Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архітектура модерну стиль в архітектурі переважно в європейських країнах та країнах західної цивілізації що панував на з

Архітектура модерну

Архітектура модерну

Архітектура модерну — стиль в архітектурі, переважно, в європейських країнах та країнах західної цивілізації, що панував на зламі XIX—XX ст. напередодні Першої світової війни. Спроби відродити стиль модерн притаманні архітектурній практиці початку XXI ст. як негативна реакція на оголеність геометричних форм і відсутність декору в функціоналізмі.

image
Прибутковий будинок на Малій Житомирській 12а

Передумови

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.

Але згодом виробився і інший підхід до образного стану архітектури модерну, притаманний північним країнам — завеликі, скелеподібні об'єми, узагальненість і асиметрія, грубуватий і небагатий декор на фасадах, використання природних каменів (оброблених і необроблених), звертання до народної архітектури і образів національної міфології та надбання середньовіччя (північний модерн).

Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятки, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.

Розповсюдженню стилю сприяли як широке промислове виробництво бетону, скла великого розміру, піднесення промислового виробництва заліза, цегли, кераміки, так і піднесення торгівлі та будівельний бум. Стилістику сецесії всіляко підтримували як всесвітні виставки, так і різні періодичні видання. Головним було повсюдне прийняття цього стилю новими прошарками населення — середньою та великою буржуазією, банкірами, власниками великих універмагів, середніми і дрібними комерсантами без значних культурних традицій.

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.

Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).

Вокзали

Докладніше: Головний вокзал Праги
image
Прага, залізничний вокзал
image
Україна, Вінницька область. Козятин, залізничний вокзал, 1889 р.

Модерн як стиль, гнучкий та відкритий для новацій, брався і успішно розв'язував будь-які архітектурні завдання, побудову як суспільно значимих, так і приватних архітектурних споруд. Серед них — ратуші, ринки, театри і казино, універмаги, крамниці і пасажі, банки і кінотеатри, столичні особняки нових багатіїв і садиби в сільській місцевості. Доволі повно модерн в архітектурі відбився і в побудові численних вокзалів у віддалених місцевостях, позаяк піднесення модерну збіглося з масовим розвитком будівництва як такого та розбудовою залізниць.

Якщо для побудови вокзалів в столичних і великих містах та промислових центрах використовували індивідуальні проєкти, створені уславленими архітекторами, для будівництва в провінціях та віддалених місцинах будували за типовими проєктами. Типові проєкти вокзалів в Російській імперії доручили створити архітекторові Желязевичу Рудольфу Андрійовичу (1810—1874).

В Російській імперії в другій половині XIX ст. розробку класів і типів залізничних станцій доручили інженеру Мельникову П. П. Два вищі щаблі класів відвели для столичних і великих міст. Були проведені архітектурні конкурси на проєкти великих вокзалів. Свої проєкти для них розробила низка архітекторів нової генерації, серед них Лев Кекушев, С. Красовський, Г. Гримм, К. Тон та ін.

Суспільне розмежування, притаманне державам зі значними домішками феодалізму, було притаманно і розділу пасажирів на три класи. Для імператорської родини будували окремий імператорський павільйон. Апартаменти з тогочасним комфортом і декором будували для керівництва, а бараки і пристосовані приміщення відводили для численної обслуги і робітників.

Іноді вокзали за індивідуальними проєктами створювали і в невеликих містах, мало до того відомих широкому загалу (вокзал Сабліно, вокзал Жмеринки, розкішним вважали пасажири вокзал в мало відомому Козятині за примхливість цегельних деталей, Вінницька область, Україна). Триповерховий, вибудований із цегли вокзал міста Оренбург нагадував палац великого міста.

Якщо стіни вокзалу тинькували, дозволялось розфарбування у два кольори, білі деталі, а тло жовте, блакитне, зелене, рожеве, що підсилювало зовнішню привабливість вокзалу.

У країнах багатих на ліс продовжилось також використання деревини і для створення вокзалів. Для будівництва вокзалу могли використати цеглу, для допоміжних і господарських споруд деревину. При будівництві вокзалів на пустельних чи малозаселених ділянках масштаб і розміри вокзалу були вказівками на майбутню значимість поселення, адже вокзал відігравав містобудівну роль і ставав архітектурною домінантою поселення разом із храмами.

Підприємець Савва Мамонтов і вокзали

  • image
    Станція Вириця, Росія. Дерев'яний буфет А. Кукушкіна, 1909 р.
  • image
    Маріуполь. Первісний залізничний вокзал

В залежності від масштабу обдарованості і талановитості підприємця художня виразність вокзалів зростала. Так, Савва Іванович Мамонтов (1841—1918) керував розбудовою Вологодсько-Архангельської залізниці. Він підійшов творчо і для розбудови вокзалів цієї залізниці, відбув у Західну Європу у пошуку нових ідей. Ідейною програмою розбудови нових вокзалів цього напрямку С. Мамонтов оголосив архітектуру будинків Швейцарії. Для створення проєктів були залучені московські архітектори Ілларіон Іванов-Шиц (1865—1937) та Лев Кекушев (1862—1914), що вдало працював як з цеглою, так і з деревиною. Низка вокзалів напрямку Ярославль-Вологда-Архангельськ була витримана в певній стилістиці. Помітно меншою була архітектурна виразність вокзалів південного напрямку (тодішня назва Донецька Кам'яновугільна залізниця 1882 р.) до міста порту Маріуполь у Приазов'ї.

