Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Садиба Мерінга також Мерингівський сад сад Меринга садиба Мьорінга Київський Париж історична місцевість у Печерському ра

Київський Париж

Київський Париж

Садиба Мерінга (також Мерингівський сад, сад Меринга, садиба Мьорінга, Київський Париж) — історична місцевість у Печерському районі Києва. Назва походить від садиби професора медицини Київського університету Ф. Ф. Мерінга, яка у другій половині XIX століття розташовувалася між сучасними вулицями Хрещатик, Городецького, Лютеранською і Банковою.

Садиба Мерінга
Київ
image

садиба Мерінга у 1870-х роках
Загальна інформація
50°26′46″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.446111° пн. ш. 30.527278° сх. д. / 50.446111; 30.527278Координати: 50°26′46″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.446111° пн. ш. 30.527278° сх. д. / 50.446111; 30.527278
Країна Україна
Район Печерський
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Архітектора Городецького, Заньковецької, Ольгинська, Станіславського, площа Івана Франка
Транспорт
Метрополітен image «Хрещатик»,
image «Майдан Незалежності»
Карта
image
image
Садиба Мерінга
Садиба Мерінга (Київ)

Історія

Уперше садиба згадується на початку XIX століття як власність графа Безбородька. Пізніше садиба перейшла у власність жандармського корпусу і отримала назву «Жандармський сад». У 1862 році імператор Олександр II подарував садибу генерал-майорові . У 1860-х роках постало питання про прокладання нової вулиці, яка б з'єднала Анненковську та Інститутську вулиці. Ініціатором цього питання у 1865 році став тодішній київський губернатор Казнаков, а у 1870 році офіційний дозвіл на це дав імператор. Генерал Трепов був незадоволений такою ініціативою, він вимагав, у разі прокладання вулиці, компенсацію у вигляді додаткових 20 десятин землі, проте його бажання не задовольнили, запропонувавши грошову компенсацію у розмірі 2391 карбованців 50 копійок. Зрештою Трепов вирішив продати ділянку професору медицини Ф. Ф. Мерінгу (за іншими джерелами колишнім власником садиби був письменник Є. П. Рудиковський). Професор Мерінг до цього активно скуповував менші ділянки у цій місцевості, тож із придбанням садиби Трепова, він став власником просторої садиби площею понад 10,5 га. Більшу частину ділянки Мерінг виділив під міський сад, а також дозволив прокласти тут нову вулицю, що й було зроблено у 1873—1874 роках. Сад Мерінга швидко став серед киян одним з найулюбленіших місць для прогулянок, тут були оранжереї, городи, виноградники, ставок із купальнею, який взимку перетворювався на ковзанку.

Професор Мерінг помер у 1887 році, коли у Києві почалася будівельна лихоманка. Нащадки професора вирішили віддати ці угіддя під забудову, звернувшись у 1891 році з відповідною ініціативою до Міської думи, проте ініціатива лишилася тільки на папері. Із розвитком будівельного буму садиба ставала все більш привабливою для підприємців: спорудження прибуткових будинків тут, у центральній частині міста, мало принести величезний зиск. Зрештою у 1895 році було створено Київське домобудівне товариство, яке очолив інженер і домовласник І. І. Сибіряков, а до правління увійшли Михайло Федорович Мерінг, син професора і на той час — одноосібний власник садиби, підприємець і меценат Д. С. Марголін та архітектор Г. П. Шлейфер.

Забудова садиби почалася в 1895—1896 роках. Із міською владою погодили прокладання чотирьох нових вулиць — Миколаївської, Ольгинської, Мерінговської та Нової, а також Миколаївської площі на місці колишнього ставка. Авторами проєкту трасування стали Г. П. Шлейфер та помічник міського землеміра Й. В. Шуминський. Під час прокладання вулиць довелося деякою мірою зрівняти місцевість і зняти близько 175 тис. м³ ґрунту, який, втім, використали для засипання Афанасівського яру (район сучасної вулиці В'ячеслава Липинського) та планування парку Володимирська гірка.

5 січня 1896 року відбулося остаточне оформлення угоди про продаж садиби, вартість якої становила 1,8 млн карбованців.

