Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шле йфер Гео ргій Па влович нім Georg Schleifer рос Георгий Павлович Шлейфер 4 16 червня 1855 18550616 Київ Російська ім

Шлейфер Георгій Павлович

Шлейфер Георгій Павлович

Шле́йфер Гео́ргій Па́влович (нім. Georg Schleifer, рос. Георгий Павлович Шлейфер; 4 [16] червня 1855(18550616), Київ, Російська імперія — 27 березня [9 квітня] 1913, Київ, Російська імперія) — архітектор і громадський діяч німецького походження, дійсний статський радник, жив і працював у Києві.

Георгій Павлович Шлейфер

image

Портрет Г. П. Шлейфера роботи О. О. Мурашка, 1911 рік
Народження 4 (16) червня 1855
Смерть 27 березня (9 квітня) 1913[1] (57 років)
Поховання Аскольдова могила
Національність німець
Підданство image Російська імперія
Навчання Петербурзьке будівельне училище
Діяльність архітектор
Праця в містах Київ
Найважливіші споруди театр Соловцова, будинок Гінзбурга, синагога Бродського
image Шлейфер Георгій Павлович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шлейфер.

Біографія

Народився у Києві, в сім'ї архітектора Павла Шлейфера. Навчався до 3-го класу включно у Другій київській гімназії, потім перевівся до Першої київської гімназії, яку закінчив 1874 року.

Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.

У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.

Вів успішну підприємницьку діяльність, був крупним домовласником. У 1895 році він заснував і очолив Київське домобудівне товариство.

У 1885 року Георгія Шлейфера обрали одним з директорів Київського кредитного товариства; у 1897 році він став головою правління товариства і цю посаду обіймав до кінця життя.

Помер у Києві 27 березня [9 квітня] 1913 року від кишкової кровотечі, був похований на Аскольдовій могилі (поховання не збереглося).

Творчість

Спорудам архітектора була притаманна яскравість та пишнота форм, він вживав стильові мотиви неоренесансу, необароко та стилізованого середньовічного зодчества, на початку XX століття намагався опанувати модерн. У ранній період будівної діяльності звертався до скромних прагматичних форм «цегляного стилю», але у подальшому, завдяки значним прибуткам від підприємництва, не мав потреби у систематичному замовному проектуванні та брався лише за найбільш ефектні проекти.

Роботи у Києві

Входив до керівництва домобудівного товариства для забудови так званої садиби Мерінга. Значною мірою сприяв створенню архітектурного комплексу Миколаївської вулиці, де ним у співавторстві з Брадтманом були зведені, зокрема:

Цікаві подробиці

  • Георгій Шлейфер захоплювався колекціонуванням предметів мистецтва; у його домашній галереї зберігалися твори відомих російських та українських художників, в тому числі й Тараса Шевченка.
  • У книзі Дмитра Малакова «Київ. 1939­–1945. Post scriptum: фотоальбом» вміщено фотографію 1943 року, начебто під час нацистської окупації Києва 1941–1943 років сучасна площа Івана Франка мала назву «площа фон Шлейфер» (нім. Von Schleifer Platz). Однак нині за рядом ознак історики вважають це фото радянською пропагандистською фальшивкою.

Зображення

  • image
    Синагога Бродского, 1901
  • image
    Театр Соловцов, 1900-ті
  • image
    Будинок Гінзбурга, 1900-ті
  • image
    Будинок Міського початкового училища ім. М. Бунге, 2011

Примітки

  1. метрична книга
    d:Track:Q932420d:Track:Q34544468
  2. Пономарьов та 2006.
  3. Кальницкий, 2012, с. 202, 203..
  4. Малаков, 2005, с. 381..
  5. Себта, 2013, с. 44..