Вокзали (вибрані фото)

  • image
    Україна, Жмеринка, вокзал, загальний вигляд
  • image
    Виборг. Первісний дерев'яний вокзал до руйнування і побудови кам'яного, фото 1870 р. Стара поштівка]]
  • image
    Козятин, Вінницька обл. Залізничний вокзал, 1889 р.
  • image
    Україна. Вокзал Олександрівськ ІІ в стилі модерн
  • image
    Харків, колишній вокзал (до руйнування), проєкт С. Загоскина та Д. Шпиллера, виконроб Ю. Цауне, побудова 1901 р.
  • image
    Берген. Залізничний вокзал.
  • image
    Центральний вокзал Гельсінкі. Північний модерн.
  • image
    Вокзал Базель SBB. Швейцарія

Прибутковий будинок

Докладніше: Прибутковий будинок

Особняк і садиба доби модерн

Новий імпульс для розбудови в новій стилістиці отримали також міські особняки та меншою мірою садиби в сільській місцевості. До створення міських особняків звернулась ціла низка архітекторів нової генерації, заклопотаних як завданням опанування стилю модерн, так і завданням продемонструвати власні обдарованість і віртуозність. Вишуканий декор цих маєтків дивував, іноді просто шокував сучасників.

Позитивним було намагання найбільш обдарованих архітекторів будувати за принципом «зі середини назовні» на відміну від хибної практики малювати привабливі фасади, а потім пристосовувати житлову функцію під штучну, малофункціональну архітектуру. Малі земельні ділянки та дороговизна земель у містах не завжди надавали можливість явити у повній мірі майстерність та віртуозність декору, що мимоволі був зосереджений на одному головному фасаді, коли особняк будували в містах з давньою історією та щільною забудовою (забудова в містах Брюссель, Гент, Париж, Турин тощо).

У випадках достатньої земельної ділянки особняки будували за садибним типом, а споруда отримувала всефасадність, коли всі фасади мали єдину стилістику та надавали можливість огляду кожного з них (Особняк Чаєва (Санкт-Петербург)). Майстерно обробленими були і сільські садиби в провінціях, не завжди одноповерхові, що продовжували традицію багатіїв будувати палаци. Навіть небагата садиба могла отримати нову виразність і вплив палацової архітектури, якщо до справи залучали високо обдарованого архітектора (проєкт шведа Гуннара Свенсона для садиби Воробйово лікаря Федорова С. П., 1897 р., нині Калузька область). Створення садиб в стилі класицизм не потребувало великої кількості висококваліфікованих будівників чи надто коштовних будівельних матеріалів (годилася навіть знайома в провінціях деревина).

Віртуозність обробки матеріалів і взагалі підвищена увага до властивостей та краси будматеріалів ставала в заваді при будівництві в провінціях. Тому кількість різноманітних матеріалів в садибах і малих провінційних містечках мимоволі звужувалась, де обмежувались деревиною, цеглою, мінімумом зовнішнього декору. Лише найбільш рідкісні зразки декору виготовляли промисловим засобом і вивозили у глибинку (нетипова колона з вигаданою капітеллю, гнуті деталі дерев'яної лиштви, деталі з чавуну, паркова скульптура для саду багатого помешкання).

Інше

Модерн і ужиткове мистецтво

Помітний поштовх для розвитку наприкінці XIX ст. отримало декоративно-ужиткове мистецтво. Цей розвиток приготували як підвищена увага до історії власних країн, увага до старовини та антикваріату, так і рух мистецтв і ремесел. Вітражі і килими, меблі і дереворізьба, , порцеляна, скло мистецьке, кольорові кахлі, ліплений декор зажили наче новим життям. Новий етап промислового розвитку дозволив явити вигідні старі і нові якості знайомих матеріалів — бетону, цегли, деревини, кераміки, металу тощо.

Ставлення до стилю модерн

Стрімкість розповсюдження модерну, перш за все в архітектурі, викликала як захоплення одних, так і спротив та негативні оцінки інших. До еклектики ставились доволі терпляче, бо своїм несамостійним декором вона нагадувала історичні стилі і відсилала до уславлених зразків минулого. Ранній та розвинений модерн, навпаки, демонстративно розривав традицію з ордерною архітектурою минувшини, зосередившись на опануванні та затвердженні нового стилю і нової, вишуканої орнаментики та своєрідного використання давно відомих будматеріалів. До новомодного стилю модерн охоче звернулась як нова генерація архітекторів, так і ті прошарки буржуазного суспільства, що відірвались і від народної архітектури, і від дійсного знання культури попередніх періодів (новітні багатії, банківські та торгівельні магнати, неписьменні вихідці з сіл, що перейшли у дрібну буржуазію тощо). Невдовзі незграбну архітектуру цих споживачів охрестили занепадницькою та декадентською. Реакціонери, котрих вистачало і тоді, звинувачували стиль модерн у пропаганді анархізму, атеїзму, що було повним безглуздям.

