Войцехівський Юрій Олександрович

Войцехі́вський (Войцеховський) Ю́рій Олекса́ндрович (березень 1883, Спичинці, Київська губернія — 25 жовтня 1937(1937-10-25), Київ) — український радянський державний діяч, голова Київського окружного виконкому і Київської міської ради (1928–1932), секретар ВУЦВК (1932–1936). Кандидат у члени ЦК КП(б)У (листопад 1927 — червень 1930). Член ЦК КП(б)У (червень 1930 — травень 1937). Член Ревізійної комісії КП(б)У (червень — липень 1937).

Юрій Олександрович Войцехівський
Юрій Олександрович Войцехівський
Голова Київського окружного виконавчого комітету
13 січня 1928 — вересень 1930
Попередник:	Панас Любченко
Спадкоємець:	посаду скасовано
Голова Київської міської ради
лютий 1928 — січень 1932
Попередник:	Панас Любченко
Спадкоємець:	Іван Воробйов
Народження:	березень 1883 Спичинці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть:	25 жовтня 1937(1937-10-25) (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна:	Російська імперія →  СРСР
Освіта:	Київський комерційний інститут
Партія:	КП(б)У
Автограф:
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в березні 1883 року в містечку Спичинці, тепер Погребищенський район Вінницька область, Україна. Мав вищу освіту, закінчив Київський комерційний інститут. З 1904 по 1911 рік був членом УСДРП, у 1918–1920 роках входив до партії боротьбистів. З 1920 року — член КП(б)У.

У 1919 році — член колегії Народного комісаріату освіти Української СРР. У 1920 році — завідувач Подільського губернського фінансового відділу, завідувач Подільського губернського продовольчого відділу. У 1920—1925 роках — член колегії і головного правління Цукротресту в місті Києві, директор Українського державного банку. У 1925—1928 роках — голова правління Державного видавництва України (ДВУ).

13 січня 1928 року був кооптований до складу та обраний головою Київського окружного виконкому. Цю посаду він обіймав до вересня 1930 року, коли були розформовані окружні органи влади. У лютому 1928 року Войцехівського також було обрано головою Київської міської ради. На цій посаді він працював до січня 1932 року.

20 січня 1932 року Войцехівський був призначений на посаду заступника Народного комісара земельних справ УСРР. Від 9 лютого 1932 року до 5 квітня 1936 року обіймав посаду секретаря ВУЦВК, з 14 жовтня 1936 року — заступник голови Найвищого (Верховного) суду УРСР. Член Центрального комітету КП(б)У, брав участь у кількох всеукраїнських та всесоюзних з'їздах Рад.

Заарештований у Києві 23 липня 1937 року. 24 жовтня того ж року Воєнною колегією Верховного суду СРСР як «учасник та один з керівників антирадянської націоналістичної терористичної організації на Україні» за статтями 54-1а, 54-8, 54-11 Кримінального кодексу УРСР був засуджений до вищої міри покарання — розстрілу, з конфіскацією майна. 25 жовтня 1937 року був розстріляний у Києві.

У 1956 році Воєнною колегією Верховного суду СРСР Войцехівський був реабілітований за відсутністю складу злочину (посмертно).

Примітки

1. Уся Київщина, 1928, C. 37 (С. 57 у djvu-файлі).
2. Протокол Ч. 54 IV позачергового пленуму Київського окрвиконкому Х склику від 13 січня 1928 року // ДАКО, ф. Р-112, оп. 1, спр. 5521, арк. 57.
3. Биография нового председателя Киевского Окрисполкома тов. Ю. А. Войцеховского // Вечерний Киев. — 1928. — № 12 (283). — 14 января. (рос.)
4. Уся Київщина, 1928, C. 42 (С. 62 у djvu-файлі).
5. Затверджено обрання т. Войцеховського // Пролетарська правда. — 1928. — № 33 (1945). — 8 лютого. — С. 5.
6. Тов. Ю. О. Войцеховський — голова Київської Міськради // Пролетарська правда. — 1928. — № 39 (1951). — 15 лютого. — С. 5.
7. Постанова Президії ВУЦВК від 20 січня 1932 року «Про настановлення т. Войцехівського Ю. О. на заступника НКЗС УСРР» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 2. — 15 лютого. — С. 15–16. [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
8. Постанова IV (позачергової) сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету XII скликання від 9 лютого 1932 року «Про обрання тов. Войцехівського Ю. О. на секретаря ВУЦВК» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1932. — № 5. — 29 лютого. — С. 47. [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
9. Постанова Президії ВУЦВК від 4 квітня 1932 року «Про увільнення тов. Войцехівського Ю. О. від обов'язків секретаря Центрального Виконавчого Комітету УСРР» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду УСРР. — 1936. — № 19. — 9 квітня. — С. 7. [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

• Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
• Карамаш Сергій. Керівники Києва // «Поділ і ми» : журнал. — 2001. — № 4–5 (41–42). — С. 18–31.
• Уся Київщина: довідна книга на 1928 рік. — Київ : Видавництво «Пролетарська правда», 1928. — 638 с.
• Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. [Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.]
• Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 53. — . [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Войцеховский Юрий Александрович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.) [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Галузевий державний архів Служби безпеки України, фонд № 6, АІДС № 1795, арх. № 38039