Київський Париж

image
Початок Миколаївської вулиці

Колишня садиба Мерінга швидко забудовувалася сучасними (на той час), п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерн, ренесанс, необароко та неоготика, більшість з яких збереглися і мають статус пам'яток архітектури. Авторами проєктів будинків були архітектори Г. П. Шлейфер, Е. П. Брадтман, В. Городецький, М. Клуг.

Першою вулицею у новому житловому районі стала Миколаївська, першими зведеними будинками — № 1, № 3 (не збереглися) та № 5. У будинку № 5 у 1897 році відкрився готель «Контіненталь», який вважався на той час найкращим і найсучаснішим готелем у Києві. Будинок № 9 по Миколаївській вулиці, зведений у 1900—1901 роках, став на той час найвищим у Києві. На тій же Миколаївський вулиці було зведено двоповерхову будівлю для цирку П. Крутікова на 2000 місць — найбільший на той час цирк у Європі. У будинку № 10 відкрилася жіноча гімназія О. Плетньової. У будинку № 11-а у 1910-х роках діяв Київський літературно-артистичний клуб.

Найцікавішою будівлею став унікальний за розташуванням і оздобленням прибутковий будинок на Банковій вулиці, 10, зведений у 1901—1903 роках В. Городецьким.

У 1898 році на розі Хрещатика і Миколаївської (Городецького) постала будівля Промислового банку (не збереглася), а на місці колишнього ставка зведено будівлю театра «Соловцов» (сучасний Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). На вулиці Мерінгівський, 8 діяв театр Геймана.

Колишня садиба Мерінга перетворилася на видатний з архітектурної точки зору житловий район, який отримав серед киян неофіційну назву «Київський Париж», ставши популярним місцем серед творчої богеми. У готелі «Континенталь» зупинялися видатні вітчизняні та іноземні актори, у цирку Крутікова співак Федір Шаляпін вперше виконав народну пісню «Дубинушка», яка стала перлиною його творчості, у «Російському цирку», що розташовувався на Новій вулиці (Станіславського), виступав борець-початківець І. Піддубний.

Тут мешкало багато видатних письменників, поетів, акторів, науковців, громадських діячів: на вулиці Заньковецької — А. Ахматова, І. Еренбург, І. Паторжинський, Ю. Смолич, на вулиці Ольгинській — Г. Юра, М. Яковченко, Д. Мілютенко, на вулиці Станіславського — Л. Медведь та А. Філіпенко, на вулиці Городецького — М. Крушельницький, Є. Пономаренко, Н. Ужвій, О. Греків та інші.

Також ця місцевість була центром низки історичних подій. На Миколаївській вулиці працювали військові міністерства Української держави та УНР. У будинку цирка Крутикова 29 квітня 1918 року П. Скоропадського обрали гетьманом України. У приміщенні кінотеатру «Україна», який після війни постав на місці цирку, 4 вересня 1965 року пройшла акція протесту проти арештів серед української інтелігенції.

Забудова колишньої садиби Мерінга значно постраждала у вересні 1941 року, коли під час нацистської окупації диверсійні групи НКВС підірвали центр міста. Зокрема були зруйновані будинки № 1 і № 3 на Миколаївській вулиці, будівля цирку Крутикова, театр Геймана, частково зруйнований будинок Гінзбурга.

Галерея

  • image
    Цирк Крутікова, не пізніше 1930-х рр.
  • image
    Будинок Гінзбурга, 1900-ті рр.
  • image
    Будинок із хімерами, 1900-ті рр.
  • image
    Театр «Соловцов», 1900-ті рр.
  • image
    Будинок барона Гессельбейна
  • image
    Будинок Гінзбурга та цирк Крутікова
  • image
    Будинок № 6 по вулиці Заньковецької
  • image
    Будинок № 3/12 по вулиці Станіславського
  • image
    Будинок № 2/1 по вулиці Ольгинській
  • image
    Будинок № 5 на площі Івана Франка

