Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Петрович Греків (Греков) (21 листопада (3 грудня) 1875, с. Сопич, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 2 грудня 1959, Відень, Австрія) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Начальний командант УГА.
| Олександр Петрович Греків | |||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор Генерал-хорунжий | |||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 21 листопада (3 грудня) 1875 с. Сопич, Глухівський повіт Чернігівська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 2 грудня 1959 (83 роки) м. Відень  Австрія | ||||||||||||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||||||||||||
| Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1918–1959 | ||||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  УНР | ||||||||||||||||||||||||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||||||||||||||||||||||||
| Рід військ |  Сухопутні війська | ||||||||||||||||||||||||
| Формування |  УГА | ||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна Польсько-українська війна (1918—1919) | ||||||||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
 Греків Олександр Петрович у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 21 листопада (або 3 грудня) 1875 року в селі Сопич (тепер Глухівського району Сумської області) у дворянській родині. За сімейним переказом його рід походив із Греції, а засновником вважався Логофетос, придворний царівни Софії Палеолог, що прибув разом із нею до Москви в 1472 році разом з її двором. Там він отримав прізвище Грек, а його потомки вже писалися Грековими.
Після закінчення гімназії, подальшу освіту набував на правничому факультеті Московського університету, який закінчив 1897 року.
На службі в Російській імператорській армії
У 1899 році закінчив Олексіївське військове училище в Москві, з того ж року почав службу в Лейб-гвардії єгерського полку підпоручиком. Після закінчення в 1905 році академії Генштабу — Миколаївської військової академії — командир роти цього ж полку.
Від 1907 р. — старший ад'ютант штабу 3-ї гренадерської дивізії в Москві; від 1908 р. — старший ад'ютант штабу 1-ї гвардійської дивізії в Петербурзі; з 1910 р. — помічник старшого ад'ютанта штабу військ гвардії та Петербурзького військового округу. Водночас із 1908 р. викладав політичну та військову історію й тактику у військових училищах Петербурга.
У 1912 р. захистив дисертацію з історії військового мистецтва.
Від самого початку Першої світової війни був по черзі начальником штабу 74-ї піхотної дивізії Північно-Західного фронту, начальником штабу 1-ї гвардійської піхотної дивізії, командиром Лейб-гвардійського єгерського полку, начальником штабу 6-го армійського корпусу,генерал-квартирмейстером 1-ї армії. За бойові заслуги в операції під Вільном у 1916 році одержав чин генерал-майора та у тому ж році був нагороджений Орденом Святого Георгія IV ступеня.
На службі в Україні
Восени 1917 року прибув до Києва, де на прохання Михайла Грушевського здійснював ліквідацію Київської військової округи, був начальником гарнізону, а потім — заступником військового міністра Олександра Жуківського.
В листопаді, з ініціативи тодішнього голови ГВС Симона Петлюри, очолив одну з сердюцьких дивізій котрі були розформовані з подання Винниченка.
Після проголошення Української Держави (квітень, 1918-го) Олександр Греків перейшов в опозицію до режиму Скоропадського, очолив українське військове товариство «Батьківщина». Наприкінці 1918 — на початку 1919 р. — міністр військових справ УНР, перший Наказний отаман Армії УНР. 9 червня 1919 року призначений командувачем Українською Галицькою армією, на чолі якої 9-28 червня 1919 року провів один із найбільших наступів цієї армії, відомий як Чортківська офензива. За три тижні УГА відвоювала у поляків значну територію ЗУНР, дійшовши до лінії Броди — Олесько — Белзець — Гологори — Перемишляни — Стратин — Княгиничі — Букачівці, проте наступ зупинився через брак зброї і боєзапасу, після чого армія змушена була відступити перед кількісно більшим і краще озброєним польським військом Пілсудського. На чолі УГА Греков пробув до 5 липня 1919 року, коли через конфлікт із керівництвом пішов у відставку та виїхав з сім'єю до Чернівців, які в той час належали до Румунського королівства.
Усього в українських збройних силах прослужив 177 днів, себто майже 6 місяців.
На еміграції
У 1920 році через Румунію переселився до Відня (Австрійська республіка), де постійно мешкав упродовж майже тридцяти років. Він у м. Відні видавав газету «Україна». У 1946 отримав австрійське громадянство.
Арешт і ув'язнення
21 вересня 1948 року викрадений і заарештований СМЕРШем у Відні. Згодом перевезений до Лук'янівської в'язниці, де пробув до травня 1949 року.
