Софія Палеолог

Софія Хомівна Палеолог, Зоя Палеолог (1455, Морея — 7 квітня 1503, ?) — походила з імператорської династії Палеологів.

Софія Палеолог
Народилася	1455^[2] Містра, ^d, ^d, Пелопоннес, Греція^[2]
Померла	7 квітня 1503 Москва, Велике князівство Московське^[2]
Поховання	^d
Країна	Морейський деспотат
Діяльність	політична діячка
Знання мов	давньоруська і грецька
Конфесія	православна церква і православ'я
Рід	Рюриковичі
Батько	Фома Палеолог
Мати	^d
Брати, сестри	Олена Палеологиня, ^d і ^d
У шлюбі з	Іван III Васильович
Діти	Василій III, ^d, ^d, Олена Московська, ^d, ^d, ^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Її батько, Фома Палеолог — деспот Мореї (середньовічна назва Пелопоннесу), був молодшим братом останнього візантійського імператора Костянтина XI, загиблого в 1453 при падінні Константинополя.

Після захоплення Морєї у 1460 Мехмедом II Зоя разом зі своїми двома братами пережила всі негаразди вигнання та втечі: спочатку на острів Керкіру (Корфу), а потім до Риму, де й отримала ім'я Софія. Після смерті батька Софія жила під опікою Папи Римського, який обрав її знаряддям своїх задумів: для того, щоби відновити флорентійське об'єднання церков і долучити до унії Московію, він вирішив видати візантійську принцесу заміж за московітського князя Івана III, овдовілого в 1467.

Вже в червні 1472 відбула з Риму до Московії, а 1 жовтня гонець прискакав до Пскова з наказом готуватися до зустрічі майбутньої государині. Софія, не затримуючись ніде, у супроводі римського легата Антонія поспішала до Москви, куди прибула 12 листопада 1472. У той же день відбулося її вінчання з Іваном III, при цьому шлюб московського князя з грецькою принцесою мав зовсім інші наслідки, ніж розраховував Папа. Софія замість того, щоб схилити Московію до прийняття унії, прийняла православ'я; посли Папи Римського змушені були виїхати ні з чим. Шлюб цей справив великий вплив на зміцнення міжнародного авторитету Московського царату і великокнязівської влади всередині країни. За словами Бестужева-Рюміна, спадщина Візантії відіграла величезну роль, насамперед, у справі «збирання Русі» Московією, а також у виробленні московітської національної ідеології Третього Риму.

У великої князівської пари Софії Палеолог та Івана III народилося 12 дітей. Слідом за двома доньками, померлими відразу ж після народження, велика княгиня народила сина — Василя Івановича, домігшись оголошення його великим князем замість вінчаного на царство онука Івана III — Дмитра.

Померла за два роки до смерті чоловіка — 7 квітня 1503.

Примітки

1. София Фоминична // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1909. — Т. 19. — С. 148–154.
   d:Track:Q21175489d:Track:Q25877488d:Track:Q1960551d:Track:Q1963546d:Track:Q656
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #124117139 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Софія Палеолог принцеса з Ватикану на YouTube // Председатель СНТ. — 2022. — 26 березня. (рос.)

• София Палеолог — Великая княгиня московская (рос.)