Гнучка, хвиляста лінія, запропонована архітектором Віктором Ортою, отримала назву "удар батога" і викликала захоплення у розробників нового декору. Ця ж хвиляста лінія викликала спротив і негативні оцінки у консервативних прихильників історичних стилів і її обзивали то «хробаком, що збожеволів» (gereizter Regenwurm), то стилем калякання (Schnoerkelstil). Найбільш суворими було звинувачення у розриві з народною та національною архітектурою. Архітектори модерну, навпаки, своїми творами довели, що модерн може ґрунтуватися як на національних традиціях, так і творчо використовувати її надбання (північний модерн скандинавських країн, український архітектурний модерн тощо). В кожній країні кінець кінцем виникли власні варіанти модерну, з пишним декором у Іспанії, Португалії, Італії, Бельгії до раціональних і мінімалістичних варіантів в країнах навколо Балтики.

На початковому етапі мало хто усвідомлював переваги нового стилю, його принцип побудови споруд з середини назовні, намагання зробити функцію домінантною над декоруванням та практикою робити привабливі фасади і лише ховати за ними житлову чи виробничу функцію. Бурхливий період розвитку первісного капіталізму чимало нашкодив новому стилю. В містах подрібнювали земельні ділянки, забудова на них ставала доволі щільною. Розпочався продаж ділянок з садами і парками, а подрібнені ділянки забудовували незграбними заміськими будинками і дачами. Зелені масиви в містах повсюдно скорочувались. В містах нестача площі під забудову примусила будувати багатоповерхівки, далекі від краси, а нестачу метражу компенсували висотністю. Виникало чимало помешкань вузьких і тісних, але високих.

Побудова багатоповерхівок не покращувала житлових умов більшості. Бідноту розміщали у напівпідвалах та цокольних поверхах, заглиблених у землю, в антисанітарних умовах та з браком інсоляції. Кількість такого житла для бідноти у містах тільки збільшувалась з роками (Санкт-Петербург, Москва, Харків тощо). Незначно кращим був стан одно- та двоповерхових казарм та бараків для житла пролетаріату та фабричної бідноти (Варгановські казарми у Маріуполі, казарми для робітників цукрового заводу у місті Тростянець на Сумщині, Павловські дешеві малосекційні квартири в Одесі тощо). Архітектори пропонували комплекси житлових споруд з обмеженою, але необхідною для майбутнього кількістю допоміжних споруд (дитячий садок, школа для дітей робітників, крамниця, амбулаторія, аптека). Але ці проєкти наражались на спротив бізнесменів і замовників проєктів і в своїй більшості не ставали реальними. За даними обстеження житла фабрично-заводського пролетаріату від 1910 року у Бахмутському уїзді на Донбасі сорок відсотків (40) працівників мешкали у напівземлянках та ізбах і навіть у сарайчиках з випадкових матеріалів. Декотрі землянки чи житла з випадкових матеріалів переживуть і дві світові війни, і СРСР і стануть районами нетрями на десятиліття.

Все це ставили в провину стилю модерн, бо той впадав у вічі роздратованим і приголомшеним капіталістичною дійсністю критикам та споживачам, хоча це були болючі проблеми самого капіталізму і шаленої гонитви за прибутками за всяку ціну. Символом доби стала лінива і роздратована пані в чудернацькому вбранні з помітними зламами психіки.

Архітектура модерну у сприятливих умовах і достатньому фінансуванні являла всі власні переваги. До того ж пізній, раціональний модерн, що відмовлявся від надмірного чи примхливого декору, приготував появу і стилю ар-деко (переважно для буржуазної магнатерії та багатіїв), і стилю функціоналізм (для дрібної буржуазії і мільйонів бідноти).

Стиль модерн не ніс і не несе провини за недоліки капіталізму. Він зберіг привабливість і через десятиліття трагічного XX ст. Модерн відродили в архітектурі та в дизайні інтер'єрів на початку XXI століття, але знову лише для багатіїв, необачно заклавши приреченості до всіх негативних повторень минулого.

Див. також

Примітки

  1. Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.
  2. Works of Antoni Gaudí. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 4 січня 2009.