За постановою Особливої наради при Міністрі державної безпеки СРСР від 6 липня 1949 року засуджений на 25 років покарання у виправно-трудових таборах. 23 липня того ж року його було відправлено до Озерного табору. Покарання відбував у Тайшеті та Норильську.
Пізніше звільнений, і 23 грудня 1956 року повернувся до Австрії, де в 1959 році помер. Похований на цвинтарі у Санкт-Андре-Вердерн, що неподалік від Відня.
Вшанування пам'яті
- У Києві, Львові та є вулиці Генерала Грекова, а у Сумах провулок.
- Постановою № 184-VIII Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року 140 років із дня народження відзначалося на державному рівні.
-
![image]()
Могила Олександра Грекова -
![image]()
З творчого доробку
- О. Греків. Весна 1918 року в Україні [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Торонто, 1964.
- Спогади військового міністра УНР генерала Грекова [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Горобець Сергій, 1958 — помер Олександр Греків, генерал-хорунжий Армії УНР [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.], 19.12.2018 // УІНП
- «Навчальний посібник з національно-патріотичної підготовки особового складу Збройних Сил України на 2020 навчальний рік [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]» / М. Герасименко, В. Мараєва, О. Мацагор та ін. / За заг. ред. Н. Агаєва. — К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2020. — 113 с. — С.102.
- Доля і недоля генерала Грекова (До 136-річчя з дня народження)[недоступне посилання з липня 2019]
- «Навчальний посібник з національно-патріотичної підготовки особового складу Збройних Сил України на 2020 навчальний рік [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]» / М. Герасименко, В. Мараєва, О. Мацагор та ін. / За заг. ред. Н. Агаєва. — К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2020. — 113 с. — С.103.
- Політика / Голос України. — № 29 (6033). — 2015. — 18 лютого. — С. 4.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 24 квітня 2020.
Джерела та література
- Науменко К. Є., Осташко Т. С. Греков Олександр Петрович [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 190. — .
- Ковальчук М. та ін. На бій за волю. Перемога через поразки. Україна у війнах і революціях 1914—1921 років / Авт. кол.: А. Руккас, М. Ковальчук, А. Папакін, В. Лободаєв. ‒ Х., 2016. ‒ 352 с.
- Пархоменко В. А. Буремні 1917—1921 рр. в житті генерала О. Грекова (за матеріалами мемуаристики) / В. А. Пархоменко // Вісник Черкаського університету. Вип. 192. Серія Історичні науки / Черкаси, 2010. — С. 71–78.
- Дєдик О. Г. Чортківська офензива. Частина І / О. Г. Дєдик — — Львів: Астролябія, 2013. — 232 с.
- Дєдик О. Г. Чортківська офензива. Частина ІІ / О. Г. Дєдик. — Львів: Астролябія, 2015. — 192 с.
Посилання
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Греків Олександр Петрович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Бондаренко М. М., Капітоненко О. М. Корінням із Сумщини (альбом ліноритів) — Суми, Еллада-С, 2016. С. 19.
