Будинок барона Гессельбейна

Кам'яни́ця баро́на Ге́ссельбейна — колишній прибутковий будинок на вулиці Городецького, 15 (у місцевості «Київський Париж»). Один із перших яскравих зразків раннього модерну. Пам'ятка архітектури та містобудування.

Будинок барона Гессельбейна
50°26′49″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44698800002777261° пн. ш. 30.52727600002777919° сх. д. / 50.44698800002777261; 30.52727600002777919Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. / 50.44698800002777261° пн. ш. 30.52727600002777919° сх. д. / 50.44698800002777261; 30.52727600002777919
Тип	будівля
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України і ^d
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ
Архітектурний стиль	архітектура модерну
Архітектор	Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович і Шлейфер Георгій Павлович
Будинок барона Гессельбейна у Вікісховищі

Історія ділянки

Будинок у 1933 році

Кам'яниця розташована на території колишньої садиби Мерінга. 1895 року спадкоємці професора Фрідріха Мерінга продали її Акціонерному товариству київського житлового будівництва за 1,8 мільйона карбованців.

Садибу швидко забудували п'яти- та шестиповерховими прибутковими будинками у стилях модерну, неоренесансу, необароко та неоготики. Місцевість перетворилася на визначний з архітектурної точки зору житловий район, який кияни неофіційно прозвали «Київським Парижем».

У 1901-1903 роках на новій вулиці на замовлення прусського барона Вільгельма Гессельбейна звели прибутковий будинок у стилі модерну.

Архітектори достеменно невідомі. Існує припущення, що проект будинку підготували архітектори Едуард-Фердинанд Брадтман і Георгій Шлейфер. Будівельні роботи виконала контора Я. Файбишенка.

Після встановлення в Києві радянської влади будинок націоналізували й облаштували в ньому комунальні квартири для робітників і службовців.

1941 року під час відступу Червоної армії з Києва будівля серйозно постраждала у наслідок «вересневого підриву» радянськими диверсантами.

Відновлена у 1948 році. Під час реконструкції на фасаді вказали помилкову дату будівництва — 1886 рік, — яка потрапила в наказ Міністерства культури і туризму України.

Архітектура

Підковоподібна арка головного входу

П'ятиповерхова, цегляна, тинькована, прямокутна у плані споруда з чотирма секціями зведена на червоній лінії вулиці. Має симетричну композицію з «енергійно розробленим фасадом». Парадний вхід акцентований підковоподібною декоративною аркою. Центральна частина увінчена параболічним фронтоном. Його окреслення повторюється у фігурному парапеті. Фасад оздоблений барельєфами і ліпним орнаментом.

Декоративне оформлення парадного фасаду

Парадний фасад оформлений квітковими орнаментами. Ковані ґрати балконів продовжують квіткову тему.

Фронтон будинку прикрашений маскою Хроноса. Замковий камінь арки — стилізована герма, увінчана головою жіночого божества, матері Зевса — титаніди Реї (Кібели). Голови корибантів, демонів рослинних сил землі, прикрашають тяги будинку.

На фасаді поданий архітектурно оздоблений номер будинку.

• Декор
• Маска Хроноса
• Голова титаніди
• Голови корибантів й оздоблений номер будинку

Примітки

1. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
2. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15.12.2017. Процитовано 01.12.2017.
4. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
5. Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / Кальницький М. Б., Кондель-Пермінова Н. М.. — К. : Варто, 2012. - С. 191.
6. . Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
7. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.
8. . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
9. . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 1 грудня 2017.
10. . Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 1 грудня 2017.

Джерела

• Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л // Звід пам'яток історії та культури України / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. 317-318. — .