Джерела та рекомендована література

  • Ясієвич В. Є. Київський зодчий П. Ф. Альошин. — К.: Будівельник, 1966. — 66 с.: ил.
  • Ясиевич В. Е. У истоков архитектуры XX века // Стр-во и архитектура. — 1975. — № 10.
  • Ясиевич В. Е. Памятники архитектуры XIX — начала XX века в городской среде // Стр-во и архитектура. — 1978. — № 11.
  • Ясиевич В. Е. О генезисе модерна в архитектуре Украины // Проблемы истории архитектуры Украины: Сб. тр. КиевНИИТИ. — К., 1980.
  • Ясиевич В. Е. Архитектура Украины периода капитализма и империализма (1840—1917 гг.) // Памятники архитектуры Украины: Новые исследования (Материалы к «Своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР»). — К., 1986.
  • Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
  • Горюнов В. С., Тубли М. П. «Архитектура эпохи модерна». М., 1992
  • Дмитро Малаков. «Прибуткові будинки Києва», Київ, «Кий», 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arhitektura modernu stil v arhitekturi perevazhno v yevropejskih krayinah ta krayinah zahidnoyi civilizaciyi sho panuvav na zlami XIX XX st naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Sprobi vidroditi stil modern pritamanni arhitekturnij praktici pochatku XXI st yak negativna reakciya na ogolenist geometrichnih form i vidsutnist dekoru v funkcionalizmi Pributkovij budinok na Malij Zhitomirskij 12aPeredumoviHarakterni risi stilyu modern v arhitekturi plavnist plastichnist dekorativnist Osnovnimi jogo elementami ye vikoristannya sinusoyidalnih linij stilizovanih kvitiv yazikiv polum ya hvilyastih linij zapozichenih u prirodi Ale zgodom virobivsya i inshij pidhid do obraznogo stanu arhitekturi modernu pritamannij pivnichnim krayinam zaveliki skelepodibni ob yemi uzagalnenist i asimetriya grubuvatij i nebagatij dekor na fasadah vikoristannya prirodnih kameniv obroblenih i neobroblenih zvertannya do narodnoyi arhitekturi i obraziv nacionalnoyi mifologiyi ta nadbannya serednovichchya pivnichnij modern Modern postav yak mistectvo molodih lyudej na protivagu dominuyuchomu na toj chas istoricizmovi Zvidsi pohodit nimeckij variant nazvi Jugendstil sho oznachaye stil molodi Arhitekturni pam yatki stvoreni u stili secesiya vneseni do svitovoyi spadshini YuNESKO Pragnuchi stvoriti novij stil predstavniki modernu vidmovlyalisya vid istorichnih zapozichen stilyu eklektiki vikoristovuvali umisno primhlivi minlivi formi vigadlivi liniyi principi asimetriyi i vilnogo planuvannya novi tehnichni ta konstruktivni zasobi dlya stvorennya nezvichajnih pidkresleno individualizovanih budivel de vsi rishennya pidporyadkovani yedinomu obrazno simvolichnomu zadumovi j ornamentalnomu ritmovi Rozpovsyudzhennyu stilyu spriyali yak shiroke promislove virobnictvo betonu skla velikogo rozmiru pidnesennya promislovogo virobnictva zaliza cegli keramiki tak i pidnesennya torgivli ta budivelnij bum Stilistiku secesiyi vsilyako pidtrimuvali yak vsesvitni vistavki tak i rizni periodichni vidannya Golovnim bulo povsyudne prijnyattya cogo stilyu novimi prosharkami naselennya serednoyu ta velikoyu burzhuaziyeyu bankirami vlasnikami velikih univermagiv serednimi i dribnimi komersantami bez znachnih kulturnih tradicij Viniknennya ta rozpovsyudzhennya stilyu modern secesiya zbiglosya z shirokim vikoristannyam prizabutih budivelnih tehnologij ta vidnovlennyam remesel shirokim vikoristannyam promislovih tehnologij v budivnictvi suspilno znachushih ob yektiv vistavkovi kompleksi vokzali teatri tosho Vazhlivu rol u populyarizaciyi ta rozpovsyudzhenni stilyu secesiyi zigrali same mizhnarodni vistavki ta budivnictvo vistavkovih paviljoniv u novih formah Masova zabudova deyakih vulic chi rajoniv stvorila nove arhitekturne seredovishe v istorichnih mistah sered yakih Parizh Milan Barselona Manaus Viden Peterburg Berlin Moskva Lviv Riga Kiyiv Praga Harkiv Vinnicya Chernigiv Mariupol tosho Zvernennya do hvilyastih prirodnih form stalo najharakternishoyu oznakoyu stilyu hocha povnoyi vidmovi vid pryamokutnih ob yemiv v arhitekturi dosyagti ne vdalosya Mali misce kompromisni varianti sho ne pogirshilo obraznu ta funkcionalnu skladovi stilyu V arhitekturi modernu shiroko vikoristovuvali yak derevo derev yanij modern tak i zvichajnu ta glazurovanu ceglu beton metalevi konstrukciyi sklo yih