- Генерал Греків. Військова діяльність і доля [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Детальніша інформація про генерала Грекова [ 7 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z imenem Oleksandr Grekov div Grekov Oleksandr Petrovich Oleksandr Petrovich Grekiv Grekov 21 listopada 3 grudnya 1875 18751203 s Sopich Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 2 grudnya 1959 Viden Avstriya ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR Nachalnij komandant UGA Oleksandr Petrovich Grekiv General major General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya 21 listopada 3 grudnya 1875 1875 12 03 s Sopich Gluhivskij povit Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 2 grudnya 1959 1959 12 02 83 roki m Viden AvstriyaNacionalnist ukrayinecAlma Mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1918 1959Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRRid vijsk Suhoputni vijskaFormuvannya UGAVijni bitvi Persha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijna Polsko ukrayinska vijna 1918 1919 Komanduvannyav o Ministra vijskovih sprav29 kvitnya 1917 3 travnya 1918PoperednikZhukivskij Oleksandr TimofijovichNastupnikSlivinskij Oleksandr Volodimirovich Vijskovij komisar Direktoriyi Ukrayini v o 9 sichnya 1919 14 lyutogo 1919PoperednikOseckij Oleksandr ViktorovichNastupnikSirotenko Grigorij Timofijovich v o Komandant nachalnij vozhd UGA10 chervnya 1919 5 lipnya 1919PoperednikOmelyanovich Pavlenko Mihajlo VolodimirovichNastupnikTarnavskij Miron OmelyanovichNagorodi ta vidznakiOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Grekiv Oleksandr Petrovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 21 listopada abo 3 grudnya 1875 roku v seli Sopich teper Gluhivskogo rajonu Sumskoyi oblasti u dvoryanskij rodini Za simejnim perekazom jogo rid pohodiv iz Greciyi a zasnovnikom vvazhavsya Logofetos pridvornij carivni Sofiyi Paleolog sho pribuv razom iz neyu do Moskvi v 1472 roci razom z yiyi dvorom Tam vin otrimav prizvishe Grek a jogo potomki vzhe pisalisya Grekovimi Pislya zakinchennya gimnaziyi podalshu osvitu nabuvav na pravnichomu fakulteti Moskovskogo universitetu yakij zakinchiv 1897 roku Na sluzhbi v Rosijskij imperatorskij armiyi U 1899 roci zakinchiv Oleksiyivske vijskove uchilishe v Moskvi z togo zh roku pochav sluzhbu v Lejb gvardiyi yegerskogo polku pidporuchikom Pislya zakinchennya v 1905 roci akademiyi Genshtabu Mikolayivskoyi vijskovoyi akademiyi komandir roti cogo zh polku Vid 1907 r starshij ad yutant shtabu 3 yi grenaderskoyi diviziyi v Moskvi vid 1908 r starshij ad yutant shtabu 1 yi gvardijskoyi diviziyi v Peterburzi z 1910 r pomichnik starshogo ad yutanta shtabu vijsk gvardiyi ta Peterburzkogo vijskovogo okrugu Vodnochas iz 1908 r vikladav politichnu ta vijskovu istoriyu j taktiku u vijskovih uchilishah Peterburga U 1912 r zahistiv disertaciyu z istoriyi vijskovogo mistectva Vid samogo pochatku Pershoyi svitovoyi vijni buv po cherzi nachalnikom shtabu 74 yi pihotnoyi diviziyi Pivnichno Zahidnogo frontu nachalnikom shtabu 1 yi gvardijskoyi pihotnoyi diviziyi komandirom Lejb gvardijskogo yegerskogo polku nachalnikom shtabu 6 go armijskogo korpusu general kvartirmejsterom 1 yi armiyi Za bojovi zaslugi v operaciyi pid Vilnom u 1916 roci oderzhav chin general majora ta u tomu zh roci buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya Na sluzhbi v Ukrayini Voseni 1917 roku pribuv do Kiyeva de na prohannya Mihajla Grushevskogo zdijsnyuvav likvidaciyu Kiyivskoyi vijskovoyi okrugi buv nachalnikom garnizonu a potim zastupnikom vijskovogo ministra Oleksandra Zhukivskogo V listopadi z iniciativi todishnogo golovi GVS Simona Petlyuri ocholiv odnu z serdyuckih divizij kotri buli rozformovani z podannya Vinnichenka Pislya progoloshennya Ukrayinskoyi Derzhavi kviten 1918 go Oleksandr Grekiv perejshov v opoziciyu do rezhimu Skoropadskogo ocholiv ukrayinske vijskove tovaristvo Batkivshina Naprikinci 1918 na pochatku 1919 r ministr vijskovih sprav UNR pershij Nakaznij otaman Armiyi UNR 9 chervnya 1919 roku priznachenij komanduvachem Ukrayinskoyu