради УРСР в умовах існування Радянського Союзу відбулися в 1990 році (12-те скликання). Після прийняття Акта проголошення незалежності України перетворилася на Верховну Раду України.
Списки депутатів за скликаннями
- Депутати ВР УРСР 1-го скликання (1938–1947)
- Депутати ВР УРСР 2-го скликання (1947–1951)
- Депутати ВР УРСР 3-го скликання (1951–1955)
- Депутати ВР УРСР 4-го скликання (1955–1959)
- Депутати ВР УРСР 5-го скликання (1959–1963)
- Депутати ВР УРСР 6-го скликання (1963–1967)
- Депутати ВР УРСР 7-го скликання (1967–1971)
- Депутати ВР УРСР 8-го скликання (1971–1975)
- Депутати ВР УРСР 9-го скликання (1975–1980)
- Депутати ВР УРСР 10-го скликання (1980–1985)
- Депутати ВР УРСР 11-го скликання (1985–1990)
- Депутати ВР УРСР 12-го скликання / Депутати ВР України 1-го скликання (1990–1994)
Офіційні друковані видання
Див. також
Примітки
- Історія українського парламентаризму: від Віча Київської Русі до Верховної Ради України (частина друга). lib.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2022.
- УРСР, Верховна Рада. Закон УРСР від 15.11.1939 «Про прийняття Західної України до складу Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
- НАРОДНІ ЗБОРИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ. resource.history.org.ua. Процитовано 15 жовтня 2023.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР. Збруч (укр.). Процитовано 15 жовтня 2023.
- Возз’єднання Західної України з Радянською Україною » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 15 жовтня 2023.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1942 р. «Про відстрочку виборів у Верховну Раду УРСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 29 червня 1943 р. «Про відстрочку виборів до Верховної Ради УРСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 26 червня 1944 р. «Про відстрочку виборів до Верховної Ради УРСР»
Література
- Політичний словник. Редакція: В. К. Врублевський, В. М. Мазур, А. В. Мяловицький. Видання друге. Головна редакція УРЕ. Київ. 1976. стор. 75—76;
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Рябошапко Г. Верховна Рада Української РСР — найвищий орган державної влади республіки —. К., 1968;
- Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки. — К., 1989.
Посилання
- С. Б. Гавриш. Верховна Рада УРСР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 493. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhovna Rada Ukrayi nskoyi Radya nskoyi Socialisti chnoyi Respu bliki VR URSR najvishij organ derzhavnoyi vladi i yedinij zakonodavchij organ kolishnoyi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki URSR Zakonodavcho viznachena Konstituciyeyu Ukrayinskoyi RSR 1937 roku zamist Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu Verhovna Rada Ukrayinskoyi RSR 12 te sklikannya ostannye Budivlya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1952 rik Zobrazheno Gerb Ukrayinskoyi RSR Lenina ta Stalina Zagalna informaciya Yurisdikciya URSR Tip odnopalatnij parlament Data zasnuvannya 1937 Data likvidaciyi 24 serpnya 1991 Poperednik Vseukrayinskij centralnij vikonavchij komitet Nastupnik Verhovna Rada Ukrayini Vibori Ostanni vibori berezen 1990 Termin 4 roki Formalno Rada obiralas bezposeredno gromadyanami Ukrayinskoyi RSR protyagom odinadcyati sklikan na osnovi zagalnogo rivnogo i pryamogo prava Z 1938 roku obirali odnogo deputata na sto tisyach naselennya a z 1978 roku obirali 650 narodnih deputativ vid bloku komunistiv i bezpartijnih Na praktici vibori zdijsnyuvalisya pid zhorstkim kontrolem pravlyachoyi komunistichnoyi partiyi Strok povnovazhen buv 4 roki a z 1975 roku 5 Sered deputativ perevazhali chleni kompartiyi 62 69 zagalnoyi kilkosti Dokorinni zmini v radyanskij viborchij sistemi stalisya voseni 1989 koli zagalna kilkist deputativ sho mali obiratisya do parlamentu