kombinaciyi Derev yanij modern perevazhav u budivnictvi zamiskih pomeshkan ta vill v krayinah bagatih lisom i z davnoyu tradiciyeyu derev yanoyi arhitekturi Shveciya Finlyandiya Rosiya Ukrayina VokzaliDokladnishe Golovnij vokzal Pragi Praga zaliznichnij vokzal Ukrayina Vinnicka oblast Kozyatin zaliznichnij vokzal 1889 r Modern yak stil gnuchkij ta vidkritij dlya novacij bravsya i uspishno rozv yazuvav bud yaki arhitekturni zavdannya pobudovu yak suspilno znachimih tak i privatnih arhitekturnih sporud Sered nih ratushi rinki teatri i kazino univermagi kramnici i pasazhi banki i kinoteatri stolichni osobnyaki novih bagatiyiv i sadibi v silskij miscevosti Dovoli povno modern v arhitekturi vidbivsya i v pobudovi chislennih vokzaliv u viddalenih miscevostyah pozayak pidnesennya modernu zbiglosya z masovim rozvitkom budivnictva yak takogo ta rozbudovoyu zaliznic Yaksho dlya pobudovi vokzaliv v stolichnih i velikih mistah ta promislovih centrah vikoristovuvali individualni proyekti stvoreni uslavlenimi arhitektorami dlya budivnictva v provinciyah ta viddalenih miscinah buduvali za tipovimi proyektami Tipovi proyekti vokzaliv v Rosijskij imperiyi doruchili stvoriti arhitektorovi Zhelyazevichu Rudolfu Andrijovichu 1810 1874 V Rosijskij imperiyi v drugij polovini XIX st rozrobku klasiv i tipiv zaliznichnih stancij doruchili inzheneru Melnikovu P P Dva vishi shabli klasiv vidveli dlya stolichnih i velikih mist Buli provedeni arhitekturni konkursi na proyekti velikih vokzaliv Svoyi proyekti dlya nih rozrobila nizka arhitektoriv novoyi generaciyi sered nih Lev Kekushev S Krasovskij G Grimm K Ton ta in Suspilne rozmezhuvannya pritamanne derzhavam zi znachnimi domishkami feodalizmu bulo pritamanno i rozdilu pasazhiriv na tri klasi Dlya imperatorskoyi rodini buduvali okremij imperatorskij paviljon Apartamenti z togochasnim komfortom i dekorom buduvali dlya kerivnictva a baraki i pristosovani primishennya vidvodili dlya chislennoyi obslugi i robitnikiv Inodi vokzali za individualnimi proyektami stvoryuvali i v nevelikih mistah malo do togo vidomih shirokomu zagalu vokzal Sablino vokzal Zhmerinki rozkishnim vvazhali pasazhiri vokzal v malo vidomomu Kozyatini za primhlivist cegelnih detalej Vinnicka oblast Ukrayina Tripoverhovij vibudovanij iz cegli vokzal mista Orenburg nagaduvav palac velikogo mista Yaksho stini vokzalu tinkuvali dozvolyalos rozfarbuvannya u dva kolori bili detali a tlo zhovte blakitne zelene rozheve sho pidsilyuvalo zovnishnyu privablivist vokzalu U krayinah bagatih na lis prodovzhilos takozh vikoristannya derevini i dlya stvorennya vokzaliv Dlya budivnictva vokzalu mogli vikoristati ceglu dlya dopomizhnih i gospodarskih sporud derevinu Pri budivnictvi vokzaliv na pustelnih chi malozaselenih dilyankah masshtab i rozmiri vokzalu buli vkazivkami na majbutnyu znachimist poselennya adzhe vokzal vidigravav mistobudivnu rol i stavav arhitekturnoyu dominantoyu poselennya razom iz hramami Pidpriyemec Savva Mamontov i vokzali Stanciya Viricya Rosiya Derev yanij bufet A Kukushkina 1909 r Mariupol Pervisnij zaliznichnij vokzal V zalezhnosti vid masshtabu obdarovanosti i talanovitosti pidpriyemcya hudozhnya viraznist vokzaliv zrostala Tak Savva Ivanovich Mamontov 1841 1918 keruvav rozbudovoyu Vologodsko Arhangelskoyi zaliznici Vin pidijshov tvorcho i dlya rozbudovi vokzaliv ciyeyi zaliznici vidbuv u Zahidnu Yevropu u poshuku novih idej Idejnoyu programoyu rozbudovi novih vokzaliv cogo napryamku S Mamontov ogolosiv arhitekturu budinkiv Shvejcariyi Dlya stvorennya proyektiv buli zalucheni moskovski arhitektori Illarion Ivanov Shic 1865 1937 ta Lev Kekushev 1862 1914 sho vdalo pracyuvav yak z cegloyu tak i z derevinoyu Nizka vokzaliv napryamku Yaroslavl Vologda Arhangelsk bula vitrimana v pevnij stilistici Pomitno menshoyu bula arhitekturna viraznist vokzaliv pivdennogo napryamku todishnya nazva Donecka Kam yanovugilna zaliznicya 1882 r do mista portu Mariupol u Priazov yi Vokzali vibrani foto Ukrayina Zhmerinka vokzal zagalnij viglyad Viborg Pervisnij derev yanij vokzal do rujnuvannya i pobudovi kam yanogo foto 1870 r Stara poshtivka Kozyatin Vinnicka obl Zaliznichnij vokzal 1889 r Ukrayina Vokzal Oleksandrivsk II v stili modern Harkiv kolishnij vokzal do rujnuvannya proyekt S