Galickoyu armiyeyu na choli yakoyi 9 28 chervnya 1919 roku proviv odin iz najbilshih nastupiv ciyeyi armiyi vidomij yak Chortkivska ofenziva Za tri tizhni UGA vidvoyuvala u polyakiv znachnu teritoriyu ZUNR dijshovshi do liniyi Brodi Olesko Belzec Gologori Peremishlyani Stratin Knyaginichi Bukachivci prote nastup zupinivsya cherez brak zbroyi i boyezapasu pislya chogo armiya zmushena bula vidstupiti pered kilkisno bilshim i krashe ozbroyenim polskim vijskom Pilsudskogo Na choli UGA Grekov probuv do 5 lipnya 1919 roku koli cherez konflikt iz kerivnictvom pishov u vidstavku ta viyihav z sim yeyu do Chernivciv yaki v toj chas nalezhali do Rumunskogo korolivstva Usogo v ukrayinskih zbrojnih silah prosluzhiv 177 dniv sebto majzhe 6 misyaciv Na emigraciyi U 1920 roci cherez Rumuniyu pereselivsya do Vidnya Avstrijska respublika de postijno meshkav uprodovzh majzhe tridcyati rokiv Vin u m Vidni vidavav gazetu Ukrayina U 1946 otrimav avstrijske gromadyanstvo Aresht i uv yaznennya 1948 Oleksandr Grekiv sidit po centru ta Mihajlo Soroka sidit sprava sered ukrayinskih v yazniv 21 veresnya 1948 roku vikradenij i zaareshtovanij SMERShem u Vidni Zgodom perevezenij do Luk yanivskoyi v yaznici de probuv do travnya 1949 roku Za postanovoyu Osoblivoyi naradi pri Ministri derzhavnoyi bezpeki SRSR vid 6 lipnya 1949 roku zasudzhenij na 25 rokiv pokarannya u vipravno trudovih taborah 23 lipnya togo zh roku jogo bulo vidpravleno do Ozernogo taboru Pokarannya vidbuvav u Tajsheti ta Norilsku Piznishe zvilnenij i 23 grudnya 1956 roku povernuvsya do Avstriyi de v 1959 roci pomer Pohovanij na cvintari u Sankt Andre Verdern sho nepodalik vid Vidnya Vshanuvannya pam yatiU Kiyevi Lvovi ta ye vulici Generala Grekova a u Sumah provulok Postanovoyu 184 VIII Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 11 lyutogo 2015 roku 140 rokiv iz dnya narodzhennya vidznachalosya na derzhavnomu rivni Mogila Oleksandra GrekovaZ tvorchogo dorobkuO Grekiv Vesna 1918 roku v Ukrayini 10 lipnya 2018 u Wayback Machine Toronto 1964 Spogadi vijskovogo ministra UNR generala Grekova 24 sichnya 2010 u Wayback Machine ros PrimitkiGorobec Sergij 1958 pomer Oleksandr Grekiv general horunzhij Armiyi UNR 4 grudnya 2020 u Wayback Machine 19 12 2018 UINP Navchalnij posibnik z nacionalno patriotichnoyi pidgotovki osobovogo skladu Zbrojnih Sil Ukrayini na 2020 navchalnij rik 3 grudnya 2020 u Wayback Machine M Gerasimenko V Marayeva O Macagor ta in Za zag red N Agayeva K NDC GP ZSU 2020 113 s S 102 Dolya i nedolya generala Grekova Do 136 richchya z dnya narodzhennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Navchalnij posibnik z nacionalno patriotichnoyi pidgotovki osobovogo skladu Zbrojnih Sil Ukrayini na 2020 navchalnij rik 3 grudnya 2020 u Wayback Machine M Gerasimenko V Marayeva O Macagor ta in Za zag red N Agayeva K NDC GP ZSU 2020 113 s S 103 Politika Golos Ukrayini 29 6033 2015 18 lyutogo S 4 Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 24 kvitnya 2020 Dzherela ta literaturaNaumenko K Ye Ostashko T S Grekov Oleksandr Petrovich 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 190 ISBN 966 00 0405 2 Kovalchuk M ta in Na bij za volyu Peremoga cherez porazki Ukrayina u vijnah i revolyuciyah 1914 1921 rokiv Avt kol A Rukkas M Kovalchuk A Papakin V Lobodayev H 2016 352 s Parhomenko V A Buremni 1917 1921 rr v zhitti generala O Grekova za materialami memuaristiki V A Parhomenko Visnik Cherkaskogo universitetu Vip 192 Seriya Istorichni nauki Cherkasi 2010 S 71 78 Dyedik O G Chortkivska ofenziva Chastina I O G Dyedik Lviv Astrolyabiya 2013 232 s Dyedik O G Chortkivska ofenziva Chastina II O G Dyedik Lviv Astrolyabiya 2015 192 s PosilannyaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Grekiv Oleksandr Petrovich ros grwar ru Rosijska imperatorska armiya v Pershij svitovij vijni Bondarenko M M Kapitonenko O M Korinnyam iz Sumshini albom linoritiv Sumi Ellada S 2016 S 19 General Grekiv Vijskova diyalnist i dolya 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine Detalnisha informaciya pro generala Grekova 7 lyutogo 2017 u Wayback Machine