stanovila 450 i vpershe za bagato rokiv na odne misce pretenduvalo kilka kandidativ PovnovazhennyaVerhovna rada URSR obirala pidzvitnu yij Prezidiyu utvoryuvala uryad URSR Radu Ministriv Ukrayinskoyi RSR ta obirala Verhovnij sud URSR Takozh deputati obirali goliv oblvikonkomiv ta chastkovo yihnih zastupnikiv vishij komandnij sklad roztashovanih na teritoriyi Ukrayini vijskovih okrugiv Do povnovazhen VR takozh nalezhalo pravo zminyuvati Konstituciyu Ukrayinskoyi RSR ta prijmati novu vidavati ta zatverdzhuvati narodno gospodarchi plani ta Derzhavnij byudzhet Ukrayinskoyi RSR kontrolyuvati stan ta upravlinnya pidpriyemstvami soyuznogo pidporyadkuvannya ta naglyadati za nimi nadavati pravo gromadyanstva URSR tosho Osnovnoyu formoyu diyalnosti Radi buli sesiyi sho sklikalisya Prezidiyeyu dvichi na rik Takozh za rozsudom Prezidiyi abo na vimogu tretini deputativ mogli sklikatisya pozachergovi ta urochisti prisvyacheni viznachnim datam sesiyi Rada utvoryuvala postijni i timchasovi komisiyi Zakoni prijmalisya bilshistyu golosiv deputativ yaki brali uchast u zasidanni VR IstoriyaPershi vibori do Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR vidbulisya 26 chervnya 1938 roku Bulo obrano 304 deputati Persha sesiya VR vidbulasya v Kiyevi 25 28 lipnya 1938 roku Golovoyu yiyi bulo obrano Mihajla Burmistenka Prezidiyu VR URSR ocholiv Leonid Korniyec 15 listopada 1939 roku pozachergova 3 tya sesiya VR URSR 1 go sklikannya uhvalila Zakon pro prijnyattya Zahidnoyi Ukrayini do skladu URSR 24 bereznya 1940 roku na priyednanih zemlyah vidbulisya dovibori deputativ do Verhovnoyi Radi URSR bulo doobrano 80 deputativ U roki nacistsko radyanskoyi vijni Verhovna Rada pracyuvala v umovah voyennogo chasu U zv yazku z okupaciyeyu v 1941 roci teritoriyi Ukrayini Prezidiya VR Ukrayinskoyi RSR bula evakujovana do mista Saratova 26 chervnya 1942 29 chervnya 1943 i 26 chervnya 1944 roku buv prijnyatij Ukaz Prezidiyi VR URSR Pro vidstrochku viboriv do Verhovnoyi radi URSR zgidno z yakim vibori vidkladalisya na odin rik a strok povnovazhen VR URSR 1 go sklikannya podovzhuvavsya Zgidno z postanovoyu RNK URSR i CK KP b U vid 8 sichnya 1944 roku bulo prijnyato rishennya pro pereyizd Prezidiyi VR URSR u sichni 1944 roku z Harkova do vidvojovanogo Kiyeva 26 listopada 1946 roku prijnyato Ukaz Prezidiyi VR URSR Pro provedennya viboriv do Verhovnoyi Radi URSR 9 lyutogo 1947 roku U 1947 roci bulo obrano VR URSR 2 go sklikannya Uprodovzh 1940 1950 h rokiv zakonotvorchist faktichno vicherpuvalas udoskonalennyam okremih statej Konstituciyi ta vzhe chinnih zakoniv URSR Naprikinci 1950 h rokiv zakonodavcha diyalnist VR aktivizuvalasya sho bulo zumovleno neobhidnistyu provedennya rozpochatih 1 m sekretarem CK KPRS Mikitoyu Hrushovim reform u radyanskij sistemi vladi V 1959 roci obgovoryuvalisya proyekti zakoniv pro sudoustrij a takozh civilnij civilno procesualnij kriminalnij ta kriminalno procesualnij kodeksi Zagalom u 1960 1970 h rokah zakonotvorchist rozshiryuyetsya intensifikuyetsya kodifikaciya respublikanskogo zakonodavstva Tak u 1968 roci VR URSR prijnyala Zakon Pro silsku i selishnu Radi narodnih deputativ yakij znachno pozhvaviv diyalnist cih nizovih predstavnickih organiv U chervni 1969 roku prijmayetsya Kodeks pro shlyub i sim yu u lipni 1970 roku Zemelnij kodeks u chervni 1972 roku Vodnij kodeks ta in Kodifikaciya zakonodavstva sho zdijsnyuvalasya VR u ci roki stvorila umovi dlya yakisnishogo pravovogo regulyuvannya vazhlivih suspilnih vidnosin Shoroku VR zatverdzhuvala proyekti Derzhplanu j byudzhetu respubliki Pochinayuchi z 1978 roku prijmalisya postanovi pro vikonannya richnih zobov yazan Prote zakoni sho prijmalisya VR URSR chasto lishe dublyuvali polozhennya pravovih aktiv SRSR Konstituciya URSR 1978 roku radikalno ne zminila pravovogo statusu VR