Zagoskina ta D Shpillera vikonrob Yu Caune pobudova 1901 r Bergen Zaliznichnij vokzal Centralnij vokzal Gelsinki Pivnichnij modern Vokzal Bazel SBB ShvejcariyaPributkovij budinokDokladnishe Pributkovij budinok Budinok v stili ceglyanoyi secesiyi Kiyiv Yaroslaviv Val 4 Kiyiv Pributkovij budinok S Chokolovoyi vul Velika Zhitomirska 32 foto bl 1912 r Kiyiv Pributkovij budinok Aloshina F O 1910 r plan tretogo poverhu Arh Bradtman Eduard Ferdinand Petrovich Budinok Ginzburga Kiyiv pributkovij 1901 r eklektika Kekushev L M Pributkovij budinok Gryaznova Moskva Kekushev L M Pributkovij budinok Isakova pozemnij plan Kekushev L M Pributkovij budinok druzhini arhitektora Moskva Vitebsk Pributkovi budinki pobudovi pochatku XX st Riga Plan sporudi na vul Alberta 12 modern poch XX st Kiyiv Budinok iz himerami Kiyivskij pributkovij budinok Moroza Kiyivskij pributkovij budinok barona Gesselbejna Odesa Pributkovij budinok rodini Koriman Odesa Pributkovij budinok Molchanovoyi Odesa Pributkovij budinok BlyumbergaOsobnyak i sadiba dobi modernNovij impuls dlya rozbudovi v novij stilistici otrimali takozh miski osobnyaki ta menshoyu miroyu sadibi v silskij miscevosti Do stvorennya miskih osobnyakiv zvernulas cila nizka arhitektoriv novoyi generaciyi zaklopotanih yak zavdannyam opanuvannya stilyu modern tak i zavdannyam prodemonstruvati vlasni obdarovanist i virtuoznist Vishukanij dekor cih mayetkiv divuvav inodi prosto shokuvav suchasnikiv Pozitivnim bulo namagannya najbilsh obdarovanih arhitektoriv buduvati za principom zi seredini nazovni na vidminu vid hibnoyi praktiki malyuvati privablivi fasadi a potim pristosovuvati zhitlovu funkciyu pid shtuchnu malofunkcionalnu arhitekturu Mali zemelni dilyanki ta dorogovizna zemel u mistah ne zavzhdi nadavali mozhlivist yaviti u povnij miri majsternist ta virtuoznist dekoru sho mimovoli buv zoseredzhenij na odnomu golovnomu fasadi koli osobnyak buduvali v mistah z davnoyu istoriyeyu ta shilnoyu zabudovoyu zabudova v mistah Bryussel Gent Parizh Turin tosho U vipadkah dostatnoyi zemelnoyi dilyanki osobnyaki buduvali za sadibnim tipom a sporuda otrimuvala vsefasadnist koli vsi fasadi mali yedinu stilistiku ta nadavali mozhlivist oglyadu kozhnogo z nih Osobnyak Chayeva Sankt Peterburg Majsterno obroblenimi buli i silski sadibi v provinciyah ne zavzhdi odnopoverhovi sho prodovzhuvali tradiciyu bagatiyiv buduvati palaci Navit nebagata sadiba mogla otrimati novu viraznist i vpliv palacovoyi arhitekturi yaksho do spravi zaluchali visoko obdarovanogo arhitektora proyekt shveda Gunnara Svensona dlya sadibi Vorobjovo likarya Fedorova S P 1897 r nini Kaluzka oblast Stvorennya sadib v stili klasicizm ne potrebuvalo velikoyi kilkosti visokokvalifikovanih budivnikiv chi nadto koshtovnih budivelnih materialiv godilasya navit znajoma v provinciyah derevina Virtuoznist obrobki materialiv i vzagali pidvishena uvaga do vlastivostej ta krasi budmaterialiv stavala v zavadi pri budivnictvi v provinciyah Tomu kilkist riznomanitnih materialiv v sadibah i malih provincijnih mistechkah mimovoli zvuzhuvalas de obmezhuvalis derevinoyu cegloyu minimumom zovnishnogo dekoru Lishe najbilsh ridkisni zrazki dekoru vigotovlyali promislovim zasobom i vivozili u glibinku netipova kolona z vigadanoyu kapitellyu gnuti detali derev yanoyi lishtvi detali z chavunu parkova skulptura dlya sadu bagatogo pomeshkannya Zhitlovij budinok Chernigiv vul Kocyubinskogo 39 Derev yana secesiya Arh Pyetro Fenoljo proyekt 1902 r Osobnyak Fenoljo Lefler kutovij erker Viktor Orta Osobnyak Depre Vandevelde Bryussel Belgiya Viktor Orta Osobnyak Tasselya Bryussel Belgiya Arh Pyetro Fenoljo proyekt 1902 r Osobnyak Fenoljo Lefler zrazok dekorativnogo modernu Turin Italiya Arh Pyetro Fenoljo proyekt 1902 r Dekor vikna Arh Pyetro Fenoljo proyekt 1902 r Dekor vestibyulya Hill Haus Gelensburg arhitektor Charlz Renni Makintosh arh V Estrovich 1913 r pobudovi Sankt Peterburg Osobnyak Kshesinskoyi Fasad na Kronverkskij provulok Sankt Peterburg Osobnyak Kshesinskoyi Zimovij sad Kiyiv Osobnyak Arshavskogo Osobnyak Chayeva Sankt Peterburg foto 1908 r Ah Kekushev Lev Mikolajovich Sadiba kupcya Nosova u MoskviInsheShkola mistectv Glazgo Trecco sull Adda nepodalik Milana Centralna gidroelektrostanciya v stili modern na