Примітки

  1. КЭД, 1982, с. 347..
  2. Звід, т. 1, 1999, с. 315..
  3. Забудова Києва, 2012, с. 186..
  4. Рибаков, 1997, с. 124.
  5. Забудова Києва, 2012, с. 186.
  6. Рибаков, 1997, с. 125.
  7. КЭД, 1982, с. 347.
  8. Пономаренко, 2003, с. 61.
  9. Рибаков, 1997, с. 122.
  10. Забудова Києва, 2012, с. 187.
  11. Рибаков, 1997, с. 123.
  12. Забудова Києва, 2012, с. 188.
  13. Звід, т. 1, 1999, с. 315.
  14. Рибаков, 1997, с. 122..
  15. Забудова Києва, 2012, с. 188..
  16. Ернст, 1930, с. 443..
  17. Забудова Києва, 2012, с. 190.
  18. КЭД, 1982, с. 190.
  19. Забудова Києва, 2012, с. 191..
  20. Звід, т. 3, 2011, с. 1711.
  21. КЭД, 1982, с. 342.
  22. КЭД, 1982, с. 340.
  23. Звід, т. 1, 1999, с. 316.

Джерела

Посилання

  • Садиба Мьоринга. www.interesniy.kiev.ua. Цікавий Київ. 17 лютого 2006. Процитовано 17 липня 2017.
  • Усадьба Ф. Меринга. www.gorodkiev.com. Процитовано 17 липня 2017. (рос.)
  • . www.ukrop-ua.net. 14 січня 2015. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sadiba Meringa takozh Meringivskij sad sad Meringa sadiba Moringa Kiyivskij Parizh istorichna miscevist u Pecherskomu rajoni Kiyeva Nazva pohodit vid sadibi profesora medicini Kiyivskogo universitetu F F Meringa yaka u drugij polovini XIX stolittya roztashovuvalasya mizh suchasnimi vulicyami Hreshatik Gorodeckogo Lyuteranskoyu i Bankovoyu Sadiba Meringa Kiyivsadiba Meringa u 1870 h rokah Zagalna informaciya 50 26 46 pn sh 30 31 38 sh d 50 446111 pn sh 30 527278 sh d 50 446111 30 527278 Koordinati 50 26 46 pn sh 30 31 38 sh d 50 446111 pn sh 30 527278 sh d 50 446111 30 527278Krayina UkrayinaRajon PecherskijAdminodinicya KiyivGolovni vulici Arhitektora Gorodeckogo Zankoveckoyi Olginska Stanislavskogo plosha Ivana Franka Transport Metropoliten Hreshatik Majdan Nezalezhnosti Karta Sadiba MeringaSadiba Meringa Kiyiv IstoriyaUpershe sadiba zgaduyetsya na pochatku XIX stolittya yak vlasnist grafa Bezborodka Piznishe sadiba perejshla u vlasnist zhandarmskogo korpusu i otrimala nazvu Zhandarmskij sad U 1862 roci imperator Oleksandr II podaruvav sadibu general majorovi U 1860 h rokah postalo pitannya pro prokladannya novoyi vulici yaka b z yednala Annenkovsku ta Institutsku vulici Iniciatorom cogo pitannya u 1865 roci stav todishnij kiyivskij gubernator Kaznakov a u 1870 roci oficijnij dozvil na ce dav imperator General Trepov buv nezadovolenij takoyu iniciativoyu vin vimagav u razi prokladannya vulici kompensaciyu u viglyadi dodatkovih 20 desyatin zemli prote jogo bazhannya ne zadovolnili zaproponuvavshi groshovu kompensaciyu u rozmiri 2391 karbovanciv 50 kopijok Zreshtoyu Trepov virishiv prodati dilyanku profesoru medicini F F Meringu za inshimi dzherelami kolishnim vlasnikom sadibi buv pismennik Ye P Rudikovskij Profesor Mering do cogo aktivno skupovuvav menshi dilyanki u cij miscevosti tozh iz pridbannyam sadibi Trepova vin stav vlasnikom prostoroyi sadibi plosheyu ponad 10 5 ga Bilshu chastinu dilyanki Mering vidiliv pid miskij sad a takozh dozvoliv proklasti tut novu vulicyu sho j bulo zrobleno u 1873 1874 rokah Sad Meringa shvidko stav sered kiyan odnim z najulyublenishih misc dlya progulyanok tut buli oranzhereyi gorodi vinogradniki stavok iz kupalneyu yakij