Odnak buli zaprovadzheni deyaki novovvedennya Progoloshuvalosya zokrema sho vsi radi narodnih deputativ Verhovna oblasni rajonni miski rajonni u mistah selishni i silski stanovlyat yedinu sistemu organiv derzhavnoyi vladi Bulo posileno vpliv VR na miscevi radi Sklad VR zbilshivsya do 650 deputativ strok povnovazhen do 5 rokiv Shirshim stalo kolo sub yektiv prava zakonodavchoyi iniciativi Teper ce pravo nalezhalo Prezidiyi VR RM URSR postijnim ta inshim komisiyam deputatam Verhovnomu Sudu Prokurorovi URSR a takozh gromadskim organizaciyam predstavlenim respublikanskimi organami VR URSR 1 go 11 go sklikan buduvala svoyu diyalnist zgidno z vimogami radyanskogo chasu Yiyi robota perebuvala pid kontrolem CK KPU a sama vona ne bula postijno diyuchim organom zbiralasya na sesiyi dvichi na rik i faktichno lishe shvalyuvala pidgotovleni Prezidiyeyu VR URSR ta pogodzheni z CK KPU zakonoproyekti Deputati poyednuvali svoyu robotu u VR z inshimi vidami diyalnosti Zakonodavcha robota ne vidznachalasya produktivnistyu sho ob yektivno ponizhuvalo konstitucijnij status VR Ostanni vibori do Verhovnoyi Radi URSR v umovah isnuvannya Radyanskogo Soyuzu vidbulisya v 1990 roci 12 te sklikannya Pislya prijnyattya Akta progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini peretvorilasya na Verhovnu Radu Ukrayini Spiski deputativ za sklikannyamiDeputati VR URSR 1 go sklikannya 1938 1947 Deputati VR URSR 2 go sklikannya 1947 1951 Deputati VR URSR 3 go sklikannya 1951 1955 Deputati VR URSR 4 go sklikannya 1955 1959 Deputati VR URSR 5 go sklikannya 1959 1963 Deputati VR URSR 6 go sklikannya 1963 1967 Deputati VR URSR 7 go sklikannya 1967 1971 Deputati VR URSR 8 go sklikannya 1971 1975 Deputati VR URSR 9 go sklikannya 1975 1980 Deputati VR URSR 10 go sklikannya 1980 1985 Deputati VR URSR 11 go sklikannya 1985 1990 Deputati VR URSR 12 go sklikannya Deputati VR Ukrayini 1 go sklikannya 1990 1994 Oficijni drukovani vidannyaVisti Rad deputativ trudyashih URSR Radyanska Ukrayina gazeta Sovetskaya Ukraina Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Radyanska Ukrayina zhurnal Div takozhKerivniki najvishogo organu derzhavnoyi vladi Ukrayinskoyi RSR Ukrayinskij deputatskij korpus Akademichna stipendiya imeni Golovi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR V A IvashkaPrimitkiIstoriya ukrayinskogo parlamentarizmu vid Vicha Kiyivskoyi Rusi do Verhovnoyi Radi Ukrayini chastina druga lib rada gov ua Procitovano 24 travnya 2022 URSR Verhovna Rada Zakon URSR vid 15 11 1939 Pro prijnyattya Zahidnoyi Ukrayini do skladu Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org ukr Procitovano 15 zhovtnya 2023 NARODNI ZBORI ZAHIDNOYi UKRAYiNI resource history org ua Procitovano 15 zhovtnya 2023 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Zbruch ukr Procitovano 15 zhovtnya 2023 Vozz yednannya Zahidnoyi Ukrayini z Radyanskoyu Ukrayinoyu Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ru RU Procitovano 15 zhovtnya 2023 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 26 chervnya 1942 r Pro vidstrochku viboriv u Verhovnu Radu URSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 29 chervnya 1943 r Pro vidstrochku viboriv do Verhovnoyi Radi URSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 26 chervnya 1944 r Pro vidstrochku viboriv do Verhovnoyi Radi URSR LiteraturaPolitichnij slovnik Redakciya V K Vrublevskij V M Mazur A V Myalovickij Vidannya druge Golovna redakciya URE Kiyiv 1976 stor 75 76 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Ryaboshapko G Verhovna Rada Ukrayinskoyi RSR najvishij organ derzhavnoyi vladi respubliki K 1968 Konstituciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki K 1989 PosilannyaS B Gavrish Verhovna Rada URSR Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 493 ISBN 966 00 0734 5