richci Adda Harkiv Mikolayivska plosha foto 1913 roku arh Eduard Brandtman Cirk Petra Krutikova Kiyiv foto ne piznishe 1930 r Vistavkovij paviljon Finlyandiyi na Internacionalnij vistavci v misti Parizh 1900 r Arh V I Kolyanovskij Irkutsk Rosijsko azijskij bank 1911 r stara poshtivka Vistavkovij paviljon na Internacionalnij vistavci v misti Kazan Foto 1909 roku znisheno Arh Apishkov V P Osobnyak Chayeva Sankt Peterburg pivnichnij fasad s zimovim sadom foto 1908 r Viborg Budinok firmi Hakman i Ko foto poch XX st Starij vokzal Viborga do rujnaciyi Pivnichnij modern Viborg Kolishnij pributkovij budinok torgivelnoyi firmi Hyakli Lallukka i K Sankt Peterburg Sporuda fakultetskoyi hirurgiyi pri Zhinochomu medichnomu instituti foto 1912 r Budinok z himerami Harkiv Nyu Jork Kazino teatr na Brodveyi foto 1900 roku Zrujnovanij 1930 r arh Ignatij Ledohovskij Kolishnya klinika Makovskogo Kiyiv 1907 1908 rr Baku Azerbajdzhan Zhitlovij budinok dobi modern arh Oleksandr Ivanovich fon Gogen Chernigiv Ukrayina Dvoryanskij zemelnij bank Chernigiv nini oblasna naukova biblioteka im V G Korolenka Lviv Ukrayina Pritulok Viktora Burlyarda vul Knyazya Romana 30 Ukrayina Kozyatin Vodonagnitna vezha v stili modern 1890 r arh Kobelyev Vokzal Zhmerinka Ukrayina Dekor steli v stili modern Pantelejmonivska cerkva Sumi Chayerozvazhuvalna fabrika Visockogo Odesa vul vulicya Troyicka 11Modern i uzhitkove mistectvoPomitnij poshtovh dlya rozvitku naprikinci XIX st otrimalo dekorativno uzhitkove mistectvo Cej rozvitok prigotuvali yak pidvishena uvaga do istoriyi vlasnih krayin uvaga do starovini ta antikvariatu tak i ruh mistectv i remesel Vitrazhi i kilimi mebli i derevorizba porcelyana sklo mistecke kolorovi kahli liplenij dekor zazhili nache novim zhittyam Novij etap promislovogo rozvitku dozvoliv yaviti vigidni stari i novi yakosti znajomih materialiv betonu cegli derevini keramiki metalu tosho Arh Zhorzh Gijon Dveri z vitrazhem 1903 Franciya Keramichne panno u Bryusseli Keramichne panno u Prazi Vorota parku Guyel u Barseloni Lihtar u Barseloni Antonio Gaudi Kompleks budivel miskogo uchilisha im S F Grushevskogo Dekor iz kahliv za proyektom V KrichevskogoStavlennya do stilyu modernStrimkist rozpovsyudzhennya modernu persh za vse v arhitekturi viklikala yak zahoplennya odnih tak i sprotiv ta negativni ocinki inshih Do eklektiki stavilis dovoli terplyache bo svoyim nesamostijnim dekorom vona nagaduvala istorichni stili i vidsilala do uslavlenih zrazkiv minulogo Rannij ta rozvinenij modern navpaki demonstrativno rozrivav tradiciyu z ordernoyu arhitekturoyu minuvshini zoseredivshis na opanuvanni ta zatverdzhenni novogo stilyu i novoyi vishukanoyi ornamentiki ta svoyeridnogo vikoristannya davno vidomih budmaterialiv Do novomodnogo stilyu modern ohoche zvernulas yak nova generaciya arhitektoriv tak i ti prosharki burzhuaznogo suspilstva sho vidirvalis i vid narodnoyi arhitekturi i vid dijsnogo znannya kulturi poperednih periodiv novitni bagatiyi bankivski ta torgivelni magnati nepismenni vihidci z sil sho perejshli u dribnu burzhuaziyu tosho Nevdovzi nezgrabnu arhitekturu cih spozhivachiv ohrestili zanepadnickoyu ta dekadentskoyu Reakcioneri kotrih vistachalo i todi zvinuvachuvali stil modern u propagandi anarhizmu ateyizmu sho bulo povnim bezgluzdyam Gnuchka hvilyasta liniya zaproponovana arhitektorom Viktorom Ortoyu otrimala nazvu udar batoga i viklikala zahoplennya u rozrobnikiv novogo dekoru Cya zh hvilyasta liniya viklikala sprotiv i negativni ocinki u konservativnih prihilnikiv istorichnih stiliv i yiyi obzivali to hrobakom sho zbozhevoliv gereizter Regenwurm to stilem kalyakannya Schnoerkelstil Najbilsh suvorimi bulo zvinuvachennya u rozrivi z narodnoyu ta nacionalnoyu arhitekturoyu Arhitektori modernu navpaki svoyimi tvorami doveli sho modern mozhe gruntuvatisya yak na nacionalnih tradiciyah tak i tvorcho vikoristovuvati yiyi nadbannya pivnichnij modern skandinavskih krayin ukrayinskij arhitekturnij modern tosho V kozhnij krayini kinec kincem vinikli vlasni varianti modernu z pishnim dekorom u Ispaniyi Portugaliyi Italiyi Belgiyi do racionalnih i minimalistichnih variantiv v krayinah navkolo Baltiki Na pochatkovomu etapi malo hto usvidomlyuvav perevagi novogo stilyu jogo princip pobudovi sporud