vzimku peretvoryuvavsya na kovzanku Profesor Mering pomer u 1887 roci koli u Kiyevi pochalasya budivelna lihomanka Nashadki profesora virishili viddati ci ugiddya pid zabudovu zvernuvshis u 1891 roci z vidpovidnoyu iniciativoyu do Miskoyi dumi prote iniciativa lishilasya tilki na paperi Iz rozvitkom budivelnogo bumu sadiba stavala vse bilsh privablivoyu dlya pidpriyemciv sporudzhennya pributkovih budinkiv tut u centralnij chastini mista malo prinesti velicheznij zisk Zreshtoyu u 1895 roci bulo stvoreno Kiyivske domobudivne tovaristvo yake ocholiv inzhener i domovlasnik I I Sibiryakov a do pravlinnya uvijshli Mihajlo Fedorovich Mering sin profesora i na toj chas odnoosibnij vlasnik sadibi pidpriyemec i mecenat D S Margolin ta arhitektor G P Shlejfer Zabudova sadibi pochalasya v 1895 1896 rokah Iz miskoyu vladoyu pogodili prokladannya chotiroh novih vulic Mikolayivskoyi Olginskoyi Meringovskoyi ta Novoyi a takozh Mikolayivskoyi ploshi na misci kolishnogo stavka Avtorami proyektu trasuvannya stali G P Shlejfer ta pomichnik miskogo zemlemira J V Shuminskij Pid chas prokladannya vulic dovelosya deyakoyu miroyu zrivnyati miscevist i znyati blizko 175 tis m gruntu yakij vtim vikoristali dlya zasipannya Afanasivskogo yaru rajon suchasnoyi vulici V yacheslava Lipinskogo ta planuvannya parku Volodimirska girka 5 sichnya 1896 roku vidbulosya ostatochne oformlennya ugodi pro prodazh sadibi vartist yakoyi stanovila 1 8 mln karbovanciv Kiyivskij ParizhPochatok Mikolayivskoyi vulici Kolishnya sadiba Meringa shvidko zabudovuvalasya suchasnimi na toj chas p yati ta shestipoverhovimi pributkovimi budinkami u stilyah modern renesans neobaroko ta neogotika bilshist z yakih zbereglisya i mayut status pam yatok arhitekturi Avtorami proyektiv budinkiv buli arhitektori G P Shlejfer E P Bradtman V Gorodeckij M Klug Pershoyu vuliceyu u novomu zhitlovomu rajoni stala Mikolayivska pershimi zvedenimi budinkami 1 3 ne zbereglisya ta 5 U budinku 5 u 1897 roci vidkrivsya gotel Kontinental yakij vvazhavsya na toj chas najkrashim i najsuchasnishim gotelem u Kiyevi Budinok 9 po Mikolayivskij vulici zvedenij u 1900 1901 rokah stav na toj chas najvishim u Kiyevi Na tij zhe Mikolayivskij vulici bulo zvedeno dvopoverhovu budivlyu dlya cirku P Krutikova na 2000 misc najbilshij na toj chas cirk u Yevropi U budinku 10 vidkrilasya zhinocha gimnaziya O Pletnovoyi U budinku 11 a u 1910 h rokah diyav Kiyivskij literaturno artistichnij klub Najcikavishoyu budivleyu stav unikalnij za roztashuvannyam i ozdoblennyam pributkovij budinok na Bankovij vulici 10 zvedenij u 1901 1903 rokah V Gorodeckim U 1898 roci na rozi Hreshatika i Mikolayivskoyi Gorodeckogo postala budivlya Promislovogo banku ne zbereglasya a na misci kolishnogo stavka zvedeno budivlyu teatra Solovcov suchasnij Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Na vulici Meringivskij 8 diyav teatr Gejmana Kolishnya sadiba Meringa peretvorilasya na vidatnij z arhitekturnoyi tochki zoru zhitlovij rajon yakij otrimav sered kiyan neoficijnu nazvu Kiyivskij Parizh stavshi populyarnim miscem sered tvorchoyi bogemi U goteli Kontinental zupinyalisya vidatni vitchiznyani ta inozemni aktori u cirku Krutikova spivak Fedir Shalyapin