Со льський Степа н Стефан Миха йлович 27 січня 8 лютого 1835 18350208 або 27 грудня 1834 8 січня 1835 Волинська губернія

Народився на Волині в сім'ї священника. Закінчивши духовну академію у Києві, став її викладачем, захистив у 1877 році докторську дисертацію. До 1897 року очолював в академії кафедру Нового Заповіту. Одночасно з богословськими дослідженнями писав статті для популярних релігійних видань.

З 1879 року — заступник міського голови, а з 1887 року — міський голова Києва. Вирізнявся демократичними поглядами й відданістю справі благоустрою столиці, активно виступав за впровадження новинок техніки в міському господарстві.

За час врядування Сольського у Києві відкрили пам'ятник Богдану Хмельницькому та імператору Миколі І, почала діяти міська кінна залізниця, збудували першу міську електростанцію та пустили перший у Російській імперії електричний трамвай. Також за час його правління споруджено знаменитий київський театр «Соловцов», а також закінчено будівництво Володимирського собору.

Степан Сольський і Лук'янівське кладовище

Докладніше: Склеп Сольських

Склеп-усипальниця Степана Сольського на Лук'янівському кладовищі

За правління Степана Сольського як Київського міського голови Лук'янівському кладовищу надано статус центрального, до некрополя прокладена дорога та виконані роботи по його благоустрою. Хоча на той час іменитих киян ховали на аристократичній Аскольдовій могилі, Сольський заповідав поховати його на Лук'янівці.

Похований на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 9) у склепі роботи архітектора Едуарда Брадтмана (збудований у 1902 році). Цей склеп є однією з архітектурних домінант кладовища.

З 1997 цей склеп служить каплицею і має статус пам'ятника історії.

Примітки

Церковне ім'я.
Мирське ім'я.
Кіевлянинъ, 1900, с. 2.
ЕСБЕ, 1900, с. 841.
Напис на родинному склепі
ТКДА, 1900.

Посилання

Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
Анисимов А. Л. Городской голова «с головою»… // Кіевскій телеграфъ. — 2008. — № 14. — 4—10 апреля. [[30 січня 2014 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.] (рос.)

Джерела

Богдашевскій Д. Учено-литературная дѣятельность покойнаго профессора Кіевской духовной Академіи С. М. Сольскаго // Труды Кіевской духовной Академіи. — 1900. — т. 3. — № 12. — С. 660—685. (рос. дореф.)
Друг О. М., Ковалинський В. В., Від війта — до мера. — К. : ДОН-97, 2004. — C. 34–35. — .
Сольский, Стефан Михайлович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXa. — С. 841; доп. т. IIa. — С. 654. (рос. дореф.).
Свящ. Θ. Титовъ. Стефанъ Михайловичъ Сольскій. Некрологъ // Труды Кіевской духовной Академіи. — 1900. — т. 3. — № 12. — С. 629—640. (рос. дореф.)
Слово и рѣчи, сказанныя при погребеніи бывшаго профессора Кіевской духовной Академіи и Кіевскаго городского головы С. М. Сольскаго // Труды Кіевской духовной Академіи. — 1900. — т. 3. — № 12. — С. 641—659. (рос. дореф.)
С. М. Сольскій. Некрологъ // Кіевлянинъ. — 1900. — № 310. — 8 ноября. — С. 2. (рос. дореф.)
Похороны С. М. Сольскаго // Кіевлянинъ. — 1900. — № 312. — 10 ноября. — С. 2. (рос. дореф.)
Къ похоронамъ С. М. Сольскаго // Кіевлянинъ. — 1900. — № 313. — 11 ноября. — С. 2. (рос. дореф.)
Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 39.–40. — .
Шип Н. А. Сольський Стефан Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 708. — .
Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року.

[1] Церковне ім'я.

[2] Мирське ім'я.

[FOOTNOTEКіевлянинъ19002-3] Кіевлянинъ, 1900, с. 2.

[FOOTNOTEЕСБЕ1900841-4] ЕСБЕ, 1900, с. 841.

[5] Напис на родинному склепі

[FOOTNOTEТКДА1900-6] ТКДА, 1900.