z seredini nazovni namagannya zrobiti funkciyu dominantnoyu nad dekoruvannyam ta praktikoyu robiti privablivi fasadi i lishe hovati za nimi zhitlovu chi virobnichu funkciyu Burhlivij period rozvitku pervisnogo kapitalizmu chimalo nashkodiv novomu stilyu V mistah podribnyuvali zemelni dilyanki zabudova na nih stavala dovoli shilnoyu Rozpochavsya prodazh dilyanok z sadami i parkami a podribneni dilyanki zabudovuvali nezgrabnimi zamiskimi budinkami i dachami Zeleni masivi v mistah povsyudno skorochuvalis V mistah nestacha ploshi pid zabudovu primusila buduvati bagatopoverhivki daleki vid krasi a nestachu metrazhu kompensuvali visotnistyu Vinikalo chimalo pomeshkan vuzkih i tisnih ale visokih Pobudova bagatopoverhivok ne pokrashuvala zhitlovih umov bilshosti Bidnotu rozmishali u napivpidvalah ta cokolnih poverhah zagliblenih u zemlyu v antisanitarnih umovah ta z brakom insolyaciyi Kilkist takogo zhitla dlya bidnoti u mistah tilki zbilshuvalas z rokami Sankt Peterburg Moskva Harkiv tosho Neznachno krashim buv stan odno ta dvopoverhovih kazarm ta barakiv dlya zhitla proletariatu ta fabrichnoyi bidnoti Varganovski kazarmi u Mariupoli kazarmi dlya robitnikiv cukrovogo zavodu u misti Trostyanec na Sumshini Pavlovski deshevi malosekcijni kvartiri v Odesi tosho Arhitektori proponuvali kompleksi zhitlovih sporud z obmezhenoyu ale neobhidnoyu dlya majbutnogo kilkistyu dopomizhnih sporud dityachij sadok shkola dlya ditej robitnikiv kramnicya ambulatoriya apteka Ale ci proyekti narazhalis na sprotiv biznesmeniv i zamovnikiv proyektiv i v svoyij bilshosti ne stavali realnimi Za danimi obstezhennya zhitla fabrichno zavodskogo proletariatu vid 1910 roku u Bahmutskomu uyizdi na Donbasi sorok vidsotkiv 40 pracivnikiv meshkali u napivzemlyankah ta izbah i navit u sarajchikah z vipadkovih materialiv Dekotri zemlyanki chi zhitla z vipadkovih materialiv perezhivut i dvi svitovi vijni i SRSR i stanut rajonami netryami na desyatilittya Vse ce stavili v provinu stilyu modern bo toj vpadav u vichi rozdratovanim i prigolomshenim kapitalistichnoyu dijsnistyu kritikam ta spozhivacham hocha ce buli bolyuchi problemi samogo kapitalizmu i shalenoyi gonitvi za pributkami za vsyaku cinu Simvolom dobi stala liniva i rozdratovana pani v chudernackomu vbranni z pomitnimi zlamami psihiki Arhitektura modernu u spriyatlivih umovah i dostatnomu finansuvanni yavlyala vsi vlasni perevagi Do togo zh piznij racionalnij modern sho vidmovlyavsya vid nadmirnogo chi primhlivogo dekoru prigotuvav poyavu i stilyu ar deko perevazhno dlya burzhuaznoyi magnateriyi ta bagatiyiv i stilyu funkcionalizm dlya dribnoyi burzhuaziyi i miljoniv bidnoti Stil modern ne nis i ne nese provini za nedoliki kapitalizmu Vin zberig privablivist i cherez desyatilittya tragichnogo XX st Modern vidrodili v arhitekturi ta v dizajni inter yeriv na pochatku XXI stolittya ale znovu lishe dlya bagatiyiv neobachno zaklavshi prirechenosti do vsih negativnih povtoren minulogo Div takozhViktor Orta Emil Galle Modern Vitrazh Liplenij dekor Arhitektura modernu Lvova Cirk Petra Krutikova Kiyiv Budinok z himerami Harkiv Anri Van de VeldePrimitkiMajor Town Houses of the Architect Victor Horta Brussels Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2009 Works of Antoni Gaudi Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 4 sichnya 2009 Dzherela ta rekomendovana literaturaPortal Arhitektura Portal Modern Portal Inter yer Portal Dekorativno uzhitkove mistectvo Yasiyevich V Ye Kiyivskij zodchij P F Aloshin K Budivelnik 1966 66 s il Yasievich V E U istokov arhitektury XX veka Str vo i arhitektura 1975 10 Yasievich V E Pamyatniki arhitektury XIX nachala XX veka v gorodskoj srede Str vo i arhitektura 1978 11 Yasievich V E O genezise moderna v arhitekture Ukrainy Problemy istorii arhitektury Ukrainy Sb tr KievNIITI K 1980 Yasievich V E Arhitektura Ukrainy perioda kapitalizma i imperializma 1840 1917 gg Pamyatniki arhitektury Ukrainy Novye issledovaniya Materialy k Svodu pamyatnikov istorii i kultury narodov SSSR po Ukrainskoj SSR K 1986 Berseneva A Evropejskij modern venskaya arhitekturnaya shkola Ekaterinburg 1991 Goryunov V S Tubli M P Arhitektura epohi moderna M 1992 Dmitro Malakov Pributkovi budinki Kiyeva Kiyiv Kij 2009

Дата публікації:
Топ