vpershe vikonav narodnu pisnyu Dubinushka yaka stala perlinoyu jogo tvorchosti u Rosijskomu cirku sho roztashovuvavsya na Novij vulici Stanislavskogo vistupav borec pochatkivec I Piddubnij Tut meshkalo bagato vidatnih pismennikiv poetiv aktoriv naukovciv gromadskih diyachiv na vulici Zankoveckoyi A Ahmatova I Erenburg I Patorzhinskij Yu Smolich na vulici Olginskij G Yura M Yakovchenko D Milyutenko na vulici Stanislavskogo L Medved ta A Filipenko na vulici Gorodeckogo M Krushelnickij Ye Ponomarenko N Uzhvij O Grekiv ta inshi Takozh cya miscevist bula centrom nizki istorichnih podij Na Mikolayivskij vulici pracyuvali vijskovi ministerstva Ukrayinskoyi derzhavi ta UNR U budinku cirka Krutikova 29 kvitnya 1918 roku P Skoropadskogo obrali getmanom Ukrayini U primishenni kinoteatru Ukrayina yakij pislya vijni postav na misci cirku 4 veresnya 1965 roku projshla akciya protestu proti areshtiv sered ukrayinskoyi inteligenciyi Zabudova kolishnoyi sadibi Meringa znachno postrazhdala u veresni 1941 roku koli pid chas nacistskoyi okupaciyi diversijni grupi NKVS pidirvali centr mista Zokrema buli zrujnovani budinki 1 i 3 na Mikolayivskij vulici budivlya cirku Krutikova teatr Gejmana chastkovo zrujnovanij budinok Ginzburga GalereyaCirk Krutikova ne piznishe 1930 h rr Budinok Ginzburga 1900 ti rr Budinok iz himerami 1900 ti rr Teatr Solovcov 1900 ti rr Budinok barona Gesselbejna Budinok Ginzburga ta cirk Krutikova Budinok 6 po vulici Zankoveckoyi Budinok 3 12 po vulici Stanislavskogo Budinok 2 1 po vulici Olginskij Budinok 5 na ploshi Ivana FrankaPrimitkiKED 1982 s 347 Zvid t 1 1999 s 315 Zabudova Kiyeva 2012 s 186 Ribakov 1997 s 124 Zabudova Kiyeva 2012 s 186 Ribakov 1997 s 125 KED 1982 s 347 Ponomarenko 2003 s 61 Ribakov 1997 s 122 Zabudova Kiyeva 2012 s 187 Ribakov 1997 s 123 Zabudova Kiyeva 2012 s 188 Zvid t 1 1999 s 315 Ribakov 1997 s 122 Zabudova Kiyeva 2012 s 188 Ernst 1930 s 443 Zabudova Kiyeva 2012 s 190 KED 1982 s 190 Zabudova Kiyeva 2012 s 191 Zvid t 3 2011 s 1711 KED 1982 s 342 KED 1982 s 340 Zvid t 1 1999 s 316 DzherelaZabudova Kiyeva dobi klasichnogo kapitalizmu abo Koli i yak misto stalo yevropejskim Kalnickij M B Kondel Perminova N M K Varto 2012 560 s 1000 prim ISBN 978 966 2321 21 0 Kiyiv Kn 1 ch 1 A L Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini P Tronko ta in K 1999 608 s ISBN 966 95478 1 4 Kiyiv Kn 1 ch 3 S Ya Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini P Tronko ta in K 2011 608 s ISBN 966 95478 2 2 Ponomarenko L A Riznik O O Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Dovidkove vidannya K Vidavnictvo Pavlim 2003 124 s ISBN 966 686 050 3 Kiyiv Providnik Za red Fedora Ernsta K VUAN 1930 800 s Ribakov M O Pro Klov Lipki ta inshi Pecherski starozhitnosti Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kiyeva K Kij 1997 374 s 10000 prim ISBN 966 7161 15 3 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 100000 prim ros PosilannyaSadiba Moringa www interesniy kiev ua Cikavij Kiyiv 17 lyutogo 2006 Procitovano 17 lipnya 2017 Usadba F Meringa www gorodkiev com Procitovano 17 lipnya 2017 ros www ukrop ua net 14 sichnya 2015 Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 17 lipnya 2017

Дата публікації:
Топ