Джерела

  • Виноградова М., Кальницький М., Малаков Д., Пучков А., Червінський О. Головні та міські архітектори Києва. 1799–1999. — К. : НДІТІАМ — Головкиївархітектура, 1999.
  • Малаков Д. В. Київ. 1939–1945. Post scriptum: фотоальбом. — К. : Кий, 2005. — 464 с. : ил. — ISBN 966-8825-01-02.
  • Себта Т. М. Топонімія Києва і Рівного у 1941­–1944 рр.: тенденції і характер перейменувань // Пам'ятки України: історія та культура. — 2013. — № 4 (187). — квітень. — С. 38–51.
  • Друг О., // Киевский альбом: ист. альм. Вып. 3. — К. : Корвін Пресс, 2004. — С. 14–23.
  • Кальницкий М. Б. Зодчество и зодчие. — К. : Сидоренко В. Б., 2012. — 336 с. : ил. — (Киевские истории; кн. 2). — . (рос.)
  • Столѣтіе Кіевской Первой гимназіи (1809–1811–1911 гг.). — Томъ 1. — К., Тип. С. В. Кульженко, 1911. — 548 с. : портр. (рос. дореф.)
  • Пономарьов Віталій. Корінні кияни Павло та Георгій Шлейфери [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Кияни. Обозреватель. — 2006. — 7 липня.
  • Г. П. Шлейферъ. Некрологъ[недоступне посилання з серпня 2019] // Кіевлянинъ. — 1913. — № 88. — 29 марта. — С. 3. (рос. дореф.)
  • Погребение Г. П. Шлейфера[недоступне посилання з серпня 2019] // Кіевлянинъ. — 1913. — № 89. — 30 марта. — С. 3. (рос. дореф.)
  • Шлейфер Георгій Павлович [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Шлейфер Георгій Павлович (1855­–1913) [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ДНАББ ім. В. Г. Заболотного

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shle jfer Geo rgij Pa vlovich nim Georg Schleifer ros Georgij Pavlovich Shlejfer 4 16 chervnya 1855 18550616 Kiyiv Rosijska imperiya 27 bereznya 9 kvitnya 1913 Kiyiv Rosijska imperiya arhitektor i gromadskij diyach nimeckogo pohodzhennya dijsnij statskij radnik zhiv i pracyuvav u Kiyevi Georgij Pavlovich ShlejferPortret G P Shlejfera roboti O O Murashka 1911 rikNarodzhennya 4 16 chervnya 1855 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 27 bereznya 9 kvitnya 1913 1 57 rokiv Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Askoldova mogilaNacionalnist nimecPiddanstvo Rosijska imperiyaNavchannya Peterburzke budivelne uchilisheDiyalnist arhitektorPracya v mistah KiyivNajvazhlivishi sporudi teatr Solovcova budinok Ginzburga sinagoga Brodskogo Shlejfer Georgij Pavlovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shlejfer BiografiyaNarodivsya u Kiyevi v sim yi arhitektora Pavla Shlejfera Navchavsya do 3 go klasu vklyuchno u Drugij kiyivskij gimnaziyi potim perevivsya do Pershoyi kiyivskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv 1874 roku Arhitekturnu osvitu otrimav u Peterburzkomu budivelnomu uchilishi Zakinchiv jogo 1882 roku zi zvannyam civilnogo inzhenera 1 go rozryadu Povernuvshis do Kiyeva vikladav malyuvannya v Instituti shlyahetnih divchat i deyakij chas obijmav posadu tehnika gubernskogo budivnogo viddilennya vigravshi u 28 rokiv konkurs proektiv novoyi sporudi kiyivskoyi birzhi shvidko zdobuv vidomist i profesijnij avtoritet U 1885 1894 rokah yak chlen Kiyivskoyi miskoyi upravi vidpovidav za budivelni spravi z 1882 po 1911 rik neodnorazovo obiravsya glasnim do miskoyi dumi Brav uchast u praktichnomu virishenni nizki pitan shodo municipalnogo gospodarstva zokrema u 1886 1887 rokah nadavav svoyu sadibu na Podoli dlya doslidiv u spravi artezianskogo vodopostachannya Viv uspishnu pidpriyemnicku diyalnist buv krupnim domovlasnikom U 1895 roci vin zasnuvav i ocholiv Kiyivske domobudivne tovaristvo U 1885 roku Georgiya Shlejfera obrali odnim z direktoriv Kiyivskogo kreditnogo tovaristva u 1897 roci vin stav golovoyu pravlinnya tovaristva i cyu posadu obijmav do kincya zhittya Pomer u Kiyevi 27 bereznya 9 kvitnya 1913 roku vid kishkovoyi krovotechi buv pohovanij na Askoldovij mogili pohovannya ne zbereglosya TvorchistSporudam arhitektora bula pritamanna yaskravist ta pishnota form vin vzhivav stilovi motivi neorenesansu neobaroko ta stilizovanogo serednovichnogo zodchestva na pochatku XX stolittya namagavsya opanuvati modern U rannij period budivnoyi diyalnosti zvertavsya do skromnih pragmatichnih form ceglyanogo stilyu ale u podalshomu zavdyaki znachnim pributkam vid pidpriyemnictva ne mav potrebi u sistematichnomu zamovnomu proektuvanni ta bravsya lishe za najbilsh efektni proekti Roboti u Kiyevi Kiyivska birzha na rozi vulic Hreshatickoyi 11 j Institutskoyi 1882 1886 ne zbereglas Pributkovij budinok na Hreshatickij vul 44 1883 1889 nadbudovanij Andriyem Kraussom Nadbudova zhitlovogo budinku F Duzinkevicha na Trohsvyatitelskij vulici nini Desyatinna vulicya 14 1886 Vlasnij osobnyak na Bankovij vulici 13 1896 ne zberigsya Sinagoga Lazarya Brodskogo na rozi vulic Maloyi Vasilkivskoyi 13 i Rognidinskoyi 1897 1898 Komercijne uchilishe na Bulvarno Kudryavskij vulici 24 1897 1898 znachno rekonstrujovanij Miske pochatkove uchilishe im Bunge na rozi vulic Lipskoyi 18 ta Yelizavetinskoyi 5 1901 1904 buduvav Eduard Bradtman Vlasnij pributkovij budinok na rozi vulic Institutskoyi 13 i Sadovoyi 4 1909 1910 Vhodiv do kerivnictva domobudivnogo tovaristva dlya zabudovi tak zvanoyi sadibi Meringa Znachnoyu miroyu spriyav stvorennyu arhitekturnogo kompleksu Mikolayivskoyi vulici de nim u spivavtorstvi z Bradtmanom buli zvedeni zokrema gotel Kontinental Mikolayivska vul 5 1895 1897 teatr Solovcov Mikolayivska plosha budinok Ginzburga Mikolayivska vul 9 budinok barona Gesselbejna Mikolayivska vul 15 budinok Promislovogo banku Mikolayivska vul 2 rig Hreshatickoyi 1898 ne zberigsya pributkovij budinok Mikolayivska vul 1 rig Hreshatickoyi 1895 1897 ne zberigsya Cikavi podrobiciGeorgij Shlejfer zahoplyuvavsya kolekcionuvannyam predmetiv mistectva u jogo domashnij galereyi zberigalisya tvori vidomih rosijskih ta ukrayinskih hudozhnikiv v tomu chisli j Tarasa Shevchenka U knizi Dmitra Malakova Kiyiv 1939 1945 Post scriptum fotoalbom vmisheno fotografiyu 1943 roku nachebto pid chas nacistskoyi okupaciyi Kiyeva 1941 1943 rokiv suchasna plosha Ivana Franka mala nazvu plosha fon Shlejfer nim Von Schleifer Platz Odnak nini za ryadom oznak istoriki vvazhayut ce foto radyanskoyu propagandistskoyu falshivkoyu ZobrazhennyaSinagoga Brodskogo 1901 Teatr Solovcov 1900 ti Budinok Ginzburga 1900 ti Budinok Miskogo pochatkovogo uchilisha im M Bunge 2011Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Ponomarov ta 2006 Kalnickij 2012 s 202 203 Malakov 2005 s 381 Sebta 2013 s 44 DzherelaVinogradova M Kalnickij M Malakov D Puchkov A Chervinskij O Golovni ta miski arhitektori Kiyeva 1799 1999 K NDITIAM Golovkiyivarhitektura 1999 Malakov D V Kiyiv 1939 1945 Post scriptum fotoalbom K Kij 2005 464 s il ISBN 966 8825 01 02 Sebta T M Toponimiya Kiyeva i Rivnogo u 1941 1944 rr tendenciyi i harakter perejmenuvan Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2013 4 187 kviten S 38 51 Drug O Kievskij albom ist alm Vyp 3 K Korvin Press 2004 S 14 23 Kalnickij M B Zodchestvo i zodchie K Sidorenko V B 2012 336 s il Kievskie istorii kn 2 ISBN 978 966 2321 22 7 ros Stolѣtie Kievskoj Pervoj gimnazii 1809 1811 1911 gg Tom 1 K Tip S V Kulzhenko 1911 548 s portr ros doref Ponomarov Vitalij Korinni kiyani Pavlo ta Georgij Shlejferi 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Kiyani Obozrevatel 2006 7 lipnya G P Shlejfer Nekrolog nedostupne posilannya z serpnya 2019 Kievlyanin 1913 88 29 marta S 3 ros doref Pogrebenie G P Shlejfera nedostupne posilannya z serpnya 2019 Kievlyanin 1913 89 30 marta S 3 ros doref Shlejfer Georgij Pavlovich 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Shlejfer Georgij Pavlovich 1855 1913 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine DNABB im V G Zabolotnogo

Дата публікації:
Топ